Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колоратка чорногорла Чорногорла колоратка підвид P s stellata Пітермаріцбург Квазулу Наталь ПАР Спів чорногорлої колорат

Колоратка чорногорла

Колоратка чорногорла
Колоратка чорногорла
image
Чорногорла колоратка (підвид P. s. stellata, Пітермаріцбург, Квазулу-Наталь, ПАР)
image
Спів чорногорлої колоратки (підвид P. s. transvaalensis, Зімбабве)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Чорногорла колоратка (Pogonocichla)
Cabanis, 1847
Вид: Колоратка чорногорла
Біноміальна назва
Pogonocichla stellata
(Vieillot, 1818)
image
Ареал поширенняя виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Muscicapa stellata
Посилання
image Вікісховище: Pogonocichla stellata
image Віківиди: Pogonocichla stellata
image ITIS: 562370
image МСОП: 22709611
image NCBI: 228321

Колора́тка чорногорла (Pogonocichla stellata) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в горах Східної і Південної Африки. Це єдиний представник монотипового роду Чорногорла колоратка (Pogonocichla).

Опис

image
Чорногорла колоратка (підвид P. s. transvaalensis, Зімбабве)

Довжина птаха становить 15-16 см, вага 18-25 г. Виду загалом не притаманний статевий диморфізм, однак самиці є дещо меншими за самців. У представників номінативного підвиду голова чорнувато-сіра, перед очима білі плямки, на горлі невелика біла пляма. Спина зелена, верхні покривні пера крил оливково-зелені, махові пера синювато-сірі, хвіст чорний з жовтими поперечними смугами. Груди і живіт яскраво-жовті. Дзьоб широкий, чорний, окаймлений добре розвиненими щетинками, які допомагають птахами при полюванні. Лапи рожевуваті.

У молодих птахів верхня частина тіла чорнувато-коричнева, поцяткована золотими плямками, нижня частина тіла у них жовта, поцяткована коричневим лускоподібним візерунком. Через деякий час птахи набувають напівдорослого оперення, яке зберігається у них до двох років. В цей час верхня частина тіла у них темно-оливкова, груди і живіт жовті, поцятковані сірими смужками, а хвіст такий, як у дорослих птахів, однак коричнюватий, а не чорний.

Представники підвиду P. s. pallidiflava є схожими на представників номінативного підвиду, однак груди і живіт у них більш блідо-жовті. Представники підвиду P. s. intensa значно відрізняються, спина у них має бронзовий відтінок, надхвістя жовте,а махові пера мають грифельно-чорні краї. Схожими на них є представники підвиду P. s. ruwenzorii, однак груди у них більш жовті. Представники підвиду P. s. elgonensis є схожими на представників номінативного підвиду, однак хвіст у них повністю чорний, хоча у напівдорослих представників цього підвиду жовті плями на хвості присутні. У представників підвиду P. s. macarthuri нижня частина тіла блідіша, а спина у них більш зеленувато-оливкова. У представників підвиду P. s. helleri спина зелена, а надхвістя жовте, тоді як у представників підвиду P. s. orientalis надхвістя зелене, крила сіруваті, а верхні покривні пера хвоста зеленувато-жовті. Представники підвиду P. s. transvaalensis є схожими на представників номінативного підвиду, однак спина у них більш зелена, нижня частина тіла більш оранжево-жовта, а махові пера мають сріблясті краї.

Підвиди

image
Чорногорла колоратка (P. s. ruwenzorii, знизу)

Виділяють десять підвидів:

  • P. s. pallidiflava Cunningham-Van Someren & Schifter, 1981 — південний схід Південного Судану (гори [en]);
  • P. s. intensa Sharpe, 1901 — північ і центр Кенії, північ Танзанії;
  • P. s. ruwenzorii (Ogilvie-Grant, 1906) — від північного сходу ДР Конго до південно-західної Уганди, Руанди і Бурунді;
  • P. s. elgonensis (Ogilvie-Grant, 1911) — гора Елгон на кордоні Кенії і Уганди;
  • P. s. guttifer (Reichenow & Neumann, 1895) — гора Кіліманджаро (північ Танзанії);
  • P. s. macarthuri Van Someren, 1939 — гори Чулу (південно-східна Кенія);
  • P. s. helleri Mearns, 1913 — гори [en] (південно-східна Кенія) і гори Паре (північно-східна Танзанія);
  • P. s. orientalis (Fischer, GA & Reichenow, 1884) — західна, східна і південна Танзанія, Малаві і північний Мозамбік;
  • P. s. transvaalensis (Roberts, 1912) — південний Мозамбік, схід Зімбабве і північний схід ПАР;
  • P. s. stellata (Vieillot, 1818) — схід і південь ПАР.

Поширення і екологія

Чорногорлі колоратки мешкають в Південному Судані, Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії, Танзанії, Малаві, Мозамбіку, Зімбабве, Південно-Африканській Республіці і Есватіні. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах з густим чагарниковим підліском і великою кількістю ліан, на узліссях, у високогірних вічнозелених рідколіссях і чагарникових заростях, на плантаціях і в садах, подекуди у високогірних бамбукових заростях або на високогірних пустищах. На півночі ареалу зустрічаються на висоті від 1500 до 2200 м над рівнем моря, іноді на висоті до 3300 м над рівнем моря, в Зімбабве і південніше птахи рідко трапляються на висоті понад 1300 м над рівнем моря, а в ПАР трапляються на рівні моря.

Чорногорлі колоратки здійснюють висотні міграції: взимку (з квітня по вересень) вони переміщуються на більш низку висоту, особливо на півдні ареалу. В Малаві птахи мігрують на узбережжя озера Ньяса (на висоту 300 м над рівнем моря), в ПАР і Мозамбіку птахи переміщуються майже на рівень моря і можуть віддалятися від місць гніздування на 120 км. Дослідження в Малаві показало, що самці залишалися на своїх гніздових територіях, а самиці мігрували в долини.

Поведінка

Чорногорлі колоратки живляться переважно комахами і плодами. Дослідження посліду птахів з провінції Квазулу-Наталь в ПАР показало, що птах живився переважно жуками, метеликами і мурахами, рештки яких були знайдені в посліді 83%, 58% і 43% птахів, рціон яких аналізувався. Також було виявлено, що птахи живилися паауками, мухами, гусінню, бокоплавами, осами, кониками і багатоніжками. У 34% зразків були знайдені рештки плодів, зокрема з родів Canthium, Cassipourea, Ficus, Hedychium, Ilex, Kiggelaria і Rhus. Крім того, були вивлені рештки равликів, термітів, богомолів і навіть дрібних жаб-верескунів.

Початок сезону розмноження у чорних колораток різниться в залежності від регіону. В ДР Конго гніздування відбувається з серпня по травень, в Руанді з серпня по листопад, в Замбії з вересня по червень. в Малаві з вересня по січень, в ПАР з вересня по грудень. В Східній Африці птахи гніздяться протягом всього року, однак на рівнинах переважно під час сезону дощів, а на високогір'ях під час сезону посухи.

Площа гніздової території варіюється від 0,5 до 0,75 га. Гніздо, що має незвичну для мухоловкових куполоподібну форму, робиться з опалого листя, корінців, моху і вусиків, встелюється сухим листям та іншим рослинним матеріалом. Воно розміщується на покрилому стовбурі або на скелі, іноді в гнилому пні або на земляному насипі. Гніздо будує лише самиця протягом семи днів. На півночі ареалу в кладці зазвичай три яйця, на півдні два. Інкубація починається після відкладання останнього яйця і триває 16-18 днів. Насиджують лише самиці. Пташенята покидають гніздо через 13-15 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 24-26 днів. Чорногорлі колоратки іноді стають жервами гніздового паразитизму червоноволих зозуль і жовтогрудих дідриків.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Pogonocichla stellata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 12 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Collar, Nigel J. (2005). Family Turdidae (Thrushes). У del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David (ред.). Handbook of the Birds of the World. Volume 10, Cuckoo-shrikes to Thrushes. Barcelona: Lynx Edicions. с. 729. ISBN .
  4. Carnaby, Trevor (2008). Beat about the bush: Birds (вид. 1st). Johannesburg: Jacana. с. 678. ISBN .
  5. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 листопада 2022.
  6. Bowie, RC; Fjeldså, Jon; Hackett, Shannon J.; Bates, John M.; Crowe, Timothy M. (2006). Coalescent models reveal the relative roles of ancestral polymorphism, vicariance, and dispersal in shaping phylogeographical structure of an African montane forest robin. Molecular Phylogenetics and Evolution. 38 (1): 171—188. doi:10.1016/j.ympev.2005.06.001. PMID 16024259.
  7. Dowsett, R. J. (1985). Site-Fidelity and Survival Rates of Some Montane Forest Birds in Malawi South-Central Africa. Biotropica. 17 (2): 145—154. doi:10.2307/2388507. JSTOR 2388507.
  8. Githiru, Mwangi; Lens, Luc; Cresswell, Will (2005). Nest predation in a fragmented Afrotropical forest: evidence from natural and artificial nests. Conservation Biology. 123 (2): 189—196. doi:10.1016/j.biocon.2004.11.006.

Джерела

  • White-starred robin - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koloratka chornogorla Chornogorla koloratka pidvid P s stellata Pitermaricburg Kvazulu Natal PAR Spiv chornogorloyi koloratki pidvid P s transvaalensis Zimbabve Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Chornogorla koloratka Pogonocichla Cabanis 1847 Vid Koloratka chornogorla Binomialna nazva Pogonocichla stellata Vieillot 1818 Areal poshirennyaya vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Muscicapa stellata Posilannya Vikishovishe Pogonocichla stellata Vikividi Pogonocichla stellata ITIS 562370 MSOP 22709611 NCBI 228321 Kolora tka chornogorla Pogonocichla stellata vid gorobcepodibnih ptahiv rodini muholovkovih Muscicapidae Meshkaye v gorah Shidnoyi i Pivdennoyi Afriki Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Chornogorla koloratka Pogonocichla OpisChornogorla koloratka pidvid P s transvaalensis Zimbabve Dovzhina ptaha stanovit 15 16 sm vaga 18 25 g Vidu zagalom ne pritamannij statevij dimorfizm odnak samici ye desho menshimi za samciv U predstavnikiv nominativnogo pidvidu golova chornuvato sira pered ochima bili plyamki na gorli nevelika bila plyama Spina zelena verhni pokrivni pera kril olivkovo zeleni mahovi pera sinyuvato siri hvist chornij z zhovtimi poperechnimi smugami Grudi i zhivit yaskravo zhovti Dzob shirokij chornij okajmlenij dobre rozvinenimi shetinkami yaki dopomagayut ptahami pri polyuvanni Lapi rozhevuvati U molodih ptahiv verhnya chastina tila chornuvato korichneva pocyatkovana zolotimi plyamkami nizhnya chastina tila u nih zhovta pocyatkovana korichnevim luskopodibnim vizerunkom Cherez deyakij chas ptahi nabuvayut napivdoroslogo operennya yake zberigayetsya u nih do dvoh rokiv V cej chas verhnya chastina tila u nih temno olivkova grudi i zhivit zhovti pocyatkovani sirimi smuzhkami a hvist takij yak u doroslih ptahiv odnak korichnyuvatij a ne chornij Predstavniki pidvidu P s pallidiflava ye shozhimi na predstavnikiv nominativnogo pidvidu odnak grudi i zhivit u nih bilsh blido zhovti Predstavniki pidvidu P s intensa znachno vidriznyayutsya spina u nih maye bronzovij vidtinok nadhvistya zhovte a mahovi pera mayut grifelno chorni krayi Shozhimi na nih ye predstavniki pidvidu P s ruwenzorii odnak grudi u nih bilsh zhovti Predstavniki pidvidu P s elgonensis ye shozhimi na predstavnikiv nominativnogo pidvidu odnak hvist u nih povnistyu chornij hocha u napivdoroslih predstavnikiv cogo pidvidu zhovti plyami na hvosti prisutni U predstavnikiv pidvidu P s macarthuri nizhnya chastina tila blidisha a spina u nih bilsh zelenuvato olivkova U predstavnikiv pidvidu P s helleri spina zelena a nadhvistya zhovte todi yak u predstavnikiv pidvidu P s orientalis nadhvistya zelene krila siruvati a verhni pokrivni pera hvosta zelenuvato zhovti Predstavniki pidvidu P s transvaalensis ye shozhimi na predstavnikiv nominativnogo pidvidu odnak spina u nih bilsh zelena nizhnya chastina tila bilsh oranzhevo zhovta a mahovi pera mayut sriblyasti krayi PidvidiChornogorla koloratka P s ruwenzorii znizu Vidilyayut desyat pidvidiv P s pallidiflava Cunningham Van Someren amp Schifter 1981 pivdennij shid Pivdennogo Sudanu gori en P s intensa Sharpe 1901 pivnich i centr Keniyi pivnich Tanzaniyi P s ruwenzorii Ogilvie Grant 1906 vid pivnichnogo shodu DR Kongo do pivdenno zahidnoyi Ugandi Ruandi i Burundi P s elgonensis Ogilvie Grant 1911 gora Elgon na kordoni Keniyi i Ugandi P s guttifer Reichenow amp Neumann 1895 gora Kilimandzharo pivnich Tanzaniyi P s macarthuri Van Someren 1939 gori Chulu pivdenno shidna Keniya P s helleri Mearns 1913 gori en pivdenno shidna Keniya i gori Pare pivnichno shidna Tanzaniya P s orientalis Fischer GA amp Reichenow 1884 zahidna shidna i pivdenna Tanzaniya Malavi i pivnichnij Mozambik P s transvaalensis Roberts 1912 pivdennij Mozambik shid Zimbabve i pivnichnij shid PAR P s stellata Vieillot 1818 shid i pivden PAR Poshirennya i ekologiyaChornogorli koloratki meshkayut v Pivdennomu Sudani Demokratichnij Respublici Kongo Ugandi Ruandi Burundi Keniyi Tanzaniyi Malavi Mozambiku Zimbabve Pivdenno Afrikanskij Respublici i Esvatini Voni zhivut u vologih girskih tropichnih lisah z gustim chagarnikovim pidliskom i velikoyu kilkistyu lian na uzlissyah u visokogirnih vichnozelenih ridkolissyah i chagarnikovih zarostyah na plantaciyah i v sadah podekudi u visokogirnih bambukovih zarostyah abo na visokogirnih pustishah Na pivnochi arealu zustrichayutsya na visoti vid 1500 do 2200 m nad rivnem morya inodi na visoti do 3300 m nad rivnem morya v Zimbabve i pivdennishe ptahi ridko traplyayutsya na visoti ponad 1300 m nad rivnem morya a v PAR traplyayutsya na rivni morya Chornogorli koloratki zdijsnyuyut visotni migraciyi vzimku z kvitnya po veresen voni peremishuyutsya na bilsh nizku visotu osoblivo na pivdni arealu V Malavi ptahi migruyut na uzberezhzhya ozera Nyasa na visotu 300 m nad rivnem morya v PAR i Mozambiku ptahi peremishuyutsya majzhe na riven morya i mozhut viddalyatisya vid misc gnizduvannya na 120 km Doslidzhennya v Malavi pokazalo sho samci zalishalisya na svoyih gnizdovih teritoriyah a samici migruvali v dolini PovedinkaChornogorli koloratki zhivlyatsya perevazhno komahami i plodami Doslidzhennya poslidu ptahiv z provinciyi Kvazulu Natal v PAR pokazalo sho ptah zhivivsya perevazhno zhukami metelikami i murahami reshtki yakih buli znajdeni v poslidi 83 58 i 43 ptahiv rcion yakih analizuvavsya Takozh bulo viyavleno sho ptahi zhivilisya paaukami muhami gusinnyu bokoplavami osami konikami i bagatonizhkami U 34 zrazkiv buli znajdeni reshtki plodiv zokrema z rodiv Canthium Cassipourea Ficus Hedychium Ilex Kiggelaria i Rhus Krim togo buli vivleni reshtki ravlikiv termitiv bogomoliv i navit dribnih zhab vereskuniv Pochatok sezonu rozmnozhennya u chornih koloratok riznitsya v zalezhnosti vid regionu V DR Kongo gnizduvannya vidbuvayetsya z serpnya po traven v Ruandi z serpnya po listopad v Zambiyi z veresnya po cherven v Malavi z veresnya po sichen v PAR z veresnya po gruden V Shidnij Africi ptahi gnizdyatsya protyagom vsogo roku odnak na rivninah perevazhno pid chas sezonu doshiv a na visokogir yah pid chas sezonu posuhi Plosha gnizdovoyi teritoriyi variyuyetsya vid 0 5 do 0 75 ga Gnizdo sho maye nezvichnu dlya muholovkovih kupolopodibnu formu robitsya z opalogo listya korinciv mohu i vusikiv vstelyuyetsya suhim listyam ta inshim roslinnim materialom Vono rozmishuyetsya na pokrilomu stovburi abo na skeli inodi v gnilomu pni abo na zemlyanomu nasipi Gnizdo buduye lishe samicya protyagom semi dniv Na pivnochi arealu v kladci zazvichaj tri yajcya na pivdni dva Inkubaciya pochinayetsya pislya vidkladannya ostannogo yajcya i trivaye 16 18 dniv Nasidzhuyut lishe samici Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 13 15 dniv pislya viluplennya odnak batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she 24 26 dniv Chornogorli koloratki inodi stayut zhervami gnizdovogo parazitizmu chervonovolih zozul i zhovtogrudih didrikiv PrimitkiBirdLife International 2016 Pogonocichla stellata informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 12 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Collar Nigel J 2005 Family Turdidae Thrushes U del Hoyo Josep Elliott Andrew Christie David red Handbook of the Birds of the World Volume 10 Cuckoo shrikes to Thrushes Barcelona Lynx Edicions s 729 ISBN 84 87334 72 5 Carnaby Trevor 2008 Beat about the bush Birds vid 1st Johannesburg Jacana s 678 ISBN 9781770092419 Gill Frank Donsker David red Chats Old World flycatchers World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 12 listopada 2022 Bowie RC Fjeldsa Jon Hackett Shannon J Bates John M Crowe Timothy M 2006 Coalescent models reveal the relative roles of ancestral polymorphism vicariance and dispersal in shaping phylogeographical structure of an African montane forest robin Molecular Phylogenetics and Evolution 38 1 171 188 doi 10 1016 j ympev 2005 06 001 PMID 16024259 Dowsett R J 1985 Site Fidelity and Survival Rates of Some Montane Forest Birds in Malawi South Central Africa Biotropica 17 2 145 154 doi 10 2307 2388507 JSTOR 2388507 Githiru Mwangi Lens Luc Cresswell Will 2005 Nest predation in a fragmented Afrotropical forest evidence from natural and artificial nests Conservation Biology 123 2 189 196 doi 10 1016 j biocon 2004 11 006 DzherelaWhite starred robin Species text in The Atlas of Southern African Birds Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ