Кобиловоло́ки — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване між Серетом і Нічлавою. У 1964–1990 рр. називалося Жовтневе. До 2020 центр сільради, якій було підпорядковане село Млиниська.
село Кобиловолоки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Теребовлянська міська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | раніше 1394 |
Населення | 1 677 |
Площа | 6,227 км² |
Густота населення | 255.66 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48164 |
Телефонний код | +380 3551 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°11′21″ пн. ш. 25°46′51″ сх. д. / 49.18917° пн. ш. 25.78083° сх. д.Координати: 49°11′21″ пн. ш. 25°46′51″ сх. д. / 49.18917° пн. ш. 25.78083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 350 м |
Водойми | струмок |
Відстань до районного центру | 18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а |
Карта | |
Кобиловолоки | |
Мапа | |
Кобиловолоки у Вікісховищі |
Населення — 1677 осіб (2003).
Географія
У селі бере початок струмок .
Історія
Поблизу Кобиловолок виявлено археологічні пам'ятки перших століть н. е.
Село Кобиловолоки часто згадувалося у різних історичних матеріалах разом із навколишніми населеними пунктами — Грицівка і Млиниська як потужний центр бджільництва, ткацтва, садівництва.
Першу згадку про село відносять до 1394 року, проте за свідченнями істориків село існувало задовго перед тим.
Згадується 5 квітня 1456 року в книгах галицького суду.
1585 року шляхтичі Якуб, Миколай, Катажина Потоцькі зі своїми слугами напали на село: без будь-яких правових підстав в 35 селянських господарств забрали 33½ наділів селян (бл. 50 % всіх), оброблені селянами поля заорали, засіяли, частину сіножатей викосили.
У 1624 році згадують напади татар. Таких нападів повсякчас було багато. У 1648 році селяни Кобиловолок піднялися на боротьбу проти поляків разом з Богданом Хмельницьким. З часів окупації поляками Кобиловолок, тут дуже закріпилися колоністи. У селі було резиденція польських графів з родини Лосів.
У другій половині XVIII століття біля села діяло підприємство з виробництва паперу. Папірню в Кобиловолоках заснував у 1765 році великий землевласник Рафал Людвік Скарбек(вуйко Кочкура Віктора) . Папірня містилася на потоці Накрасів, що бере початок з джерела Біла Криниця і впадає в річку Серет, де згодом утворилося село Папірня.
Географічний словник Королівства Польського (1883 рік) характеризує Папірню, як присілок Кобиловолоків повіту Теребовлянського, що знаходиться в південно-східній частині повіту, лежить серед лісів, на кордоні кількох володінь (добр), а саме: на схід ліси Яблонівські, на південь — Тудорів, від заходу ліси Будзановські, з півночі Млиниська і Кобиловолоки. В тих лісах, а особливо в сторону Яблунова водиться багато диких кабанів. Накрасів з Папірнею — 78 греко-католиків; власність спадкова графа Володимира Лося.
Становище села значно покращилося у XIX столітті із скасуванням кріпацтва. В селі широко розгорнулася просвітницька робота, особливо з організацією-товариством «Просвіта», яке було засноване тут 1890 року. При «Просвіті» був організований сільський хор, яким керував учитель Беднарський. Духовий оркестр нараховував 42 члени і мав авторитет не лише в місцевості. Згодом було засновано читальню ім. Качковського, що її заснував священик Царевич.
Діяло одне з найбільших в Галичині Братство тверезості, яке нараховувало 1012 осіб.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Мікротопоніми
Назви піль: Борончин, Винник, Гайдівка, Заріззя, Хлібочанка, Явірок.
Поширені прізвища
Бараник, Березовський, Бернацький, Бойко, , Войтович, , , , Калита, , Комар, , , , , Мокрицький, , Олійник, , , , Полюга, , Романовський, , Семків, , Слобода, , , Стояновський, Сухий, , Шафар, Шеремета, Шидловський, , , , Пиріжок, ,
Релігія
- церква Воскресіння Христового (1882, мурована, ПЦУ),
- костьол Різдва Пресвятої Діви Марії (1882).
Пам'ятки
Встановлено «фігуру» на честь 50-річчя скасування панщини (1898), споруджено пам'ятники полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1989), Тарасу Шевченку (1997; скульптор І. Козлик), могила Борцям за волю України (1991).
21 грудня 2008 року в селі було відкрито пам'ятну дошку Степанові Бандері.
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований на вулиці Мурованка (біля будинку культури).
Встановлений 1997 р. Скульптори — І. Кулик, М. Кулька.
Скульптура — карбована мідь, постамент — камінь.
Скульптура — 3,8 м, постамент — 0,2 м.
- Скульптура Матері Божої з Ісусом
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована в центрі села.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (1893 р.).
Скульптура — 1,2 м, постамент — 1,5х0,6х0,6 м, площа — 0,0009 га.
Джерела
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
Пам'ятки природи
У селі зростають клен гостролистий віком 110 років, шість 200-річних дубів і три 200-річні липи.
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів, Будинок культури, , амбулаторія, відділення зв'язку, спиртовий завод (від 1905).
Відомі люди
Народилися
- лікарі Б. та Я. Бакуни, М. Семків,
- доктор біологічних наук, професор Степан Стояновський,
- (1950—2020) — доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
- громадські діячі Софія Барабаш, Василь Бараник, Михайло Бараник, М. Собкович,
- Суберляк Олег Володимирович — доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри хімічної технології переробки пластмас, Інституту хімії та хімічних технологій, Національного університету «Львівська політехніка», академік технологічної Академії України.
- архітектор М. Кулька,
- завідувач відділу Інситуту фізики АНУ Б. Бундза,
- спортсмен П. Бундза,
- громадський діяч М. Бундза,
- доцент кафедри фізики НУ «Львівська політехніка» Шкрибало Ю. М.
- військові Ю. Галанджій, В. Карпіш, Б. Тригук,
- заступник директора приладобудівного заводу в Білорусі П. Мухній,
- заступник генерального директора «Київенерго» Т. Небоженко,
- український громадський діяч Басистий Стефан — (3 квітня 1883 — 9 червня 1927, м. Вінніпег, Канада), який 1907 прибув до Канади. Співзасновник у Вінніпезі Українського народного дому, товариства та Української православної громади у Вінніпезі, діяльний в інших громадських організаціях.
- Мялікгулиєв Назар Курбангельдийович (1990—2022) — український поет, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Пов'язані із селом
- проживав Василь Щурат,
- сюди до рідної тітки, дружини священика приїжджав Степан Бандера.
- з 1973 року проживав Павло (Кравчук) — єпископ Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Бібліографія
- Бакун В. М. Історія села Кобиловолоки: 1394—1994 рр. — Кобиловолоки, 1994. — 42 с.
- Н. Мяликгулиєв видав дві книжки з власними віршами.
Примітки
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.252, № 2844 (лат.)
- Грабовецький В. Західно-Українські землі… — С. 19-20.
- Богдан Мельничук, Віктор Уніят. Хто споїв українську націю? // «Велика Україна», № 5, травень 2010[недоступне посилання з липня 2019]
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
- . Архів оригіналу за 3 Січня 2009. Процитовано 28 Січня 2011.
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 97. : іл. —
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- . Архів оригіналу за 15 Квітня 2021. Процитовано 7 Травня 2021.
- В. Слюзар. Басистий Стефан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 88. — .
Джерела
- Кобиловолоки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
- Грабовецький В. Західно-Українські землі в період народно-визвольної війни 1648—1654 рр. — К. : Наукова думка, 1972. — 192 с.
- Kobyłowłoki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 222. (пол.) — S. 222. (пол.)
Посилання
- http://kobylovoloky.at.ua/ [недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kobilovolo ki selo v Ukrayini u Terebovlyanskij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane mizh Seretom i Nichlavoyu U 1964 1990 rr nazivalosya Zhovtneve Do 2020 centr silradi yakij bulo pidporyadkovane selo Mliniska selo Kobilovoloki Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Terebovlyanska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane ranishe 1394 Naselennya 1 677 Plosha 6 227 km Gustota naselennya 255 66 osib km Poshtovij indeks 48164 Telefonnij kod 380 3551 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 11 21 pn sh 25 46 51 sh d 49 18917 pn sh 25 78083 sh d 49 18917 25 78083 Koordinati 49 11 21 pn sh 25 46 51 sh d 49 18917 pn sh 25 78083 sh d 49 18917 25 78083 Serednya visota nad rivnem morya 350 m Vodojmi strumok Vidstan do rajonnogo centru 18 km Misceva vlada Adresa radi 48100 Ternopilska obl Ternopilskij r n m Terebovlya vul Knyazya Vasilka bud 104a Karta Kobilovoloki Mapa Kobilovoloki u Vikishovishi Avtobusna zupinka v Kobilovolokah Cerkva Voskresinnya Hristovogo Statuya Bozhoyi Materi Simvolichna mogila Borcyam za volyu Ukrayini Stara lipova aleya Naselennya 1677 osib 2003 GeografiyaU seli bere pochatok strumok IstoriyaPoblizu Kobilovolok viyavleno arheologichni pam yatki pershih stolit n e Selo Kobilovoloki chasto zgaduvalosya u riznih istorichnih materialah razom iz navkolishnimi naselenimi punktami Gricivka i Mliniska yak potuzhnij centr bdzhilnictva tkactva sadivnictva Pershu zgadku pro selo vidnosyat do 1394 roku prote za svidchennyami istorikiv selo isnuvalo zadovgo pered tim Zgaduyetsya 5 kvitnya 1456 roku v knigah galickogo sudu 1585 roku shlyahtichi Yakub Mikolaj Katazhina Potocki zi svoyimi slugami napali na selo bez bud yakih pravovih pidstav v 35 selyanskih gospodarstv zabrali 33 nadiliv selyan bl 50 vsih obrobleni selyanami polya zaorali zasiyali chastinu sinozhatej vikosili U 1624 roci zgaduyut napadi tatar Takih napadiv povsyakchas bulo bagato U 1648 roci selyani Kobilovolok pidnyalisya na borotbu proti polyakiv razom z Bogdanom Hmelnickim Z chasiv okupaciyi polyakami Kobilovolok tut duzhe zakripilisya kolonisti U seli bulo rezidenciya polskih grafiv z rodini Losiv U drugij polovini XVIII stolittya bilya sela diyalo pidpriyemstvo z virobnictva paperu Papirnyu v Kobilovolokah zasnuvav u 1765 roci velikij zemlevlasnik Rafal Lyudvik Skarbek vujko Kochkura Viktora Papirnya mistilasya na potoci Nakrasiv sho bere pochatok z dzherela Bila Krinicya i vpadaye v richku Seret de zgodom utvorilosya selo Papirnya Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo 1883 rik harakterizuye Papirnyu yak prisilok Kobilovolokiv povitu Terebovlyanskogo sho znahoditsya v pivdenno shidnij chastini povitu lezhit sered lisiv na kordoni kilkoh volodin dobr a same na shid lisi Yablonivski na pivden Tudoriv vid zahodu lisi Budzanovski z pivnochi Mliniska i Kobilovoloki V tih lisah a osoblivo v storonu Yablunova voditsya bagato dikih kabaniv Nakrasiv z Papirneyu 78 greko katolikiv vlasnist spadkova grafa Volodimira Losya Stanovishe sela znachno pokrashilosya u XIX stolitti iz skasuvannyam kripactva V seli shiroko rozgornulasya prosvitnicka robota osoblivo z organizaciyeyu tovaristvom Prosvita yake bulo zasnovane tut 1890 roku Pri Prosviti buv organizovanij silskij hor yakim keruvav uchitel Bednarskij Duhovij orkestr narahovuvav 42 chleni i mav avtoritet ne lishe v miscevosti Zgodom bulo zasnovano chitalnyu im Kachkovskogo sho yiyi zasnuvav svyashenik Carevich Diyalo odne z najbilshih v Galichini Bratstvo tverezosti yake narahovuvalo 1012 osib 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Terebovlyanskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Terebovlyanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Ternopilskogo rajonu MikrotoponimiNazvi pil Boronchin Vinnik Gajdivka Zarizzya Hlibochanka Yavirok Poshireni prizvishaBaranik Berezovskij Bernackij Bojko Vojtovich Kalita Komar Mokrickij Olijnik Polyuga Romanovskij Semkiv Sloboda Stoyanovskij Suhij Shafar Sheremeta Shidlovskij Pirizhok Religiyacerkva Voskresinnya Hristovogo 1882 murovana PCU kostol Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi 1882 Pam yatkiPam yatnik Tarasovi Shevchenku Kostel u Kobilovolokah Vstanovleno figuru na chest 50 richchya skasuvannya panshini 1898 sporudzheno pam yatniki poleglim u nimecko radyanskij vijni voyinam odnoselcyam 1989 Tarasu Shevchenku 1997 skulptor I Kozlik mogila Borcyam za volyu Ukrayini 1991 21 grudnya 2008 roku v seli bulo vidkrito pam yatnu doshku Stepanovi Banderi Pam yatnik T Shevchenku Shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva Roztashovanij na vulici Murovanka bilya budinku kulturi Vstanovlenij 1997 r Skulptori I Kulik M Kulka Skulptura karbovana mid postament kamin Skulptura 3 8 m postament 0 2 m Skulptura Materi Bozhoyi z Isusom Shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva Roztashovana v centri sela Robota samodiyalnih majstriv vigotovlena iz kamenyu 1893 r Skulptura 1 2 m postament 1 5h0 6h0 6 m plosha 0 0009 ga DzherelaNakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 27 sichnya 2010 roku 16 Pam yatki prirodi U seli zrostayut klen gostrolistij vikom 110 rokiv shist 200 richnih dubiv i tri 200 richni lipi Kobilovoloko Blagivshinskij zagalnozoologichnij zakaznik Budanivski shafraniSocialna sferaDiyut zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Budinok kulturi ambulatoriya viddilennya zv yazku spirtovij zavod vid 1905 Vidomi lyudiNarodilisya likari B ta Ya Bakuni M Semkiv doktor biologichnih nauk profesor Stepan Stoyanovskij 1950 2020 doktor veterinarnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini gromadski diyachi Sofiya Barabash Vasil Baranik Mihajlo Baranik M Sobkovich Suberlyak Oleg Volodimirovich doktor himichnih nauk profesor zaviduvach kafedri himichnoyi tehnologiyi pererobki plastmas Institutu himiyi ta himichnih tehnologij Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika akademik tehnologichnoyi Akademiyi Ukrayini arhitektor M Kulka zaviduvach viddilu Insitutu fiziki ANU B Bundza sportsmen P Bundza gromadskij diyach M Bundza docent kafedri fiziki NU Lvivska politehnika Shkribalo Yu M vijskovi Yu Galandzhij V Karpish B Triguk zastupnik direktora priladobudivnogo zavodu v Bilorusi P Muhnij zastupnik generalnogo direktora Kiyivenergo T Nebozhenko ukrayinskij gromadskij diyach Basistij Stefan 3 kvitnya 1883 9 chervnya 1927 m Vinnipeg Kanada yakij 1907 pribuv do Kanadi Spivzasnovnik u Vinnipezi Ukrayinskogo narodnogo domu tovaristva ta Ukrayinskoyi pravoslavnoyi gromadi u Vinnipezi diyalnij v inshih gromadskih organizaciyah Myalikguliyev Nazar Kurbangeldijovich 1990 2022 ukrayinskij poet molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Pov yazani iz selom prozhivav Vasil Shurat syudi do ridnoyi titki druzhini svyashenika priyizhdzhav Stepan Bandera z 1973 roku prozhivav Pavlo Kravchuk yepiskop Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu BibliografiyaBakun V M Istoriya sela Kobilovoloki 1394 1994 rr Kobilovoloki 1994 42 s N Myalikguliyev vidav dvi knizhki z vlasnimi virshami PrimitkiAkta grodzkie i ziemskie T 12 s 252 2844 lat Graboveckij V Zahidno Ukrayinski zemli S 19 20 Bogdan Melnichuk Viktor Uniyat Hto spoyiv ukrayinsku naciyu Velika Ukrayina 5 traven 2010 nedostupne posilannya z lipnya 2019 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Gorbach O Govirki j slovnik diyalektnoyi leksiki Terebovelshini Vidbitok z Naukovih Zapisok Ukrayinskogo Tehnichno Gospodarskogo Institutu Myunhen 1971 stor 174 Arhiv originalu za 3 Sichnya 2009 Procitovano 28 Sichnya 2011 U kameni bronzi graniti ilyustrovanij almanah Ternopil TzOV Terno graf 2014 S 97 il ISBN 978 966 457 202 3 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 27 sichnya 2010 roku 16 Arhiv originalu za 15 Kvitnya 2021 Procitovano 7 Travnya 2021 V Slyuzar Basistij Stefan Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 88 ISBN 966 528 197 6 DzherelaPortal Ternopilshina Kobilovoloki Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 Graboveckij V Zahidno Ukrayinski zemli v period narodno vizvolnoyi vijni 1648 1654 rr K Naukova dumka 1972 192 s Kobylowloki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 222 pol S 222 pol Posilannyahttp kobylovoloky at ua nedostupne posilannya z lipnya 2019