Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Остен Сакен Фабіан Вільгельмович Остен Сакен гербу нім Fabian Gottlieb

Остен-Сакен Фабіан Вільгельмович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Остен-Сакен.

Фабіан Вільгельмович Остен-Сакен гербу (нім. Fabian Gottlieb von der Osten-Sacken, рос. Фабиа́н Вильге́льмович О́стен-Са́кен, нар. 20 жовтня 1752, Таллінн — пом. 7 квітня 1837, Київ) — російський командир епохи наполеонівських воєн, генерал-фельдмаршал, князь (з 1832 року).

Фабіан Вільгельмович Остен-Сакен
нім. Fabian Gottlieb von der Osten-Sacken
image
Портрет Ф. В. Остен-Сакена. Військова галерея Зимового палацу,Державний Ермітаж, Санкт-Петербург
Псевдонім. Fabian Gottlieb von der Osten-Sacken
Народився20 (31) жовтня 1752
Таллінн, Естляндія
Помер7 квітня 1837(1837-04-07) (84 роки)
Київ
ПохованняКиєво-Печерська лавра
Громадянствоimage Російська імперія
Місце проживанняКиїв
Діяльністькомандир 1-ї армії
Alma materd
УчасникНаполеонівські війни
Роки активностіз 1776
Титулбарон, князь
Посадачлен Державної ради Російської імперії[d]
Військове званнягенерал-фельдмаршал
РідОстени-Закени
Нагороди
image
Орден Святого Андрія Первозванного
image
Орден Святого Володимира 1 ступеня
image
Орден Святого Володимира 2 ступеня
image
Орден Святого Володимира 4 ступеня
image
Орден Святого Олександра Невського
image
Орден Святого Георгія
image
Орден Святого Георгія
image
Орден Святої Анни 1 ступеня
image
Золота зброя «За хоробрість» з алмазами
 image
image
Орден Чорного орла
image
Орден Червоного орла 1-го ступеня
image
Командор ордена Марії-Терезії
image
Герб

Біографія

З балтійських німців, Естляндських дворян.

Батько, барон Вільгельм Фердинанд Остен-Сакен(нар. 1700 — пом. 1754), у званні капітана служив у Ревельському гарнізоні та перебував ад'ютантом при фельдмаршалові графі Мініху.

Мати Ядвіга Елеонора фон Удом (нім. Hedwig Eleonora von Udam)(нар. 1712 — пом. 1778) була донькою шведського майора.

Як було заведено у дворян, в 14 років був записаний підпрапорщиком на службу в Копорському 4-му мушкетерському полку.

Службу почав сержантом в 1767 році.

В 1769 році брав участь у блокаді Хотина. 7 вересня 1769 року за бойові заслуги отримав звання прапорщика і переведений в Нашебургський мушкетерський полк.

Брав участь у Російсько-турецькій війні в 1771—1772 роках під орудою генерала Суворова та проти польських конфедератів в 1770—1773 роках.

У 1785 році переведений капітаном в Сухопутний шляхетний кадетський корпус. В 1786 році отримав чин майора і в той же день підвищений у підполковники.

В 1790 році брав участь у штурмі Ізмаїла під орудою генерала Суворова.

10 серпня 1792 року підвищений у полковники. В 1793 році переведений в (Чернігівський мушкетерський полк). Учасник придушення Польського повстання 1794 року, нагороджений за бої золотою шпагою з написом «За хоробрість».

28 вересня 1797 року підвищений у генерал-майори і призначений шефом Катеринославського гренадерського полку. 11 липня 1799 року отримав звання генерал-лейтенанта.

Брав участь у невдалому для російської армії Швейцарському поході Суворова. В 1799 році, прикриваючи відступ корпусу генерала Римського-Корсакова у другій битві біля Цюриха, був пораненим кулею в голову і взятим у полон французьким генералом Массеною. 1801 року звільнений з полону і отримав призначення шефом Санкт-Петербурзького гренадерського полку.

У війні з Наполеоном 1806–1807 років, командуючи дивізією в армії Л. Л. Беннігсена, брав участь у боях біля Пултуська і Пройсіш-Ейлау, але незабаром після цього був звинувачений головнокомандувачем в непослуху, відданий під суд і протягом 5 років проживав в Петербурзі, в крайніх злиднях.

У 1812 році за найвищим розпорядженням слідство у справі Остен-Сакена було припинено і він був відправлений в армію Тормасова командиром корпусу.

Відзначився під час закордонного походу російської армії проти Наполеона 1813–1814 років; командував корпусом (більше 50 тисяч осіб) у складі Сілезької армії. Відзначився в битві під Кацбасом, де командував правим крилом армії. Того ж дня 14 серпня 1813 року підвищений у генерали-від-інфантерії. За взяття Гальського передмістя під час «Битви народів» біля Лейпцигу нагороджений орденом Св. Георгія 2-го ступеня. У 1814 році за бої біля (Брієнн-лє-Шато) і (Ла-Ротьєра) удостоєний ордена Андрія Первозванного.

Після занятті союзниками Парижу 19 березня 1814 був призначений губернатором міста і встиг заслужити повагу обивателів. В червні, коли управління було передано місцевій владі, залишив пост губернатора Парижа. Місто піднесло йому, на знак вдячності, карабін, пару пістолетів і золоту шпагу, обсипану діамантами, на одній стороні якої було накреслено: «Місто Париж генералу Сакену». У визначенні, на підставі якої ця зброя була піднесена полководцеві, сказано, що «він запровадив в Парижі тишу та безпеку, позбавив його від зайвих витрат, сприяв громадським та судовим закладам, і що мешканці, завдяки його пильності, могли займатися звичайними своїми справами і відчували себе не у військовому стані, а користувалися всіма вигодами і зручностями мирного часу».

1815 року Сакен брав участь у повторному поході російських військ до Франції, командуючи 3-м піхотним корпусом у Варшаві, який увійшов до складу армії генерал-фельдмаршала Барклая-де-Толлі.

Після повернення в Росію командував піхотним корпусом, потім з 1818 року 1-ю армією після смерті колишнього командувача Барклая-де-Толлі; в 1818 році призначений членом Державної Ради. 8 квітня 1821 року отримав титул графа.

1825 року цар Микола I в день свого коронування надіслав Остен-Сакену фельдмаршальський жезл.

В 1831 році Остен-Сакен, що мав тоді свою головну квартиру в Києві, відразу придушив заворушення, що почалися в Україні (Київська, Подільська і Волинська губернії) внаслідок польського повстання 1831 року, за що в листопаді 1832 року отримав князівський титул Російської імперії.

1835 року вийшов у почесну відставку через скасування 1-й армії. Після відставки жив у Києві.

image
Надгробок Фабіана Остен-Сакена

Помер 7 квітня 1837 року та похований у Києво-Печерській Лаврі, на монастирському кладовищі біля (церкви Різдва Богородиці) на Дальніх печерах (могила збереглася).

Одруженим не був, але мав дітей:

  • Гостомілов Олександр Васильович, генерал-майор.
  • Елеонора, чоловік полковник у відставці ЗАХАРОВ.
  • Катерина (пом. 1872), чоловік ад'ютант батька — Генріх Андрійович Бор.

Родичка князя Теофіла Антонівна Юрківська була одружена з (Євстафієм Євстафійовичем Удомом), після звільнення якого зі служби мешкала разом з ним у місті Златопіль.

Військові звання

Нагороди

російські:

іноземні:

Примітки

  1. Генеалогический форум ВГД(рос.)
  2. Erik-Amburger-Datenbank Ausländern im vorrevolutionären Russland(нім.)
  3. ФАБИАН ВИЛЬГЕЛЬМОВИЧ 1752—1837 Генеалогический форум ВГД(рос.)

Джерела та література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Osten Saken Fabian Vilgelmovich Osten Saken gerbu nim Fabian Gottlieb von der Osten Sacken ros Fabia n Vilge lmovich O sten Sa ken nar 20 zhovtnya 1752 Tallinn pom 7 kvitnya 1837 Kiyiv rosijskij komandir epohi napoleonivskih voyen general feldmarshal knyaz z 1832 roku Fabian Vilgelmovich Osten Sakennim Fabian Gottlieb von der Osten SackenPortret F V Osten Sakena Vijskova galereya Zimovogo palacu Derzhavnij Ermitazh Sankt PeterburgPsevdonim Fabian Gottlieb von der Osten SackenNarodivsya20 31 zhovtnya 1752 Tallinn EstlyandiyaPomer7 kvitnya 1837 1837 04 07 84 roki KiyivPohovannyaKiyevo Pecherska lavraGromadyanstvoRosijska imperiyaMisce prozhivannyaKiyivDiyalnistkomandir 1 yi armiyiAlma materdUchasnikNapoleonivski vijniRoki aktivnostiz 1776Titulbaron knyazPosadachlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Vijskove zvannyageneral feldmarshalRidOsteni ZakeniNagorodiOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Zolota zbroya Za horobrist z almazami Orden Chornogo orla Orden Chervonogo orla 1 go stupenya Komandor ordena Mariyi TereziyiGerb Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZ baltijskih nimciv Estlyandskih dvoryan Batko baron Vilgelm Ferdinand Osten Saken nar 1700 pom 1754 u zvanni kapitana sluzhiv u Revelskomu garnizoni ta perebuvav ad yutantom pri feldmarshalovi grafi Minihu Mati Yadviga Eleonora fon Udom nim Hedwig Eleonora von Udam nar 1712 pom 1778 bula donkoyu shvedskogo majora Yak bulo zavedeno u dvoryan v 14 rokiv buv zapisanij pidpraporshikom na sluzhbu v Koporskomu 4 mu mushketerskomu polku Sluzhbu pochav serzhantom v 1767 roci V 1769 roci brav uchast u blokadi Hotina 7 veresnya 1769 roku za bojovi zaslugi otrimav zvannya praporshika i perevedenij v Nasheburgskij mushketerskij polk Brav uchast u Rosijsko tureckij vijni v 1771 1772 rokah pid orudoyu generala Suvorova ta proti polskih konfederativ v 1770 1773 rokah U 1785 roci perevedenij kapitanom v Suhoputnij shlyahetnij kadetskij korpus V 1786 roci otrimav chin majora i v toj zhe den pidvishenij u pidpolkovniki V 1790 roci brav uchast u shturmi Izmayila pid orudoyu generala Suvorova 10 serpnya 1792 roku pidvishenij u polkovniki V 1793 roci perevedenij v Chernigivskij mushketerskij polk Uchasnik pridushennya Polskogo povstannya 1794 roku nagorodzhenij za boyi zolotoyu shpagoyu z napisom Za horobrist 28 veresnya 1797 roku pidvishenij u general majori i priznachenij shefom Katerinoslavskogo grenaderskogo polku 11 lipnya 1799 roku otrimav zvannya general lejtenanta Brav uchast u nevdalomu dlya rosijskoyi armiyi Shvejcarskomu pohodi Suvorova V 1799 roci prikrivayuchi vidstup korpusu generala Rimskogo Korsakova u drugij bitvi bilya Cyuriha buv poranenim kuleyu v golovu i vzyatim u polon francuzkim generalom Massenoyu 1801 roku zvilnenij z polonu i otrimav priznachennya shefom Sankt Peterburzkogo grenaderskogo polku U vijni z Napoleonom 1806 1807 rokiv komanduyuchi diviziyeyu v armiyi L L Bennigsena brav uchast u boyah bilya Pultuska i Projsish Ejlau ale nezabarom pislya cogo buv zvinuvachenij golovnokomanduvachem v neposluhu viddanij pid sud i protyagom 5 rokiv prozhivav v Peterburzi v krajnih zlidnyah U 1812 roci za najvishim rozporyadzhennyam slidstvo u spravi Osten Sakena bulo pripineno i vin buv vidpravlenij v armiyu Tormasova komandirom korpusu Vidznachivsya pid chas zakordonnogo pohodu rosijskoyi armiyi proti Napoleona 1813 1814 rokiv komanduvav korpusom bilshe 50 tisyach osib u skladi Silezkoyi armiyi Vidznachivsya v bitvi pid Kacbasom de komanduvav pravim krilom armiyi Togo zh dnya 14 serpnya 1813 roku pidvishenij u generali vid infanteriyi Za vzyattya Galskogo peredmistya pid chas Bitvi narodiv bilya Lejpcigu nagorodzhenij ordenom Sv Georgiya 2 go stupenya U 1814 roci za boyi bilya Briyenn lye Shato i La Rotyera udostoyenij ordena Andriya Pervozvannogo Pislya zanyatti soyuznikami Parizhu 19 bereznya 1814 buv priznachenij gubernatorom mista i vstig zasluzhiti povagu obivateliv V chervni koli upravlinnya bulo peredano miscevij vladi zalishiv post gubernatora Parizha Misto pidneslo jomu na znak vdyachnosti karabin paru pistoletiv i zolotu shpagu obsipanu diamantami na odnij storoni yakoyi bulo nakresleno Misto Parizh generalu Sakenu U viznachenni na pidstavi yakoyi cya zbroya bula pidnesena polkovodcevi skazano sho vin zaprovadiv v Parizhi tishu ta bezpeku pozbaviv jogo vid zajvih vitrat spriyav gromadskim ta sudovim zakladam i sho meshkanci zavdyaki jogo pilnosti mogli zajmatisya zvichajnimi svoyimi spravami i vidchuvali sebe ne u vijskovomu stani a koristuvalisya vsima vigodami i zruchnostyami mirnogo chasu 1815 roku Saken brav uchast u povtornomu pohodi rosijskih vijsk do Franciyi komanduyuchi 3 m pihotnim korpusom u Varshavi yakij uvijshov do skladu armiyi general feldmarshala Barklaya de Tolli Pislya povernennya v Rosiyu komanduvav pihotnim korpusom potim z 1818 roku 1 yu armiyeyu pislya smerti kolishnogo komanduvacha Barklaya de Tolli v 1818 roci priznachenij chlenom Derzhavnoyi Radi 8 kvitnya 1821 roku otrimav titul grafa 1825 roku car Mikola I v den svogo koronuvannya nadislav Osten Sakenu feldmarshalskij zhezl V 1831 roci Osten Saken sho mav todi svoyu golovnu kvartiru v Kiyevi vidrazu pridushiv zavorushennya sho pochalisya v Ukrayini Kiyivska Podilska i Volinska guberniyi vnaslidok polskogo povstannya 1831 roku za sho v listopadi 1832 roku otrimav knyazivskij titul Rosijskoyi imperiyi 1835 roku vijshov u pochesnu vidstavku cherez skasuvannya 1 j armiyi Pislya vidstavki zhiv u Kiyevi Nadgrobok Fabiana Osten Sakena Pomer 7 kvitnya 1837 roku ta pohovanij u Kiyevo Pecherskij Lavri na monastirskomu kladovishi bilya cerkvi Rizdva Bogorodici na Dalnih pecherah mogila zbereglasya Odruzhenim ne buv ale mav ditej Gostomilov Oleksandr Vasilovich general major Eleonora cholovik polkovnik u vidstavci ZAHAROV Katerina pom 1872 cholovik ad yutant batka Genrih Andrijovich Bor Rodichka knyazya Teofila Antonivna Yurkivska bula odruzhena z Yevstafiyem Yevstafijovichem Udomom pislya zvilnennya yakogo zi sluzhbi meshkala razom z nim u misti Zlatopil Vijskovi zvannyaPidpraporshik 18 10 1766 Serzhant 08 04 1767 Praporshik za zaslugi v shturmi Hotina 07 09 1769 Poruchnik 01 01 1770 Poruchik 01 01 1773 Kapitan 21 04 1777 Major 07 01 1785 Pidpolkovnik 13 11 1796 Polkovnik 20 08 1794 General major 28 09 1797 General lejtenant 11 07 1799 General vid infanteriyi za zaslugi 30 08 1813 General feldmarshal 22 08 1826 Nagorodirosijski Orden Svyatogo Volodimira 4 go st z bantom za boyi z turkami 1789 Zolota shpaga Za horobrist za boyi z polyakami pid Vilno 1794 Orden Svyatogo Georgiya 4 go kl 948 po spisku Stepanova Grigorovicha 26 11 1792 Orden Svyatoyi Anni 1 go st za vidminnu sluzhbu 22 05 1804 Orden Svyatogo Volodimira 2 go st velikij hrest za Projsish Ejlau 08 04 1807 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo za boyi v Polshi 29 03 1813 Orden Svyatogo Georgiya 2 go kl Za zaslugi v boyah pid Lejpcigom 4 7 zhovtnya 1813 roku 08 10 1813 56 Sribna medal v pam yat Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku 1814 Vidznaka za 35 rokiv bezdogannoyi sluzhbi 22 08 1828 Vidznaka za 55 rokiv bezdogannoyi sluzhbi 22 08 1830 Orden Svyatogo Volodimira 1 go st za dovgotrivalu sluzhbu 22 09 1830 Portret imperatora Mikoli I z almazami dlya nosinnya na grudyah 01 07 1831 Orden Andriya Pervozvannogo za bij iz Napoleonom bilya Briyenn le Shato i La Rotyera 19 05 1814 Zolota shpaga Za horobrist z almazami inozemni Prusskij Orden Chervonogo orla 1807 Prusskij Orden Chornogo orla 1 go st 1813 Avstrijskij Vijskovij orden Mariyi Tereziyi 2 go st 1814 Francuzkij fr 1 go st 1814 Francuzkij Orden Vijskovih zaslug 1 go st Francuzka zolota shpaga Berezen 1814 misto Parizh generalu Sakenu z almazami 18 05 1814 Avstrijskij Orden Svyatogo Stefana velikij hrest 1833 PrimitkiGenealogicheskij forum VGD ros Erik Amburger Datenbank Auslandern im vorrevolutionaren Russland nim FABIAN VILGELMOVICh 1752 1837 Genealogicheskij forum VGD ros Dzherela ta literaturaP G Usenko Osten Saken Fabian Gotlib Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 675 ISBN 978 966 00 1061 1 PosilannyaOsten Saken Fabian Vilgelmovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 735 Osten Saken Fabian Vilgelmovich fon der ros Fabian Vilgelmovich Osten Saken biografiya na www museum ru ros
Топ