Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Клута (англ. Clutha River, маор. Mata-au, «поверхнева течія») — друга за довжиною річка Нової Зеландії, найдовша річка на Південному острові. Протікає в південно-східному напрямку протягом 338 км по території регіону Отаго, впадаючи за 75 км на північний захід від Данідіну в Тихий океан. Річка протікає по мальовничій місцевості й значною мірою відома завдяки своїй історії, пов'язаної з епохою золотої лихоманки.
| Клута | |
|---|---|
 | |
| 44°39′ пд. ш. 169°09′ сх. д. / 44.650° пд. ш. 169.150° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 44°39′ пд. ш. 169°09′ сх. д. / 44.650° пд. ш. 169.150° сх. д. |
| Гирло | Тихий океан |
| • координати | 46°21′00″ пд. ш. 169°48′00″ сх. д. / 46.350000000027776536626334° пд. ш. 169.8000000000277793787972769° сх. д. |
| Країни: | Нова Зеландія |
| Регіон | d Клута[d] Отаго |
| Довжина | 338 км |
| Площа басейну: | 21 960 км² |
| Притоки: | d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Географія
Витік Клутьє знаходиться недалеко від гірського проходу Хааст біля витоку річки , що впадає в північну частину озера Ванака. З південної частини озера, недалеко від міста Альберт, витікає річка Клута. Тут же в річку впадає її перший головна притока, річка , яка, своєю чергою, бере початок з однойменного озера, а також річка .
Згодом річка протікає по долині Верхньої Клутьи через стародавні льодовикові тераси, долаючи довгий відрізок, відомий під назвою «Снейк», після чого досягає «Притулку диявола» у містечка . У ущелини Маорі поблизу річка звужується. За ущелиною в Клута впадає ще одна притока, річка , після чого вона продовжує текти в напрямку штучного озера , перед впаданням в яке берега Клути розширюються.
За 50 км на південь від озера Ванака річка досягає міста , у якого в Клуту впадає річка , що випливає з озера . Після цього Клута продовжує свою течію в південно-східному напрямку через ущелину Кромвель в напрямку міст і , у яких в неї впадає річка . На південь від Алегзандрії берега Клути знову розширюються: тут знаходиться водосховище , розташоване за однойменною дамбою, побудованою в 1956 році. Недалеко від Клути в цьому районі лежить місто .
Звідси ріка продовжує свою течію в південно-східному напрямку, протікаючи через міста , і , а також ущелині , після якого в неї впадає річка . Потім Клута тече в південному напрямку до місця впадання її останньої притоки, річки . Після цього річка протікає через місто і згодом утворює дельту з численними острівцями. Тут же Клута розділяється на дві частини: Матау і Коау, кожна з яких впадає в Тихий океан.
Середня витрата води в Клуті оцінюється в 614 м³/с, цифра, порівнянна з показниками дуже великих річок. Сильний потік води в сукупності з невеликими розмірами робить Клуту швидкоплинною.
Історія
Річка була здавна відома місцевим жителям, племенам маорі, під назвою Мата-ау (маор. Mata-au, «поверхнева течія»). У ранні роки європейського дослідження Нової Зеландії на берегах річки знаходилося, щонайменше, одне маорійського поселення, в якому проживало 250-300 осіб.
Сучасна назва річки має шотландські коріння і походить від ґельської назви річки Клайд, що протікає через шотландське місто Глазго, - Cluaidh. Ця назва була вперше запропоновано для річки в 1846 році першими шотландськими поселенцями в Отаго. Однак, в ранній колоніальний період Нової Зеландії Клута була відома під іншою назвою - Моліно (англ. Molyneux), ім'я, яке було дано річці китобоями та поселенцями . Найчастіше стверджується, що ця назва річка отримала завдяки британському мандрівникові Джеймсу Куку, однак на ділі мореплавець ніколи не бачив річки. Він лише дав назву бухті , в яку впадає річка. У перші роки європейської колонізації місцевості, по якій протікає річка, недалеко від гирла Клути були створені стоянки китобоїв, а китобійний промисел став основою місцевої економіки.
Річка відігравала важливу роль в роки . Перші великі родовища золота були виявлені в регіоні Отаго недалеко від річки в 1861 році, а в наступному році велика кількість дорогоцінного металу було виявлено недалеко від сучасного міста Кромвель.
До Різдва 1861 року в районі річок Туапека та Ваїпорі працювало вже близько 14 тисяч золотошукачів. Однак золота лихоманка тривала недовго: велика частина алювіального золота була здобута вже до 1863 року, хоча число старателів продовжувала зростати, досягнувши до лютого 1864 року свого максимуму в 18 тисяч осіб.
Економіка
У верхів'ях річки розвинене вівчарство, зернове господарство, садівництво, в районі дельти — овочівництво та молочне тваринництво.
Примітки
- NIWA’s use of Hydro2de (англ.). NIWA. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 1 квітня 2010.
- Clutha river (англ.). Te Ara — An Encyclopaedia of New Zealand. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 1 квітня 2010.
- McKinnon, M. (ed.), Bradley, B. & Kirkpatrick, R. New Zealand Historical Atlas: Ko Papatuanuku e Takoto Nei. — David Bateman Ltd, 1997. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kluta angl Clutha River maor Mata au poverhneva techiya druga za dovzhinoyu richka Novoyi Zelandiyi najdovsha richka na Pivdennomu ostrovi Protikaye v pivdenno shidnomu napryamku protyagom 338 km po teritoriyi regionu Otago vpadayuchi za 75 km na pivnichnij zahid vid Danidinu v Tihij okean Richka protikaye po malovnichij miscevosti j znachnoyu miroyu vidoma zavdyaki svoyij istoriyi pov yazanoyi z epohoyu zolotoyi lihomanki Kluta44 39 pd sh 169 09 sh d 44 650 pd sh 169 150 sh d 44 650 169 150Vitik koordinati44 39 pd sh 169 09 sh d 44 650 pd sh 169 150 sh d 44 650 169 150GirloTihij okean koordinati46 21 00 pd sh 169 48 00 sh d 46 350000000027776536626334 pd sh 169 8000000000277793787972769 sh d 46 350000000027776536626334 169 8000000000277793787972769Krayini Nova ZelandiyaRegiond Kluta d OtagoDovzhina338 kmPlosha basejnu 21 960 km Pritoki d d d d d d d d d d d i d Mediafajli u VikishovishiGeografiyaRichka u verhnij techiyi Vid na richku z povitrya Vitik Klutye znahoditsya nedaleko vid girskogo prohodu Haast bilya vitoku richki sho vpadaye v pivnichnu chastinu ozera Vanaka Z pivdennoyi chastini ozera nedaleko vid mista Albert vitikaye richka Kluta Tut zhe v richku vpadaye yiyi pershij golovna pritoka richka yaka svoyeyu chergoyu bere pochatok z odnojmennogo ozera a takozh richka Zgodom richka protikaye po dolini Verhnoyi Kluti cherez starodavni lodovikovi terasi dolayuchi dovgij vidrizok vidomij pid nazvoyu Snejk pislya chogo dosyagaye Pritulku diyavola u mistechka U ushelini Maori poblizu richka zvuzhuyetsya Za ushelinoyu v Kluta vpadaye she odna pritoka richka pislya chogo vona prodovzhuye tekti v napryamku shtuchnogo ozera pered vpadannyam v yake berega Kluti rozshiryuyutsya Za 50 km na pivden vid ozera Vanaka richka dosyagaye mista u yakogo v Klutu vpadaye richka sho viplivaye z ozera Pislya cogo Kluta prodovzhuye svoyu techiyu v pivdenno shidnomu napryamku cherez ushelinu Kromvel v napryamku mist i u yakih v neyi vpadaye richka Na pivden vid Alegzandriyi berega Kluti znovu rozshiryuyutsya tut znahoditsya vodoshovishe roztashovane za odnojmennoyu damboyu pobudovanoyu v 1956 roci Nedaleko vid Kluti v comu rajoni lezhit misto Zvidsi rika prodovzhuye svoyu techiyu v pivdenno shidnomu napryamku protikayuchi cherez mista i a takozh ushelini pislya yakogo v neyi vpadaye richka Potim Kluta teche v pivdennomu napryamku do miscya vpadannya yiyi ostannoyi pritoki richki Pislya cogo richka protikaye cherez misto i zgodom utvoryuye deltu z chislennimi ostrivcyami Tut zhe Kluta rozdilyayetsya na dvi chastini Matau i Koau kozhna z yakih vpadaye v Tihij okean Serednya vitrata vodi v Kluti ocinyuyetsya v 614 m s cifra porivnyanna z pokaznikami duzhe velikih richok Silnij potik vodi v sukupnosti z nevelikimi rozmirami robit Klutu shvidkoplinnoyu IstoriyaRichka bula zdavna vidoma miscevim zhitelyam plemenam maori pid nazvoyu Mata au maor Mata au poverhneva techiya U ranni roki yevropejskogo doslidzhennya Novoyi Zelandiyi na beregah richki znahodilosya shonajmenshe odne maorijskogo poselennya v yakomu prozhivalo 250 300 osib Suchasna nazva richki maye shotlandski korinnya i pohodit vid gelskoyi nazvi richki Klajd sho protikaye cherez shotlandske misto Glazgo Cluaidh Cya nazva bula vpershe zaproponovano dlya richki v 1846 roci pershimi shotlandskimi poselencyami v Otago Odnak v rannij kolonialnij period Novoyi Zelandiyi Kluta bula vidoma pid inshoyu nazvoyu Molino angl Molyneux im ya yake bulo dano richci kitoboyami ta poselencyami Najchastishe stverdzhuyetsya sho cya nazva richka otrimala zavdyaki britanskomu mandrivnikovi Dzhejmsu Kuku odnak na dili moreplavec nikoli ne bachiv richki Vin lishe dav nazvu buhti v yaku vpadaye richka U pershi roki yevropejskoyi kolonizaciyi miscevosti po yakij protikaye richka nedaleko vid girla Kluti buli stvoreni stoyanki kitoboyiv a kitobijnij promisel stav osnovoyu miscevoyi ekonomiki Gidroelektrostanciya na richci zapushena v 1992 roci Richka vidigravala vazhlivu rol v roki Pershi veliki rodovisha zolota buli viyavleni v regioni Otago nedaleko vid richki v 1861 roci a v nastupnomu roci velika kilkist dorogocinnogo metalu bulo viyavleno nedaleko vid suchasnogo mista Kromvel Do Rizdva 1861 roku v rajoni richok Tuapeka ta Vayipori pracyuvalo vzhe blizko 14 tisyach zolotoshukachiv Odnak zolota lihomanka trivala nedovgo velika chastina alyuvialnogo zolota bula zdobuta vzhe do 1863 roku hocha chislo starateliv prodovzhuvala zrostati dosyagnuvshi do lyutogo 1864 roku svogo maksimumu v 18 tisyach osib EkonomikaU verhiv yah richki rozvinene vivcharstvo zernove gospodarstvo sadivnictvo v rajoni delti ovochivnictvo ta molochne tvarinnictvo PrimitkiNIWA s use of Hydro2de angl NIWA Arhiv originalu za 21 kvitnya 2012 Procitovano 1 kvitnya 2010 Clutha river angl Te Ara An Encyclopaedia of New Zealand Arhiv originalu za 21 kvitnya 2012 Procitovano 1 kvitnya 2010 McKinnon M ed Bradley B amp Kirkpatrick R New Zealand Historical Atlas Ko Papatuanuku e Takoto Nei David Bateman Ltd 1997 ISBN 1869533356