Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Граф Федір Едуардович Келлер (16.08.1850-01.07.1904) — генерал-лейтенант, герой російсько-японської війни, власник садиби Сєнници. Походить з дворян Курляндской губернії.
| Федір Едуардович Келлер | |
|---|---|
 | |
| Народження | 16 серпня 1850 Москва, Російська імперія |
| Смерть | 1 липня 1904 (53 роки) Гайчжоу, d, Династія Цін загиблий у бою |
| Країна |  Російська імперія |
| Приналежність |  Росія, Сербія |
| Рід військ | кавалерsя, пsхота, Генеральний штаб |
| Освіта | Академія Генерального штабу |
| Звання | генерал-лейтенант |
| Командування | 4-й стрілковий Імператорського прізвища лейб-гвардії полк, 2-й Східно-Сибірський корпус |
| Війни / битви | Чорногорсько-турецька війна (1876—1878), Російсько-турецька війна (1877—1878), Російсько-японська війна |
| Рід | Keller[d] |
| Діти | d |
| Нагороди |   |
 Келлер Федір Едуардович у Вікісховищі | |
Військова служба
Народився 16 серпня 1850 року. Син сенатора Едуарда Федоровича Келлера. Після закінчення Пажеського корпуса був випущений в 1868 р. корнетом в Кавалергардський полк. У 1876 році закінчив Миколаївську академію Генерального штабу і був підвищений до звання ротмістра.
Сербсько-турецька війна
У 1877 році Келлер вступив добровольцем до лав сербської армії з чином підполковника і відзначився у військових операціях, виділяючись своєю хоробрістю. На початку вересня Келлер був відряджений генералом Черняєвим з Деліграда з особливим дорученням до спадкоємця цесаревичу Олександру Олександровичу і до фельдмаршала князя Барятинського Олександр Івановича. Швидко виконавши доручення, він вже 22 вересня повернувся в долину Велика Морава, де 24 вересня був призначений начальником лівого крила III корпусу, що діяв проти Османа-паші, причому загін Келлера (10 батальйонів, 1 ескадрон , 10 гармат) відбив у Копита 4 жовтня стрімку атаку турків; за цю справу він був нагороджений сербської срібною медаллю «За хоробрість». Через 2 дні Келлер перейшов в наступ для заняття Зайчара, і після кровопролитного бою у Копита зайняв ворожі позиції.
Після розгрому сербської армії під Дьюнішем (17 жовтня) із залишків сербських військ і загонів російських добровольців Черняєва була сформована російська добровольча дивізія, і Келлер був призначений начальником її штабу. Але розбіжності в поглядах (про заходи підтримки дисципліни) з начальником дивізії полковником Меженіновим змусили Келлера відмовитися від посади і виїхати в Белград.
Російсько-турецька війна
Повернувшись до Росії, Келлер був зарахований підполковником генерального штабу. Перебуваючи штаб-офіцером для доручень при штабі 11-го армійського корпусу, він брав участь в російсько-турецькій війні 1877—1878 рр. і за бойові заслуги був нагороджений орденами святого Володимира 4-го ступеня з мечами, святого Станіслава 2-го ступеня з мечами та золотою шаблею з написом «За хоробрість». Призначений 24 грудня виконуючим обов'язки начальника штабу Іметлійского загону, замість пораненого підполковника Куропаткіна Олексій Миколайовича, Келлер 24-27 грудня провів через Іметлійський перевал загін генерал-лейтенанта Скобелєва 2-го і за відміну під Шейново отримав 31 січня 1878 р. орден Святого Георгія 4-го ступеня
 | У відплату за відміну, надану в справі з турками у Шипки, при переході 26 грудня 1877 року, до Іметлі |  |
Потім Келлер ніс обов'язки начальника штабу болгарського ополчення. Після укладення Сан-Стефанського договору Келлер був призначений начальником штабу болгарського земського війська, а в 1878 р. начальником штабу 1-ї гренадерської дивізії.
Подарований 19 лютого 1879 р. флігель-ад'ютантом до царя і вироблений в полковники, він поїхав у відрядження в Константинополь для участі в роботах міжнародної комісії з визначення меж Болгарського князівства.
30 грудня 1882 р. Келлер був призначений командиром лейб-гвардії 4-го стрілецького Імператорської Фамілії батальйону, а в 1890 р. в чині генерал-майора — завідувачем мобілізаційної частиною головного управління козачих військ.
Займаючи з 1893 по 1899 рр. посаду директора Пажеського корпусу, Келлер залишив по собі світлу пам'ять гуманного і тактовного педагога.
Російсько-японська війна
Проведений в 1899 р. в генерал-лейтенанти, він був призначений Катеринославським губернатором і з цієї посади за власним бажанням у березні 1904 р. відправився на театр військових дій проти Японії. Після прибуття в Маньчжурію Келлер став на чолі 2-го Східно-Сибірського корпусу і незабаром був призначений начальником Східного загону замість генерала Засулича. Хоробрий і мужній, Келлер підняв дух ввірених йому військ, завжди показався в найнебезпечніших місцях бою. 18 липня під час бою на Янзелінському перевалі, супроводжуваний своїм штабом, він проїхав верхи до найбільш обстрілюваної японцями російської батареї і впав, уражений 36 кулями ворожої шрапнелі.
Похований в родинній усипальниці в своєму маєтку {{iw|Сєнниця (маєток)|Сєнниця|ru|Сенницы (усадьба)}.
Військові чини
- В службу вступив (02.06.1866 р.)
- Корнет гвардії (12.07.1868)
- Поручик (06.04.1872)
- Штабс-ротмістр (31.03.1874)
- Ротмістр (04.04.1876)
- Підполковник (04.04.1876)
- Полковник (04.04.1879)
- Флігель-ад'ютант (1879)
- Генерал-майор (20.07.1891)
- Генерал-лейтенант (06.12.1899)
Нагороди
- Орден Святого Станіслава 3 ст. (1872)
- Орден Святої Анни 3 ст. (1876)
- Орден Святого Володимира 4 ст. з мечами та бантом (1877)
- Золота зброя «За хоробрість» (1877)
- Орден Святого Станіслава 2 ст. з мечами (одна тисяча вісімсот сімдесят сім)
- Орден Святого Георгія 4 ст. (1878)
- Орден Святої Анни 2 ст. (1882)
- Орден Святого Володимира 3 ст. (1886)
- Орден Святого Станіслава 1 ст. (1892)
- Орден Святого Володимира 2 ст. (1893)
- іноземні
- Сербський , офіцерський хрест (1876)
- Болгарський Орден «Святий Олександр» 3-й ст. (1883)
- Австрійський , командорський хрест (1883)
- Французький Орден Почесного Легіону, командорський хрест (1886)
- Перський Орден Лева і Сонця 1-й ст. (1889)
- Сербський 2-й ст. з мечами (1892)
- Болгарський Орден «Святий Олександр» 1-й ст. (1899)
Сучасники про Келлера
Болгарський офіцер Кішів Стефан, служив під керівництвом Келлера під час Шейновської операції, згадував: "Граф Келлер був ще молодий, але славний і хоробрий бойовий офіцер … Крім своїх бойових якостей граф Келлер відрізнявся просто ангельською добротою, лагідним характером і любов'ю до своїх підлеглих, про яких завжди дбав як батько; його ж відданість військовій справі і властивість завжди свято виконувати свої обов'язки робили його невтомним в службі ".
Сім'я
Дружина (з 14 липня 1882 року) — княжна Марія Олександрівна Шаховська (1861—1944), єдина дочка генерал-лейтенанта князя Шаховського Олександра Івановича і Анни Михайлівни Вієльгорської. У 1875 році успадкувала село Знаменське. Випускниця Смольного інституту, з 1882 року фрейліна двору. Овдовівши, 10 вересня 1910 року в Берліні вийшла заміж за німецького дипломата барона Ганса Карла фон Флотова (1862—1935), з 1916 року в розлученні. Після революції жила в еміграції. Померла 22 січня 1944 року в Мерана в Італії. У шлюбі мала сина Келлер Олександра Федоровича (1883—1946) і дочку Марію (1884—1894; померла в результаті сильного удару головою об дерево під час катання на санках).
Примітки
- Куропаткін Олексій Миколайович
- Полковник болгарської армії, військовий письменник
Джерела
- Авчінніков А. Г. Пам'яті гр. Ф. Е. Келлера. Катеринослав, 1909).
- Гліноецкій Н. П. Історичний нарис Миколаївської академії Генерального штабу. СПб., 1882.
- Келлер, Федір Едуардович, граф // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Кішів С. І. З бойової і похідного життя 1877—1878 рр. Софія, 1903
- Щетинін Б. А. Пам'яті графа Ф. Е. Келлера // «Історичний вісник», 1904, вересень.
Посилання
- Микола Едуардович Гейнце. «У діючій армії. Смерть гр. Ф. Е. Келлера ».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Graf Fedir Eduardovich Keller 16 08 1850 01 07 1904 general lejtenant geroj rosijsko yaponskoyi vijni vlasnik sadibi Syennici Pohodit z dvoryan Kurlyandskoj guberniyi Fedir Eduardovich KellerNarodzhennya16 serpnya 1850 1850 08 16 Moskva Rosijska imperiyaSmert1 lipnya 1904 1904 07 01 53 roki Gajchzhou d Dinastiya Cin zagiblij u boyuKrayina Rosijska imperiyaPrinalezhnist Rosiya SerbiyaRid vijskkavalersya pshota Generalnij shtabOsvitaAkademiya Generalnogo shtabuZvannyageneral lejtenantKomanduvannya4 j strilkovij Imperatorskogo prizvisha lejb gvardiyi polk 2 j Shidno Sibirskij korpusVijni bitviChornogorsko turecka vijna 1876 1878 Rosijsko turecka vijna 1877 1878 Rosijsko yaponska vijnaRidKeller d DitidNagorodi Keller Fedir Eduardovich u VikishovishiVijskova sluzhbaNarodivsya 16 serpnya 1850 roku Sin senatora Eduarda Fedorovicha Kellera Pislya zakinchennya Pazheskogo korpusa buv vipushenij v 1868 r kornetom v Kavalergardskij polk U 1876 roci zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu i buv pidvishenij do zvannya rotmistra Serbsko turecka vijna U 1877 roci Keller vstupiv dobrovolcem do lav serbskoyi armiyi z chinom pidpolkovnika i vidznachivsya u vijskovih operaciyah vidilyayuchis svoyeyu horobristyu Na pochatku veresnya Keller buv vidryadzhenij generalom Chernyayevim z Deligrada z osoblivim doruchennyam do spadkoyemcya cesarevichu Oleksandru Oleksandrovichu i do feldmarshala knyazya Baryatinskogo Oleksandr Ivanovicha Shvidko vikonavshi doruchennya vin vzhe 22 veresnya povernuvsya v dolinu Velika Morava de 24 veresnya buv priznachenij nachalnikom livogo krila III korpusu sho diyav proti Osmana pashi prichomu zagin Kellera 10 bataljoniv 1 eskadron 10 garmat vidbiv u Kopita 4 zhovtnya strimku ataku turkiv za cyu spravu vin buv nagorodzhenij serbskoyi sribnoyu medallyu Za horobrist Cherez 2 dni Keller perejshov v nastup dlya zanyattya Zajchara i pislya krovoprolitnogo boyu u Kopita zajnyav vorozhi poziciyi Pislya rozgromu serbskoyi armiyi pid Dyunishem 17 zhovtnya iz zalishkiv serbskih vijsk i zagoniv rosijskih dobrovolciv Chernyayeva bula sformovana rosijska dobrovolcha diviziya i Keller buv priznachenij nachalnikom yiyi shtabu Ale rozbizhnosti v poglyadah pro zahodi pidtrimki disciplini z nachalnikom diviziyi polkovnikom Mezheninovim zmusili Kellera vidmovitisya vid posadi i viyihati v Belgrad Rosijsko turecka vijna Povernuvshis do Rosiyi Keller buv zarahovanij pidpolkovnikom generalnogo shtabu Perebuvayuchi shtab oficerom dlya doruchen pri shtabi 11 go armijskogo korpusu vin brav uchast v rosijsko tureckij vijni 1877 1878 rr i za bojovi zaslugi buv nagorodzhenij ordenami svyatogo Volodimira 4 go stupenya z mechami svyatogo Stanislava 2 go stupenya z mechami ta zolotoyu shableyu z napisom Za horobrist Priznachenij 24 grudnya vikonuyuchim obov yazki nachalnika shtabu Imetlijskogo zagonu zamist poranenogo pidpolkovnika Kuropatkina Oleksij Mikolajovicha Keller 24 27 grudnya proviv cherez Imetlijskij pereval zagin general lejtenanta Skobelyeva 2 go i za vidminu pid Shejnovo otrimav 31 sichnya 1878 r orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya U vidplatu za vidminu nadanu v spravi z turkami u Shipki pri perehodi 26 grudnya 1877 roku do Imetli Potim Keller nis obov yazki nachalnika shtabu bolgarskogo opolchennya Pislya ukladennya San Stefanskogo dogovoru Keller buv priznachenij nachalnikom shtabu bolgarskogo zemskogo vijska a v 1878 r nachalnikom shtabu 1 yi grenaderskoyi diviziyi Podarovanij 19 lyutogo 1879 r fligel ad yutantom do carya i viroblenij v polkovniki vin poyihav u vidryadzhennya v Konstantinopol dlya uchasti v robotah mizhnarodnoyi komisiyi z viznachennya mezh Bolgarskogo knyazivstva 30 grudnya 1882 r Keller buv priznachenij komandirom lejb gvardiyi 4 go strileckogo Imperatorskoyi Familiyi bataljonu a v 1890 r v chini general majora zaviduvachem mobilizacijnoyi chastinoyu golovnogo upravlinnya kozachih vijsk Zajmayuchi z 1893 po 1899 rr posadu direktora Pazheskogo korpusu Keller zalishiv po sobi svitlu pam yat gumannogo i taktovnogo pedagoga Rosijsko yaponska vijna N N Bunin Smert generala Kellera vo vremya boya na Yanzelinskom perevale 1904 god 1905 Pro smert Kellera v zhurnali Niva vid 1904 roku u datoyu priznachennya fligel ad yutantom pomilka pravilno 1879 rik Provedenij v 1899 r v general lejtenanti vin buv priznachenij Katerinoslavskim gubernatorom i z ciyeyi posadi za vlasnim bazhannyam u berezni 1904 r vidpravivsya na teatr vijskovih dij proti Yaponiyi Pislya pributtya v Manchzhuriyu Keller stav na choli 2 go Shidno Sibirskogo korpusu i nezabarom buv priznachenij nachalnikom Shidnogo zagonu zamist generala Zasulicha Horobrij i muzhnij Keller pidnyav duh vvirenih jomu vijsk zavzhdi pokazavsya v najnebezpechnishih miscyah boyu 18 lipnya pid chas boyu na Yanzelinskomu perevali suprovodzhuvanij svoyim shtabom vin proyihav verhi do najbilsh obstrilyuvanoyi yaponcyami rosijskoyi batareyi i vpav urazhenij 36 kulyami vorozhoyi shrapneli Pohovanij v rodinnij usipalnici v svoyemu mayetku iw Syennicya mayetok Syennicya ru Sennicy usadba Vijskovi chiniV sluzhbu vstupiv 02 06 1866 r Kornet gvardiyi 12 07 1868 Poruchik 06 04 1872 Shtabs rotmistr 31 03 1874 Rotmistr 04 04 1876 Pidpolkovnik 04 04 1876 Polkovnik 04 04 1879 Fligel ad yutant 1879 General major 20 07 1891 General lejtenant 06 12 1899 NagorodiOrden Svyatogo Stanislava 3 st 1872 Orden Svyatoyi Anni 3 st 1876 Orden Svyatogo Volodimira 4 st z mechami ta bantom 1877 Zolota zbroya Za horobrist 1877 Orden Svyatogo Stanislava 2 st z mechami odna tisyacha visimsot simdesyat sim Orden Svyatogo Georgiya 4 st 1878 Orden Svyatoyi Anni 2 st 1882 Orden Svyatogo Volodimira 3 st 1886 Orden Svyatogo Stanislava 1 st 1892 Orden Svyatogo Volodimira 2 st 1893 inozemni Serbskij oficerskij hrest 1876 Bolgarskij Orden Svyatij Oleksandr 3 j st 1883 Avstrijskij komandorskij hrest 1883 Francuzkij Orden Pochesnogo Legionu komandorskij hrest 1886 Perskij Orden Leva i Soncya 1 j st 1889 Serbskij 2 j st z mechami 1892 Bolgarskij Orden Svyatij Oleksandr 1 j st 1899 Suchasniki pro KelleraM A Keller na portreti L Baksta Bolgarskij oficer Kishiv Stefan sluzhiv pid kerivnictvom Kellera pid chas Shejnovskoyi operaciyi zgaduvav Graf Keller buv she molodij ale slavnij i horobrij bojovij oficer Krim svoyih bojovih yakostej graf Keller vidriznyavsya prosto angelskoyu dobrotoyu lagidnim harakterom i lyubov yu do svoyih pidleglih pro yakih zavzhdi dbav yak batko jogo zh viddanist vijskovij spravi i vlastivist zavzhdi svyato vikonuvati svoyi obov yazki robili jogo nevtomnim v sluzhbi Sim yaDruzhina z 14 lipnya 1882 roku knyazhna Mariya Oleksandrivna Shahovska 1861 1944 yedina dochka general lejtenanta knyazya Shahovskogo Oleksandra Ivanovicha i Anni Mihajlivni Viyelgorskoyi U 1875 roci uspadkuvala selo Znamenske Vipusknicya Smolnogo institutu z 1882 roku frejlina dvoru Ovdovivshi 10 veresnya 1910 roku v Berlini vijshla zamizh za nimeckogo diplomata barona Gansa Karla fon Flotova 1862 1935 z 1916 roku v rozluchenni Pislya revolyuciyi zhila v emigraciyi Pomerla 22 sichnya 1944 roku v Merana v Italiyi U shlyubi mala sina Keller Oleksandra Fedorovicha 1883 1946 i dochku Mariyu 1884 1894 pomerla v rezultati silnogo udaru golovoyu ob derevo pid chas katannya na sankah PrimitkiKuropatkin Oleksij Mikolajovich Polkovnik bolgarskoyi armiyi vijskovij pismennikDzherelaAvchinnikov A G Pam yati gr F E Kellera Katerinoslav 1909 Glinoeckij N P Istorichnij naris Mikolayivskoyi akademiyi Generalnogo shtabu SPb 1882 Keller Fedir Eduardovich graf Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Kishiv S I Z bojovoyi i pohidnogo zhittya 1877 1878 rr Sofiya 1903 Shetinin B A Pam yati grafa F E Kellera Istorichnij visnik 1904 veresen PosilannyaMikola Eduardovich Gejnce U diyuchij armiyi Smert gr F E Kellera