Козацька герáльдика (від лат. heraldus, heraldica, ars — «опові́сник», «герольд») — система знаків козацької доби, різновид соціального кодування, що базується на гербових зображеннях і тинктурах, які розміщуються на геральдичних щитах відповідно до певних принципів та правил. Сума цих принципів та правил разом із сумою усіх наявних гербових зображень та тинктур складають так звану геральдичну граматику опису гербів — блазон.
Передумови виникнення козацьких гербів
Соціальний статус
Обыкоша и здавна люди именити Различныі печати в родах своїх мати Хто звіром, хто птенцем дім свій печатлієт Хто мечем, хто стрілою, хто сонцем світлієт | ||
В добу лицарської геральдики герб часто містив в собі не стільки певне символічне значення, скільки відзначав високий соціальний статус свого власника. Згодом, коли лицарські герби стали передаватися у спадок і перетворилися на родові герби, останні стали своєрідним зовнішнім оформленням феодальної системи, з її становими імунітетами, привілейованими верствами, своєрідною системою землеволодіння та виконання військової служби.
Герби, таким чином, вказували в першу чергу на приналежність до соціальної еліти, виступали універсальним засобом соціальної ідентифікації.
Етимологічний нюанс
У багатьох європейських мовах назва герба є похідною від слова “зброя” („arma”, „wappen” та ін.), що пов’язано з первісним виникненням гербів в лицарському середовищі, чим зумовлене також запозичення складових елементів герба (щит, шолом, намет та ін.) з військового побуту середньовіччя. Подібну генезу даного терміну бачимо також на слов’янському ґрунті, де в значенні герба вживано терміни – “оружие” та “клейнод”. Втім, найбільш розповсюдженим в слов’янських мовах є саме термін “герб”, який походить від німецького слова “erbe”, тобто “спадщина”, чим висловлено погляд на герб як на спадковий в певному роді знак, який передавався з покоління в покоління від батька до сина.
Зародження руської геральдичної системи
Початки українського (руського) герботворення, як і європейського в цілому, сягають ХІІ–ХІІІ ст., а на XIV–XVI ст. припадає доба становлення та розквіту старо-української геральдики, яка в цілому розвивалася виразно іншими шляхами ніж в решті європейських країн. Основу старо-української (руської) геральдичної системи становили родові знаки, які виникли задовго до появи самої геральдики і лише згодом були оформлені в родові герби згідно з вимогами геральдики. Подібну практику бачимо й в інших європейських країнах, але якщо в Україні-Русі 90% гербів було створено на підставі старих родових знаків, то, скажімо, в Польщі подібних випадків налічувалося заледве чи 20%, в Німеччині – 5%, а в ін. країнах – і того менше.
Нова епоха в історії української геральдики пов’язана з виходом на історичну арену козацтва і формуванням ним нових політичних організмів та нового суспільно-політичного устрою на центрально-українських землях. Доба козацького герботворення розпочалася від кінця XVI ст. (з появою першого запорозького герба) і тривала до кінця XVIII ст. (часу скасування рештків автономії козацьких державно-політичних організмів – Війська Запорозького (Гетьманщини), Війська Запорозького Низового (Запоріжжя), Слобідської України).
Феномен козацьких гербів
Впродовж окресленого вище часу козацька геральдика набула рис яскраво своєрідної системи, що знайшло своє відображення як в зовнішньому оформленні козацьких гербів, так і в сфері їх суспільно-політичного значення, внутрішнього змісту та практичного застосування. Самобутність козацького герботворення впадала у вічі ще історикам ХІХ ст. і відтоді науковці незмінно повертаються до питання про причини самої появи такого несподіваного феномену як козацька геральдика, адже на відміну від інших європейських країн, геральдика яких в ранньомодерний період не зазнала суттєвих перетворень, а навпаки вступила в добу стагнації та занепаду, в Україні спостерігаємо бурхливий процес розквіту нових, небачених ще досі, геральдичних форм.
Пояснення цьому можна знайти лише взявши до уваги специфіку тогочасних соціальних процесів. Так, якщо в більшості країн Європи бачимо або консервацію старих соціальних форм або зміну старої аристократичної верхівки на еліту, що мала передусім економічне походження (буржуазія), то в Україні на зміну шляхті приходить інша, ще більш змілітаризована, елітна верства – козацька старшина, для якої геральдика стала тим самим чим вона була для середньовічного лицарства – однією з головних ознак високого соціального статусу, свідчення своєї приналежності до панівної суспільної верстви, формою символічного висловлення власних суспільно-політичних амбіцій.
Козацька революція 1648 року в значній мірі змінила стару соціальну структуру українського суспільства і поклала початок новому суспільному поділу, який зформувався не відразу, а пройшов через тривалий процес становлення та розвитку. Всю другу пол. XVII ст. відбувався процес кристалізації та формування панівної верстви – української козацької старшини, яка прийшла на зміну старому суспільному проводу. Нова еліта поступово відмежовувала себе від решти народу різноманітними привілеями і все виразніше перетворювалася на замкнену в собі верству. В Гетьманщині та Слобідських полках даний процес тривав до середини XVIII ст. і завершився формуванням відповідно малоросійської та слобідсько-української шляхти, яка частково повернулася до світогляду та політичної ідеології річпосполитських часів.
Процес становлення геральдичної системи в козацьку добу супроводжувався і характеризувався явищами подібними до тих, які супроводжували становлення європейської геральдичної системи в ХІІ – XIV ст. Так, приміром, яскраво простежується певна довільність у виборі гербових зображень, відсутність будь-якої регламентації, як у законодавчій та організаційній, так і в образотворчій та структурній сферах. В той час, як в більшості країн Європі XVII ст. надання та використання гербів суворо регламентувалося, козацька верхівка так само як і середньовічне лицарство добирала герби на власний розсуд, змінювала та модифікувала ці герби від покоління до покоління (лише з кін. XVII – поч. XVIII ст. починається процес закріплення особистих гербів в якості родових).
Разом з тим, варто відзначити, що козацька геральдика витворилася в умовах повної децентралізації процесу герботворення, за відсутності будь-яких регулюючих чинників, що докорінно відрізняє її від сучасного їй процесу герботворення в інших країнах Європи, який перебував під ретельним наглядом відповідних державних установ 8, що позбавляло ранньомодерну геральдику інших країн динаміки розвитку, безпосереднього зв’язку з суспільно-політичним життям, свіжості ідейного наповнення та виразного політичного спрямування. На тлі застиглих форм західно-європейського герботворення ранньо-модерного часу ще більшої виразності набуває динамічність козацької геральдики, яка напрочуд точно відбила в собі тогочасні суспільно-політичні та культурні особливості розвитку українського суспільства, його світоглядні та ідейно-політичні погляди.
Очевидно, козацька геральдика виросла не на порожньому ґрунті, адже їй передувала півтисячолітня традиція європейського герботворення загалом, і блискуча доба старо-української (руської) геральдики зокрема. Але в цьому і полягає суть феномену козацької геральдики, яка увібравшись в форми старої геральдичної традиції наповнила її цілком новим змістом. Козацька геральдика взяла від попередніх геральдичних систем – руської (старо-української) та річпосполитської (що на той час перебувала в процесі формування) в основному лише саму ідею герба (як засобу соціальної ідентифікації), до певної міри – зразки зовнішнього оформлення, і лише в незначній мірі внутрішнє наповнення (певні герби, окремі гербові фігури та ін.).
Піонери козацького герботворення
Першою, відомою на сьогодні, пам’яткою козацької геральдики є герб Війська Запорозького Низового, зображення якого бачимо на печатці від 1592 року. Саме від цього герба і від цієї дати веде свій родовід козацьке герботворення. Показово, що вже в цьому, першому, козацькому гербі виразно бачимо прообраз всієї системи козацької геральдики, яка з’явиться в усій своїй повноті невдовзі по-тому, з усіма її характерними рисами, сюжетами та ідеями.
Варто, втім, відзначити, що окремі випадки використання характерних для майбутньої козацької геральдики сюжетів бачимо також в родовій та міській геральдиці кін. XVI – поч. XVII ст. В зв’язку з чим варто назвати міські герби Корсуня від 1585 року, Медведівки – 1589, Чигирина, Лубен, Пирятина та Мошнів – 1592, Білої Церкви – 1620 року та ін., родові герби любецьких та красносільських бояр. Але на той час це були радше поодинокі випадки, що з’являлися на теренах козацького ареалу або в середовищі, що було соціально близьким до козацтва (покозачене міщанство, непривілейоване боярство).
Якщо до сер. XVII ст. зразки козацького герботворення з’являються лише спорадично, не творячи собою певного комплексу, то з початком Козацької революції починається швидкий процес творення козацької геральдичної системи, що зумовлено як виходом на історичну арену нової соціальної еліти – козацької старшини, так і докорінними суспільно-політичними зрушеннями в цілому. Таким чином, революційні процеси в суспільстві супроводжувалися аналогічними процесами і в сфері геральдики.
Родова геральдика є найчисельнішим за своїм складом комплексом гербів козацької геральдики, яка почала формуватися невдовзі після створення держави Богдана Хмельницького. Крім того, пам’ятки родової геральдики представлені, хоч і не рівномірно, всіма козацькими регіонами (Правобережжя, Лівобережжя, Запоріжжя, Слобідська Україна). Це дає поважні підстави вважати саме родову геральдику найбільш репрезентативною групою серед пам’яток козацького герботворення, як в кількісному та якісному (ідейно-символічному), так і в територіальному і хронологічному аспектах.
Разом з тим, варто звернути увагу на те, що найдавнішим зразком козацької родової геральдики є саме герб одного з таких гетьманів. А саме – герб "hetmana kozaków zaporozkich" Григорія Лободи, який бачимо на його печатці, що скріплювала лист гетьмана до князя Яхима Корецького від 30 січня 1596 року, в полі якої розміщено щит ренесансної форми, в якому бачимо серце пронизане трьома стрілами в зірку вістрями додолу.
Гетьманські герби
Родові герби гетьманів, без сумніву, є найбільш поважним геральдичним комплексом, що репрезентує керівників Козацької держави. Як правило, до нього включають геральдичні знаки всіх тих діячів, які в різні часи користувалися званням козацького гетьмана, безвідносно до того, чи були ці діячі гетьманами реєстрового або нереєстрового козацтва дохмельницьких часів, чи були "гетьманами" лише в уяві літописної традиції XVIII ст., чи належали до переліку керівників держави створеної Богданом Хмельницьким.
Очевидно, до переліку справжніх гетьманських гербів варто віднести лише ті, що належали цим останнім. Вони відрізнялися від інших геральдичних комплексів власне тим що належали особам, які "Божию милостию" були правителями Української козацької держави ("Войска Запорозского обоих сторон Днепра"). На відміну від них, гетьмани перед Хмельницьким були радше воєначальниками аніж правителями держави. Навіть якщо візьмемо до уваги державотворчі процеси на Запоріжжі, то мусимо визнати, що запорозькі гетьмани кін. XVI – 1-ї пол. XVII ст., як і пізніші кошові отамани, через особливості суспільно-політичного устрою Низового Війська ніяк не можуть претендувати на роль володарів.
Герб Хмельницьких
Найзнаменитішим геральдичним знаком козацької родової геральдики був герб “единовладца и самодержца руского", "Божою милостию великого государя Богдана Хмельницкого, гетмана Великого Войска Запорозского и Великия Росии". Його вперше бачимо на титульному аркуші Реєстру 1649 року. Герб має вигляд знаку, що нагадує літеру W під хрестиком, над щитом знаходиться шолом під короною, в нашоломнику п’ять страусових пер, які обтяжено знаком аналогічним до зображеного в щиті, навколо щита намет. Супроводжують герб вірші "На Σтарожитній Клейнот П: Хмелницких".
В науковій літературі не раз здіймалася дискусія з приводу походження герба Хмельницьких. Серед сучасних дослідників панує переконання, що Хмельницькі користувалися польським гербом Сирокомля (пол. Syrokomla — на червоному полі срібний утятий ламаний пояс під срібним хрестиком), який зовнішньо є дійсно найбільш подібним до гетьманського герба. Разом з тим, сучасники чітко визначали герб Хмельницького як Абданк (пол. Abdank — на червоному полі срібний утятий ламаний пояс), про що свідчать вірші з Реєстру 1649 року:
"Σтарожитность, то тилко "къ бы обновила
же вѣкопомность явъно знову ся ѡдкрыла
КЛЕИНОТЪ котрый Хмелницкихъ дом приѡздобляет
в Мужъности, в Правдѣ, в Вѣрѣ моцъно утверъжает,
Недивъ; бо АБДАНКЪ знакъ ест щодрой Поволности
Крестъ за фѣръмаменътъ вѣры, Хмелницких мужности
Незвитяжоный Кролю в Християнъском Панъствѣ!
Кгды Поволность Хмелницъких маешъ у подданствѣ".
Все це може вказувати лише на те, що герб Хмельницьких не був ані Абданком (який ніколи не мав хреста, що незмінно бачимо на гербі Хмельницьких), ані Сирокомлею, а лише подібним до них знаком (особливо помітна різниця між Сирокомлею і гербом Хмельницького в разі з видозміною герба в літописі Величка, в якому герб гетьмана подано як одноцільний знак, в той час як герб Сирокомля виразно складається з двох окремих частин – ламаного пояса і хрестика). Показово, що в гербовниках Кояловича "Compendium" та Несецького "Korona Polska" герб Хмельницьких взагалі подано під назвою "Масальський" (пол. Masalski, Massalski — знак у вигляді літери "М" під хрестом).
Очевидно, герб Хмельницьких мав певну подібність до всіх вище названих гербів. Це і зумовило намагання окреслити його як Абданк, Сирокомля чи Масальський, що не мало під собою жодних поважних підстав, окрім зовнішньої схожості. Напевно, герб Хмельницьких мав самобутнє походження, як і більшість тогочасних гербів руської шляхти, і лише оформлення в цей час річпосполитської геральдики, що намагалася пристосувати зразки старо-українського герботворення до норм польської геральдики, зумовило спроби окреслити герб Хмельницьких як видозміну одного з польських.
Герб Івана Мазепи 1689 року
Старо-українське (руське) коріння також бачимо в гетьманських гербах Івана Мазепи та Данила Апостола. Якщо герб останнього (знак у вигляді двічі перехрещеної та роздвоєної здолу стріли, в нашоломнику рука, яка тримає шаблю) має більш менш стабільний вигляд та є різновидом герба Юньчик (пол. Junczyk), то в разі з гербом Мазепи зустрічаємо численні видозміни його родового герба, який в річпосполитській традиції одержав назву Курч (пол. Kurcz).
Перший варіант гетьманського герба бачимо в чернігівському виданні поеми Стефана Яворського "Echo głosu wołającego na puszczy" 1689 року. Родовий герб Курч вміщено в середньому щитку в оточенні чотирьох гербів, що, ймовірно, належали предкам гетьмана: в чотиридільному щиті в першій частині вміщено герб Ясона (ключ), в другій частині – герб Сас (пол. Sas, Drag — стріла над півмісяцем на кінцях якого дві шестипроменеві зірки), в третій частині – герб Одривас (пол. Odrowąż, Odrzywąs — стріла з подвійним розгалуженням здолу), в четвертій частині – герб Корчак (пол. Korczak — три вруби). Над щитом розміщено шолом з шоломовою короною, наметом і трьома страусовими перами в нашоломнику.
Кольорову видозміну гетьманського герба знаходимо на молитовнику 1692 року виданому архиєпископом Чернігівським Лазарем Барановичем: на червоному полі знак у вигляді срібних перехрещених вил, які поставлено на брус з загнутими догори кінцями, праворуч золота шестипроменева зірка, ліворуч золотий півмісяць що лежить рогами вправо. Подібне зображення вміщено на срібних воротах Борисоглібського собору в Чернігові, в оздобленні різноманітних церков відновлених або побудованих гетьманом, на різноманітному посуді та особистій бандурі гетьмана, на кількох його портретах, на гравюрі виконаній І.Мигурою у 1706 році 70 та водяному знакові на аркушах книги “Зерцало" від 1705 року.
Зображення повного гетьманського герба подано на зворотньому боці восьмикутного санктуаріуму гетьмана. Герб складається з щита німецької геральдичної форми, на якому вміщено герб Курч, над щитом вміщено срібний шолом під золотою шоломовою короною, навколо щита червоно-срібний намет. Інші видозміни гетьманського герба вміщено на гравюрі Данила Галяховського 1708 року (знак подано в супроводі двох золотих півмісяців, які обернено рогами один до одного), в літописі Самійла Величка, а також на арабському Євангелії, виданому у 1708 році в Алепо на кошти гетьмана (в даному разі герб має зворотнє ніж на видозміні 1692 року розташування місяця та зірки).
1 вересня 1707 року з’являється новий варіант герба Івана Мазепи, який пов’язаний з наданням гетьманові княжого титулу Священної Римської імперії. В дипломі імператора він має наступний вигляд: на червоному полі срібні перекрещені вила, які поставлено на брус, праворуч золотий півмісяць, що лежить рогами вліво, ліворуч золота шестипроменева зірка, згори срібний панцир, над щитом золота шоломова корона, за щитом пурпурова мантія з горностаєвою підкладкою, з золотим оздобленням і золотими шнурами, під золотою князівською короною з червоною підкладкою і горностаєвим низом.
Складові козацьких гербів
Від самого початку ідейно-символічну основу козацької геральдики становили сюжети мілітарного характеру, що є цілком закономірним з огляду на тогочасну скрайню мілітаризацію всіх сфер життя українського суспільства. Саме життя на Великому степовому кордоні, перманентні війни проти Ногайських орд, Кримського ханства та Османської імперії, участь козацьких військ у походах на Москву та Молдавію, повстання проти Речі Посполитої, а згодом і Руїна громадянської війни 2-ї пол. XVII ст., все це диктувало військовий триб життя, а разом з тим і знаходило своє відображення у зовнішніх формах, зокрема, в геральдиці.
Козак лицар та звитяжна зброя
Серед найістотніших ознак козацького герботворення, що найяскравіше вирізняє його з-посеред інших геральдичних систем, варто назвати наявність в більшості гербів козацької доби (причому, як в державних і родових, так і земельних та міських) зображення зброї або символів військової доблесті, мужності, шляхетності та перемоги. Козак-лицар, його звитяжна зброя та лицарські чесноти – ось центральна постать та основні сюжети козацької геральдики. Найрізноманітніші та незбагненні поєднання козацької зброї (часто в перехрещеному вигляді, що мало символізувати перемогу), з символами шляхетності (серце) та звитяги (зірка, півмісяць, хрест) можемо бачити практично на кожному козацькому гербі. Інші сюжети, якщо й були присутні в козацькому герботворенні, мали виразно другорядне значення, не раз виконуючи певні спеціальні функції, скажімо, політичної символіки.
Ця остання знайшла своє відображення в доволі значній кількості пам’яток козацького герботворення, особливо в сфері державної та земельної геральдики. Намагання в символічний спосіб висловити політичні погляди або претензії суспільно-політичного характеру були тим більш легкі для виконання, що козацька геральдика не знала жодних поважних регламентуючих перешкод. Тому не дивно, що політична символіка щільно супроводжувала козацьку геральдику протягом усього її існування, набираючи не раз найнесподіванішого вигляду в окремих її пам’ятках.
Якщо говорити про зовнішнє оформлення козацької геральдики, то перше, що впадає у вічі, так це широке застосування в герботворенні козацької доби позащитових елементів повного герба. І якщо для родової геральдики подібна практика виглядає цілком закономірною, то наявність цих елементів у більшості міських та земельних гербів надає козацькій геральдиці своєрідності і в цій, суто формальній з першого погляду, площині. Звичайно, не можна також оминути увагою художню стилізацію козацьких гербів, більшість яких виконано в блискучому стилі козацького бароко.
Козацькі символи: стріли, шабля, хрест, зірка, півмісяць
Герби більшості гетьманів Лівобережної України мали безпосередньо козацьке походження і містили в собі характерні для козацької геральдики символи. Так на печатці Якима Сомка вміщено повний герб, в щиті якого зображено руку яка тримає меч. Подібний сюжет має гетьманський герб Івана Брюховецького: на блакитному полі зображено руку в червоному вбранні, яка тримає дві перехрещені стріли вістрями додолу, згори п’ять восьмипроменевих зірок. На гербі Петра Дорошенка зображено хрест над півмісяцем, який лежить рогами догори, здолу козацька шабля вістрям вліво. Перехрещені стрілу та шаблю мав в своєму гербі Дем’ян Многогрішний. Зображення вежі містилося в гербі Михайла Ханенка. Три хреста зображено в гербі Івана Самойловича. Три стріли – в гербі Івана Скоропадського. Хрест над серцем, яке пронизують навхрест дві стріли – в гербі Павла Полуботка. Панцир, який пронизують стріли – в гербі Кирила Розумовського.
Соціально-ідентифікуюче призначення гербів зумовило також наявність значної кількості гербів, зовнішньо подібних між собою (зображення зброї, хреста, півмісяця, зірок в різноманітних комбінаціях), але приналежних різним старшинським родам. Втім, це не викликало жодних правових колізій чи суперечок, адже важливим був не зміст зображення чи його подібність до герба іншого роду, а наявність самого герба, як свідчення високого соціального статусу. Подібна обставина зумовлювала вибір в якості гербових зображень найпростіших та найпоширеніших в суспільній свідомості символів, що могли бути легко "впізнані" як геральдичні зображення.
Варто зазначити, що руські герби, за поодинокими винятками, не мали власних автентичних назв, як це бачимо в геральдиці польській, адже руська геральдика розвинулася на зовсім інших засадах ніж польська. В основі руської, як згодом і козацької, геральдичної системи стояв принцип герба, як певного знаку родини або особи, що характерно і для інших країн Європи, а не – роду, який об’єднував в собі велику кількість родин, як це бачимо в польській геральдиці. Назви руських гербів це не більше ніж пізній вплив польської, і особливо пізнішої річпосполитської геральдики (формування якої припадає на ті самі часи, що й козацької геральдики, тобто, XVII – 1-у пол.XVIII ст.), яка в такий спосіб намагалася звести всі свої різноетнічні за походженням компоненти (в першу чергу польський та руський) до спільного знаменника, даючи всім без винятку річпосполитським гербам власні назви (в першу чергу це стосувалося руських гербів, оскільки польські за походженням герби, в більшості своїй, мали власні назви ще за часів середньовіччя), не раз штучні та поверхові (власне і сама річпосполитська геральдика мала доволі штучний вигляд, оскільки намагалася поєднати в собі суттєво відмінні між собою геральдичні традиції – польську, руську, литовську, пруську та ін.).
Польскі запозичення козацької шляти
Як стверджував О.Лазаревський, "козацька старшина до польських гербовників не заглядала". Принаймні так було до часу формування малоросійської шляхти, як привілейованої групи, відокремленої від решти суспільства чіткими становими межами. Від середині XVIII ст. ситуація в родовій геральдиці Лівобережжя почала докорінно змінюватися внаслідок поширення практики масового використання козацькою старшиною річпосполитських (в першу чергу польських за походженням) гербів.
Першим хто здійснив заміну козацького родового герба на польський, як це не дивно, був уславлений автор "Дѣйствій презѣльной и отъ начала поляковъ крвавшой небывалой брани Богдана Хмелницкого, гетмана запорожского, съ поляки" гадяцький полковник Григорій Грабянка. Впродовж 1717–1719 років він користувався печаткою з зображенням серця під хрестиком і короною в оточенні двох пальмових галузок. Але вже 1730 року на його наступній печатці бачимо польський герб Ласка (пол. Laska, Laski, Leszczyc, Bróg, Brożek, Brożyna, Wyszowie) – на червоному полі золотий навіс на чотирьох золотих стовпах.
1728 року у Львові вийшов І том монументальної праці польського вченого Каспера Несецького "Korona Polska", в якій було вміщено інформацію про використання герба Ласка руським шляхетським родом Грабинок (який, очевидно, не мав жодного відношення до козацького роду Грабянок, крім співзвучності прізвищ). Григорій Грабянка був, ймовірно, отим першим козацьким старшиною, який "заглянув" до польського гербовника і зробив зі здобутих в ньому відомостей практичні висновки.
На те, що подібна практика не була поодинокою вказує герб наступного українського гетьмана – Івана Виговського. На двох його печатках від 1652 та 1655 років бачимо родовий герб Виговських, який є класичним зразком руської геральдики і містить в щиті зображення знаку у вигляді з’єднаних між собою літер Т і W 51. Натомість в королівському привілеї від 13 листопада 1658 року, а також на гетьманській печатці 1659 року, герб гетьмана подано у вигляді польського герба Абданк (Abdank).
В подальшому подібна практика набуває значного розмаху. Частина представників малоросійської шляхти, витвореної з козацької старшини Гетьманщини, прагне змінити власні самобутні герби на польські, що мало надати їхнім родам додаткових ознак "старожитності" та "шляхетності". Так, приміром, Велинські змінюють козацький герб на польський герб Дуборог (пол. Dęboróg), Гамалії – на Дрию ((пол. Dryja), Довголевські – на Задору (пол. Zadora), Долинські – Побог (пол. Pobog), Жукови – Прус ІІІ (пол. Prus III), Імшенецькі – Среняву (пол. Śrzeniawa), Лісовські та Соболевські – Сліповрон (пол. Ślepowron), Лободи – Кораб (пол. Korab) та Лис (пол. Lis), Маковські – Єліту (пол. Jelita), Мартоси – Осорию (пол. Ossoria), Миклашевські та Спащенки-Кичі – Остою (пол. Ostoja), Молявки – Помян (пол. Pomian), Немировичі-Данченки – Гоздаву (пол. Gozdawa), Омеляновичі – Колону (пол. Kolumna), Рухлядки – Долегу (пол. Dołęga), Салогуби – Правду (пол. Prawda), Сахновські – Наленч (пол. Nałęcz), Семеновичі – Радван (пол. Radwan), Соколовські – Соколю (пол. Sokola) та Помян, Сороки та Судієнки – Ковнати (пол. Kownaty), Уманці – Холеву (пол. Cholewa), Харченки – Яструбець (пол. Jastrzębiec), Хоменки – Дуброву (пол. Dąbrowa), Чорнолузькі – Телок (пол. Ciołek), Шихуцькі – Порай (пол. Poraj), Шкляревичі – Костешу (пол. Kościesza), а Галагани – на герб Китаврус (пол. Hipocentaur), що мав литовське походження.
Всього, з-посеред близько тисячі родових гербів Лівобережжя козацької доби, які відомі нам на сьогодні, майже 300 гербів мали польське походження. Серед яких найчастіше бачимо такі герби: Яструбець, яким користувалося 22 роди малоросійської шляхти, Остоя – була гербом 14 родів, Сліповрон та Наленч – застосовувало по 11 родів кожний, Гоздава – герб 10 лівобережних родів, Радван – 8, Побог, Люба, Дуброва, Яніна, Рава – 7, Долега, Заглоба, Кораб, Лис, Огон, Полукоза – 6, Леліва, Гриф, Топор, Правда, Помян, Прус І, Лодя – 5, Абданк, Бонча, Долива, Костеша, Лебідь, Нечуя, Холева – 4 та ін. Характерно, що козацька старшина найохочіше вживала в якості власних родових ті польські герби, які виявляли подібність до геральдичних зразків витворених в рамках козацького герботворення, і містили в своєму полі характерні для козацької геральдики фігури: хрести, підкови, різноманітні види зброї.
Гербами польського походження користувалися, як старі шляхетські роди, так і певна частина козацьких родів: Боровські – гербом Топор (пол. Topór), Буйкевичі – Люба (пол. Lubicz, Luba, Lubow, Łuba), Копцевичі та Грембецькі – Яструбець (пол. Jastrzębiec, Boleszczyc, Bolesty, Kudbrzyn, Kaniowa, Lazanki), Дуніни-Борковські – Лебідь (пол. Łabędź), Забіли – Остоя (пол. Ostoja), Завадовські – Рава (пол. Rawicz, Rawa), Малишевські – Годземба (пол. Godziemba), Мокрієвичі – Богория (пол. Bogoria, Boguryja), Тризни – Гоздава (пол. Gozdawa), Сулими – одноіменним гербом (пол. Sulima).
Польське походження мали також герби гетьманів Павла Тетері – Радван (пол. Radwan), і Пилипа Орлика – Новина (пол. Nowina).
Герби Лівобережної України
Родова геральдика Лівобережжя має серед інших козацьких територій найтривалішу історію власного розвитку і представлена найчисельнішою кількістю пам’яток. Перші козацькі родові герби бачимо вже на печатках, що походять з часів гетьманування Хмельницького 77. А найбільше число зразків лівобережного герботворення походить від середини XVIII ст., часу формування на основі козацької старшини нової замкненої привілейованої соціальної верстви – малоросійської шляхти, що виразно повертається до політичних традицій та соціальних ідеалів річпосполитської доби, що знайшло своє вираження в масовому використанні новою шляхтою гербів річпосполитського походження, чого не було на початкових етапах формування геральдики Лівобережжя.
Якщо візьмемо комлекс родових гербів Лівобережної України, який було створено впродовж 2-ї пол. XVII – 1-ї пол. XVIII ст., то беззаперечним виявиться чисельне домінування геральдичних пам’яток суто козацького походження: з 273 родових гербів даного періоду 240 (тобто, майже 88%) було новотворами козацької доби, 21 герб мав старо-українське (руське) походження і лише 12 – польське. В разі з останніми двома групами маємо справу з гербами, які належали в основному представникам старої руської (в окремих випадках – польської) шляхти, які свого часу долучилися до повстання Хмельницького.
Геральдичний матеріал, як бачимо, не дає підстав говорити про масовість такого долучення, на чому наполягали представники державницької школи в українській історіографії. Очевидно, що основу нової соціальної еліти центрально-українських земель, які увійшли до складу новоствореної Козацької держави, становили представники старих козацьких родів, або вихідці з простонароддя, що і зумовило відсутність у них гербів в попередні часи та необхідність їх витворення, щойно новоутворена козацька еліта посіла чільне місце в соціальній структурі українського суспільства.Старими руськими гербами користувалися, зокрема, такі козацькі роди Лівоберіжжя, як: Вуяхевичі та Косачі – гербом Корчак, Топольницькі – гербом Сас, Корниловичі – гербом Корнич, Зіневичі – гербом Зенович, Лопати – гербом Лопот, Мазепи – гербом Курч, а Биковські, Валькевичі, Голуби, Журахівські, Лазаревичі, Ломиковські, Мануйловичі, Силичі, Тарасевичі, Терешенки, Турковські, Якимовичі та ін. використовували руські герби, для яких пізніша річпосполитська геральдична традиція не виробила певних назв, з огляду на те, що, на відміну від тих руських гербів, які було названо на початку переліку, останні не потрапили до зведених річпосполитських гербовників середии XVII – 1-ї пол. XVIII cт.
Дещо менші обсяги в 2-й пол. XVIII ст. мало використання гербів руського походження. Всього бачимо майже 80 таких прикладів. Найстарішими руськими гербами Сас, Салава і Корчак користувалося відповідно 8, 2 та 11 козацьких родів. Причому, в разі з останнім з цих гербів, ще в шести випадках бачимо використання його фігури (трьох врубів) як складової частини інших козацьких родових гербів. Крім того, в ужитку були інші руські герби: П’ятирог, Повня, Набрами, Покора, Полота, Сенюта, Рубіж, Приятель, Ілговський, Калинова, Кисіль, Кричевський, Халецький, Линевський, Микулинський, Ольшевський, Обухович, Позняк, Яцина та ін., а також герби ще 27 козацьких родів, які мали руське походження, але не мали річпосполитських назв. Серед них герби: Гаєвських, Галенковських, Довбнів, Занкевичів, Кривицьких-Тимченків, Онопрієнків-Шелкових, Паскевичів, Симоновських, Сполатбогів, Тризн, Ходьків та ін.
Ще кілька гербів козацької старшини мало іноетнічне походження: пруськими гербами Дубровський, Їжак та Леський користувалися відповідно Юзефовичі, Лісовські та Лазаревські з Лазкевичами, інфлянтським гербом Фаренсбах – Федоровські, литовським гербом Китаврус – Галагани, ілірійське (південно-слов’янське) походження мав герб Милорадовичів, який їхні предки уживали ще за доби середньовіччя, а в останній чверті XVIII ст. знову повернулися до його використання в дещо видозміненому вигляді, хоча ще на початку цього сторіччя в їхньому гербі були присутні фігури, які більше пасували до козацького герботворення.
Відмінність польської геральдики від річпосполитської
Вплив польської геральдики на пізнє козацьке герботворення, як бачимо, був доволі суттєвим, але не таким всеосяжним як це не раз подається в науковій літературі. Як правило, ступінь даного впливу перебільшується з кількох причин. По-перше – через ототожнення польської геральдики з річпосполитською, що є неправомірним з огляду на те, що остання мала на відміну від першої так би мовити "поліетнічне" походження, оскільки склалася з елементів власне польської, а також руської, литовської, пруської та ін. геральдичних традицій, що й було зафіксовано в річпосполитських геральдичних творах середини XVII – 1-ї пол. XVIII ст. (зокрема, в фундаментальних гербовниках Окольського, Кояловича та Нєсєцького). Тому зарахування, скажімо, руських гербів (особливо таких розповсюджених як Корчак, Сас, Салава, Палаш, Лук та Куша) до числа польських штучно збільшувало відсоток останніх, а разом з тим і ступінь уявного впливу "польської" геральдики на козацьку.
По-друге – до числа "польських" гербів неправомірно зараховували значну кількість суто козацьких гербів, які мали певну зовнішню подібність з першими. Так, практично всі козацькі герби, які містили в своєму полі зображення хреста і півмісяця або зірки і півмісяця автоматично ототожнювали з польськими гербами Шеліга (Szeliga) та Леліва (Leliwa) відповідно, не зважаючи на суттєві відмінності в іконографії (скажімо, іншу форму хреста, іншу кількість променів у зірки, наявність додаткових фігур, в тому числі кількох хрестів чи кількох зірок, відмінність в зображенні нашоломників) і ту очевидну обставину, що хрест, зірка, півмісяць та їх найрізноманітніші поєднання були найрозповсюдженішими сюжетами козацької геральдики, що не дає підстав стверджувати про походження певного козацького герба від Шеліги чи Леліви навіть в разі повної іконографічної тотожності між ними, якщо таке походження не зафіксовано іншими, в першу чергу генеалогічними та актовими, джерелами.
Якщо говорити лише про ті герби малоросійської шляхти, які мали суто козацьке походження, а таких нараховується близько 600 (тобто 60% загальної кількості родових гербів Гетьманщини), то перше, що впадає у вічі так це повне кількісне домінування серед них кількох сюжетів пов’язаних із зображенням зброї, серця, хреста, зірок та півмісяця в найрізноманітніших комбінаціях. Та чи інша фігура з даного переліку присутня практично в кожному козацькому родовому гербі. Зокрема, в разі зі зброєю, зображення стріли бачимо в 180 гербах, шаблі – 103, напнутого луку зі стрілою – 42, меча – 17, списа – 14, а крім того, в різних гербах присутні численні види холодної та вогнепальної зброї та різноманітні військові клейноди, оборонні споруди, військове спорядження та прилади: шпаги, сокири, алебарди, луки, гармати, кулі, рушниці, пірначі, бунчуки, булави, хоругви, прапори, вежі, замки, твердині, ключі, панцирі, кольчуги, щити, шоломи, сагайдаки, нагайки, стремена, остроги, підкови, сурми, литаври з паличками, човни, кітви. Особливо частим було зображення підков (в 39 гербах), веж та кітв (кожна фігура наявна в 14 гербах). В дев’яти випадках зустрічаємо зображення козака-лицаря, а ще в 32 гербах закуту в лати руку озброєну шаблею, мечем чи стрілами.
Доволі рідкісним було використання в козацьких гербах геральдичних фігур (які бачимо в заледве чи 10 гербах), а також тварин, які становили основу сюжетного ряду західно-європейської геральдики. Так, зображення звірів присутнє менше ніж в 30 гербах, а зображення птахів – менше ніж в 40. Рослини наявні в 45 гербах. Тобто, разом всіх цих сюжетів було в родових гербах Гетьманщини менше ніж, скажімо, зображень серця, що символізувало військову доблесть, і яке присутнє на 135 гербах.
Але безсумнівна кількісна перевага в козацькій родовій геральдиці належить зображенню хреста, зірок та півмісяця, які присутні в більшості козацьких гербів (в 196, 164 та 144 гербах відповідно), що зумовлено кількома причинами, в першу чергу їх безсумнівним зв’язком з мілітарною символікою, і особливо символікою перемоги (хрест, зірки та півмісяць часто супроводжують зображення перехрещеної козацької зброї).
Певних пояснень вимагає доволі поширена в козацькій геральдиці практика зображувати хрест над півмісяцем або зіркою. В науковій та науково-популярній літературі, присвяченій українській геральдиці, часто можна зустріти спроби пояснити сюжет домінування хреста над півмісяцем, як символ перемоги християнства над ісламом (або над мусульманськими народами – татарами, турками). Очевидно, подібне тлумачення не можна вважати цілком задовільним з огляду на цілий ряд обставин. По-перше – в багатьох козацьких гербах дані фігури (хрест та півмісяць) використовуються як цілком рівнорядні – не один над одним, а поруч, а на деяких (скажімо, на гербі Сироватської сотні Сумського полку, а також на родових гербах Величковських, Дорошенків, Лузанових, Мисаковських, Порохонських, Смиречанських, Хильчевських та ін.) домінуюче становище займає півмісяць. По-друге – в багатьох випадках зображення півмісяця, поруч з зірками, не супроводжується зображенням хреста. По-третє – на жодному з запорозьких територіальних гербів (де здавалося б даний сюжет, в силу мілітарного протистояння між запорожцями та ісламським світом, мав бути найбільш поширеним) подібного зображення жодного разу не зустрічаємо.
Все це вказує на недоцільність прив’язки вище названого сюжету виключно до християнської символіки. Втім, подібна прив’язка була б дивною і з огляду на практично повну відсутність в гербах, які з’явилися в козацьку добу (як родових, так і земельних та міських), інших християнських сюжетів (християнських святих, їхніх атрибутів, церковних споруд та начиння, які в інших геральдичних системах були річчю звичною і доволі поширеною). Окремо необхідно відзначити, що при всій різноманітності форм хрестів, які присутні в козацькій геральдиці ми практично не зустрічаємо зображень церковних хрестів (скажімо, трираменного хреста з навскісною перекладеною, або довгого хреста з прапорцем), натомість, найчастіше бачимо зображення т.зв. кавалерійського (козацького) хреста, сама назва якого прямо вказує на його суто мілітарну символіку.
Правобережна Україна, герботворення на теренах якої було започатковано ще в 2-й пол. XIV ст., в козацьку добу зберегла чи не найбільше, з-посеред інших козацьких регіонів, традицій старо-української геральдичної системи. Використання гербів, створених на основі старих родових знаків, не було для правобережної козацької старшини рідкістю. Так, герб канівського полковника Юрія Голуба в точності повторює старий родовий герб київського земянського роду Голубів – знак у вигляді літери W під піввістрям стріли. На печатці турівського полковника Костянтина Виговського від 1659 року зображено герб у вигляді з’єднаних між собою літер Т і W. Козак Михайлівської сотні Канівського полку Василь Вальченко використовував в якості герба знак у вигляді перехрещеної стріли з дугоподібним відгалуженням ліворуч. А на гербі Федора Васьковського було вміщено знак у вигляді літери W під перехрещеним вістрям стріли.
Втім, більшість гербів правобережної старшини була створена вже в козацьку добу, без огляду на зразки руської геральдики, і мала самобутнє козацьке походження. Дана обставина виглядає цілком закономірною з огляду на те, що Правобережжя, особливо південне, тривалий час відігравало провідну роль, принаймні до часів Руїни, серед інших козацьких регіонів, тож не дивно, що найдавніші зразки козацької родової геральдики знаходимо саме на правобережних теренах. Сюжети, що присутні на родових гербах Правого боку Дніпра, є класичними для всієї козацької геральдики.
Печатки козацької старшини Правобережної України
Приміром, на гербі корсунського полковника Федора Кандиби знаходимо зображення серця, яке пронизують навхрест дві шаблі. Герб генерального осавула Якова Лизогуба має зображення руки, що тримає шаблю. На гербі паволоцького полковника Андрія Дорошенка вміщено хрест над півмісяцем, а здолу перехрещено стрілу та шаблю. Канівський полковник Матвій Павлович використовував в гербі малюнок напнутого луку зі стрілою. Меч в оточенні двох мисливських ріжків вміщено на печатці корсунського полкового писаря Романа Сешневського. А на печатках корсунських городових отаманів Прокопа Чертеченка та Івана Стасенка зображені стріла над підковою та дві перехрещені шаблі відповідно. Нарешті, на гербі найвідомішого діяча Правобічної України поруїнної доби полковника фастівського і білоцерківського Семена Палія зображено хрест над шаблями та напнутим луком зі стрілою.
Польська геральдика не справила помітного впливу на герботворення козацького Правобережжя. Лише перед остаточним скасуванням у 1714 році козацького устрою на території Правобережної України, бачимо появу перших старшинських печаток з використанням гербів польського походження. Такою, скажімо, є печатка білоцерківського полковника Антона Танського від 1711 року, в полі якої вміщено зображення герба Наленч (Nałęcz).
Печатки козацької старшини Правобережної України
Порівняно швидким був процес витворення привілейованої верстви на теренах Слобідської України. Місцева еліта, яка мала найрізноманітніше соціальне походження, прагнула будь-що легітимізувати своє провідне становище шляхом набуття зовнішніх ознак шляхетності. Це виявилося, зокрема, в зміні прізвищ на "шляхетні" із закінченнями на -ський або -цький, створенні легендарних родоводів, і, звичайно, використанні родових гербів. Все це мало підкреслити окремішність новоствореної слобідської шляхти, неподібність до простолюду, вищість власного походження, взаємозв’язок зі шляхтою Речі Посполитої.
Герби слобідської старшини
Певна частина родових гербів слобідської шляхти була новотворами козацьких часів. Так, на гербі сумського полковника Герасима Кондратьєва, який вміщено на його портреті, зображено хрест в оточенні півмісяця та восьмипроменевої зірки, здолу перехрещено дві булави. Остання деталь є виявом політичної символіки і вказує на претензії Кондратьєва на гетьманську булаву Війська Запорозького (Гетьманщини), які той висловив у 1669 році в часи боротьби за Лівобережну Україну між гетьманом Петром Дорошенком та Москвою. Характерним є підпис, який супроводжує портрет і зображений на ньому герб: "Портретъ гетмана Кондратьева". Нащадки Герасима Кондратовича користувалися суттєво видозміненим гербом, що мав три частини, які містили в своїх полях: на блакитному полі золотий хрест над золотим півмісяцем, на чорному полі три срібні восьмипроменеві зірки, на червоному полі перехрещені срібні шаблю та стрілу.
Засновник роду Перехрестових охтирський полковник Іван Перехрест користувався гербом з зображенням хреста над серцем, яке пронизують навхрест дві стріли і супроводжують три зірки. Рід охтирських полковників Осипових користувався подібним гербом: серцем, яке пронизують в зірку три стріли. Їхні нащадки зі шляхетського роду Перехрестових-Осипових поєднали в своєму гербі обидва родових герба: на блакитному полі срібне серце пронизане навхрест двома золотими стрілами, з серця виникає рука в золотих латах, яка тримає стрілу. Острогозький рід Тевяшових користувався складним за своєю конструкцією родовим гербом: срібна стріла на срібному мурі, вгорі на червоному полі золотий хрест в супроводі двох золотих зірок, здолу на блакитному полі срібний півмісяць.
Але переважна більшість гербів слобідсько-української козацької старшини мала польське походження, що мало бути додатковим свідченням старожитності та знатності місцевої козацької старшини. Зокрема, охтирський полковницький рід Лесевицьких, що мав козацьке походження, користувався польським гербом Стрім’я (Strzemię). Рід Ковалевських в якості родового використовував герб Долега (Dołęga). Складну структуру мав родовий герб Квіток, який складався з шести польських гербів: Погоня (Pogonia), Стрім’я (Strzemię), Радван (Radwan), Бонча (Bończa), Шеліга (Szeliga), Рогаля (Rogala). На печатці лебединського сотника Тимофія Красовського вміщено герб Яструбець (Jastrzębiec).
Іноді спостерігаємо приклади коли родові герби деяких старшинських родів зазнавали певної еволюції. Так, Куликовські користувалися певний час в якості родового гербом Дрогомир (Drogomir), а Шидловські – гербом Люба (Luba). Згодом обидва герба було частково змінено на більш складні конструкції з використанням як інших польських гербів, так і символів характерних для козацького герботворення. Це мало надати ще більшої помпезності, а разом з тим і суспільного престижу, гербам цих родів, які насправді мали далеко не шляхетське походження.
Геральдика роду Донців-Захаржевських
Втім, найбільш виразним з точки зору соціальної ідентифікації був родовий герб старшинського роду Донців-Захаржевських, який впродовж 2-ї пол. XVII – 1-ї пол. XVIII ст. відігравав провідну роль в суспільно-політичному житті Слобідської України, представники якого в різні роки займали полковницькі уряди відразу трьох слобідських полків 167. Засновником роду був Григорій Донець, що походив з козаків. Втім, вже його нащадки виводили свій рід від шляхетського роду Захаржевських, називаючи себе не інакше як Донцями-Захаржевськими. Цілком природно, що в якості родового герба Донці-Захаржевські обрали собі герб Долива (Doliwa), яким користувався польський рід Захаржевських.
Вперше герб Донців-Захаржевських бачимо в панегірику І.Орновського "Bodaty wirydarz", який було видано на їхню честь у 1705 році в Києві. На сторінках книги Орновського знаходимо кілька варіантів родового герба Донців-Захаржевських, в тому числі й з чотиридільним щитом. В його першій частині вміщено герб Ружа (Róża) – на золотому полі червона троянда, в другій – герб Колона (Kolumna) – на червоному полі вежа під шоломом з короною (очевидно, в даній частині мав би розміщуватися герб Колюмни (Kolumny), про що скажемо нижче), в третій – герб Китаврус (Kitawrus) – на червоному полі китаврус, який влучає стрілою з напнутого луку власний хвіст у вигляді змії, в четвертій – герб Урсин (Urseyn) – на зеленому полі чорний ведмідь, в середньому щитку – герб Долива (Doliwa).
Родовий герб Донців-Захаржевських в панегірику “Bodaty wirydarzПоєднання перших чотирьох гербів в одному щиті не є випадковим. В даному разі маємо справу з чотирма найбільш старожитними родовими гербами Східної Європи, які широко використовували князівські та шляхетські родини Великого князівства Литовського. Походження цих гербів пов’язане з легендою про переселення предків литовського народу з території Римської імперії в Прибалтику за часів імператора Нерона. Литовсько-руські літописи, зокрема літопис Рачинського, говорять про це так: “А с тыми шляхты чотыры рожаи, навышшие имены, именем с Китаврус Довспрунъкг, а с Колюмнов Прешпор, а з Руси Ульянус, а з Рож Екътор".
Очевидно, що Донці-Захаржевські не мали жодного відношення до княжих та панських родів Великого князівства Литовського, які користувалися названими вище гербами, і тим більше не мали підстав використовувати в своєму родовому гербі відразу всі чотири найдавніші литовські герби. Втім, слобідський рід найменше переймався такими формальними моментами. Донцям-Захаржевським йшлося про легітимність власного провідного становища на землях Слобідської України, і тому для підтвердження своєї виняткової суспільно-політичної ваги ними було використано не просто герб, як засіб соціальної ідентифікації, а герби провідних родів Східної Європи, відомості про які вони могли почерпнути з тих же літописів, або з праць польських істориків – Бєльського, Ґваньїні та ін.
Останній варіант менш вірогідний з огляду на те, що в другій частині герба Донців-Захаржевських І.Орновський вмістив замість герба Колюмни (Kolumny) (на червоному полі срібний знак у вигляді трьох стовпів на спільній основі, середній з яких має прямокутне розширення здолу), який власне і є одним з чотирьох найдавніших литовських гербів згаданих в літописах, – близький за назвою, але відмінний за змістом герб Колона (Kolumna) (на червоному полі вежа). Тобто І.Орновський, ймовірно, мав справу лише з назвами (або принаймні описами) гербів (як це бачимо в літописах), через що і переплутав герби Колюмни (Kolumny) і Колона (Kolumna).
Таким чином, можемо констатувати, що в подібний геральдичний спосіб Донці-Захаржевські намагалися не просто вирізнити себе в середовищі слобідського населення (для цього цілком достатнім було використання звичайного герба, хоч би тієї ж Доливи), але й відзначити власну винятковість навіть в рамках слобідської козацької старшини, підкреслити свою провідну роль, заманіфестувати претензію на максимально широкі владні повноваження, що мало бути підтверджено, як шляхетським походженням, так і старожитністю та почесністю гербів, використаних при конструюванні легендарної генеалогії та родового герба.
Запорозька родова геральдика
На відміну від попередніх груп, запорозька родова геральдика представлена порівняно незначною кількістю пам’яток, що і не дивно з огляду на доволі незначне соціальне розшарування в запорозькому суспільстві 179. Втім, і на Запоріжжі прагнення військово-політичного проводу виокремити себе з-посеред маси місцевого населення знайшло своє відображення в геральдиці. Характерно, що запорозька старшина, користуючись гербами, зовсім не апелювала до шляхетських традицій – руських, річпосполитських чи малоросійських. Серед запорозьких родових гербів зовсім не бачимо геральдичних знаків руського чи польського походження, що особливо контрастує з геральдикою сусідньої Слобідської України та пізнім герботворенням Гетьманщини.
На родових гербах низового козацтва бачимо все ті ж, звичні для козацького герботворення зображення зброї, серця, зірки та ін. Так, на печатці військового осавула Сидора Білого зображено серце, на якому перехрещено шаблю і стрілу 180. Перевізький полковник Яким Лелека використовував в якості герба зображення підкови під шестипроменевою зіркою 181. А військовий старшина Андрій Порохня мав у своєму розпорядженні дві печатки: одну з зображенням вершника-козака 182, іншу – з перехрещеними шаблею та стрілою 183.
Чи не єдиним відомим на сьогодні гербом запорозького кошового отамана є герб Костя Гордієнка, який зображено на його намогильному хресті 184. Оформлено герб в бароковому стилі, з характерним для козацької геральдики бароковим картушем, який супроводжують клейноди та зброя: булава, пірначі, шаблі, списи, прапори та гармати. Певні питання викликає зображення в щиті, яке інтерпретують як видозміну польського герба Несоба (Niesobia – на перетятому полі в срібній горішній частині золоте вістря стріли, яке з’єднано золотим перснем з золотим орлиним хвостом, який знаходиться в чорній долішній частині) 185.
Очевидно, зображення на гербі кошового є мало подібним до герба Несоба, оскільки на відміну від останнього не має поземого перетину щита, сумнівною є також наявність в гербі Гордієнка малюнку стріли, і врешті – головна фігура мало чим нагадує орлиний хвіст, радше вона є подібною до зображення паростку, який в якості архаїчного символу вічного життя та перенародження часто зустрічається на запорозьких гербах, як родових, так і паланкових 186. На подібне символічне значення фігури в щиті може вказувати також зображене здолу концентричне коло (універсальний символ вічності). Показовим є також те, що герб Несоба є порівняно мало поширеним польським гербом, яким користувалося всьо кілька десятків великопольських родин, і який був майже не уживаний по-за межами пінічно-західної Польщі 187. Крім того, герб Несоба не мав жодної зафіксованої джерелами видозміни свого основного варіанту, що робить малоймовірним припущення про зображення такої, не відомої з інших джерел, видозміни в гербі Костя Гордієнка.
Примітки
- Мельничук О. С., Словник іншомовних слів, УРЕ, м. Київ, 1985 р. — С.186
- ПЕЧАТКА ТА ГЕРБ ПАВЛА ПОЛУБОТКА
- Buben M. Heraldika. Praha, 1986. с. 26.
- Слейтер С. Геральдика. Иллюстрированная энциклопедия. М., 2005. с. 50—51.
- Жефарович Х. (София, 1986). Стематография.
- Изображениj оружиj илирических. Стематографиja. Нови Сад, 1961.
- Реєстр Війська Запорозького 1649 року. К., 1995.
- Znamierowski A. Insygnia, symbole i herby polskie. Kompendium. Warszawa, 2003. с. 27.
- Однороженко О. Князівські печатки Волині XV–XVII ст. // Збірник Харківського історико-філологічного товариства.- Нова серія.- Том X. Харків, 2004. с. 289—306.
- Szymański J. Herbarz średniowiecznego rycerstwa polskiego. Warszawa, 1993.
- Siebmacher J. Grosses und allgemeines Wappenbuch. A: Geschichte der Heraldik: Nürnberg, 1890.
- Однороженко О. Державна і земельна геральдика і сфрагістика Війська Запорізького. Дисертація. Харків, 2003. с. 7—8.
- Однороженко Олег, д.і.н. (uk-ua) . Архів оригіналу за 13 Лютого 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
- Маслійчук В. (Львів, 2000). „Шляхетськість” слобідсько-української козацької старшини другої половини XVII – XVIII століть (онмастика, геральдика, генеалогія) // Записки Наукового товариства ім. Шевченка.- Том CCXL. с. 236—246.
- Когут З. «Російський централізм»; «Коріння ідентичності». с. 39, 46—61.
- Archiwum Głόwne Akt Dawnych w Warszawie. Polen, n.59, vol.90: Extranea IX.
- Центральний державний історичний архів України у місті Києві. ф.221, оп.1, спр.20, арк.1.
- Гречило А. Затверження гербів міст Правобережної України в 1791–1792 роках. К.–Львів, 1997.- С.16.
- Акты о городах. 1432–1798. Архив Юго-Западной России.- Часть 5.- Том 1. Киев, 1869.- С.87.
- Корпус магдебурзьких грамот українським містам. К., 2000.- С.49.
- Акты о заселении Юго-Западной России XVI – XVIII веков. Архив Юго-Западной России.- Часть 7.- Том 3. Киев, 1905.- С.299.
- Акты об украинской администрации XVI – XVII веков (Киев, 1910). Архив Юго-Западной России. Часть 8.- Том 5, С.260.
- Гречило А. Українська міська геральдика. К., 1998. с. 49.
- Савчук Ю. Українське міське прапорництво в історичній перспективі (нотатки з архівних та музейних студій) // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць.- Число 4.- Частина 1: К., 2000. с. 294.
- Інститут рукописів. Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського Національної академії наук України. ф.1, спр.52618.
- Archiwum Państwowe w Krakowie. Archiwum Książąt Sanguszków. Teka X.
- APK (Teka XXII, Plik 4). Archiwum Książąt Sanguszków.
- Єремєєв І. Герби гетьманів України. К., 1998.
- Реєстр Війська Запорозького 1649 року. C.22.
- Сварник І. Герб Богдана Хмельницького // Клейноди.- Том I.- К.–Львів, 1991.
- Луценко А. (1995. — Ч.2). Проблематика історії виникнення гетьманських гербів // Академія.
- Реєстр Війська Запорозького 1649 року. с. 22.
- Реєстр Війська Запорозького 1649 року. с. 22.
- Kojalowiecz W. Herbarz rycerstwa Wielkiego Księstwa Litewskiego. Krakόw, 1897.
- Niesiecki K. (Том I.- Lwów, 1728.). Korona Polska.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.50803; спр.62058; ф.61, спр.1072, арк.1 зв.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.1184, арк.2.
- Малороссийский гербовник. с. 104.
- Niesiecki K. Herbarz Polski.- Том V. Lipsk, 1840. с. 452.
- Jaworski S. Echo głosu wołającego na puszczy. Czernichów, 1689.
- Kroll W. Heraldische Dichtung bei den Slaven. Mit einer Bibliographie zur Rezeption der Heraldik und Emblematik bei den Slaven (XVI – XVIII Jahrhundert) // Opera Slavica. Neue Folge.- Band VII. Wiesbaden, 1986. с. 114.
- Грушевський М. Ілюстрована історія України. К., 1992.- C.380; Там же.- С.387.
- Січинський В. Гравюри на честь Мазепи і гравіровані портрети гетьмана // Мазепа.- Том І. Варшава, 1939.- С.145.
- Смаль-Стоцький Р. Санктуаріум Мазепи // Мазепа.- Том II. Варшава, 1939.- С.36-37.
- Січинський В. Гравюри на честь Мазепи і гравіровані портрети гетьмана // Мазепа.- Том І. Варшава, 1939.- С.151.
- Величко С. Літопис.- Том II. К., 1991.- C.345.
- Січинський В. Гравюри на честь Мазепи і гравіровані портрети гетьмана // Мазепа.- Том І. Варшава, 1939.- С.147.
- Siebmacher J. Grosses und allgemeines Wappenbuch. 1.3.3: Die Fürsten des Heiligen Römischen Reiches. Nürnberg, 1887.- C.161.
- AGAD. Pap.42/81; Pap.42/82; Pap.42/98.
- Бантыш-Каменский Д. (Часть 1.- М., 1822.- Табл.). История Малой России.
- Там же. с. 350.
- НБУ. ІР, ф.1, спр.50456; спр.50900.
- AGAD. Pap.42/77.
- Білецький П (К., 1969.). Український портретний живопис. с. 107.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.55287; спр.56272.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.52830; спр.52831; спр.56300.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.155, арк.3; спр.168, арк.4; спр.376, арк.4.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.53765.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.19976, арк.15 зв., 100 зв.
- Paprocki B. Gniazdo cnoty skąd herby rycerstwa sławnego Krόlestwa Polskiego, Wielkiego Księstwa Litewskiego, Ruskiego y inszych panstw początek swoy maia. Krakόw, 1578.
- Paprocki. Herby rycerstwa Polskiego. Krakόw, 1584.
- Kojalowiecz W. Herbarz rycerstwa Wielkiego Księstwa Litewskiego. Krakόw, 1897.
- Okolski S. Orbis Polonus.- Tomus I–III. Cracoviae, 1641–1645.
- Niesiecki K. "Korona Polska".- Тоm I–IV.- Lwów, 1728–1743; "Herbarz Polski".- Том І–Х.- Lipsk, 1839–1845.
- Лукомский В., Модзалевский В. Малороссийский гербовник. СПб., 1912.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.56279.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.126, арк.30, 32.
- НБУ, ІР, ф.2. спр.22039.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.2789, арк.40; спр.2925, арк.6; спр.3419, арк.33; спр.3603, арк.10; спр.3792, арк.5; спр.3856, арк.13; спр.3884, арк.13; спр.4092, арк.6; спр.5116, арк.3; спр.5493, арк.4; спр.12377, арк.6.
- Niesiecki K. Korona Polska. Тоm I.- Lwów, 1728.
- Niesiecki K. Herbarz Polski.- Том IV. Lipsk, 1840.- C.262.
- ЦДІАК. ф.220, оп.1, спр.166. с. 1.
- Крип’якевич І. З козацької сфрагістики... с. 9—10.
- Інформація на основі „Малороссийского гербовника” та архівних розшуків.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.169, арк.4; спр.302, арк.3-зв.
- НБУ, ІР. ф.2, спр.14012.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.56888; спр.56890.
- Малороссийский гербовник. с. 36.
- Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини... С.101.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.1387, арк.5 зв.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.52273; спр.52294; спр.53329.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.433, арк.17, 42; спр.506, арк.1, 2; спр.508, арк.6; спр.616, арк.84; спр.888, арк.19; спр.932, арк.7; спр.953, арк.5.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.52221.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.52650.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.56874.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.50853; спр.50960; спр.50962.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.413, арк.5.
- Володарі гетьманської булави. К., 1995. с. 255.
- Діарій гетьмана Пилипа Орлика, опрацьований до друку Яном Токаржевським-Карашевичем. Варшава, 1936. с. 36.
- Когут З. Російський централізм... с. 39.
- Когут З. Коріння ідентичності... с. 52.
- Обчислення на основі:. Лукомский В., Модзалевский В. Малороссийский гербовник.- СПб., 1912; Ситий І. Козацькі печатки Гетьманщини (середина XVII–XVIII ст.). За матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського. Дисертація ... кандидата історичних наук.- К., 2002; Ситий І. Печатки військових канцеляристів // Знак.- 2003.- Ч.29.- С.2-3; Ситий І. Печатки сотенної старшини, товаришів та канцеляристів // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць.- Число 4.- Частина 1.- К., 2000.- С.214-260; та архівних матеріалів розшуканих Однороженко О.
- Липинський В. Україна на переломі. 1657–1659: Замітки до історії українського державного будівництва в XVII столітті. Відень, 1920.
- Малороссийский гербовник. с. C.27.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.52233; спр.52242.
- Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини // Родовід. 1997.- Ч.15.- С.109.
- Болсуновский К. Сфрагистические и геральдические памятники Юго-Западного края. Выпуск І.- Киев, 1899.- С.6-7.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.616, арк.14.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.1044, арк.19 зв.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.6688, арк.6; спр.7059, арк.41 зв.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.53367; спр.53369; спр.53374.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.616, арк.11; спр.618, арк.65; спр.664, арк.3; спр.5002, арк.65, 93; спр.19976, арк.3 зв., 19 зв., 26 зв., 29 зв., 121 зв.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.50475.
- Малороссийский гербовник. 55.
- Ситий І. Печатки сотенної старшини... с. 220.
- НБУ, ІР. ф.2, спр.13960-13964.
- ЦДІАК, ф.51. оп.3, спр.124, арк.4; спр.1290, арк.9 зв.; спр.16884, арк.4.
- Малороссийский гербовник. с. 107.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.52632; спр.52640.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.168, арк.3; спр.12913, арк.37 зв., 49; ф.108, оп.2, спр.1254, арк.35; спр.1559, арк.3.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.190, арк.45 зв.
- НБУ, ІР. ф.2, спр.22665.
- Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини... с. 101, 109.
- НБУ, ІР. ф.1, спр.56243.
- Те саме.
- Cоловjев А. Постанак илирске хералдике и породица Охмућевић // Гласник Скопского Наућного Друштва.- Књ12. Скопље, 1928.
- Лукомский В. Что скрыто под замком в гербе Милорадовичей // Гербовед. 1913.- №2.
- Багдасаров Р. Свастика: священний символ. М., 2001.
- Рыбаков Б. Язычество Древней Руси. М., 1988.
- Однороженко О. Територіальна геральдика Слобідської України козацької доби (друга половина XVII – середина XVIII ст.). Харків, 2002.- C.56.
- Малороссийский гербовник. с. 24.
- Там же. с. 47.
- Там же. с. 100—101.
- Там же. с. 114.
- Там же. с. 140.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.19973, арк.50.
- Малороссийский гербовник. с. 194.
- Однороженко О. Українські... с. 180—181.
- Codex epistolaris Vitoldi. Krakόw, 1882.- n.35.
- НБУ, ІР, ф.61, спр.1101, арк.1 зв.;. ЦДІАК, ф.220, оп.1, спр.126, арк.2.
- Kojalowiecz W. Herbarz rycerstwa Wielkiego Księstwa Litewskiego. с. 277.
- Wittyg W. Nieznana szlachta polska i jej herby. Krakόw, 1908.- С.360.
- НБУ, ІР. ф.2, спр.20865.
- НБУ, ІР. ф.2, спр.13989.
- Ситий І. Печатки генеральної та полкової старшини... с. 106.
- НБУ, ІР. ф.2, спр.13981.
- Там же.
- ЦДІАК. ф.2218, оп.1, спр.3, арк.3.
- Ситий І. Печатки сотенної старшини... с. 229.
- ЦДІАК. ф.220, оп.1, спр.253, арк.1.
- ЦДІАЛ. ф.52, оп.3, спр.188, арк.1467.
- Малороссийский гербовник. с. 179.
- Маслійчук В. Козацька старшина Слобідських полків другої половини XVII – першої третини XVIII ст. // Дисертація. Харків, 2001.
- Маслійчук В. Козацька старшина Слобідських полків другої половини XVII – першої третини XVIII ст. Харків, 2003.
- Маслійчук В. Козацька старшина Харківського слобідського полку 1654 – 1706 років. Харків, 1999.
- Маслійчук В. „Шляхетськість”... с. 239-244.
- Там же. с. 237—238.
- Лукомский Г. Старинные усадьбы Харьковской губернии. Пг., 1917.- Табл.
- Общий гербовник дворянских родов Всероссийской империи.- Часть V. СПб., 1799. с. 118.
- Степовик Д. Українська графіка XVI – XVIII ст. К., 1982.- C.220.
- Однороженко О. Територіальна геральдика Слобідської України... с. 12.
- Общий гербовник дворянских родов Всероссийской империи.- Часть VI. СПб., 1799.- C.110.
- Винклер П. Русская геральдика.- Выпуск III. СПб., 1894.- C.140.
- ЦДІАК. ф.1721, оп.1, спр.13. с. 39, 43, 49, 50, 58.
- Малороссийский гербовник. с. 73.
- Намогильна плита Григоія Квітки-Овнов’яненка.
- ЦДІАК. ф.51, оп.3, спр.7929, арк.3-зв.
- Niesiecki K. Korona Polska.- Тоm II. Lwów, 1733.- C.741.
- Смоленський В. Символіка Переяславщини та Слобожанщини // Пам’ятки України. 1991.- №3.- C.52.
- Общий гербовник дворянских родов Всероссийской империи.- Часть X. СПб., 1836. с. 112.
- Русская геральдика. Выпуск III.- C.161.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - Niesiecki K. Korona Polska.- Тоm IV. Lwów, 1743.- с.633.
- Ornowski I. Bogaty wirydarz. Kijów, 1705.- с.1.
- Багалей Д., Миллер Д. История города Харькова за 250 лет его существования (1655-1905).- Том I: XVII–XVIII века. Харьков, 1993.- с.557.
- Ornowski I. Bogaty wirydarz. C.4, 50, 98.
- Цітоў А. Сфрагістыка і геральдыка Беларусі. Мінськ, 1999.- с.90-91.
- Kojalowiecz W. Herbarz rycerstwa Wielkiego Księstwa Litewskiego. с. 4—6.
- Полное собрание русских летописей. Том XVI.- М., 1889; Том XVII.- М., 1907; Том XXXII.- М., 1975; Том XXXV.- М., 1980.
- ПСРЛ. Том XXXV.- С.145.
- Kronika Polska Marcina Bielskiego nowo przez Joachima Bielskiego syna jego wydana. Kraków, 1597.
- Gwagnin A. Sarmatiae europeae descriptio.- Cracoviae, 1578; Kronika Sarmacyey europejskiej.- Kraków, 1611.
- Kojalowiecz W. Herbarz rycerstwa Wielkiego Księstwa Litewskiego. с. 2.
- Там же. с. 90.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kozacka geraldika vid lat heraldus heraldica ars opovi snik gerold sistema znakiv kozackoyi dobi riznovid socialnogo koduvannya sho bazuyetsya na gerbovih zobrazhennyah i tinkturah yaki rozmishuyutsya na geraldichnih shitah vidpovidno do pevnih principiv ta pravil Suma cih principiv ta pravil razom iz sumoyu usih nayavnih gerbovih zobrazhen ta tinktur skladayut tak zvanu geraldichnu gramatiku opisu gerbiv blazon Peredumovi viniknennya kozackih gerbivSocialnij status Obykosha i zdavna lyudi imeniti Razlichnyi pechati v rodah svoyih mati Hto zvirom hto ptencem dim svij pechatliyet Hto mechem hto striloyu hto soncem svitliyet Lavrentij Krshonovich V dobu licarskoyi geraldiki gerb chasto mistiv v sobi ne stilki pevne simvolichne znachennya skilki vidznachav visokij socialnij status svogo vlasnika Zgodom koli licarski gerbi stali peredavatisya u spadok i peretvorilisya na rodovi gerbi ostanni stali svoyeridnim zovnishnim oformlennyam feodalnoyi sistemi z yiyi stanovimi imunitetami privilejovanimi verstvami svoyeridnoyu sistemoyu zemlevolodinnya ta vikonannya vijskovoyi sluzhbi Gerbi takim chinom vkazuvali v pershu chergu na prinalezhnist do socialnoyi eliti vistupali universalnim zasobom socialnoyi identifikaciyi Etimologichnij nyuans U bagatoh yevropejskih movah nazva gerba ye pohidnoyu vid slova zbroya arma wappen ta in sho pov yazano z pervisnim viniknennyam gerbiv v licarskomu seredovishi chim zumovlene takozh zapozichennya skladovih elementiv gerba shit sholom namet ta in z vijskovogo pobutu serednovichchya Podibnu genezu danogo terminu bachimo takozh na slov yanskomu grunti de v znachenni gerba vzhivano termini oruzhie ta klejnod Vtim najbilsh rozpovsyudzhenim v slov yanskih movah ye same termin gerb yakij pohodit vid nimeckogo slova erbe tobto spadshina chim vislovleno poglyad na gerb yak na spadkovij v pevnomu rodi znak yakij peredavavsya z pokolinnya v pokolinnya vid batka do sina Zarodzhennya ruskoyi geraldichnoyi sistemi Pochatki ukrayinskogo ruskogo gerbotvorennya yak i yevropejskogo v cilomu syagayut HII HIII st a na XIV XVI st pripadaye doba stanovlennya ta rozkvitu staro ukrayinskoyi geraldiki yaka v cilomu rozvivalasya virazno inshimi shlyahami nizh v reshti yevropejskih krayin Osnovu staro ukrayinskoyi ruskoyi geraldichnoyi sistemi stanovili rodovi znaki yaki vinikli zadovgo do poyavi samoyi geraldiki i lishe zgodom buli oformleni v rodovi gerbi zgidno z vimogami geraldiki Podibnu praktiku bachimo j v inshih yevropejskih krayinah ale yaksho v Ukrayini Rusi 90 gerbiv bulo stvoreno na pidstavi starih rodovih znakiv to skazhimo v Polshi podibnih vipadkiv nalichuvalosya zaledve chi 20 v Nimechchini 5 a v in krayinah i togo menshe Nova epoha v istoriyi ukrayinskoyi geraldiki pov yazana z vihodom na istorichnu arenu kozactva i formuvannyam nim novih politichnih organizmiv ta novogo suspilno politichnogo ustroyu na centralno ukrayinskih zemlyah Doba kozackogo gerbotvorennya rozpochalasya vid kincya XVI st z poyavoyu pershogo zaporozkogo gerba i trivala do kincya XVIII st chasu skasuvannya reshtkiv avtonomiyi kozackih derzhavno politichnih organizmiv Vijska Zaporozkogo Getmanshini Vijska Zaporozkogo Nizovogo Zaporizhzhya Slobidskoyi Ukrayini Fenomen kozackih gerbivVprodovzh okreslenogo vishe chasu kozacka geraldika nabula ris yaskravo svoyeridnoyi sistemi sho znajshlo svoye vidobrazhennya yak v zovnishnomu oformlenni kozackih gerbiv tak i v sferi yih suspilno politichnogo znachennya vnutrishnogo zmistu ta praktichnogo zastosuvannya Samobutnist kozackogo gerbotvorennya vpadala u vichi she istorikam HIH st i vidtodi naukovci nezminno povertayutsya do pitannya pro prichini samoyi poyavi takogo nespodivanogo fenomenu yak kozacka geraldika adzhe na vidminu vid inshih yevropejskih krayin geraldika yakih v rannomodernij period ne zaznala suttyevih peretvoren a navpaki vstupila v dobu stagnaciyi ta zanepadu v Ukrayini sposterigayemo burhlivij proces rozkvitu novih nebachenih she dosi geraldichnih form Poyasnennya comu mozhna znajti lishe vzyavshi do uvagi specifiku togochasnih socialnih procesiv Tak yaksho v bilshosti krayin Yevropi bachimo abo konservaciyu starih socialnih form abo zminu staroyi aristokratichnoyi verhivki na elitu sho mala peredusim ekonomichne pohodzhennya burzhuaziya to v Ukrayini na zminu shlyahti prihodit insha she bilsh zmilitarizovana elitna verstva kozacka starshina dlya yakoyi geraldika stala tim samim chim vona bula dlya serednovichnogo licarstva odniyeyu z golovnih oznak visokogo socialnogo statusu svidchennya svoyeyi prinalezhnosti do panivnoyi suspilnoyi verstvi formoyu simvolichnogo vislovlennya vlasnih suspilno politichnih ambicij Gerb Korsunya 1585 r Gerb Chigirina 1592 r Gerb Biloyi Cerkvi 1620 r Gerb Medvedivki 1589 r Gerb Luben 1592 r Gerb Moshniv 1592 r Kozacka revolyuciya 1648 roku v znachnij miri zminila staru socialnu strukturu ukrayinskogo suspilstva i poklala pochatok novomu suspilnomu podilu yakij zformuvavsya ne vidrazu a projshov cherez trivalij proces stanovlennya ta rozvitku Vsyu drugu pol XVII st vidbuvavsya proces kristalizaciyi ta formuvannya panivnoyi verstvi ukrayinskoyi kozackoyi starshini yaka prijshla na zminu staromu suspilnomu provodu Nova elita postupovo vidmezhovuvala sebe vid reshti narodu riznomanitnimi privileyami i vse viraznishe peretvoryuvalasya na zamknenu v sobi verstvu V Getmanshini ta Slobidskih polkah danij proces trivav do seredini XVIII st i zavershivsya formuvannyam vidpovidno malorosijskoyi ta slobidsko ukrayinskoyi shlyahti yaka chastkovo povernulasya do svitoglyadu ta politichnoyi ideologiyi richpospolitskih chasiv Proces stanovlennya geraldichnoyi sistemi v kozacku dobu suprovodzhuvavsya i harakterizuvavsya yavishami podibnimi do tih yaki suprovodzhuvali stanovlennya yevropejskoyi geraldichnoyi sistemi v HII XIV st Tak primirom yaskravo prostezhuyetsya pevna dovilnist u vibori gerbovih zobrazhen vidsutnist bud yakoyi reglamentaciyi yak u zakonodavchij ta organizacijnij tak i v obrazotvorchij ta strukturnij sferah V toj chas yak v bilshosti krayin Yevropi XVII st nadannya ta vikoristannya gerbiv suvoro reglamentuvalosya kozacka verhivka tak samo yak i serednovichne licarstvo dobirala gerbi na vlasnij rozsud zminyuvala ta modifikuvala ci gerbi vid pokolinnya do pokolinnya lishe z kin XVII poch XVIII st pochinayetsya proces zakriplennya osobistih gerbiv v yakosti rodovih Razom z tim varto vidznachiti sho kozacka geraldika vitvorilasya v umovah povnoyi decentralizaciyi procesu gerbotvorennya za vidsutnosti bud yakih regulyuyuchih chinnikiv sho dokorinno vidriznyaye yiyi vid suchasnogo yij procesu gerbotvorennya v inshih krayinah Yevropi yakij perebuvav pid retelnim naglyadom vidpovidnih derzhavnih ustanov 8 sho pozbavlyalo rannomodernu geraldiku inshih krayin dinamiki rozvitku bezposerednogo zv yazku z suspilno politichnim zhittyam svizhosti idejnogo napovnennya ta viraznogo politichnogo spryamuvannya Na tli zastiglih form zahidno yevropejskogo gerbotvorennya ranno modernogo chasu she bilshoyi viraznosti nabuvaye dinamichnist kozackoyi geraldiki yaka naprochud tochno vidbila v sobi togochasni suspilno politichni ta kulturni osoblivosti rozvitku ukrayinskogo suspilstva jogo svitoglyadni ta idejno politichni poglyadi Ochevidno kozacka geraldika virosla ne na porozhnomu grunti adzhe yij pereduvala pivtisyacholitnya tradiciya yevropejskogo gerbotvorennya zagalom i bliskucha doba staro ukrayinskoyi ruskoyi geraldiki zokrema Ale v comu i polyagaye sut fenomenu kozackoyi geraldiki yaka uvibravshis v formi staroyi geraldichnoyi tradiciyi napovnila yiyi cilkom novim zmistom Kozacka geraldika vzyala vid poperednih geraldichnih sistem ruskoyi staro ukrayinskoyi ta richpospolitskoyi sho na toj chas perebuvala v procesi formuvannya v osnovnomu lishe samu ideyu gerba yak zasobu socialnoyi identifikaciyi do pevnoyi miri zrazki zovnishnogo oformlennya i lishe v neznachnij miri vnutrishnye napovnennya pevni gerbi okremi gerbovi figuri ta in Pioneri kozackogo gerbotvorennyaPersha vidoma pechatka Vijska Zaporozkogo 1592 r Pershoyu vidomoyu na sogodni pam yatkoyu kozackoyi geraldiki ye gerb Vijska Zaporozkogo Nizovogo zobrazhennya yakogo bachimo na pechatci vid 1592 roku Same vid cogo gerba i vid ciyeyi dati vede svij rodovid kozacke gerbotvorennya Pokazovo sho vzhe v comu pershomu kozackomu gerbi virazno bachimo proobraz vsiyeyi sistemi kozackoyi geraldiki yaka z yavitsya v usij svoyij povnoti nevdovzi po tomu z usima yiyi harakternimi risami syuzhetami ta ideyami Varto vtim vidznachiti sho okremi vipadki vikoristannya harakternih dlya majbutnoyi kozackoyi geraldiki syuzhetiv bachimo takozh v rodovij ta miskij geraldici kin XVI poch XVII st V zv yazku z chim varto nazvati miski gerbi Korsunya vid 1585 roku Medvedivki 1589 Chigirina Luben Piryatina ta Moshniv 1592 Biloyi Cerkvi 1620 roku ta in rodovi gerbi lyubeckih ta krasnosilskih boyar Ale na toj chas ce buli radshe poodinoki vipadki sho z yavlyalisya na terenah kozackogo arealu abo v seredovishi sho bulo socialno blizkim do kozactva pokozachene mishanstvo neprivilejovane boyarstvo Yaksho do ser XVII st zrazki kozackogo gerbotvorennya z yavlyayutsya lishe sporadichno ne tvoryachi soboyu pevnogo kompleksu to z pochatkom Kozackoyi revolyuciyi pochinayetsya shvidkij proces tvorennya kozackoyi geraldichnoyi sistemi sho zumovleno yak vihodom na istorichnu arenu novoyi socialnoyi eliti kozackoyi starshini tak i dokorinnimi suspilno politichnimi zrushennyami v cilomu Takim chinom revolyucijni procesi v suspilstvi suprovodzhuvalisya analogichnimi procesami i v sferi geraldiki Rodova geraldika ye najchiselnishim za svoyim skladom kompleksom gerbiv kozackoyi geraldiki yaka pochala formuvatisya nevdovzi pislya stvorennya derzhavi Bogdana Hmelnickogo Krim togo pam yatki rodovoyi geraldiki predstavleni hoch i ne rivnomirno vsima kozackimi regionami Pravoberezhzhya Livoberezhzhya Zaporizhzhya Slobidska Ukrayina Ce daye povazhni pidstavi vvazhati same rodovu geraldiku najbilsh reprezentativnoyu grupoyu sered pam yatok kozackogo gerbotvorennya yak v kilkisnomu ta yakisnomu idejno simvolichnomu tak i v teritorialnomu i hronologichnomu aspektah Razom z tim varto zvernuti uvagu na te sho najdavnishim zrazkom kozackoyi rodovoyi geraldiki ye same gerb odnogo z takih getmaniv A same gerb hetmana kozakow zaporozkich Grigoriya Lobodi yakij bachimo na jogo pechatci sho skriplyuvala list getmana do knyazya Yahima Koreckogo vid 30 sichnya 1596 roku v poli yakoyi rozmisheno shit renesansnoyi formi v yakomu bachimo serce pronizane troma strilami v zirku vistryami dodolu Getmanski gerbiRodovi gerbi getmaniv bez sumnivu ye najbilsh povazhnim geraldichnim kompleksom sho reprezentuye kerivnikiv Kozackoyi derzhavi Yak pravilo do nogo vklyuchayut geraldichni znaki vsih tih diyachiv yaki v rizni chasi koristuvalisya zvannyam kozackogo getmana bezvidnosno do togo chi buli ci diyachi getmanami reyestrovogo abo nereyestrovogo kozactva dohmelnickih chasiv chi buli getmanami lishe v uyavi litopisnoyi tradiciyi XVIII st chi nalezhali do pereliku kerivnikiv derzhavi stvorenoyi Bogdanom Hmelnickim Ochevidno do pereliku spravzhnih getmanskih gerbiv varto vidnesti lishe ti sho nalezhali cim ostannim Voni vidriznyalisya vid inshih geraldichnih kompleksiv vlasne tim sho nalezhali osobam yaki Bozhiyu milostiyu buli pravitelyami Ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi Vojska Zaporozskogo oboih storon Dnepra Na vidminu vid nih getmani pered Hmelnickim buli radshe voyenachalnikami anizh pravitelyami derzhavi Navit yaksho vizmemo do uvagi derzhavotvorchi procesi na Zaporizhzhi to musimo viznati sho zaporozki getmani kin XVI 1 yi pol XVII st yak i piznishi koshovi otamani cherez osoblivosti suspilno politichnogo ustroyu Nizovogo Vijska niyak ne mozhut pretenduvati na rol volodariv Gerb Hmelnickih Najznamenitishim geraldichnim znakom kozackoyi rodovoyi geraldiki buv gerb edinovladca i samoderzhca ruskogo Bozhoyu milostiyu velikogo gosudarya Bogdana Hmelnickogo getmana Velikogo Vojska Zaporozskogo i Velikiya Rosii Jogo vpershe bachimo na titulnomu arkushi Reyestru 1649 roku Gerb maye viglyad znaku sho nagaduye literu W pid hrestikom nad shitom znahoditsya sholom pid koronoyu v nasholomniku p yat strausovih per yaki obtyazheno znakom analogichnim do zobrazhenogo v shiti navkolo shita namet Suprovodzhuyut gerb virshi Na Starozhitnij Klejnot P Hmelnickih Malyunok gerbu Bogdana Hmelnickogo v litopisu Samijla Velichka Osobovij gerb Yuriya Hmelnickogo V naukovij literaturi ne raz zdijmalasya diskusiya z privodu pohodzhennya gerba Hmelnickih Sered suchasnih doslidnikiv panuye perekonannya sho Hmelnicki koristuvalisya polskim gerbom Sirokomlya pol Syrokomla na chervonomu poli sribnij utyatij lamanij poyas pid sribnim hrestikom yakij zovnishno ye dijsno najbilsh podibnim do getmanskogo gerba Razom z tim suchasniki chitko viznachali gerb Hmelnickogo yak Abdank pol Abdank na chervonomu poli sribnij utyatij lamanij poyas pro sho svidchat virshi z Reyestru 1649 roku Starozhitnost to tilko k by obnovila zhe vѣkopomnost yavno znovu sya ѡdkryla KLEINOT kotryj Hmelnickih dom priѡzdoblyaet v Muzhnosti v Pravdѣ v Vѣrѣ mocno utverzhaet Nediv bo ABDANK znak est shodroj Povolnosti Krest za fѣrmament vѣry Hmelnickih muzhnosti Nezvityazhonyj Krolyu v Hristiyanskom Panstvѣ Kgdy Povolnost Hmelnickih maesh u poddanstvѣ Vse ce mozhe vkazuvati lishe na te sho gerb Hmelnickih ne buv ani Abdankom yakij nikoli ne mav hresta sho nezminno bachimo na gerbi Hmelnickih ani Sirokomleyu a lishe podibnim do nih znakom osoblivo pomitna riznicya mizh Sirokomleyu i gerbom Hmelnickogo v razi z vidozminoyu gerba v litopisi Velichka v yakomu gerb getmana podano yak odnocilnij znak v toj chas yak gerb Sirokomlya virazno skladayetsya z dvoh okremih chastin lamanogo poyasa i hrestika Pokazovo sho v gerbovnikah Koyalovicha Compendium ta Neseckogo Korona Polska gerb Hmelnickih vzagali podano pid nazvoyu Masalskij pol Masalski Massalski znak u viglyadi literi M pid hrestom Ochevidno gerb Hmelnickih mav pevnu podibnist do vsih vishe nazvanih gerbiv Ce i zumovilo namagannya okresliti jogo yak Abdank Sirokomlya chi Masalskij sho ne malo pid soboyu zhodnih povazhnih pidstav okrim zovnishnoyi shozhosti Napevno gerb Hmelnickih mav samobutnye pohodzhennya yak i bilshist togochasnih gerbiv ruskoyi shlyahti i lishe oformlennya v cej chas richpospolitskoyi geraldiki sho namagalasya pristosuvati zrazki staro ukrayinskogo gerbotvorennya do norm polskoyi geraldiki zumovilo sprobi okresliti gerb Hmelnickih yak vidozminu odnogo z polskih Gerb Ivana Mazepi 1689 roku Gerb YunchikGerb Yunchik Apostola Gerb Kurch getmana Ivana MazepiList Zercala z gerbom MazepiGerb u Chernigivskomu kolegiumiGerb Mazepi knyazya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Staro ukrayinske ruske korinnya takozh bachimo v getmanskih gerbah Ivana Mazepi ta Danila Apostola Yaksho gerb ostannogo znak u viglyadi dvichi perehreshenoyi ta rozdvoyenoyi zdolu strili v nasholomniku ruka yaka trimaye shablyu maye bilsh mensh stabilnij viglyad ta ye riznovidom gerba Yunchik pol Junczyk to v razi z gerbom Mazepi zustrichayemo chislenni vidozmini jogo rodovogo gerba yakij v richpospolitskij tradiciyi oderzhav nazvu Kurch pol Kurcz Pershij variant getmanskogo gerba bachimo v chernigivskomu vidanni poemi Stefana Yavorskogo Echo glosu wolajacego na puszczy 1689 roku Rodovij gerb Kurch vmisheno v serednomu shitku v otochenni chotiroh gerbiv sho jmovirno nalezhali predkam getmana v chotiridilnomu shiti v pershij chastini vmisheno gerb Yasona klyuch v drugij chastini gerb Sas pol Sas Drag strila nad pivmisyacem na kincyah yakogo dvi shestipromenevi zirki v tretij chastini gerb Odrivas pol Odrowaz Odrzywas strila z podvijnim rozgaluzhennyam zdolu v chetvertij chastini gerb Korchak pol Korczak tri vrubi Nad shitom rozmisheno sholom z sholomovoyu koronoyu nametom i troma strausovimi perami v nasholomniku Kolorovu vidozminu getmanskogo gerba znahodimo na molitovniku 1692 roku vidanomu arhiyepiskopom Chernigivskim Lazarem Baranovichem na chervonomu poli znak u viglyadi sribnih perehreshenih vil yaki postavleno na brus z zagnutimi dogori kincyami pravoruch zolota shestipromeneva zirka livoruch zolotij pivmisyac sho lezhit rogami vpravo Podibne zobrazhennya vmisheno na sribnih vorotah Borisoglibskogo soboru v Chernigovi v ozdoblenni riznomanitnih cerkov vidnovlenih abo pobudovanih getmanom na riznomanitnomu posudi ta osobistij banduri getmana na kilkoh jogo portretah na gravyuri vikonanij I Miguroyu u 1706 roci 70 ta vodyanomu znakovi na arkushah knigi Zercalo vid 1705 roku Zobrazhennya povnogo getmanskogo gerba podano na zvorotnomu boci vosmikutnogo sanktuariumu getmana Gerb skladayetsya z shita nimeckoyi geraldichnoyi formi na yakomu vmisheno gerb Kurch nad shitom vmisheno sribnij sholom pid zolotoyu sholomovoyu koronoyu navkolo shita chervono sribnij namet Inshi vidozmini getmanskogo gerba vmisheno na gravyuri Danila Galyahovskogo 1708 roku znak podano v suprovodi dvoh zolotih pivmisyaciv yaki oberneno rogami odin do odnogo v litopisi Samijla Velichka a takozh na arabskomu Yevangeliyi vidanomu u 1708 roci v Alepo na koshti getmana v danomu razi gerb maye zvorotnye nizh na vidozmini 1692 roku roztashuvannya misyacya ta zirki 1 veresnya 1707 roku z yavlyayetsya novij variant gerba Ivana Mazepi yakij pov yazanij z nadannyam getmanovi knyazhogo titulu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi V diplomi imperatora vin maye nastupnij viglyad na chervonomu poli sribni perekresheni vila yaki postavleno na brus pravoruch zolotij pivmisyac sho lezhit rogami vlivo livoruch zolota shestipromeneva zirka zgori sribnij pancir nad shitom zolota sholomova korona za shitom purpurova mantiya z gornostayevoyu pidkladkoyu z zolotim ozdoblennyam i zolotimi shnurami pid zolotoyu knyazivskoyu koronoyu z chervonoyu pidkladkoyu i gornostayevim nizom Skladovi kozackih gerbivVid samogo pochatku idejno simvolichnu osnovu kozackoyi geraldiki stanovili syuzheti militarnogo harakteru sho ye cilkom zakonomirnim z oglyadu na togochasnu skrajnyu militarizaciyu vsih sfer zhittya ukrayinskogo suspilstva Same zhittya na Velikomu stepovomu kordoni permanentni vijni proti Nogajskih ord Krimskogo hanstva ta Osmanskoyi imperiyi uchast kozackih vijsk u pohodah na Moskvu ta Moldaviyu povstannya proti Rechi Pospolitoyi a zgodom i Ruyina gromadyanskoyi vijni 2 yi pol XVII st vse ce diktuvalo vijskovij trib zhittya a razom z tim i znahodilo svoye vidobrazhennya u zovnishnih formah zokrema v geraldici Zobrazhennya licarya iz samopalom gerb Vijska Zaporozkogo u knizhci Kasiyana Sakovicha Virshi na zhalisnij pogreb shlyahetnogo ricarya Petra Konashevicha Sagajdachnogo 1622 r Kozak licar ta zvityazhna zbroya Sered najistotnishih oznak kozackogo gerbotvorennya sho najyaskravishe viriznyaye jogo z posered inshih geraldichnih sistem varto nazvati nayavnist v bilshosti gerbiv kozackoyi dobi prichomu yak v derzhavnih i rodovih tak i zemelnih ta miskih zobrazhennya zbroyi abo simvoliv vijskovoyi doblesti muzhnosti shlyahetnosti ta peremogi Kozak licar jogo zvityazhna zbroya ta licarski chesnoti os centralna postat ta osnovni syuzheti kozackoyi geraldiki Najriznomanitnishi ta nezbagnenni poyednannya kozackoyi zbroyi chasto v perehreshenomu viglyadi sho malo simvolizuvati peremogu z simvolami shlyahetnosti serce ta zvityagi zirka pivmisyac hrest mozhemo bachiti praktichno na kozhnomu kozackomu gerbi Inshi syuzheti yaksho j buli prisutni v kozackomu gerbotvorenni mali virazno drugoryadne znachennya ne raz vikonuyuchi pevni specialni funkciyi skazhimo politichnoyi simvoliki Cya ostannya znajshla svoye vidobrazhennya v dovoli znachnij kilkosti pam yatok kozackogo gerbotvorennya osoblivo v sferi derzhavnoyi ta zemelnoyi geraldiki Namagannya v simvolichnij sposib visloviti politichni poglyadi abo pretenziyi suspilno politichnogo harakteru buli tim bilsh legki dlya vikonannya sho kozacka geraldika ne znala zhodnih povazhnih reglamentuyuchih pereshkod Tomu ne divno sho politichna simvolika shilno suprovodzhuvala kozacku geraldiku protyagom usogo yiyi isnuvannya nabirayuchi ne raz najnespodivanishogo viglyadu v okremih yiyi pam yatkah Yaksho govoriti pro zovnishnye oformlennya kozackoyi geraldiki to pershe sho vpadaye u vichi tak ce shiroke zastosuvannya v gerbotvorenni kozackoyi dobi pozashitovih elementiv povnogo gerba I yaksho dlya rodovoyi geraldiki podibna praktika viglyadaye cilkom zakonomirnoyu to nayavnist cih elementiv u bilshosti miskih ta zemelnih gerbiv nadaye kozackij geraldici svoyeridnosti i v cij suto formalnij z pershogo poglyadu ploshini Zvichajno ne mozhna takozh ominuti uvagoyu hudozhnyu stilizaciyu kozackih gerbiv bilshist yakih vikonano v bliskuchomu stili kozackogo baroko Kozacki simvoli strili shablya hrest zirka pivmisyac Gerbi bilshosti getmaniv Livoberezhnoyi Ukrayini mali bezposeredno kozacke pohodzhennya i mistili v sobi harakterni dlya kozackoyi geraldiki simvoli Tak na pechatci Yakima Somka vmisheno povnij gerb v shiti yakogo zobrazheno ruku yaka trimaye mech Podibnij syuzhet maye getmanskij gerb Ivana Bryuhoveckogo na blakitnomu poli zobrazheno ruku v chervonomu vbranni yaka trimaye dvi perehresheni strili vistryami dodolu zgori p yat vosmipromenevih zirok Na gerbi Petra Doroshenka zobrazheno hrest nad pivmisyacem yakij lezhit rogami dogori zdolu kozacka shablya vistryam vlivo Perehresheni strilu ta shablyu mav v svoyemu gerbi Dem yan Mnogogrishnij Zobrazhennya vezhi mistilosya v gerbi Mihajla Hanenka Tri hresta zobrazheno v gerbi Ivana Samojlovicha Tri strili v gerbi Ivana Skoropadskogo Hrest nad sercem yake pronizuyut navhrest dvi strili v gerbi Pavla Polubotka Pancir yakij pronizuyut strili v gerbi Kirila Rozumovskogo Gerb I SamojlovichaGerb P DoroshenkaGerb D MnogogrishnogoGerb K RozumovskogoGerb P PolubotkaGerb M Hanenka Socialno identifikuyuche priznachennya gerbiv zumovilo takozh nayavnist znachnoyi kilkosti gerbiv zovnishno podibnih mizh soboyu zobrazhennya zbroyi hresta pivmisyacya zirok v riznomanitnih kombinaciyah ale prinalezhnih riznim starshinskim rodam Vtim ce ne viklikalo zhodnih pravovih kolizij chi superechok adzhe vazhlivim buv ne zmist zobrazhennya chi jogo podibnist do gerba inshogo rodu a nayavnist samogo gerba yak svidchennya visokogo socialnogo statusu Podibna obstavina zumovlyuvala vibir v yakosti gerbovih zobrazhen najprostishih ta najposhirenishih v suspilnij svidomosti simvoliv sho mogli buti legko vpiznani yak geraldichni zobrazhennya Varto zaznachiti sho ruski gerbi za poodinokimi vinyatkami ne mali vlasnih avtentichnih nazv yak ce bachimo v geraldici polskij adzhe ruska geraldika rozvinulasya na zovsim inshih zasadah nizh polska V osnovi ruskoyi yak zgodom i kozackoyi geraldichnoyi sistemi stoyav princip gerba yak pevnogo znaku rodini abo osobi sho harakterno i dlya inshih krayin Yevropi a ne rodu yakij ob yednuvav v sobi veliku kilkist rodin yak ce bachimo v polskij geraldici Nazvi ruskih gerbiv ce ne bilshe nizh piznij vpliv polskoyi i osoblivo piznishoyi richpospolitskoyi geraldiki formuvannya yakoyi pripadaye na ti sami chasi sho j kozackoyi geraldiki tobto XVII 1 u pol XVIII st yaka v takij sposib namagalasya zvesti vsi svoyi riznoetnichni za pohodzhennyam komponenti v pershu chergu polskij ta ruskij do spilnogo znamennika dayuchi vsim bez vinyatku richpospolitskim gerbam vlasni nazvi v pershu chergu ce stosuvalosya ruskih gerbiv oskilki polski za pohodzhennyam gerbi v bilshosti svoyij mali vlasni nazvi she za chasiv serednovichchya ne raz shtuchni ta poverhovi vlasne i sama richpospolitska geraldika mala dovoli shtuchnij viglyad oskilki namagalasya poyednati v sobi suttyevo vidminni mizh soboyu geraldichni tradiciyi polsku rusku litovsku prusku ta in Polski zapozichennya kozackoyi shlyatiGerbi polskoyi shlyahti Yak stverdzhuvav O Lazarevskij kozacka starshina do polskih gerbovnikiv ne zaglyadala Prinajmni tak bulo do chasu formuvannya malorosijskoyi shlyahti yak privilejovanoyi grupi vidokremlenoyi vid reshti suspilstva chitkimi stanovimi mezhami Vid seredini XVIII st situaciya v rodovij geraldici Livoberezhzhya pochala dokorinno zminyuvatisya vnaslidok poshirennya praktiki masovogo vikoristannya kozackoyu starshinoyu richpospolitskih v pershu chergu polskih za pohodzhennyam gerbiv Pershim hto zdijsniv zaminu kozackogo rodovogo gerba na polskij yak ce ne divno buv uslavlenij avtor Dѣjstvij prezѣlnoj i ot nachala polyakov krvavshoj nebyvaloj brani Bogdana Hmelnickogo getmana zaporozhskogo s polyaki gadyackij polkovnik Grigorij Grabyanka Vprodovzh 1717 1719 rokiv vin koristuvavsya pechatkoyu z zobrazhennyam sercya pid hrestikom i koronoyu v otochenni dvoh palmovih galuzok Ale vzhe 1730 roku na jogo nastupnij pechatci bachimo polskij gerb Laska pol Laska Laski Leszczyc Brog Brozek Brozyna Wyszowie na chervonomu poli zolotij navis na chotiroh zolotih stovpah 1728 roku u Lvovi vijshov I tom monumentalnoyi praci polskogo vchenogo Kaspera Neseckogo Korona Polska v yakij bulo vmisheno informaciyu pro vikoristannya gerba Laska ruskim shlyahetskim rodom Grabinok yakij ochevidno ne mav zhodnogo vidnoshennya do kozackogo rodu Grabyanok krim spivzvuchnosti prizvish Grigorij Grabyanka buv jmovirno otim pershim kozackim starshinoyu yakij zaglyanuv do polskogo gerbovnika i zrobiv zi zdobutih v nomu vidomostej praktichni visnovki Gerb Ivana Vigovskogo riznovid Abdanku 1658 r Pechatka Ivana Vigovskogo 1659 r Na te sho podibna praktika ne bula poodinokoyu vkazuye gerb nastupnogo ukrayinskogo getmana Ivana Vigovskogo Na dvoh jogo pechatkah vid 1652 ta 1655 rokiv bachimo rodovij gerb Vigovskih yakij ye klasichnim zrazkom ruskoyi geraldiki i mistit v shiti zobrazhennya znaku u viglyadi z yednanih mizh soboyu liter T i W 51 Natomist v korolivskomu privileyi vid 13 listopada 1658 roku a takozh na getmanskij pechatci 1659 roku gerb getmana podano u viglyadi polskogo gerba Abdank Abdank V podalshomu podibna praktika nabuvaye znachnogo rozmahu Chastina predstavnikiv malorosijskoyi shlyahti vitvorenoyi z kozackoyi starshini Getmanshini pragne zminiti vlasni samobutni gerbi na polski sho malo nadati yihnim rodam dodatkovih oznak starozhitnosti ta shlyahetnosti Tak primirom Velinski zminyuyut kozackij gerb na polskij gerb Duborog pol Deborog Gamaliyi na Driyu pol Dryja Dovgolevski na Zadoru pol Zadora Dolinski Pobog pol Pobog Zhukovi Prus III pol Prus III Imshenecki Srenyavu pol Srzeniawa Lisovski ta Sobolevski Slipovron pol Slepowron Lobodi Korab pol Korab ta Lis pol Lis Makovski Yelitu pol Jelita Martosi Osoriyu pol Ossoria Miklashevski ta Spashenki Kichi Ostoyu pol Ostoja Molyavki Pomyan pol Pomian Nemirovichi Danchenki Gozdavu pol Gozdawa Omelyanovichi Kolonu pol Kolumna Ruhlyadki Dolegu pol Dolega Salogubi Pravdu pol Prawda Sahnovski Nalench pol Nalecz Semenovichi Radvan pol Radwan Sokolovski Sokolyu pol Sokola ta Pomyan Soroki ta Sudiyenki Kovnati pol Kownaty Umanci Holevu pol Cholewa Harchenki Yastrubec pol Jastrzebiec Homenki Dubrovu pol Dabrowa Chornoluzki Telok pol Ciolek Shihucki Poraj pol Poraj Shklyarevichi Kosteshu pol Kosciesza a Galagani na gerb Kitavrus pol Hipocentaur sho mav litovske pohodzhennya Gerb Radvan rodu YudickihGerb Radvan P TeteriGerb Novina P Orlika Vsogo z posered blizko tisyachi rodovih gerbiv Livoberezhzhya kozackoyi dobi yaki vidomi nam na sogodni majzhe 300 gerbiv mali polske pohodzhennya Sered yakih najchastishe bachimo taki gerbi Yastrubec yakim koristuvalosya 22 rodi malorosijskoyi shlyahti Ostoya bula gerbom 14 rodiv Slipovron ta Nalench zastosovuvalo po 11 rodiv kozhnij Gozdava gerb 10 livoberezhnih rodiv Radvan 8 Pobog Lyuba Dubrova Yanina Rava 7 Dolega Zagloba Korab Lis Ogon Polukoza 6 Leliva Grif Topor Pravda Pomyan Prus I Lodya 5 Abdank Boncha Doliva Kostesha Lebid Nechuya Holeva 4 ta in Harakterno sho kozacka starshina najohochishe vzhivala v yakosti vlasnih rodovih ti polski gerbi yaki viyavlyali podibnist do geraldichnih zrazkiv vitvorenih v ramkah kozackogo gerbotvorennya i mistili v svoyemu poli harakterni dlya kozackoyi geraldiki figuri hresti pidkovi riznomanitni vidi zbroyi Gerbami polskogo pohodzhennya koristuvalisya yak stari shlyahetski rodi tak i pevna chastina kozackih rodiv Borovski gerbom Topor pol Topor Bujkevichi Lyuba pol Lubicz Luba Lubow Luba Kopcevichi ta Grembecki Yastrubec pol Jastrzebiec Boleszczyc Bolesty Kudbrzyn Kaniowa Lazanki Dunini Borkovski Lebid pol Labedz Zabili Ostoya pol Ostoja Zavadovski Rava pol Rawicz Rawa Malishevski Godzemba pol Godziemba Mokriyevichi Bogoriya pol Bogoria Boguryja Trizni Gozdava pol Gozdawa Sulimi odnoimennim gerbom pol Sulima Polske pohodzhennya mali takozh gerbi getmaniv Pavla Teteri Radvan pol Radwan i Pilipa Orlika Novina pol Nowina Gerbi Livoberezhnoyi UkrayiniRodova geraldika Livoberezhzhya maye sered inshih kozackih teritorij najtrivalishu istoriyu vlasnogo rozvitku i predstavlena najchiselnishoyu kilkistyu pam yatok Pershi kozacki rodovi gerbi bachimo vzhe na pechatkah sho pohodyat z chasiv getmanuvannya Hmelnickogo 77 A najbilshe chislo zrazkiv livoberezhnogo gerbotvorennya pohodit vid seredini XVIII st chasu formuvannya na osnovi kozackoyi starshini novoyi zamknenoyi privilejovanoyi socialnoyi verstvi malorosijskoyi shlyahti sho virazno povertayetsya do politichnih tradicij ta socialnih idealiv richpospolitskoyi dobi sho znajshlo svoye virazhennya v masovomu vikoristanni novoyu shlyahtoyu gerbiv richpospolitskogo pohodzhennya chogo ne bulo na pochatkovih etapah formuvannya geraldiki Livoberezhzhya Portreti predstavnikiv malorosijskoyi shlyahti iz zobrazhennyam rodinnih gerbiv Yaksho vizmemo komleks rodovih gerbiv Livoberezhnoyi Ukrayini yakij bulo stvoreno vprodovzh 2 yi pol XVII 1 yi pol XVIII st to bezzaperechnim viyavitsya chiselne dominuvannya geraldichnih pam yatok suto kozackogo pohodzhennya z 273 rodovih gerbiv danogo periodu 240 tobto majzhe 88 bulo novotvorami kozackoyi dobi 21 gerb mav staro ukrayinske ruske pohodzhennya i lishe 12 polske V razi z ostannimi dvoma grupami mayemo spravu z gerbami yaki nalezhali v osnovnomu predstavnikam staroyi ruskoyi v okremih vipadkah polskoyi shlyahti yaki svogo chasu doluchilisya do povstannya Hmelnickogo Geraldichnij material yak bachimo ne daye pidstav govoriti pro masovist takogo doluchennya na chomu napolyagali predstavniki derzhavnickoyi shkoli v ukrayinskij istoriografiyi Ochevidno sho osnovu novoyi socialnoyi eliti centralno ukrayinskih zemel yaki uvijshli do skladu novostvorenoyi Kozackoyi derzhavi stanovili predstavniki starih kozackih rodiv abo vihidci z prostonaroddya sho i zumovilo vidsutnist u nih gerbiv v poperedni chasi ta neobhidnist yih vitvorennya shojno novoutvorena kozacka elita posila chilne misce v socialnij strukturi ukrayinskogo suspilstva Starimi ruskimi gerbami koristuvalisya zokrema taki kozacki rodi Livoberizhzhya yak Vuyahevichi ta Kosachi gerbom Korchak Topolnicki gerbom Sas Kornilovichi gerbom Kornich Zinevichi gerbom Zenovich Lopati gerbom Lopot Mazepi gerbom Kurch a Bikovski Valkevichi Golubi Zhurahivski Lazarevichi Lomikovski Manujlovichi Silichi Tarasevichi Tereshenki Turkovski Yakimovichi ta in vikoristovuvali ruski gerbi dlya yakih piznisha richpospolitska geraldichna tradiciya ne virobila pevnih nazv z oglyadu na te sho na vidminu vid tih ruskih gerbiv yaki bulo nazvano na pochatku pereliku ostanni ne potrapili do zvedenih richpospolitskih gerbovnikiv seredii XVII 1 yi pol XVIII ct Desho menshi obsyagi v 2 j pol XVIII st malo vikoristannya gerbiv ruskogo pohodzhennya Vsogo bachimo majzhe 80 takih prikladiv Najstarishimi ruskimi gerbami Sas Salava i Korchak koristuvalosya vidpovidno 8 2 ta 11 kozackih rodiv Prichomu v razi z ostannim z cih gerbiv she v shesti vipadkah bachimo vikoristannya jogo figuri troh vrubiv yak skladovoyi chastini inshih kozackih rodovih gerbiv Krim togo v uzhitku buli inshi ruski gerbi P yatirog Povnya Nabrami Pokora Polota Senyuta Rubizh Priyatel Ilgovskij Kalinova Kisil Krichevskij Haleckij Linevskij Mikulinskij Olshevskij Obuhovich Poznyak Yacina ta in a takozh gerbi she 27 kozackih rodiv yaki mali ruske pohodzhennya ale ne mali richpospolitskih nazv Sered nih gerbi Gayevskih Galenkovskih Dovbniv Zankevichiv Krivickih Timchenkiv Onopriyenkiv Shelkovih Paskevichiv Simonovskih Spolatbogiv Trizn Hodkiv ta in She kilka gerbiv kozackoyi starshini malo inoetnichne pohodzhennya pruskimi gerbami Dubrovskij Yizhak ta Leskij koristuvalisya vidpovidno Yuzefovichi Lisovski ta Lazarevski z Lazkevichami inflyantskim gerbom Farensbah Fedorovski litovskim gerbom Kitavrus Galagani ilirijske pivdenno slov yanske pohodzhennya mav gerb Miloradovichiv yakij yihni predki uzhivali she za dobi serednovichchya a v ostannij chverti XVIII st znovu povernulisya do jogo vikoristannya v desho vidozminenomu viglyadi hocha she na pochatku cogo storichchya v yihnomu gerbi buli prisutni figuri yaki bilshe pasuvali do kozackogo gerbotvorennya Vidminnist polskoyi geraldiki vid richpospolitskoyiVpliv polskoyi geraldiki na piznye kozacke gerbotvorennya yak bachimo buv dovoli suttyevim ale ne takim vseosyazhnim yak ce ne raz podayetsya v naukovij literaturi Yak pravilo stupin danogo vplivu perebilshuyetsya z kilkoh prichin Po pershe cherez ototozhnennya polskoyi geraldiki z richpospolitskoyu sho ye nepravomirnim z oglyadu na te sho ostannya mala na vidminu vid pershoyi tak bi moviti polietnichne pohodzhennya oskilki sklalasya z elementiv vlasne polskoyi a takozh ruskoyi litovskoyi pruskoyi ta in geraldichnih tradicij sho j bulo zafiksovano v richpospolitskih geraldichnih tvorah seredini XVII 1 yi pol XVIII st zokrema v fundamentalnih gerbovnikah Okolskogo Koyalovicha ta Nyesyeckogo Tomu zarahuvannya skazhimo ruskih gerbiv osoblivo takih rozpovsyudzhenih yak Korchak Sas Salava Palash Luk ta Kusha do chisla polskih shtuchno zbilshuvalo vidsotok ostannih a razom z tim i stupin uyavnogo vplivu polskoyi geraldiki na kozacku Po druge do chisla polskih gerbiv nepravomirno zarahovuvali znachnu kilkist suto kozackih gerbiv yaki mali pevnu zovnishnyu podibnist z pershimi Tak praktichno vsi kozacki gerbi yaki mistili v svoyemu poli zobrazhennya hresta i pivmisyacya abo zirki i pivmisyacya avtomatichno ototozhnyuvali z polskimi gerbami Sheliga Szeliga ta Leliva Leliwa vidpovidno ne zvazhayuchi na suttyevi vidminnosti v ikonografiyi skazhimo inshu formu hresta inshu kilkist promeniv u zirki nayavnist dodatkovih figur v tomu chisli kilkoh hrestiv chi kilkoh zirok vidminnist v zobrazhenni nasholomnikiv i tu ochevidnu obstavinu sho hrest zirka pivmisyac ta yih najriznomanitnishi poyednannya buli najrozpovsyudzhenishimi syuzhetami kozackoyi geraldiki sho ne daye pidstav stverdzhuvati pro pohodzhennya pevnogo kozackogo gerba vid Sheligi chi Lelivi navit v razi povnoyi ikonografichnoyi totozhnosti mizh nimi yaksho take pohodzhennya ne zafiksovano inshimi v pershu chergu genealogichnimi ta aktovimi dzherelami Yaksho govoriti lishe pro ti gerbi malorosijskoyi shlyahti yaki mali suto kozacke pohodzhennya a takih narahovuyetsya blizko 600 tobto 60 zagalnoyi kilkosti rodovih gerbiv Getmanshini to pershe sho vpadaye u vichi tak ce povne kilkisne dominuvannya sered nih kilkoh syuzhetiv pov yazanih iz zobrazhennyam zbroyi sercya hresta zirok ta pivmisyacya v najriznomanitnishih kombinaciyah Ta chi insha figura z danogo pereliku prisutnya praktichno v kozhnomu kozackomu rodovomu gerbi Zokrema v razi zi zbroyeyu zobrazhennya strili bachimo v 180 gerbah shabli 103 napnutogo luku zi striloyu 42 mecha 17 spisa 14 a krim togo v riznih gerbah prisutni chislenni vidi holodnoyi ta vognepalnoyi zbroyi ta riznomanitni vijskovi klejnodi oboronni sporudi vijskove sporyadzhennya ta priladi shpagi sokiri alebardi luki garmati kuli rushnici pirnachi bunchuki bulavi horugvi prapori vezhi zamki tverdini klyuchi panciri kolchugi shiti sholomi sagajdaki nagajki stremena ostrogi pidkovi surmi litavri z palichkami chovni kitvi Osoblivo chastim bulo zobrazhennya pidkov v 39 gerbah vezh ta kitv kozhna figura nayavna v 14 gerbah V dev yati vipadkah zustrichayemo zobrazhennya kozaka licarya a she v 32 gerbah zakutu v lati ruku ozbroyenu shableyu mechem chi strilami Dovoli ridkisnim bulo vikoristannya v kozackih gerbah geraldichnih figur yaki bachimo v zaledve chi 10 gerbah a takozh tvarin yaki stanovili osnovu syuzhetnogo ryadu zahidno yevropejskoyi geraldiki Tak zobrazhennya zviriv prisutnye menshe nizh v 30 gerbah a zobrazhennya ptahiv menshe nizh v 40 Roslini nayavni v 45 gerbah Tobto razom vsih cih syuzhetiv bulo v rodovih gerbah Getmanshini menshe nizh skazhimo zobrazhen sercya sho simvolizuvalo vijskovu doblest i yake prisutnye na 135 gerbah Ale bezsumnivna kilkisna perevaga v kozackij rodovij geraldici nalezhit zobrazhennyu hresta zirok ta pivmisyacya yaki prisutni v bilshosti kozackih gerbiv v 196 164 ta 144 gerbah vidpovidno sho zumovleno kilkoma prichinami v pershu chergu yih bezsumnivnim zv yazkom z militarnoyu simvolikoyu i osoblivo simvolikoyu peremogi hrest zirki ta pivmisyac chasto suprovodzhuyut zobrazhennya perehreshenoyi kozackoyi zbroyi Pevnih poyasnen vimagaye dovoli poshirena v kozackij geraldici praktika zobrazhuvati hrest nad pivmisyacem abo zirkoyu V naukovij ta naukovo populyarnij literaturi prisvyachenij ukrayinskij geraldici chasto mozhna zustriti sprobi poyasniti syuzhet dominuvannya hresta nad pivmisyacem yak simvol peremogi hristiyanstva nad islamom abo nad musulmanskimi narodami tatarami turkami Ochevidno podibne tlumachennya ne mozhna vvazhati cilkom zadovilnim z oglyadu na cilij ryad obstavin Po pershe v bagatoh kozackih gerbah dani figuri hrest ta pivmisyac vikoristovuyutsya yak cilkom rivnoryadni ne odin nad odnim a poruch a na deyakih skazhimo na gerbi Sirovatskoyi sotni Sumskogo polku a takozh na rodovih gerbah Velichkovskih Doroshenkiv Luzanovih Misakovskih Porohonskih Smirechanskih Hilchevskih ta in dominuyuche stanovishe zajmaye pivmisyac Po druge v bagatoh vipadkah zobrazhennya pivmisyacya poruch z zirkami ne suprovodzhuyetsya zobrazhennyam hresta Po tretye na zhodnomu z zaporozkih teritorialnih gerbiv de zdavalosya b danij syuzhet v silu militarnogo protistoyannya mizh zaporozhcyami ta islamskim svitom mav buti najbilsh poshirenim podibnogo zobrazhennya zhodnogo razu ne zustrichayemo Vse ce vkazuye na nedocilnist priv yazki vishe nazvanogo syuzhetu viklyuchno do hristiyanskoyi simvoliki Vtim podibna priv yazka bula b divnoyu i z oglyadu na praktichno povnu vidsutnist v gerbah yaki z yavilisya v kozacku dobu yak rodovih tak i zemelnih ta miskih inshih hristiyanskih syuzhetiv hristiyanskih svyatih yihnih atributiv cerkovnih sporud ta nachinnya yaki v inshih geraldichnih sistemah buli richchyu zvichnoyu i dovoli poshirenoyu Okremo neobhidno vidznachiti sho pri vsij riznomanitnosti form hrestiv yaki prisutni v kozackij geraldici mi praktichno ne zustrichayemo zobrazhen cerkovnih hrestiv skazhimo triramennogo hresta z navskisnoyu perekladenoyu abo dovgogo hresta z praporcem natomist najchastishe bachimo zobrazhennya t zv kavalerijskogo kozackogo hresta sama nazva yakogo pryamo vkazuye na jogo suto militarnu simvoliku Pravoberezhna Ukrayina gerbotvorennya na terenah yakoyi bulo zapochatkovano she v 2 j pol XIV st v kozacku dobu zberegla chi ne najbilshe z posered inshih kozackih regioniv tradicij staro ukrayinskoyi geraldichnoyi sistemi Vikoristannya gerbiv stvorenih na osnovi starih rodovih znakiv ne bulo dlya pravoberezhnoyi kozackoyi starshini ridkistyu Tak gerb kanivskogo polkovnika Yuriya Goluba v tochnosti povtoryuye starij rodovij gerb kiyivskogo zemyanskogo rodu Golubiv znak u viglyadi literi W pid pivvistryam strili Na pechatci turivskogo polkovnika Kostyantina Vigovskogo vid 1659 roku zobrazheno gerb u viglyadi z yednanih mizh soboyu liter T i W Kozak Mihajlivskoyi sotni Kanivskogo polku Vasil Valchenko vikoristovuvav v yakosti gerba znak u viglyadi perehreshenoyi strili z dugopodibnim vidgaluzhennyam livoruch A na gerbi Fedora Vaskovskogo bulo vmisheno znak u viglyadi literi W pid perehreshenim vistryam strili Vtim bilshist gerbiv pravoberezhnoyi starshini bula stvorena vzhe v kozacku dobu bez oglyadu na zrazki ruskoyi geraldiki i mala samobutnye kozacke pohodzhennya Dana obstavina viglyadaye cilkom zakonomirnoyu z oglyadu na te sho Pravoberezhzhya osoblivo pivdenne trivalij chas vidigravalo providnu rol prinajmni do chasiv Ruyini sered inshih kozackih regioniv tozh ne divno sho najdavnishi zrazki kozackoyi rodovoyi geraldiki znahodimo same na pravoberezhnih terenah Syuzheti sho prisutni na rodovih gerbah Pravogo boku Dnipra ye klasichnimi dlya vsiyeyi kozackoyi geraldiki Pechatki kozackoyi starshini Pravoberezhnoyi Ukrayini Primirom na gerbi korsunskogo polkovnika Fedora Kandibi znahodimo zobrazhennya sercya yake pronizuyut navhrest dvi shabli Gerb generalnogo osavula Yakova Lizoguba maye zobrazhennya ruki sho trimaye shablyu Na gerbi pavolockogo polkovnika Andriya Doroshenka vmisheno hrest nad pivmisyacem a zdolu perehresheno strilu ta shablyu Kanivskij polkovnik Matvij Pavlovich vikoristovuvav v gerbi malyunok napnutogo luku zi striloyu Mech v otochenni dvoh mislivskih rizhkiv vmisheno na pechatci korsunskogo polkovogo pisarya Romana Seshnevskogo A na pechatkah korsunskih gorodovih otamaniv Prokopa Chertechenka ta Ivana Stasenka zobrazheni strila nad pidkovoyu ta dvi perehresheni shabli vidpovidno Nareshti na gerbi najvidomishogo diyacha Pravobichnoyi Ukrayini poruyinnoyi dobi polkovnika fastivskogo i bilocerkivskogo Semena Paliya zobrazheno hrest nad shablyami ta napnutim lukom zi striloyu Polska geraldika ne spravila pomitnogo vplivu na gerbotvorennya kozackogo Pravoberezhzhya Lishe pered ostatochnim skasuvannyam u 1714 roci kozackogo ustroyu na teritoriyi Pravoberezhnoyi Ukrayini bachimo poyavu pershih starshinskih pechatok z vikoristannyam gerbiv polskogo pohodzhennya Takoyu skazhimo ye pechatka bilocerkivskogo polkovnika Antona Tanskogo vid 1711 roku v poli yakoyi vmisheno zobrazhennya gerba Nalench Nalecz Pechatki kozackoyi starshini Pravoberezhnoyi Ukrayini Porivnyano shvidkim buv proces vitvorennya privilejovanoyi verstvi na terenah Slobidskoyi Ukrayini Misceva elita yaka mala najriznomanitnishe socialne pohodzhennya pragnula bud sho legitimizuvati svoye providne stanovishe shlyahom nabuttya zovnishnih oznak shlyahetnosti Ce viyavilosya zokrema v zmini prizvish na shlyahetni iz zakinchennyami na skij abo ckij stvorenni legendarnih rodovodiv i zvichajno vikoristanni rodovih gerbiv Vse ce malo pidkresliti okremishnist novostvorenoyi slobidskoyi shlyahti nepodibnist do prostolyudu vishist vlasnogo pohodzhennya vzayemozv yazok zi shlyahtoyu Rechi Pospolitoyi Gerbi slobidskoyi starshini Pevna chastina rodovih gerbiv slobidskoyi shlyahti bula novotvorami kozackih chasiv Tak na gerbi sumskogo polkovnika Gerasima Kondratyeva yakij vmisheno na jogo portreti zobrazheno hrest v otochenni pivmisyacya ta vosmipromenevoyi zirki zdolu perehresheno dvi bulavi Ostannya detal ye viyavom politichnoyi simvoliki i vkazuye na pretenziyi Kondratyeva na getmansku bulavu Vijska Zaporozkogo Getmanshini yaki toj visloviv u 1669 roci v chasi borotbi za Livoberezhnu Ukrayinu mizh getmanom Petrom Doroshenkom ta Moskvoyu Harakternim ye pidpis yakij suprovodzhuye portret i zobrazhenij na nomu gerb Portret getmana Kondrateva Nashadki Gerasima Kondratovicha koristuvalisya suttyevo vidozminenim gerbom sho mav tri chastini yaki mistili v svoyih polyah na blakitnomu poli zolotij hrest nad zolotim pivmisyacem na chornomu poli tri sribni vosmipromenevi zirki na chervonomu poli perehresheni sribni shablyu ta strilu Gerb Kondratyevih Gerbovnik dvoryanskih rodiv Zasnovnik rodu Perehrestovih ohtirskij polkovnik Ivan Perehrest koristuvavsya gerbom z zobrazhennyam hresta nad sercem yake pronizuyut navhrest dvi strili i suprovodzhuyut tri zirki Rid ohtirskih polkovnikiv Osipovih koristuvavsya podibnim gerbom sercem yake pronizuyut v zirku tri strili Yihni nashadki zi shlyahetskogo rodu Perehrestovih Osipovih poyednali v svoyemu gerbi obidva rodovih gerba na blakitnomu poli sribne serce pronizane navhrest dvoma zolotimi strilami z sercya vinikaye ruka v zolotih latah yaka trimaye strilu Ostrogozkij rid Tevyashovih koristuvavsya skladnim za svoyeyu konstrukciyeyu rodovim gerbom sribna strila na sribnomu muri vgori na chervonomu poli zolotij hrest v suprovodi dvoh zolotih zirok zdolu na blakitnomu poli sribnij pivmisyac Ale perevazhna bilshist gerbiv slobidsko ukrayinskoyi kozackoyi starshini mala polske pohodzhennya sho malo buti dodatkovim svidchennyam starozhitnosti ta znatnosti miscevoyi kozackoyi starshini Zokrema ohtirskij polkovnickij rid Lesevickih sho mav kozacke pohodzhennya koristuvavsya polskim gerbom Strim ya Strzemie Rid Kovalevskih v yakosti rodovogo vikoristovuvav gerb Dolega Dolega Skladnu strukturu mav rodovij gerb Kvitok yakij skladavsya z shesti polskih gerbiv Pogonya Pogonia Strim ya Strzemie Radvan Radwan Boncha Boncza Sheliga Szeliga Rogalya Rogala Na pechatci lebedinskogo sotnika Timofiya Krasovskogo vmisheno gerb Yastrubec Jastrzebiec Inodi sposterigayemo prikladi koli rodovi gerbi deyakih starshinskih rodiv zaznavali pevnoyi evolyuciyi Tak Kulikovski koristuvalisya pevnij chas v yakosti rodovogo gerbom Drogomir Drogomir a Shidlovski gerbom Lyuba Luba Zgodom obidva gerba bulo chastkovo zmineno na bilsh skladni konstrukciyi z vikoristannyam yak inshih polskih gerbiv tak i simvoliv harakternih dlya kozackogo gerbotvorennya Ce malo nadati she bilshoyi pompeznosti a razom z tim i suspilnogo prestizhu gerbam cih rodiv yaki naspravdi mali daleko ne shlyahetske pohodzhennya Geraldika rodu Donciv Zaharzhevskih Vtim najbilsh viraznim z tochki zoru socialnoyi identifikaciyi buv rodovij gerb starshinskogo rodu Donciv Zaharzhevskih yakij vprodovzh 2 yi pol XVII 1 yi pol XVIII st vidigravav providnu rol v suspilno politichnomu zhitti Slobidskoyi Ukrayini predstavniki yakogo v rizni roki zajmali polkovnicki uryadi vidrazu troh slobidskih polkiv 167 Zasnovnikom rodu buv Grigorij Donec sho pohodiv z kozakiv Vtim vzhe jogo nashadki vivodili svij rid vid shlyahetskogo rodu Zaharzhevskih nazivayuchi sebe ne inakshe yak Doncyami Zaharzhevskimi Cilkom prirodno sho v yakosti rodovogo gerba Donci Zaharzhevski obrali sobi gerb Doliva Doliwa yakim koristuvavsya polskij rid Zaharzhevskih Vpershe gerb Donciv Zaharzhevskih bachimo v panegiriku I Ornovskogo Bodaty wirydarz yakij bulo vidano na yihnyu chest u 1705 roci v Kiyevi Na storinkah knigi Ornovskogo znahodimo kilka variantiv rodovogo gerba Donciv Zaharzhevskih v tomu chisli j z chotiridilnim shitom V jogo pershij chastini vmisheno gerb Ruzha Roza na zolotomu poli chervona troyanda v drugij gerb Kolona Kolumna na chervonomu poli vezha pid sholomom z koronoyu ochevidno v danij chastini mav bi rozmishuvatisya gerb Kolyumni Kolumny pro sho skazhemo nizhche v tretij gerb Kitavrus Kitawrus na chervonomu poli kitavrus yakij vluchaye striloyu z napnutogo luku vlasnij hvist u viglyadi zmiyi v chetvertij gerb Ursin Urseyn na zelenomu poli chornij vedmid v serednomu shitku gerb Doliva Doliwa Rodovij gerb Donciv Zaharzhevskih v panegiriku Bodaty wirydarzPoyednannya pershih chotiroh gerbiv v odnomu shiti ne ye vipadkovim V danomu razi mayemo spravu z chotirma najbilsh starozhitnimi rodovimi gerbami Shidnoyi Yevropi yaki shiroko vikoristovuvali knyazivski ta shlyahetski rodini Velikogo knyazivstva Litovskogo Pohodzhennya cih gerbiv pov yazane z legendoyu pro pereselennya predkiv litovskogo narodu z teritoriyi Rimskoyi imperiyi v Pribaltiku za chasiv imperatora Nerona Litovsko ruski litopisi zokrema litopis Rachinskogo govoryat pro ce tak A s tymi shlyahty chotyry rozhai navyshshie imeny imenem s Kitavrus Dovsprunkg a s Kolyumnov Preshpor a z Rusi Ulyanus a z Rozh Ektor Ochevidno sho Donci Zaharzhevski ne mali zhodnogo vidnoshennya do knyazhih ta panskih rodiv Velikogo knyazivstva Litovskogo yaki koristuvalisya nazvanimi vishe gerbami i tim bilshe ne mali pidstav vikoristovuvati v svoyemu rodovomu gerbi vidrazu vsi chotiri najdavnishi litovski gerbi Vtim slobidskij rid najmenshe perejmavsya takimi formalnimi momentami Doncyam Zaharzhevskim jshlosya pro legitimnist vlasnogo providnogo stanovisha na zemlyah Slobidskoyi Ukrayini i tomu dlya pidtverdzhennya svoyeyi vinyatkovoyi suspilno politichnoyi vagi nimi bulo vikoristano ne prosto gerb yak zasib socialnoyi identifikaciyi a gerbi providnih rodiv Shidnoyi Yevropi vidomosti pro yaki voni mogli pocherpnuti z tih zhe litopisiv abo z prac polskih istorikiv Byelskogo Gvanyini ta in Ostannij variant mensh virogidnij z oglyadu na te sho v drugij chastini gerba Donciv Zaharzhevskih I Ornovskij vmistiv zamist gerba Kolyumni Kolumny na chervonomu poli sribnij znak u viglyadi troh stovpiv na spilnij osnovi serednij z yakih maye pryamokutne rozshirennya zdolu yakij vlasne i ye odnim z chotiroh najdavnishih litovskih gerbiv zgadanih v litopisah blizkij za nazvoyu ale vidminnij za zmistom gerb Kolona Kolumna na chervonomu poli vezha Tobto I Ornovskij jmovirno mav spravu lishe z nazvami abo prinajmni opisami gerbiv yak ce bachimo v litopisah cherez sho i pereplutav gerbi Kolyumni Kolumny i Kolona Kolumna Takim chinom mozhemo konstatuvati sho v podibnij geraldichnij sposib Donci Zaharzhevski namagalisya ne prosto virizniti sebe v seredovishi slobidskogo naselennya dlya cogo cilkom dostatnim bulo vikoristannya zvichajnogo gerba hoch bi tiyeyi zh Dolivi ale j vidznachiti vlasnu vinyatkovist navit v ramkah slobidskoyi kozackoyi starshini pidkresliti svoyu providnu rol zamanifestuvati pretenziyu na maksimalno shiroki vladni povnovazhennya sho malo buti pidtverdzheno yak shlyahetskim pohodzhennyam tak i starozhitnistyu ta pochesnistyu gerbiv vikoristanih pri konstruyuvanni legendarnoyi genealogiyi ta rodovogo gerba Zaporozka rodova geraldika Na vidminu vid poperednih grup zaporozka rodova geraldika predstavlena porivnyano neznachnoyu kilkistyu pam yatok sho i ne divno z oglyadu na dovoli neznachne socialne rozsharuvannya v zaporozkomu suspilstvi 179 Vtim i na Zaporizhzhi pragnennya vijskovo politichnogo provodu viokremiti sebe z posered masi miscevogo naselennya znajshlo svoye vidobrazhennya v geraldici Harakterno sho zaporozka starshina koristuyuchis gerbami zovsim ne apelyuvala do shlyahetskih tradicij ruskih richpospolitskih chi malorosijskih Sered zaporozkih rodovih gerbiv zovsim ne bachimo geraldichnih znakiv ruskogo chi polskogo pohodzhennya sho osoblivo kontrastuye z geraldikoyu susidnoyi Slobidskoyi Ukrayini ta piznim gerbotvorennyam Getmanshini Na rodovih gerbah nizovogo kozactva bachimo vse ti zh zvichni dlya kozackogo gerbotvorennya zobrazhennya zbroyi sercya zirki ta in Tak na pechatci vijskovogo osavula Sidora Bilogo zobrazheno serce na yakomu perehresheno shablyu i strilu 180 Perevizkij polkovnik Yakim Leleka vikoristovuvav v yakosti gerba zobrazhennya pidkovi pid shestipromenevoyu zirkoyu 181 A vijskovij starshina Andrij Porohnya mav u svoyemu rozporyadzhenni dvi pechatki odnu z zobrazhennyam vershnika kozaka 182 inshu z perehreshenimi shableyu ta striloyu 183 Chi ne yedinim vidomim na sogodni gerbom zaporozkogo koshovogo otamana ye gerb Kostya Gordiyenka yakij zobrazheno na jogo namogilnomu hresti 184 Oformleno gerb v barokovomu stili z harakternim dlya kozackoyi geraldiki barokovim kartushem yakij suprovodzhuyut klejnodi ta zbroya bulava pirnachi shabli spisi prapori ta garmati Pevni pitannya viklikaye zobrazhennya v shiti yake interpretuyut yak vidozminu polskogo gerba Nesoba Niesobia na peretyatomu poli v sribnij gorishnij chastini zolote vistrya strili yake z yednano zolotim persnem z zolotim orlinim hvostom yakij znahoditsya v chornij dolishnij chastini 185 Ochevidno zobrazhennya na gerbi koshovogo ye malo podibnim do gerba Nesoba oskilki na vidminu vid ostannogo ne maye pozemogo peretinu shita sumnivnoyu ye takozh nayavnist v gerbi Gordiyenka malyunku strili i vreshti golovna figura malo chim nagaduye orlinij hvist radshe vona ye podibnoyu do zobrazhennya parostku yakij v yakosti arhayichnogo simvolu vichnogo zhittya ta perenarodzhennya chasto zustrichayetsya na zaporozkih gerbah yak rodovih tak i palankovih 186 Na podibne simvolichne znachennya figuri v shiti mozhe vkazuvati takozh zobrazhene zdolu koncentrichne kolo universalnij simvol vichnosti Pokazovim ye takozh te sho gerb Nesoba ye porivnyano malo poshirenim polskim gerbom yakim koristuvalosya vso kilka desyatkiv velikopolskih rodin i yakij buv majzhe ne uzhivanij po za mezhami pinichno zahidnoyi Polshi 187 Krim togo gerb Nesoba ne mav zhodnoyi zafiksovanoyi dzherelami vidozmini svogo osnovnogo variantu sho robit malojmovirnim pripushennya pro zobrazhennya takoyi ne vidomoyi z inshih dzherel vidozmini v gerbi Kostya Gordiyenka PrimitkiMelnichuk O S Slovnik inshomovnih sliv URE m Kiyiv 1985 r S 186 PEChATKA TA GERB PAVLA POLUBOTKA Buben M Heraldika Praha 1986 s 26 Slejter S Geraldika Illyustrirovannaya enciklopediya M 2005 s 50 51 Zhefarovich H Sofiya 1986 Stematografiya Izobrazhenij oruzhij iliricheskih Stematografija Novi Sad 1961 Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku K 1995 Znamierowski A Insygnia symbole i herby polskie Kompendium Warszawa 2003 s 27 Odnorozhenko O Knyazivski pechatki Volini XV XVII st Zbirnik Harkivskogo istoriko filologichnogo tovaristva Nova seriya Tom X Harkiv 2004 s 289 306 Szymanski J Herbarz sredniowiecznego rycerstwa polskiego Warszawa 1993 Siebmacher J Grosses und allgemeines Wappenbuch A Geschichte der Heraldik Nurnberg 1890 Odnorozhenko O Derzhavna i zemelna geraldika i sfragistika Vijska Zaporizkogo Disertaciya Harkiv 2003 s 7 8 Odnorozhenko Oleg d i n uk ua Arhiv originalu za 13 Lyutogo 2020 Procitovano 14 kvitnya 2020 Maslijchuk V Lviv 2000 Shlyahetskist slobidsko ukrayinskoyi kozackoyi starshini drugoyi polovini XVII XVIII stolit onmastika geraldika genealogiya Zapiski Naukovogo tovaristva im Shevchenka Tom CCXL s 236 246 Kogut Z Rosijskij centralizm Korinnya identichnosti s 39 46 61 Archiwum Glowne Akt Dawnych w Warszawie Polen n 59 vol 90 Extranea IX Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini u misti Kiyevi f 221 op 1 spr 20 ark 1 Grechilo A Zatverzhennya gerbiv mist Pravoberezhnoyi Ukrayini v 1791 1792 rokah K Lviv 1997 S 16 Akty o gorodah 1432 1798 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii Chast 5 Tom 1 Kiev 1869 S 87 Korpus magdeburzkih gramot ukrayinskim mistam K 2000 S 49 Akty o zaselenii Yugo Zapadnoj Rossii XVI XVIII vekov Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii Chast 7 Tom 3 Kiev 1905 S 299 Akty ob ukrainskoj administracii XVI XVII vekov Kiev 1910 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii Chast 8 Tom 5 S 260 Grechilo A Ukrayinska miska geraldika K 1998 s 49 Savchuk Yu Ukrayinske miske prapornictvo v istorichnij perspektivi notatki z arhivnih ta muzejnih studij Specialni istorichni disciplini pitannya teoriyi ta metodiki Zbirka naukovih prac Chislo 4 Chastina 1 K 2000 s 294 Institut rukopisiv Nacionalna biblioteka Ukrayini im V I Vernadskogo Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini f 1 spr 52618 Archiwum Panstwowe w Krakowie Archiwum Ksiazat Sanguszkow Teka X APK Teka XXII Plik 4 Archiwum Ksiazat Sanguszkow Yeremyeyev I Gerbi getmaniv Ukrayini K 1998 Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku C 22 Svarnik I Gerb Bogdana Hmelnickogo Klejnodi Tom I K Lviv 1991 Lucenko A 1995 Ch 2 Problematika istoriyi viniknennya getmanskih gerbiv Akademiya Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku s 22 Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku s 22 Kojalowiecz W Herbarz rycerstwa Wielkiego Ksiestwa Litewskiego Krakow 1897 Niesiecki K Tom I Lwow 1728 Korona Polska NBU IR f 1 spr 50803 spr 62058 f 61 spr 1072 ark 1 zv CDIAK f 51 op 3 spr 1184 ark 2 Malorossijskij gerbovnik s 104 Niesiecki K Herbarz Polski Tom V Lipsk 1840 s 452 Jaworski S Echo glosu wolajacego na puszczy Czernichow 1689 Kroll W Heraldische Dichtung bei den Slaven Mit einer Bibliographie zur Rezeption der Heraldik und Emblematik bei den Slaven XVI XVIII Jahrhundert Opera Slavica Neue Folge Band VII Wiesbaden 1986 s 114 Grushevskij M Ilyustrovana istoriya Ukrayini K 1992 C 380 Tam zhe S 387 Sichinskij V Gravyuri na chest Mazepi i gravirovani portreti getmana Mazepa Tom I Varshava 1939 S 145 Smal Stockij R Sanktuarium Mazepi Mazepa Tom II Varshava 1939 S 36 37 Sichinskij V Gravyuri na chest Mazepi i gravirovani portreti getmana Mazepa Tom I Varshava 1939 S 151 Velichko S Litopis Tom II K 1991 C 345 Sichinskij V Gravyuri na chest Mazepi i gravirovani portreti getmana Mazepa Tom I Varshava 1939 S 147 Siebmacher J Grosses und allgemeines Wappenbuch 1 3 3 Die Fursten des Heiligen Romischen Reiches Nurnberg 1887 C 161 AGAD Pap 42 81 Pap 42 82 Pap 42 98 Bantysh Kamenskij D Chast 1 M 1822 Tabl Istoriya Maloj Rossii Tam zhe s 350 NBU IR f 1 spr 50456 spr 50900 AGAD Pap 42 77 Bileckij P K 1969 Ukrayinskij portretnij zhivopis s 107 NBU IR f 1 spr 55287 spr 56272 NBU IR f 1 spr 52830 spr 52831 spr 56300 CDIAK f 51 op 3 spr 155 ark 3 spr 168 ark 4 spr 376 ark 4 NBU IR f 1 spr 53765 CDIAK f 51 op 3 spr 19976 ark 15 zv 100 zv Paprocki B Gniazdo cnoty skad herby rycerstwa slawnego Krolestwa Polskiego Wielkiego Ksiestwa Litewskiego Ruskiego y inszych panstw poczatek swoy maia Krakow 1578 Paprocki Herby rycerstwa Polskiego Krakow 1584 Kojalowiecz W Herbarz rycerstwa Wielkiego Ksiestwa Litewskiego Krakow 1897 Okolski S Orbis Polonus Tomus I III Cracoviae 1641 1645 Niesiecki K Korona Polska Tom I IV Lwow 1728 1743 Herbarz Polski Tom I H Lipsk 1839 1845 Lukomskij V Modzalevskij V Malorossijskij gerbovnik SPb 1912 NBU IR f 1 spr 56279 CDIAK f 51 op 3 spr 126 ark 30 32 NBU IR f 2 spr 22039 CDIAK f 51 op 3 spr 2789 ark 40 spr 2925 ark 6 spr 3419 ark 33 spr 3603 ark 10 spr 3792 ark 5 spr 3856 ark 13 spr 3884 ark 13 spr 4092 ark 6 spr 5116 ark 3 spr 5493 ark 4 spr 12377 ark 6 Niesiecki K Korona Polska Tom I Lwow 1728 Niesiecki K Herbarz Polski Tom IV Lipsk 1840 C 262 CDIAK f 220 op 1 spr 166 s 1 Krip yakevich I Z kozackoyi sfragistiki s 9 10 Informaciya na osnovi Malorossijskogo gerbovnika ta arhivnih rozshukiv CDIAK f 51 op 3 spr 169 ark 4 spr 302 ark 3 zv NBU IR f 2 spr 14012 NBU IR f 1 spr 56888 spr 56890 Malorossijskij gerbovnik s 36 Sitij I Pechatki generalnoyi ta polkovoyi starshini S 101 CDIAK f 51 op 3 spr 1387 ark 5 zv NBU IR f 1 spr 52273 spr 52294 spr 53329 CDIAK f 51 op 3 spr 433 ark 17 42 spr 506 ark 1 2 spr 508 ark 6 spr 616 ark 84 spr 888 ark 19 spr 932 ark 7 spr 953 ark 5 NBU IR f 1 spr 52221 NBU IR f 1 spr 52650 NBU IR f 1 spr 56874 NBU IR f 1 spr 50853 spr 50960 spr 50962 CDIAK f 51 op 3 spr 413 ark 5 Volodari getmanskoyi bulavi K 1995 s 255 Diarij getmana Pilipa Orlika opracovanij do druku Yanom Tokarzhevskim Karashevichem Varshava 1936 s 36 Kogut Z Rosijskij centralizm s 39 Kogut Z Korinnya identichnosti s 52 Obchislennya na osnovi Lukomskij V Modzalevskij V Malorossijskij gerbovnik SPb 1912 Sitij I Kozacki pechatki Getmanshini seredina XVII XVIII st Za materialami Chernigivskogo istorichnogo muzeyu im V V Tarnovskogo Disertaciya kandidata istorichnih nauk K 2002 Sitij I Pechatki vijskovih kancelyaristiv Znak 2003 Ch 29 S 2 3 Sitij I Pechatki sotennoyi starshini tovarishiv ta kancelyaristiv Specialni istorichni disciplini pitannya teoriyi ta metodiki Zbirka naukovih prac Chislo 4 Chastina 1 K 2000 S 214 260 ta arhivnih materialiv rozshukanih Odnorozhenko O Lipinskij V Ukrayina na perelomi 1657 1659 Zamitki do istoriyi ukrayinskogo derzhavnogo budivnictva v XVII stolitti Viden 1920 Malorossijskij gerbovnik s C 27 NBU IR f 1 spr 52233 spr 52242 Sitij I Pechatki generalnoyi ta polkovoyi starshini Rodovid 1997 Ch 15 S 109 Bolsunovskij K Sfragisticheskie i geraldicheskie pamyatniki Yugo Zapadnogo kraya Vypusk I Kiev 1899 S 6 7 CDIAK f 51 op 3 spr 616 ark 14 CDIAK f 51 op 3 spr 1044 ark 19 zv CDIAK f 51 op 3 spr 6688 ark 6 spr 7059 ark 41 zv NBU IR f 1 spr 53367 spr 53369 spr 53374 CDIAK f 51 op 3 spr 616 ark 11 spr 618 ark 65 spr 664 ark 3 spr 5002 ark 65 93 spr 19976 ark 3 zv 19 zv 26 zv 29 zv 121 zv NBU IR f 1 spr 50475 Malorossijskij gerbovnik 55 Sitij I Pechatki sotennoyi starshini s 220 NBU IR f 2 spr 13960 13964 CDIAK f 51 op 3 spr 124 ark 4 spr 1290 ark 9 zv spr 16884 ark 4 Malorossijskij gerbovnik s 107 NBU IR f 1 spr 52632 spr 52640 CDIAK f 51 op 3 spr 168 ark 3 spr 12913 ark 37 zv 49 f 108 op 2 spr 1254 ark 35 spr 1559 ark 3 CDIAK f 51 op 3 spr 190 ark 45 zv NBU IR f 2 spr 22665 Sitij I Pechatki generalnoyi ta polkovoyi starshini s 101 109 NBU IR f 1 spr 56243 Te same Colovjev A Postanak ilirske heraldike i porodica Ohmuћeviћ Glasnik Skopskogo Nauћnogo Drushtva Kњ12 Skopљe 1928 Lukomskij V Chto skryto pod zamkom v gerbe Miloradovichej Gerboved 1913 2 Bagdasarov R Svastika svyashennij simvol M 2001 Rybakov B Yazychestvo Drevnej Rusi M 1988 Odnorozhenko O Teritorialna geraldika Slobidskoyi Ukrayini kozackoyi dobi druga polovina XVII seredina XVIII st Harkiv 2002 C 56 Malorossijskij gerbovnik s 24 Tam zhe s 47 Tam zhe s 100 101 Tam zhe s 114 Tam zhe s 140 CDIAK f 51 op 3 spr 19973 ark 50 Malorossijskij gerbovnik s 194 Odnorozhenko O Ukrayinski s 180 181 Codex epistolaris Vitoldi Krakow 1882 n 35 NBU IR f 61 spr 1101 ark 1 zv CDIAK f 220 op 1 spr 126 ark 2 Kojalowiecz W Herbarz rycerstwa Wielkiego Ksiestwa Litewskiego s 277 Wittyg W Nieznana szlachta polska i jej herby Krakow 1908 S 360 NBU IR f 2 spr 20865 NBU IR f 2 spr 13989 Sitij I Pechatki generalnoyi ta polkovoyi starshini s 106 NBU IR f 2 spr 13981 Tam zhe CDIAK f 2218 op 1 spr 3 ark 3 Sitij I Pechatki sotennoyi starshini s 229 CDIAK f 220 op 1 spr 253 ark 1 CDIAL f 52 op 3 spr 188 ark 1467 Malorossijskij gerbovnik s 179 Maslijchuk V Kozacka starshina Slobidskih polkiv drugoyi polovini XVII pershoyi tretini XVIII st Disertaciya Harkiv 2001 Maslijchuk V Kozacka starshina Slobidskih polkiv drugoyi polovini XVII pershoyi tretini XVIII st Harkiv 2003 Maslijchuk V Kozacka starshina Harkivskogo slobidskogo polku 1654 1706 rokiv Harkiv 1999 Maslijchuk V Shlyahetskist s 239 244 Tam zhe s 237 238 Lukomskij G Starinnye usadby Harkovskoj gubernii Pg 1917 Tabl Obshij gerbovnik dvoryanskih rodov Vserossijskoj imperii Chast V SPb 1799 s 118 Stepovik D Ukrayinska grafika XVI XVIII st K 1982 C 220 Odnorozhenko O Teritorialna geraldika Slobidskoyi Ukrayini s 12 Obshij gerbovnik dvoryanskih rodov Vserossijskoj imperii Chast VI SPb 1799 C 110 Vinkler P Russkaya geraldika Vypusk III SPb 1894 C 140 CDIAK f 1721 op 1 spr 13 s 39 43 49 50 58 Malorossijskij gerbovnik s 73 Namogilna plita Grigoiya Kvitki Ovnov yanenka CDIAK f 51 op 3 spr 7929 ark 3 zv Niesiecki K Korona Polska Tom II Lwow 1733 C 741 Smolenskij V Simvolika Pereyaslavshini ta Slobozhanshini Pam yatki Ukrayini 1991 3 C 52 Obshij gerbovnik dvoryanskih rodov Vserossijskoj imperii Chast X SPb 1836 s 112 Russkaya geraldika Vypusk III C 161 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka Niesiecki K Korona Polska Tom IV Lwow 1743 s 633 Ornowski I Bogaty wirydarz Kijow 1705 s 1 Bagalej D Miller D Istoriya goroda Harkova za 250 let ego sushestvovaniya 1655 1905 Tom I XVII XVIII veka Harkov 1993 s 557 Ornowski I Bogaty wirydarz C 4 50 98 Citoy A Sfragistyka i geraldyka Belarusi Minsk 1999 s 90 91 Kojalowiecz W Herbarz rycerstwa Wielkiego Ksiestwa Litewskiego s 4 6 Polnoe sobranie russkih letopisej Tom XVI M 1889 Tom XVII M 1907 Tom XXXII M 1975 Tom XXXV M 1980 PSRL Tom XXXV S 145 Kronika Polska Marcina Bielskiego nowo przez Joachima Bielskiego syna jego wydana Krakow 1597 Gwagnin A Sarmatiae europeae descriptio Cracoviae 1578 Kronika Sarmacyey europejskiej Krakow 1611 Kojalowiecz W Herbarz rycerstwa Wielkiego Ksiestwa Litewskiego s 2 Tam zhe s 90 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij