Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Київське товариство природознавців Київське товариство дослідників природи організація вчених та любителів природознавчи

Київське товариство природознавців

Київське товариство природознавців

Київське товариство природознавців, Київське товариство дослідників природи — організація вчених та любителів природознавчих наук, яка діяла в Києві у 1869—1930 роках. Товариство гуртувало науковців, проводило слухання наукових доповідей, організовувало науково-популярні лекції, видавало наукові праці, сприяло дослідженню природи Київської губернії, Криму та інших частин України, Кавказу.

Київське товариство природознавців
Основні дані
Країна image Російська імперія, image Російська республіка, image Українська Держава і image СРСР
Тип суспільство

Історія заснування

Згідно з [ru] 1863 року університети мали сприяти розвитку науки шляхом утворення наукових товариств. Одним з перших товариств, яке було організоване при Київському університеті, стало товариство природознавців. Воно було організовано 28 лютого 1869 року за ініціативи 22 викладачів університету. У числі засновників був колишній професор Київського університету Карл Кесслер, який був ініціатором створення товариств природознавців у всій Російській імперії, головою Першого всеросійського з'їзду природознавців у 1868 році та засновником аналогічного Петербурзького товариства. Також активістами ідеї заснування товариства були професор зоології ембріолог Олександр Ковалевський та професор хімії Петро Алєксєєв.

image
Перший президент товариства Ілля Борщов

Першим президентом товариства було обрано ботаніка Іллю Борщова.

Діяльність

Задачею товариства було дослідження природи Київського навчального округу, до якого належали Волинська, Подільська, Київська, Чернігівська та Полтавська губернії.

Зоологія і ботаніка

У галузі досліджень флори й фауни члени товариства зосередилися на дослідженнях біоти Волинської, Подільської, Київської, Чернігівської, Полтавської губерній. Дослідження вели Йосип Пачоський, Панас Рогович, Іван Шмальгаузен та інші. Панас Рогович у 1870 році досліджував флору та географію Дніпра та його берегів на відстані від Києва до Херсона, Іван Шмальгаузен вивчав флору Поділля у 1882—1883 роках. Морську фауну Чорного та Азовського моря вивчали Микола Бобрецький (у 1869 та 1879 роках) і Василь Совинський (у 1879 і 1882 роках). Ботанік Володимир Липський здйснював експедиції до Поділля, Криму, Кавказу, Середньої Азії.

Низка досліджень членів Товариства стосувалися й територій, далеких від України. Зокрема Олексій Коротнєв у 1871 році досліджував озеро Байкал.

На початку XX століття за ініціативою членів товариства розповсюджовалося шовківництво в Київській губернії.

Фінансування

Згідно з університетським статутом 1863 наукові товариства при університетах фінансувалися державою з розрахунку 2500 рублів на рік. Також збиралися членські внески у 3 рублі на рік, причому за перший рік при вступі новий член платив 5 рублів. Приймалися пожертви від меценатів, продавалися друковані видання. Для засідань товариства (від 6 до 11 на рік) завжди виділялися приміщення Київського університету. Для видання вказівника російських наукових видань з 1900 держава виділяла додатково близько 2000 рублів на рік.

Загальні витрати товариства складали в середньому 3165 рублів на рік. Кошти витрачалися на наукові експедиції («наукові екскурсії») загалом до 1000 рублів на рік. Також товариство підтримувало фінансово окремих дослідників та установи.

Після 1917 року фінансування товариства припинилося. Членські внески також почали надходити лише 1924 року, причому через скрутне становище членів товариства у 1924—1925 році внески по 3 рублі оплатили лише 33 члени. Наприкінці 1925 року відділ науки Наркомату освіти УСРР виділив товариству 150 рублів.

Станом на 1930 рік товариство отримувало 750 рублів на рік на свою діяльність від Укрнауки, інші кошти складали внески та дохід від продажу видань. Штаб-квартирою товариства наприкінці його діяльності був Біологічний інститут ВУАН (вул. Короленка 37, кв.10)

Склад товариства

Структура

У складі товариства на початку традиційно працювали науковці з біологічних дисциплін (зоології, ботаніки, фізіології, пізніше генетики), фізики, математики, хіміки, геологи, астрономи, медики, антропологи та інші. Багато було й аматорів природознавства. У 1889 році відокремилось , до якого ввійшли фізики та математики. У 1907 році від товариства відокремився хімічний гурток, який з 1910 року перетворився на Київське фізико-хімічне товариство.

У 1929 році товариство мало такі відділи:

  • біологічний — голова Микола Воскобойніков
  • геологічний — голова І. Червинський
  • хімічний — голова Сергій Реформатський

Чисельність

Члени товариства поділялися на дійсних, почесних та членів-співробітників. В різні роки членство у товаристві мали 100—250 осіб.

  • У 1874 році в товаристві було 106 осіб.
  • У 1883 році товариство налічувало 100 членів (10 почесних, 83 дійсних і 7 членів-співробітників).
  • У 1892 році до товариства входило 164 члени (13 почесних, 143 дійсних і 8 членів-співробітників).
  • З 1 січня 1905 року товариство мало 249 членів (26 почесних, 213 дійсних та 10 членів-співробітників).
  • На 1 січня 1926 року товариство мало 133 члени (9 почесних, 124 дійсних).
  • На 1 січня 1930 року товариство мало 111 членів (11 почесних, 100 дійсних).

Дійсні члени товариства

До товариства входили ботаніки: Йосип Пачоський (з 1887), Сергій Навашин (з 1908), Микола Холодний (заступник голови в 1929)

Почесні члени

Президенти товариства

image
Перша сторінка «Вказівника російської літератури з математики, чистих і прикладних природничих наук, медицині й ветеринарії» за 1877 рік

Видання товариства

Київське товариство природознавців видавало декілька серій праць. Основним виданням були «Записки Київського товариства природознавців» (рос. Записки Кіевскаго общества естествоиспытателей), яких вийшло 27 томів російською мовою у 1870—1917 році. Видання було відновлено українською мовою у 1926—1928 роках, вийшло 3 випуски.

У 1921—1927 роках виходив також «Збірник наукових праць Київського товариства природознавців».

Важливим бібліографічним джерелом був щорічний «Вказівник російської літератури з математики, чистих і прикладних природничих наук, медицині й ветеринарії» (рос. Указатель русской литературы по математике, чистым и прикладным естественным наукам, медицине и ветеринарии), який систематизував усю наукову літературу, видану в Російській імперії за вказаний рік. «Вказівник…» виходив у 1873—1894 роках, а також після перерви в 1901—1913. Редакторами видання були професори Микола Бунґе а з 1890 року — Василь Совинський.

Окремо товариство також видало геологічні карти Києва та Київської губернії.

Бібліотека товариства

Бібліотека товариства збиралася в окремому приміщенні Київського університету на вулиці Володимирській 51. Станом на 1926 рік вона містила понад 7000 томів книжок та понад 800 наукових журналів, які закуповувалися або обмінювалися на видання самого товариства. Наприкінці 1929 року мала вже 8000 томів. Існувала підписка на 75 російських, польських та французьких періодичних видань. У 1925 році керівництво Київського інституту народної освіти, якому належало приміщення, постановило виселити бібліотеку. В жовтні 1926 року за клопотанням президента товариства Івана Шмальгаузена та секретаря Миколи Воскресенського було підписано договір про перенесення книжок і журналів до окремого фонду Всенародної бібліотеки УСРР, що знаходилася на бульварі Шевченка 14, де вона й залишилася після ліквідації товариства у 1930 році.

Примітки

  1. . Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. Архів оригіналу за 25 Березня 2017. Процитовано 29 Січня 2017.
  2. Круглова, Л. (2013). Київське товариство дослідників природи Університету Св. Володимира. Етнічна історія народів Європи (40): 138—142.
  3. Трускавецька, І. Я. (2013). Діяльність наукових товариств на теренах України у царині біологічної науки (друга половина XIX – початок XX ст.). Історія науки і біографістика (4).
  4. Заєць, О. В. (2014). Бібліотека "Киевского общества естествоиспытателей" у фондах Відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Рукописна та книжкова спадщина України (18): 278—285.
  5. Наукові установи та організації УСРР [Архівовано 6 Червня 2020 у Wayback Machine.]. — Харків,1930 . — 404 с., с. 15
  6. . Архів оригіналу за 21 Грудня 2016. Процитовано 29 Січня 2017.
  7. Кірішева, О. М.; Корнілова, Л. Є. (2015). . Українська бібліотечна енциклопедія. Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 22 листопада 2019.

Джерела

Посилання

  • Zapiski Kievskago obshchestva estestvoispytateleĭ=Записки Киевскаго общества естествоиспытателей (тт. 17, 18-19, 21, 22-23, 24-25)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kiyivske tovaristvo prirodoznavciv Kiyivske tovaristvo doslidnikiv prirodi organizaciya vchenih ta lyubiteliv prirodoznavchih nauk yaka diyala v Kiyevi u 1869 1930 rokah Tovaristvo gurtuvalo naukovciv provodilo sluhannya naukovih dopovidej organizovuvalo naukovo populyarni lekciyi vidavalo naukovi praci spriyalo doslidzhennyu prirodi Kiyivskoyi guberniyi Krimu ta inshih chastin Ukrayini Kavkazu Kiyivske tovaristvo prirodoznavciv Osnovni dani Krayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Ukrayinska Derzhava i SRSRTip suspilstvoIstoriya zasnuvannyaZgidno z ru 1863 roku universiteti mali spriyati rozvitku nauki shlyahom utvorennya naukovih tovaristv Odnim z pershih tovaristv yake bulo organizovane pri Kiyivskomu universiteti stalo tovaristvo prirodoznavciv Vono bulo organizovano 28 lyutogo 1869 roku za iniciativi 22 vikladachiv universitetu U chisli zasnovnikiv buv kolishnij profesor Kiyivskogo universitetu Karl Kessler yakij buv iniciatorom stvorennya tovaristv prirodoznavciv u vsij Rosijskij imperiyi golovoyu Pershogo vserosijskogo z yizdu prirodoznavciv u 1868 roci ta zasnovnikom analogichnogo Peterburzkogo tovaristva Takozh aktivistami ideyi zasnuvannya tovaristva buli profesor zoologiyi embriolog Oleksandr Kovalevskij ta profesor himiyi Petro Alyeksyeyev Pershij prezident tovaristva Illya Borshov Pershim prezidentom tovaristva bulo obrano botanika Illyu Borshova DiyalnistZadacheyu tovaristva bulo doslidzhennya prirodi Kiyivskogo navchalnogo okrugu do yakogo nalezhali Volinska Podilska Kiyivska Chernigivska ta Poltavska guberniyi Zoologiya i botanika U galuzi doslidzhen flori j fauni chleni tovaristva zoseredilisya na doslidzhennyah bioti Volinskoyi Podilskoyi Kiyivskoyi Chernigivskoyi Poltavskoyi gubernij Doslidzhennya veli Josip Pachoskij Panas Rogovich Ivan Shmalgauzen ta inshi Panas Rogovich u 1870 roci doslidzhuvav floru ta geografiyu Dnipra ta jogo beregiv na vidstani vid Kiyeva do Hersona Ivan Shmalgauzen vivchav floru Podillya u 1882 1883 rokah Morsku faunu Chornogo ta Azovskogo morya vivchali Mikola Bobreckij u 1869 ta 1879 rokah i Vasil Sovinskij u 1879 i 1882 rokah Botanik Volodimir Lipskij zdjsnyuvav ekspediciyi do Podillya Krimu Kavkazu Serednoyi Aziyi Nizka doslidzhen chleniv Tovaristva stosuvalisya j teritorij dalekih vid Ukrayini Zokrema Oleksij Korotnyev u 1871 roci doslidzhuvav ozero Bajkal Na pochatku XX stolittya za iniciativoyu chleniv tovaristva rozpovsyudzhovalosya shovkivnictvo v Kiyivskij guberniyi FinansuvannyaZgidno z universitetskim statutom 1863 naukovi tovaristva pri universitetah finansuvalisya derzhavoyu z rozrahunku 2500 rubliv na rik Takozh zbiralisya chlenski vneski u 3 rubli na rik prichomu za pershij rik pri vstupi novij chlen plativ 5 rubliv Prijmalisya pozhertvi vid mecenativ prodavalisya drukovani vidannya Dlya zasidan tovaristva vid 6 do 11 na rik zavzhdi vidilyalisya primishennya Kiyivskogo universitetu Dlya vidannya vkazivnika rosijskih naukovih vidan z 1900 derzhava vidilyala dodatkovo blizko 2000 rubliv na rik Zagalni vitrati tovaristva skladali v serednomu 3165 rubliv na rik Koshti vitrachalisya na naukovi ekspediciyi naukovi ekskursiyi zagalom do 1000 rubliv na rik Takozh tovaristvo pidtrimuvalo finansovo okremih doslidnikiv ta ustanovi Pislya 1917 roku finansuvannya tovaristva pripinilosya Chlenski vneski takozh pochali nadhoditi lishe 1924 roku prichomu cherez skrutne stanovishe chleniv tovaristva u 1924 1925 roci vneski po 3 rubli oplatili lishe 33 chleni Naprikinci 1925 roku viddil nauki Narkomatu osviti USRR vidiliv tovaristvu 150 rubliv Stanom na 1930 rik tovaristvo otrimuvalo 750 rubliv na rik na svoyu diyalnist vid Ukrnauki inshi koshti skladali vneski ta dohid vid prodazhu vidan Shtab kvartiroyu tovaristva naprikinci jogo diyalnosti buv Biologichnij institut VUAN vul Korolenka 37 kv 10 Sklad tovaristvaStruktura U skladi tovaristva na pochatku tradicijno pracyuvali naukovci z biologichnih disciplin zoologiyi botaniki fiziologiyi piznishe genetiki fiziki matematiki himiki geologi astronomi mediki antropologi ta inshi Bagato bulo j amatoriv prirodoznavstva U 1889 roci vidokremilos do yakogo vvijshli fiziki ta matematiki U 1907 roci vid tovaristva vidokremivsya himichnij gurtok yakij z 1910 roku peretvorivsya na Kiyivske fiziko himichne tovaristvo U 1929 roci tovaristvo malo taki viddili biologichnij golova Mikola Voskobojnikov geologichnij golova I Chervinskij himichnij golova Sergij Reformatskij Chiselnist Chleni tovaristva podilyalisya na dijsnih pochesnih ta chleniv spivrobitnikiv V rizni roki chlenstvo u tovaristvi mali 100 250 osib U 1874 roci v tovaristvi bulo 106 osib U 1883 roci tovaristvo nalichuvalo 100 chleniv 10 pochesnih 83 dijsnih i 7 chleniv spivrobitnikiv U 1892 roci do tovaristva vhodilo 164 chleni 13 pochesnih 143 dijsnih i 8 chleniv spivrobitnikiv Z 1 sichnya 1905 roku tovaristvo malo 249 chleniv 26 pochesnih 213 dijsnih ta 10 chleniv spivrobitnikiv Na 1 sichnya 1926 roku tovaristvo malo 133 chleni 9 pochesnih 124 dijsnih Na 1 sichnya 1930 roku tovaristvo malo 111 chleniv 11 pochesnih 100 dijsnih Dijsni chleni tovaristva Do tovaristva vhodili botaniki Josip Pachoskij z 1887 Sergij Navashin z 1908 Mikola Holodnij zastupnik golovi v 1929 Pochesni chleni Pavlo Tutkovskij z 1883 Mikola Andrusov z 1905 Prezidenti tovaristva Illya Borshov botanik 1869 70 Nikanor Hrzhonshevskij medik gistolog 1870 71 Oleksandr Kovalevskij zoolog embriolog 1872 74 Mikola Bunge himik neorganik 1874 75 Kostyantin Feofilaktov 1876 78 Mihajlo Avenarius fizik Petro Armashevskij geolog Mikola Bobreckij zoolog 1898 1903 ru 1904 1905 Vasil Sovinskij zoolog Petro Armashevskij geolog 1906 1908 Mikola Andrusov geolog 1909 1912 Sergij Navashin botanik fiziolog roslin genetik 1913 1915 Volodimir Luchickij geolog Ivan Shmalgauzen 1926 29 zoolog embriolog evolyucijnij biolog Persha storinka Vkazivnika rosijskoyi literaturi z matematiki chistih i prikladnih prirodnichih nauk medicini j veterinariyi za 1877 rikVidannya tovaristvaKiyivske tovaristvo prirodoznavciv vidavalo dekilka serij prac Osnovnim vidannyam buli Zapiski Kiyivskogo tovaristva prirodoznavciv ros Zapiski Kievskago obshestva estestvoispytatelej yakih vijshlo 27 tomiv rosijskoyu movoyu u 1870 1917 roci Vidannya bulo vidnovleno ukrayinskoyu movoyu u 1926 1928 rokah vijshlo 3 vipuski U 1921 1927 rokah vihodiv takozh Zbirnik naukovih prac Kiyivskogo tovaristva prirodoznavciv Vazhlivim bibliografichnim dzherelom buv shorichnij Vkazivnik rosijskoyi literaturi z matematiki chistih i prikladnih prirodnichih nauk medicini j veterinariyi ros Ukazatel russkoj literatury po matematike chistym i prikladnym estestvennym naukam medicine i veterinarii yakij sistematizuvav usyu naukovu literaturu vidanu v Rosijskij imperiyi za vkazanij rik Vkazivnik vihodiv u 1873 1894 rokah a takozh pislya perervi v 1901 1913 Redaktorami vidannya buli profesori Mikola Bunge a z 1890 roku Vasil Sovinskij Okremo tovaristvo takozh vidalo geologichni karti Kiyeva ta Kiyivskoyi guberniyi Biblioteka tovaristvaBiblioteka tovaristva zbiralasya v okremomu primishenni Kiyivskogo universitetu na vulici Volodimirskij 51 Stanom na 1926 rik vona mistila ponad 7000 tomiv knizhok ta ponad 800 naukovih zhurnaliv yaki zakupovuvalisya abo obminyuvalisya na vidannya samogo tovaristva Naprikinci 1929 roku mala vzhe 8000 tomiv Isnuvala pidpiska na 75 rosijskih polskih ta francuzkih periodichnih vidan U 1925 roci kerivnictvo Kiyivskogo institutu narodnoyi osviti yakomu nalezhalo primishennya postanovilo viseliti biblioteku V zhovtni 1926 roku za klopotannyam prezidenta tovaristva Ivana Shmalgauzena ta sekretarya Mikoli Voskresenskogo bulo pidpisano dogovir pro perenesennya knizhok i zhurnaliv do okremogo fondu Vsenarodnoyi biblioteki USRR sho znahodilasya na bulvari Shevchenka 14 de vona j zalishilasya pislya likvidaciyi tovaristva u 1930 roci Primitki Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Arhiv originalu za 25 Bereznya 2017 Procitovano 29 Sichnya 2017 Kruglova L 2013 Kiyivske tovaristvo doslidnikiv prirodi Universitetu Sv Volodimira Etnichna istoriya narodiv Yevropi 40 138 142 Truskavecka I Ya 2013 Diyalnist naukovih tovaristv na terenah Ukrayini u carini biologichnoyi nauki druga polovina XIX pochatok XX st Istoriya nauki i biografistika 4 Zayec O V 2014 Biblioteka Kievskogo obshestva estestvoispytatelej u fondah Viddilu bibliotechnih zibran ta istorichnih kolekcij Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo Rukopisna ta knizhkova spadshina Ukrayini 18 278 285 Naukovi ustanovi ta organizaciyi USRR Arhivovano 6 Chervnya 2020 u Wayback Machine Harkiv 1930 404 s s 15 Arhiv originalu za 21 Grudnya 2016 Procitovano 29 Sichnya 2017 Kirisheva O M Kornilova L Ye 2015 Ukrayinska bibliotechna enciklopediya Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo Arhiv originalu za 5 bereznya 2019 Procitovano 22 listopada 2019 DzherelaDobrovolskij V O Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Arhiv originalu za 21 Sichnya 2021 Procitovano 29 Sichnya 2017 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Arhiv originalu za 25 Bereznya 2017 Procitovano 29 Sichnya 2017 PosilannyaZapiski Kievskago obshchestva estestvoispytateleĭ Zapiski Kievskago obshestva estestvoispytatelej tt 17 18 19 21 22 23 24 25

Дата публікації:
Топ