Квір-мистецтво, також відоме як ЛГБТ+ мистецтво або квір-естетика, в цілому відноситься до модерного та сучасного мистецтва, практик візуального мистецтва, що спираються на образи та проблеми лесбійок, геїв, бісексуалів та трансгендерів. Хоча за визначенням не може існувати особливого "квір-мистецтва", сучасні художники, які визначають свою практику як квір, часто використовують "утопічні та антиутопічні альтернативи звичайному, приймають позицію поза законом, а також створюють безпрецедентні спорідненості та стосунки". Квір-мистецтво також часто звертається до сексу та прийняття "несанкціонованих" бажань.
Оскільки стать та гендер по-різному сприймаються в різних національних, релігійних та етнічних контекстах, квір-мистецтво неодмінно має різні значення.
Хоча історично термін "квір" був гомофобським, він був повторно привласнений та прийнятий квір-активістами та інтегрований до багатьох англомовних контекстів, академічних чи інших.
"Квір-мистецтво" також використовувалось для зворотного посилання на роботу художників ЛГБТ +, які практикували в той час, поки сучасну термінологію "лесбійки", "геї", "бісексуали" та "транс" не набули власного значення. Зокрема, на виставці 2017 року у Тейт, Queer British Art 1861–1967.
Не дотримуючись жодного стилю чи середовища, квір-мистецькі практики можуть охоплювати перформанс, відео-арт, інсталяцію, малюнок, живопис, скульптуру, фотографію, кіно та змішану техніку, серед багатьох інших.
Початок
У “Queer Little History of Art” історик мистецтва Алекс Пілчер зазначає, що в історії мистецтва біографічні відомості про квір-художників часто опускаються, применшуються або тлумачаться через гетеросексуальну ідентичність. Наприклад, «одностатевий партнер стає „близьким другом“».
Протягом міжвоєнного періоду відбувається все більше прийняття квір-людей. В мистецьких міських центрах, таких як Париж та Берлін у 1920-х, у Нью-Йорку Спікізі, в Гарлемі та Гринвіч-Вілледж приймали клієнтів-геїв та лесбійок, а кафе та бари по всій Європі та Латинській Америці, стали господарями мистецьких колективів, які дозволили гей-чоловікам бути інтегрованими у розвиток масової культури. У цей період художники все ще розробляли візуальні коди, щоб приховано позначити квір. Історик мистецтва Джонатан Девід Кац пише про абстрактні картини Агнес Мартін як про "форму квір самореалізації", яка створює напружену, непримиренну рівновагу її картин, таких як "Нічне море" (1963), говорячи про її особу як закриту лесбійку. Відзначаючи стосунки Роберта Раушенберга з Джаспером Джонсом, історик мистецтв Ендрю Грем-Діксон інтерпретує монохромний енкаустичний Білий прапор Джонса (1955) стосовно досвіду художника як гея в репресивному американському суспільстві. Грем-Діксон зазначає, що "якщо [Джонс] визнає, що він гей, він може потрапити до в'язниці. Білим Прапором він говорив, що Америка - це та земля, де [...] вашого голосу не чути. Це Америка, в якій ми живемо; ми живемо під ковдрою. У нас тут холодна війна. Це моя Америка"".
Формулювання ідентичності "квір"
Епідемія СНІДу (1980-ті - початок 1990-х)
У 1980-х роках спалах ВІЛ/СНІДу спустошив як гей- так і мистецьку спільноту. У контексті США журналіст Ренді Шилтс у своїй книзі "І група відіграла" стверджуватиме, що адміністрація Рональда Рейгана відклала вирішення кризи через гомофобію, а гей-спільнота відповідно недовіряла раннім повідомленням та заходам охорони здоров'я, в результаті чого заразилися ще сотні тисяч. В опитуванні, проведеному серед лікарів із середині та кінці 1980-х років, значна частина зазначила, що вони не мають етичних зобов'язань щодо лікування та догляду за хворими на ВІЛ/СНІД. Праві журналісти та бульварні газети в США та Великої Британії викликали занепокоєння в громадськості щодо передачі ВІЛ та стигматизації геїв. Гей-активісти були важливим джерелом пропаганди змін у законодавстві та політиці, наприклад, утворення Коаліції СНІДу ACT-UP в 1987 році.
Багато митців та мисткинь того часу виступали в ролі активістів, вимагаючи бути почутими як урядом, так і медичними закладами. Проект "Тиша = Смерть"феміністичного мистецького активізму "Партизанські дівчата"був розклеєний по всьому місту та використаний ACT-UP як центральний образ в активістській кампанії. Колектив Gran Fury, який був заснований в 1988 році кількома членами ACT-UP, виступив неофіційним творцем агітпропу організації, створюючи партизанське публічне мистецтво, яке спиралося на візуальну іконографію комерційних рекламних оголошень, як це видно в "Поцілунки не вбивають: жадібність та байдужість - так" (1989).
21 століття
Починаючи з 2000-х років, квір-практики продовжують розвиватися та документуватися на міжнародному рівні, з постійним акцентом на інтерсекційність, де соціальні та політичні ідентичності, такі як стать, раса, клас, сексуальність, ейблізм, серед інших, можуть об'єднуватися для створення унікального режиму дискримінації та привілеїв.
Квір-практики мають помітне відношення до громадського простору, починаючи від плакатів активістів 1980-х та 1990-х років, закінчуючи фресками, публічною скульптурою, меморіалами та графіті. Від плакатів Джуні Холцер про труїзм 1970-х років до графіті Девіда Войнаровича на початку 1980-х, публічний простір слугував політично-значущим місцем для квір-художників для демонстрації свої роботи після років придушення.
Вагомим прикладом є Меморіальна ковдра проекту СНІД, задумана активістом Клів Джонсом. Постійно зростаючий предмет загальнодоступного мистецтва він дозволяє людям вшановувати пам'ять близьких людей. Вперше він був показаний у 1987 році під час Національного маршу у Вашингтоні за права лесбійок та геїв, у Національному торговому центрі у Вашингтоні, округ Колумбія, на площі, більшій за футбольне поле. В даний час люди продовжують додавати панелі на честь імен загиблих друзів, проект переріс у різні втілення по всьому світу, також вигравши номінацію на Нобелівську премію миру та зібравши 3 мільйони доларів для організацій, що займаються СНІДом.
Список літератури
- Cooper, Emmanuel (1996). Queer Spectacle. У Horne, Peter (ред.). Outlooks: Lesbian and Gay Sexualities and Visual Cultures. London: Routledge. с. 13–28. ISBN .
- . Tate. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 10 липня 2020.
- Lord, Catherine; Meyer, Richard (2013). Art and Queer Culture. London; New York: Phaidon Press. ISBN .
- Getsy, David J. (2016). Queer: Documents of Contemporary Art. London; Cambridge, MA: Whitechapel Gallery and The MIT Press. с. 12—23. ISBN .
- Meyer, Richard (25 березня 2019). . Phaidon. Архів оригіналу за 13 July 2020. Процитовано 13 липня 2020.
- Clare, Barlow (2017). . Tate. Архів оригіналу за 6 July 2020. Процитовано 10 липня 2020.
- Ingram, Sarah (2018). . The Art Story. Архів оригіналу за 10 July 2020. Процитовано 10 липня 2020.
- Pilcher, Alex (2017). A Queer Little History of Art. London: Tate. ISBN .
- Katz, Jonathan David (2010). The Sexuality of Abstraction: Agnes Martin. У Lynne, Cooke (ред.). Agnes Martin (Dia Foundation Series). New Haven: Yale University Press. с. 135—159. ISBN .
- Meyer, Richard (February 2018). Rauschenberg, with Affection. San Francisco Museum of Modern Art. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- Link, Nathan (April 1988). Concerns of Medical and Pediatric House Officers about Acquiring AIDS from their Patients. American Journal of Public Health: 445—459.
- Emmerman, James (13 липня 2016). . Slate. Архів оригіналу за 10 Жовтня 2018. Процитовано 9 Березня 2021.
- Finkelstein, Avram (22 листопада 2013). . New York Public Library. Архів оригіналу за 8 Березня 2021. Процитовано 9 Березня 2021.
- . The Keith Haring Foundation. Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 12 червня 2014.
- Dolan Hubbard (2004), "Langston Hughes: A Bibliographic Essay", in S. Tracy (2004), A Historical Guild to Langston Hughes, pp. 216-217, Oxford University Press.
- Haring, Keith, , and Ralph Melcher. Keith Haring: Heaven and Hell. Ostfildern-Ruit, Germany: Hatje Cantz, 2001. Print.
- . New York Public Library. Архів оригіналу за 11 July 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- Burk, Tara. . Art History Teaching Resources. Архів оригіналу за 27 August 2019. Процитовано 11 липня 2020.
Зовнішні посилання
- Queer Lives and Art Тейт ( архів)
- Queer Art Сари Інграм у The Art Story (архів )
- Queer Art: Тара Берк із 1960-х і по теперішній час у навчальних ресурсах з історії мистецтва (архів тут)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvir mistectvo takozh vidome yak LGBT mistectvo abo kvir estetika v cilomu vidnositsya do modernogo ta suchasnogo mistectva praktik vizualnogo mistectva sho spirayutsya na obrazi ta problemi lesbijok geyiv biseksualiv ta transgenderiv Hocha za viznachennyam ne mozhe isnuvati osoblivogo kvir mistectva suchasni hudozhniki yaki viznachayut svoyu praktiku yak kvir chasto vikoristovuyut utopichni ta antiutopichni alternativi zvichajnomu prijmayut poziciyu poza zakonom a takozh stvoryuyut bezprecedentni sporidnenosti ta stosunki Kvir mistectvo takozh chasto zvertayetsya do seksu ta prijnyattya nesankcionovanih bazhan Oskilki stat ta gender po riznomu sprijmayutsya v riznih nacionalnih religijnih ta etnichnih kontekstah kvir mistectvo neodminno maye rizni znachennya Hocha istorichno termin kvir buv gomofobskim vin buv povtorno privlasnenij ta prijnyatij kvir aktivistami ta integrovanij do bagatoh anglomovnih kontekstiv akademichnih chi inshih Kvir mistectvo takozh vikoristovuvalos dlya zvorotnogo posilannya na robotu hudozhnikiv LGBT yaki praktikuvali v toj chas poki suchasnu terminologiyu lesbijki geyi biseksuali ta trans ne nabuli vlasnogo znachennya Zokrema na vistavci 2017 roku u Tejt Queer British Art 1861 1967 Ne dotrimuyuchis zhodnogo stilyu chi seredovisha kvir mistecki praktiki mozhut ohoplyuvati performans video art instalyaciyu malyunok zhivopis skulpturu fotografiyu kino ta zmishanu tehniku sered bagatoh inshih PochatokU Queer Little History of Art istorik mistectva Aleks Pilcher zaznachaye sho v istoriyi mistectva biografichni vidomosti pro kvir hudozhnikiv chasto opuskayutsya primenshuyutsya abo tlumachatsya cherez geteroseksualnu identichnist Napriklad odnostatevij partner staye blizkim drugom Protyagom mizhvoyennogo periodu vidbuvayetsya vse bilshe prijnyattya kvir lyudej V misteckih miskih centrah takih yak Parizh ta Berlin u 1920 h u Nyu Jorku Spikizi v Garlemi ta Grinvich Villedzh prijmali kliyentiv geyiv ta lesbijok a kafe ta bari po vsij Yevropi ta Latinskij Americi stali gospodaryami misteckih kolektiviv yaki dozvolili gej cholovikam buti integrovanimi u rozvitok masovoyi kulturi U cej period hudozhniki vse she rozroblyali vizualni kodi shob prihovano poznachiti kvir Istorik mistectva Dzhonatan Devid Kac pishe pro abstraktni kartini Agnes Martin yak pro formu kvir samorealizaciyi yaka stvoryuye napruzhenu neprimirennu rivnovagu yiyi kartin takih yak Nichne more 1963 govoryachi pro yiyi osobu yak zakritu lesbijku Vidznachayuchi stosunki Roberta Raushenberga z Dzhasperom Dzhonsom istorik mistectv Endryu Grem Dikson interpretuye monohromnij enkaustichnij Bilij prapor Dzhonsa 1955 stosovno dosvidu hudozhnika yak geya v represivnomu amerikanskomu suspilstvi Grem Dikson zaznachaye sho yaksho Dzhons viznaye sho vin gej vin mozhe potrapiti do v yaznici Bilim Praporom vin govoriv sho Amerika ce ta zemlya de vashogo golosu ne chuti Ce Amerika v yakij mi zhivemo mi zhivemo pid kovdroyu U nas tut holodna vijna Ce moya Amerika Formulyuvannya identichnosti kvir Epidemiya SNIDu 1980 ti pochatok 1990 h The Silence Death Project Silence Death 1987 kolorova litografiya U 1980 h rokah spalah VIL SNIDu spustoshiv yak gej tak i mistecku spilnotu U konteksti SShA zhurnalist Rendi Shilts u svoyij knizi I grupa vidigrala stverdzhuvatime sho administraciya Ronalda Rejgana vidklala virishennya krizi cherez gomofobiyu a gej spilnota vidpovidno nedoviryala rannim povidomlennyam ta zahodam ohoroni zdorov ya v rezultati chogo zarazilisya she sotni tisyach V opituvanni provedenomu sered likariv iz seredini ta kinci 1980 h rokiv znachna chastina zaznachila sho voni ne mayut etichnih zobov yazan shodo likuvannya ta doglyadu za hvorimi na VIL SNID Pravi zhurnalisti ta bulvarni gazeti v SShA ta Velikoyi Britaniyi viklikali zanepokoyennya v gromadskosti shodo peredachi VIL ta stigmatizaciyi geyiv Gej aktivisti buli vazhlivim dzherelom propagandi zmin u zakonodavstvi ta politici napriklad utvorennya Koaliciyi SNIDu ACT UP v 1987 roci Bagato mitciv ta mistkin togo chasu vistupali v roli aktivistiv vimagayuchi buti pochutimi yak uryadom tak i medichnimi zakladami Proekt Tisha Smert feministichnogo misteckogo aktivizmu Partizanski divchata buv rozkleyenij po vsomu mistu ta vikoristanij ACT UP yak centralnij obraz v aktivistskij kampaniyi Kolektiv Gran Fury yakij buv zasnovanij v 1988 roci kilkoma chlenami ACT UP vistupiv neoficijnim tvorcem agitpropu organizaciyi stvoryuyuchi partizanske publichne mistectvo yake spiralosya na vizualnu ikonografiyu komercijnih reklamnih ogoloshen yak ce vidno v Pocilunki ne vbivayut zhadibnist ta bajduzhist tak 1989 21 stolittyaPochinayuchi z 2000 h rokiv kvir praktiki prodovzhuyut rozvivatisya ta dokumentuvatisya na mizhnarodnomu rivni z postijnim akcentom na intersekcijnist de socialni ta politichni identichnosti taki yak stat rasa klas seksualnist ejblizm sered inshih mozhut ob yednuvatisya dlya stvorennya unikalnogo rezhimu diskriminaciyi ta privileyiv Kvir praktiki mayut pomitne vidnoshennya do gromadskogo prostoru pochinayuchi vid plakativ aktivistiv 1980 h ta 1990 h rokiv zakinchuyuchi freskami publichnoyu skulpturoyu memorialami ta grafiti Vid plakativ Dzhuni Holcer pro truyizm 1970 h rokiv do grafiti Devida Vojnarovicha na pochatku 1980 h publichnij prostir sluguvav politichno znachushim miscem dlya kvir hudozhnikiv dlya demonstraciyi svoyi roboti pislya rokiv pridushennya Memorialna kovdra proektu NAMES u 1992 roci Vagomim prikladom ye Memorialna kovdra proektu SNID zadumana aktivistom Kliv Dzhonsom Postijno zrostayuchij predmet zagalnodostupnogo mistectva vin dozvolyaye lyudyam vshanovuvati pam yat blizkih lyudej Vpershe vin buv pokazanij u 1987 roci pid chas Nacionalnogo marshu u Vashingtoni za prava lesbijok ta geyiv u Nacionalnomu torgovomu centri u Vashingtoni okrug Kolumbiya na ploshi bilshij za futbolne pole V danij chas lyudi prodovzhuyut dodavati paneli na chest imen zagiblih druziv proekt pereris u rizni vtilennya po vsomu svitu takozh vigravshi nominaciyu na Nobelivsku premiyu miru ta zibravshi 3 miljoni dolariv dlya organizacij sho zajmayutsya SNIDom Spisok literaturiCooper Emmanuel 1996 Queer Spectacle U Horne Peter red Outlooks Lesbian and Gay Sexualities and Visual Cultures London Routledge s 13 28 ISBN 9780415124683 Tate Arhiv originalu za 25 lyutogo 2018 Procitovano 10 lipnya 2020 Lord Catherine Meyer Richard 2013 Art and Queer Culture London New York Phaidon Press ISBN 978 0714849355 Getsy David J 2016 Queer Documents of Contemporary Art London Cambridge MA Whitechapel Gallery and The MIT Press s 12 23 ISBN 978 0 85488 242 7 Meyer Richard 25 bereznya 2019 Phaidon Arhiv originalu za 13 July 2020 Procitovano 13 lipnya 2020 Clare Barlow 2017 Tate Arhiv originalu za 6 July 2020 Procitovano 10 lipnya 2020 Ingram Sarah 2018 The Art Story Arhiv originalu za 10 July 2020 Procitovano 10 lipnya 2020 Pilcher Alex 2017 A Queer Little History of Art London Tate ISBN 978 1849765039 Katz Jonathan David 2010 The Sexuality of Abstraction Agnes Martin U Lynne Cooke red Agnes Martin Dia Foundation Series New Haven Yale University Press s 135 159 ISBN 978 0300151053 Meyer Richard February 2018 Rauschenberg with Affection San Francisco Museum of Modern Art Arhiv originalu za 11 lipnya 2020 Procitovano 11 lipnya 2020 Link Nathan April 1988 Concerns of Medical and Pediatric House Officers about Acquiring AIDS from their Patients American Journal of Public Health 445 459 Emmerman James 13 lipnya 2016 Slate Arhiv originalu za 10 Zhovtnya 2018 Procitovano 9 Bereznya 2021 Finkelstein Avram 22 listopada 2013 New York Public Library Arhiv originalu za 8 Bereznya 2021 Procitovano 9 Bereznya 2021 The Keith Haring Foundation Arhiv originalu za 9 veresnya 2013 Procitovano 12 chervnya 2014 Dolan Hubbard 2004 Langston Hughes A Bibliographic Essay in S Tracy 2004 A Historical Guild to Langston Hughes pp 216 217 Oxford University Press Haring Keith and Ralph Melcher Keith Haring Heaven and Hell Ostfildern Ruit Germany Hatje Cantz 2001 Print New York Public Library Arhiv originalu za 11 July 2020 Procitovano 11 lipnya 2020 Burk Tara Art History Teaching Resources Arhiv originalu za 27 August 2019 Procitovano 11 lipnya 2020 Zovnishni posilannyaQueer Lives and Art Tejt arhiv Queer Art Sari Ingram u The Art Story arhiv Queer Art Tara Berk iz 1960 h i po teperishnij chas u navchalnih resursah z istoriyi mistectva arhiv tut