Петро́ Я́кович Армаше́вський (нар. 1 (13) січня 1851, с. Людкове Новозибківського повіту Чернігівської губернії, нині Брянської області Росії — 22 травня 1919, Київ) — український геолог-петрограф, російський монархіст. Доктор мінералогії та геогнозії (1903). Член Ради українських геологічних компаній. Член Київського товариства дослідників природи. Член Французького мінералогічного товариства.
Армашевський Петро Якович | |
---|---|
Професор Армашевський | |
Народився | 13 січня 1850 або 1851 с. Людкове Новозибківського повіту Чернігівської губернії |
Помер | 22 травня 1919 Київ ·вогнепальне поранення |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | науковець |
Alma mater | d |
Галузь | геологія |
Заклад | Імператорський університет Святого Володимира |
Науковий ступінь | доктор природничих наук |
Жертва ленінського терору.
Життєпис
Народився у дворянській родині. По матері — Марії Матвіївні — був рідним племінником українського історика Олександра Матвійовича Лазаревського.
Закнічив Чернігівську класичну гімназію, 1872 року — природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету.
Учений і педагог
Після закінчення університету Армашевського 28 березня 1873 року призначили хранителем мінералогічного кабінету університету. Упродовж 1873—1882 років він щоліта їздив у наукові відрядження в Чернігівську, Полтавську, Волинську, Херсонську та Таврійську губернії, де проводив геологічні спостереження. Результатом цих досліджень стала дисертація «Геологічний нарис Чернігівської губернії», за яку 1883 року фізико-математичний факультет Київського університету надав Армашевському ступінь магістра мінералогії та геології. У листопаді 1883 року його затвердили доцентом, а 1 лютого 1885 року — естраординарним професором кафедри мінералогії та геології.
У 1902—1904, 1911—1917 роках Армашевський був суддею професорського дисциплінарного суду університету.
28 березня 1903 року після публічного захисту на фізико-математичному факультеті Московського університету дисертації «Геологічні дослідження в області басейнів Дніпра та Дону» рада цього університету затвердила Армашевського доктором мінералогії та геології. Після цього він став ординарним професором Київського університету.
У 1905—1909 роках Армашевський був деканом фізико-математичного факультету.
У квітні 1906 року рада університету відрядила Армашевського в Санкт-Петербург для участі в з'їзді, який обирав членів Державної Ради від ученої корпорації.
1910 року Армашевський брав участь у XI Міжнародному конгресі з геології в Стокгольмі. Вершиною педагогічної кар'єри Армашевського стало затвердження його 24 червня 1917 року заслуженим професором Київського університету.
Армашевський був палким прихильником жіночої освіти. Він приклав багато сил для організації в Києві Вищих жіночих курсів (1878), декілька років був їх директором.
Керівник кафедри мінералогії та петрографії (1885—1916). Засновник наукової школи, до якої належали професори Володимир Лучицький і Олександр Дубянський.
На благо Києва
Був знавцем нашарувань, на яких розміщений Київ. Армашевський — член комісій із питань артезіанського водопостачання Києва та запобігання зсувам нагірних його частин уздовж берега Дніпра. До більшовицького перевороту 1917 року — постійний голова думської комісії з цих питань. Розробив для Києва мережу артезіанських колодязів, яка давала змогу замінити дніпровську воду артезіанською. Розробив, запровадив і здійснював постійне інспектування системи штолень, що забезпечили припинення зсувів на Володимирській гірці та в інших місцях Києва.
Громадський діяч
Армашевський був не тільки вченим і педагогом, але й активним громадським діячем. Так, він був:
- головою Опікунського товариства над Київським будинком працелюбства,
- віце-головою правління Товориства людителів старовини та мистецтв,
- головою Київського відділення Російського товариства охорони тварин,
- головою секції мінералогії при Київському товаристві любителів природи,
- членом спостережного комітету Товариства взаємного страхування майна від вогню в Києві,
- кандидатом у члени правління Київського товариства боротьби з дитячою смертністю,
- головою Товариства природодослідників у Києві,
- членом комітету зі спорудження пам'ятника Петру Столипіну.
Монархіст
Армашевський брав активну участь у монархістському русі, був членом «Киевского Русского Собрания».
1908 року Армашевського обрали товаришем (заступником) голови «Киевского клуба русских националистов», які проголошували боротьбу проти «украинских и еврейских козней».
1912 року як делегат від Києва брав участь у Всеросійському національному з'їзді. Проте, коли 1913 головою Клубу став Анатолій Савенко, Армашевский у мотивованому листі склав із себе звання члена Клубу та перестав брати участь у його діяльності. Деякий час намагався налагодити видання газети правого спрямування «Киев», але через брак коштів і професійно підготовлених працівників часопис було закрито.
Трагічний фінал
Про останні роки життя професора Армашевського повідав князь Микола Жевахов: «З приходом революції Петро Якович повністю відійшов від громадської діяльності та замкнувся у своєму кабінеті, прагнучи бути стороннім спостерігачем того сумбуру, який принесли так звані „свободи“. Він опрацьовував курс улюбленої кристалографії, перечитував класиків природознавства, заглиблювався в Святе Євангеліє».
Проте як прихильника монархізму Армашевського 14 травня 1919 року заарештувало Київське губернське ЧК. Через 8 днів його розстріляли. Разом з Армашевським загинуло ще чимало членів «Киевского клуба русских националистов».
У некролозі «Пам'яті П. Я. Армашевського» Володимир Вернадський писав: «Жетвою відступників від законів Божих і людських судилося загинути Петрові Яковичу. Не можна забувати цього злочину. Не почуття помсти воно повинно викликати в нас, але прагнення до морального відродження, духовного піднесення в боротьбі проти повернення пережитого жаху».
Дружина вченого Марія Володимирівна (уроджена графиня Капніст, по першому чоловікові — Врублевська чи Вревська) була правнучкою відомого письменника Василя Капніста і внучкою відомого математика і механіка академіка Михайла Остроградського. Вона ненадовго пережила чоловіка. Переховуючись від переслідувань спочатку в Києві, потім в Одесі, Марія Володимирівна не мала ні хвилини спокою від постійного страху потрапити в руки більшовиків. Восени 1920 роу вона захворіла на так і не з'ясовану лікарями хворобу й померла 19 грудня 1920 року в Одесі.
Наукова робота
Праці Армашевського і, зокрема, складені ним геологічні карти Чернігівщини (1883) і 46-й аркуш загальної карти Росії, що охоплює майже всю Придніпровську низовину (1903), є однією з основ сучасної .
Армашевський встановив на Волині (1898); істотно уточнив стратиграфію палеогенових відкладів України, обґрунтувавши при цьому існування канівського ярусу (1903); висунув водну гіпотезу походження лесу (1889); є одним з основоположників ; працював у галузі гідрогеології; вивчав київські зсуви; проводив археологічні дослідження.
Праці
- О валунных образованиях в лессе Черниговской губернии и некоторых прилегающих местностях // Речи и протоколы 6-го съезда Русских естествоиспытателей и врачей. — Санкт-Петербург, 1880.
- Предварительный отчёт о геологических исследованиях в Полтавской губернии в 1883 году // Известия геологического комитета. — Т. 6. — 1883.
- Геологический очерк Черниговской губернии // Записки Киевского общества естествоиспытателей. — Т. 7. — Выпуск 7. — 1887.
- О нахождении Paludina diluviana в послетретичных образованиях Южной России // Записки Киевского общества естествоиспытателей. — Т. 10. — Выпуск 1. — 1889.
- Геологический очерк Черниговской губернии. — К., 1883.
- О геологическом строении Киева: [Публичная лекция]. — К., 1896.
- Публичные лекции по геологии и истории Киева. — К., 1897.
- К геологии Киева // Записки Киевского общества естествоиспытателей. — Т. 16. — Выпуск 1. — 1899.
- Общая геологическая карта России. Лист 46-й (Полтава — Харьков — Обоянь) // Труды геологического комитета. — Т. 15. — Выпуск 1. — 1903.
- Геологические исследования в области бассейна Днепра и Дона: Общая геологическая карта России. Лист 46 // Труды геологического комитета. — Т. 15. — Выпуск 1. — 1903.
- Армашевский П. Я. Публичные лекции по геологии и истории Киева, читанные П. Я. Армашевским и Вл. Б. Антоновичем в Историческом Обществе Нестора летописца в марте 1896 года. — Киев: Тип. К. Н. Милевского, 1897. — 2, 87 с., 1 л. ил. [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Армашевский П. Я. К вопросу о послетретичных образованиях Киева / соч. П. Я. Армашевского. — Киев: Тип. Н. Г. Пилющенко и К°, 1899. — 2, 4 с., 1 л. ил. [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 249.
- Макаренко Д. Є. Армашевський Петро Якович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2003. — С. 651.
- Биографический словарь профессоров и преподавателей университета св. Владимира (1834—1884). — К., 1884.
- Чирвинский П. Н. Отрывки из моих воспоминаний // Очерки по истории геологических знаний. — Выпуск 15. — Москва, 1972.
- Вернадский В. Памяти П. Я. Армашевского // Объединение. — К., 1919.
- Макаренко Д., Созанский В. Пётр Яковлевич Армашевский // Геологический журнал. — 1990. — № 6.
Примітки
- Армашевский, Петр Яковлевич // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — Сент-Питерсберг: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 120.
- Світлана Фільчак (2 лютого 2010, 17:19). . http://risu.org.ua/. РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
Посилання
- Чичерова Н. Л. Репрессии в горной промышленности [ 13 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Жевахов Николай. Воспоминания. Глава 18. П. Я. Армашевский [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Ya kovich Armashe vskij nar 1 13 sichnya 1851 18510113 s Lyudkove Novozibkivskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi nini Bryanskoyi oblasti Rosiyi 22 travnya 1919 Kiyiv ukrayinskij geolog petrograf rosijskij monarhist Doktor mineralogiyi ta geognoziyi 1903 Chlen Radi ukrayinskih geologichnih kompanij Chlen Kiyivskogo tovaristva doslidnikiv prirodi Chlen Francuzkogo mineralogichnogo tovaristva Armashevskij Petro YakovichProfesor Armashevskij Profesor ArmashevskijNarodivsya 13 sichnya 1850 1850 01 13 abo 1851 s Lyudkove Novozibkivskogo povitu Chernigivskoyi guberniyiPomer 22 travnya 1919 1919 05 22 Kiyiv vognepalne poranennyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist naukovecAlma mater dGaluz geologiyaZaklad Imperatorskij universitet Svyatogo VolodimiraNaukovij stupin doktor prirodnichih nauk Zhertva leninskogo teroru ZhittyepisNarodivsya u dvoryanskij rodini Po materi Mariyi Matviyivni buv ridnim pleminnikom ukrayinskogo istorika Oleksandra Matvijovicha Lazarevskogo Zaknichiv Chernigivsku klasichnu gimnaziyu 1872 roku prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu Uchenij i pedagog Pislya zakinchennya universitetu Armashevskogo 28 bereznya 1873 roku priznachili hranitelem mineralogichnogo kabinetu universitetu Uprodovzh 1873 1882 rokiv vin sholita yizdiv u naukovi vidryadzhennya v Chernigivsku Poltavsku Volinsku Hersonsku ta Tavrijsku guberniyi de provodiv geologichni sposterezhennya Rezultatom cih doslidzhen stala disertaciya Geologichnij naris Chernigivskoyi guberniyi za yaku 1883 roku fiziko matematichnij fakultet Kiyivskogo universitetu nadav Armashevskomu stupin magistra mineralogiyi ta geologiyi U listopadi 1883 roku jogo zatverdili docentom a 1 lyutogo 1885 roku estraordinarnim profesorom kafedri mineralogiyi ta geologiyi U 1902 1904 1911 1917 rokah Armashevskij buv suddeyu profesorskogo disciplinarnogo sudu universitetu 28 bereznya 1903 roku pislya publichnogo zahistu na fiziko matematichnomu fakulteti Moskovskogo universitetu disertaciyi Geologichni doslidzhennya v oblasti basejniv Dnipra ta Donu rada cogo universitetu zatverdila Armashevskogo doktorom mineralogiyi ta geologiyi Pislya cogo vin stav ordinarnim profesorom Kiyivskogo universitetu Zliva Glib Oleksandrovich Lazarevskij poseredini profesor Petro Yakovich Armashevskij sprava Boris Oleksandrovich Lazarevskij Konotop 1907 U 1905 1909 rokah Armashevskij buv dekanom fiziko matematichnogo fakultetu U kvitni 1906 roku rada universitetu vidryadila Armashevskogo v Sankt Peterburg dlya uchasti v z yizdi yakij obirav chleniv Derzhavnoyi Radi vid uchenoyi korporaciyi 1910 roku Armashevskij brav uchast u XI Mizhnarodnomu kongresi z geologiyi v Stokgolmi Vershinoyu pedagogichnoyi kar yeri Armashevskogo stalo zatverdzhennya jogo 24 chervnya 1917 roku zasluzhenim profesorom Kiyivskogo universitetu Armashevskij buv palkim prihilnikom zhinochoyi osviti Vin priklav bagato sil dlya organizaciyi v Kiyevi Vishih zhinochih kursiv 1878 dekilka rokiv buv yih direktorom Kerivnik kafedri mineralogiyi ta petrografiyi 1885 1916 Zasnovnik naukovoyi shkoli do yakoyi nalezhali profesori Volodimir Luchickij i Oleksandr Dubyanskij Na blago Kiyeva Buv znavcem nasharuvan na yakih rozmishenij Kiyiv Armashevskij chlen komisij iz pitan artezianskogo vodopostachannya Kiyeva ta zapobigannya zsuvam nagirnih jogo chastin uzdovzh berega Dnipra Do bilshovickogo perevorotu 1917 roku postijnij golova dumskoyi komisiyi z cih pitan Rozrobiv dlya Kiyeva merezhu artezianskih kolodyaziv yaka davala zmogu zaminiti dniprovsku vodu artezianskoyu Rozrobiv zaprovadiv i zdijsnyuvav postijne inspektuvannya sistemi shtolen sho zabezpechili pripinennya zsuviv na Volodimirskij girci ta v inshih miscyah Kiyeva Gromadskij diyach Armashevskij buv ne tilki vchenim i pedagogom ale j aktivnim gromadskim diyachem Tak vin buv golovoyu Opikunskogo tovaristva nad Kiyivskim budinkom pracelyubstva vice golovoyu pravlinnya Tovoristva lyuditeliv starovini ta mistectv golovoyu Kiyivskogo viddilennya Rosijskogo tovaristva ohoroni tvarin golovoyu sekciyi mineralogiyi pri Kiyivskomu tovaristvi lyubiteliv prirodi chlenom sposterezhnogo komitetu Tovaristva vzayemnogo strahuvannya majna vid vognyu v Kiyevi kandidatom u chleni pravlinnya Kiyivskogo tovaristva borotbi z dityachoyu smertnistyu golovoyu Tovaristva prirododoslidnikiv u Kiyevi chlenom komitetu zi sporudzhennya pam yatnika Petru Stolipinu Monarhist Armashevskij brav aktivnu uchast u monarhistskomu rusi buv chlenom Kievskogo Russkogo Sobraniya 1908 roku Armashevskogo obrali tovarishem zastupnikom golovi Kievskogo kluba russkih nacionalistov yaki progoloshuvali borotbu proti ukrainskih i evrejskih koznej 1912 roku yak delegat vid Kiyeva brav uchast u Vserosijskomu nacionalnomu z yizdi Prote koli 1913 golovoyu Klubu stav Anatolij Savenko Armashevskij u motivovanomu listi sklav iz sebe zvannya chlena Klubu ta perestav brati uchast u jogo diyalnosti Deyakij chas namagavsya nalagoditi vidannya gazeti pravogo spryamuvannya Kiev ale cherez brak koshtiv i profesijno pidgotovlenih pracivnikiv chasopis bulo zakrito Tragichnij final Pro ostanni roki zhittya profesora Armashevskogo povidav knyaz Mikola Zhevahov Z prihodom revolyuciyi Petro Yakovich povnistyu vidijshov vid gromadskoyi diyalnosti ta zamknuvsya u svoyemu kabineti pragnuchi buti storonnim sposterigachem togo sumburu yakij prinesli tak zvani svobodi Vin opracovuvav kurs ulyublenoyi kristalografiyi perechituvav klasikiv prirodoznavstva zagliblyuvavsya v Svyate Yevangeliye Prote yak prihilnika monarhizmu Armashevskogo 14 travnya 1919 roku zaareshtuvalo Kiyivske gubernske ChK Cherez 8 dniv jogo rozstrilyali Razom z Armashevskim zaginulo she chimalo chleniv Kievskogo kluba russkih nacionalistov U nekrolozi Pam yati P Ya Armashevskogo Volodimir Vernadskij pisav Zhetvoyu vidstupnikiv vid zakoniv Bozhih i lyudskih sudilosya zaginuti Petrovi Yakovichu Ne mozhna zabuvati cogo zlochinu Ne pochuttya pomsti vono povinno viklikati v nas ale pragnennya do moralnogo vidrodzhennya duhovnogo pidnesennya v borotbi proti povernennya perezhitogo zhahu Druzhina vchenogo Mariya Volodimirivna urodzhena grafinya Kapnist po pershomu cholovikovi Vrublevska chi Vrevska bula pravnuchkoyu vidomogo pismennika Vasilya Kapnista i vnuchkoyu vidomogo matematika i mehanika akademika Mihajla Ostrogradskogo Vona nenadovgo perezhila cholovika Perehovuyuchis vid peresliduvan spochatku v Kiyevi potim v Odesi Mariya Volodimirivna ne mala ni hvilini spokoyu vid postijnogo strahu potrapiti v ruki bilshovikiv Voseni 1920 rou vona zahvorila na tak i ne z yasovanu likaryami hvorobu j pomerla 19 grudnya 1920 roku v Odesi Naukova robotaPraci Armashevskogo i zokrema skladeni nim geologichni karti Chernigivshini 1883 i 46 j arkush zagalnoyi karti Rosiyi sho ohoplyuye majzhe vsyu Pridniprovsku nizovinu 1903 ye odniyeyu z osnov suchasnoyi Armashevskij vstanoviv na Volini 1898 istotno utochniv stratigrafiyu paleogenovih vidkladiv Ukrayini obgruntuvavshi pri comu isnuvannya kanivskogo yarusu 1903 visunuv vodnu gipotezu pohodzhennya lesu 1889 ye odnim z osnovopolozhnikiv pracyuvav u galuzi gidrogeologiyi vivchav kiyivski zsuvi provodiv arheologichni doslidzhennya PraciO valunnyh obrazovaniyah v lesse Chernigovskoj gubernii i nekotoryh prilegayushih mestnostyah Rechi i protokoly 6 go sezda Russkih estestvoispytatelej i vrachej Sankt Peterburg 1880 Predvaritelnyj otchyot o geologicheskih issledovaniyah v Poltavskoj gubernii v 1883 godu Izvestiya geologicheskogo komiteta T 6 1883 Geologicheskij ocherk Chernigovskoj gubernii Zapiski Kievskogo obshestva estestvoispytatelej T 7 Vypusk 7 1887 O nahozhdenii Paludina diluviana v posletretichnyh obrazovaniyah Yuzhnoj Rossii Zapiski Kievskogo obshestva estestvoispytatelej T 10 Vypusk 1 1889 Geologicheskij ocherk Chernigovskoj gubernii K 1883 O geologicheskom stroenii Kieva Publichnaya lekciya K 1896 Publichnye lekcii po geologii i istorii Kieva K 1897 K geologii Kieva Zapiski Kievskogo obshestva estestvoispytatelej T 16 Vypusk 1 1899 Obshaya geologicheskaya karta Rossii List 46 j Poltava Harkov Oboyan Trudy geologicheskogo komiteta T 15 Vypusk 1 1903 Geologicheskie issledovaniya v oblasti bassejna Dnepra i Dona Obshaya geologicheskaya karta Rossii List 46 Trudy geologicheskogo komiteta T 15 Vypusk 1 1903 Armashevskij P Ya Publichnye lekcii po geologii i istorii Kieva chitannye P Ya Armashevskim i Vl B Antonovichem v Istoricheskom Obshestve Nestora letopisca v marte 1896 goda Kiev Tip K N Milevskogo 1897 2 87 s 1 l il 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Armashevskij P Ya K voprosu o posletretichnyh obrazovaniyah Kieva soch P Ya Armashevskogo Kiev Tip N G Pilyushenko i K 1899 2 4 s 1 l il 15 serpnya 2020 u Wayback Machine DzherelaUkrayinska Radyanska Enciklopediya 2 e vidannya T 1 K 1977 S 249 Makarenko D Ye Armashevskij Petro Yakovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini T 1 K 2003 S 651 Biograficheskij slovar professorov i prepodavatelej universiteta sv Vladimira 1834 1884 K 1884 Chirvinskij P N Otryvki iz moih vospominanij Ocherki po istorii geologicheskih znanij Vypusk 15 Moskva 1972 Vernadskij V Pamyati P Ya Armashevskogo Obedinenie K 1919 Makarenko D Sozanskij V Pyotr Yakovlevich Armashevskij Geologicheskij zhurnal 1990 6 PrimitkiArmashevskij Petr Yakovlevich Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij Sent Pitersberg Brokgauz Efron 1890 T II S 120 d Track Q23892889d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q49236d Track Q24334441d Track Q602358 Svitlana Filchak 2 lyutogo 2010 17 19 http risu org ua RISU Religijno informacijna sluzhba Ukrayini Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2014 Procitovano 6 zhovtnya 2014 PosilannyaChicherova N L Repressii v gornoj promyshlennosti 13 bereznya 2007 u Wayback Machine Zhevahov Nikolaj Vospominaniya Glava 18 P Ya Armashevskij 29 veresnya 2007 u Wayback Machine