Кипшак (каз. Қыпшақ) — нині збережене як тюркське плем'я у складі Середнього жуза казахів від давнього народу кипчаків, поширеного від Алтаю до Дунаю. Етнонім «Кипчак» вперше згадується в давньотюркському рунічному пам'ятнику, датованому 760 роком.
Кипшак | |
---|---|
Самоназва | Қыпшақ |
Ареал | Казахстан (, , ) |
Раса | південносибірська раса |
Походження | тюркське |
Входить до | казахи |
Мова | казахська, російська |
Релігія | Іслам сунітського толка |
Територія
В даний час живуть у Костанайській, Кизилордінській, Павлодарській, Карагандинській, Акмолінській, Північно-Казахстанській та Туркестанській областях Казахстану. А також в Республіці Дагестан (Ногайський район), Алтайському краї, Омській, Оренбурзькій, Челябінській, Курганській, Новосибірській та Тюменській областях Росії. Ташкентській області Узбекистану, Баткенській, Ошській та Джалалабадській областях Республіки Киргизстан.
Передісторія
Кипчаки жили на величезній території від озера Зайсан на Алтаї до берегів Дунаю (XI—XII ст.), У пізній період (після XV ст.) жили в основному на території сучасного , на південних берегах Сирдар'ї в її середньому та нижній течії, на берегах Тобола і брали участь у етногенезі казахів та інших тюркських народів (киргизів, татар, башкир та інших). За даними царського перепису, вони селилися в , , Павлодарському, Омському повітах. Їхнє гасло — «Ойбас», є вихідцями з ханства Абулхайра, брали активну участь в етногенезі казахів та утворення Казахського ханства.
Чисельність
За даними сільськогосподарського перепису 1899—1912 гг. Кипшаків налічувалося 169 тис. осіб, у тому числі в 47 тис. осіб (41 % казахського населення), в 10,7 тис. осіб (28 %), у — 14,8 тис. (10, 3 %), — 10,9 тис. (6,6 %), у — 32,9 тис.(22,5 %), — 42, 9 (46 %). Кипшаки складали 4,5 % від загальної чисельності казахів у Російській імперії.
Тамга та Уран
Тамга племені Қос Әліп (Два гіганти). Уран — Ойбас, походить від імені , сина кара-кипчака .
Підрозділи
- Кулан-Кыпшак: Пұсырманқұл, Қайдауыл, Қырымқожа, Бұғаз.
- Сары-Кыпшак: Китай-Кыпшак: Сагал-Кыпшак: Кара-Кыпшак: Карабалык: Қыдырбай, Қарсақ, Қарта, Жантілес, Шуманақ, Танабұға
- Колденен: Көлденең Алатай, Қыжық, Былғашы, Шандаяқ, Көккөз, Тасқор, Арық, Науша, Мимық
- Бултын: Биболат, Ағыс, Шуақ
- Узун: Алтыбас — Күлеке, Құлшын; Алтыс — Қаз, Келел, Кенжебай
- Торы: қитаба, түйішке, көкмұрын, шаш
- Шуақ : уәріс, бегіс(меңіс)
- Бегіс: жолаба, күрлеуіт, алдаберді
- Жолаба: Жангелді, Көселбас, Әбілқасым, Қызылшекпен, Есенкелді, Тоқболат
- Есенкелді: Ақбетей, Қәдірқұл, Қатығұлақ
- Қәдірқұл: Алқұлы , Өтеп , Әйтен
Див. також
Примітки
Джерела
- «Шаштылар» шежіре Архівовано вересень 29, 2014 на сайті Wayback Machine., (Қыпшақ тармағы) Алматы 2002 ж., 248 б.
- «Есте қалар ел тарихы»(Қыпшақ Қарабалық шежіресі) А. Шаяхмет. — Қостанай, 2005.- 232 б.
Посилання
- Детальна карта казахських родів
- Дерево казахських родів
- http://www.kazakh.ru/about/clan/zhuzy.jpg
- http://elbilge.ucoz.com/_ld/0/43_Qazaq.jpg
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kipshak kaz Қypshak nini zberezhene yak tyurkske plem ya u skladi Serednogo zhuza kazahiv vid davnogo narodu kipchakiv poshirenogo vid Altayu do Dunayu Etnonim Kipchak vpershe zgaduyetsya v davnotyurkskomu runichnomu pam yatniku datovanomu 760 rokom KipshakSamonazvaҚypshakArealKazahstan Rasapivdennosibirska rasaPohodzhennyatyurkskeVhodit dokazahiMovakazahska rosijskaReligiyaIslam sunitskogo tolkaTeritoriyaV danij chas zhivut u Kostanajskij Kizilordinskij Pavlodarskij Karagandinskij Akmolinskij Pivnichno Kazahstanskij ta Turkestanskij oblastyah Kazahstanu A takozh v Respublici Dagestan Nogajskij rajon Altajskomu krayi Omskij Orenburzkij Chelyabinskij Kurganskij Novosibirskij ta Tyumenskij oblastyah Rosiyi Tashkentskij oblasti Uzbekistanu Batkenskij Oshskij ta Dzhalalabadskij oblastyah Respubliki Kirgizstan PeredistoriyaKipchaki zhili na velicheznij teritoriyi vid ozera Zajsan na Altayi do beregiv Dunayu XI XII st U piznij period pislya XV st zhili v osnovnomu na teritoriyi suchasnogo na pivdennih beregah Sirdar yi v yiyi serednomu ta nizhnij techiyi na beregah Tobola i brali uchast u etnogenezi kazahiv ta inshih tyurkskih narodiv kirgiziv tatar bashkir ta inshih Za danimi carskogo perepisu voni selilisya v Pavlodarskomu Omskomu povitah Yihnye gaslo Ojbas ye vihidcyami z hanstva Abulhajra brali aktivnu uchast v etnogenezi kazahiv ta utvorennya Kazahskogo hanstva ChiselnistZa danimi silskogospodarskogo perepisu 1899 1912 gg Kipshakiv nalichuvalosya 169 tis osib u tomu chisli v 47 tis osib 41 kazahskogo naselennya v 10 7 tis osib 28 u 14 8 tis 10 3 10 9 tis 6 6 u 32 9 tis 22 5 42 9 46 Kipshaki skladali 4 5 vid zagalnoyi chiselnosti kazahiv u Rosijskij imperiyi Tamga ta UranTamga plemeni Қos Әlip Dva giganti Uran Ojbas pohodit vid imeni sina kara kipchaka PidrozdiliKulan Kypshak Pusyrmankul Қajdauyl Қyrymkozha Bugaz Sary Kypshak Kitaj Kypshak Sagal Kypshak Kara Kypshak Karabalyk Қydyrbaj Қarsak Қarta Zhantiles Shumanak Tanabuga Koldenen Koldenen Alataj Қyzhyk Bylgashy Shandayak Kokkoz Taskor Aryk Nausha Mimyk Bultyn Bibolat Agys Shuak Uzun Altybas Kүleke Қulshyn Altys Қaz Kelel Kenzhebaj Tory kitaba tүjishke kokmuryn shash Shuak uәris begis menis Begis zholaba kүrleuit aldaberdi Zholaba Zhangeldi Koselbas Әbilkasym Қyzylshekpen Esenkeldi Tokbolat Esenkeldi Akbetej Қәdirkul Қatygulak Қәdirkul Alkuly Өtep ӘjtenDiv takozhPolovciPrimitkiDzherela Shashtylar shezhire Arhivovano veresen 29 2014 na sajti Wayback Machine Қypshak tarmagy Almaty 2002 zh 248 b Este kalar el tarihy Қypshak Қarabalyk shezhiresi A Shayahmet Қostanaj 2005 232 b Posilannyalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Kipshak Detalna karta kazahskih rodiv Derevo kazahskih rodiv http www kazakh ru about clan zhuzy jpg http elbilge ucoz com ld 0 43 Qazaq jpg