Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Садибний будинок Пармена Сніжка (помилково названий Садибний будинок міського голови Амосова через те, що в ньому проживав Глухівський міський голова в 1914—1917 роках Володимир Аммосов) — (охоронний № 352-См) початку XX століття. Розташована на східній околиці історичного середмістя Глухова Сумської області на розі вулиць Київської та Вознеесенської за адресою вулиця Вознесенська, 46.
| Садибний будинок П. Сніжка | |
|---|---|
 | |
| 51°40′40″ пн. ш. 33°55′02″ сх. д. / 51.67778° пн. ш. 33.91722° сх. д.Координати: 51°40′40″ пн. ш. 33°55′02″ сх. д. / 51.67778° пн. ш. 33.91722° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Глухів |
| Сумська область | м. Глухів вулиця Вознесенська, 46. |
| Тип будівлі | житловий будинок, перепланований під адміністративну будівлю |
| Стиль | неокласицизм та модерн |
| Дата заснування | XIX століття |
| Побудовано | 1910-ті |
| Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 351-См) |
  Садибний будинок П. Сніжка Садибний будинок П. Сніжка (Україна) | |
Історія
Збудований в 1910-х роках як власний садибний будинок Пармена Сніжка. Через те, що в ньому проживав Глухівський міський голова в 1914—1917 роках Володимир Аммосов пам'ятку помилково назвали садибний будинок Глухівського міського голови Володимира Аммосова (правнук Артемія Терещенка). Насправді це колишній будинок поміщика Пармена Миколайовича Сніжко. У ніч на 14 січня 1918 року червоноармійцями, які вступили в місто під керівництвом матроса Циганка Аммосов і його зять, офіцер Брусилов, були розстріляні у дворі будинку.
У період військового комунізму тут розміщувався повітовий продовольчий комітет (серед населення звався російською «упродком»). У 1930-ті роки в цьому будинку розташовувалася водолікарня. В ній працював лікар Тамуріді (грек за національністю).
З початком німецько-радянської війни 17 липня 1941 року народним комісаріатом охорони здоров'я у складі Харківського військового округу було створено ЕШ № 3449. Він розташовувався у приміщеннях районної поліклініки (нині — приміщення ЗОШ I—III ступенів № 3 м. Глухова) та водолікарні. Першим начальником шпиталю призначили Тютькала, а потім його замінив лікар 1-го рангу А. Є. Коханов. З наближенням фашистів до Глухова наприкінці серпня 1941 року всі ці шпиталі з міста були евакуйовані.
У 1941 році звідси вирушали на фронт сформовані з мобілізованих медичних працівників медичні бригади. Після війни тут був госпіталь, потім тубдиспансер, зараз — Центр дитячої та юнацької творчості.
З початком окупації восени 1941 року на території водолікарні та районної лікарні було розгорнуто шпиталь для хворих та поранених військовополонених, що перебували в таборі. Ініціатором створення шпиталю був завідувач медичною дільницею залізничної станції лікар С. В. Сербін. У шпиталі також працювали лікаркою О. М. Петрова та випущені з табору для військовополонених лікарі І. М. Мусаєв, Крупинський та інші. Щоб не відправляти військовополонених, що одужали до табору їх намагалися переправляти до партизанів або знаходити притулок у сім'ях глухівчан. Деякі залишалися працювати при лікарні. З понад 300 поранених та хворих, що лікувалися за два роки окупації у лікарні померло 148. З них 122 прізвища було встановлено. Померлих ховали на території лікарні, зараз аптечного складу обласної бази спеціального медичного постачання. За декілька днів до визволення міста у серпні 1943 року поранені бійці, котрі могли рухатись, та сам лікар Сербін були вивезені до партизанів.
Пам'ятка використовується Центром дитячої та юнацької творчості.
Опис
Автора проєкту не встановлено. Протягом свого існування будинок не зазнав значних перебудов і втрат. Втрачено деякі декоративні деталі (гратки тощо), дещо змінено внутрішнє розпланування. Упродовж радянського періоду будинок займали різні установи
Цей садибний будинок становить історико-архітектурну цінність як один з найпізніших зразків садибного дворянського будівництва в містах.
Одноповерховий будинок поставлено з відступом від червоної лінії вулиці Київської, до якої він звернений чолом. Причілок виходить на червону лінію вулиці Вознесенської. Він не зазнав значних перебудов і трат. Лише було замуровано головний вхід у ризаліті чолового фасаду. Також дещо змінено внутрішнє розпланування та втрачено деякі декоративні деталі. Під час реставрації 1992 року було відновлено головний вхід на чоловому фасаді та відтворено втрачені деталі.
Сам будинок складено з дерев'яного брусу на цегляному напівпідвалі, ззовні стіни обкладені цеглою та потиньковані. Основний абрис плану — прямокутний, з ризалітом на чоловому південному фасаді й двома ризалітами на тильному фасаді. Усі фасади асиметричні, вирішені у вишуканих формах неокласицистичної стилістики з впливом модерну. Центром композиції чола є ризаліт головного входу, вісь якого підкреслює арка, фланкована колонами іонічного ордену в антах. Завершує композицію спрощений антаблемент та ступінчастий аттик над ним. Вікна прямокутні, без облямувань, декоровані рельєфними гірляндами у надвіконних нішах.
На тильному фасаді, який колись виходив у сад, є відкрита тераса із колонадою. Цей фасад композиційно більш розчленований, ніж чоловий.
Внутрішнє розпланування багатокамерне, поєднує риси коридорної та афліадної систем. Перекриття плоскі, по дерев'яних балках. Дах вальмовий, по дерев'яних кроквах, укритий шифером. Опалення первісно було пічним, а нині — водяне.
Охорона
Будинок виявлено й обстежено В. Вечерським у 1984 році, включено до Зводу пам'яток історії та культури України (том "Сумська область), а 1998 році поставлено на державний облік, як пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 351-См.
Примітки
- Наказ Міністерства культури і туризму України від 15 вересня 2010 року № 706/0/16-10 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам'яток та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
- Бєлашов В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. С. 221
- Игорь Сбитный. (PDF). http://hlukhiv.com.ua. Неофіційний сайт Глухова. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2020. Процитовано 10 серпня 2023.
- Бєлашов В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. С. 226—227
- Садибний будинок міського голови Амосова | Національний заповідник «Глухів» (ru-RU) . Процитовано 10 серпня 2023.
- Глухівська міська рада — Садибний будинок міського голови Амосова. hlukhiv-rada.gov.ua. Процитовано 10 серпня 2023.
Література
- Бєлашов В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — 420 с.
- Вечерський В. В. Глухів [Текст] / В. В. Вечерський, В. І. Бєлашов. — Київ: Видавництво гуманітарної літератури «Абрис», 2003. — 166 с.: іл. — (Сер.: «Малі історичні міста України»). — Бібліогр.: с. 103—104. —
- Вечерський В. В. Глухівський витвір київського архітектора Володимира Ніколаєва / В. В. Вечерський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 66-71. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
- Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація [ 27 Березня 2016 у Wayback Machine.] / В. В. Вечерський; Держ. служба охорони культ. спадщини. — К. : ТОВ «Вид. дім А. С. С.», 2005. — C. 336.
- Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область / головний редактор Валерій Смолій. — Київ, 2017. — С. 856.
- Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века [ 19 Липня 2021 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 218—227.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sadibnij budinok Parmena Snizhka pomilkovo nazvanij Sadibnij budinok miskogo golovi Amosova cherez te sho v nomu prozhivav Gluhivskij miskij golova v 1914 1917 rokah Volodimir Ammosov pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya ohoronnij 352 Sm pochatku XX stolittya Roztashovana na shidnij okolici istorichnogo seredmistya Gluhova Sumskoyi oblasti na rozi vulic Kiyivskoyi ta Vozneesenskoyi za adresoyu vulicya Voznesenska 46 Sadibnij budinok P SnizhkaZagalnij viglyad pivdennogo cholovogo fasadu po vulici Kiyivskij stanom na traven 2015 rokuZagalnij viglyad pivdennogo cholovogo fasadu po vulici Kiyivskij stanom na traven 2015 roku51 40 40 pn sh 33 55 02 sh d 51 67778 pn sh 33 91722 sh d 51 67778 33 91722 Koordinati 51 40 40 pn sh 33 55 02 sh d 51 67778 pn sh 33 91722 sh d 51 67778 33 91722Krayina UkrayinaMistoGluhivSumska oblastm Gluhiv vulicya Voznesenska 46 Tip budivlizhitlovij budinok pereplanovanij pid administrativnu budivlyuStilneoklasicizm ta modernData zasnuvannyaXIX stolittyaPobudovano1910 tiStatus pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya ohoronnij 351 Sm Sadibnij budinok P SnizhkaSadibnij budinok P Snizhka Ukrayina IstoriyaZbudovanij v 1910 h rokah yak vlasnij sadibnij budinok Parmena Snizhka Cherez te sho v nomu prozhivav Gluhivskij miskij golova v 1914 1917 rokah Volodimir Ammosov pam yatku pomilkovo nazvali sadibnij budinok Gluhivskogo miskogo golovi Volodimira Ammosova pravnuk Artemiya Tereshenka Naspravdi ce kolishnij budinok pomishika Parmena Mikolajovicha Snizhko U nich na 14 sichnya 1918 roku chervonoarmijcyami yaki vstupili v misto pid kerivnictvom matrosa Ciganka Ammosov i jogo zyat oficer Brusilov buli rozstrilyani u dvori budinku U period vijskovogo komunizmu tut rozmishuvavsya povitovij prodovolchij komitet sered naselennya zvavsya rosijskoyu uprodkom U 1930 ti roki v comu budinku roztashovuvalasya vodolikarnya V nij pracyuvav likar Tamuridi grek za nacionalnistyu Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 17 lipnya 1941 roku narodnim komisariatom ohoroni zdorov ya u skladi Harkivskogo vijskovogo okrugu bulo stvoreno ESh 3449 Vin roztashovuvavsya u primishennyah rajonnoyi polikliniki nini primishennya ZOSh I III stupeniv 3 m Gluhova ta vodolikarni Pershim nachalnikom shpitalyu priznachili Tyutkala a potim jogo zaminiv likar 1 go rangu A Ye Kohanov Z nablizhennyam fashistiv do Gluhova naprikinci serpnya 1941 roku vsi ci shpitali z mista buli evakujovani U 1941 roci zvidsi virushali na front sformovani z mobilizovanih medichnih pracivnikiv medichni brigadi Pislya vijni tut buv gospital potim tubdispanser zaraz Centr dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Z pochatkom okupaciyi voseni 1941 roku na teritoriyi vodolikarni ta rajonnoyi likarni bulo rozgornuto shpital dlya hvorih ta poranenih vijskovopolonenih sho perebuvali v tabori Iniciatorom stvorennya shpitalyu buv zaviduvach medichnoyu dilniceyu zaliznichnoyi stanciyi likar S V Serbin U shpitali takozh pracyuvali likarkoyu O M Petrova ta vipusheni z taboru dlya vijskovopolonenih likari I M Musayev Krupinskij ta inshi Shob ne vidpravlyati vijskovopolonenih sho oduzhali do taboru yih namagalisya perepravlyati do partizaniv abo znahoditi pritulok u sim yah gluhivchan Deyaki zalishalisya pracyuvati pri likarni Z ponad 300 poranenih ta hvorih sho likuvalisya za dva roki okupaciyi u likarni pomerlo 148 Z nih 122 prizvisha bulo vstanovleno Pomerlih hovali na teritoriyi likarni zaraz aptechnogo skladu oblasnoyi bazi specialnogo medichnogo postachannya Za dekilka dniv do vizvolennya mista u serpni 1943 roku poraneni bijci kotri mogli ruhatis ta sam likar Serbin buli vivezeni do partizaniv Pam yatka vikoristovuyetsya Centrom dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti OpisRizalit golovnogo vhodu vis yakogo pidkreslyuye arka flankovana kolonami ionichnogo ordenu v antah Avtora proyektu ne vstanovleno Protyagom svogo isnuvannya budinok ne zaznav znachnih perebudov i vtrat Vtracheno deyaki dekorativni detali gratki tosho desho zmineno vnutrishnye rozplanuvannya Uprodovzh radyanskogo periodu budinok zajmali rizni ustanovi Cej sadibnij budinok stanovit istoriko arhitekturnu cinnist yak odin z najpiznishih zrazkiv sadibnogo dvoryanskogo budivnictva v mistah Odnopoverhovij budinok postavleno z vidstupom vid chervonoyi liniyi vulici Kiyivskoyi do yakoyi vin zvernenij cholom Prichilok vihodit na chervonu liniyu vulici Voznesenskoyi Vin ne zaznav znachnih perebudov i trat Lishe bulo zamurovano golovnij vhid u rizaliti cholovogo fasadu Takozh desho zmineno vnutrishnye rozplanuvannya ta vtracheno deyaki dekorativni detali Pid chas restavraciyi 1992 roku bulo vidnovleno golovnij vhid na cholovomu fasadi ta vidtvoreno vtracheni detali Sam budinok skladeno z derev yanogo brusu na ceglyanomu napivpidvali zzovni stini obkladeni cegloyu ta potinkovani Osnovnij abris planu pryamokutnij z rizalitom na cholovomu pivdennomu fasadi j dvoma rizalitami na tilnomu fasadi Usi fasadi asimetrichni virisheni u vishukanih formah neoklasicistichnoyi stilistiki z vplivom modernu Centrom kompoziciyi chola ye rizalit golovnogo vhodu vis yakogo pidkreslyuye arka flankovana kolonami ionichnogo ordenu v antah Zavershuye kompoziciyu sproshenij antablement ta stupinchastij attik nad nim Vikna pryamokutni bez oblyamuvan dekorovani relyefnimi girlyandami u nadvikonnih nishah Na tilnomu fasadi yakij kolis vihodiv u sad ye vidkrita terasa iz kolonadoyu Cej fasad kompozicijno bilsh rozchlenovanij nizh cholovij Vnutrishnye rozplanuvannya bagatokamerne poyednuye risi koridornoyi ta afliadnoyi sistem Perekrittya ploski po derev yanih balkah Dah valmovij po derev yanih krokvah ukritij shiferom Opalennya pervisno bulo pichnim a nini vodyane OhoronaBudinok viyavleno j obstezheno V Vecherskim u 1984 roci vklyucheno do Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini tom Sumska oblast a 1998 roci postavleno na derzhavnij oblik yak pam yatku arhitekturi miscevogo znachennya z ohoronnim 351 Sm PrimitkiNakaz Ministerstva kulturi i turizmu Ukrayini vid 15 veresnya 2010 roku 706 0 16 10 Pro zatverdzhennya naukovo proektnoyi dokumentaciyi shodo mezh i rezhimiv vikoristannya zon ohoroni pam yatok ta zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 S 221 Igor Sbitnyj PDF http hlukhiv com ua Neoficijnij sajt Gluhova Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2020 Procitovano 10 serpnya 2023 Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 S 226 227 Sadibnij budinok miskogo golovi Amosova Nacionalnij zapovidnik Gluhiv ru RU Procitovano 10 serpnya 2023 Gluhivska miska rada Sadibnij budinok miskogo golovi Amosova hlukhiv rada gov ua Procitovano 10 serpnya 2023 LiteraturaByelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 420 s Vecherskij V V Gluhiv Tekst V V Vecherskij V I Byelashov Kiyiv Vidavnictvo gumanitarnoyi literaturi Abris 2003 166 s il Ser Mali istorichni mista Ukrayini Bibliogr s 103 104 ISBN 966 531 138 7 Vecherskij V V Gluhivskij vitvir kiyivskogo arhitektora Volodimira Nikolayeva V V Vecherskij Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2016 Vip 9 S 66 71 Bibliogr 6 nazv ukr Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya 27 Bereznya 2016 u Wayback Machine V V Vecherskij Derzh sluzhba ohoroni kult spadshini K TOV Vid dim A S S 2005 C 336 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Sumska oblast golovnij redaktor Valerij Smolij Kiyiv 2017 S 856 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka 19 Lipnya 2021 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 218 227