Імператорський університет Святого Володимира — колишній університет, який діяв у Києві, Російська імперія. Заснований 8 (20) листопада 1833 року указом імператора Миколи I. Імператор затвердив тимчасовий статут і штатний розпис університету. Підставою для імператорського указу стало подання міністра народної освіти С. С. Уварова про заснування Імператорського університету Св. Володимира на базі закритих після Польського повстання 1830—1831 років Віленського університету та Кременецького ліцею, перенесеного в Київ. Університет Св. Володимира був другим університетом на території підросійської України після Харківського університету, відкритого 1804 року (і шостим університетом у Російській імперії).
Імператорський університет Святого Володимира | |
---|---|
50°26′32″ пн. ш. 30°30′34″ сх. д. / 50.44230000002777814° пн. ш. 30.50970000002777738° сх. д.Координати: 50°26′32″ пн. ш. 30°30′34″ сх. д. / 50.44230000002777814° пн. ш. 30.50970000002777738° сх. д. | |
Тип | Імператорські університети Російської імперії |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Гасло | Utilitas, Honor et Gloria |
Назва на честь | Володимир Святославич |
Засновано | 8 (20) листопада 1833 |
Закрито | 1917 |
Ректор | Максимович Михайло Олександрович |
Складається з | d |
Випускники | |
Imperial University of St. Vladimir у Вікісховищі |
Історія
15 (27) липня 1834 року, в день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, відбулось урочисте відкриття університету. 18 (30) жовтня 1834 року на посаду першого ректора університету наказом імператора Миколи I затверджено професора Михайла Максимовича.
Першого навчального року (1834—1835) в університеті працював лише філософський факультет з двома відділеннями: історико-філологічним і фізико-математичним. На перший курс зараховано 62 студенти і 28 серпня 1834 року в університеті розпочалися заняття. Обряд «посвячення в студенти», на відміну від інших російських університетів, проведено за старовинними лицарським правилами і ним керував фельдмаршал, який придушив польське повстання, князь Ф. В. Остен–Сакен. За задумом організаторів, ця посвята виглядала як символічне передання наступності між старим і новим поколінням.
Під керівництвом професора архітектури В. І. Беретті на безлюдній околиці стародавнього Києва протягом 1838—1842 років зведено величезний університетський корпус у стилі російського класицизму. Головна будівля університету являє собою замкнений корпус (з довжиною фасаду 145 м) із внутрішнім двором і має кольори нагородної стрічки ордена Святого Володимира — червоний і чорний (червоні стіни, чорні основи й капітелі колон). Девіз цього ж ордена «Utilitas, Honor et Gloria» («Користь, честь і слава» в перекладі з латині) також став девізом університету. 1842 року університет переїхав у нову будівлю, де містився до 1917 року.
Університет спочатку засновано в складі 2-х факультетів: філософського (пізніше розділеного на історико-філологічний і фізико-математичний) та юридичного. Першого року відкрито тільки філософський факультет. Склад викладачів на початку був змішаний: з Кременця переведено професорів-поляків, до них приєднались професори росіяни і німці. 1838 року польський рух призвів до тимчасового закриття університету і звільнення або переведення професорів і студентів польського походження. Число слухачів дуже скоротилася; половина кафедр спорожніла і була заміщена потім росіянами або німцями. 1841 року, замість скасованої Віленської медико-хірургічної академії, в Київському університеті відкрито медичний факультет.
Для заміщення порожніх кафедр відрядили за кордон молодих людей і запросили викладачів педагогічного інституту та інших університетів. В університеті розпочалася було нове життя, але круто обірвалося під впливом суворих заходів 1848 року. Кафедри знову спорожніли, число студентів обмежили. Згідно з Найвищим повелінням від 26 січня 1850 року в університет наказано приймати всього 300 «своєкоштних», тобто тих, що навчалися власним коштом, студентів (виняток зроблено лише для медичного факультету). При цьому перевагу мали кандидати, які, згідно с. 3. III тому Постанови про службу цивільну, мали право на вступ у цивільну службу. Але й у тяжкий час 1848-56 років університет збагатився новими установами: побудовано анатомічний театр і метеорологічну обсерваторію, почали свою діяльність комісії для опису губерній Київського навчального округу і для розбору давніх актів. Від кінця 50-х років почалося пожвавлення і в Київському університеті. На процеси зростання особливо вплинуло запровадження Статуту 1863. Попередня епоха залишила університет у занепаді, так на юридичному факультеті було тільки 3 професори, дещо кращим був стан справу на інших факультетах. У звіті за 1862—1863 року чути скарги на те, що багато кафедр залишаються незаміщеними; професори, через брак матеріальних засобів, змушені займатися сторонніми заняттями; непідготовленість слухачів змушує перетворювати лекції на гімназичні уроки, навчальні посібники мізерні тощо. За статутом 1863 року в Київському університеті мало бути 58 професорів і 31 доцент, а налічувалося лише 35 професорів і 5 ад'юнктів, до того ж 12 професорів не мали докторського ступеня. Для заміщення кафедр університет створив інститут стипендіатів (1864), прийнятий потім міністерством народної освіти і для інших університетів. Насилу вдалося замістити в перше п'ятиріччя після введення статуту більшість кафедр на фізико-математичному та медичному факультетах; гіршим був стан історико-філологічного факультету, де, наприклад, кафедра російської історії залишалася порожньою протягом 8 років. У науковому плані найпродуктивнішим був перший період, до 1848 року, відзначений працями Максимовича, Даниловича, Іванішева, Неволіна, Кесслера, Міддендорфа та інших; потім наукова продуктивність професорів дуже знизилася і пожвавилася лише наприкінці 50-х - на початку 1860-х років. Тоді починає виходити щомісячний журнал «Университеткие известия» (1859-1919) і при них «Сборник сочинений студентов»; відкривається низка наукових товариств, поповнюються бібліотеки та колекції, які доти залишалися майже в такому ж вигляді, в якому їх перевезено з Кременця і Вільно, засновуються нові кабінети і лабораторії, зводяться будівлі хімічної лабораторії (1873) і клінік (1885).
1884 року університет святкував 50-річний ювілей; супутні стали приводом до закриття університету на півроку. Після відкриття знову університету введено новий [ru]. На 1 січня 1884 року професорів було 48, 19 доцентів, приват-доцентів 8, прозекторів 2, астроном-спостерігач 1, лекторів 3. На 1 січня 1894 року було: професорів 69, приват-доцентів 32, прозекторів 6 і помічників 8, лекторів 2, астроном-спостерігач 1, лаборантів, консерваторів, ординаторів тощо 51. Число слухачів в університеті дуже коливалася, але загалом постійно зростало: університет відкрився при 62 студентах, 1838 року було 267 студентів, після закриття університету 1838 року — 125, на 1860 рік — 1049; 1863 року, внаслідок польського повстання, більшість студентів-поляків залишила університет і число студентів впало до 476; 1871 року— 940, 1876 року — 613, 1884 року — 1709, 1894 року — 2327. Найбагатолюдніші юридичний і медичний факультети. 1859 року медиків було 540, втричі більше, ніж юристів; від 1860-х роках число юристів швидко зростає, а число медиків падає; 1864 року юристів удвічі більше, ніж медиків; 1870 року їх майже порівну, потім, 1881 року, число медиків перевищує юристів майже в 5 разів (785 і 175). Наплив медиків у цей час був таким великим, що довелося встановити комплект на 1 курс. Попри це, на 1894 рік медиків було 1014. Швидко зросла в останні роки і кількість юристів (1894 року — 932). Число філологів до запровадження Статуту 1884 становило близько 1/9 всіх студентів (1883 року — 162), потім швидко почало падати, і 1894 року їх було тільки 69. На фізико-математичному факультеті до 1868 року навчалась 1/4 від загального числа студентів, 1882 року це число зменшилося до 1/8, а 1894 року їх було 312 чоловік, тобто близько 1/7, причому природничників у півтора рази більше, ніж математиків, тоді як раніше математики переважали. Спочатку більшість студентів були дітьми дворян (88 %); 1883 року дворяни становили вже лише 50 %. Для нагляду за студентами 1833 року засновано посаду інспектора, підпорядкованого ректору; згодом інспектора переведено в безпосередню залежність від піклувальника. 1837 року нагляд за студентами посилено; для бідних, а також для неблагонадійних [ru] студентів відкрито особливий гуртожиток, який отримав серед студентів назву «штрафгауза»; його закрито 1860 року, казеннокоштних студентів скасовано ще 1858 року ([ru], за статутом 1842 року, було 150, а в «штрафгаузі» жило 40-60 студентів). Надалі казенне утримання замінено стипендіями, яких 1893 року було 101. Для допомоги бідним студентам при університеті існувало піклування про малозабезпечених студентів (від 1869) і товариство допомоги нужденним студентам (від 1881), які видавали щороку близько 20 тис. рублів допомоги.
В кінці XIX на початку XX століття при Київському університеті були: бібліотека зі студентським відділом (понад півмільйона томів) і центральним архівом давніх актів, 2 обсерваторії — метеорологічна і астрономічна, 4 факультетські клініки, 3 госпітальних та 3 при міській Олександрівській лікарні, анатомічний театр, патологоанатомічний інститут, ботанічний сад, 9 лабораторій і 22 кабінети. Університет видавав щомісячний журнал: «Університетські вісті». При університеті діяло 5 наукових товариств (історичне Нестора-літописця, натуралістів, юридичне, фізико-математичне та акушерсько-гінекологічне).
1900 року студенти виступили на знак протесту проти виключення з університету учасників студентського мітингу, внаслідок якого 183 студентів віддали в солдати.
У листопаді 1910 року в Києві відбулися бурхливі робітничо-студентські демонстрації, пов'язані зі смертю Льва Толстого. Серед 107 заарештованих демонстрантів — близько сотні студентів. У лютому 1911 року знову відбувся всеросійський студентський страйк.
Напередодні Жовтневого перевороту 1917 року в Київському університеті навчалися близько 5300 студентів.
1918 року університет закрили і знову він відкрився лише 29 березня 1919 року.
Ректори Київського університету Святого Володимира
- Цих Володимир Францович (1833 в.о. Ректора)
- Максимович Михайло Олександрович (1834—1835)
- Цих Володимир Францович (1836—1837)
- Неволін Костянтин Олексійович (1837—1843)
- Федоров Василь Федорович (1843—1847)
- Траутфеттер Рудольф Ернестович (1847—1859)
- Бунге Микола Християнович (1859—1862)
- Іванишев Микола Дмитрович (1862—1865)
- Мітюков Каллиник Андрійович (1865)
- Матвєєв Олександр Павлович (1865—1871)
- Бунге Микола Християнович (1871—1875)
- Матвєєв Олександр Павлович (1875—1878)
- Бунге Микола Християнович (1878—1880)
- Феофілактов Костянтин Матвійович (1880—1881)
- Рахманінов Іван Іванович (1881—1883)
- Ренненкампф Микола Карлович (1883—1887)
- Фортинський Федір Якович (1890—1902)
- Бобрецький Микола Васильович (1903—1905)
- Цитович Микола Мартініанович (1905—1917)
- Де-Метц Георгій Георгійович (1917)
- Володимир Францович Цих
- Михайло Олександрович Максимович
- Костянтин Олексійович Неволін
- Рудольф Ернестович Траутфеттер
- Микола Християнович Бунге
- Микола Дмитрович Іванішев
- Каллиник Андрійович Мітюков
- Олександр Павлович Матвєєв
- Костянтин Матвійович Феофілактов
- Іван Іванович Рахманінов
- Федір Якович Фортинський
- Микола Васильович Бобрецький
- Микола Мартініанович Цитович
- Георгій Георгійович Де-Метц
Див. також
Примітки
- Думка про заснування університету в Києві виникла ще 1805 року, одночасно з заснуванням університету в Казані й Харкові, але противником цього проєкту був Тадеуш Чацький, який задумав створити для південно-західної Росії польський освітній заклад у Кременці (Волинський ліцей). Тільки після польського повстання, коли всі скомпрометовані польські навчальні заклади закрили, міністр народної освіти, граф С. С. Уваров, підняв питання про Київський університет, як про установу, що могла б сприяти поширенню російської освіченості в краї. 25 грудня 1833 року вирішено перевести до Києва Кременецький ліцей, з перетворенням його на університет Св. Володимира.
- 26.02.1865—27.09.1865
Література
- Киевский университет св. Владимира // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Университет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Университеты и другие высшие школы в 1902—1906 гг. // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Манойленко А. С., Манойленко Ю. Е. Спор славян между собою: общественное движение в Юго-Западном крае Российской империи в царствование Николая I. — СПб.: Дмитрий Буланин, 2015. — 317, [2] с. —
- Шульгин В.Я. История университета Святого Владимира. — Санкт-Петербург : Типография Рюмина и Комп, 1860. — 240 с. — репринтне видання — СПб.: Альфарет, 2015
- История Университета св. Владимира / М. Ф. Владимирский-Буданов. — Киев : Типография Императорского университета св. Владимира, 1884. — Т. I: Университет св. Владимира в царствование императора Николая Павловича. — 674(+46) с.
- [1] / сост. В. С. Иконников. — Киев : Типография Императорского университета св. Владимира, 1884. — 860 с. Архівовано з джерела 21 січня 2022
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imperatorskij universitet Svyatogo Volodimira kolishnij universitet yakij diyav u Kiyevi Rosijska imperiya Zasnovanij 8 20 listopada 1833 roku ukazom imperatora Mikoli I Imperator zatverdiv timchasovij statut i shtatnij rozpis universitetu Pidstavoyu dlya imperatorskogo ukazu stalo podannya ministra narodnoyi osviti S S Uvarova pro zasnuvannya Imperatorskogo universitetu Sv Volodimira na bazi zakritih pislya Polskogo povstannya 1830 1831 rokiv Vilenskogo universitetu ta Kremeneckogo liceyu perenesenogo v Kiyiv Universitet Sv Volodimira buv drugim universitetom na teritoriyi pidrosijskoyi Ukrayini pislya Harkivskogo universitetu vidkritogo 1804 roku i shostim universitetom u Rosijskij imperiyi Imperatorskij universitet Svyatogo Volodimira50 26 32 pn sh 30 30 34 sh d 50 44230000002777814 pn sh 30 50970000002777738 sh d 50 44230000002777814 30 50970000002777738 Koordinati 50 26 32 pn sh 30 30 34 sh d 50 44230000002777814 pn sh 30 50970000002777738 sh d 50 44230000002777814 30 50970000002777738Tip Imperatorski universiteti Rosijskoyi imperiyiKrayina UkrayinaRoztashuvannya KiyivGaslo Utilitas Honor et GloriaNazva na chest Volodimir SvyatoslavichZasnovano 8 20 listopada 1833Zakrito 1917Rektor Maksimovich Mihajlo OleksandrovichSkladayetsya z dVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Imperatorskogo universitetu Svyatogo Volodimira Imperial University of St Vladimir u VikishovishiIstoriyaMihajlo Maksimovich pershij Rektor Universitetu 15 27 lipnya 1834 roku v den pam yati svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira vidbulos urochiste vidkrittya universitetu 18 30 zhovtnya 1834 roku na posadu pershogo rektora universitetu nakazom imperatora Mikoli I zatverdzheno profesora Mihajla Maksimovicha Pershogo navchalnogo roku 1834 1835 v universiteti pracyuvav lishe filosofskij fakultet z dvoma viddilennyami istoriko filologichnim i fiziko matematichnim Na pershij kurs zarahovano 62 studenti i 28 serpnya 1834 roku v universiteti rozpochalisya zanyattya Obryad posvyachennya v studenti na vidminu vid inshih rosijskih universitetiv provedeno za starovinnimi licarskim pravilami i nim keruvav feldmarshal yakij pridushiv polske povstannya knyaz F V Osten Saken Za zadumom organizatoriv cya posvyata viglyadala yak simvolichne peredannya nastupnosti mizh starim i novim pokolinnyam Pam yatnik zasnovniku universitetu imperatoru Mikoli I Pid kerivnictvom profesora arhitekturi V I Beretti na bezlyudnij okolici starodavnogo Kiyeva protyagom 1838 1842 rokiv zvedeno velicheznij universitetskij korpus u stili rosijskogo klasicizmu Golovna budivlya universitetu yavlyaye soboyu zamknenij korpus z dovzhinoyu fasadu 145 m iz vnutrishnim dvorom i maye kolori nagorodnoyi strichki ordena Svyatogo Volodimira chervonij i chornij chervoni stini chorni osnovi j kapiteli kolon Deviz cogo zh ordena Utilitas Honor et Gloria Korist chest i slava v perekladi z latini takozh stav devizom universitetu 1842 roku universitet pereyihav u novu budivlyu de mistivsya do 1917 roku Universitet spochatku zasnovano v skladi 2 h fakultetiv filosofskogo piznishe rozdilenogo na istoriko filologichnij i fiziko matematichnij ta yuridichnogo Pershogo roku vidkrito tilki filosofskij fakultet Sklad vikladachiv na pochatku buv zmishanij z Kremencya perevedeno profesoriv polyakiv do nih priyednalis profesori rosiyani i nimci 1838 roku polskij ruh prizviv do timchasovogo zakrittya universitetu i zvilnennya abo perevedennya profesoriv i studentiv polskogo pohodzhennya Chislo sluhachiv duzhe skorotilasya polovina kafedr sporozhnila i bula zamishena potim rosiyanami abo nimcyami 1841 roku zamist skasovanoyi Vilenskoyi mediko hirurgichnoyi akademiyi v Kiyivskomu universiteti vidkrito medichnij fakultet Dlya zamishennya porozhnih kafedr vidryadili za kordon molodih lyudej i zaprosili vikladachiv pedagogichnogo institutu ta inshih universitetiv V universiteti rozpochalasya bulo nove zhittya ale kruto obirvalosya pid vplivom suvorih zahodiv 1848 roku Kafedri znovu sporozhnili chislo studentiv obmezhili Zgidno z Najvishim povelinnyam vid 26 sichnya 1850 roku v universitet nakazano prijmati vsogo 300 svoyekoshtnih tobto tih sho navchalisya vlasnim koshtom studentiv vinyatok zrobleno lishe dlya medichnogo fakultetu Pri comu perevagu mali kandidati yaki zgidno s 3 III tomu Postanovi pro sluzhbu civilnu mali pravo na vstup u civilnu sluzhbu Ale j u tyazhkij chas 1848 56 rokiv universitet zbagativsya novimi ustanovami pobudovano anatomichnij teatr i meteorologichnu observatoriyu pochali svoyu diyalnist komisiyi dlya opisu gubernij Kiyivskogo navchalnogo okrugu i dlya rozboru davnih aktiv Vid kincya 50 h rokiv pochalosya pozhvavlennya i v Kiyivskomu universiteti Na procesi zrostannya osoblivo vplinulo zaprovadzhennya Statutu 1863 Poperednya epoha zalishila universitet u zanepadi tak na yuridichnomu fakulteti bulo tilki 3 profesori desho krashim buv stan spravu na inshih fakultetah U zviti za 1862 1863 roku chuti skargi na te sho bagato kafedr zalishayutsya nezamishenimi profesori cherez brak materialnih zasobiv zmusheni zajmatisya storonnimi zanyattyami nepidgotovlenist sluhachiv zmushuye peretvoryuvati lekciyi na gimnazichni uroki navchalni posibniki mizerni tosho Za statutom 1863 roku v Kiyivskomu universiteti malo buti 58 profesoriv i 31 docent a nalichuvalosya lishe 35 profesoriv i 5 ad yunktiv do togo zh 12 profesoriv ne mali doktorskogo stupenya Dlya zamishennya kafedr universitet stvoriv institut stipendiativ 1864 prijnyatij potim ministerstvom narodnoyi osviti i dlya inshih universitetiv Nasilu vdalosya zamistiti v pershe p yatirichchya pislya vvedennya statutu bilshist kafedr na fiziko matematichnomu ta medichnomu fakultetah girshim buv stan istoriko filologichnogo fakultetu de napriklad kafedra rosijskoyi istoriyi zalishalasya porozhnoyu protyagom 8 rokiv U naukovomu plani najproduktivnishim buv pershij period do 1848 roku vidznachenij pracyami Maksimovicha Danilovicha Ivanisheva Nevolina Kesslera Middendorfa ta inshih potim naukova produktivnist profesoriv duzhe znizilasya i pozhvavilasya lishe naprikinci 50 h na pochatku 1860 h rokiv Todi pochinaye vihoditi shomisyachnij zhurnal Universitetkie izvestiya 1859 1919 i pri nih Sbornik sochinenij studentov vidkrivayetsya nizka naukovih tovaristv popovnyuyutsya biblioteki ta kolekciyi yaki doti zalishalisya majzhe v takomu zh viglyadi v yakomu yih perevezeno z Kremencya i Vilno zasnovuyutsya novi kabineti i laboratoriyi zvodyatsya budivli himichnoyi laboratoriyi 1873 i klinik 1885 1884 roku universitet svyatkuvav 50 richnij yuvilej suputni stali privodom do zakrittya universitetu na pivroku Pislya vidkrittya znovu universitetu vvedeno novij ru Na 1 sichnya 1884 roku profesoriv bulo 48 19 docentiv privat docentiv 8 prozektoriv 2 astronom sposterigach 1 lektoriv 3 Na 1 sichnya 1894 roku bulo profesoriv 69 privat docentiv 32 prozektoriv 6 i pomichnikiv 8 lektoriv 2 astronom sposterigach 1 laborantiv konservatoriv ordinatoriv tosho 51 Chislo sluhachiv v universiteti duzhe kolivalasya ale zagalom postijno zrostalo universitet vidkrivsya pri 62 studentah 1838 roku bulo 267 studentiv pislya zakrittya universitetu 1838 roku 125 na 1860 rik 1049 1863 roku vnaslidok polskogo povstannya bilshist studentiv polyakiv zalishila universitet i chislo studentiv vpalo do 476 1871 roku 940 1876 roku 613 1884 roku 1709 1894 roku 2327 Najbagatolyudnishi yuridichnij i medichnij fakulteti 1859 roku medikiv bulo 540 vtrichi bilshe nizh yuristiv vid 1860 h rokah chislo yuristiv shvidko zrostaye a chislo medikiv padaye 1864 roku yuristiv udvichi bilshe nizh medikiv 1870 roku yih majzhe porivnu potim 1881 roku chislo medikiv perevishuye yuristiv majzhe v 5 raziv 785 i 175 Napliv medikiv u cej chas buv takim velikim sho dovelosya vstanoviti komplekt na 1 kurs Popri ce na 1894 rik medikiv bulo 1014 Shvidko zrosla v ostanni roki i kilkist yuristiv 1894 roku 932 Chislo filologiv do zaprovadzhennya Statutu 1884 stanovilo blizko 1 9 vsih studentiv 1883 roku 162 potim shvidko pochalo padati i 1894 roku yih bulo tilki 69 Na fiziko matematichnomu fakulteti do 1868 roku navchalas 1 4 vid zagalnogo chisla studentiv 1882 roku ce chislo zmenshilosya do 1 8 a 1894 roku yih bulo 312 cholovik tobto blizko 1 7 prichomu prirodnichnikiv u pivtora razi bilshe nizh matematikiv todi yak ranishe matematiki perevazhali Spochatku bilshist studentiv buli ditmi dvoryan 88 1883 roku dvoryani stanovili vzhe lishe 50 Dlya naglyadu za studentami 1833 roku zasnovano posadu inspektora pidporyadkovanogo rektoru zgodom inspektora perevedeno v bezposerednyu zalezhnist vid pikluvalnika 1837 roku naglyad za studentami posileno dlya bidnih a takozh dlya neblagonadijnih ru studentiv vidkrito osoblivij gurtozhitok yakij otrimav sered studentiv nazvu shtrafgauza jogo zakrito 1860 roku kazennokoshtnih studentiv skasovano she 1858 roku ru za statutom 1842 roku bulo 150 a v shtrafgauzi zhilo 40 60 studentiv Nadali kazenne utrimannya zamineno stipendiyami yakih 1893 roku bulo 101 Dlya dopomogi bidnim studentam pri universiteti isnuvalo pikluvannya pro malozabezpechenih studentiv vid 1869 i tovaristvo dopomogi nuzhdennim studentam vid 1881 yaki vidavali shoroku blizko 20 tis rubliv dopomogi V kinci XIX na pochatku XX stolittya pri Kiyivskomu universiteti buli biblioteka zi studentskim viddilom ponad pivmiljona tomiv i centralnim arhivom davnih aktiv 2 observatoriyi meteorologichna i astronomichna 4 fakultetski kliniki 3 gospitalnih ta 3 pri miskij Oleksandrivskij likarni anatomichnij teatr patologoanatomichnij institut botanichnij sad 9 laboratorij i 22 kabineti Universitet vidavav shomisyachnij zhurnal Universitetski visti Pri universiteti diyalo 5 naukovih tovaristv istorichne Nestora litopiscya naturalistiv yuridichne fiziko matematichne ta akushersko ginekologichne 1900 roku studenti vistupili na znak protestu proti viklyuchennya z universitetu uchasnikiv studentskogo mitingu vnaslidok yakogo 183 studentiv viddali v soldati U listopadi 1910 roku v Kiyevi vidbulisya burhlivi robitnicho studentski demonstraciyi pov yazani zi smertyu Lva Tolstogo Sered 107 zaareshtovanih demonstrantiv blizko sotni studentiv U lyutomu 1911 roku znovu vidbuvsya vserosijskij studentskij strajk Naperedodni Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku v Kiyivskomu universiteti navchalisya blizko 5300 studentiv 1918 roku universitet zakrili i znovu vin vidkrivsya lishe 29 bereznya 1919 roku Rektori Kiyivskogo universitetu Svyatogo VolodimiraCih Volodimir Francovich 1833 v o Rektora Maksimovich Mihajlo Oleksandrovich 1834 1835 Cih Volodimir Francovich 1836 1837 Nevolin Kostyantin Oleksijovich 1837 1843 Fedorov Vasil Fedorovich 1843 1847 Trautfetter Rudolf Ernestovich 1847 1859 Bunge Mikola Hristiyanovich 1859 1862 Ivanishev Mikola Dmitrovich 1862 1865 Mityukov Kallinik Andrijovich 1865 Matvyeyev Oleksandr Pavlovich 1865 1871 Bunge Mikola Hristiyanovich 1871 1875 Matvyeyev Oleksandr Pavlovich 1875 1878 Bunge Mikola Hristiyanovich 1878 1880 Feofilaktov Kostyantin Matvijovich 1880 1881 Rahmaninov Ivan Ivanovich 1881 1883 Rennenkampf Mikola Karlovich 1883 1887 Fortinskij Fedir Yakovich 1890 1902 Bobreckij Mikola Vasilovich 1903 1905 Citovich Mikola Martinianovich 1905 1917 De Metc Georgij Georgijovich 1917 Volodimir Francovich Cih Mihajlo Oleksandrovich Maksimovich Kostyantin Oleksijovich Nevolin Rudolf Ernestovich Trautfetter Mikola Hristiyanovich Bunge Mikola Dmitrovich Ivanishev Kallinik Andrijovich Mityukov Oleksandr Pavlovich Matvyeyev Kostyantin Matvijovich Feofilaktov Ivan Ivanovich Rahmaninov Fedir Yakovich Fortinskij Mikola Vasilovich Bobreckij Mikola Martinianovich Citovich Georgij Georgijovich De MetcDiv takozhKiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaPrimitkiDumka pro zasnuvannya universitetu v Kiyevi vinikla she 1805 roku odnochasno z zasnuvannyam universitetu v Kazani j Harkovi ale protivnikom cogo proyektu buv Tadeush Chackij yakij zadumav stvoriti dlya pivdenno zahidnoyi Rosiyi polskij osvitnij zaklad u Kremenci Volinskij licej Tilki pislya polskogo povstannya koli vsi skomprometovani polski navchalni zakladi zakrili ministr narodnoyi osviti graf S S Uvarov pidnyav pitannya pro Kiyivskij universitet yak pro ustanovu sho mogla b spriyati poshirennyu rosijskoyi osvichenosti v krayi 25 grudnya 1833 roku virisheno perevesti do Kiyeva Kremeneckij licej z peretvorennyam jogo na universitet Sv Volodimira 26 02 1865 27 09 1865LiteraturaKievskij universitet sv Vladimira Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Universitet Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Universitety i drugie vysshie shkoly v 1902 1906 gg Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Manojlenko A S Manojlenko Yu E Spor slavyan mezhdu soboyu obshestvennoe dvizhenie v Yugo Zapadnom krae Rossijskoj imperii v carstvovanie Nikolaya I SPb Dmitrij Bulanin 2015 317 2 s ISBN 978 5 86007 790 4 Shulgin V Ya Istoriya universiteta Svyatogo Vladimira Sankt Peterburg Tipografiya Ryumina i Komp 1860 240 s reprintne vidannya SPb Alfaret 2015 Istoriya Universiteta sv Vladimira M F Vladimirskij Budanov Kiev Tipografiya Imperatorskogo universiteta sv Vladimira 1884 T I Universitet sv Vladimira v carstvovanie imperatora Nikolaya Pavlovicha 674 46 s 1 sost V S Ikonnikov Kiev Tipografiya Imperatorskogo universiteta sv Vladimira 1884 860 s Arhivovano z dzherela 21 sichnya 2022