Сорокін Євграф Семенович

Сорокін Євграф Семенович (1821—1892) — російський художник і педагог, майстер історичного, релігійного та жанрового живопису. Старший брат художників Павла Семеновича, Василя Семеновича і Рафаїла Семеновича Сорокіних.

Сорокін Євграф Семенович
Народження	6 (18) грудня 1821 ^d, ^d, Костромська губернія, Російська імперія
Смерть	17 (29) лютого 1892^[1] (70 років)
	Москва, Російська імперія
Поховання	Покровський монастир^[d]
Країна	Російська імперія
Жанр	жанрове малярство і іконопис
Навчання	Петербурзька академія мистецтв (1849)
Діяльність	художник, іконописець
Брати, сестри	^d і Сорокін Василь Семенович
Нагороди
Сорокін Євграф Семенович у Вікісховищі

Біографія

Народився 6 грудня в посаді Великі Солі Костромської губернії і повіту (нині смт Некрасовське в Ярославській області). Дід майбутнього художника, Тимофій Андрійович (1776-?), купець, в 1816 році перейшов в міщанське стан. Батько, Семен Тимофійович (1799-?), мав 13 дітей, четверо з яких стали художниками.
Початкові навички в мистецтві Євграф Сорокін отримав, працюючи поруч з ярославським іконописцем І. Ф. Телєгіним, розписував церкву в посаді. Євграф сам почав розписувати стіни храмів в Великих Солях, потім в Ярославлі, отримавши популярність серед замовників.

За порадою одного священика, до приїзду імператора Миколи I в Ярославль Сорокін написав картину: «Петро Великий, за службою в соборі, передбачає обдарованого живописця, який малює його портрет». Ця картина була представлена Государю, який повелів прийняти Сорокіна в петербурзьку Академію мистецтв.

Навчався живопису під найближчим керівництвом професора Олексія Маркова. Уже в наступному, 1842 року отримав похвалу ради академії за історичний і портретний живопис; в 1843 і 1845 — малі срібні медалі за малюнок з натури і за ескіз «Вбивство архідиякона Стефана»; в тому ж 1845 році — велику срібну медаль за картину «Усікновення глави Іоанна Хрестителя» і в 1847 — малу золоту медаль за картину «Данило з левами».

В 1849 за написану за програмою картину «Ян Усмошвец зупиняє бика…» був удостоєний великої золотої медалі і потім відправлений на казенний рахунок на чотири роки за кордон для довершення своєї художньої освіти. Оглядаючи і вивчаючи по шляху все чудове, «що стосується до художеств», Сорокін відвідав Німеччину, Бельгію, Францію, Іспанію, Сирію і Єгипет. В Іспанії він зробив копію з картини Рібейри «Святий Павло».

У 1859 повернувся в Росію і зайняв посаду викладача живопису в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, де і служив до самої смерті.

Галерея

• Семейный портрет. 1844
• останавливает быка, при владении Россиею великого князя . 1849
• Нищая испанская девочка. 1852
• . 1853
• Свиданье. 1858
• Развал. 1859
• . 1873

Примітки

1. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
   d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776

Джерела

• Т. Чуйко. Сорокін Євграф Семенович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 906.

Посилання

• Сорокін Євграф Семенович