Кнайпа

Кна́йпа (від нім. Kneipe) — корчма, шинок, пивниця, пивна, кабак, генделик, ресторанчик, забігайлівка — гастрономічний заклад, де подають насамперед спиртні напої.

У німецькомовних країнах означає перш за все (). Подекуди окрім напоїв подають також і страви, тому межа між кнайпою і рестораном не є чіткою, щоправда, у Німеччині, згідно з законами про заборону куріння у ресторанах, ознакою кнайпи вважається відсутність кухні.

Поширення в Україні

В Україні цей термін найчастіше вживається у Галичині, особливо у Львові, де нерідко, маючи на увазі кафе, говорять кнайпа або також кав'ярня (каварня). Історична назва перших кав'ярень — цукерня, пов'язана також зі Львовом — це були , де до кави пропонували випечені свіжі тістечка. Також в Галичині досить часто вживалося слово пивниця — заклад, де, насамперед, можна було випити пива. В домашньому господарстві термін пивниця (деколи вимовляли півниця) вживався тільки в одному зі своїх значень, а саме — підвал, погріб, льох. Цікаво, що у Львові багато кнайп, пивниць розміщено в підвалах і напівпідвалах.

Іншою важливою відмінністю кнайпи від ресторану є її традиційна роль як місце зустрічей та спілкування громадськости. Особливо на вихідні та у свята, коли вона стає місцем відпочинку у колі друзів та знайомих.

Кнайпи в різних країнах

Залежно від місцевих особливостей різних країн світу, такі заклади називаються по різному:

• у англомовних країнах подібний заклад історично називали таверною, проте сьогодні цю роль здебільшого перейняли паби (англ. public house);
• кафе в Італії, Франції, також Австрії і багатьох інших країнах;
• чайхана в країнах Середньої Азії;
• ізакая (яп 居酒屋) у Японії;

Цитати

Наприклад, у історичному нарисі У пана Атлясса:

...Найшанованішою кнайпою був «Атлас». Назва її походила від прізвища першого власника — відомого виробника «Сметанкової» горілки та настоянки «Атлясівки» пана Атлясса. У час окупації каварнею опікувався його зять Едвард Тарлерський. Саме завдяки вмінню пана Едзя згуртувати різношерстих людей, за одним столиком сиділи знаменитий поет і графоман, професор і студент, священик та кишеньковий злодій. Це була безупинна круговерть гостей, розмов та зустрічей.

Див. також

• Бар
• Бістро
• Шинок
• Ресторан
• Генделик

Примітки

1. Мовностильовий вимір художньої моделі світу у прозі Богдана Нижанківського [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.] / І. Мочкодан // Слово і час, 2013. — № 10. — С. 54
2. Німецькі запозичення у складі львівської ґвари [ 4 березня 2022 у Wayback Machine.] / О. В. Подвойська // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Філологічні науки. — 2015. — Кн. 1. — С. 65-71
3. Мотиваційна база ергонімів як знаків соціокультурного простору України й англомовних країн (на матеріалі назв закладів харчування) [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.] / Позніхіренко Ю. І. — Дисертація на здобуття наукового ступеня к. ф. н. за спеціальністю 10.02.17 — порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. — Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, МОН України, 2018. — С. 46
4. Кнайпа [ 14 січня 2022 у Wayback Machine.] // Словар українського сленгу
5. Юрій Винничук «Кнайпи Львова» та «Кава по-львівськи»

Джерела

• Кнайпа // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
• З історії повсякденної та святкової культури німців [ 5 березня 2022 у Wayback Machine.] / О. Курочкін // Матеріали до української етнології. — 2017. — Вип. 16. — С. 82—89.
• Львівська кнайпа: довідник / ред. та коректура А. Кекляк, М. Грущик. — Л. : МаКом, 2003. — 44 с.

Посилання

• Кнайпа «У Нафтули», або куди ходили Сергій Єфремов із Іваном Франком. То є Львів. 10 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2020.