Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтва

Київське товариство охорони пам'яток старовини та мистецтва, КТОПСІМ (рос. Киевское общество охраны памятников старины и искусства, КООПСИ) — наукове товариство міста Київ, яке досліджувало історію та мистецтво земель України, Білорусі, Молдови та частково Польщі.

Київське товариство охорони пам'яток старовини та мистецтва
Абревіатура	КООПСИ(укр.)
Тип	наукове товариство^[d] наукове товариство
Засновник	ІТНЛ
Засновано	1910
Розпущено	1919
Сфера	охорона пам'яток історії та культури
Країна	Російська імперія
Штаб-квартира	Київ
Керівник	Трепов Федір Федорович
Ключові особи	Мердер Олексій Іванович Ертель Олександр Дмитрович Ящуржинський Хрисанф Петрович
Членів	187 (1911)
Партнерство	Імператорське Російське військово-історичне товариство ІТНЛ Київське товариство старожитностей і мистецтв

Історія

Засноване в 1910 р. з ініціативи членів Історичного товариства імені Нестора-літописця.

У 1911 р. з метою внесення пропозицій і змін брали участь в обговоренні закону про охорону пам'яток Російської імперії: «Положення про охорону старожитностей».

Від 7 грудня 1912 р. діяв Розпорядчий комітет очолюваний старшим чиновником з особливих доручень при генерал-губернаторові Мердером О., який залишався на цій посаді до припинення існування товариства в 1920 р.. В тому ж 1912 році це товариство заснувало музей (хранитель музею — Ертель О.) та бібліотеку, що в 1913—1915 рр. містились у приміщенні Педагогічного музею при Київському навчальному окрузі.

У 1913 р. офіційно відкрито Уманське відділення даного товариства, а головою став член Одеського товариства історії та старожитностей, член Таврійської вченої архівної комісії — Ящуржинський Х..

Співпрацювало зазначене товариство з

• Київським відділом Імператорського Російського воєнно-історичного товариства,
• Історичним товариством імені Нестора-літописця,
• Київським товариством старожитностей і мистецтв,
• Церковно-археологічним товариством при Київській духовній академії.

Згадане товариство виступило засновником

• Київської губернської вченої архівної комісії (у 1914 р.) і розробило науково-теоретичні засади її діяльності (праці Каманіна І.),
• крайового архіву та
• Археологічного інституту в Києві для підготовки фахівців архівознавства, що був відкритий в 1918 р..

Від 1918 р. товариство діяло тільки на теренах України.

У 1919 р. припинило діяльність через утворення Всеукраїнського комітету охорони пам'яток старовини і мистецтва. У тому ж 1919 р. найцінніші археологічні знахідки із музею товариства передано Київському художньо-промисловому і науковому музею.

У 1920 р. музейний фонд і бібліотечний фонд товариства передано Українському науковому товариству в Києві.

Напрямки діяльності товариства

Головний напрямок — охорона історико-культурної спадщини, реставрація, археологія.

Мало на меті

• виявлення, облік та охорона пам'яток на теренах Бесарабської, Волинської, Гродненської, Катеринославської, Київської, Люблінської, Мінської, Подільської, Полтавської, Чернігівської і Херсонської губерній;
• дослідження й збереження місцевих пам'яток старовини;
• розробка критеріїв визначення, поцінування та класифікації пам'яток, формування системи охорони пам'яток та ін.;
• клопотати перед урядовими установами вживання заходів до відновлення й охорони пам'яток, що перебувають у приватних осіб, товариств та установ;
• організація археологічних експедицій для огляду, вивчення і збирання стародавніх пам'яток;
• проводити за дозволом Імператорської археологічної комісії розкопки на громадських, казенних і церковних землях, на приватних ділянках (за згодою власника);
• розшукувати в урядових, станових і громадських установах, у приватних осіб старовинні архівні справи, папери і документи, що мають наукову цінність, вживати заходи щодо їх охорони;
• обговорювати наукові доповіді і видавати наукові праці своїх членів, влаштовувати прилюдні читання за тематикою наукових досліджень, виставки старожитностей;
• створити музей та бібліотеку товариства.

Склад товариства

До складу зазначеного товариства входило в 1911 р. 187 осіб, потім понад 320 осіб (в Уманське відділення товариства — 30 осіб):

• вища адміністрація Південно-Західного краю;
• професори Київського університету, Київської духовної академії, інженери, архітектори, військові, підприємці та ін.
• Біляшівський М., Болсуновський К., Голубєв С., Данилевич В., Ернст Ф., Каманін І., Меньшов Д., Мілєєв Д., Могилевцев С., Петров М., Полонська-Василенко Н., Прахов А., Сіцінський Ю., Терещенко О., Хвойка В., Щербаківський Д., Щербина В..

Керівництво

• Почесний голова:
  • Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор Трепов Ф..
• Рада голів:
  • єпископ Чигиринський Павло Преображенський (до 1911 р.), київський губернатор О. Гірс (у 1911—1912 рр.), шталмейстер Височайшого двору Суковкін М. (у 1913—1915 рр.), київський губернатор Ігнатьєв О. (у 1915—1917 рр.); 27 грудня 1911 р. загальні збори товариства обрали членом Ради Мердера О. І.; у різний час також були членами ради Голландський П., Добровольський Л., Довнар-Запольський М., Ертель О. (також був хранителем музею), Кулаковський Ю., Леонтович В., Стороженко М., Титов Ф.;
  • товаришами голів ради були — професор Київського університету Іконников В. (у 1910—1916 рр.), професор Київської духовної академії Завітневич В. (від 1916 р.; від березня 1917 р. виконував обов'язки голови цього товариства);
  • першими секретарями були — старший помічник управителя канцелярії генерального-губернатора Бахтін К. (у 1910 р.), старший ад'ютант штабу Київського військового округу підполковник Стеллецький Б. (1910—1913 рр.), діловод управління Київського, Подільського та Волинського генерал-губернатора Левицький О. (від 1913 р.).
• Загальні збори.

Див. також

• Київське товариство старожитностей і мистецтв
• Українське товариство охорони пам'яток історії та культури

Примітки

1. Комарова И. И., 151. Киевское общество охраны памятников старины и искусства [ 4 Квітня 2016 у Wayback Machine.] / Справочник научных обществ России (рос.)
2. Акуленко В. І., Київське товариство охорони пам'яток старовини та мистецтва [ 18 Листопада 2016 у Wayback Machine.] (Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтв [ 18 Листопада 2016 у Wayback Machine.]), сайт «Лексика — українські енциклопедії та словники»
3. Федорова Л. Д., Відомий діяч пам'яткоохоронного руху в Україні [ 12 Липня 2017 у Wayback Machine.] (до 150-річчя з дня народження Олексія Мердера) / Особистості / Л. Д. Федорова // Архіви України. 2011 р. — С.203-222.
4. Киевское общество охраны памятников старины и искусства [ 20 Лютого 2008 у Wayback Machine.], сайт «Гео-Киев» (рос.)

Джерела та література

• Федорова Л. Д., Київське товариство охорони пам'ятників старовини та мистецтва [ 11 Квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 250. — .
• Федорова Л. Д.. Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтва [ 11 Квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .

• Гирич І., Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтва. «Пам'ятки України», 1988, № 3.
• Григор'єва Т., Денисенко Г., З історії збереження історико-культурної спадщини України: діяльність Київського товариства охорони пам'яток старовини і мистецтва. // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія», т. 3: Історія. К., 1993.
• Федорова Л. Д., Діяльність Київського товариства охорони пам'яток старовини і мистецтва зі збереження культурної спадщини України 1910—1920 рр., К., 2008.
• Федорова Л. Д., Внесок Київського товариства охорони пам'яток старовини і мистецтва у розвиток архівної справи в Україні (1910-і рр.) [ 22 Лютого 2014 у Wayback Machine.] / Л. Д. Федорова // Архіви України. — 2010. — № 1. — С.117-127 [ 15 Квітня 2016 у Wayback Machine.].
• Заремба С. 3., Українське пам'яткознавство: історія, теорія, сучасність. К., 1995.
• Історично-культурна спадщина України (XIX ст. — поч. XX ст.). К., 1995.
• Воронцова О. А., Дослідження та відродження середньовічної пам'ятки історії та культури України — Звіринецького печерного комплексу у Києві: Автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук. К., 1996.
• ЦДІА України в Києві. Ф. 275, оп. 1, спр. 3, 10, 23, 25, 26, 43.
• Устав Киевского общества охраны памятников старины и искусства. К., 1910. (рос.)
• Каманин И., Записка об учреждении в Киеве Ученой архивной комиссии. «Военно-исторический вестник», 1912, № 1. (рос.)
• Каманин И., Зверинецкие пещеры в Киеве (их древность и святость). К., 1914. (рос.)
• Деятельность Киевского общества охраны памятников старины и искусства. К., 1910. (рос.)
• Деятельность Киевского общества охраны памятников старины и искусства // Военно-исторический вестник. Киев. Вып. 1-6. 1912.(рос.)
• Известия Императорской Археологической Комиссии. Вып. 50. Прибавление. 1913. — С.23-31.(рос.)
• Н.Н-ч. Общество охраны памятников старины и искусства // Журнал Русского Военно-Исторического Общества. № 7-8. 1913. (рос.)

Посилання

• Акуленко В. І., Київське товариство охорони пам'яток старовини та мистецтва [ 18 Листопада 2016 у Wayback Machine.] (Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтв [ 18 Листопада 2016 у Wayback Machine.]), сайт «Лексика — українські енциклопедії та словники»
• Діяльність Київського товариства охорони пам'яток старовини і мистецтва [ 14 Квітня 2016 у Wayback Machine.], звіт КТОПСІМ за 1912 р. / кафедра давньої і нової історії України ВНУ ім. Лесі Українки.
• Киевское общество охраны памятников старины и искусства [ 20 Лютого 2008 у Wayback Machine.], сайт «Гео-Киев» (рос.)