Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Китобі́йний про́мисел, або китоло́вство — комерційне полювання на китів. Метою китобійного промислу є перш за все здобич ворвані та спермацету, що слугує паливом і використовується в промисловості. Здобич м'яса стала грати роль лише з другої половини XX століття, м'ясо використовувалося для виготовлення ковбас. Так само мають цінність китовий вус. З печінки китів вироблявся вітамін A, із залоз та мозку — гормони, зокрема, інсулін.
Історія
Ранні свідоцтва про регулярний китобійний промисел в Європі приходять від норвежців зі Скандинавії близько 800—1000 років н. е. Також одними з перших китобоїв були баскські мореплавці; у XII сторіччі китобійний промисел вівся в Біскайській затоці. Скоріше за все ранні китобої здобували в основному гладких і гренландських китів, оскільки вони поволі плавають і не тонуть після смерті внаслідок високого вмісту жиру. Популяція сірих китів, що існувала раніше в Північній Атлантиці, була повністю вибита до початку XVIII століття.
З Біськайської затоки китобійний промисел розповсюдився на північ уздовж узбережжя Європи і далі до Гренландії. У наступному столітті данці, а потім британці почали промисел у водах Арктики. У XVII столітті китобійний промисел також почався на східному узбережжі Північної Америки.
Весь цей час китобої використовували невеликі вітрильні судна і вражали свою здобич гарпунами з вельботів. Потім китів буксирували до берега або кромки льоду або оброблялися прямо в морі, прив'язуючи до корпусу судна. В Японії китоловство зародилося близько 1600 року і проводилося за допомогою мереж і флотилій невеликих шлюпок.
У міру поліпшення конструкції суден китобої почали полювати і на інші види, особливо на кашалотів. У XVIII і XIX століттях китобої Нової Англії (США), Британії і Голландії рухалися спочатку в південну частину Атлантичного океану, а потім повертали на захід навколо мису Горн і йшли до Тихого океану, або повертали на схід і йшли до Індійського океану навколо мису Доброї Надії. У першій половині IXX століття китобійний промисел почався в Південній Африці і на Сейшельських островах. До того часу китобої Арктики проникли далеко в крижані води Гренландії, в Девісову протоку і до Шпіцбергена, де вони здобували гренландських і гладких китів і, пізніше, горбачів. Промисел гладких китів також почався у високих широтах південної частини Тихого океану, в районі Нової Зеландії і Австралії, а з 1840 року — в північній частині Тихого океану, в Беринговому, Чукотському морях і морі Бофорта.
Перевидобуток привів до занепаду китобійного промислу в Північній Атлантиці наприкінці XVIII століття, а в північній частині Тихого океану в середині XIX століття. Промисел кашалотів процвітав приблизно до 1850 року, але після цього швидко прийшов до занепаду. Ситуація ще більш погіршала після 1868 року, коли норвежець Свенд Фойн винайшов гарпунну гармату, а вітрильні судна змінилися пароплавами. Обидва цих нововведення підписали вирок крупним китам, що залишилися на той час, адже на пароплавах тепер можна було переслідувати навіть швидкохідних смугачів. До кінця XIX століття популяції гренландських і гладких китів були майже повністю винищені. Британське арктичне китоловство припинилось в 1912 році.
Наприкінці XIX століття промисел продовжувався в основному в Тихому океані, а також в районі Ньюфаундленду і біля західного узбережжя Африки. Потім в 1905 році були відкриті багаті райони нагулу синіх китів, фінвалів і сейвалів в Антарктиці. У 1925 році в Антарктиці почала роботу перша сучасна плавбаза, у зв'язку з чим пропала необхідність обробляти китів на березі. В результаті антарктичний китобійний промисел став швидко розвиватися, і в 1937—1938 роках здобувалося вже близько 46 000 китів за сезон. Це продовжувалося до тих пір, поки і ці популяції не були вибиті до того рівня, коли промисел став нерентабельним. Найбільший і, відповідно, найбільш комерційно цінний із смугастих китів, синій кит, переважав серед здобутих тварин в 1930-х роках, але його чисельність різко впала до початку 1950-х, і в 1965 році його промисел був повністю заборонений. У міру падіння чисельності увага китобоїв перемикалася на наступного за розміром смугастого кита, і так далі.
Кашалотів здобували і після падіння їх чисельності в 1850-х роках, проте до 1948 року щорічно здобувалося близько 5000 тварин. Після цього обсяги здобичі різко зросли до 20000 в рік, переважно в північній частині Тихого океану і в Південній півкулі, поки 1985 року вид не був узятий під охорону.
До середини XX століття лідерами китобійної індустрії були Норвегія і Велика Британія, за якими йшли Голландія і США, що також брали активну участь в промислі. Проте після Другої світової війни ці країни припинили пелагічний промисел, і їм на зміну прийшли Японія і Радянський Союз, хоча прибережний промисел продовжувався ще в багатьох країнах. Дані по здобичі китів, які Радянський Союз надавав в Міжнародну Китобійну Комісію, повністю фальсифікувалися, і лише нещодавно були офіційно опубліковані фактичні дані по радянському китобійному промислу.
Сучасний китобійний промисел
Надмірно інтенсивний промисел згубним чином позначився на чисельності китоподібних, привівши багатьох представників цього ряду до межі зникнення. Багато китоподібних занесено до списку Міжнародного союзу охорони природи. У даний час комерційний промисел китів заборонений мораторієм і законами більшості країн. В обмежених обсягах промисел ведеться тільки Норвегією, Ісландією і Японією, а також деякими аборигенними народами як одне з традиційних занять. За останніми підрахунками протягом XX століття китобійний промисел знищив щонайменше 2.9 мільйонів китів.
У наш час для промислу активно використовують загінне полювання на дельфінів.
| Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2008) |
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 Березня 2010. Процитовано 7 Вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 17 Вересня 2008. Процитовано 7 Вересня 2008.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
Посилання
 | Це незавершена стаття з океанології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kitobi jnij pro misel abo kitolo vstvo komercijne polyuvannya na kitiv Metoyu kitobijnogo promislu ye persh za vse zdobich vorvani ta spermacetu sho sluguye palivom i vikoristovuyetsya v promislovosti Zdobich m yasa stala grati rol lishe z drugoyi polovini XX stolittya m yaso vikoristovuvalosya dlya vigotovlennya kovbas Tak samo mayut cinnist kitovij vus Z pechinki kitiv viroblyavsya vitamin A iz zaloz ta mozku gormoni zokrema insulin Vbiti delfini bilobochki na Farerskih ostrovahIstoriyaBonaventura Piters starshij Gollandski kitoboyi bilya Shpicbergena 1645 Spushenij na vodu 1841 roku kitoboyec Charles W Morgan na stoyanci v muzeyi Ameriki i morya Ranni svidoctva pro regulyarnij kitobijnij promisel v Yevropi prihodyat vid norvezhciv zi Skandinaviyi blizko 800 1000 rokiv n e Takozh odnimi z pershih kitoboyiv buli baskski moreplavci u XII storichchi kitobijnij promisel vivsya v Biskajskij zatoci Skorishe za vse ranni kitoboyi zdobuvali v osnovnomu gladkih i grenlandskih kitiv oskilki voni povoli plavayut i ne tonut pislya smerti vnaslidok visokogo vmistu zhiru Populyaciya sirih kitiv sho isnuvala ranishe v Pivnichnij Atlantici bula povnistyu vibita do pochatku XVIII stolittya Z Biskajskoyi zatoki kitobijnij promisel rozpovsyudivsya na pivnich uzdovzh uzberezhzhya Yevropi i dali do Grenlandiyi U nastupnomu stolitti danci a potim britanci pochali promisel u vodah Arktiki U XVII stolitti kitobijnij promisel takozh pochavsya na shidnomu uzberezhzhi Pivnichnoyi Ameriki Ves cej chas kitoboyi vikoristovuvali neveliki vitrilni sudna i vrazhali svoyu zdobich garpunami z velbotiv Potim kitiv buksiruvali do berega abo kromki lodu abo obroblyalisya pryamo v mori priv yazuyuchi do korpusu sudna V Yaponiyi kitolovstvo zarodilosya blizko 1600 roku i provodilosya za dopomogoyu merezh i flotilij nevelikih shlyupok U miru polipshennya konstrukciyi suden kitoboyi pochali polyuvati i na inshi vidi osoblivo na kashalotiv U XVIII i XIX stolittyah kitoboyi Novoyi Angliyi SShA Britaniyi i Gollandiyi ruhalisya spochatku v pivdennu chastinu Atlantichnogo okeanu a potim povertali na zahid navkolo misu Gorn i jshli do Tihogo okeanu abo povertali na shid i jshli do Indijskogo okeanu navkolo misu Dobroyi Nadiyi U pershij polovini IXX stolittya kitobijnij promisel pochavsya v Pivdennij Africi i na Sejshelskih ostrovah Do togo chasu kitoboyi Arktiki pronikli daleko v krizhani vodi Grenlandiyi v Devisovu protoku i do Shpicbergena de voni zdobuvali grenlandskih i gladkih kitiv i piznishe gorbachiv Promisel gladkih kitiv takozh pochavsya u visokih shirotah pivdennoyi chastini Tihogo okeanu v rajoni Novoyi Zelandiyi i Avstraliyi a z 1840 roku v pivnichnij chastini Tihogo okeanu v Beringovomu Chukotskomu moryah i mori Boforta Garpunna garmata Perevidobutok priviv do zanepadu kitobijnogo promislu v Pivnichnij Atlantici naprikinci XVIII stolittya a v pivnichnij chastini Tihogo okeanu v seredini XIX stolittya Promisel kashalotiv procvitav priblizno do 1850 roku ale pislya cogo shvidko prijshov do zanepadu Situaciya she bilsh pogirshala pislya 1868 roku koli norvezhec Svend Fojn vinajshov garpunnu garmatu a vitrilni sudna zminilisya paroplavami Obidva cih novovvedennya pidpisali virok krupnim kitam sho zalishilisya na toj chas adzhe na paroplavah teper mozhna bulo peresliduvati navit shvidkohidnih smugachiv Do kincya XIX stolittya populyaciyi grenlandskih i gladkih kitiv buli majzhe povnistyu vinisheni Britanske arktichne kitolovstvo pripinilos v 1912 roci Naprikinci XIX stolittya promisel prodovzhuvavsya v osnovnomu v Tihomu okeani a takozh v rajoni Nyufaundlendu i bilya zahidnogo uzberezhzhya Afriki Potim v 1905 roci buli vidkriti bagati rajoni nagulu sinih kitiv finvaliv i sejvaliv v Antarktici U 1925 roci v Antarktici pochala robotu persha suchasna plavbaza u zv yazku z chim propala neobhidnist obroblyati kitiv na berezi V rezultati antarktichnij kitobijnij promisel stav shvidko rozvivatisya i v 1937 1938 rokah zdobuvalosya vzhe blizko 46 000 kitiv za sezon Ce prodovzhuvalosya do tih pir poki i ci populyaciyi ne buli vibiti do togo rivnya koli promisel stav nerentabelnim Najbilshij i vidpovidno najbilsh komercijno cinnij iz smugastih kitiv sinij kit perevazhav sered zdobutih tvarin v 1930 h rokah ale jogo chiselnist rizko vpala do pochatku 1950 h i v 1965 roci jogo promisel buv povnistyu zaboronenij U miru padinnya chiselnosti uvaga kitoboyiv peremikalasya na nastupnogo za rozmirom smugastogo kita i tak dali Kashalotiv zdobuvali i pislya padinnya yih chiselnosti v 1850 h rokah prote do 1948 roku shorichno zdobuvalosya blizko 5000 tvarin Pislya cogo obsyagi zdobichi rizko zrosli do 20000 v rik perevazhno v pivnichnij chastini Tihogo okeanu i v Pivdennij pivkuli poki 1985 roku vid ne buv uzyatij pid ohoronu Do seredini XX stolittya liderami kitobijnoyi industriyi buli Norvegiya i Velika Britaniya za yakimi jshli Gollandiya i SShA sho takozh brali aktivnu uchast v promisli Prote pislya Drugoyi svitovoyi vijni ci krayini pripinili pelagichnij promisel i yim na zminu prijshli Yaponiya i Radyanskij Soyuz hocha priberezhnij promisel prodovzhuvavsya she v bagatoh krayinah Dani po zdobichi kitiv yaki Radyanskij Soyuz nadavav v Mizhnarodnu Kitobijnu Komisiyu povnistyu falsifikuvalisya i lishe neshodavno buli oficijno opublikovani faktichni dani po radyanskomu kitobijnomu promislu Suchasnij kitobijnij promiselNadmirno intensivnij promisel zgubnim chinom poznachivsya na chiselnosti kitopodibnih privivshi bagatoh predstavnikiv cogo ryadu do mezhi zniknennya Bagato kitopodibnih zaneseno do spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi U danij chas komercijnij promisel kitiv zaboronenij moratoriyem i zakonami bilshosti krayin V obmezhenih obsyagah promisel vedetsya tilki Norvegiyeyu Islandiyeyu i Yaponiyeyu a takozh deyakimi aborigennimi narodami yak odne z tradicijnih zanyat Za ostannimi pidrahunkami protyagom XX stolittya kitobijnij promisel znishiv shonajmenshe 2 9 miljoniv kitiv U nash chas dlya promislu aktivno vikoristovuyut zaginne polyuvannya na delfiniv Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2008 Div takozhMobi DikPrimitki Arhiv originalu za 29 Bereznya 2010 Procitovano 7 Veresnya 2008 Arhiv originalu za 17 Veresnya 2008 Procitovano 7 Veresnya 2008 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 14 bereznya 2015 PosilannyaCe nezavershena stattya z okeanologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi