Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комплекс земської лікарні комплекс будівель павільйонного типу XIX століття охоронний 338 1 3 См Розташований у перифері

Комплекс земської лікарні (Глухів)

Комплекс земської лікарні (Глухів)

Комплекс земської лікарні — комплекс будівель павільйонного типу XIX століття, (охоронний № 338/1-3-См). Розташований у периферійній частині історичного середмістя Глухова Сумської області у дворі сучасної Глухівської районної лікарні по вул. Інститутська, 5 серед озелененої ділянки в оточенні одноповерхової садибної забудови.

Комплекс земської лікарні
image
Будівлі станом на літо 2015 року
Будівлі станом на літо 2015 року
51°40′22″ пн. ш. 33°55′01″ сх. д. / 51.67278° пн. ш. 33.91694° сх. д. / 51.67278; 33.91694Координати: 51°40′22″ пн. ш. 33°55′01″ сх. д. / 51.67278° пн. ш. 33.91694° сх. д. / 51.67278; 33.91694
Країна image Україна
Місто Глухів
Сумська область м. Глухів вул. Інститутська, 5
Тип будівлі лікарні
Автор проєкту Володимир Ніколаєв
Дата заснування середина другої половини XIX століття
Початок будівництва 1878
Побудовано 1901
Статус  пам'ятка архітектури місцевого значення
image
image
Комплекс земської лікарні
Комплекс земської лікарні (Україна)
image Медіафайли у Вікісховищі
Не плутати з Лікарня святої Єфросинії.
image Зовнішні відеофайли
image «Планувались на 10 років, а використовуються 150»: історія комплексу земських лікарень Глухова. Глухів City. 17 серпня 2023 року

До історичних споруд належать:

  • чоловічий корпус (востаннє використовувався як психіатричне відділення обласної лікарні; з 2017 року пустує та руйнується);
  • жіночий корпус (з 2011 року — станція швидкої медичної допомоги);
  • інфекційне відділення (раніше використовувалось як дерматологічне відділення лікарні; з 2013 року — міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів).

Споруди є пам'ятками творчості провідного київського архітектора Володимира Ніколаєва (1843—1911) та результатом земської реформи, направленої на розвиток, зокрема, медицини.

Історія

Підготовка до будівництва

У вересні 1874 року придбано за 1900 рублів чотири сусідніх садибних місця для зведення будівель для розміщення богадільні, лікарні та заарештованих за вироками мирових суддів. Ділянки мали площу 3 десятини 173 сажнів (33 144,2 кв. метри або 3,314 гектари), які раніше належали вдові колезького асесора Уляні Пискуновій та колезькому асесорові Аристарху Мартиновському. Ці ділянки розміщувались на узвишші за межами міста на розі вулиць Квасніковської (згодом — Карла Маркса, тепер — Інститутської) та Красної — на північний схід від зведеної перед цим Путивльської дороги. Діюча до цього з 1850-х років земська лікарня була в занедбаному стані.

Деякі дослідники вважають, що будинки лікарні споруджені за кошти відомого мецената та цукрозаводчика Ніколи Терещенка.

Для здешевлення будівництва лікарню вирішили зробити дерев'яною — павільйонного типу. На заготівлю матеріалів і початкові роботи взяли кредит на 10 тис. рублів із бюджету земства (так званих «запасних сум»). Будівництво на певний час відкладалось, бо губернське земство вирішило перевести богадільню до Ніжина та відволікти з глухівського бюджету велику частину прибутків з видобутку фарфорової глини, але в 1879 році богадільня залишилась у Глухові.

image У проханні на ім’я Чернігівського губернатора зазначалося: «Предположив в лето сего года приступить к постройке на суммы земства двух деревянных зданий для земской больницы на каменных фундаментах, уездная земская управа представляет план и фасад на утверждение» image

Зведення чоловічого та жіночого відділень

У 1878 році плани і фасади проєктованої будівлі складені Київським архітектором Ніколаєвим з розрахунку на 25 ліжок чоловічих і 15 жіночих, причому бралося до уваги навіть поділ хворих за видами хвороб, згідно з вимогами лікарняного статуту.

Влітку 1878 року розпочато будівництво будівлі чоловічої лікарні і до кінця року будівля доведена до даху.

У жовтні 1879 року на будівництво земської лікарні виділено ще 10 тис. руб..

У 1881 році придбано у дворянина А. Г. Хоменка 363 квадратних сажні землі (0,151 га) за 300 рублів для заокруглення садиби земської лікарні та зведення всіх надвірних служб.

До другої половини 1882 року повністю споруджено будинок, що призначався для чоловічого відділення. У ньому тимчасово розмістили богадільню (в нижньому поверсі) та обидва «відділення» лікарні (у верхньому поверсі).

У 1882—1885 роках лікарем всіх земських благодійних закладів працював Яків Євграфович Тарасов. З 1885 році знову повернувся лікар І. І. Неводнічанський, але він скоро помер. Наступні кілька років лікарі при земській лікарні регулярно змінювалися. При лікарні також працював ще фельдшер. Число хворих у лікарні іноді досягало 44 осіб.

До 1884 року побудовано жіночий корпус (низ кам'яний, верх дерев'яний), кам'яну будівлю для пральні та кухні, а також ще одну кам'яну будівлю для квартири доглядача і земської аптеки і дерев'яна покійницька.

Діяльність лікарні

Не дивлячись на прагнення побудувати сучасну лікарняну будівлю з ватерклозетами, ванними кімнатами, власними лабораторіями та пральнею, не все вдалось реалізувати. Були неправильно влаштовані ватерклозети, що привело до постійного смороду. Не було передбачено приміщення для лікарняної прислуги, яка складалася з трьох чоловіків та однієї жінки. Там же при лікарні жив фельдшерський помічник Мендель Волович.

Вентиляція в будинках була дуже погана через невдало обрану вентиляційну систему. Димові труби розташовувались нижче верхнього повітряного коридору, тому при вітряній погоді печі диміли. Все було забруднено, підлоги, двері та віконні рами частково були облуплені й сильно забруднені і потребували фарбування, дах і труби по всій лікарні текли і теж потребували заміни через неякісне фарбування. Не завжди дотримувались санітарного стану. Роботи з ремонту та очищення будівлі земської лікарні почали проводитися тільки на початку 1890-х років, а остаточно привести її в належний стан вдалося тільки на початку XX століття.

Лікування було платним, тому не кожен міг собі це дозволити. Витрати земства на медицину по Глухівському повіту доходили до 15 тисяч рублів на рік, з яких на повітову медицину витрачалося 6900 рублів, а решту суми поглинала земська лікарня. За цю суму користувалися медичною допомогою при лікарні близько 400 чоловік на рік (0.32 % населення повіту), інші ж мешканці повіту тільки брали участь у витратах на медицину по 12 коп. щорічно з кожного жителя.

Будівництво інфекційного відділення

На початку 1899 року ухвалено рішення побудувати при Глухівській земській лікарні відділення для гостро-заразних хворих на південь від чоловічого відділення. До літа 1899 року зведений фундамент і розпочата заготівля лісу, після чого розпочали зводити стіни.

Керівництво будівництвом інфекційного відділення лікарні Глухівським повітовим земським зібранням доручено у вересні 1899 року повітовому земському гласному Петру Яковичу Дорошенку. В інфекційному відділенні передбачалося 5 палат: 2 (чоловіча і жіноча) для дифтериту, 2 (чоловіча і жіноча) для скарлатини і 1 для бешихи і, можливо, ще 1 обсерваційна. У будівлі передбачалась кімната для фельдшера і прислуги, клозет, ванна, а поруч окрема кам'яна будівля під дезінфекційну камеру з паровиком і власним артезіанських колодязем для дезінфекції білизни і великих речей.

П. Я. Дорошенко запропонував доповнити затверджений план робіт обов'язковим розміщенням вентиляції і центральної груби. На будівництво були виділені кошти в розмірі 6680 крб.. Приміщення заразного відділення було збудовано якісно, красиво і відповідно до свого призначення.

Також у 1899 році практично закінчена прибудова приміщення в квартирі аптекарського фельдшера і почалося внутрішнє облаштування стін. На території лікарні в ці роки висаджено 400 саджанців ялини і сибірської модрини, отриманих у дар від В. П. Кочубея з його Старо-Гутського лісу. Пізніше, на території благодійних закладів висаджені ще й тополі. У тому ж 1899 році Кочубеєм і попечителем лікарні М. М. Амосовим подаровані лікарні 2 мікроскопа, усі речі до них для бактеріологічних та інших досліджень

16 вересня 1899 року на засіданні медичної комісії розглядався проєкт розміщення необхідної для діяльності лікарні дезінфекційної камери з паровиком. Для цього П. Я. Дорошенко запропонував виділити кошти у розмірі 2050 крб. з тією умовою, що половину вартості робіт, тобто 1025 крб., закласти в кошторис 1900 року, а другу половину мало профінансувати місто.

Після остаточної обробки і облаштування, 20 грудня 1901 року будівлю заразного відділення освячено, і з 1 січня 1902 року в ньому розпочалось лікування хворих.. Перший час заразне відділення обслуговував той же лікар, що й основні відділення лікарні. Заразне відділення дало можливість звільнити Глухівські лікарні від небезпечного сусідства з хворими на інфекційні захворювання, а сім'ї від зараження інших, здорових, членів сім'ї. У разі потреби (наприклад, при переповненні загальної лікарні) передбачена можливість перевести до інфекційного відділення тифозних і венеричних хворих (звичайно, при повній їх ізоляції від гострозаразних хворих — така можливість була передбачена при спорудженні будівлі інфекційного відділення). Утримання заразного відділення в 1903 році обійшлося земству у 1300 руб..

Розвиток лікарні на початку XX століття

На початок XX століття у лікарні працювали лікар, завідувач лікарні, богадільні та земської аптеки, а також фельдшерка-акушерка, яка несла службу при лікарні, і два фельдшери, один для виконання обов'язків в лікарні, інший — в аптеці. Всі ці службовці мали житло в земських будівлях при комплексі благодійних закладів. Так само цілодобово на своєму робочому місці знаходився доглядач земських благодійних закладів. Крім того, лікарню і богадільню обслуговували: ключник, кухарка, водокат, три прачки, цирульник, жіноча прислуга і чотири служителі. На утримання цього персоналу земством щорічно виділялось близько 2 тис. руб..

В цей час лікарня і богадільня з усіма при них службами утримувалися в зразковому порядку. Їжа і хліб для хворих і перебуваючих у богадільні теж відповідали всім вимогам. На той період потребували заміни лише дерев'яні труби, прокладені від земських лікарняних будівель до ям, і до початку XX століття вони зовсім зносились і вимагали заміни. Ці водогони замінені на чавунні в 1903 році.

Земська аптека у 1902 році перетворена на центральну земську аптеку. Для неї придбаний і відремонтований великий дерев'яний на кам'яному цоколі будинок у спадкоємців Мартиновської, розташований на сусідній з лікарнею садибі. При центральній аптеці влаштована лабораторія. Аптекою керував провізор М. А. Капленко, а також працював служитель при аптеці. На утримання земської аптеки і закупівлю медикаментів у 1903 році виділено 268 рублів.

У 1903—1904 роках зроблена прибудова до кухні при лікарні і богадільні для кухарок. До цього кухарки весь час перебували безпосередньо в кухні, причому там же і спали. В цей же час в лікарні було влаштовано ванна, а клозети обладнані зливною каналізацією. Сама садиба земських благодійних закладів була ще більше засаджена деревами, а навколо садиби з'явилася залізна огорожа.

У 1904 році на утримання земської лікарні виділено 6458 руб., а на заразну лікарню — 1493 руб. Влітку 1908 року посаду завідувача благодійними установами глухівського земства обійняв лікар-хірург Феофан Олександрович Пашкевич.. У 1910-х роках заразним відділенням лікарні завідував лікар Дем'ян Васильович Спановський, поєднуючи посаду земського і повітового лікаря. Зважаючи на це йому часто доводилося відволікатися у справах судово-медичних розслідувань. 1908 року число ліжкових хворих становила 887 осіб за рік, в 1911 році ця цифра збільшилася до 1089 осіб. Число амбулаторних відвідувань в 1908 році становило 5439 чоловік за рік, а в 1911 році — 9142. 1912 року при земській лікарні введена посада штатної сестри милосердя, яка фактично здійснювала функції фельдшерки-акушерки. 1913 року затверджено посаду другого лікаря при земській лікарні з окладом 1200 руб. на рік. На цю посаду запрошений лікар Старцев, призваний під час першої світової війни до війська.

Функціонування лікарень у 1914—1988 роках

На початку 1910-х років у садибі земських благодійних установ влаштували барак для холерних хворих. Після закінчення епідемії холери барак відданий для епідеміологічних хворих (тифозних і скарлатина) на випадок переповнення заразного відділення Земської лікарні. Барак цей не був пристосований для постійного розміщення хворих, була потрібна ще обкладка стін зовні цеглою з будівництвом кухні та пральні. Земська лікарня щорічно брала набагато більше пацієнтів, ніж розраховано за штатом.

Під час першої світової війни Глухівська земська лікарня була переповнена військовими чинами з відмовою в лікарняному лікуванні місцевому населенню. При 45 ліжках за нормами у лікарні в цей час розміщалось 105 ліжок..

У 1919 році завдяки Ф. А. Пашкевичу в лікарні з'явився перший у Глухові рентгенівський апарат.

Напередодні німецько-радянської війни перед в'їздом до комплексу лікарні по вулиці Інститутській було збудовано кам'яну браму, яка закрила проїзд на територію лікарні, перекривши таким чином вулицю. З початком війни на основі лікарні було сформовано чотири евакошпиталі (ЕШ) Харківського військового округу. Першим постав ЕШ № 1955. Його начальником був призначений лікар В. В. Михайловський. Шпиталь був розрахований на 200 ліжок, кількість яких довелося збільшити чи не вп'ятеро. Розташовувався він у приміщенні Глухівського учительського інституту.

ЕШ № 1956 санітарно-венерологічного профілю було сформовано Сумським обласним відділом охорони здоров'я також на початку війни. Він розміщувався у приміщенні міської школи № 1. Начальником призначено було військового лікаря 3-го рангу Даниленка. 18 липня 1941 року після прийому перших 147 бійців, які потребували невідкладної хірургічної допомоги шпиталь перепрофілював свою роботу.

У приміщенні сільськогосподарського інституту (нині професійно-педагогічний коледж Глухівського педуніверситету) розгорнувся ЕШ № 1957, створений Харківським військовим округом. Його начальником працював лікар Д. Г. Сангурський.

17 липня 1941 року народним комісаріатом охорони здоров'я у складі Харківського військового округу було створено ЕШ № 3449. Він розташовувався у приміщеннях районної поліклініки (нині - приміщення ЗОШ I - III ступенів № 3 м. Глухова) та водолікарні (нині - Глухівський центр дитячої та юнацької творчості). Першим начальником шпиталю призначили Тютькала, а потім його замінив лікар 1-го рангу А. Є. Коханов. З наближенням фашистів до Глухова наприкінці серпня 1941 року всі ці шпиталі з міста були евакуйовані. З початком окупації восени 1941 року на території районної лікарні, а також у водолікарні було розгорнуто шпиталь для хворих та поранених військовополонених, що перебували в таборі. Ініціатором створення шпиталю був завідувач медичною дільницею залізничної станції лікар С. В. Сербін. У шпиталі також працювали лікаркою О. М. Петрова та випущені з табору для військовополонених лікарі І. М. Мусаєв, Крупинський та інші. Щоб не відправляти військовополонених, що одужали до табору їх намагалися переправляти до партизанів або знаходити притулок у сім'ях глухівчан. Деякі залишалися працювати при лікарні. З понад 300 поранених та хворих, що лікувалися за два роки окупації у лікарні померло 148. З них 122 прізвища було встановлено. Померлих ховали на території лікарні, зараз аптечного складу обласної бази спеціального медичного постачання. За декілька днів до визволення міста у серпні 1943 року поранені бійці, котрі могли рухатись, та сам лікар Сербін були вивезені до партизанів.

У післявоєнні роки установа мала назву Глухівська міська лікарня. Всі її приміщення були капітально відремонтовані в 1958—1963 рр.

Докладніше: Глухівська центральна районна лікарня

Протягом другої половини XX століття старі корпуси зазнали незначних перебудов. Так цоколі чоловічого й жіночого корпусів у 1985—1988 роках обличковано керамічною плиткою. Дахи замість первісної покрівельної сталі укрито шифером. 2011 року в ході реставрації жіночого корпусу його вкрито металочерепицею.

Також дещо змінено внутрішнє розпланування, перероблено систему опалення, частково втрачено декор інтер'єрів, втрачено шпилі з флюгерами та деякі інші деталі. До інфекційного корпусу зроблено прибудову, яка, проте, не порушила архітектурної цілісності комплексу..

Архітектура

image
Південний фасад чоловічого корпусу лікарні

Будівлі розташовані вздовж однієї лінії з півночі на південь. Вони виконані у неоросійській стилістиці в загальному річищі історизму. При чому на думку В. Вечерського неоросійська стилістика постала саме в «ропетовському» варіанті.

Комплекс лікарні включає окремі одноповерхові дерев'яні корпуси острівного розташування, що зведені за прогресивною на той час павільйонною системою. На мурованих з цегли напівпідвальних поверхах, що на фасадах виступали високими цоколями трьох корпусів та флігелем, будівничі пов'язали один з одним симетричною системою проїздів та доріжок.

У найбільшому за розмірами чоловічому корпусі досить розвинений цокольний (напівпідвальний) поверх. Менш розвинений У меншому за габаритами жіночому корпусі, напівпідвальний поверх, відповідно, також менший. У нижніх поверхах цих корпусів функціонували допоміжні й технічні приміщення. Від самого відкриття лікарні тут розмістили аптеку, лабораторію, з охороною, а також камери арештантів та підсобні приміщення. За планом будівлі перші поверхи з коридорним розплануванням були пристосовані для приймальні, палат хворих, операційних та кабінетів лікарів, що розташовувались по обидва боки будівлі.

Фундаменти збудовані з цегли. Вони — стрічкові. Перші (цокольні, напівпідвальні) поверхи муровані з цегли на вапняно-піщаному розчині. Дерев'яний брус служив основою для стін перших поверхів, які після закінчення будівництва, зовні ошальовано дошками. При будівництві дахи були щипцевими — по дерев'яних кроквах, укриті шифером. Жіночий корпус після реставрації 2011 року реставратори перекрили металочерепицею.

Вишуканий, але лаконічний декор фасадів прикрашає наскрізне різьблення наличників і карнизів з підзорами. Перекриття всіх будівель плоскі по дерев'яних балках. Також дощаним є підлоги та сходи. Після завершення будівництва облаштовано пічне опалення. В радянський період облаштовано водяне опалення.

Жіночий корпус земської лікарні

(охоронний номер 338/1)

image
Західний та південний фасади Жіночого корпусу земської лікарні (жовтень 2013 року)
image
Східний та південний фасади Жіночого корпусу земської лікарні (жовтень 2013 року)

Пам'ятка споруджена протягом 1880-1890-х років за проєктом київського міського архітектора Володимира Ніколаєва (1843—1911) за кошти видатного українського промисловця, мецената, громадського діяча Ніколи Терещенка (1819—1903).

Будівля спеціально була зведена для розміщення жіночого відділення земської лікарні. З 2011 року тут розташовується станція швидкої допомоги. Будівля розташована у комплексі споруд земської лікарні у периферійній зоні історичного середмістя на схід від заповідника, серед озелененої ділянки.

Головною стороною жіночого корпусу є східний фасад, домінантною якого є красивий ґанок. Фасади прямокутного корпусу симетричні. На чоловому східному та на тильному фасадах фланковані ризалітами, що акцентовані складної форми щипцями з надбудовами.

Спарені прямокутні вікна також в ризалітах. Вони облямовані різьбленими наличниками. Фасадний декор аналогічний чоловічому корпусу. Розпланування обох поверхів однакове — коридорне з однобічним розташуванням палат.

Чоловічий корпус земської лікарні

(охоронний номер 338/2)

image
Чоловий (східний) фасад чоловічого корпусу земської лікарні (світлина квітня 2014 року)
image
Східно-північні фасади чоловічого корпусу земської лікарні (світлина жовтня 2013 року)

Будівля спеціально зведена 1880 року для розміщення чоловічого корпусу земської лікарні. Є думка, що кошти на його зведення виділені українським промисловцем, меценатом та громадським діячем Ніколою Терещенком. Проєкт будівлі опрацьовано в 1879 році київським міським архітектором Володимиром Ніколаєвим. З 2017 року вона пустує і повільно руйнується.

У проєкті ще планувалось облаштування світлового ліхтаря, що проходив по гребеню даху по всій довжині корпусу для освітлення центрального коридору та великої палати на 14 ліжок. Втім, його реалізовано не було. Чоловий фасад прямокутної споруди звернений на схід. Два Ризаліти акцентовані трикутними фронтонами на чоловому й тильному фасадах. Архітектурні форми послідовно витримані в стилістиці неоросійського напрямку історизму, з досить стриманим застосуванням різьбленого декору. Декоративний ефект створюють вертикальна й горизонтальна шалівка на фасадах, наріжні дощані пілястри. Застосовано різьблені наличники вікон, лобові дошки фронтонів, карнизні підзори, фризи. Довгий час будівля використовувалася обласною психіатричною лікарнею № 3.

Інфекційне відділення земської лікарні

(охоронний номер 338/3)

image
Чоловий (північний) фасад інфекційного відділення земської лікарні (світлина квітня 2014 року)
image
Східне рамено інфекційного відділення земської лікарні (світлина жовтня 2013 року)

Одноповерхова дерев'яна будівля комплексу земської лікарні спеціально зведена 1895 року для розміщення інфекційного відділення земської лікарні за проєктом київського міського архітектора Володимира Ніколаєва.

Довгий час приміщення використовувалось як дерматологічне відділення Глухівської центральної районної лікарні і було значно перебудоване. Внаслідок цього в середині XX століття з'явилося західне рамено. Відповідно, план будівлі перетворився з Г-подібного на П-подібний. Втім, добудова на цегляному підмурку не стала дисгармонійною, бо здійснена в архітектурних формах і масштабі, близьких до первісної частини.

Будівля лікарні орієнтована на вулицю Красну, з певним відступом від неї. Розпланування коридорне однобічне. Архітектурні форми фасадів аналогічні двом іншим корпусам. З 2013 року у приміщенні знаходиться Глухівський міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Охорона

Історичні корпуси Земської лікарні мають надзвичайно високу історико-культурну цінність як меморіальні пам'ятки.

У середині 1980-х років комплекс земської лікарні включено до Зводу пам'яток історії та культури України (том «Сумська область»), а в 1998 році поставлено на державний облік як пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 338-См.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1563-р передбачалось проведення у 2009—2010 роках робіт з ремонту та реставрації, яке було продубльовано Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 р. за N 814, де Державною цільовою програмою збереження культурної спадщини та розвитку туристичної інфраструктури м. Глухова Сумської області на 2012—2016 роки планувалось виконання робіт із реставрації, ремонту, пристосування, консервації, реабілітації та музеєфікації об'єктів культурної спадщини, упорядження зон охорони пам'яток, серед яких і чоловічий корпус та інфекційне відділення комплексу земської лікарні. Однак, ці роботи в чоловічому корпусі не проводились.

Див. також

Джерела та література

Джерела

  • Опись дел Архива Государственного совета. Тт. I — XII. СПб., 1900—1906 гг. // Російський державний історичний архів (РДІА). — Ф. 1152. — Оп. 13. — Спр. 87. — Арк. 1-3.
  • Планы и описания городов, крепостей, селений и других населенных пунктов бывшей Российской империи. (нач. XVI в. — 1917 гг.) // Російський державний військово-історичний архів у Москві. — Ф. 418. — Оп. 1. — № 605.
  • Справа про спорудження земської лікарні в Глухові // Державний архів Чернігівської області (ДАЧО). Фонд 127 (Будівельного відділення Чернігівського губернського правління). Ф. 127, оп. 14-б, спр. 110. арк. 1–18-а.

Література

  • Бєлашов В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — 420 с.
  • Вечерський В. В. Глухів [Текст] / В. В. Вечерський, В. І. Бєлашов . — Київ: Видавництво гуманітарної літератури «Абрис», 2003. — 166 с.: іл. — (Сер.: «Малі історичні міста України»). — Бібліогр.: с. 103—104. —
  • Вечерський В. В. Глухівський витвір київського архітектора Володимира Ніколаєва / В. В. Вечерський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 66-71. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
  • Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація [ 27 Березня 2016 у Wayback Machine.] / В. В. Вечерський; Держ. служба охорони культ. спадщини. — К. : ТОВ «Вид. дім А. С. С.», 2005. — C. 324—326.
  • Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область / головний редактор Валерій Смолій. — Київ, 2017. — С. 856.
  • Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века [ 19 Липня 2021 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 218—227.
  • «Планувались на 10 років, а використовуються 150»: історія комплексу земських лікарень Глухова. Глухів.City (укр.). 17 серпня 2023. Процитовано 19 серпня 2023.

Примітки

  1. Наказ Міністерства культури і туризму України від 15 вересня 2010 року № 706/0/16-10 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам'яток та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
  2. Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века [ 19 Липня 2021 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 222
  3. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1874 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1876 г. — С. 5.
  4. 1 десятина = 2400 кв. саженів. 1 сажень = 2,134 метра
  5. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1874 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1876 г. — С. 28.
  6. Вечерський В. В., Бєлашов В. І.. Глухів. — К.: Абрис, 2003. — С. 103—104.
  7. Жукова Світлана Благодійна діяльність родини Терещенків у Глухові // Ніжинська старовина. — 2013. — № 16 (19). — С. 50-55
  8. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1875 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1876 г. — С. 10-11
  9. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1876 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1877 г. — С. 79
  10. ДАЧО, ф. 127, оп. 14-б, спр. 110. арк. 1.
  11. Історик показав план будівництва земських лікарень у Глухові, якому понад 140 років. Глухів.City (укр.). Процитовано 26 вересня 2023.
  12. Отчет о действиях Глуховской Земской Управы за 1878 год и с 1 января по 1 сентября 1879 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1880 г. — С. 4
  13. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1879 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1880 г. — С. 121
  14. Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века [ 19 Липня 2021 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 222-223
  15. Черниговские губернские ведомости. — Чернигов. — № 2. — 1881.
  16. Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века [ 19 Липня 2021 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 223
  17. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1884 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1885 г. — С. 106
  18. Черниговские губернские ведомости. — Чернигов. — № 10. — 1889.
  19. Отчет по врачебной части Глуховского уезда 1883-84 год. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1884 г. — С. 31
  20. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1884 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1885 г. — С. 115
  21. Черниговские губернские ведомости. — Чернигов. — № 59. — 1886
  22. Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века [ 19 Липня 2021 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 223-224
  23. Отчет Глуховской уездной земской управы по 97 ст. Положения о земск. учрежд., за 1898 год и первую половину 1899 года. — Глухов: Печатня наследн. Шумицкого, 1899 г.
  24. Хаценко О. О. Земська діяльність П. Я. Дорошенка / О. О. Хаценко // Сіверщина в історії України. — 2014. — Вип. 7. — С. 201.
  25. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1899 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1900 г. — С. 14-15
  26. Свод постановлений земских собраний Черниговской губернии очередних и чрезвычайних сессий, происходящих в 1899 году / [Составлен Д. Н. Неточаевим]. — Чернигов, 1901. — С. 270
  27. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1901 года. — Чернигов: Типография Губернского Земства, 1902 г. — С. 126
  28. Отчет Глуховской уездной земской управы по 97 ст. Положения о земск. учрежд., за 1898 год и первую половину 1899 года. — Глухов: Печатня наследн. Шумицкого, 1899 г. — С. 46.
  29. Свод постановлений земских собраний Черниговской губернии очередних и чрезвычайних сессий, происходящих в 1899 году / [Составлен Д. Н. Неточаевим]. — Чернигов, 1901. — С. 271
  30. Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века [ 19 Липня 2021 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 220
  31. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1902 года. — Чернигов: Типография Губернского Земства, 1903 г. — С. 20
  32. Олександр Мірошниченко (19 квітня 2020). Як глухівчани на холеру хворіли. Неделя (обласна регіональна газета).
  33. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1903 года. — Чернигов: Типография Губернского Земства, 1904 г. — С. 13
  34. Назарова _2018_224
  35. Отчет Глуховской уездной земской управы по 97 ст. Положения о земск. учрежд., за 1898 год и первую половину 1899 года. — Глухов: Печатня наследн. Шумицкого, 1899 г. — С. 47.
  36. Сметы земских доходов и расходов по Глуховскому уезду на 1900 год. — Глухов: Печатня наследников Шумицкого, 1899 г. — С. 116
  37. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1901 года. — Чернигов: Типография Губернского Земства, 1902 г. — С. 88.
  38. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1903 года. — Чернигов: Типография Губернского Земства, 1904 г. — С. 146
  39. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1902 года. — Чернигов: Типография Губернского Земства, 1903 г. — С. 19
  40. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1903 года. — Чернигов: Типография Губернского Земства, 1904 г.- С. 139
  41. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1903 года. — Чернигов: Типография Губернского Земства, 1904 г.- С. 36
  42. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1904 года. — Глухов: Типография А. К. Нестерова, 1904 г. — С. 79
  43. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1904 года. — Глухов: Типография А. К. Нестерова, 1904 г. — С. 89
  44. Назарова В. В. Мирошниченко А. Н. Феофан Пашкевич в воспоминаниях дочери Евы. [ 19 Липня 2021 у Wayback Machine.] // Соборний майдан. № 3 (63). 2014. С. 5
  45. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1912 года. — Глухов: Электро-Тип. А. И. Дворкина, 1913 г. — С. 226
  46. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1912 года. — Глухов: Электро-Тип. А. И. Дворкина, 1913 г. — С. 234—241
  47. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1913 года. — Глухов: Электро-Тип. А. И. Дворкина, 1914 г. — С. 248
  48. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1915 года. — Глухов: Электро-Тип. А. И. Дворкина, 1916 г. — С. 166
  49. Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века [ 19 Липня 2021 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 225
  50. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1912 года. — Глухов: Электро-Тип. А. И. Дворкина, 1913 г. — С. 29-33
  51. Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века [ 19 Липня 2021 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 226
  52. Назарова В. В. История становления Глуховской Земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 218—227
  53. Игорь Сбитный. (PDF). http://hlukhiv.com.ua. Неофіційний сайт Глухова. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2020. Процитовано 10 серпня 2023.
  54. Бєлашов В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. С. 221
  55. Бєлашов В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. С. 226-227
  56. Вечерський В. В. [[https://web.archive.org/web/20160327171324/https://issuu.com/182373/docs/livoberua_1 Архівовано 27 Березня 2016 у Wayback Machine.] Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація]] / В. В. Вечерський; Держ. служба охорони культ. спадщини. — К. : ТОВ «Вид. дім А. С. С.», 2005. — C. 324
  57. Вечерський В. В. Глухівський витвір київського архітектора Володимира Ніколаєва // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 70
  58. Вечерський В. В. Глухівський витвір київського архітектора Володимира Ніколаєва // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 71
  59. Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація [ 27 Березня 2016 у Wayback Machine.] / В. В. Вечерський; Держ. служба охорони культ. спадщини. — К. : ТОВ «Вид. дім А. С. С.», 2005. — C. 326
  60. Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація [ 27 Березня 2016 у Wayback Machine.] / В. В. Вечерський; Держ. служба охорони культ. спадщини. — К. : ТОВ «Вид. дім А. С. С.», 2005. — C. 325
  61. Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація [ 27 Березня 2016 у Wayback Machine.]. — Київ: Видавничий дім А. С.С, 2005. — С. 326
  62. Андрій Гриценко ("Данкор-Глухів") (8 квітня 2009). . https://hlukhiv.com.ua. Неофіційний сайт Глухова. Архів оригіналу за 29 Лютого 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  63. . Архів оригіналу за 29 Лютого 2020. Процитовано 18 Квітня 2020.


Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kompleks zemskoyi likarni kompleks budivel paviljonnogo tipu XIX stolittya ohoronnij 338 1 3 Sm Roztashovanij u periferijnij chastini istorichnogo seredmistya Gluhova Sumskoyi oblasti u dvori suchasnoyi Gluhivskoyi rajonnoyi likarni po vul Institutska 5 sered ozelenenoyi dilyanki v otochenni odnopoverhovoyi sadibnoyi zabudovi Kompleks zemskoyi likarniBudivli stanom na lito 2015 roku Budivli stanom na lito 2015 roku51 40 22 pn sh 33 55 01 sh d 51 67278 pn sh 33 91694 sh d 51 67278 33 91694 Koordinati 51 40 22 pn sh 33 55 01 sh d 51 67278 pn sh 33 91694 sh d 51 67278 33 91694Krayina UkrayinaMisto GluhivSumska oblast m Gluhiv vul Institutska 5Tip budivli likarniAvtor proyektu Volodimir NikolayevData zasnuvannya seredina drugoyi polovini XIX stolittyaPochatok budivnictva 1878Pobudovano 1901Status pam yatka arhitekturi miscevogo znachennyaKompleks zemskoyi likarniKompleks zemskoyi likarni Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi Ne plutati z Likarnya svyatoyi Yefrosiniyi Zovnishni videofajli Planuvalis na 10 rokiv a vikoristovuyutsya 150 istoriya kompleksu zemskih likaren Gluhova Gluhiv City 17 serpnya 2023 roku Do istorichnih sporud nalezhat cholovichij korpus vostannye vikoristovuvavsya yak psihiatrichne viddilennya oblasnoyi likarni z 2017 roku pustuye ta rujnuyetsya zhinochij korpus z 2011 roku stanciya shvidkoyi medichnoyi dopomogi infekcijne viddilennya ranishe vikoristovuvalos yak dermatologichne viddilennya likarni z 2013 roku miskij centr socialnoyi reabilitaciyi ditej invalidiv Sporudi ye pam yatkami tvorchosti providnogo kiyivskogo arhitektora Volodimira Nikolayeva 1843 1911 ta rezultatom zemskoyi reformi napravlenoyi na rozvitok zokrema medicini IstoriyaPidgotovka do budivnictva U veresni 1874 roku pridbano za 1900 rubliv chotiri susidnih sadibnih miscya dlya zvedennya budivel dlya rozmishennya bogadilni likarni ta zaareshtovanih za virokami mirovih suddiv Dilyanki mali ploshu 3 desyatini 173 sazhniv 33 144 2 kv metri abo 3 314 gektari yaki ranishe nalezhali vdovi kolezkogo asesora Ulyani Piskunovij ta kolezkomu asesorovi Aristarhu Martinovskomu Ci dilyanki rozmishuvalis na uzvishshi za mezhami mista na rozi vulic Kvasnikovskoyi zgodom Karla Marksa teper Institutskoyi ta Krasnoyi na pivnichnij shid vid zvedenoyi pered cim Putivlskoyi dorogi Diyucha do cogo z 1850 h rokiv zemska likarnya bula v zanedbanomu stani Deyaki doslidniki vvazhayut sho budinki likarni sporudzheni za koshti vidomogo mecenata ta cukrozavodchika Nikoli Tereshenka Dlya zdeshevlennya budivnictva likarnyu virishili zrobiti derev yanoyu paviljonnogo tipu Na zagotivlyu materialiv i pochatkovi roboti vzyali kredit na 10 tis rubliv iz byudzhetu zemstva tak zvanih zapasnih sum Budivnictvo na pevnij chas vidkladalos bo gubernske zemstvo virishilo perevesti bogadilnyu do Nizhina ta vidvolikti z gluhivskogo byudzhetu veliku chastinu pributkiv z vidobutku farforovoyi glini ale v 1879 roci bogadilnya zalishilas u Gluhovi U prohanni na im ya Chernigivskogo gubernatora zaznachalosya Predpolozhiv v leto sego goda pristupit k postrojke na summy zemstva dvuh derevyannyh zdanij dlya zemskoj bolnicy na kamennyh fundamentah uezdnaya zemskaya uprava predstavlyaet plan i fasad na utverzhdenie Zvedennya cholovichogo ta zhinochogo viddilen U 1878 roci plani i fasadi proyektovanoyi budivli skladeni Kiyivskim arhitektorom Nikolayevim z rozrahunku na 25 lizhok cholovichih i 15 zhinochih prichomu bralosya do uvagi navit podil hvorih za vidami hvorob zgidno z vimogami likarnyanogo statutu Vlitku 1878 roku rozpochato budivnictvo budivli cholovichoyi likarni i do kincya roku budivlya dovedena do dahu U zhovtni 1879 roku na budivnictvo zemskoyi likarni vidileno she 10 tis rub U 1881 roci pridbano u dvoryanina A G Homenka 363 kvadratnih sazhni zemli 0 151 ga za 300 rubliv dlya zaokruglennya sadibi zemskoyi likarni ta zvedennya vsih nadvirnih sluzhb Do drugoyi polovini 1882 roku povnistyu sporudzheno budinok sho priznachavsya dlya cholovichogo viddilennya U nomu timchasovo rozmistili bogadilnyu v nizhnomu poversi ta obidva viddilennya likarni u verhnomu poversi U 1882 1885 rokah likarem vsih zemskih blagodijnih zakladiv pracyuvav Yakiv Yevgrafovich Tarasov Z 1885 roci znovu povernuvsya likar I I Nevodnichanskij ale vin skoro pomer Nastupni kilka rokiv likari pri zemskij likarni regulyarno zminyuvalisya Pri likarni takozh pracyuvav she feldsher Chislo hvorih u likarni inodi dosyagalo 44 osib Do 1884 roku pobudovano zhinochij korpus niz kam yanij verh derev yanij kam yanu budivlyu dlya pralni ta kuhni a takozh she odnu kam yanu budivlyu dlya kvartiri doglyadacha i zemskoyi apteki i derev yana pokijnicka Diyalnist likarni Ne divlyachis na pragnennya pobuduvati suchasnu likarnyanu budivlyu z vaterklozetami vannimi kimnatami vlasnimi laboratoriyami ta pralneyu ne vse vdalos realizuvati Buli nepravilno vlashtovani vaterklozeti sho privelo do postijnogo smorodu Ne bulo peredbacheno primishennya dlya likarnyanoyi prislugi yaka skladalasya z troh cholovikiv ta odniyeyi zhinki Tam zhe pri likarni zhiv feldsherskij pomichnik Mendel Volovich Ventilyaciya v budinkah bula duzhe pogana cherez nevdalo obranu ventilyacijnu sistemu Dimovi trubi roztashovuvalis nizhche verhnogo povitryanogo koridoru tomu pri vitryanij pogodi pechi dimili Vse bulo zabrudneno pidlogi dveri ta vikonni rami chastkovo buli oblupleni j silno zabrudneni i potrebuvali farbuvannya dah i trubi po vsij likarni tekli i tezh potrebuvali zamini cherez neyakisne farbuvannya Ne zavzhdi dotrimuvalis sanitarnogo stanu Roboti z remontu ta ochishennya budivli zemskoyi likarni pochali provoditisya tilki na pochatku 1890 h rokiv a ostatochno privesti yiyi v nalezhnij stan vdalosya tilki na pochatku XX stolittya Likuvannya bulo platnim tomu ne kozhen mig sobi ce dozvoliti Vitrati zemstva na medicinu po Gluhivskomu povitu dohodili do 15 tisyach rubliv na rik z yakih na povitovu medicinu vitrachalosya 6900 rubliv a reshtu sumi poglinala zemska likarnya Za cyu sumu koristuvalisya medichnoyu dopomogoyu pri likarni blizko 400 cholovik na rik 0 32 naselennya povitu inshi zh meshkanci povitu tilki brali uchast u vitratah na medicinu po 12 kop shorichno z kozhnogo zhitelya Budivnictvo infekcijnogo viddilennya Na pochatku 1899 roku uhvaleno rishennya pobuduvati pri Gluhivskij zemskij likarni viddilennya dlya gostro zaraznih hvorih na pivden vid cholovichogo viddilennya Do lita 1899 roku zvedenij fundament i rozpochata zagotivlya lisu pislya chogo rozpochali zvoditi stini Kerivnictvo budivnictvom infekcijnogo viddilennya likarni Gluhivskim povitovim zemskim zibrannyam dorucheno u veresni 1899 roku povitovomu zemskomu glasnomu Petru Yakovichu Doroshenku V infekcijnomu viddilenni peredbachalosya 5 palat 2 cholovicha i zhinocha dlya difteritu 2 cholovicha i zhinocha dlya skarlatini i 1 dlya beshihi i mozhlivo she 1 observacijna U budivli peredbachalas kimnata dlya feldshera i prislugi klozet vanna a poruch okrema kam yana budivlya pid dezinfekcijnu kameru z parovikom i vlasnim artezianskih kolodyazem dlya dezinfekciyi bilizni i velikih rechej P Ya Doroshenko zaproponuvav dopovniti zatverdzhenij plan robit obov yazkovim rozmishennyam ventilyaciyi i centralnoyi grubi Na budivnictvo buli vidileni koshti v rozmiri 6680 krb Primishennya zaraznogo viddilennya bulo zbudovano yakisno krasivo i vidpovidno do svogo priznachennya Takozh u 1899 roci praktichno zakinchena pribudova primishennya v kvartiri aptekarskogo feldshera i pochalosya vnutrishnye oblashtuvannya stin Na teritoriyi likarni v ci roki visadzheno 400 sadzhanciv yalini i sibirskoyi modrini otrimanih u dar vid V P Kochubeya z jogo Staro Gutskogo lisu Piznishe na teritoriyi blagodijnih zakladiv visadzheni she j topoli U tomu zh 1899 roci Kochubeyem i popechitelem likarni M M Amosovim podarovani likarni 2 mikroskopa usi rechi do nih dlya bakteriologichnih ta inshih doslidzhen 16 veresnya 1899 roku na zasidanni medichnoyi komisiyi rozglyadavsya proyekt rozmishennya neobhidnoyi dlya diyalnosti likarni dezinfekcijnoyi kameri z parovikom Dlya cogo P Ya Doroshenko zaproponuvav vidiliti koshti u rozmiri 2050 krb z tiyeyu umovoyu sho polovinu vartosti robit tobto 1025 krb zaklasti v koshtoris 1900 roku a drugu polovinu malo profinansuvati misto Pislya ostatochnoyi obrobki i oblashtuvannya 20 grudnya 1901 roku budivlyu zaraznogo viddilennya osvyacheno i z 1 sichnya 1902 roku v nomu rozpochalos likuvannya hvorih Pershij chas zarazne viddilennya obslugovuvav toj zhe likar sho j osnovni viddilennya likarni Zarazne viddilennya dalo mozhlivist zvilniti Gluhivski likarni vid nebezpechnogo susidstva z hvorimi na infekcijni zahvoryuvannya a sim yi vid zarazhennya inshih zdorovih chleniv sim yi U razi potrebi napriklad pri perepovnenni zagalnoyi likarni peredbachena mozhlivist perevesti do infekcijnogo viddilennya tifoznih i venerichnih hvorih zvichajno pri povnij yih izolyaciyi vid gostrozaraznih hvorih taka mozhlivist bula peredbachena pri sporudzhenni budivli infekcijnogo viddilennya Utrimannya zaraznogo viddilennya v 1903 roci obijshlosya zemstvu u 1300 rub Rozvitok likarni na pochatku XX stolittya Na pochatok XX stolittya u likarni pracyuvali likar zaviduvach likarni bogadilni ta zemskoyi apteki a takozh feldsherka akusherka yaka nesla sluzhbu pri likarni i dva feldsheri odin dlya vikonannya obov yazkiv v likarni inshij v apteci Vsi ci sluzhbovci mali zhitlo v zemskih budivlyah pri kompleksi blagodijnih zakladiv Tak samo cilodobovo na svoyemu robochomu misci znahodivsya doglyadach zemskih blagodijnih zakladiv Krim togo likarnyu i bogadilnyu obslugovuvali klyuchnik kuharka vodokat tri prachki cirulnik zhinocha prisluga i chotiri sluzhiteli Na utrimannya cogo personalu zemstvom shorichno vidilyalos blizko 2 tis rub V cej chas likarnya i bogadilnya z usima pri nih sluzhbami utrimuvalisya v zrazkovomu poryadku Yizha i hlib dlya hvorih i perebuvayuchih u bogadilni tezh vidpovidali vsim vimogam Na toj period potrebuvali zamini lishe derev yani trubi prokladeni vid zemskih likarnyanih budivel do yam i do pochatku XX stolittya voni zovsim znosilis i vimagali zamini Ci vodogoni zamineni na chavunni v 1903 roci Zemska apteka u 1902 roci peretvorena na centralnu zemsku apteku Dlya neyi pridbanij i vidremontovanij velikij derev yanij na kam yanomu cokoli budinok u spadkoyemciv Martinovskoyi roztashovanij na susidnij z likarneyu sadibi Pri centralnij apteci vlashtovana laboratoriya Aptekoyu keruvav provizor M A Kaplenko a takozh pracyuvav sluzhitel pri apteci Na utrimannya zemskoyi apteki i zakupivlyu medikamentiv u 1903 roci vidileno 268 rubliv U 1903 1904 rokah zroblena pribudova do kuhni pri likarni i bogadilni dlya kuharok Do cogo kuharki ves chas perebuvali bezposeredno v kuhni prichomu tam zhe i spali V cej zhe chas v likarni bulo vlashtovano vanna a klozeti obladnani zlivnoyu kanalizaciyeyu Sama sadiba zemskih blagodijnih zakladiv bula she bilshe zasadzhena derevami a navkolo sadibi z yavilasya zalizna ogorozha U 1904 roci na utrimannya zemskoyi likarni vidileno 6458 rub a na zaraznu likarnyu 1493 rub Vlitku 1908 roku posadu zaviduvacha blagodijnimi ustanovami gluhivskogo zemstva obijnyav likar hirurg Feofan Oleksandrovich Pashkevich U 1910 h rokah zaraznim viddilennyam likarni zaviduvav likar Dem yan Vasilovich Spanovskij poyednuyuchi posadu zemskogo i povitovogo likarya Zvazhayuchi na ce jomu chasto dovodilosya vidvolikatisya u spravah sudovo medichnih rozsliduvan 1908 roku chislo lizhkovih hvorih stanovila 887 osib za rik v 1911 roci cya cifra zbilshilasya do 1089 osib Chislo ambulatornih vidviduvan v 1908 roci stanovilo 5439 cholovik za rik a v 1911 roci 9142 1912 roku pri zemskij likarni vvedena posada shtatnoyi sestri miloserdya yaka faktichno zdijsnyuvala funkciyi feldsherki akusherki 1913 roku zatverdzheno posadu drugogo likarya pri zemskij likarni z okladom 1200 rub na rik Na cyu posadu zaproshenij likar Starcev prizvanij pid chas pershoyi svitovoyi vijni do vijska Funkcionuvannya likaren u 1914 1988 rokah Na pochatku 1910 h rokiv u sadibi zemskih blagodijnih ustanov vlashtuvali barak dlya holernih hvorih Pislya zakinchennya epidemiyi holeri barak viddanij dlya epidemiologichnih hvorih tifoznih i skarlatina na vipadok perepovnennya zaraznogo viddilennya Zemskoyi likarni Barak cej ne buv pristosovanij dlya postijnogo rozmishennya hvorih bula potribna she obkladka stin zovni cegloyu z budivnictvom kuhni ta pralni Zemska likarnya shorichno brala nabagato bilshe paciyentiv nizh rozrahovano za shtatom Pid chas pershoyi svitovoyi vijni Gluhivska zemska likarnya bula perepovnena vijskovimi chinami z vidmovoyu v likarnyanomu likuvanni miscevomu naselennyu Pri 45 lizhkah za normami u likarni v cej chas rozmishalos 105 lizhok U 1919 roci zavdyaki F A Pashkevichu v likarni z yavivsya pershij u Gluhovi rentgenivskij aparat Naperedodni nimecko radyanskoyi vijni pered v yizdom do kompleksu likarni po vulici Institutskij bulo zbudovano kam yanu bramu yaka zakrila proyizd na teritoriyu likarni perekrivshi takim chinom vulicyu Z pochatkom vijni na osnovi likarni bulo sformovano chotiri evakoshpitali ESh Harkivskogo vijskovogo okrugu Pershim postav ESh 1955 Jogo nachalnikom buv priznachenij likar V V Mihajlovskij Shpital buv rozrahovanij na 200 lizhok kilkist yakih dovelosya zbilshiti chi ne vp yatero Roztashovuvavsya vin u primishenni Gluhivskogo uchitelskogo institutu ESh 1956 sanitarno venerologichnogo profilyu bulo sformovano Sumskim oblasnim viddilom ohoroni zdorov ya takozh na pochatku vijni Vin rozmishuvavsya u primishenni miskoyi shkoli 1 Nachalnikom priznacheno bulo vijskovogo likarya 3 go rangu Danilenka 18 lipnya 1941 roku pislya prijomu pershih 147 bijciv yaki potrebuvali nevidkladnoyi hirurgichnoyi dopomogi shpital pereprofilyuvav svoyu robotu U primishenni silskogospodarskogo institutu nini profesijno pedagogichnij koledzh Gluhivskogo peduniversitetu rozgornuvsya ESh 1957 stvorenij Harkivskim vijskovim okrugom Jogo nachalnikom pracyuvav likar D G Sangurskij 17 lipnya 1941 roku narodnim komisariatom ohoroni zdorov ya u skladi Harkivskogo vijskovogo okrugu bulo stvoreno ESh 3449 Vin roztashovuvavsya u primishennyah rajonnoyi polikliniki nini primishennya ZOSh I III stupeniv 3 m Gluhova ta vodolikarni nini Gluhivskij centr dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Pershim nachalnikom shpitalyu priznachili Tyutkala a potim jogo zaminiv likar 1 go rangu A Ye Kohanov Z nablizhennyam fashistiv do Gluhova naprikinci serpnya 1941 roku vsi ci shpitali z mista buli evakujovani Z pochatkom okupaciyi voseni 1941 roku na teritoriyi rajonnoyi likarni a takozh u vodolikarni bulo rozgornuto shpital dlya hvorih ta poranenih vijskovopolonenih sho perebuvali v tabori Iniciatorom stvorennya shpitalyu buv zaviduvach medichnoyu dilniceyu zaliznichnoyi stanciyi likar S V Serbin U shpitali takozh pracyuvali likarkoyu O M Petrova ta vipusheni z taboru dlya vijskovopolonenih likari I M Musayev Krupinskij ta inshi Shob ne vidpravlyati vijskovopolonenih sho oduzhali do taboru yih namagalisya perepravlyati do partizaniv abo znahoditi pritulok u sim yah gluhivchan Deyaki zalishalisya pracyuvati pri likarni Z ponad 300 poranenih ta hvorih sho likuvalisya za dva roki okupaciyi u likarni pomerlo 148 Z nih 122 prizvisha bulo vstanovleno Pomerlih hovali na teritoriyi likarni zaraz aptechnogo skladu oblasnoyi bazi specialnogo medichnogo postachannya Za dekilka dniv do vizvolennya mista u serpni 1943 roku poraneni bijci kotri mogli ruhatis ta sam likar Serbin buli vivezeni do partizaniv U pislyavoyenni roki ustanova mala nazvu Gluhivska miska likarnya Vsi yiyi primishennya buli kapitalno vidremontovani v 1958 1963 rr Dokladnishe Gluhivska centralna rajonna likarnya Protyagom drugoyi polovini XX stolittya stari korpusi zaznali neznachnih perebudov Tak cokoli cholovichogo j zhinochogo korpusiv u 1985 1988 rokah oblichkovano keramichnoyu plitkoyu Dahi zamist pervisnoyi pokrivelnoyi stali ukrito shiferom 2011 roku v hodi restavraciyi zhinochogo korpusu jogo vkrito metalocherepiceyu Takozh desho zmineno vnutrishnye rozplanuvannya pererobleno sistemu opalennya chastkovo vtracheno dekor inter yeriv vtracheno shpili z flyugerami ta deyaki inshi detali Do infekcijnogo korpusu zrobleno pribudovu yaka prote ne porushila arhitekturnoyi cilisnosti kompleksu ArhitekturaPivdennij fasad cholovichogo korpusu likarni Budivli roztashovani vzdovzh odniyeyi liniyi z pivnochi na pivden Voni vikonani u neorosijskij stilistici v zagalnomu richishi istorizmu Pri chomu na dumku V Vecherskogo neorosijska stilistika postala same v ropetovskomu varianti Kompleks likarni vklyuchaye okremi odnopoverhovi derev yani korpusi ostrivnogo roztashuvannya sho zvedeni za progresivnoyu na toj chas paviljonnoyu sistemoyu Na murovanih z cegli napivpidvalnih poverhah sho na fasadah vistupali visokimi cokolyami troh korpusiv ta fligelem budivnichi pov yazali odin z odnim simetrichnoyu sistemoyu proyizdiv ta dorizhok U najbilshomu za rozmirami cholovichomu korpusi dosit rozvinenij cokolnij napivpidvalnij poverh Mensh rozvinenij U menshomu za gabaritami zhinochomu korpusi napivpidvalnij poverh vidpovidno takozh menshij U nizhnih poverhah cih korpusiv funkcionuvali dopomizhni j tehnichni primishennya Vid samogo vidkrittya likarni tut rozmistili apteku laboratoriyu z ohoronoyu a takozh kameri areshtantiv ta pidsobni primishennya Za planom budivli pershi poverhi z koridornim rozplanuvannyam buli pristosovani dlya prijmalni palat hvorih operacijnih ta kabinetiv likariv sho roztashovuvalis po obidva boki budivli Fundamenti zbudovani z cegli Voni strichkovi Pershi cokolni napivpidvalni poverhi murovani z cegli na vapnyano pishanomu rozchini Derev yanij brus sluzhiv osnovoyu dlya stin pershih poverhiv yaki pislya zakinchennya budivnictva zovni oshalovano doshkami Pri budivnictvi dahi buli shipcevimi po derev yanih krokvah ukriti shiferom Zhinochij korpus pislya restavraciyi 2011 roku restavratori perekrili metalocherepiceyu Vishukanij ale lakonichnij dekor fasadiv prikrashaye naskrizne rizblennya nalichnikiv i karniziv z pidzorami Perekrittya vsih budivel ploski po derev yanih balkah Takozh doshanim ye pidlogi ta shodi Pislya zavershennya budivnictva oblashtovano pichne opalennya V radyanskij period oblashtovano vodyane opalennya Zhinochij korpus zemskoyi likarni ohoronnij nomer 338 1 Zahidnij ta pivdennij fasadi Zhinochogo korpusu zemskoyi likarni zhovten 2013 roku Shidnij ta pivdennij fasadi Zhinochogo korpusu zemskoyi likarni zhovten 2013 roku Pam yatka sporudzhena protyagom 1880 1890 h rokiv za proyektom kiyivskogo miskogo arhitektora Volodimira Nikolayeva 1843 1911 za koshti vidatnogo ukrayinskogo promislovcya mecenata gromadskogo diyacha Nikoli Tereshenka 1819 1903 Budivlya specialno bula zvedena dlya rozmishennya zhinochogo viddilennya zemskoyi likarni Z 2011 roku tut roztashovuyetsya stanciya shvidkoyi dopomogi Budivlya roztashovana u kompleksi sporud zemskoyi likarni u periferijnij zoni istorichnogo seredmistya na shid vid zapovidnika sered ozelenenoyi dilyanki Golovnoyu storonoyu zhinochogo korpusu ye shidnij fasad dominantnoyu yakogo ye krasivij ganok Fasadi pryamokutnogo korpusu simetrichni Na cholovomu shidnomu ta na tilnomu fasadah flankovani rizalitami sho akcentovani skladnoyi formi shipcyami z nadbudovami Spareni pryamokutni vikna takozh v rizalitah Voni oblyamovani rizblenimi nalichnikami Fasadnij dekor analogichnij cholovichomu korpusu Rozplanuvannya oboh poverhiv odnakove koridorne z odnobichnim roztashuvannyam palat Cholovichij korpus zemskoyi likarni ohoronnij nomer 338 2 Cholovij shidnij fasad cholovichogo korpusu zemskoyi likarni svitlina kvitnya 2014 roku Shidno pivnichni fasadi cholovichogo korpusu zemskoyi likarni svitlina zhovtnya 2013 roku Budivlya specialno zvedena 1880 roku dlya rozmishennya cholovichogo korpusu zemskoyi likarni Ye dumka sho koshti na jogo zvedennya vidileni ukrayinskim promislovcem mecenatom ta gromadskim diyachem Nikoloyu Tereshenkom Proyekt budivli opracovano v 1879 roci kiyivskim miskim arhitektorom Volodimirom Nikolayevim Z 2017 roku vona pustuye i povilno rujnuyetsya U proyekti she planuvalos oblashtuvannya svitlovogo lihtarya sho prohodiv po grebenyu dahu po vsij dovzhini korpusu dlya osvitlennya centralnogo koridoru ta velikoyi palati na 14 lizhok Vtim jogo realizovano ne bulo Cholovij fasad pryamokutnoyi sporudi zvernenij na shid Dva Rizaliti akcentovani trikutnimi frontonami na cholovomu j tilnomu fasadah Arhitekturni formi poslidovno vitrimani v stilistici neorosijskogo napryamku istorizmu z dosit strimanim zastosuvannyam rizblenogo dekoru Dekorativnij efekt stvoryuyut vertikalna j gorizontalna shalivka na fasadah narizhni doshani pilyastri Zastosovano rizbleni nalichniki vikon lobovi doshki frontoniv karnizni pidzori frizi Dovgij chas budivlya vikoristovuvalasya oblasnoyu psihiatrichnoyu likarneyu 3 Infekcijne viddilennya zemskoyi likarni ohoronnij nomer 338 3 Cholovij pivnichnij fasad infekcijnogo viddilennya zemskoyi likarni svitlina kvitnya 2014 roku Shidne rameno infekcijnogo viddilennya zemskoyi likarni svitlina zhovtnya 2013 roku Odnopoverhova derev yana budivlya kompleksu zemskoyi likarni specialno zvedena 1895 roku dlya rozmishennya infekcijnogo viddilennya zemskoyi likarni za proyektom kiyivskogo miskogo arhitektora Volodimira Nikolayeva Dovgij chas primishennya vikoristovuvalos yak dermatologichne viddilennya Gluhivskoyi centralnoyi rajonnoyi likarni i bulo znachno perebudovane Vnaslidok cogo v seredini XX stolittya z yavilosya zahidne rameno Vidpovidno plan budivli peretvorivsya z G podibnogo na P podibnij Vtim dobudova na ceglyanomu pidmurku ne stala disgarmonijnoyu bo zdijsnena v arhitekturnih formah i masshtabi blizkih do pervisnoyi chastini Budivlya likarni oriyentovana na vulicyu Krasnu z pevnim vidstupom vid neyi Rozplanuvannya koridorne odnobichne Arhitekturni formi fasadiv analogichni dvom inshim korpusam Z 2013 roku u primishenni znahoditsya Gluhivskij miskij centr socialnoyi reabilitaciyi ditej invalidiv OhoronaIstorichni korpusi Zemskoyi likarni mayut nadzvichajno visoku istoriko kulturnu cinnist yak memorialni pam yatki U seredini 1980 h rokiv kompleks zemskoyi likarni vklyucheno do Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini tom Sumska oblast a v 1998 roci postavleno na derzhavnij oblik yak pam yatku arhitekturi miscevogo znachennya z ohoronnim 338 Sm Rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 17 grudnya 2008 roku N 1563 r peredbachalos provedennya u 2009 2010 rokah robit z remontu ta restavraciyi yake bulo produblovano Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 20 lipnya 2011 r za N 814 de Derzhavnoyu cilovoyu programoyu zberezhennya kulturnoyi spadshini ta rozvitku turistichnoyi infrastrukturi m Gluhova Sumskoyi oblasti na 2012 2016 roki planuvalos vikonannya robit iz restavraciyi remontu pristosuvannya konservaciyi reabilitaciyi ta muzeyefikaciyi ob yektiv kulturnoyi spadshini uporyadzhennya zon ohoroni pam yatok sered yakih i cholovichij korpus ta infekcijne viddilennya kompleksu zemskoyi likarni Odnak ci roboti v cholovichomu korpusi ne provodilis Div takozhZemska likarnya Gluhiv Likarnya svyatoyi YefrosiniyiDzherela ta literaturaDzherela Opis del Arhiva Gosudarstvennogo soveta Tt I XII SPb 1900 1906 gg Rosijskij derzhavnij istorichnij arhiv RDIA F 1152 Op 13 Spr 87 Ark 1 3 Plany i opisaniya gorodov krepostej selenij i drugih naselennyh punktov byvshej Rossijskoj imperii nach XVI v 1917 gg Rosijskij derzhavnij vijskovo istorichnij arhiv u Moskvi F 418 Op 1 605 Sprava pro sporudzhennya zemskoyi likarni v Gluhovi Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti DAChO Fond 127 Budivelnogo viddilennya Chernigivskogo gubernskogo pravlinnya F 127 op 14 b spr 110 ark 1 18 a Literatura Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 420 s Vecherskij V V Gluhiv Tekst V V Vecherskij V I Byelashov Kiyiv Vidavnictvo gumanitarnoyi literaturi Abris 2003 166 s il Ser Mali istorichni mista Ukrayini Bibliogr s 103 104 ISBN 966 531 138 7 Vecherskij V V Gluhivskij vitvir kiyivskogo arhitektora Volodimira Nikolayeva V V Vecherskij Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2016 Vip 9 S 66 71 Bibliogr 6 nazv ukr Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya 27 Bereznya 2016 u Wayback Machine V V Vecherskij Derzh sluzhba ohoroni kult spadshini K TOV Vid dim A S S 2005 C 324 326 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Sumska oblast golovnij redaktor Valerij Smolij Kiyiv 2017 S 856 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka 19 Lipnya 2021 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 218 227 Planuvalis na 10 rokiv a vikoristovuyutsya 150 istoriya kompleksu zemskih likaren Gluhova Gluhiv City ukr 17 serpnya 2023 Procitovano 19 serpnya 2023 PrimitkiNakaz Ministerstva kulturi i turizmu Ukrayini vid 15 veresnya 2010 roku 706 0 16 10 Pro zatverdzhennya naukovo proektnoyi dokumentaciyi shodo mezh i rezhimiv vikoristannya zon ohoroni pam yatok ta zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka 19 Lipnya 2021 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 222 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1874 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1876 g S 5 1 desyatina 2400 kv sazheniv 1 sazhen 2 134 metra Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1874 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1876 g S 28 Vecherskij V V Byelashov V I Gluhiv K Abris 2003 S 103 104 Zhukova Svitlana Blagodijna diyalnist rodini Tereshenkiv u Gluhovi Nizhinska starovina 2013 16 19 S 50 55 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1875 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1876 g S 10 11 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1876 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1877 g S 79 DAChO f 127 op 14 b spr 110 ark 1 Istorik pokazav plan budivnictva zemskih likaren u Gluhovi yakomu ponad 140 rokiv Gluhiv City ukr Procitovano 26 veresnya 2023 Otchet o dejstviyah Gluhovskoj Zemskoj Upravy za 1878 god i s 1 yanvarya po 1 sentyabrya 1879 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1880 g S 4 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1879 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1880 g S 121 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka 19 Lipnya 2021 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 222 223 Chernigovskie gubernskie vedomosti Chernigov 2 1881 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka 19 Lipnya 2021 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 223 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1884 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1885 g S 106 Chernigovskie gubernskie vedomosti Chernigov 10 1889 Otchet po vrachebnoj chasti Gluhovskogo uezda 1883 84 god Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1884 g S 31 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1884 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1885 g S 115 Chernigovskie gubernskie vedomosti Chernigov 59 1886 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka 19 Lipnya 2021 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 223 224 Otchet Gluhovskoj uezdnoj zemskoj upravy po 97 st Polozheniya o zemsk uchrezhd za 1898 god i pervuyu polovinu 1899 goda Gluhov Pechatnya nasledn Shumickogo 1899 g Hacenko O O Zemska diyalnist P Ya Doroshenka O O Hacenko Sivershina v istoriyi Ukrayini 2014 Vip 7 S 201 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1899 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1900 g S 14 15 Svod postanovlenij zemskih sobranij Chernigovskoj gubernii ocherednih i chrezvychajnih sessij proishodyashih v 1899 godu Sostavlen D N Netochaevim Chernigov 1901 S 270 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1901 goda Chernigov Tipografiya Gubernskogo Zemstva 1902 g S 126 Otchet Gluhovskoj uezdnoj zemskoj upravy po 97 st Polozheniya o zemsk uchrezhd za 1898 god i pervuyu polovinu 1899 goda Gluhov Pechatnya nasledn Shumickogo 1899 g S 46 Svod postanovlenij zemskih sobranij Chernigovskoj gubernii ocherednih i chrezvychajnih sessij proishodyashih v 1899 godu Sostavlen D N Netochaevim Chernigov 1901 S 271 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka 19 Lipnya 2021 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 220 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1902 goda Chernigov Tipografiya Gubernskogo Zemstva 1903 g S 20 Oleksandr Miroshnichenko 19 kvitnya 2020 Yak gluhivchani na holeru hvorili Nedelya oblasna regionalna gazeta Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1903 goda Chernigov Tipografiya Gubernskogo Zemstva 1904 g S 13 Nazarova 2018 224 Otchet Gluhovskoj uezdnoj zemskoj upravy po 97 st Polozheniya o zemsk uchrezhd za 1898 god i pervuyu polovinu 1899 goda Gluhov Pechatnya nasledn Shumickogo 1899 g S 47 Smety zemskih dohodov i rashodov po Gluhovskomu uezdu na 1900 god Gluhov Pechatnya naslednikov Shumickogo 1899 g S 116 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1901 goda Chernigov Tipografiya Gubernskogo Zemstva 1902 g S 88 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1903 goda Chernigov Tipografiya Gubernskogo Zemstva 1904 g S 146 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1902 goda Chernigov Tipografiya Gubernskogo Zemstva 1903 g S 19 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1903 goda Chernigov Tipografiya Gubernskogo Zemstva 1904 g S 139 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1903 goda Chernigov Tipografiya Gubernskogo Zemstva 1904 g S 36 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1904 goda Gluhov Tipografiya A K Nesterova 1904 g S 79 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1904 goda Gluhov Tipografiya A K Nesterova 1904 g S 89 Nazarova V V Miroshnichenko A N Feofan Pashkevich v vospominaniyah docheri Evy 19 Lipnya 2021 u Wayback Machine Sobornij majdan 3 63 2014 S 5 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1912 goda Gluhov Elektro Tip A I Dvorkina 1913 g S 226 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1912 goda Gluhov Elektro Tip A I Dvorkina 1913 g S 234 241 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1913 goda Gluhov Elektro Tip A I Dvorkina 1914 g S 248 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1915 goda Gluhov Elektro Tip A I Dvorkina 1916 g S 166 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka 19 Lipnya 2021 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 225 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1912 goda Gluhov Elektro Tip A I Dvorkina 1913 g S 29 33 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka 19 Lipnya 2021 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 226 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj Zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 218 227 Igor Sbitnyj PDF http hlukhiv com ua Neoficijnij sajt Gluhova Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2020 Procitovano 10 serpnya 2023 Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 S 221 Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 S 226 227 Vecherskij V V https web archive org web 20160327171324 https issuu com 182373 docs livoberua 1 Arhivovano27 Bereznya 2016 u Wayback Machine Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya V V Vecherskij Derzh sluzhba ohoroni kult spadshini K TOV Vid dim A S S 2005 C 324 Vecherskij V V Gluhivskij vitvir kiyivskogo arhitektora Volodimira Nikolayeva Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2016 Vip 9 S 70 Vecherskij V V Gluhivskij vitvir kiyivskogo arhitektora Volodimira Nikolayeva Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2016 Vip 9 S 71 Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya 27 Bereznya 2016 u Wayback Machine V V Vecherskij Derzh sluzhba ohoroni kult spadshini K TOV Vid dim A S S 2005 C 326 Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya 27 Bereznya 2016 u Wayback Machine V V Vecherskij Derzh sluzhba ohoroni kult spadshini K TOV Vid dim A S S 2005 C 325 Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya 27 Bereznya 2016 u Wayback Machine Kiyiv Vidavnichij dim A S S 2005 S 326 Andrij Gricenko Dankor Gluhiv 8 kvitnya 2009 https hlukhiv com ua Neoficijnij sajt Gluhova Arhiv originalu za 29 Lyutogo 2020 Procitovano 23 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 29 Lyutogo 2020 Procitovano 18 Kvitnya 2020 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ