Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кераміка ацтеків — один з видів ремісництва імперії ацтеків. Традиції гончарства сформувалися на основі традицій виробництва кераміки народів Месоамерики, зокрема ольмеків та тольтеків.
Сировина
Глина, придатна для виробництва кераміки, добувала практично скрізь у країні. У районі сучасного штату Морелоса на берегах річок добували глину, яку широко застосовували для виробництва кераміки. Хроніст Бернардіно де Саагун згадував про продаж на ринку Теночтітлана дуже якісної блакитної глини.
Виробництво
Ацтекські гончарі (zuquichiuqui) не знали гончарного круга. Втім вони досягали високої майстерності у виробі керамічних виробів. Усі гончарні вироби ліпилися вручну, хоча грубий домашній посуд міг вироблятися і не фахівцями, найкращі посудини різних форм і розмірів, з тонкими стінками і зі смаком прикрашені, були справою рук професіоналів, що пройшли відповідне навчання.
В Ацтекській імперії використовували техніку глазурі, виробляли орнаментовану та розписну кераміку, найчастіше використовувалися стилізовані зображення птахів, рослин, риб тощо, а також прості гладкостінні вироби.
Найпоширенішими виробами були: великий глечик для води, горщики для приготування бобів і замачування маїсу, чаша для розтирання стручкового перцю. Крім цього основного начиння гончарі виробляли низку тарілок, блюд, кубків для напою з агави, спеціальні глеки для какао, соусники і черпаки, хоча тільки заможні люди могли дозволити собі мати весь сервіз подібного роду. Для храмів виготовлялися різного роду курильні і ритуальні посудини, а глиняні жаровні були потрібні як в приватних будинках, так і в громадських будівлях. За формою і призначенням кераміка була найрізноманітнішою: вази великі і малі; горщики; глечики з ручкою; глиняні жаровні або сковорідки (comal або comalli), на яких пекли тортильї; посудини для зберігання продуктів; судини для ритуальних цілей (тлекашітль) тощо.
Зазвичай прикрашалися внутрішня поверхня великих чаш, а в період приблизно з 1350 року відбувалося поступова зміна стилю. Спочатку центральний орнамент був абстрактним (хоча один або два зразки являють стилізованих орлів), але потім абстракції поступилися місцем натуралістичним зображенням птахів, комах, метеликів і риб, оточених візерунчастої облямовкою. З'явилися гончарні вироби, для яких характерні чорні спіральні візерунки на червоному глянцевому фоні.
Визнаним центром керамічного виробництва було м. Куаутітлан, з яким сперечалися за найкращу кераміку міштеки з Оахаки. Власне ацтекська кераміка відома під назвою «ацтекська помаранчева кераміка». Південніше Теночтітлана — у Маліналько, Тлауіке, Шочікалько, Куернавака — виготовлялася поліхромна кераміка. На виробництві кераміки господарського призначення спеціалізувалися міста Койоакан, Тескоко і Теотіуакан. Втім навіть у період найвищого розквіту ацтекської держави частину з керамічних виробів ацтеки отримували з сусідніх держав, перш за все з альтепетля (він відомий своєю керамікою дотепер).
Найбільше відрізняє кераміку Чолули її різнобарвний розпис з використанням червоного, коричневого, чорного, жовтого, помаранчевого, синьо-сірого та білого кольорів, які різко контрастують зі стриманим двоколірним візерунком ацтекських посудин. Складний орнамент чолульських виробів включав стилізовані пір'я, черепа, крем'яні ножі, а також абстрактні візерунки і зображення богів, людей або тварин, виконані в стилі близькому до зображень у манускриптах. Цю кераміку охоче купували ацтеки, вона була надзвичайно популярна серед знавців в Теночтітлані, які воліли її виробам своїх майстрів. Мода на чолульскую кераміку почалася з імператорського палацу, оскільки існують свідчення того, що Монтесумі II подавали їжу лише на чолульському посуді.
Джерела
- Бернардіно де Саагун, Куприенко С. А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X–XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко.. — К. : Видавець Купрієнко С. А., 2013. — 218 с. — .
- Castillo F.V.M. Estructura economica de la sociedad mexica. Mexico, 1972
- Leon-Portilla M. La institucion cultural del comercio prehispanico. — ECN. Vol. 3, 1962.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Keramika actekiv odin z vidiv remisnictva imperiyi actekiv Tradiciyi goncharstva sformuvalisya na osnovi tradicij virobnictva keramiki narodiv Mesoameriki zokrema olmekiv ta toltekiv TlekashitlSirovinaGlina pridatna dlya virobnictva keramiki dobuvala praktichno skriz u krayini U rajoni suchasnogo shtatu Morelosa na beregah richok dobuvali glinu yaku shiroko zastosovuvali dlya virobnictva keramiki Hronist Bernardino de Saagun zgaduvav pro prodazh na rinku Tenochtitlana duzhe yakisnoyi blakitnoyi glini VirobnictvoActekski gonchari zuquichiuqui ne znali goncharnogo kruga Vtim voni dosyagali visokoyi majsternosti u virobi keramichnih virobiv Usi goncharni virobi lipilisya vruchnu hocha grubij domashnij posud mig viroblyatisya i ne fahivcyami najkrashi posudini riznih form i rozmiriv z tonkimi stinkami i zi smakom prikrasheni buli spravoyu ruk profesionaliv sho projshli vidpovidne navchannya V Actekskij imperiyi vikoristovuvali tehniku glazuri viroblyali ornamentovanu ta rozpisnu keramiku najchastishe vikoristovuvalisya stilizovani zobrazhennya ptahiv roslin rib tosho a takozh prosti gladkostinni virobi Najposhirenishimi virobami buli velikij glechik dlya vodi gorshiki dlya prigotuvannya bobiv i zamachuvannya mayisu chasha dlya roztirannya struchkovogo percyu Krim cogo osnovnogo nachinnya gonchari viroblyali nizku tarilok blyud kubkiv dlya napoyu z agavi specialni gleki dlya kakao sousniki i cherpaki hocha tilki zamozhni lyudi mogli dozvoliti sobi mati ves serviz podibnogo rodu Dlya hramiv vigotovlyalisya riznogo rodu kurilni i ritualni posudini a glinyani zharovni buli potribni yak v privatnih budinkah tak i v gromadskih budivlyah Za formoyu i priznachennyam keramika bula najriznomanitnishoyu vazi veliki i mali gorshiki glechiki z ruchkoyu glinyani zharovni abo skovoridki comal abo comalli na yakih pekli tortilyi posudini dlya zberigannya produktiv sudini dlya ritualnih cilej tlekashitl tosho Zazvichaj prikrashalisya vnutrishnya poverhnya velikih chash a v period priblizno z 1350 roku vidbuvalosya postupova zmina stilyu Spochatku centralnij ornament buv abstraktnim hocha odin abo dva zrazki yavlyayut stilizovanih orliv ale potim abstrakciyi postupilisya miscem naturalistichnim zobrazhennyam ptahiv komah metelikiv i rib otochenih vizerunchastoyi oblyamovkoyu Z yavilisya goncharni virobi dlya yakih harakterni chorni spiralni vizerunki na chervonomu glyancevomu foni Viznanim centrom keramichnogo virobnictva bulo m Kuautitlan z yakim sperechalisya za najkrashu keramiku mishteki z Oahaki Vlasne actekska keramika vidoma pid nazvoyu actekska pomarancheva keramika Pivdennishe Tenochtitlana u Malinalko Tlauike Shochikalko Kuernavaka vigotovlyalasya polihromna keramika Na virobnictvi keramiki gospodarskogo priznachennya specializuvalisya mista Kojoakan Teskoko i Teotiuakan Vtim navit u period najvishogo rozkvitu actekskoyi derzhavi chastinu z keramichnih virobiv acteki otrimuvali z susidnih derzhav persh za vse z altepetlya vin vidomij svoyeyu keramikoyu doteper Najbilshe vidriznyaye keramiku Choluli yiyi riznobarvnij rozpis z vikoristannyam chervonogo korichnevogo chornogo zhovtogo pomaranchevogo sino sirogo ta bilogo koloriv yaki rizko kontrastuyut zi strimanim dvokolirnim vizerunkom actekskih posudin Skladnij ornament cholulskih virobiv vklyuchav stilizovani pir ya cherepa krem yani nozhi a takozh abstraktni vizerunki i zobrazhennya bogiv lyudej abo tvarin vikonani v stili blizkomu do zobrazhen u manuskriptah Cyu keramiku ohoche kupuvali acteki vona bula nadzvichajno populyarna sered znavciv v Tenochtitlani yaki volili yiyi virobam svoyih majstriv Moda na cholulskuyu keramiku pochalasya z imperatorskogo palacu oskilki isnuyut svidchennya togo sho Montesumi II podavali yizhu lishe na cholulskomu posudi DzherelaBernardino de Saagun Kuprienko S A Obshaya istoriya o delah Novoj Ispanii Knigi X XI Poznaniya astekov v medicine i botanike Red i per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 218 s ISBN 978 617 7085 07 1 Castillo F V M Estructura economica de la sociedad mexica Mexico 1972 Leon Portilla M La institucion cultural del comercio prehispanico ECN Vol 3 1962