Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карпатський рейд — перехід основних сил УПА на Закерзонні через німецько-радянський фронт у тил радянських військ під час наступу Червоної Армії на захід. Відбувався у період з 28 вересня по 27 листопада 1944 року за участі Лемківського куреня чисельністю близько 2000 вояків під загальним командуванням Василя Мізерного-«Рена».
Вихідним пунктом була полонина Букове Бердо неподалік Балигорода, а кінцевим — Перегінське на Рожнятівщині. Під час рейду курінь був розділений на дві частини, одна з яких, згідно з наказом, повернулася на Перемищину, а друга — продовжила рух на схід. Після 2-тижневого перебування у місці призначення курінь повернувся на терени Лемківщини.
Перехід через фронт
За наказом командування УПА-Захід-Карпати всі відділи у цій місцевості підпорядковано Василеві-Мартинові Мізерному-«Ренові», командирові куреня «Лемківщина-Захід». Так виник загін (в УПА це одиниця, аналогічна полкові) «Лемківщина».
Прогнозований наступ Червоної армії, т. зв. Карпатсько-Ужгородська операція, розпочався 9 вересня в околиці Сянока, відтак охопив всю лінію фронту аж до Буковини. Вже до кінця місяця він пролягав приблизно по колишньому польсько-чехословацькому кордону.
Уникаючи сутичок із фронтовими частинами, відділи УПА, які перебували в околицях Балигорода, відійшли на південний схід, до місця постою куреня «Лемківщина-Захід» — полонину Букове Бердо між селами Бережки, Волосате, Мучне і Устрики Вижні (межа Ліського, Турківського і Нижньоустріцького повітів ОУН).
Радянські війська на цій ділянці фронту перейшли в наступ 18 вересня, а вже 23 числа підійшли впритул до Сяну. Наступного дня вони форсували ріку, захопивши Ветлинську полонину на захід від Букового Берда, а наступного дня — Ветлину та Береги Горішні, вийшовши до головного карпатського хребта, по якому йшов кордон. З півночі в результаті запеклих боїв з німцями 24 вересня Червона армія захопила Лютовиська та Лімну і продовжувала наступ. В таких умовах «Рен» вирушив ще таки 24 вересня зі своїм загоном на південний схід. Повстанці залишили Букове Бердо вчасно, оскільки вже 26 числа Червона армія взяла Устрики Горішні і Дзвиняч, а наступного дня гірськими стежками вийшла і тут до головного карпатського хребта, зайнявши, таким чином, і Букове Бердо.
«Рен», залишивши Букове Бердо, вирушив у відомий т. зв. Карпатський рейд, рухаючись за маршрутом Тарнава-Соколики-Турочки-Ботелка-Яблунів-Завадка-Мита-Козьова-Головецько. В Тарнаві до нього приєдналися решта підлеглих сотень, різні боївки та теренові працівники. На нараді із командирами «Рен» представив план рейду, визначив маршрути, спосіб зв'язку, порядок чергування.
Загін «Лемківщина» нараховував 1811 вояків у 10 сотнях: Данила Свістеля-«Веселого», Данила Свістеля-«Веселого», Володимира Щигельського-«Бурлаки», Дмитра Дідовського-«Іскри»-«Мазепи», Миколи Дутки-«Осипа», Миколи Савченка-«Байди» («Східняки»), Михайла Фридера-«Нечая» («Сурма»), Михайла Дуди-«Громенка», вістуна «Зенка» (дві чоти «Дружинники 2») і «Горбового» (ймовірно, Михайло Скляревський), а також кінно-розвідчій чоті, чоті артилерії «Тараса», військово-польовій жандармерії (ВПЖ) Володимира Качора-«Пугача» (15 стрільців). Разом з ними також йшла сотня «Кармелюка» (ймовірно, Степан Гнатів), чота організаційних працівників та бойовиків Самбірщини під командуванням Осипа Урбана-«Рена» (т. зв. «Малий Рен»), керівники Сяніцької округи Микола Радейко-«Хмель» (окружний провідник), «Луговий» (референт СБ) та Василь Цебеняк-«Богдан» (військовий референт) з охороною та інші працівники мережі ОУН. За твердженням С. Ґоляша, жінки були зведені в окрему чоту. Натомість інші джерела вказують, що жінки були розкидані по сотнях як розвідниці та санітарки. Загалом у рейд вирушило близько 2000 осіб. Це робить загін «Лемківщина», ймовірно, найбільшою військовою частиною, яка діяла в УПА-Захід.
В селі Висоцько Нижнє загін захопив німецький склад зброї, де здобуто 16 кулеметів Дегтярова, 14 ППШ, 150 гвинтівок, 2 важкі міномети, 20 ящиків патронів, 20 ящиків мінометних мін. В Миті під загрозою вжиття зброї та з покликанням на угоду про ненапад, загін пройшов розташування угорської частини, під час чого стрільці пограбували її обоз. Після скарги мадярських офіцерів «Рен» зробив збірку всіх сотень і перевірку на наявність пропавших речей (чоботи, однострої, плащ-палатки), але нічого виявлено не було, оскільки стрільці були попереджені і заховали їх по хатах.
Кінно-розвідча чота 28 вересня у Головецьку була обстріляна кулеметно-мінометним вогнем наступаючих радянських підрозділів, в результаті частина її вояків під час відступу загинули або пропали безвісти.
З-під Головецька загін повернув на Оряву і Тухольку, маючи в дорозі перестрілки стеж з більшовиками також біля сіл Плав'є та Кальна. Мадярські сапери підривали мости, але під загрозою сили «Рен» змусив їх зробити це після проходження своїх відділів.
Оцінивши ситуацію, «Рен» вирішив зменшити табір і в Рикові та Тухольці наказав заховати гармати та ліквідувати тачанки, а «Максими», міномети та найбільш необхідний інвентар везти кіньми. Ще раніше, щоб не нести важких котлів, він наказав кожному роєві мати відро та окремо варити. Але це мало і негативи, бо при такій чисельності було дуже багато ватр, що розконспіровувало відділ.
Вранці 29 вересня, уникаючи зіткнення з наступаючими радянськими військами, «Рен» вирушив через Хітар до Лавочного. При переході цього села того ж дня повстанці потрапили під гарматно-мінометний обстріл мадярських частин, які тримали захисну лінії на головному карпатському хребті. Обстрілом було розбито дві тачанки з продуктами, одягом та боєприпасами. До мадярів вислано парламентарів (Михайло Ґуштак-«Євген» — заступник «Рена», і «Тарас»), які, покликаючись на угоду між Головним командуванням УПА і представниками угорської армії, залагодили інцидент. Офіцери, які знали про цю угоду, вибачились перед повстанцями, заявивши, що прийняли їх за більшовиків.
Ввечері того ж дня загін дійшов до Волосянки і після кількагодинного відпочинку вирушив вночі верхами до Верхньої Рожанки, а відтак пополудні 30 вересня зупинився в лісовому масиві на схід від села на горі Чиряк. Тут без боїв повстанські відділи перечекали перехід фронту і опинилися в тилу Червоної армії.
Поділ куреня
За наказом зверхників «Рен» 1 жовтня на г. Чиряк реорганізував загін і розділив його на два курені. До одного, під командуванням «Євгена» і його заступника «Осипа», увійшли сотні «Громенка», «Ворона»-«Бурлая», Михайла Ковальського-«Крісового» (змінив «Бульбу») та «Осипа». Курінь «Євгена» отримав наказ повертатися на захід, на терени ВО 6 «Сян», трасою Сколе-Устрики Долішні. З ними пішли деякі добровольці, які хотіли повернутися в Перемиську область («Пугач»), а також працівники підпілля ОУН, які були звідти («Хмель», «Богдан» та ін.). На Самбірщину з ними вирушила сотня «Кармелюка» і чота організаційних працівників та бойовиків під командуванням «Малого Рена».
Другий курінь залишився під командуванням «Рена» у складі сотень «Байди», «Бурлаки», «Веселого», «Нечая» і двох чот сотні «Дружинники 2» й пішов далі на схід в напрямі Чорного Лісу. З ними вирушив у рідні сторони в Золочівщину-Бережанщину і «Бульба» з чотою добровольців-земляків.
Після розподілу курінь «Євгена» нараховував 1080 вояків, курінь «Рена» — близько 1000.
Вирушивши на північ 2 жовтня, «Євген» повів свій відділ на гору Магуру, звідки через Брязу (Козаківку) і Сукіль діствася до Труханова. 7 жовтня він здійснив наскок райцентр Сколе з метою звільнити в'язнів, ліквідувати НКВД та захопити продовольчі склади. Акція була невдалою. Теренова мережа не зробила належної розвідки, а агентура в курені або в місцевому підпіллі повідомила про наміри наскоку, а тому більшовики перевели тюрму і НКВД, а самі приготувалися до оборони.
Зі Сколе курінь вирушив на захід. На горі Парашці повстанці потрапили під сильний обстріл і мінні поля. Сотні «Громенка», «Крісового» та «Осипа» вийшли більш-менш цілими, хоча і зазнали втрат. Курінь частково розпорошився. Відбився і «Євген», а тому командування перебрав «Осип». З Парашки він із своїм відділом та сотнею «Крісового» звернув до Тисовця, де зупинився ввечері 8 жовтня. Там повстанці, які не їли два дні, дещо відживилися та відпочили.
Вранці 10 жовтня курінь вирушив з Тисовця за маршрутом Багновате-Радич-Ясінка-Стецева-Ясінка Масьова-Свидник-Смільна-Жданна-Недільна-Лужок Горішній-Тисовиця-Лаврів-Нанчівка-Росохи-Рудавка-Смільниця-Лопушанка. В дорозі від куреня від'єдналася частина підрозділів і вояків, які залишилися на Самбірщині.
«Євген» долучився до куреня з групою вояків 13 жовтня в Ясінці Масьовій. На нараді командного складу командування доручено «Осипові», хоча формально курінним залишався «Євген».
В Лопушанці, куди відділи прибули 19 жовтня, у сутичці з прикордонниками загинув «Осип». Рештки куреня впродовж кількох днів частинами перейшли радянсько-польський кордон і в лісі Турниця зв'язалися із командуванням ВО «Сян». Загалом у Перемищину прибули понад 200 вояків (110 осіб у сотні «Осипа», до якої приєдналися решти сотні «Крісового», і 110 — у сотні «Громенка»). За підсумками рейду «Громенко» та «Осип» були відзначені Срібним Хрестом бойової заслуги ІІ кл. (наказ ГВШ УПА ч. 1/45 від 25.04.1945 р.)
Похід до Перегінська
Курінь на чолі з «Реном» після відходу «Євгена» вирушив на північний схід через г. Красну, північніше ріки Мізуньки, відтак повернув на південний схід і, залишаючи справа села Солотвину і Людвиківку, вийшов на хребет Аршиця. Звідси 8 жовтня дістався с. Ілемня Рожнятівського р-ну, а наступного дня розтаборився біля сусіднього села Суходіл. В цей час дві чоти з сотні «Дружинники 2» відійшли в Чорний Ліс. Далі на схід пішла і чота «Бульби».
Рейд був важкий, з подоланням висот по маршруту до 1347 м над рівнем моря, а малолюдний терен не міг забезпечити харчі (залізну порцію з'їли на третій день). Стрільці були фізично вичерпані, мали знищені взуття й одяг. В курені було 6 поранених на мінних полях, 45 нездатних продовжувати рейд, з'явилася червінка.
На Рожнятівщині відділи затрималися більш як на два тижні. Тут повстанці відпочили, запаслися харчами, полагодили одяг і взуття, привели до порядку зброю. «Рен» вислав зв'язкових у Чорний Ліс до командира УПА-Захід-Карпати Олекси Луцького-«Андрієнка»-«Богуна» в справі дальших дій, а сам в порозумінні і співпраці з місцевими відділами УПА і мережею ОУН здійснив наскок на райцентр Перегінське. Акція не досягла своїх завдань (захоплення складів та знищення ворожої залоги) через погану розвідку і невдалі дії місцевої сотні «Журавлі».
Повернення на Лемківщину
Невдовзі кур'єри принесли «Ренові» відповідь від «Андрієнка», де той наказував повернутися на Лемківщину. Курінь доповнив харчові припаси, після чого вирушив на захід двома частинами, для кращої рухливості. Відділи «Байди» і «Бурлаки», з якими перебував «Рен», вийшли 29 жовтня за маршрутом Ілемня-Лоп'янка-Струтин Нижній-Надіїв-Белеїв-Чолгани(Міжріччя)-Лисовичі-Нинів-Танява-Розгірче-Орів-Урич-Новий Кропивник-Жданна і 13 листопада прибув на збірний пункт на г. Коханий Діл в 3 км на схід від Недільної Старосамбірського р-ну, де зупинилася на кілька днів.
Сотні «Веселого» і «Нечая» вирушили з околиць Перегінська 30 жовтня за маршрутом Луги-Нягрин (Підліски)-Шандровець-Мізунь Новий-Кальна-Слобода Болехівська-Лужки-Бряза-Труханів-Побук-Тишівниця-Межиброди-Орів-Урич-Новий Кропивник. В дорозі сталося кілька сутичок з ворогом. В Новому Кропивнику відділи розійшлися. Сотня «Веселого» пішла маршрутом Свидник-Тур'є-Топільниця-Лопушанка-Хомина-Гвоздець-Ріп'янка-Грозьова-Мшанець-Бистре-Середнє і 3 грудня перейшла кордон на річці Сян. Сотня «Нечая» з Нового Кропивника вирушила на Опаку, відтак повернула на Старий Кропивник, де в сутичці з більшовиками втратила 6 вояків, і через Залокоть вийшла на збірний пункт на г. Коханий Діл 16 листопада, де приєдналася до «Рена».
При заготівлі взуття в Недільній того ж дня сотня «Байди» мала сутичку з НКВД, а тому відділ повернув на північ під с. Сторонна Дрогобицького р-ну, де 17 листопада сотні «Байди» і «Бурлаки» звели з більшовиками шестигодинний оборонний бій. Повстанці втратили 19 вбитими, більшовики — 8 вбитими і 1 пропав безвісти.
Наступного дня відділи зібралися в Недільній і вирушили далі на захід за маршрутом Лопушанка Хомина-Гвоздець-Грозьова-Мшанець-Бистре-Кривка-Журавин. 21-24 листопада сотні «Байди» і «Бурлаки» чотами стояли в околицях Грозьової і Мшанця, а 25 листопада в лісі біля Кривки мали сутичку із взводом прикордонників. Обидві сотні разом із «Реном» перетнули кордон ввечері 27 листопада і за кілька годин прибули до села Ступосяни неподалік Букового Бердо. Ще за кілька днів, 3 грудня, до сусіднього села Руського прибула сотня «Веселого». Відділ «Сурма» залишився на території УРСР (в Ступосяни прибула 9.01.1944 р.). Так завершився карпатський рейд довжиною понад 400 км та тривалістю 65 днів.
При поверненні кожна сотня мала по три чоти чисельністю 35-40 вояків, сотенний почот (8-10 осіб) і жандармерію (4-5 осіб), маючи на озброєнні 9 ручних кулеметів, 5-6 автоматів та гвинтівки (крім того, у сотні «Бурлаки» був німецький ручний міномет, у «Сурмі» — станковий кулемет). На початок грудня курінь «Рена» нараховував до 400 осіб (без сотні «Сурма») із 30 ручними кулеметами, 25 автоматами і браком патронів (до 40 на стрільця).
Посилання
- Мороз Володимир. Карпатський рейд загону УПА «Лемківщина» [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Див. також
Джерела
- Українська Повстанська Армія. Історія нескорених / В.В'ятрович, Р.Забілий, І.Дерев'яний та ін. — 3-є вид. — Львів: Центр Досліджень Визвольного Руху, 2011
- Іван Дмитрик-«Лис». Записки українського повстанця (В лісах Лемківщини). — Львів: Червона Калина, 1992. — 160 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karpatskij rejd Karpatskij rejd perehid osnovnih sil UPA na Zakerzonni cherez nimecko radyanskij front u til radyanskih vijsk pid chas nastupu Chervonoyi Armiyi na zahid Vidbuvavsya u period z 28 veresnya po 27 listopada 1944 roku za uchasti Lemkivskogo kurenya chiselnistyu blizko 2000 voyakiv pid zagalnim komanduvannyam Vasilya Mizernogo Rena Vihidnim punktom bula polonina Bukove Berdo nepodalik Baligoroda a kincevim Pereginske na Rozhnyativshini Pid chas rejdu kurin buv rozdilenij na dvi chastini odna z yakih zgidno z nakazom povernulasya na Peremishinu a druga prodovzhila ruh na shid Pislya 2 tizhnevogo perebuvannya u misci priznachennya kurin povernuvsya na tereni Lemkivshini Perehid cherez frontZa nakazom komanduvannya UPA Zahid Karpati vsi viddili u cij miscevosti pidporyadkovano Vasilevi Martinovi Mizernomu Renovi komandirovi kurenya Lemkivshina Zahid Tak vinik zagin v UPA ce odinicya analogichna polkovi Lemkivshina Prognozovanij nastup Chervonoyi armiyi t zv Karpatsko Uzhgorodska operaciya rozpochavsya 9 veresnya v okolici Syanoka vidtak ohopiv vsyu liniyu frontu azh do Bukovini Vzhe do kincya misyacya vin prolyagav priblizno po kolishnomu polsko chehoslovackomu kordonu Unikayuchi sutichok iz frontovimi chastinami viddili UPA yaki perebuvali v okolicyah Baligoroda vidijshli na pivdennij shid do miscya postoyu kurenya Lemkivshina Zahid poloninu Bukove Berdo mizh selami Berezhki Volosate Muchne i Ustriki Vizhni mezha Liskogo Turkivskogo i Nizhnoustrickogo povitiv OUN Radyanski vijska na cij dilyanci frontu perejshli v nastup 18 veresnya a vzhe 23 chisla pidijshli vpritul do Syanu Nastupnogo dnya voni forsuvali riku zahopivshi Vetlinsku poloninu na zahid vid Bukovogo Berda a nastupnogo dnya Vetlinu ta Beregi Gorishni vijshovshi do golovnogo karpatskogo hrebta po yakomu jshov kordon Z pivnochi v rezultati zapeklih boyiv z nimcyami 24 veresnya Chervona armiya zahopila Lyutoviska ta Limnu i prodovzhuvala nastup V takih umovah Ren virushiv she taki 24 veresnya zi svoyim zagonom na pivdennij shid Povstanci zalishili Bukove Berdo vchasno oskilki vzhe 26 chisla Chervona armiya vzyala Ustriki Gorishni i Dzvinyach a nastupnogo dnya girskimi stezhkami vijshla i tut do golovnogo karpatskogo hrebta zajnyavshi takim chinom i Bukove Berdo Ren zalishivshi Bukove Berdo virushiv u vidomij t zv Karpatskij rejd ruhayuchis za marshrutom Tarnava Sokoliki Turochki Botelka Yabluniv Zavadka Mita Kozova Golovecko V Tarnavi do nogo priyednalisya reshta pidleglih soten rizni boyivki ta terenovi pracivniki Na naradi iz komandirami Ren predstaviv plan rejdu viznachiv marshruti sposib zv yazku poryadok cherguvannya Zagin Lemkivshina narahovuvav 1811 voyakiv u 10 sotnyah Danila Svistelya Veselogo Danila Svistelya Veselogo Volodimira Shigelskogo Burlaki Dmitra Didovskogo Iskri Mazepi Mikoli Dutki Osipa Mikoli Savchenka Bajdi Shidnyaki Mihajla Fridera Nechaya Surma Mihajla Dudi Gromenka vistuna Zenka dvi choti Druzhinniki 2 i Gorbovogo jmovirno Mihajlo Sklyarevskij a takozh kinno rozvidchij choti choti artileriyi Tarasa vijskovo polovij zhandarmeriyi VPZh Volodimira Kachora Pugacha 15 strilciv Razom z nimi takozh jshla sotnya Karmelyuka jmovirno Stepan Gnativ chota organizacijnih pracivnikiv ta bojovikiv Sambirshini pid komanduvannyam Osipa Urbana Rena t zv Malij Ren kerivniki Syanickoyi okrugi Mikola Radejko Hmel okruzhnij providnik Lugovij referent SB ta Vasil Cebenyak Bogdan vijskovij referent z ohoronoyu ta inshi pracivniki merezhi OUN Za tverdzhennyam S Golyasha zhinki buli zvedeni v okremu chotu Natomist inshi dzherela vkazuyut sho zhinki buli rozkidani po sotnyah yak rozvidnici ta sanitarki Zagalom u rejd virushilo blizko 2000 osib Ce robit zagin Lemkivshina jmovirno najbilshoyu vijskovoyu chastinoyu yaka diyala v UPA Zahid V seli Visocko Nizhnye zagin zahopiv nimeckij sklad zbroyi de zdobuto 16 kulemetiv Degtyarova 14 PPSh 150 gvintivok 2 vazhki minometi 20 yashikiv patroniv 20 yashikiv minometnih min V Miti pid zagrozoyu vzhittya zbroyi ta z poklikannyam na ugodu pro nenapad zagin projshov roztashuvannya ugorskoyi chastini pid chas chogo strilci pograbuvali yiyi oboz Pislya skargi madyarskih oficeriv Ren zrobiv zbirku vsih soten i perevirku na nayavnist propavshih rechej choboti odnostroyi plash palatki ale nichogo viyavleno ne bulo oskilki strilci buli poperedzheni i zahovali yih po hatah Kinno rozvidcha chota 28 veresnya u Golovecku bula obstrilyana kulemetno minometnim vognem nastupayuchih radyanskih pidrozdiliv v rezultati chastina yiyi voyakiv pid chas vidstupu zaginuli abo propali bezvisti Z pid Golovecka zagin povernuv na Oryavu i Tuholku mayuchi v dorozi perestrilki stezh z bilshovikami takozh bilya sil Plav ye ta Kalna Madyarski saperi pidrivali mosti ale pid zagrozoyu sili Ren zmusiv yih zrobiti ce pislya prohodzhennya svoyih viddiliv Ocinivshi situaciyu Ren virishiv zmenshiti tabir i v Rikovi ta Tuholci nakazav zahovati garmati ta likviduvati tachanki a Maksimi minometi ta najbilsh neobhidnij inventar vezti kinmi She ranishe shob ne nesti vazhkih kotliv vin nakazav kozhnomu royevi mati vidro ta okremo variti Ale ce malo i negativi bo pri takij chiselnosti bulo duzhe bagato vatr sho rozkonspirovuvalo viddil Vranci 29 veresnya unikayuchi zitknennya z nastupayuchimi radyanskimi vijskami Ren virushiv cherez Hitar do Lavochnogo Pri perehodi cogo sela togo zh dnya povstanci potrapili pid garmatno minometnij obstril madyarskih chastin yaki trimali zahisnu liniyi na golovnomu karpatskomu hrebti Obstrilom bulo rozbito dvi tachanki z produktami odyagom ta boyepripasami Do madyariv vislano parlamentariv Mihajlo Gushtak Yevgen zastupnik Rena i Taras yaki poklikayuchis na ugodu mizh Golovnim komanduvannyam UPA i predstavnikami ugorskoyi armiyi zalagodili incident Oficeri yaki znali pro cyu ugodu vibachilis pered povstancyami zayavivshi sho prijnyali yih za bilshovikiv Vvecheri togo zh dnya zagin dijshov do Volosyanki i pislya kilkagodinnogo vidpochinku virushiv vnochi verhami do Verhnoyi Rozhanki a vidtak popoludni 30 veresnya zupinivsya v lisovomu masivi na shid vid sela na gori Chiryak Tut bez boyiv povstanski viddili perechekali perehid frontu i opinilisya v tilu Chervonoyi armiyi Podil kurenya Za nakazom zverhnikiv Ren 1 zhovtnya na g Chiryak reorganizuvav zagin i rozdiliv jogo na dva kureni Do odnogo pid komanduvannyam Yevgena i jogo zastupnika Osipa uvijshli sotni Gromenka Vorona Burlaya Mihajla Kovalskogo Krisovogo zminiv Bulbu ta Osipa Kurin Yevgena otrimav nakaz povertatisya na zahid na tereni VO 6 Syan trasoyu Skole Ustriki Dolishni Z nimi pishli deyaki dobrovolci yaki hotili povernutisya v Peremisku oblast Pugach a takozh pracivniki pidpillya OUN yaki buli zvidti Hmel Bogdan ta in Na Sambirshinu z nimi virushila sotnya Karmelyuka i chota organizacijnih pracivnikiv ta bojovikiv pid komanduvannyam Malogo Rena Drugij kurin zalishivsya pid komanduvannyam Rena u skladi soten Bajdi Burlaki Veselogo Nechaya i dvoh chot sotni Druzhinniki 2 j pishov dali na shid v napryami Chornogo Lisu Z nimi virushiv u ridni storoni v Zolochivshinu Berezhanshinu i Bulba z chotoyu dobrovolciv zemlyakiv Pislya rozpodilu kurin Yevgena narahovuvav 1080 voyakiv kurin Rena blizko 1000 Virushivshi na pivnich 2 zhovtnya Yevgen poviv svij viddil na goru Maguru zvidki cherez Bryazu Kozakivku i Sukil distvasya do Truhanova 7 zhovtnya vin zdijsniv naskok rajcentr Skole z metoyu zvilniti v yazniv likviduvati NKVD ta zahopiti prodovolchi skladi Akciya bula nevdaloyu Terenova merezha ne zrobila nalezhnoyi rozvidki a agentura v kureni abo v miscevomu pidpilli povidomila pro namiri naskoku a tomu bilshoviki pereveli tyurmu i NKVD a sami prigotuvalisya do oboroni Zi Skole kurin virushiv na zahid Na gori Parashci povstanci potrapili pid silnij obstril i minni polya Sotni Gromenka Krisovogo ta Osipa vijshli bilsh mensh cilimi hocha i zaznali vtrat Kurin chastkovo rozporoshivsya Vidbivsya i Yevgen a tomu komanduvannya perebrav Osip Z Parashki vin iz svoyim viddilom ta sotneyu Krisovogo zvernuv do Tisovcya de zupinivsya vvecheri 8 zhovtnya Tam povstanci yaki ne yili dva dni desho vidzhivilisya ta vidpochili Vranci 10 zhovtnya kurin virushiv z Tisovcya za marshrutom Bagnovate Radich Yasinka Steceva Yasinka Masova Svidnik Smilna Zhdanna Nedilna Luzhok Gorishnij Tisovicya Lavriv Nanchivka Rosohi Rudavka Smilnicya Lopushanka V dorozi vid kurenya vid yednalasya chastina pidrozdiliv i voyakiv yaki zalishilisya na Sambirshini Yevgen doluchivsya do kurenya z grupoyu voyakiv 13 zhovtnya v Yasinci Masovij Na naradi komandnogo skladu komanduvannya dorucheno Osipovi hocha formalno kurinnim zalishavsya Yevgen V Lopushanci kudi viddili pribuli 19 zhovtnya u sutichci z prikordonnikami zaginuv Osip Reshtki kurenya vprodovzh kilkoh dniv chastinami perejshli radyansko polskij kordon i v lisi Turnicya zv yazalisya iz komanduvannyam VO Syan Zagalom u Peremishinu pribuli ponad 200 voyakiv 110 osib u sotni Osipa do yakoyi priyednalisya reshti sotni Krisovogo i 110 u sotni Gromenka Za pidsumkami rejdu Gromenko ta Osip buli vidznacheni Sribnim Hrestom bojovoyi zaslugi II kl nakaz GVSh UPA ch 1 45 vid 25 04 1945 r Pohid do Pereginska Kurin na choli z Renom pislya vidhodu Yevgena virushiv na pivnichnij shid cherez g Krasnu pivnichnishe riki Mizunki vidtak povernuv na pivdennij shid i zalishayuchi sprava sela Solotvinu i Lyudvikivku vijshov na hrebet Arshicya Zvidsi 8 zhovtnya distavsya s Ilemnya Rozhnyativskogo r nu a nastupnogo dnya roztaborivsya bilya susidnogo sela Suhodil V cej chas dvi choti z sotni Druzhinniki 2 vidijshli v Chornij Lis Dali na shid pishla i chota Bulbi Rejd buv vazhkij z podolannyam visot po marshrutu do 1347 m nad rivnem morya a malolyudnij teren ne mig zabezpechiti harchi zaliznu porciyu z yili na tretij den Strilci buli fizichno vicherpani mali znisheni vzuttya j odyag V kureni bulo 6 poranenih na minnih polyah 45 nezdatnih prodovzhuvati rejd z yavilasya chervinka Na Rozhnyativshini viddili zatrimalisya bilsh yak na dva tizhni Tut povstanci vidpochili zapaslisya harchami polagodili odyag i vzuttya priveli do poryadku zbroyu Ren vislav zv yazkovih u Chornij Lis do komandira UPA Zahid Karpati Oleksi Luckogo Andriyenka Boguna v spravi dalshih dij a sam v porozuminni i spivpraci z miscevimi viddilami UPA i merezheyu OUN zdijsniv naskok na rajcentr Pereginske Akciya ne dosyagla svoyih zavdan zahoplennya skladiv ta znishennya vorozhoyi zalogi cherez poganu rozvidku i nevdali diyi miscevoyi sotni Zhuravli Povernennya na LemkivshinuNevdovzi kur yeri prinesli Renovi vidpovid vid Andriyenka de toj nakazuvav povernutisya na Lemkivshinu Kurin dopovniv harchovi pripasi pislya chogo virushiv na zahid dvoma chastinami dlya krashoyi ruhlivosti Viddili Bajdi i Burlaki z yakimi perebuvav Ren vijshli 29 zhovtnya za marshrutom Ilemnya Lop yanka Strutin Nizhnij Nadiyiv Beleyiv Cholgani Mizhrichchya Lisovichi Niniv Tanyava Rozgirche Oriv Urich Novij Kropivnik Zhdanna i 13 listopada pribuv na zbirnij punkt na g Kohanij Dil v 3 km na shid vid Nedilnoyi Starosambirskogo r nu de zupinilasya na kilka dniv Sotni Veselogo i Nechaya virushili z okolic Pereginska 30 zhovtnya za marshrutom Lugi Nyagrin Pidliski Shandrovec Mizun Novij Kalna Sloboda Bolehivska Luzhki Bryaza Truhaniv Pobuk Tishivnicya Mezhibrodi Oriv Urich Novij Kropivnik V dorozi stalosya kilka sutichok z vorogom V Novomu Kropivniku viddili rozijshlisya Sotnya Veselogo pishla marshrutom Svidnik Tur ye Topilnicya Lopushanka Homina Gvozdec Rip yanka Grozova Mshanec Bistre Serednye i 3 grudnya perejshla kordon na richci Syan Sotnya Nechaya z Novogo Kropivnika virushila na Opaku vidtak povernula na Starij Kropivnik de v sutichci z bilshovikami vtratila 6 voyakiv i cherez Zalokot vijshla na zbirnij punkt na g Kohanij Dil 16 listopada de priyednalasya do Rena Pri zagotivli vzuttya v Nedilnij togo zh dnya sotnya Bajdi mala sutichku z NKVD a tomu viddil povernuv na pivnich pid s Storonna Drogobickogo r nu de 17 listopada sotni Bajdi i Burlaki zveli z bilshovikami shestigodinnij oboronnij bij Povstanci vtratili 19 vbitimi bilshoviki 8 vbitimi i 1 propav bezvisti Nastupnogo dnya viddili zibralisya v Nedilnij i virushili dali na zahid za marshrutom Lopushanka Homina Gvozdec Grozova Mshanec Bistre Krivka Zhuravin 21 24 listopada sotni Bajdi i Burlaki chotami stoyali v okolicyah Grozovoyi i Mshancya a 25 listopada v lisi bilya Krivki mali sutichku iz vzvodom prikordonnikiv Obidvi sotni razom iz Renom peretnuli kordon vvecheri 27 listopada i za kilka godin pribuli do sela Stuposyani nepodalik Bukovogo Berdo She za kilka dniv 3 grudnya do susidnogo sela Ruskogo pribula sotnya Veselogo Viddil Surma zalishivsya na teritoriyi URSR v Stuposyani pribula 9 01 1944 r Tak zavershivsya karpatskij rejd dovzhinoyu ponad 400 km ta trivalistyu 65 dniv Pri povernenni kozhna sotnya mala po tri choti chiselnistyu 35 40 voyakiv sotennij pochot 8 10 osib i zhandarmeriyu 4 5 osib mayuchi na ozbroyenni 9 ruchnih kulemetiv 5 6 avtomativ ta gvintivki krim togo u sotni Burlaki buv nimeckij ruchnij minomet u Surmi stankovij kulemet Na pochatok grudnya kurin Rena narahovuvav do 400 osib bez sotni Surma iz 30 ruchnimi kulemetami 25 avtomatami i brakom patroniv do 40 na strilcya PosilannyaMoroz Volodimir Karpatskij rejd zagonu UPA Lemkivshina 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Div takozhUkrayinska povstanska armiya TV 26 Lemko Vasil Mizernij Ren DzherelaUkrayinska Povstanska Armiya Istoriya neskorenih V V yatrovich R Zabilij I Derev yanij ta in 3 ye vid Lviv Centr Doslidzhen Vizvolnogo Ruhu 2011 Ivan Dmitrik Lis Zapiski ukrayinskogo povstancya V lisah Lemkivshini Lviv Chervona Kalina 1992 160 s