Храм Христа Спасителя (на честь Різдва Христового) в Москві — кафедральний собор Московської єпархії і всієї Російської православної церкви. Храм закладався тричі й тричі протягом майже двох століть освячувався його перший камінь.
Храм Христа Спасителя | |
---|---|
| |
55°44′40″ пн. ш. 37°36′20″ сх. д. / 55.7444444444722222° пн. ш. 37.60555555558332941° сх. д.Координати: 55°44′40″ пн. ш. 37°36′20″ сх. д. / 55.7444444444722222° пн. ш. 37.60555555558332941° сх. д. | |
Країна | Росія |
Розташування | Хамовники |
Тип | кафедральний собор[d] (2000) |
Стиль | Російсько-візантійський стиль |
Архітектор | Тон Костянтин Андрійович |
Засновник | Олександр I |
Дата заснування | 19 серпня 2000 |
Адреса | d |
Храм Христа Спасителя Храм Христа Спасителя (Росія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Перший храм
Ідея зведення в Москві грандіозного храму на честь перемоги Росії над армією Наполеона належала генералу армії Михайлу Кікіну і була передана російському імператорові Олександру I.
25 грудня 1812 Олександр I видав маніфест, за яким в Москві передбачалося звести храм, який мав стати уособленням подвигу російського народу і ознаменуванням «подяки до промислу Божого, який врятував Росію від загибелі, що їй загрожувала».
У оголошеному імператором конкурсі взяли участь найкращі зодчі, серед яких були Джакомо Кваренгі, , , , . Було представлено 20 варіантів проєкту храму, з яких був затверджений проєкт архітектора Олександра Вітберга. Храм передбачалося звести на Воробйових горах, між Смоленською і Калузькою дорогами. Собор мав складатися з трьох частин, пов'язаних між собою і символізувати Втілення, Преображення та Воскресіння. У нижньому храмі передбачалося поховати останки полеглих в боях під час Вітчизняної війни 1812 року.
12 жовтня 1817 відбулася урочиста закладка храму Христа Спасителя, однак проєкт не був здійснений, бо виникли проблеми, пов'язані з неміцністю ґрунту, що мав підземні струмки, а після смерті Олександра I новий імператор Росії Микола I, який вважав проєкт Вітберга невдалим і нездійсненним, наказав припинити всі роботи. У 1826 будівництво припинено.
Другий храм
10 квітня 1832 імператор Микола I затвердив проєкт храму Христа Спасителя, представлений архітектором Костянтином Тоном. Місце для храму імператор вибирав особисто. Цим місцем стала територія стародавнього Олексіївського жіночого монастиря, який було вирішено перенести до Красного села (нинішній Ново-Олексіївський монастир).
10 вересня 1839 відбулася урочиста закладка нового храму, який будувався на кошти скарбниці з залученням народних пожертвувань.
У плані храм мав форму рівнокінцевого хреста. Основою його стилю був обраний візантійський. Його висота від основи до хреста становила 103,5 м (висота хреста — 8,5 м). Стіни, товщина яких досягала 3 м 20 см, були викладені з цегли та частково білого каменю. Облицювання було виконане з італійського мармуру різних сортів. В подвійних стінах прокладені коридори, які ведуть, як у древніх соборах, навколо всієї будівлі. У цих коридорах розмістили 177 мармурових меморіальних плит з описами подій війни 1812 року і російських походів 1813—1814 в хронологічному порядку.
Фасади храму з усіх чотирьох сторін були однакові за формою і прикрашені барельєфами, що зображають картини Біблії. Скульптури для барельєфів були виконані скульпторами , і . Величезний центральний купол був поставлений на високий світловий барабан з дзеркальним склом, що спирається на восьмигранник. Широко рознесені малі чотири глави вінчали чотири чотирикутні дзвіниці. Для позолоти голів, хрестів і балюстрад даху потребувалися 422,2 кг золота, а міді пішло 176 т. На дзвіницях висіло 14 дзвонів, найбільший з яких важив 27 т.
Нижня частина стін була прикрашена мармуром і мозаїками. Вище було відведено місце для розписів. Розписи для храму були виконані знаменитими художниками: Верещагіним, Суріковим, Маковським, Бруні, Тюріним, Сєдовим, Крамським, Семирадським та ін — всього 38 живописцями.
Храм будувався майже 44 роки. У 1841 стіни були вирівняні з поверхнею цоколя; в 1846 — зведений звід великого купола; три роки потому завершено роботи із зовнішнього облицювання та розпочато встановлення металевих дахів і голів. Звід великого куполу закінчено в 1849. У 1862 на даху встановили бронзову балюстраду, відсутню в первинному проєкті. До 1881 були закінчені роботи з влаштування набережної та площі перед храмом, а також встановлені зовнішні ліхтарі. До того часу підійшли до кінця роботи з внутрішнього розпису храму.
13 грудня 1880 новому храму було присвоєно найменування Кафедрального в ім'я Христа Спасителя Собору, затверджений штат духовенства і причту.
26 травня 1883, на , відбулося урочисте освячення храму, що збіглося з Днем Святого коронування на Всеросійський Престол імператора Олександра III. На згадку цієї події були виготовлені кабінетні медалі з золота, срібла та бронзи. На них з одного боку було зображено Всевидюще око з написом «Не нам, не нам, а імені твоєму», з іншого боку можна було прочитати всю історію храму: «Заповів Олександр I, заклав Микола I, закінчив Олександр II, освятив Олександр III». Спеціально до дня освячення Петро Чайковський написав увертюру «1812», виконану храмовим хором.
12 червня того ж року відбулося освячення бокового вівтаря в ім'я св. Миколи Чудотворця, а 8 липня був освячений і другий боковий вівтар Храму — в ім'я св. Олександра Невського. З цього часу в храмі почалися регулярні богослужіння.
Будівля нового собору в Москві викликала різні відгуки. Тарас Шевченко, наприклад назвав собор
...толстой замоскворецкой купчихой в золотом повойнике, недоуменно остановившейся посреди города (рос.) |
З 1901 у храмі було засновано власний хор, який вважався одним з найкращих у Москві.
Навесні 1912 у сквері біля храму встановлено пам'ятник імператору Олександру III роботи архітектора і скульптора Опекушина. Пам'ятник був зруйнований в 1918 році.
Руйнування
У лютому 1918 для запобігання закриттю храму було створено Братство Храму Христа Спасителя, яке фактично утримувало храм. У 1922—1923 храм був захоплений обновленцями, а в 1931 закритий.
Влітку 1931 уряд СРСР ухвалив рішення знести храм, а на його місці спорудити грандіозний ансамбль Палацу Рад.
Руйнування храму, за свідченням очевидців, почалося з розбору позолочених куполів, розбору даху. Нечисленні вцілілі скульптури з фасадів храму пізніше були вмонтовані в стіну Донського монастиря.
Роботи з розбирання будівлі тривали кілька місяців, проте розібрати його до основи не вдалося, і тоді було вирішено його підірвати. 5 грудня 1931 о 12 годині всього за 45 хвилин храм був підірваний.
Почалася Німецько-радянська війна, котра не дала довести план будівництва Палацу Рад до кінця; після закінчення війни до цієї ідеї ніхто не повертався. Замість Палацу тут побудували відкритий плавальний басейн «Москва», який містився на цьому місці з 1960 по 1994 рік.
Третій храм
У 1990 Святійший Синод Російської православної церкви звернувся до Ради міністрів з клопотанням про дозвіл на відновлення зруйнованого храму.
У 1991 на місці вівтаря храму була побудована тимчасова каплиця в ім'я ікони Божої Матері «Державна», яка згодом була розібрана.
У вересні 1994 урядом Москви було прийнято рішення про відтворення храму Христа Спасителя в колишніх архітектурних формах (за винятком видозміненого стилобату).
7 січня 1995 у Патріарх Московський і всієї Русі Алексій II разом з мером столиці Юрієм Лужковим заклали пам'ятну капсулу у фундамент головного храму Росії.
Храм був побудований за неповні шість років. Перші будівельні роботи почалися 29 вересня 1994. На Пасху 1996 під склепінням Храму була здійснена перша Великодня вечірня. У 2000 всі внутрішні і зовнішні оздоблювальні роботи були завершені. 10 серпня 2000 державна комісія прийняла храм.
19 серпня 2000 в день Преображення Господнього Святійший Патріарх Алексій II здійснив Велике освячення храму Христа Спасителя.
Загальне керівництво відновленням храму здійснювала громадська спостережна рада з відтворення храму Христа Спасителя під керівництвом Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II і мера Москви Юрія Лужкова.
Архітектурний задум комплексу храму Христа Спасителя розроблений Управлінням Моспроєкт-2 спільно з Московською Патріархією. Керівник проєкту і головний архітектор — академік . Роботи з відтворення художнього оздоблення виконані на чолі з її президентом — академіком , у розписі взяли участь 23 артілі художників. Відтворення скульптурного оздоблення фасадів Храму здійснено скульпторами під керівництвом академіка Юрія Орєхова за сприяння фонду «Скульптор». Дзвони для Храму відлили на заводі ім. Лихачова (АМО ЗІЛ), звукоряд їхній максимально наближений до втраченого.
Висота храму та ж, що і в минулому столітті — 103 м, товщина стін 3,2 м, площа розпису 22000 кв.м, площа підлоги 4000 кв.м, висота іконостасу 27 м. Храм розрахований на 10 тисяч осіб. Проте сучасний храм Христа Спасителя не повністю тотожний своєму знаменитому попередникові. Стіни храму зведено на основі монолітного залізобетонного каркаса з зовнішньою обкладкою цеглою і подальшим облицюванням мармуром. Новий храм відрізняється від колишнього стилобатною частиною (сильно розширеним цокольним поверхом), в якому розмістилися музей, зал Церковних Соборів на 1330 місць, церква Преображення, зал засідань Священного Синоду, трапезна 1200 місць, багатоярусний гараж і стоянка, а також різні технічні служби. У технічному відношенні собор обладнаний десятками комп'ютерів, новітніми системами кондиціювання, іншими інженерними комунікаціями.
У новому храмі є і деякі старі частини — мармурові пам'ятні дошки з обхідних коридорів і фрагменти головного іконостасу. Ще деякі фрагменти виставлені в музеї храму.
Престоли: Головний — Різдва Христового, південний — святителя Миколая (не освячений), північний — святого блговерного князя Олександра Невського (не освячений); в нижньому храмі: центральний — Спаса Преображення, південний — преподобного Алексія, чоловіка Божого (не освячений), північний — Тихвинської ікони Божої Матері (не освячений).
У храмі перебувають Святині: шанована Смоленська ікона Божої Матері; ікона «Спас Нерукотворний», що перебувала у Храмі до його закриття (художник Сорокін); ікона свт. Миколи, писана в місті Барі (Італія); частки мощей апостола Андрія Первозванного та апостола Якова.
Після відновлення храм Христа Спасителя став Кафедральним собором Російської православної церкви, і головні святкові служби проводяться в ньому.
Настоятелем Храму є Патріарх Московський і всієї Русі. Першим ключарем відтвореного храму став протоієрей Михайло Рязанцев.
Цікаві факти
Через своєрідну форму і пропорції храм отримував від цінителів московської архітектури різні прізвиська.
- до Жовтневої революції храм мав прізвисько «чорнильниця»
- В ХХ столітті його через незграбні пропорції і товщину називали «паскою», а за позолочену блискучість — «самоваром». Сталінський архітектор Б. Іофан писав:Йшов 1928 рік. Храм Христа Спасителя ще стояв посередині величезної площі біля Москви-ріки. Великий і огрядний, лискучий своєю позолоченою главою, схожий водночас на паску і на самовар, він тиснув на будинки навколо і на свідомість людей своєю казенною, сухою, бездушною архітектурою, відображаючи собою бездарний лад російського самодержавства «високопоставлених» будівельників, які створили це поміщицько-купецьке капище. Пролетарська революція сміливо заносить руку над цією огрядною архітектурною спорудою, що ніби символізує силу і смаки панів старої Москви…
Див. також
Виноски
- Цит. по кн.: П. В. Сытин. История московских улиц. — М., 1948, суч.перевидання: «Эксмо», М.: 2008, . Див.: Волхонка [ 2010-12-23 у Wayback Machine.]
- Яків Кротов: Де починається неможливе? [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Ехо Москви: Снос Храма Христа Спасителя (рос.)
Джерела
- Храм Христа Спасителя (во имя Рождества Христова) в Москве. Справка [ 23 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Храм Христа Спасителя (Москва) |
- Офіційний сайт храму [ 2 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hram Hrista Spasitelya na chest Rizdva Hristovogo v Moskvi kafedralnij sobor Moskovskoyi yeparhiyi i vsiyeyi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Hram zakladavsya trichi j trichi protyagom majzhe dvoh stolit osvyachuvavsya jogo pershij kamin Hram Hrista Spasitelya55 44 40 pn sh 37 36 20 sh d 55 7444444444722222 pn sh 37 60555555558332941 sh d 55 7444444444722222 37 60555555558332941 Koordinati 55 44 40 pn sh 37 36 20 sh d 55 7444444444722222 pn sh 37 60555555558332941 sh d 55 7444444444722222 37 60555555558332941Krayina RosiyaRoztashuvannya HamovnikiTip kafedralnij sobor d 2000 Stil Rosijsko vizantijskij stilArhitektor Ton Kostyantin AndrijovichZasnovnik Oleksandr IData zasnuvannya 19 serpnya 2000Adresa dHram Hrista SpasitelyaHram Hrista Spasitelya Rosiya Mediafajli u Vikishovishi Hram Hrista SpasitelyaIstoriyaPershij hram Proyekt Vitberga Ideya zvedennya v Moskvi grandioznogo hramu na chest peremogi Rosiyi nad armiyeyu Napoleona nalezhala generalu armiyi Mihajlu Kikinu i bula peredana rosijskomu imperatorovi Oleksandru I 25 grudnya 1812 Oleksandr I vidav manifest za yakim v Moskvi peredbachalosya zvesti hram yakij mav stati uosoblennyam podvigu rosijskogo narodu i oznamenuvannyam podyaki do promislu Bozhogo yakij vryatuvav Rosiyu vid zagibeli sho yij zagrozhuvala U ogoloshenomu imperatorom konkursi vzyali uchast najkrashi zodchi sered yakih buli Dzhakomo Kvarengi Bulo predstavleno 20 variantiv proyektu hramu z yakih buv zatverdzhenij proyekt arhitektora Oleksandra Vitberga Hram peredbachalosya zvesti na Vorobjovih gorah mizh Smolenskoyu i Kaluzkoyu dorogami Sobor mav skladatisya z troh chastin pov yazanih mizh soboyu i simvolizuvati Vtilennya Preobrazhennya ta Voskresinnya U nizhnomu hrami peredbachalosya pohovati ostanki poleglih v boyah pid chas Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku 12 zhovtnya 1817 vidbulasya urochista zakladka hramu Hrista Spasitelya odnak proyekt ne buv zdijsnenij bo vinikli problemi pov yazani z nemicnistyu gruntu sho mav pidzemni strumki a pislya smerti Oleksandra I novij imperator Rosiyi Mikola I yakij vvazhav proyekt Vitberga nevdalim i nezdijsnennim nakazav pripiniti vsi roboti U 1826 budivnictvo pripineno Drugij hram 10 kvitnya 1832 imperator Mikola I zatverdiv proyekt hramu Hrista Spasitelya predstavlenij arhitektorom Kostyantinom Tonom Misce dlya hramu imperator vibirav osobisto Cim miscem stala teritoriya starodavnogo Oleksiyivskogo zhinochogo monastirya yakij bulo virisheno perenesti do Krasnogo sela ninishnij Novo Oleksiyivskij monastir 10 veresnya 1839 vidbulasya urochista zakladka novogo hramu yakij buduvavsya na koshti skarbnici z zaluchennyam narodnih pozhertvuvan Vnutrishnij viglyad hramu 1883 Hram Hrista Spasitelya u 1890 ti U plani hram mav formu rivnokincevogo hresta Osnovoyu jogo stilyu buv obranij vizantijskij Jogo visota vid osnovi do hresta stanovila 103 5 m visota hresta 8 5 m Stini tovshina yakih dosyagala 3 m 20 sm buli vikladeni z cegli ta chastkovo bilogo kamenyu Oblicyuvannya bulo vikonane z italijskogo marmuru riznih sortiv V podvijnih stinah prokladeni koridori yaki vedut yak u drevnih soborah navkolo vsiyeyi budivli U cih koridorah rozmistili 177 marmurovih memorialnih plit z opisami podij vijni 1812 roku i rosijskih pohodiv 1813 1814 v hronologichnomu poryadku Fasadi hramu z usih chotiroh storin buli odnakovi za formoyu i prikrasheni barelyefami sho zobrazhayut kartini Bibliyi Skulpturi dlya barelyefiv buli vikonani skulptorami i Velicheznij centralnij kupol buv postavlenij na visokij svitlovij baraban z dzerkalnim sklom sho spirayetsya na vosmigrannik Shiroko rozneseni mali chotiri glavi vinchali chotiri chotirikutni dzvinici Dlya pozoloti goliv hrestiv i balyustrad dahu potrebuvalisya 422 2 kg zolota a midi pishlo 176 t Na dzvinicyah visilo 14 dzvoniv najbilshij z yakih vazhiv 27 t Nizhnya chastina stin bula prikrashena marmurom i mozayikami Vishe bulo vidvedeno misce dlya rozpisiv Rozpisi dlya hramu buli vikonani znamenitimi hudozhnikami Vereshaginim Surikovim Makovskim Bruni Tyurinim Syedovim Kramskim Semiradskim ta in vsogo 38 zhivopiscyami Hram buduvavsya majzhe 44 roki U 1841 stini buli virivnyani z poverhneyu cokolya v 1846 zvedenij zvid velikogo kupola tri roki potomu zaversheno roboti iz zovnishnogo oblicyuvannya ta rozpochato vstanovlennya metalevih dahiv i goliv Zvid velikogo kupolu zakincheno v 1849 U 1862 na dahu vstanovili bronzovu balyustradu vidsutnyu v pervinnomu proyekti Do 1881 buli zakincheni roboti z vlashtuvannya naberezhnoyi ta ploshi pered hramom a takozh vstanovleni zovnishni lihtari Do togo chasu pidijshli do kincya roboti z vnutrishnogo rozpisu hramu 13 grudnya 1880 novomu hramu bulo prisvoyeno najmenuvannya Kafedralnogo v im ya Hrista Spasitelya Soboru zatverdzhenij shtat duhovenstva i prichtu 26 travnya 1883 na vidbulosya urochiste osvyachennya hramu sho zbiglosya z Dnem Svyatogo koronuvannya na Vserosijskij Prestol imperatora Oleksandra III Na zgadku ciyeyi podiyi buli vigotovleni kabinetni medali z zolota sribla ta bronzi Na nih z odnogo boku bulo zobrazheno Vsevidyushe oko z napisom Ne nam ne nam a imeni tvoyemu z inshogo boku mozhna bulo prochitati vsyu istoriyu hramu Zapoviv Oleksandr I zaklav Mikola I zakinchiv Oleksandr II osvyativ Oleksandr III Specialno do dnya osvyachennya Petro Chajkovskij napisav uvertyuru 1812 vikonanu hramovim horom 12 chervnya togo zh roku vidbulosya osvyachennya bokovogo vivtarya v im ya sv Mikoli Chudotvorcya a 8 lipnya buv osvyachenij i drugij bokovij vivtar Hramu v im ya sv Oleksandra Nevskogo Z cogo chasu v hrami pochalisya regulyarni bogosluzhinnya Budivlya novogo soboru v Moskvi viklikala rizni vidguki Taras Shevchenko napriklad nazvav sobor tolstoj zamoskvoreckoj kupchihoj v zolotom povojnike nedoumenno ostanovivshejsya posredi goroda ros Z 1901 u hrami bulo zasnovano vlasnij hor yakij vvazhavsya odnim z najkrashih u Moskvi Navesni 1912 u skveri bilya hramu vstanovleno pam yatnik imperatoru Oleksandru III roboti arhitektora i skulptora Opekushina Pam yatnik buv zrujnovanij v 1918 roci Rujnuvannya Rujnuvannya hramu bilshovikami 1931 U lyutomu 1918 dlya zapobigannya zakrittyu hramu bulo stvoreno Bratstvo Hramu Hrista Spasitelya yake faktichno utrimuvalo hram U 1922 1923 hram buv zahoplenij obnovlencyami a v 1931 zakritij Vlitku 1931 uryad SRSR uhvaliv rishennya znesti hram a na jogo misci sporuditi grandioznij ansambl Palacu Rad Rujnuvannya hramu za svidchennyam ochevidciv pochalosya z rozboru pozolochenih kupoliv rozboru dahu Nechislenni vcilili skulpturi z fasadiv hramu piznishe buli vmontovani v stinu Donskogo monastirya Roboti z rozbirannya budivli trivali kilka misyaciv prote rozibrati jogo do osnovi ne vdalosya i todi bulo virisheno jogo pidirvati 5 grudnya 1931 o 12 godini vsogo za 45 hvilin hram buv pidirvanij Pochalasya Nimecko radyanska vijna kotra ne dala dovesti plan budivnictva Palacu Rad do kincya pislya zakinchennya vijni do ciyeyi ideyi nihto ne povertavsya Zamist Palacu tut pobuduvali vidkritij plavalnij basejn Moskva yakij mistivsya na comu misci z 1960 po 1994 rik Tretij hram U 1990 Svyatijshij Sinod Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zvernuvsya do Radi ministriv z klopotannyam pro dozvil na vidnovlennya zrujnovanogo hramu U 1991 na misci vivtarya hramu bula pobudovana timchasova kaplicya v im ya ikoni Bozhoyi Materi Derzhavna yaka zgodom bula rozibrana U veresni 1994 uryadom Moskvi bulo prijnyato rishennya pro vidtvorennya hramu Hrista Spasitelya v kolishnih arhitekturnih formah za vinyatkom vidozminenogo stilobatu 7 sichnya 1995 u Patriarh Moskovskij i vsiyeyi Rusi Aleksij II razom z merom stolici Yuriyem Luzhkovim zaklali pam yatnu kapsulu u fundament golovnogo hramu Rosiyi Hram buv pobudovanij za nepovni shist rokiv Pershi budivelni roboti pochalisya 29 veresnya 1994 Na Pashu 1996 pid sklepinnyam Hramu bula zdijsnena persha Velikodnya vechirnya U 2000 vsi vnutrishni i zovnishni ozdoblyuvalni roboti buli zaversheni 10 serpnya 2000 derzhavna komisiya prijnyala hram 19 serpnya 2000 v den Preobrazhennya Gospodnogo Svyatijshij Patriarh Aleksij II zdijsniv Velike osvyachennya hramu Hrista Spasitelya Zagalne kerivnictvo vidnovlennyam hramu zdijsnyuvala gromadska sposterezhna rada z vidtvorennya hramu Hrista Spasitelya pid kerivnictvom Svyatishogo Patriarha Moskovskogo i vsiyeyi Rusi Aleksiya II i mera Moskvi Yuriya Luzhkova Arhitekturnij zadum kompleksu hramu Hrista Spasitelya rozroblenij Upravlinnyam Mosproyekt 2 spilno z Moskovskoyu Patriarhiyeyu Kerivnik proyektu i golovnij arhitektor akademik Roboti z vidtvorennya hudozhnogo ozdoblennya vikonani na choli z yiyi prezidentom akademikom u rozpisi vzyali uchast 23 artili hudozhnikiv Vidtvorennya skulpturnogo ozdoblennya fasadiv Hramu zdijsneno skulptorami pid kerivnictvom akademika Yuriya Oryehova za spriyannya fondu Skulptor Dzvoni dlya Hramu vidlili na zavodi im Lihachova AMO ZIL zvukoryad yihnij maksimalno nablizhenij do vtrachenogo Visota hramu ta zh sho i v minulomu stolitti 103 m tovshina stin 3 2 m plosha rozpisu 22000 kv m plosha pidlogi 4000 kv m visota ikonostasu 27 m Hram rozrahovanij na 10 tisyach osib Prote suchasnij hram Hrista Spasitelya ne povnistyu totozhnij svoyemu znamenitomu poperednikovi Stini hramu zvedeno na osnovi monolitnogo zalizobetonnogo karkasa z zovnishnoyu obkladkoyu cegloyu i podalshim oblicyuvannyam marmurom Novij hram vidriznyayetsya vid kolishnogo stilobatnoyu chastinoyu silno rozshirenim cokolnim poverhom v yakomu rozmistilisya muzej zal Cerkovnih Soboriv na 1330 misc cerkva Preobrazhennya zal zasidan Svyashennogo Sinodu trapezna 1200 misc bagatoyarusnij garazh i stoyanka a takozh rizni tehnichni sluzhbi U tehnichnomu vidnoshenni sobor obladnanij desyatkami komp yuteriv novitnimi sistemami kondiciyuvannya inshimi inzhenernimi komunikaciyami U novomu hrami ye i deyaki stari chastini marmurovi pam yatni doshki z obhidnih koridoriv i fragmenti golovnogo ikonostasu She deyaki fragmenti vistavleni v muzeyi hramu Prestoli Golovnij Rizdva Hristovogo pivdennij svyatitelya Mikolaya ne osvyachenij pivnichnij svyatogo blgovernogo knyazya Oleksandra Nevskogo ne osvyachenij v nizhnomu hrami centralnij Spasa Preobrazhennya pivdennij prepodobnogo Aleksiya cholovika Bozhogo ne osvyachenij pivnichnij Tihvinskoyi ikoni Bozhoyi Materi ne osvyachenij U hrami perebuvayut Svyatini shanovana Smolenska ikona Bozhoyi Materi ikona Spas Nerukotvornij sho perebuvala u Hrami do jogo zakrittya hudozhnik Sorokin ikona svt Mikoli pisana v misti Bari Italiya chastki moshej apostola Andriya Pervozvannogo ta apostola Yakova Pislya vidnovlennya hram Hrista Spasitelya stav Kafedralnim soborom Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi i golovni svyatkovi sluzhbi provodyatsya v nomu Nastoyatelem Hramu ye Patriarh Moskovskij i vsiyeyi Rusi Pershim klyucharem vidtvorenogo hramu stav protoiyerej Mihajlo Ryazancev Cikavi faktiCherez svoyeridnu formu i proporciyi hram otrimuvav vid ciniteliv moskovskoyi arhitekturi rizni prizviska do Zhovtnevoyi revolyuciyi hram mav prizvisko chornilnicya V HH stolitti jogo cherez nezgrabni proporciyi i tovshinu nazivali paskoyu a za pozolochenu bliskuchist samovarom Stalinskij arhitektor B Iofan pisav Jshov 1928 rik Hram Hrista Spasitelya she stoyav poseredini velicheznoyi ploshi bilya Moskvi riki Velikij i ogryadnij liskuchij svoyeyu pozolochenoyu glavoyu shozhij vodnochas na pasku i na samovar vin tisnuv na budinki navkolo i na svidomist lyudej svoyeyu kazennoyu suhoyu bezdushnoyu arhitekturoyu vidobrazhayuchi soboyu bezdarnij lad rosijskogo samoderzhavstva visokopostavlenih budivelnikiv yaki stvorili ce pomishicko kupecke kapishe Proletarska revolyuciya smilivo zanosit ruku nad ciyeyu ogryadnoyu arhitekturnoyu sporudoyu sho nibi simvolizuye silu i smaki paniv staroyi Moskvi Div takozhSpisok najvishih pravoslavnih hramiv i dzvinicVinoskiCit po kn P V Sytin Istoriya moskovskih ulic M 1948 such perevidannya Eksmo M 2008 ISBN 978 5 699 24988 6 Div Volhonka 2010 12 23 u Wayback Machine Yakiv Krotov De pochinayetsya nemozhlive 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Eho Moskvi Snos Hrama Hrista Spasitelya ros DzherelaHram Hrista Spasitelya vo imya Rozhdestva Hristova v Moskve Spravka 23 zhovtnya 2010 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hram Hrista Spasitelya Moskva Oficijnij sajt hramu 2 grudnya 2010 u Wayback Machine