Ки́шка (лат. intestinum) — анатомічне порожнисте утворення, основна по протяжності складова травної системи — від шлунка до відхідника, по якій безпосередньо проходять харчові маси — хімус. Стінка кишки має слизову оболонку, підслизовий шар, м'язовий шар та . Залежно від відділу в організмі, кишка змінює свою будову: різний діаметр, може бути покрита частково або повністю очеревиною, може мати різну кількість , різну вираженість м'язових волокон та вираженість перистальтики, мати різний ступінь та бути по-різному покрита очеревиною. У тілі людини гістологічно та морфологічно розрізняють два окремих за побудовою та фізіологією органа — тонка кишка та товста кишка з їхніми відповідними відділами.
3 та 4 — тонка кишка, 5,7,8 — товста кишка | |
Ідентифікатори | |
---|---|
MeSH | D007422 |
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих] |
Як узагальнені назви, в літературі часто використовуються такі терміни як травна трубка, травний тракт, шлунково-кишковий тракт. У побутовій мові широко вживаними узагальнюючими термінами стали такі назви як кишечник, кишківник, кишковик, тельбухи. Термін кишківник знайшов свій вжиток у зоології безхребетних, де немає диференціації на товсту та тонку кишки — кишечником також іноді називають нижній відділ травного тракту безхребетних.
Майже по всій своїй протяжності травна трубка у різній мірі вираженості зберігає свою здатність до унікального руху — перистальтики — кільцеподібних скорочень м'язів позаду харчових грудок — як відповідь на подразнення чутливих рецептів попереду, які забезпечують проштовхування харчових мас — хімусу — лише в одну сторону.
Тонка й товста кишка у нормі містять величезну кількість мікроорганізмів, чим ближче до відхідника — тим більше; дещо меншу кількість мікроорганізмів містять вивідні протоки органів, які мають часткове сполучення, відкриваючись в просвіт кишки. Наявність мікроорганізмів у просвіті кишки є очікуваною у природі та називається симбіозом. Сукупність всіх симбіотичних бактерій певного макроорганізма називається мікробіом, а екосистема мікроорганізмів в певному органі — мікробіота (мікрофлора). Порушення балансу цих мікроорганізмів називається дисбактеріозом. Травна трубка захищається від їхнього проникнення в порожнину організму; якщо таке проникнення відбувається, узагальнено це явище називають перитонітом. Венозна кров, яка відтікає від кишки, практично ізольована від всього великого кола кровообігу організму і перед впадінням до нього направляється у печінку через окрему ворітну вену, несучи туди як поживні продукти, так і небезпечні продукти травлення та життєдіяльності мікроорганізмів, які печінка має знешкодити.
Різноманітні відділи шлунково-кишкового тракту і, власне, кишки у вужчому розумінні є широким міждисциплінарним предметом вивчення у медицині — дієтологія та нутриціологія, терапія, гастроентерологія, клінічна мікробіологія, фармакологія, токсикологія, інфекційні хвороби, , , проктологія, онкологія тощо.
Термінологія
У «Словарі української мови» Бориса Грінченка терміни кишечник і кишківник відсутні, наведені лише лексеми кишка та кишечка. У російсько-українському академічному словнику А. Кримського та С. Єфремова російський термін «кишечник» перекладено як «кишковник». У СУМ-11 1970-х наводиться тільки кишечник. У сучасній науковій літературі, крім більш вживаного терміна «кишечник», після 1991 року також використовуються «кишківни́к» та «кишкови́к». У довіднику «Міжнародна анатомічна термінологія» 2010 року кишечник не виділяється як окрема частина травної системи, замість нього окремо наведені терміни тонка кишка та товста кишка.
Будова
Всередині кишок є просвіт, залежності від наповнення він може бути округлим (наповнений газом або хімусом), або сплющеним, коли кишка немає наповнення. Зсередини просвіту кишка вителена [en]. Задача епітелію — бар'єрна функція, від проникнення мікроорганізмів, за винятком деяких бактеріофагів, та адсорбування поживних речовин. Епітелій має декілька типів клітин та продукує слиз який є захисним для стінки кишки зсередини, під епітелієм знаходиться шар сполучної тканини — [en].
У кишківнику виділяють два великих відділи: тонкий і товстий. Своєю чергою, вони розділяються на дрібніші ділянки. Обидва є м'язовими трубами, внутрішній шар містить лужний травний сік, нервові закінчення, кровоносні судини.
- Тонка кишка людини має 5 м завдовжки, 4 см у діаметрі й складається з дванадцятипалої, порожньої та клубової кишок.
- Товста кишка має в довжину 2 м, 6 см у діаметрі та складається зі сліпої, ободової, сигмоподібної та прямої кишок.
Стінки
Стінки: зсередини: багатошаровий слизовий епітелій; внутрішня стінка: тонкий шар гладких м'язів; ззовні: сполучна тканина;
Функції
Вміст кишечника повільно просувається за допомогою перистальтики (хвилеподібного руху).
Див. також
Примітки
- Кишечка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- . Архів оригіналу за 5 Березня 2016. Процитовано 12 Січня 2011.
- Біологічний словник / За ред. І. Г. Підоплічка, К. М. Ситника, Р. В. Чаговця. — К.: Головна редакція Укр. рад. енциклопедії АН УРСР, 1974.
- Талпош В. С. Зоологія. Словник-довідник. Поняття, терміни. − Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2000. − 240 с.
- Приклади використання у науковій літературі
- Черкасов В. Г. та ін. Травна система // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010.
- И. А. Иванова, А. А. Труфанова, А. В. Филиппенко. . microbiol.elpub.ru (рос.). Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. Архів оригіналу за 11 Квітня 2021. Процитовано 11 Квітня 2021.
Джерела
- Людина / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів, 2002. — 240 с.
- Секреторный механизм пищеварительных желез. — Л., 1960. (рос.)
- Богач П. Г. Механизмы нервной регуляции моторной функции тонкого кишечника. — К., 1961. (рос.)
- // Велика радянська енциклопедія. (рос.)
- Пристеночное (контактное) пищеварение. — Л.— М., 1963. (рос.)
- Уголев А. М. Физиология и патология пристеночного (контактного) пищеварения. — Л., 1967. (рос.)
- Шлыгин Г. К. Ферменты кишечника в норме и патологии. — Л., 1967. (рос.)
![]() | Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет