Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кармелітська друкарня (м. Бердичів) — друкарня, заснована 1758 року при монастирі Кармелітів Босих.
Передумови
Історія Бердичівської друкарні, яка проіснувала найдовше серед провінційних польських друкарень, що працювали на українських землях, відноситься до першої половини XVII століття. ЇЇ видавнича діяльність стала можливою завдяки київському воєводі Янушу Тишкевичу, який у 1630 р. подарував свій замок та земельну ділянку у Бердичеві орденові босих кармелітів, як обітницю за звільнення місцевості з татарського полону. Відкриття монастиря та освячення нижнього костелу відбулось 22 липня 1642 р. На честь посвячення костелу Януш Тишкевич подарував ікону Пресвятої Діви Марії, здавна відому у родині Тишкевичів своєю благодаттю. Під час національної революції 1648—1676 рр. в Україні, кармеліти залишають Бердичів та вивозять до Львова образ Матері Божої. Повернулися ченці у 1663 р., але їх було силою вигнано спадкоємцями Януша Тишкевича. І лише декретом 1717 р. Люблінського Трибуналу було наказано віддати ченцям відібрану власність. Монастир було відбудовано та повернуто до Бердичева чудодійний образ Матері Божої.
Заснування друкарні
З другої половини XVIII століття Бердичів стає релігійним, науковим, культурним центром католицького Правобережжя. При монастирі з 1758 р. починає діяти кармелітська латино-польська друкарня. Спочатку вона називалася «Друкарня фортеці Пресвятої Діви Марії», а пізніше — «Друкарня Отців кармелітів босих». Дозвіл на заснування друкарні був отриманий від короля Річі Посполитої Августа III. Невдовзі з Австрії було привезено перший друкарський верстат, придбаний за кошти братства, що існувало при костелі, а в Скраглівці облаштовано папірню. Налагодження виробництва, фахове навчання працівників та набір перших книг зайняли понад рік. Різноманітна друкована продукція видавалася латинською, польською, єврейською, німецькою, французькою та російською мовами. З друкарнею тісно співпрацювали фахівці, видавці, вчителі, вчені, письменники, художники. Одним із організаторів та покровителів бердичівської друкарні був Юзеф Анджей Залуський (Józef Andrzej Załuski(1702—1774)) — видатна особа Речі Посполитої. У той час історик, віршотворець, драматург, перекладач, бібліофіл, проповідник і суспільний діяч. Починаючи з 1766 р. з Бердичевом пов'язане життя та творчість релігійного історика, викладача теології та філософії Гжегоша Тжешневського (Grzegorz Trześniewski). З кінця 1760 року у монастирі служили релігійний письменник Габріел Анджей Каспрович (1717—1785), та відомий вчений-бернардин Бенедикта Котфіцький.
Видавнича діяльність
За майже столітнє існування друкарні в ній вийшла велика кількість релігійних, політичних, історичних, шкільних, господарчих, художніх творів. У 1760 році надруковані перші шість бердичівських видань, серед яких був підручник арифметичних та алгебраїчних правил Юзефа Тожевського на 188 сторінках. Гжегош Тжешневський є автором дослідження історії та чудес чудотворного образу Бердичівської Божої матері(«Ozdoba i obrona ukraińskich krajów, przecudowna w berdyczowskim obrazie Maria watykańskimi koronami od Benedykta XIV papieża z pobożnej hojności własnym jego kosztem sporządzonymi, przez ręce… Kajetana Ignacego Sołtyka, na ten czas kijowskiego biskupa… w roku 1756, dnia 16 miesiąca lipca ukoronowana», t. 1–2, Berdyczów, 1767). Бердичівські видання мали великий наклад, проте зовнішнім виглядом вони не відзначалися. Серед них виділяється видання Гжегоша Тжешневського, для якого було вилито нові шрифти, над оформленням працювали видатні гравери свого часу Теодор Раковецький, Теофіл Троцкевич, Іван Філіпович та Іоган Христіан Вінклер. Книга містить спогади та розповіді не тільки про минуле, але й передає в «щоденниковому» стилі враження від процесу коронації та чудотворної сили святого образу («Kazania miane podczas introdukcji koron, w dni trzy poprzedzające koronację, w dzień koronacji i przez całą oktawę»), містить казання Каєтана Солтика, бердичівського кармеліта Лаврентія, монаха з любарського монастиря Гната Городецького, фастівського пароха Василя Конашевича та Ігнатія Красіцького. Прикрашають видання ілюстрації Божих чудес та інтер'єру Бердичівського костьолу. Видання книги й тепер вражає мистецькою досконалістю гравюр та високою поліграфічною культурою. Виданий у Бердичеві 1780 р. опис коронації чудотворної ікони в Холмському греко-католицькому соборі цінний не тільки змістом (представляв перевидання важливого для української історіографії твору Якова Суші «Phoenix redivivus»), але й докуменально-точними ілюстраціями (вид Холма, вид собору, знаменитої чудотворної ікони). Подібних видань було небагато, але вони вплинули на популяризацію емблемної естетики, формуванню літературних та художніх смаків при оформлені книг. В друкарні босих кармелітів було видано чотири книги Габріела Анджея Каспровича: «Дванадцятьма зірками оздоблена корона… в чудотворному образі Її бердичівським у отців кармелітів босих» («Korona dwunastą Dubiecki M. Na kresach i za kresami. — Kijów gwiazdami ozdobiona,.. w cudownym obrazie Jej Berdyczowskim u WW. OO. Karmelitów Bosych…», Berdyczów, 1768), «Табір вишикуваних військ небесних… при чудотворному коронованому образі у Бердичівській фортеці» («Obóz uszykowany wojsk niebieskich… przy cudownym i ukoronowanym obrazie Jej w fortecy Berdyczowskiej…», Berdyczów, 1769), «Монарх неба і землі найсвітліша панна Марія в чудотворному і коронованому образі Бердичівської фортеці» («Monarchini Nieba i Ziemi Najświętsza Maria Panna w cudowym i ukoronowanym obrazie w fortecy Berdyczowskiej…», Berdyczów, 1769), «Зачинений сад…» («Ogród zamknięty…», Berdyczów, 1770). 1780 р. у Бердичеві опубліковано короткий посібник з історії Польщі професора риторики Вінницької школи Данила Гаєвського. У цьому ж році друкарня видала книгу історика-домініканця Климентія Ходикевича «Про історію Руської провінції ордену проповідників», яка була цікава українським читачам тим, що підкреслювала могутність Київської Русі, її самостійну роль у світовій історії. 1781 р. професор Житомирської школи Антон Капиця видав свій переклад з французької на польську мову «Загальну історію давніх держав». 1793 р. у Бердичеві видано «Буквар» латинським, кириличним і цивільним шрифтами. 1796 і 1797 років — російсько-польські букварі. Великою популярністю користувалися «Бердичівські календарі». Це були своєрідні бюлетені релігійних, політичних господарських і культурних подій. Вони виходили двома мовами — польською та російською. Накладом — сорок тисяч примірників на рік. Оскільки газети ще не мали популярності, то календарі були на той час важливими засобами нового типу друкованої інформації. В них популяризувалися здобутки видатних вчених Європи. Свої передбачення та спостереження друкували астрономи Краківської Академії. В кінці XVIII ст. Харківська губернська друкарня перекладала й видавала їх у російських перекладах з додатками. У 1793 р. після возз'єднання Правобережної України з Росією, Бердичівський монастир «босих кармелітів», діяльність якого не подобалась владолюбній Росії, був ліквідований, а друкарня перенесена до Житомира, де випуск календарів тривав ще до 1864 р. Загалом в друкарні босих кармелітів було видано 835 найменувань книжок, з них 105 видів різних молитовників, літургійні книги, підручники з теології, 70 збірок проповідей до різних церковних урочистостей, 64 види шкільних підручників, 55 томів поезій, повісті, романи, драми, що склало 65039 (за іншими відомостями — 71440) примірників, тобто в середньому — кожні півтора місяця з'являлось нове видання.
Бібліотека Бердичівського монастиря
Після закриття римсько-католицьких монастирів у Волинській губернії бібліотека монастиря босих кармелітів передається в володіння Маріїнського костелу в Бердичеві. 1877 р. настоятель Київського учбового округу звертається до губернаторів Київської, Подільської та Волинської губерній про передачу учбовому відомству книг із бібліотек ліквідованих католицьких монастирів. В результаті цього клопотання він отримує каталог книг, які належали бібліотеці Бердичівського монастиря, і пропонує каталог передати бібліотеці університету Св. Володимира. Під керівництвом професора кафедри слов'янської філології університету А. А. Котляревського створюється комісія для перегляду каталогу. 1878 р. зібрання стародруків і рукописів перевезено до бібліотеки Київського університету Св. Володимира. Приналежність книжок до кармелітської книгозбірні засвідчують провенієнції. На всіх книгах монастирської бібліотеки є запис латинською мовою: «Conventus Berdiczoviensis Carmelitarum Discalceatorum» («Бердичівського монастиря босих кармелітів»), який свідчить, що книги перебували в її фонді. В бібліотеці університету книгозбірня монастиря зберігалася окремим фондом під назвою «Бердичівська колекція». В основному її фонд складали польськомовні та латиномовні видання — XV — початку XIX ст. За змістом книгозбірня поділяється на дві частини — церковно-теологічні та наукові видання. Церковно-теологічна література представлена примірниками майже всієї друкованої продукції кармелітської друкарні, де переважають видання, в яких зображено боротьбу ордена «Босих кармелітів» з православ'ям і насильницьким розповсюдженням унії. З 1559 р. Ватикан почав складати списки, які мали назву «Index librorum prohibitorum» — тобто «індекс заборонених книг» — переважно богословська література з теологічними дослідженнями, висновки яких розходилися з основними догмами католицької церкви та підривали її основи. Такі видання зберігались окремо від основного фонду і видавалися з дозволу настоятеля монастиря. Серед релігійної літератури — молитвеники, проповіді, духовні вірші. Велика кількість історичної літератури: монографії з історії стародавнього світу та середньовіччя; література з палеографії, археографії, історичної географії; з юриспруденції та філософії права; юридичні джерела — кодекси, устави, дипломатичні акти, монографії; твори з логіки, філософії, військової архітектури, суспільствознавства, медицини, довідкові видання. Бердичівська колекція книг з бібліотеки монастиря нараховує близько 5000 одиниць. Більшість книг добре збережені, мають оправу з пергаменту та шкіри, виготовлених у XVII—XVIII ст. Протягом сторіч бібліотеки монастирів та соборів були найбільшими книжковими зібраннями, що існували на території Русі-України. Вони були етнокультурними центрами, що тривалий час забезпечували розвиток культури, зокрема, письменної. Стародруки, які зберігаються у фондах сучасних бібліотек є цінним джерелом для наукових досліджень.
Джерела
- Єршов В. О. З історії книгодрукування на Житомирщині: [XVII — початок ХХ ст.] / В. О. Єршов // Поліський дивосвіт: література рідного краю: Житомирщина: посіб.-хрестоматія в 2 ч. Ч. І: критичний огляд / за ред. С. О. Пультера. — Житомир: Полісся, 2000. — С. 48-54. — Бібліогр.: с. 54. — ISSN 966-7057-90-9
- Єршов В. О. «Золотий вік друкарства у Бердичіві» / В. Єршов // Волинь-Житомирщина: історико-філологічний збірник з регіональних прблем. — Житомир, 1997. — С. 111—115. — Бібліогр.: с. 113—114. — ISSN 2220-7996
- Єршов В. О. Регіональні видання // Єршов В. О. Польська література Волині доби романтизму: генологія мемуаристичності / В. О. Єршов. — Житомир: Полісся, 2008. — С. 187—193. — .
- Захарчук Н. Бердичівська монастирська книгозбірня у фондах Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського / Н. Захарчук, П. Скавронський // Бібліотеки у збереженні культурної спадщини: матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф., присвяч. 75-й річниці Обл. б-ки для дітей Житомир. облради (26 верес. 2013 р., м. Житомир) / гол. ред. М. Ю. Костриця. — Житомир: М. Косенко, 2013. — 431 с. : іл. — (Наук. зб. «Велика Волинь». Пр. Житомир. наук.-краєзн. т-ва дослідників Волині. Вип. 48). — С. 321—327. — Бібліогр.: с. 327. — ISBN 2220—2544
- Рева Л. Г. Діяльність Бердичівської друкарні (1758—1844). ЇЇ вплив на розвиток української культури / Л. Г. Рева // Бердичівська земля у плині часу: матеріали Міжнарод. наук.-краєзн. конф., присвяч. : у 2-х т. Т. 1 / [голов. ред. М. Ю. Костриця]. — Житомир: М. Косенко, 2007. — С. 229—234. — Бібліогр.: с. 234. — (Т.2)
Посилання
- Єршов В. Волинський простір у мемуаристичній літературі Правобережжя / В. Єршоов. — Режим доступу: http://library.zu.edu.ua/vz/17/Vg_2007_17_5.pdf [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karmelitska drukarnya m Berdichiv drukarnya zasnovana 1758 roku pri monastiri Karmelitiv Bosih PeredumoviIstoriya Berdichivskoyi drukarni yaka proisnuvala najdovshe sered provincijnih polskih drukaren sho pracyuvali na ukrayinskih zemlyah vidnositsya do pershoyi polovini XVII stolittya YiYi vidavnicha diyalnist stala mozhlivoyu zavdyaki kiyivskomu voyevodi Yanushu Tishkevichu yakij u 1630 r podaruvav svij zamok ta zemelnu dilyanku u Berdichevi ordenovi bosih karmelitiv yak obitnicyu za zvilnennya miscevosti z tatarskogo polonu Vidkrittya monastirya ta osvyachennya nizhnogo kostelu vidbulos 22 lipnya 1642 r Na chest posvyachennya kostelu Yanush Tishkevich podaruvav ikonu Presvyatoyi Divi Mariyi zdavna vidomu u rodini Tishkevichiv svoyeyu blagodattyu Pid chas nacionalnoyi revolyuciyi 1648 1676 rr v Ukrayini karmeliti zalishayut Berdichiv ta vivozyat do Lvova obraz Materi Bozhoyi Povernulisya chenci u 1663 r ale yih bulo siloyu vignano spadkoyemcyami Yanusha Tishkevicha I lishe dekretom 1717 r Lyublinskogo Tribunalu bulo nakazano viddati chencyam vidibranu vlasnist Monastir bulo vidbudovano ta povernuto do Berdicheva chudodijnij obraz Materi Bozhoyi Zasnuvannya drukarniZ drugoyi polovini XVIII stolittya Berdichiv staye religijnim naukovim kulturnim centrom katolickogo Pravoberezhzhya Pri monastiri z 1758 r pochinaye diyati karmelitska latino polska drukarnya Spochatku vona nazivalasya Drukarnya forteci Presvyatoyi Divi Mariyi a piznishe Drukarnya Otciv karmelitiv bosih Dozvil na zasnuvannya drukarni buv otrimanij vid korolya Richi Pospolitoyi Avgusta III Nevdovzi z Avstriyi bulo privezeno pershij drukarskij verstat pridbanij za koshti bratstva sho isnuvalo pri kosteli a v Skraglivci oblashtovano papirnyu Nalagodzhennya virobnictva fahove navchannya pracivnikiv ta nabir pershih knig zajnyali ponad rik Riznomanitna drukovana produkciya vidavalasya latinskoyu polskoyu yevrejskoyu nimeckoyu francuzkoyu ta rosijskoyu movami Z drukarneyu tisno spivpracyuvali fahivci vidavci vchiteli vcheni pismenniki hudozhniki Odnim iz organizatoriv ta pokroviteliv berdichivskoyi drukarni buv Yuzef Andzhej Zaluskij Jozef Andrzej Zaluski 1702 1774 vidatna osoba Rechi Pospolitoyi U toj chas istorik virshotvorec dramaturg perekladach bibliofil propovidnik i suspilnij diyach Pochinayuchi z 1766 r z Berdichevom pov yazane zhittya ta tvorchist religijnogo istorika vikladacha teologiyi ta filosofiyi Gzhegosha Tzheshnevskogo Grzegorz Trzesniewski Z kincya 1760 roku u monastiri sluzhili religijnij pismennik Gabriel Andzhej Kasprovich 1717 1785 ta vidomij vchenij bernardin Benedikta Kotfickij Vidavnicha diyalnistZa majzhe stolitnye isnuvannya drukarni v nij vijshla velika kilkist religijnih politichnih istorichnih shkilnih gospodarchih hudozhnih tvoriv U 1760 roci nadrukovani pershi shist berdichivskih vidan sered yakih buv pidruchnik arifmetichnih ta algebrayichnih pravil Yuzefa Tozhevskogo na 188 storinkah Gzhegosh Tzheshnevskij ye avtorom doslidzhennya istoriyi ta chudes chudotvornogo obrazu Berdichivskoyi Bozhoyi materi Ozdoba i obrona ukrainskich krajow przecudowna w berdyczowskim obrazie Maria watykanskimi koronami od Benedykta XIV papieza z poboznej hojnosci wlasnym jego kosztem sporzadzonymi przez rece Kajetana Ignacego Soltyka na ten czas kijowskiego biskupa w roku 1756 dnia 16 miesiaca lipca ukoronowana t 1 2 Berdyczow 1767 Berdichivski vidannya mali velikij naklad prote zovnishnim viglyadom voni ne vidznachalisya Sered nih vidilyayetsya vidannya Gzhegosha Tzheshnevskogo dlya yakogo bulo vilito novi shrifti nad oformlennyam pracyuvali vidatni graveri svogo chasu Teodor Rakoveckij Teofil Trockevich Ivan Filipovich ta Iogan Hristian Vinkler Kniga mistit spogadi ta rozpovidi ne tilki pro minule ale j peredaye v shodennikovomu stili vrazhennya vid procesu koronaciyi ta chudotvornoyi sili svyatogo obrazu Kazania miane podczas introdukcji koron w dni trzy poprzedzajace koronacje w dzien koronacji i przez cala oktawe mistit kazannya Kayetana Soltika berdichivskogo karmelita Lavrentiya monaha z lyubarskogo monastirya Gnata Gorodeckogo fastivskogo paroha Vasilya Konashevicha ta Ignatiya Krasickogo Prikrashayut vidannya ilyustraciyi Bozhih chudes ta inter yeru Berdichivskogo kostolu Vidannya knigi j teper vrazhaye misteckoyu doskonalistyu gravyur ta visokoyu poligrafichnoyu kulturoyu Vidanij u Berdichevi 1780 r opis koronaciyi chudotvornoyi ikoni v Holmskomu greko katolickomu sobori cinnij ne tilki zmistom predstavlyav perevidannya vazhlivogo dlya ukrayinskoyi istoriografiyi tvoru Yakova Sushi Phoenix redivivus ale j dokumenalno tochnimi ilyustraciyami vid Holma vid soboru znamenitoyi chudotvornoyi ikoni Podibnih vidan bulo nebagato ale voni vplinuli na populyarizaciyu emblemnoyi estetiki formuvannyu literaturnih ta hudozhnih smakiv pri oformleni knig V drukarni bosih karmelitiv bulo vidano chotiri knigi Gabriela Andzheya Kasprovicha Dvanadcyatma zirkami ozdoblena korona v chudotvornomu obrazi Yiyi berdichivskim u otciv karmelitiv bosih Korona dwunasta Dubiecki M Na kresach i za kresami Kijow gwiazdami ozdobiona w cudownym obrazie Jej Berdyczowskim u WW OO Karmelitow Bosych Berdyczow 1768 Tabir vishikuvanih vijsk nebesnih pri chudotvornomu koronovanomu obrazi u Berdichivskij forteci Oboz uszykowany wojsk niebieskich przy cudownym i ukoronowanym obrazie Jej w fortecy Berdyczowskiej Berdyczow 1769 Monarh neba i zemli najsvitlisha panna Mariya v chudotvornomu i koronovanomu obrazi Berdichivskoyi forteci Monarchini Nieba i Ziemi Najswietsza Maria Panna w cudowym i ukoronowanym obrazie w fortecy Berdyczowskiej Berdyczow 1769 Zachinenij sad Ogrod zamkniety Berdyczow 1770 1780 r u Berdichevi opublikovano korotkij posibnik z istoriyi Polshi profesora ritoriki Vinnickoyi shkoli Danila Gayevskogo U comu zh roci drukarnya vidala knigu istorika dominikancya Klimentiya Hodikevicha Pro istoriyu Ruskoyi provinciyi ordenu propovidnikiv yaka bula cikava ukrayinskim chitacham tim sho pidkreslyuvala mogutnist Kiyivskoyi Rusi yiyi samostijnu rol u svitovij istoriyi 1781 r profesor Zhitomirskoyi shkoli Anton Kapicya vidav svij pereklad z francuzkoyi na polsku movu Zagalnu istoriyu davnih derzhav 1793 r u Berdichevi vidano Bukvar latinskim kirilichnim i civilnim shriftami 1796 i 1797 rokiv rosijsko polski bukvari Velikoyu populyarnistyu koristuvalisya Berdichivski kalendari Ce buli svoyeridni byuleteni religijnih politichnih gospodarskih i kulturnih podij Voni vihodili dvoma movami polskoyu ta rosijskoyu Nakladom sorok tisyach primirnikiv na rik Oskilki gazeti she ne mali populyarnosti to kalendari buli na toj chas vazhlivimi zasobami novogo tipu drukovanoyi informaciyi V nih populyarizuvalisya zdobutki vidatnih vchenih Yevropi Svoyi peredbachennya ta sposterezhennya drukuvali astronomi Krakivskoyi Akademiyi V kinci XVIII st Harkivska gubernska drukarnya perekladala j vidavala yih u rosijskih perekladah z dodatkami U 1793 r pislya vozz yednannya Pravoberezhnoyi Ukrayini z Rosiyeyu Berdichivskij monastir bosih karmelitiv diyalnist yakogo ne podobalas vladolyubnij Rosiyi buv likvidovanij a drukarnya perenesena do Zhitomira de vipusk kalendariv trivav she do 1864 r Zagalom v drukarni bosih karmelitiv bulo vidano 835 najmenuvan knizhok z nih 105 vidiv riznih molitovnikiv liturgijni knigi pidruchniki z teologiyi 70 zbirok propovidej do riznih cerkovnih urochistostej 64 vidi shkilnih pidruchnikiv 55 tomiv poezij povisti romani drami sho sklalo 65039 za inshimi vidomostyami 71440 primirnikiv tobto v serednomu kozhni pivtora misyacya z yavlyalos nove vidannya Biblioteka Berdichivskogo monastiryaPislya zakrittya rimsko katolickih monastiriv u Volinskij guberniyi biblioteka monastirya bosih karmelitiv peredayetsya v volodinnya Mariyinskogo kostelu v Berdichevi 1877 r nastoyatel Kiyivskogo uchbovogo okrugu zvertayetsya do gubernatoriv Kiyivskoyi Podilskoyi ta Volinskoyi gubernij pro peredachu uchbovomu vidomstvu knig iz bibliotek likvidovanih katolickih monastiriv V rezultati cogo klopotannya vin otrimuye katalog knig yaki nalezhali biblioteci Berdichivskogo monastirya i proponuye katalog peredati biblioteci universitetu Sv Volodimira Pid kerivnictvom profesora kafedri slov yanskoyi filologiyi universitetu A A Kotlyarevskogo stvoryuyetsya komisiya dlya pereglyadu katalogu 1878 r zibrannya starodrukiv i rukopisiv perevezeno do biblioteki Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira Prinalezhnist knizhok do karmelitskoyi knigozbirni zasvidchuyut proveniyenciyi Na vsih knigah monastirskoyi biblioteki ye zapis latinskoyu movoyu Conventus Berdiczoviensis Carmelitarum Discalceatorum Berdichivskogo monastirya bosih karmelitiv yakij svidchit sho knigi perebuvali v yiyi fondi V biblioteci universitetu knigozbirnya monastirya zberigalasya okremim fondom pid nazvoyu Berdichivska kolekciya V osnovnomu yiyi fond skladali polskomovni ta latinomovni vidannya XV pochatku XIX st Za zmistom knigozbirnya podilyayetsya na dvi chastini cerkovno teologichni ta naukovi vidannya Cerkovno teologichna literatura predstavlena primirnikami majzhe vsiyeyi drukovanoyi produkciyi karmelitskoyi drukarni de perevazhayut vidannya v yakih zobrazheno borotbu ordena Bosih karmelitiv z pravoslav yam i nasilnickim rozpovsyudzhennyam uniyi Z 1559 r Vatikan pochav skladati spiski yaki mali nazvu Index librorum prohibitorum tobto indeks zaboronenih knig perevazhno bogoslovska literatura z teologichnimi doslidzhennyami visnovki yakih rozhodilisya z osnovnimi dogmami katolickoyi cerkvi ta pidrivali yiyi osnovi Taki vidannya zberigalis okremo vid osnovnogo fondu i vidavalisya z dozvolu nastoyatelya monastirya Sered religijnoyi literaturi molitveniki propovidi duhovni virshi Velika kilkist istorichnoyi literaturi monografiyi z istoriyi starodavnogo svitu ta serednovichchya literatura z paleografiyi arheografiyi istorichnoyi geografiyi z yurisprudenciyi ta filosofiyi prava yuridichni dzherela kodeksi ustavi diplomatichni akti monografiyi tvori z logiki filosofiyi vijskovoyi arhitekturi suspilstvoznavstva medicini dovidkovi vidannya Berdichivska kolekciya knig z biblioteki monastirya narahovuye blizko 5000 odinic Bilshist knig dobre zberezheni mayut opravu z pergamentu ta shkiri vigotovlenih u XVII XVIII st Protyagom storich biblioteki monastiriv ta soboriv buli najbilshimi knizhkovimi zibrannyami sho isnuvali na teritoriyi Rusi Ukrayini Voni buli etnokulturnimi centrami sho trivalij chas zabezpechuvali rozvitok kulturi zokrema pismennoyi Starodruki yaki zberigayutsya u fondah suchasnih bibliotek ye cinnim dzherelom dlya naukovih doslidzhen DzherelaYershov V O Z istoriyi knigodrukuvannya na Zhitomirshini XVII pochatok HH st V O Yershov Poliskij divosvit literatura ridnogo krayu Zhitomirshina posib hrestomatiya v 2 ch Ch I kritichnij oglyad za red S O Pultera Zhitomir Polissya 2000 S 48 54 Bibliogr s 54 ISSN 966 7057 90 9 Yershov V O Zolotij vik drukarstva u Berdichivi V Yershov Volin Zhitomirshina istoriko filologichnij zbirnik z regionalnih prblem Zhitomir 1997 S 111 115 Bibliogr s 113 114 ISSN 2220 7996 Yershov V O Regionalni vidannya Yershov V O Polska literatura Volini dobi romantizmu genologiya memuaristichnosti V O Yershov Zhitomir Polissya 2008 S 187 193 ISBN 978 966 655 379 9 Zaharchuk N Berdichivska monastirska knigozbirnya u fondah Nacionalnoyi biblioteki imeni V I Vernadskogo N Zaharchuk P Skavronskij Biblioteki u zberezhenni kulturnoyi spadshini materiali Vseukr nauk krayezn konf prisvyach 75 j richnici Obl b ki dlya ditej Zhitomir oblradi 26 veres 2013 r m Zhitomir gol red M Yu Kostricya Zhitomir M Kosenko 2013 431 s il Nauk zb Velika Volin Pr Zhitomir nauk krayezn t va doslidnikiv Volini Vip 48 S 321 327 Bibliogr s 327 ISBN 2220 2544 Reva L G Diyalnist Berdichivskoyi drukarni 1758 1844 YiYi vpliv na rozvitok ukrayinskoyi kulturi L G Reva Berdichivska zemlya u plini chasu materiali Mizhnarod nauk krayezn konf prisvyach u 2 h t T 1 golov red M Yu Kostricya Zhitomir M Kosenko 2007 S 229 234 Bibliogr s 234 ISBN 978 966 8123 65 8 T 2 PosilannyaYershov V Volinskij prostir u memuaristichnij literaturi Pravoberezhzhya V Yershoov Rezhim dostupu http library zu edu ua vz 17 Vg 2007 17 5 pdf 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine