Ця сторінка довідка призначена для подання опису певних аспектів вікіпедійних норм звичаїв практик Вона може відображати

Ця сторінка — довідка, призначена для подання опису певних аспектів вікіпедійних норм, звичаїв, практик. Вона може відображати різні рівні консенсусу, але це не .

Правила транслітерації фінських власних назв українською мовою

У таблиці подано українські відповідники літер та комбінацій літер фінської абетки, наведені в додатку фінсько-українського словника Юрія Зуба (Гельсінський університет, 2012).

У словнику зазначено, що ці правила «розроблено для цього видання, і автори не мають відомостей про які-небудь узагальнені правила, які б існували раніше. Базою для них стали правила транслітерації фінських власних назв російською мовою, опубліковані 1977 р. в 10-му числі журналу „Кіелікелло“. В частині, що стосується української мови, правила ґрунтуються на Українському правописі 2007 року.»

Транскрипційна таблиця містить також «назви шведського походження, які часто трапляються в фінськомовних текстах. Однак ці норми не поширюються на назви, що їх вживають у Швеції.»

«Ці правила призначені для широкого застосування в українській мові, зокрема у спілкуванні між приватними особами, в газетах і журналах, на телебаченні і в літературі.»

Літера або комбінація літер	Відповідність в українській мові	Вживання та примітки	Зразки
a	а	Не після j (див. ja)	Anna=Анна, Alava=Алава, Aulanko=Ауланко/Авланко
a	а	У давніх іменах, які закінчуються на ia, кінцеву літеру a передаємо як я	Maria=Марія, Sofia=Софія, Sylvia=Сілвія/Сільвія
aa	аа		Aarne=Аарне, Aalto=Аалто, Aavasaksa=Аавасакса, Koillismaa=Койллісмаа
ai	ай		Aili=Айлі, Kaitila=Кайтіла, Aitolahti=Айтолагті
au	ау	Перед голосним	Lauerma=Лауерма
au	ау/ав	В інших випадках	Aulanko=Ауланко/Авланко
b	б		Birgitta=Бірґітта, Backman=Бакман, Borgå=Борґо
c	к	Перед a, o, u та приголосним, а також у кінці слова	Carita=Каріта, Eric=Ерік, Agricola=Аґрікола, Cleve=Клеве
	с	Перед e, i, y	Alice=Алісе, Cederberg=Седерберґ
	ц	В цьому прізвищі	Fabricius=Фабріціус
ch	к	Перед a, o, u та приголосним	Christer=Крістер, Zacharias=Сакаріас, Chorell=Корелл(ь)
	ч	Перед e, i, y	Chydenius=Чюденіус
	ш	В цих випадках	Charlotta=Шарлотта, Charpentier=Шарпантьє
ck	к	Всередині слова між голосним та іншим приголосним, а також у кінці слова після приголосного	Backman=Бакман, Barck=Барк, Räckhals=Рекгалс
ck	кк	Всередині слова між голосними, а також у кінці слова після голосного	Backas=Баккас, Rydbeck=Рюдбекк, Stackelberg=Стаккельберґ
d	д		Daniel=Даніель, Doris=Дуріс, Davidson=Давідсон, Drumsö=Друмсе
dju	ю	На початку швед. слова	Djurle=Юрле, Djupsjö=Юпше
e	е	Не після j (див. je)	Elina=Еліна, Erkko=Еркко, Lauerma=Лауерма, Raento=Раенто, Espoo=Еспоо, Kokemäenjoki=, Terttu=Тертту, Vieno=Віено, Helle=Гелле, Sievänen=Сіевянен, Kievi=Кіеві, Veteli=Ветелі
ee	ее	Не після j (див. jee)	Eero=Ееро, Eerikäinen=Еерікяйнен, Eetula=Еетула, Leena=Леена, Teemu=Теему, Veera=Веера, Kitee=Кітее, Seetrimäki=Сеетрімякі
ei	ей		Eino=Ейно, Eikkala=Ейккала, Eistilä=Ейстіля, Veikko=Вейкко, Heikkonen=Гейкконен, Heinola=Гейнола
eu/ey	еу/ев		Eurola=Еурола/Еврола, Eura=Еура/Евра, Teuvo=Теуво/Тевво, Peuranen=Пеуранен/Певранен
eä	ея		Pyöreälä=Пюереяля
f	ф		Fredrik=Фредрік, Finnilä=Фінніля, Fiskars=
g	ґ	Перед a, o, u та приголосним, а також у кінці слова	Gabriel=Ґабріель, Gunnar=Ґуннар, Agricola=Аґрікола, Gardberg=Ґардберґ, Grankulla=Ґранкулла
ge	є	Швед., зазвичай у першому складі	Gestrin=Єстрін
ger	яр	Швед., зазвичай у першому складі	Gerda=Ярда
gi	ї	Швед., зазвичай у першому складі	Ginman=Їнман
gy	ю	Швед., зазвичай у першому складі	Gylden=Юлден/Юльден
gä	є	Швед., зазвичай у першому складі	Gädda=Єдда
gär	яр	Швед., зазвичай у першому складі	Gärkman=Яркман
gö	є	Швед., зазвичай у першому складі	Göran=Єран, Göta=Єта
göö	єе	Швед., зазвичай у першому складі	Göös=Єес
h	г	За винятком сполучень hja та hjö на початку слова	Heikki=Гейккі, Haahtela=Гаагтела, Hamina=Гаміна, Vihti=
В українських текстах за еквівалент фінської літери h часто вживають літеру х. Таке вживання очевидно пов'язане з впливом російської мови, однак воно не рекомендоване, бо український звук, що відповідає літері х, дуже відрізняється від фінського звука, що відповідає літері h, натомість г і h дуже близькі за звучанням.
hja	я	Швед., на початку слова; наприклад, у цьому імені	Hjalmar=Яльмар
hjö	є	Швед., на початку слова; наприклад, у цьому імені	Hjördis=Єрдіс
i	і	Не після j (див. ji)	Ilmari=Ілмарі/Ільмарі, Itkonen=Ітконен, Inari=Інарі
Див. також відомості про пов'язане з транлітеруванням літери і «правило дев'ятки» в кінці цієї таблиці.
	й	Як друга частина дифтонга та довгого i: див. ai, ei, ii, oi, ui, yi, äi, öi
ie	іе		Vieno=Віено, Lievonen=Ліевонен, Ylivieska=
ii	ій/іі	Не після j (див. jii)	Iivo=Ійво/Ііво, Liisa=Лійса/Лііса, Siitonen=Сійтонен/Сіітонен, Iisalmi=Ійсалмі/Іісалмі, Yli-Ii=/Юлі-Іі
iu	іу	Перед голосним	Kiuaskallio=Кіуаскалліо
	іу	У словах іншомовного походження (між i та u межа складів)	Chydenius=Чюденіус, Fabricius=Фабріціус, Salonius=Салоніус
	іу / ів	В інших випадках	Lius=Ліус/Лівс
iä	ія	Не після j (jiä > пор. ji)	Äikiä=Ейкія/Яйкія, Kälviä=Кяльвія
iö	іе		Päiviö=Пяйвіе, Köyliö=Кеуліе/Кевліе
j		Див. сполучення j + голосний нижче
ja	я	На початку слова та після голосного	Jalo=Яло, Seija=Сейя, Jalava=Ялава, Kajanti=Каянті, Jalasjärvi=Ялас'ярві
	’я	Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v	Lahja=Лаг'я, Pohjala=Пог'яла, Pohjanmaa=Пог'янмаа, Tarja=Тар'я
	ья	Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль	Viljakkala=Вільяккала, Katja=Катья, Ronja=Ронья
jaa	яа	На початку слова й після голосного	Jaakko=Яакко, Jaatinen=Яатінен, Jaakkima=Яаккіма
jaa	’яа, ьяа	Всередині слова після приголосного, пор. ja
je	є	На початку слова й після голосного	Jermu=Єрму, Jeskanen=Єсканен, Jepua=Єпуа, Töijensalo=Тейєнсало
	’є	Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v	Purjesaari=Пур'єсаарі
	ье	Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль	Veljesmaa=Вельєсмаа
jee	єе	На початку слова та після голосного	Jeesiöjoki=Єесіейокі
jee	’єе, ьєе	Всередині слова після приголосного, пор. je
ji	ї	На початку слова та після голосного	Jirva=Їрва, Jirssi=Їрссі, Pikkujietajoki=Піккуїетайокі
	’ї	Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v
	ьї	Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль	Poljinsuo= Польїнсуо
jii	їй/їі	На початку слова та після голосного	Jiirva=Їйрва/Їірва
jii	’їй, ьїй / ’їі, ьїі	Всередині слова після приголосного, пор. ji
jo	йо		Jorma=Йорма, Keijo=Кеййо, Joki=Йокі, Joensuu=Йоенсуу, Puijo=, Viljo=Вільйо, Ahjopalo=Агйопало, Porvoonjoki=Порвоонйокі
joo	йоо		Joonas=Йоонас, Kajoonsaari=Кайоонсаарі, Majoola=Майоола
ju	ю	На початку слова й після голосного	Juho=Юго, Maiju=Майю, Junnila=Юнніла, Lajunen=Лаюнен, Mujujärvi=Муюярві
	’ю	Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v	Karjula=Кар'юла
	ью	Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль	Kulju=Кулью, Kiljunen=Кільюнен
juu	юу/юв	На початку слова та після голосного	Juuso=Юусо/Ювсо, Juupajärvi=Юупаярві/Ювпаярві
juu	’юу, ьюу / ’юв, ьюв	Всередині слова після приголосного, пор. ju
jy	ю	На початку слова й після голосного	Jyrki=Юркі, Jylhä=Юл(ь)гя, Jyväskylä=Ювяскюля
	’ю	Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v	Ärjylä=Ер'юля/Яр'юля
	ью	Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль	Öljymäki=Ельюмякі
jyy	юу/юв	На початку слова та після голосного	Jyykeä=Юукея/Ювкея, Jyysjärvi=Юус'ярві/Ювс'ярві
jyy	’юу, ьюу / ’юв, ьюв	Всередині слова після приголосного, пор. jy
jä	я	На початку слова й після голосного	Järvinen=Ярвінен, Poijärvi=Пойярві, Suojärvi=Суоярві
	’я	Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v	Suonsyrjä=Суонсюр'я
	’я	На межі частин складного слова після приголосного, якщо попередній приголосний не передаємо разом з ь	Jyysjärvi=Юус'ярві/Ювс'ярві, Kilpisjärvi=/Кіл(ь)піс'ярві
	ья	Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль	Pöljä=Пелья
	ья	На межі частин складного слова після приголосного, якщо попередній приголосний передаємо разом з ь	Vieljärvi=Віельярві
jää	яа	На початку слова й після голосного	Jääski=Яаскі
jää	яа	Всередині слова після приголосного, пор. jä
jö	є	На початку слова та після голосного	Jöns=Єнс, Jöröjukka=Єреюкка
	’є	Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v	Yrjö=Юр'є
	ьє	Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль	Lötjönen=Летьєнен, Pöljönen=Пельєнен
jöö	єе	На початку слова та після голосного	Jöökki=Єеккі, Äijöö=Ейєе/Яйєе
jöö	’єе, ьєе	Всередині слова після приголосного, пор. jö
k	к		Kauko=Кауко/Кавко, Kalske=Калске, Kotka=Котка
k, kj	ч	Швед., перед e, i, y, ä, ö	Kersten=Черстен, Kellberg/Kjellberg=Челльберґ
kk	кк		Orvokki=Орвоккі, Kukkonen=Кукконен, Kokkola=Коккола
l	л	Перед голосним	Lauri=Лаурі/Лаврі, Saalasti=Сааласті, Aulanko=Ауланко/Авланко
	л	Перед приголосним після складу з a, o, u	Salme=Салме, Tolppanen=Толппанен, Salpausselkä=Салпауссел(ь)кя/Салпавссел(ь)кя
	ль / л	Перед приголосним після складу з e, i, y, ä, ö	Vilho=Вілго/Вільго, Siltanen=Сілтанен/Сільтанен
		Деякі назви мають усталену форму, напр.	Helsinki=Гельсінкі
		В кінці слова	Emil=Еміль/Еміл, Joel=Йоель/Йоел, Paul=Пауль/Паул/Павль/Павл
Багато імен західного походження з приголосним l традиційно пишуть в українській мові через ль, навіть якщо в попередньому складі голосний заднього ряду (a, o, u), напр. Adolf=Адольф, Albert=Альберт, Alfred=Альфред, Arnold=Арнольд, Osvald=Освальд, Valdemar=Вальдемар, Hjalmar=Яльмар тощо. Передаючи такі імена, слід дотримуватися української орфографічної традиції, однак передаючи фінські імена, ліпше дотримуватися вищезазначаних рекомендацій.
	ль	Якщо далі йде сполучення j + голосний (пор. ja, je, ji, ju, jy, jä, jö)	Pöljä=Пелья
lju	ю	Швед., на початку слова	Ljung=Юнґ
ll	лл	Всередині слова між голосними	Kalle=Калле, Ulla=Улла, Svalling=Сваллінґ
	лл	Швед. після a, o, u перед приголосним	Kallvik=Каллвік
	лль	Швед. після e, i, y, ä, ö перед приголосним	Kellberg=Челльберґ
	лль	Швед. у кінці слова	Lindell=Лінделль, Revell=Ревелль
m	м		Mikko=Мікко, Lampi=Лампі, Maarianhamina=Мааріангаміна
mm	мм		Emma=Емма, Lammio=Ламміо, Tammisaari=
n	н		Niilo=Нійло/Нііло, Nieminen=Ніемінен, Naantali=Наанталі
nn	нн		Annikki=Анніккі, Kanninen=Каннінен, Päijänne=Пяйянне
o	о		Outi=Оуті/Овті, Orko=Орко, Outokumpu=Оутокумпу/Овтокумпу
o	о/у	Швед., залежить від вимови в шведській мові	Rolf=Рол(ь)ф, Torstensson=Торстенссон, Borgå=Борґо
o	о/у		Bo=Бу, Olavsson=Улавссон, Domarby=Думарбю
oi	ой		Oiva=Ойва, Koivisto=Койвісто, Voikkaa=Войккаа
oo	оо		Roope=Роопе, Noopila=Ноопіла, Porvoo=Порвоо
ou	оу	Перед голосним	Louekoski=Лоуекоскі
ou	оу/ов	В інших випадках	Outi=Оуті/Овті
p	п		Pekka=Пекка, Tapola=Тапола, Pori=Порі
pp	пп		Seppo=Сеппо, Tappurainen=Таппурайнен, Lappi=Лаппі
q	к		Qvintus=Квінтус
qu	кв		Sundquist=Сундквіст
r	р		Risto=Рісто, Torvinen=Торвінен, Rauma=Раума/Равма
rr	рр		Aarre=Аарре, Verronen=Верронен, Arrakoski=Арракоскі
s	с		Simo=Сімо, Säisiö=Сяйсіе, Salo=Сало
sj	ш	Швед.	Sjundeå=Шундео, Sjöberg=Шеберґ
sk	ш	Швед. перед e, i, y, ä, ö	Skärström=Шерстрем, Skeppsbro=Шеппсбру
ski/skj	ш	Швед.	Skiöld/Skjöld=Шельд
ss	сс		Jussi=Юссі, Kassinen=Кассінен, Nissilä=Ніссіля
stj	ш	Швед.	Stjernberg=Шернберґ, Tawaststjerna=Тавастшерна
t	т		Tuulikki=Тууліккі/Тувліккі, Timonen=Тімонен, Turku=Турку
tj	ч	Швед.	Tjeder/Tjäder=Чедер
tt	тт		Terttu=Тертту, Henttonen=Генттонен, Uittamo=Уйттамо
u	у		Unto=Унто, Uotila=Уотіла, Kumpula=Кумпула
u	у/в	Як друга частина дифтонга та довгого u: див. au, eu, iu, ou, uu
ui	уй		Tuija=Туйя, Uino=Уйно, Puijo=
uu	уу	Перед голосним та у кінці слова	Kuuanoja=Кууаноя, Kainuu=Кайнуу
	уу/ув	Перед приголосним	Uuno=Ууно/Увно, Kuusinen=Куусінен/Кувсінен
v/w	в		Valto=Валто, Wartiovaara=Вартіоваара, Vantaa=Вантаа
x	кс		Felix=Фелікс, Axelsson=Аксельссон, Saxby=Саксбю
y	ю		Käpylä=Кяпюля, Saxby=Саксбю, Kyllikki=Кюлліккі, Rydbeck=Рюдбекк, Chydenius=Чюденіус, Yrjölä=Юр'єля, Ylivieska=, Kymmene=Кюммене
	у/в	Як друга частина дифтонга та довгого y: див. ey, iy, yy, äy, öy	Köyliö=Кеуліе/Кевліе
	і	У шведських іменах та назвах на початку слова	Yngve=Інґве, Ylander=Іландер, Yttervik=Іттервік
	і	Додатково, наприклад, у цьому імені	Sylvia=Сілвія/Сільвія
	и	У словах слов'янського походження	Zyszkowicz=Зишковіч
yi	юй		Yijälä=Юйяля
yy	юу/юв	Не в кінці слова	Myyrmäki=Мюурмякі/Мюврмякі, Lyyli=Люулі/Лювлі, Kyyrö=Кюуре/Кювре, Yyteri=Юутері/Ювтері
yy	юу	В кінці слова	Lempyy=Лемпюу, Uusikaarlepyy=/Увсікаарлепюу
yä	юя		Keikyä=Кейкюя, Pöytyä=Пеутюя/Певтюя
yö	юе		Kyösti=Кюесті, Yöntilä=Юентіля
z	с		Mauritz=Маурітс/Маврітс, Zacharias=Сакаріас
	ц	У словах німецького походження	Zimmer=Ціммер
	з	У словах слов'янського походження	Zyszkowicz=Зишковіч
å	о		Åke=Оке, Åström=Острем, Åggelby=Оґґельбю
å	а	Винятки	Åbo=Або, Åland=Аланд
ä	е/я	На початку слова	Ämmälä=Еммяля/Яммяля, Ähtäri=Егтярі/Ягтярі
	я	Всередині та в кінці слова	Väinö=Вяйне, Jylhä=Юльгя, Mäntyharju=Мянтюгар'ю, Ypäjä=Юпяя
	е	У шведських словах	Ängskulla=Енґскулла, Märta=Мерта, Räckhals=Рекгалс
äi	ей/яй	На початку слова	Äikiä=Ейкія/Яйкія
äi	яй	Всередині слова	Käiväräinen=Кяйвяряйнен, Päiviö=Пяйвіе, Päijänne=Пяйянне
äy	еу/ев/яу/яв	На початку слова	Äystö=Еусте/Евсте/Яусте/Явсте, Äyräpää=Еуряпяа/Евряпяа/Яуряпяа/Явряпяа
äy	яу/яв	Всередині слова	Säynätsalo=Сяунятсало/Сявнятсало, Mäyränen=Мяурянен/Мяврянен
ää	ее/яа	На початку слова	Ääri=Еері/Яарі, Äänekoski=Еенекоскі/Яанекоскі
ää	яа	Всередині та в кінці слова	Kääriä=Кяарія, Vääksy=, Haanpää=Гаанпяа
ö	е	Не після j	Östen=Естен, Öljymäki=Ельюмякі, Överby=Евербю, Päiviö=Пяйвіе, Sjögren=Шеґрен, Körsbärsgränden=Черсберсґренден, Könönen=Кененен, Pöljä=Пелья, Sörnäinen=Серняйнен
ö	е	Після j, пор. jö	Jöröjukka=Єреюкка
öi	ей	Не після j	Öintilä=Ейнтіля, Höijer=Гейєр, Töijensalo=Тейєнсало
öi	ей	Після j, пор. jö
öy	еу/ев	Не після j	Öystilä=Еустіля/Евстіля, Röyttä=Реуття/Ревття, Söyrinki=Сеурінкі/Севрінкі, Vöyri=Веурі/Веврі
öy	еу/ев	Після j, пор. jö
öö	ее	Не після j	Höök=Геек, Ränsöö=Рянсее, Töölö=Тееле
öö	ее	Після j, пор. jöö

«Правило дев'ятки»

«В українській мові існує т. зв. „правило дев'ятки“, яке реґламентує вживання літер і та и в словах іншомовного походження. Суть його полягає в тому, що коли перед літерою і є одна з дев'яти приголосних: д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р, і водночас після неї будь-яка приголосна (крім й), замість і повинна бути и. Правило завжди діє в загальних назвах: дизель, силікат, режим, і його застосовують також і в найновіших запозиченнях: принтер, чипси. Традиційно літеру и замість і вживають і в деяких інших випадках, не передбачених цим правилом, напр. єпископ, митрополит, вимпел, химера.»

«Ситуація з власними назвами складніша. У прізвищах воно поширюється лише на випадки з п'ятьма літерами замість дев'ятьох: ж, ч, ш, щ і ц (Вашинґтон, Цицерон, Чингісхан, але Дізель). Те саме стосується зокрема й російських прізвищ, хоча їх написання реґламентоване й іншими нормами. У топонімах правило зазвичай не діє — його застосовують лише в певних випадках (напр. Америка, Антарктида, Алжир, Чикаго, Мадрид, Рига, Британія, Братислава, Бразилія, Сирія, Скандинавія).»

«Такі приписи містяться в чинному правописі української мови 2007 р. Що стосується наведених далі правил транслітерації, в них „правило дев'ятки“ не враховано взагалі, насамперед тому, що його застосування залежить від того, чи є назва топонімом чи прізвищем. До того ж норми можуть дещо змінитися в наступних редакціях правопису.»

«Утім, це правило примітне тим, що воно впливає на написання назви фінської столиці. В чинному правописі цю назву взагалі не вказано в розділі, що описує „правило дев'ятки“, і, отже, її слід писати так: Гельсінкі. Однак у сучасній українській мові фіґурують і інші варіанти написання, один з яких (Гельсинкі) можна обґрунтувати саме цим правилом, і саме тому його поява виправдана і в цьому словнику. Натомість інші варіанти написання, крім Гельсінкі й Гельсинкі, є некоректними.»

Авторські права

Ця стаття в Вікіпедії скопіювана з названого джерела без змін з дозволу авторів.

Джерело

Юрій Зуб, Фінсько-український словник, Гельсінський університет, 2012, с. 491–499, .

Див. також

Транскрипція