Коала сірий | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Phascolarctos cinereus (, 1817) | ||||||||||||||||||||||
Розповсюдження коали | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Коа́ла су́мчастий, коа́ла сі́рий, або су́мчастий ведмі́дь сі́рий (Phascolarctos cinereus) — вид роду коала (Phascolarctos), ссавець родини коалові, сумчаста травоїдна тварина, що мешкає в Австралії.
Історія виду
Походження назви
«Коала» мовою аборигенів Нового Південного Велсу означає «не пити». Вперше європейці побачили коал у Блакитних горах у 1798 році. Опис коали було надано флотським офіцером Баральє у 1802 році, який також вперше привіз коалу до Європи. У 1855 році коалу знайшли в штаті Вікторія, а у 1923 році — у Квінсленді. Тут також знайдено скам'янілі рештки гігантської коали, яка жила у плейстоцені.
Зовнішній вигляд
Коала— невелика тварина зі збитим тілом: довжина тіла становить 60—82 см; маса від 5 до 16 кг. Хвіст дуже короткий, ззовні непомітний. Голова велика та широка, зі сплюснутим «обличчям». Вуха великі, з колоподібними кінчиками, покриті хутром. Очі маленькі. Ніс без волосся, чорний. На морді знаходяться мішки.
Поширення
Коали мешкають на східному узбережжі Австралії, від Аделаїди до самого краю півострова Кейп Йорк, та в глибину континенту настільки, наскільки вистачає опадів для існування лісів. У 1908 році у Новому Південному Велсі було вбито близько 58 тисяч коал, у 1924 році у східних штатах — 2 млн коал, у 1927 році — у штаті Квінсленд 10 600 коал. Коали в штаті Південна Австралія були знищені протягом 20-го сторіччя. Проте зараз цей штат заселений коалами зі штату Вікторія. У 1927 році було вжито заходів для збереження коал. В цьому ж році Н. Барнетом відкрито Коала-парк. У 2019 році, під час посушливого літа та лісових пожеж протягом літа, екологами, по приблизним оцінкам, констатовано загибель біля 8000 коал, що за приблизними оцінками становить 30% всієї популяції.
Спосіб життя та їжа
Коали живуть в евкаліптових лісах, проводячи майже все своє життя на деревах. Вживають свіжі молоді пагони. Листя коали ретельно подрібнюють зубами та накопичують цю масу за щоками. Коали вживають тільки деякі види евкаліптів — за різними оцінками — від 12 до 18 видів. Так, у Новому Південному Велсі коала вживає листя блакитного та сірого евкаліптів, у штаті Вікторія — евкаліпт «манна». За день коала вживає до 1,1 кг цього листя. Коали п'ють воду, злизуючи її зі стовбура дерева під час дощу. Вони також можуть пити воду з водойм; припускають, що вони стали робити це частіше через зміни клімату. Вдень коала спить (тривалість сну сягає 20–21 годин на добу). Вночі коали лазять по гілках та шукають собі їжу. Навіть якщо коала не спить, тварина годинами сидить нерухомо на одному місці. На землю коали спускаються тільки для того, щоб перелізти на інше дерево. Коали зістрибують з дерева на землю дуже жваво та вміло. Якщо їм загрожує небезпека, вони дуже швидко тікають до найближчого дерева та швидко на нього залазять. Коали вміють плавати.
Соціальна структура та розмноження
Самки коали живуть самотньо та майже не виходять за межі своєї території. На волі ділянки коал часто перекривають одна одну. Самці коал не територіальні, проте вони ще менше соціальні — при зустрічі вони часто нападають один на одного. Особливо часто це трапляється в період шлюбних ігор.
Статевозріливими коали стають у віці 4 років. Міжстатеві відносини: пари утворюються лише на період спарювання. Утворюються гареми з 5 самок. Період статевої активності: грудень-березень. Вагітність триває 30–35 днів. Малят у потомстві зазвичай одне, дуже рідко двоє. Стан малят після народження — сліпі та без хутра. Їхні розміри: зріст — 15–18 мм, вага — 5,5 г. До 6 місяців живляться молоком, до 7 місяців живуть у сумці, після цього перебираються на спину матері, де живуть до 1 року. Після цього залишають матір. Живуть коали в середньому 12–13 років, інколи 18–20 років.
Генетика
2 липня 2018 року було повідомлено про повне розшифрування геному коали сірого.
Примітки
- Gordon G, Menkhorst P, Robinson T, Lunney D, Martin R. & Ellis M (2008). Koala. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 30 October 2008.
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 185.
- Emma Newburger (03.01.2020). . cnbc.com (англ.). Архів оригіналу за 3 Січня 2020. Процитовано 4 Січня 2020.
- . Reuters (англ.). 4 травня 2020. Архів оригіналу за 5 Грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- . Animals (англ.). 31 березня 2017. Архів оригіналу за 5 Грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- N. Johnson, Rebecca та ін. (02.07.2018). . Nature Genetics. Архів оригіналу за 18 Липня 2018. Процитовано 02.07.2018.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|first=
()
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koala sirij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Carstvo Tvarini Tip Hordovi Infratip Hrebetni Klas Ssavci Infraklas Sumchasti Ryad Pidryad Vombatovidi Rodina Koalovi Rid Koala Phascolarctos Vid Koala sirij Binomialna nazva Phascolarctos cinereus 1817 Rozpovsyudzhennya koali Posilannya Vikishovishe Phascolarctos cinereus Vikividi Phascolarctos cinereus EOL 128425 ITIS 552677 MSOP 16892 NCBI 38626 Fossilworks 234486 Koa la su mchastij koa la si rij abo su mchastij vedmi d si rij Phascolarctos cinereus vid rodu koala Phascolarctos ssavec rodini koalovi sumchasta travoyidna tvarina sho meshkaye v Avstraliyi Koali v zooparkahIstoriya viduPohodzhennya nazvi Koala movoyu aborigeniv Novogo Pivdennogo Velsu oznachaye ne piti Vpershe yevropejci pobachili koal u Blakitnih gorah u 1798 roci Opis koali bulo nadano flotskim oficerom Baralye u 1802 roci yakij takozh vpershe priviz koalu do Yevropi U 1855 roci koalu znajshli v shtati Viktoriya a u 1923 roci u Kvinslendi Tut takozh znajdeno skam yanili reshtki gigantskoyi koali yaka zhila u plejstoceni Zovnishnij viglyadKoala nevelika tvarina zi zbitim tilom dovzhina tila stanovit 60 82 sm masa vid 5 do 16 kg Hvist duzhe korotkij zzovni nepomitnij Golova velika ta shiroka zi splyusnutim oblichchyam Vuha veliki z kolopodibnimi kinchikami pokriti hutrom Ochi malenki Nis bez volossya chornij Na mordi znahodyatsya mishki PoshirennyaKoali meshkayut na shidnomu uzberezhzhi Avstraliyi vid Adelayidi do samogo krayu pivostrova Kejp Jork ta v glibinu kontinentu nastilki naskilki vistachaye opadiv dlya isnuvannya lisiv U 1908 roci u Novomu Pivdennomu Velsi bulo vbito blizko 58 tisyach koal u 1924 roci u shidnih shtatah 2 mln koal u 1927 roci u shtati Kvinslend 10 600 koal Koali v shtati Pivdenna Avstraliya buli znisheni protyagom 20 go storichchya Prote zaraz cej shtat zaselenij koalami zi shtatu Viktoriya U 1927 roci bulo vzhito zahodiv dlya zberezhennya koal V comu zh roci N Barnetom vidkrito Koala park U 2019 roci pid chas posushlivogo lita ta lisovih pozhezh protyagom lita ekologami po pribliznim ocinkam konstatovano zagibel bilya 8000 koal sho za pribliznimi ocinkami stanovit 30 vsiyeyi populyaciyi Sposib zhittya ta yizhaKoala pered vzhivannyam yizhi Koala pid chas spozhivannya yizhi Koali zhivut v evkaliptovih lisah provodyachi majzhe vse svoye zhittya na derevah Vzhivayut svizhi molodi pagoni Listya koali retelno podribnyuyut zubami ta nakopichuyut cyu masu za shokami Koali vzhivayut tilki deyaki vidi evkaliptiv za riznimi ocinkami vid 12 do 18 vidiv Tak u Novomu Pivdennomu Velsi koala vzhivaye listya blakitnogo ta sirogo evkaliptiv u shtati Viktoriya evkalipt manna Za den koala vzhivaye do 1 1 kg cogo listya Koali p yut vodu zlizuyuchi yiyi zi stovbura dereva pid chas doshu Voni takozh mozhut piti vodu z vodojm pripuskayut sho voni stali robiti ce chastishe cherez zmini klimatu Vden koala spit trivalist snu syagaye 20 21 godin na dobu Vnochi koali lazyat po gilkah ta shukayut sobi yizhu Navit yaksho koala ne spit tvarina godinami sidit neruhomo na odnomu misci Na zemlyu koali spuskayutsya tilki dlya togo shob perelizti na inshe derevo Koali zistribuyut z dereva na zemlyu duzhe zhvavo ta vmilo Yaksho yim zagrozhuye nebezpeka voni duzhe shvidko tikayut do najblizhchogo dereva ta shvidko na nogo zalazyat Koali vmiyut plavati Socialna struktura ta rozmnozhennyaSamki koali zhivut samotno ta majzhe ne vihodyat za mezhi svoyeyi teritoriyi Na voli dilyanki koal chasto perekrivayut odna odnu Samci koal ne teritorialni prote voni she menshe socialni pri zustrichi voni chasto napadayut odin na odnogo Osoblivo chasto ce traplyayetsya v period shlyubnih igor Statevozrilivimi koali stayut u vici 4 rokiv Mizhstatevi vidnosini pari utvoryuyutsya lishe na period sparyuvannya Utvoryuyutsya garemi z 5 samok Period statevoyi aktivnosti gruden berezen Vagitnist trivaye 30 35 dniv Malyat u potomstvi zazvichaj odne duzhe ridko dvoye Stan malyat pislya narodzhennya slipi ta bez hutra Yihni rozmiri zrist 15 18 mm vaga 5 5 g Do 6 misyaciv zhivlyatsya molokom do 7 misyaciv zhivut u sumci pislya cogo perebirayutsya na spinu materi de zhivut do 1 roku Pislya cogo zalishayut matir Zhivut koali v serednomu 12 13 rokiv inkoli 18 20 rokiv Genetika2 lipnya 2018 roku bulo povidomleno pro povne rozshifruvannya genomu koali sirogo PrimitkiGordon G Menkhorst P Robinson T Lunney D Martin R amp Ellis M 2008 Koala 2008 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP 2008 Pereglyanuto 30 October 2008 Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 185 Emma Newburger 03 01 2020 cnbc com angl Arhiv originalu za 3 Sichnya 2020 Procitovano 4 Sichnya 2020 Reuters angl 4 travnya 2020 Arhiv originalu za 5 Grudnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 Animals angl 31 bereznya 2017 Arhiv originalu za 5 Grudnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 N Johnson Rebecca ta in 02 07 2018 Nature Genetics Arhiv originalu za 18 Lipnya 2018 Procitovano 02 07 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u first dovidka Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi