Іван Васильович Козяренко 23 березня 1906 Митаївка 20 квітня 1978 Київ радянський офіцер артилерист Герой Радянського Со

Іван Васильович Козяренко (23 березня 1906, Митаївка — 20 квітня 1978, Київ) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни командир 115-го гвардійського винищувально-протитанкового артилерійського полку 7-ї гвардійської армії Степового фронту.

Іван Васильович Козяренко

Народження

23 березня 1906
Митаївка, Київська область

Смерть

20 квітня 1978 (72 роки)
Київ

Поховання

Лук'янівське військове кладовище

Країна

Приналежність

Роки служби

1928—1956

Партія

КПРС

Звання

Полковник

Війни / битви

Вторгнення СРСР до Польщі
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна

Нагороди

(№ 1428)

Біографія

Народився 23 березня 1906 року в селі Митаївці (нині Богуславського району Київської області) в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1932 року. Закінчив Митаївську неповну середню школу.

У 1928 році призваний до лав Червоної Армії. Почав службу в місті Білій Церкві курсантом полкової школи. У 1936 році закінчив Київське артилерійське училище.

На посаді командира артилерійської батареї брав участь у вторгненні радянських військ в Польщу в 1939 році і в радянсько-фінській війні 1939—1940 років. У грудні 1939 року був тяжко поранений. Три місяці пролежав у Ленінградському шпиталі.

Перед німецько-радянською війною був призначений начальником штабу, а потім командиром артилерійського дивізіону. Частина його у складі сьомого стрілецького корпусу передислокувалася до Західної України, в напрямку кордону, і в дорозі її застала війна.

Надалі на посаді командира артилерійського дивізіону та артилерійського полку воював на Південно-Західному, Сталінградському, Степовому, 2-му Українському і 3-му Українському фронтах. Брав участь у боях під Сталінградом, Харковом, на Курській дузі, у битві за Дніпро. Бойовий шлях закінчив у боях за Будапешт і .

Особливо відзначився у битві за Дніпро. У середині вересня 1943 року 115-й гвардійський винищувально-протитанковий артилерійський полк, яким командував І. В. Козяренко, займав бойові порядки між річками і Ворсклою. Перейшовши в наступ, полк за день з боями пройшов 50 кілометрів, опанувавши цілим рядом населених пунктів, захопивши трофеї і полонених.

27—28 вересня 1943 року батареї його полку по черзі форсували Дніпро на північ від міста Верхньодніпровська Дніпропетровської області, надали стрілецьким частинам вогневу підтримку у розширенні плацдарму на правому березі.

Сам І. В. Козяренко весь час перебував у бойових порядках і керував боєм. Коли дві батареї були відрізані ворогом, І. В. Козяренко особисто вивів ці батареї і, відбивши атаку фашистських танків, вийшов з оточення.

За чотири дні боїв полк під командуванням І. В. Козяренко знищив 21 німецький танк, 13 бронетранспортерів і багато живої сили противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі гвардії підполковнику Івану Васильовичу Козяренку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1428).

4 квітня 1946 року Національний Комітет Словацької республіки присвоїв Герою звання почесного громадянина міста Братислави.

У 1949 році закінчив Вищу артилерійську офіцерську школу. З 1956 року полковник І. В. Козяренко — в запасі. Жив у Києві. Помер 20 квітня 1978 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Посилання

Козяренко Іван Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Література

Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983.
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987