Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колоніальні війни війни що їх ведуть держави з метою завоювання колоній або ж для збереження у них свого панування Штаб

Колоніальна війна

Колоніальна війна

Колоніальні війни — війни, що їх ведуть держави з метою завоювання колоній або ж для збереження у них свого панування.

image
Штаб англійської військової експедиції поблизу Сенафе в Ефіопії. Гравюра 1868 року

Колоніальні війни за суттю своєю є війни національні .

Колоніальна політика від самого початку була пов'язана із війнами. Торговельні війни XVII та XVIII ст. велися колоніальними імперіями за колоніальні та торгові переваги. Ці війни супроводжувалися грабіжницькими нападами на чужі колоніальні володіння, а також розвитком піратства.

Колоніальні війни

Впертість та жорстокість, із якими велися колоніальні війни, обумовлювалися намаганням кожної із держав-суперниць монополізувати у своїх руках грабунок залежних держав, а з іншого боку, винятковим значенням колоніальних ринків, що їх, як правило, вдавалося закрити від сторонньої конкуренції. Крім того, для колоній торгівля завжди була нееквівалентною і прибутковість її для метрополії зростала із поступом технічного прогресу. До того ж, колонізатори часто отримували продукцію колоніальних країн задарма, шляхом прямого грабунку. У часи розвитку мануфактурного капіталізму, власне, вирішувалося питання, котра із колоніальних держав завоює торговельну, морську і колоніальну гегемонію і тим забезпечить найсприятливіші умови для розвитку власної промисловості.

До нового часу

Із розвитком торгового капіталізму виникає потребу у колоніальних ринках. Під час та опісля хрестових походів засновуються колонії венеційців та генуезців на узбережжях Середземного та Чорного морів.

Посилений розвиток колонізації починається наприкінці 15 ст. Першими розпочинають завоювання колоній іспанці та португальці.

Португальці захоплюють Бразилію, утверджуються на молуккських островах, на Цейлоні, здійснюють вторгнення до Ост-індії та Китаю, де захоплюють Макао. Іспанці завойовують землі на Антильських островах, ведуть війни у Мексиці, Перу. Іспанці та португальці масово винищують місцеве населення, а натомісць завозять негрів із Африки, яких експлуатують як рабів.

До колоніальних захоплень скоро приєднуються також Голландія, Франція та Англія, часто конфліктуючи і ведучи війни із попередниками. Голландці відвойовують у португальців Молуккскі острови, Цейлон, Малакку, починають вибивати їх із Індії, захоплюють на якийсь час Бразилію.

Після початку французами колонізації наприкінці 16 ст. у 17 ст. вони захоплюють Канаду, Луїзіану, кілька Вест-Індських островів, здійснюють вторгнення до Індії та Африки.

Нового й найновішого часу

Національно-визвольний рух у експлуатованих колоніальними імперіями народів у XVII—XVIII ст. набував форми селянських повстань. Такі селянські війни відбувалися у Росії, Польщі, Україні, Чехії, Угорщині, на Балканах, у країнах Азії.
У цей же період відбувається розвиток національної самосвідомості, яка формується у довгій та впертій боротьбі із іноземними загарбниками: народів Китаю — із манжурськими, Північної Індії — із афганськими, Ірану — із афганськими та турецькими, народів Закавказзя — із турецькими та іранськими завойовниками.

Три держави, що відігравали у XVII ст. керівну роль у Європі,— Іспанія, Голландія та Швеція,— наприкінці століття та на початку наступного поступаються місцем Пруссії, Австрії та Московській державі. Втрачають свої позиції також Річ Посполита та Османська імперія. Московська держава, окрім територій на Заході, захоплених під час Північної війни, просувається на схід до Тихого океану.

На Балканах йшла боротьба між Австрією та Османською імперією.

До колоніальних війн належали війни :

Війни Великої Британії

Війни Франції

  • Колоніальні війни в Індокитаї (1946-1954 рр.), Алжирі (1954-1962 рр.)

Війни Росії

У 1870-ті роки в Середній Азії стикалися два зустрічних потоки : Російська імперія та Сполучене Королівство вели наступальну політику.

Те ж саме відбувалося і на Близькому Сході: обидві держави намагалися досягти переважаючого впливу у Константинополі будь-якими засобами. Російська імперія, прагнучи до контролю над протоками, вела наступальну політику. Політика Росії щодо Чорноморських проток продовжується донині.

Війни Іспанії

    Війни Німеччини

    Війни Голандії

    Війни Португалії

    Втрати у колоніальних війнах

    За час від 1815 до 1914 року найголовнішими колоніальними війнами за бойовими втратами були Балканські війни (142 тис.), російсько-японська (99 тис.), Кримська (95 тис), франко-прусська (89 тис.), російсько-турецькі війни — 48 тис. (1877—1878) та 35 тис. (1828—1829), італійська війна 1859 року — 18 тис., австро-прусська — 16 тис. та ін. Головні втрати припадали на армії країн Східної Європи. На Російську імперію, Туреччину та Балканські країни — більш ніж половина усіх забитих та померлих від ран. У колоніальних війнах європейських держав у боях загинуло понад 100 тис. осіб, не рахуючи набагато більших втрат корінного населення народів Африки, Азії, Америки та Океанії.

    Див. також

    Примітки

    1. Лист Н. Леніна до Генрієтти Голанд-Гольст. 8 березня 1916 року.— Ленин В. И. Полное собран. соч., т. 49.— М.: Изд-во политич. лит-ры.— С. 190
    2. Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская—Массив. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— С. 45—46.

    Джерела

    • Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская—Массив. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— С. 45.
    • Всемирная история / В десяти томах. Под ред. Е.М. Жукова (гл. ред.) и др. /Академия наук СССР.— М.: Изд-во соц.-экономич. лит-ры.— Т. V—VII.
    • Урланис Б.Ц. Войны и народонаселение Европы. — М.: Издательство социально-экономической литературы, 1960. — 565 с.

    Посилання


    image Це незавершена стаття з історії.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
    image Це незавершена стаття про політику.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Kolonialni vijni vijni sho yih vedut derzhavi z metoyu zavoyuvannya kolonij abo zh dlya zberezhennya u nih svogo panuvannya Shtab anglijskoyi vijskovoyi ekspediciyi poblizu Senafe v Efiopiyi Gravyura 1868 roku Kolonialni vijni za suttyu svoyeyu ye vijni nacionalni Kolonialna politika vid samogo pochatku bula pov yazana iz vijnami Torgovelni vijni XVII ta XVIII st velisya kolonialnimi imperiyami za kolonialni ta torgovi perevagi Ci vijni suprovodzhuvalisya grabizhnickimi napadami na chuzhi kolonialni volodinnya a takozh rozvitkom piratstva Kolonialni vijniVpertist ta zhorstokist iz yakimi velisya kolonialni vijni obumovlyuvalisya namagannyam kozhnoyi iz derzhav supernic monopolizuvati u svoyih rukah grabunok zalezhnih derzhav a z inshogo boku vinyatkovim znachennyam kolonialnih rinkiv sho yih yak pravilo vdavalosya zakriti vid storonnoyi konkurenciyi Krim togo dlya kolonij torgivlya zavzhdi bula neekvivalentnoyu i pributkovist yiyi dlya metropoliyi zrostala iz postupom tehnichnogo progresu Do togo zh kolonizatori chasto otrimuvali produkciyu kolonialnih krayin zadarma shlyahom pryamogo grabunku U chasi rozvitku manufakturnogo kapitalizmu vlasne virishuvalosya pitannya kotra iz kolonialnih derzhav zavoyuye torgovelnu morsku i kolonialnu gegemoniyu i tim zabezpechit najspriyatlivishi umovi dlya rozvitku vlasnoyi promislovosti Do novogo chasu Iz rozvitkom torgovogo kapitalizmu vinikaye potrebu u kolonialnih rinkah Pid chas ta opislya hrestovih pohodiv zasnovuyutsya koloniyi venecijciv ta genuezciv na uzberezhzhyah Seredzemnogo ta Chornogo moriv Posilenij rozvitok kolonizaciyi pochinayetsya naprikinci 15 st Pershimi rozpochinayut zavoyuvannya kolonij ispanci ta portugalci Portugalci zahoplyuyut Braziliyu utverdzhuyutsya na molukkskih ostrovah na Cejloni zdijsnyuyut vtorgnennya do Ost indiyi ta Kitayu de zahoplyuyut Makao Ispanci zavojovuyut zemli na Antilskih ostrovah vedut vijni u Meksici Peru Ispanci ta portugalci masovo vinishuyut misceve naselennya a natomisc zavozyat negriv iz Afriki yakih ekspluatuyut yak rabiv Do kolonialnih zahoplen skoro priyednuyutsya takozh Gollandiya Franciya ta Angliya chasto konfliktuyuchi i veduchi vijni iz poperednikami Gollandci vidvojovuyut u portugalciv Molukkski ostrovi Cejlon Malakku pochinayut vibivati yih iz Indiyi zahoplyuyut na yakijs chas Braziliyu Pislya pochatku francuzami kolonizaciyi naprikinci 16 st u 17 st voni zahoplyuyut Kanadu Luyizianu kilka Vest Indskih ostroviv zdijsnyuyut vtorgnennya do Indiyi ta Afriki Novogo j najnovishogo chasu Nacionalno vizvolnij ruh u ekspluatovanih kolonialnimi imperiyami narodiv u XVII XVIII st nabuvav formi selyanskih povstan Taki selyanski vijni vidbuvalisya u Rosiyi Polshi Ukrayini Chehiyi Ugorshini na Balkanah u krayinah Aziyi U cej zhe period vidbuvayetsya rozvitok nacionalnoyi samosvidomosti yaka formuyetsya u dovgij ta vpertij borotbi iz inozemnimi zagarbnikami narodiv Kitayu iz manzhurskimi Pivnichnoyi Indiyi iz afganskimi Iranu iz afganskimi ta tureckimi narodiv Zakavkazzya iz tureckimi ta iranskimi zavojovnikami Tri derzhavi sho vidigravali u XVII st kerivnu rol u Yevropi Ispaniya Gollandiya ta Shveciya naprikinci stolittya ta na pochatku nastupnogo postupayutsya miscem Prussiyi Avstriyi ta Moskovskij derzhavi Vtrachayut svoyi poziciyi takozh Rich Pospolita ta Osmanska imperiya Moskovska derzhava okrim teritorij na Zahodi zahoplenih pid chas Pivnichnoyi vijni prosuvayetsya na shid do Tihogo okeanu Na Balkanah jshla borotba mizh Avstriyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu Do kolonialnih vijn nalezhali vijni Velikoyi Britaniyi v Indiyi Pivnichnij Americi Yegipti ta Pivdennij Africi Franciyi u Africi Indo Kitayi Pivnichnij Americi Rosiyi na Kavkazi u Serednij Aziyi ta na Dalekomu Shodi Ispaniyi v Africi Americi Nimechchini v Africi Gollandiyi Portugaliyi Vijni Velikoyi Britaniyi Druga anglo burska vijna Anglo burska vijna Vijna za nezalezhnist SShA Vijni Franciyi Kolonialni vijni v Indokitayi 1946 1954 rr Alzhiri 1954 1962 rr Vijni Rosiyi Zavoyuvannya Turkestanu 1868 1876 Vijna za zavoyuvannya Hivi 1873 Zavoyuvannya Kokandskogo hanstva 1876 17 lyutogo 1876 roku imperator Oleksandr II pidpisav ukaz pro priyednannya hanstva do Rosijskoyi imperiyi Zahoplennya Sahalinu 1875 Zavoyuvannya Fergani 1876 Rosijsko turecka vijna 1877 1878 zahoplennya Bessarabiyi j chastini Maloyi Aziyi Rosijsko yaponska vijna cherez Koreyu ta chastinu Kitayu 1904 1905 U 1870 ti roki v Serednij Aziyi stikalisya dva zustrichnih potoki Rosijska imperiya ta Spoluchene Korolivstvo veli nastupalnu politiku Te zh same vidbuvalosya i na Blizkomu Shodi obidvi derzhavi namagalisya dosyagti perevazhayuchogo vplivu u Konstantinopoli bud yakimi zasobami Rosijska imperiya pragnuchi do kontrolyu nad protokami vela nastupalnu politiku Politika Rosiyi shodo Chornomorskih protok prodovzhuyetsya donini Vijni Ispaniyi Ispano franko marokkanska vijna Vijni Nimechchini Hrestovij pohid proti slov yan Vijni Golandiyi Vijni PortugaliyiVtrati u kolonialnih vijnahZa chas vid 1815 do 1914 roku najgolovnishimi kolonialnimi vijnami za bojovimi vtratami buli Balkanski vijni 142 tis rosijsko yaponska 99 tis Krimska 95 tis franko prusska 89 tis rosijsko turecki vijni 48 tis 1877 1878 ta 35 tis 1828 1829 italijska vijna 1859 roku 18 tis avstro prusska 16 tis ta in Golovni vtrati pripadali na armiyi krayin Shidnoyi Yevropi Na Rosijsku imperiyu Turechchinu ta Balkanski krayini bilsh nizh polovina usih zabitih ta pomerlih vid ran U kolonialnih vijnah yevropejskih derzhav u boyah zaginulo ponad 100 tis osib ne rahuyuchi nabagato bilshih vtrat korinnogo naselennya narodiv Afriki Aziyi Ameriki ta Okeaniyi Div takozhKoloniya Kolonialna politika Kolonizaciya Kolonialni imperiyiPrimitkiList N Lenina do Genriyetti Goland Golst 8 bereznya 1916 roku Lenin V I Polnoe sobran soch t 49 M Izd vo politich lit ry S 190 Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom chetvertyj Kovalskaya Massiv M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1929 S 45 46 DzherelaMalaya Sovetskaya Enciklopediya Tom chetvertyj Kovalskaya Massiv M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1929 S 45 Vsemirnaya istoriya V desyati tomah Pod red E M Zhukova gl red i dr Akademiya nauk SSSR M Izd vo soc ekonomich lit ry T V VII Urlanis B C Vojny i narodonaselenie Evropy M Izdatelstvo socialno ekonomicheskoj literatury 1960 565 s PosilannyaFranc Fanon Koloniyalna vijna ta psihichni rozladi 1961 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ