Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карл Левенштайн також Карл Левенштейн англ Karl Loewenstein 9 листопада 1891 Мюнхен Німецька імперія 10 липня 1973 Гайде

Карл Левенштайн

Карл Левенштайн

Карл Левенштайн (також Карл Левенштейн, англ. Karl Loewenstein, 9 листопада 1891, Мюнхен, Німецька імперія — 10 липня 1973, Гайдельберг, Німеччина) — німецький юрист і політолог, який вважається одним з провідних дослідників конституційного права у ХХ столітті, один з ініціаторів запровадження в німецьких університетах політичної науки як самостійної академічної дисципліни і автор теоретичних основ концепції «войовничої демократії» для протидії антидемократичим масовим рухам та здатності демократії захистити себе перед автократіями.

Життєпис

Карл Левенштайн народився в 1891 році в єврейській родині у Мюнхені. Навчався в університетах Мюнхена, Гайдельберга, Парижа, Берліна. У 1918 році розпочав адвокатську практику у Баварії. У 1919 році отримав ступінь доктора права у Мюнхенському університеті. У 1920-х роках Левенштайн продовжив навчання і розпочав юридичну практику в галузі міжнародного комерційного права. У 1931 році він закінчив аспірантуру з порівняльного державного управління і почав працювати за сумісництвом викладачем права у Мюнхенському університеті.

Еміграція до США

Після того, як у 1933 році до влади в Німеччині прийшла нацистська партія Адольфа Гітлера, Карл Левенштайн емігрував до США і два роки працював викладачем політичних наук у Єльському університеті. У 1936 році він став керівником кафедри політології та юриспруденції в Емгерстському коледжі. Невдовзі після отримання американського громадянства, зайнявся адвокатурою у Массачусетсі і почав активно публікувати свої наукові публікації про європейські та південноамериканські нацистські та фашистські рухи. Він опублікував академічний огляд того, як нацисти змінювали під ідеологічні потреби Цивільний кодекс Німеччини протягом трьох років після приходу до влади, обгрунтовував те, що «націонал-соціалізм є антиліберальним та антиіндивідуалістичним, тобто ірраціональним, містичним і романтичним», а за своєю суттю є тоталітарним аж до релігійної одержимості».

У 1939 році Меморіальний фонд Джона Саймона Ґуґґенгайма присудив Левенштfйну стипендію, яка дозволила йому поїхати до Латинської Америки для проведення досліджень. Після підписання Атлантичної хартії 1941 року, яка визначала американські та британські цілі для світу після закінчення Другої світової війни, Американський юридичний інститут запросив Левенштайна і приєднатися до групи міжнародних експертів як представників німецької правової традиції.

Цей комітет надав поради щодо підготовки Заяви про фундаментальні права людини. Левенштайн стверджував, що права людини можуть бути реалізовані лише в демократіях, і сформулював право кожного на участь в управлінні, яке було прийнято як стаття 16: «[кожен] має право брати участь в управлінні своєю державою», що відповідало обов’язку держави «підкорятися волі народу, що проявляється за допомогою демократичних виборів». Між 1942 і 1944 роками Левенштайн працював у Міністерстві юстиції США. У 1943 і 1944 роках Левенштайн також завершив роботу в Управлінні зовнішньої економіки США.

Денацифікація

Коли завершилась Друга світова війна, Карл Левенштайн скористався можливістю працювати консультантом Союзного військового уряду окупованих територій (AMG) Західній Німеччині. Він прибув до Берліна у липні 1945 року і разом з двадцятьма іншими юристами працював у юридичному відділі військово-окупаційної адміністрації США, якому було доручено реформувати правову структуру Німеччини. Видатний німецький юрист Карл Шмітт одразу став об'єктом інтересу адміністрації, оскільки американський військовий губернатор окупованої Німеччини Люсіус Клей розпорядився, щоб інтелектуальні прибічники нацистського режиму також були засуджені на Нюрнберзькому трибуналі.

Левенштайн отримав завдання розслідувати участь Шмітта у політичному режимі нацистів. Він був заарештований без звинувачень у вересні 1945 року, а колекція його книг конфіскована для аналізу. У листопаді Левенштайн завершив звіт у справі його арешт, який засвідчив значний вплив Шмітта у нацистській Німеччині і його авторитет у світі як дослідника тоталітарних та фашистських рухів з особливим впливом у Франції, Іспанії та Латинській Америці. Слідчий комітет звільнив Карла Шмітта у жовтні 1946 року лише для того, щоб його надалі викликав на Нюрнберзький процес.

Левенштеан подорожував окупованою союзниками Німеччиною протягом 15 місяців і допомагав ідентифікувати суддів, адвокатів і професорів права, яким варто заборонити подальшу роботу у німецькій юриспруденції. Будучи одним із трьох німецьких юристів, які працювали в юридичному відділі, він виконував обов’язки офіцера розвідки та проводив інтерв’ю з представниками німецької юридичної професії. Колеги назвали Левенштейна «папою денацифікації» за його зусилля щодо реформування Асоціації юристів Німеччини. Йому вдалося зробити німецьку адвокатуру незалежною від політичного контролю.

Мюнхенський університет

У 1946 році Карл Левенштайн відмовився від пропозиції стати професором історії права в Ерлангенському університеті у Нюрнберзі. У період між 1949 і 1952 роками він проводив роботу із створення факультету політології в Німеччині. Починаючи з 1949 року Левенштайн прочитав кілька лекцій про природу політичної науки. До нього приєдналися інші політичні емігранти Франц Нейман, і Олександр Рюстов у спробі створити незалежний факультет політології, який розробляв методології дослідження в автономії від таких університетських предметів, як філософія, історія та юриспруденція. Левенштайн вважав факультети політології США еталоном для академічної дисципліни і нарікав, що німецька академічна традиція виходила з помилкових уявлень, оскільки вона розглядала політичну владу як готичну силу з демонічними характеристиками любові та віри. Левенштайн, який сам був професором політології в США, категорично не погоджувався з таким підходом. Він розглядав політологію як самостійну університетську дисципліну, оскільки «влада все більше і більше розглядається як динамічна інфраструктура соціально-політичних інститутів».

Політичні науки були впровадженні як окремий університетський предмет у післявоєнній Німеччині, де 16 колишніх єврейських політичних емігрантів протягом 1950-х і 1960-х років були призначені штатними професорами політології у ФРН, а , Осип Флехтхайм і отримали професорські посади в НДР. У той час як університети Західної Німеччини присудили професорські звання , Генріху Брюнінгу, Фердинанду Герменсу, і . Левенштайн переслідував власні академічні амбіції, і після політичного маневрування його призначили професором політології в Мюнхенському університеті. Юридичний факультет, члени якого були переважно колишніми прихильниками нацизму, вважав його призначення суперечливим. Коли нацистська партія здобула владу у 1933 році. Левенштайн працював викладачем права у Мюнхенському університеті. Він був змушеним покинути факультет та еміграцію після того, як зайняли його робочий кабінет.

Карлу Левенштайну було 65 років, коли його призначили, і згодом офіційно звільнили від викладання у Мюнхенському університеті, щоб він міг продовжувати свою професорську посаду і основне місце проживання у США.

Войовнича демократія

Вперше свого обґрунтування концепція «войовничої демократії» набула завдяки німецькому конституціоналісту Карлу Левенштайну. У своїй праці «Войовнича демократія та фундаментальні права», опублікованій у 1937 році, він закликав демократичні країни до самозахисту, охарактеризувавши цей захист так: «із вогнем потрібно боротися вогнем». Згодом її розвинув Джордж ван ден Берг, голландський теоретик у галузі конституційного права.

У 1937 році Карл Льовенштайн опублікував дві статті в журналі "The American Political Science Review", в яких аналізував крах Веймарської республіки і крах демократій на європейському континенті після Першої світової війни. Він стверджував, що слабким європейським демократіям бракувало ефективних інструментів для захисту від сучасних антидемократичних рухів. Левенштайн ввів термін «войовнича демократія» ((нім.)streitbare Demokratie, англ. Militant Democracy), яким він описував готову до самозахисту демократію, яка була оснащена надійними конституційними механізмами, щоб протистояти автократії, яка шляхом всенародного голосування отримувала владу у рамках демократичних інституції.

Левенштайн узагальнив свій академічний аналіз нацистського та фашистського захоплення влади у Європі у 1930-х роках і дійшов висновку, що вороги демократії будуть використовувати свободи, гарантовані демократією, щоб вивести з ладу демократичний порядок зсередини, водночас наполягаючи на своєму розумінні прав людини, гарантовані верховенством права. Він переконував, що демократична держава, яка хоче вижити і зберегтись, повинна бути готова застосувати надзвичайні повноваження і тимчасово призупиняти фундаментальні права людини, якщо інституційне верховенство закону саботується або використовується для повадення демократичного режиму. Левенштайн стверджував, що фашизм не мав інтелектуального ядра, а натомість покладався на емоційність, з якою неможливо боротися нормативними демократичними засобами. Він стверджував, що «з вогнем слід боротися вогнем» і що перед обличчям труднощів потрібна більш «дисциплінована» демократія.

Конституційна теорія

У 1958 році Карл Левенштайн опублікував власну книгу про конституційну теорію (нім. Verfassungslehre), яка була кілька разів перевидана. Він класифікував конституції відповідно до їх впливу на верховенство права і розрізняє три типи конституцій.

Нормативна конституція є цілком ефективною, політична система відповідає положенням конституції, а політики зв’язані законом. Номінальна конституція не є цілком ефективною, оскільки практична реалізація конституційних положень перешкоджає політичним та економічним структурам влади або тому, що закони, як правило, не застосовуються сумлінно.

Левенштайн класифікував конституції, які відображають політичне бачення, але не мали впливу на верховенство права, як семантичні. Він стверджував, що країни Західного світу зазвичай мають нормативні конституції, а також висунув теорію про те, що держави з колоніальною чи феодальною соціальною структурою, найбільш ймовірно, матимуть номінальну конституцію.

Праці

  • Minderheitsregierung in Großbritannien. Verfassungsrechtliche Untersuchungen zur neuesten Entwicklung des britischen Parlamentarismus. Munich: Schweitzer, 1925, first in: Annalen des deutschen Reiches 56/58 (1923/1925).
  • Erscheinungsformen der Verfassungsänderung. Verfassungsrechtsdogmatische Untersuchungen zu Artikel 76 der Reichsverfassung, Tübingen 1931.
  • Hitler's Germany: The Nazi Background to War New York, MacMillan, 1939.
  • Political power and the governmental process. Chicago, The University of Chicago Press, 1957.
  • Verfassungsrecht und Verfassungspraxis der Vereinigten Staaten Berlin, Springer, 1959.
  • Staatsrecht und Staatspraxis Großbritanniens Berlin, Springer-Verlag, 1967, 2 Vols.
  • Kooptation und Zuwahl. Über die autonome Bildung privilegierter Gruppen. Alfred Metzner Verlag, Frankfurt am Main 1973, .
  • Loewenstein K. Militant Democracy and Fundamental Rights. Comparative constitutionalism: Cases and materials. St. Paul: LEG, 2016. P. 1588.

Примітки

  1. R. W. Kostal (2019). Laying Down the Law: The American Legal Revolutions in Occupied Germany and Japan. Harvard University Press. pp. 67–77
  2. Markus Thiel (2016). The 'Militant Democracy' Principle in Modern Democracies. Taylor & Francis
  3. David S. Clark (2022). American Comparative Law: A History. Oxford University Press. p. 356
  4. Rensmann, Thilo (November 2011). "Munich Alumni and the Evolution of International Human Rights Law". European Journal of International Law. 22 (4): 973–991
  5. David S. Clark (2022). American Comparative Law: A History. Oxford University Press. p. 356
  6. Udi Greenberg (2016). The Weimar Century: German Émigrés and the Ideological Foundations of the Cold War. Princeton University Press. p. 199
  7. William E. Scheuerman (1999). Carl Schmitt: The End of Law. Rowman & Littlefield. p. 176
  8. Oona A. Hathaway; Scott J. Shapiro (2017). The Internationalists: How a Radical Plan to Outlaw War Remade the World. Simon & Schuster. pp. 292–293
  9. Udi Greenberg (2016). The Weimar Century: German Émigrés and the Ideological Foundations of the Cold War. Princeton University Press. p. 199
  10. Werner Sollors (2014). The Temptation of Despair: Tales of the 1940s. Harvard University Press. p. 156
  11. Ludger Pries; Pablo Yankelevich (2018). Scientists as Refugees, Émigrés and Return-Migrants. Springer International Publishing. p. 117
  12. George E. Gordon Catlin (2021). Systematic Politics. Taylor & Francis
  13. Ludger Pries; Pablo Yankelevich (2018). Scientists as Refugees, Émigrés and Return-Migrants. Springer International Publishing. p. 118
  14. Werner Sollors (2014). The Temptation of Despair: Tales of the 1940s. Harvard University Press. p. 156
  15. Daniela Hacke, ed. (2004). Militant Democracy. Eleven International Publishing. p. 1
  16. Oren Gross; Fionnuala Ní Aoláin (2006). Law in Times of Crisis. Cambridge University Press. p. 38
  17. Jan-Werner Muller (2011). Contesting Democracy. Yale University Press
  18. Werner Sollors (2014). The Temptation of Despair: Tales of the 1940s. Harvard University Press. p. 153
  19. András Sajó; Michel Rosenfeld (2012). The Oxford Handbook of Comparative Constitutional Law. OUP Oxford. p. 107
  20. Andrea Bonime-Blanc (2019). Spain's Transition To Democracy. Taylor & Francis. p. 107

Див. також

Посилання

  • R. W. Kostal (2019). Laying Down the Law: The American Legal Revolutions in Occupied Germany and Japan. Harvard University Press.
  • Udi Greenberg (2016). The Weimar Century: German Émigrés and the Ideological Foundations of the Cold War. Princeton University Press.
  • George E. Gordon Catlin (2021). Systematic Politics. Taylor & Francis.
  • Markus Thiel (2016). The 'Militant Democracy' Principle in Modern Democracies. Taylor & Francis.
  • Daniela Hacke, ed. (2004). Militant Democracy. Eleven International Publishing.
  • David S. Clark (2022). American Comparative Law: A History. Oxford University Press.
  • Werner Sollors (2014). The Temptation of Despair: Tales of the 1940s. Harvard University Press.
  • Ludger Pries; Pablo Yankelevich (2018). Scientists as Refugees, Émigrés and Return-Migrants. Springer International Publishing.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karl Levenshtajn takozh Karl Levenshtejn angl Karl Loewenstein 9 listopada 1891 Myunhen Nimecka imperiya 10 lipnya 1973 Gajdelberg Nimechchina nimeckij yurist i politolog yakij vvazhayetsya odnim z providnih doslidnikiv konstitucijnogo prava u HH stolitti odin z iniciatoriv zaprovadzhennya v nimeckih universitetah politichnoyi nauki yak samostijnoyi akademichnoyi disciplini i avtor teoretichnih osnov koncepciyi vojovnichoyi demokratiyi dlya protidiyi antidemokratichim masovim ruham ta zdatnosti demokratiyi zahistiti sebe pered avtokratiyami ZhittyepisKarl Levenshtajn narodivsya v 1891 roci v yevrejskij rodini u Myunheni Navchavsya v universitetah Myunhena Gajdelberga Parizha Berlina U 1918 roci rozpochav advokatsku praktiku u Bavariyi U 1919 roci otrimav stupin doktora prava u Myunhenskomu universiteti U 1920 h rokah Levenshtajn prodovzhiv navchannya i rozpochav yuridichnu praktiku v galuzi mizhnarodnogo komercijnogo prava U 1931 roci vin zakinchiv aspiranturu z porivnyalnogo derzhavnogo upravlinnya i pochav pracyuvati za sumisnictvom vikladachem prava u Myunhenskomu universiteti Emigraciya do SShA Pislya togo yak u 1933 roci do vladi v Nimechchini prijshla nacistska partiya Adolfa Gitlera Karl Levenshtajn emigruvav do SShA i dva roki pracyuvav vikladachem politichnih nauk u Yelskomu universiteti U 1936 roci vin stav kerivnikom kafedri politologiyi ta yurisprudenciyi v Emgerstskomu koledzhi Nevdovzi pislya otrimannya amerikanskogo gromadyanstva zajnyavsya advokaturoyu u Massachusetsi i pochav aktivno publikuvati svoyi naukovi publikaciyi pro yevropejski ta pivdennoamerikanski nacistski ta fashistski ruhi Vin opublikuvav akademichnij oglyad togo yak nacisti zminyuvali pid ideologichni potrebi Civilnij kodeks Nimechchini protyagom troh rokiv pislya prihodu do vladi obgruntovuvav te sho nacional socializm ye antiliberalnim ta antiindividualistichnim tobto irracionalnim mistichnim i romantichnim a za svoyeyu suttyu ye totalitarnim azh do religijnoyi oderzhimosti U 1939 roci Memorialnij fond Dzhona Sajmona Guggengajma prisudiv Levenshtfjnu stipendiyu yaka dozvolila jomu poyihati do Latinskoyi Ameriki dlya provedennya doslidzhen Pislya pidpisannya Atlantichnoyi hartiyi 1941 roku yaka viznachala amerikanski ta britanski cili dlya svitu pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Amerikanskij yuridichnij institut zaprosiv Levenshtajna i priyednatisya do grupi mizhnarodnih ekspertiv yak predstavnikiv nimeckoyi pravovoyi tradiciyi Cej komitet nadav poradi shodo pidgotovki Zayavi pro fundamentalni prava lyudini Levenshtajn stverdzhuvav sho prava lyudini mozhut buti realizovani lishe v demokratiyah i sformulyuvav pravo kozhnogo na uchast v upravlinni yake bulo prijnyato yak stattya 16 kozhen maye pravo brati uchast v upravlinni svoyeyu derzhavoyu sho vidpovidalo obov yazku derzhavi pidkoryatisya voli narodu sho proyavlyayetsya za dopomogoyu demokratichnih viboriv Mizh 1942 i 1944 rokami Levenshtajn pracyuvav u Ministerstvi yusticiyi SShA U 1943 i 1944 rokah Levenshtajn takozh zavershiv robotu v Upravlinni zovnishnoyi ekonomiki SShA Denacifikaciya Koli zavershilas Druga svitova vijna Karl Levenshtajn skoristavsya mozhlivistyu pracyuvati konsultantom Soyuznogo vijskovogo uryadu okupovanih teritorij AMG Zahidnij Nimechchini Vin pribuv do Berlina u lipni 1945 roku i razom z dvadcyatma inshimi yuristami pracyuvav u yuridichnomu viddili vijskovo okupacijnoyi administraciyi SShA yakomu bulo dorucheno reformuvati pravovu strukturu Nimechchini Vidatnij nimeckij yurist Karl Shmitt odrazu stav ob yektom interesu administraciyi oskilki amerikanskij vijskovij gubernator okupovanoyi Nimechchini Lyusius Klej rozporyadivsya shob intelektualni pribichniki nacistskogo rezhimu takozh buli zasudzheni na Nyurnberzkomu tribunali Levenshtajn otrimav zavdannya rozsliduvati uchast Shmitta u politichnomu rezhimi nacistiv Vin buv zaareshtovanij bez zvinuvachen u veresni 1945 roku a kolekciya jogo knig konfiskovana dlya analizu U listopadi Levenshtajn zavershiv zvit u spravi jogo aresht yakij zasvidchiv znachnij vpliv Shmitta u nacistskij Nimechchini i jogo avtoritet u sviti yak doslidnika totalitarnih ta fashistskih ruhiv z osoblivim vplivom u Franciyi Ispaniyi ta Latinskij Americi Slidchij komitet zvilniv Karla Shmitta u zhovtni 1946 roku lishe dlya togo shob jogo nadali viklikav na Nyurnberzkij proces Levenshtean podorozhuvav okupovanoyu soyuznikami Nimechchinoyu protyagom 15 misyaciv i dopomagav identifikuvati suddiv advokativ i profesoriv prava yakim varto zaboroniti podalshu robotu u nimeckij yurisprudenciyi Buduchi odnim iz troh nimeckih yuristiv yaki pracyuvali v yuridichnomu viddili vin vikonuvav obov yazki oficera rozvidki ta provodiv interv yu z predstavnikami nimeckoyi yuridichnoyi profesiyi Kolegi nazvali Levenshtejna papoyu denacifikaciyi za jogo zusillya shodo reformuvannya Asociaciyi yuristiv Nimechchini Jomu vdalosya zrobiti nimecku advokaturu nezalezhnoyu vid politichnogo kontrolyu Myunhenskij universitet U 1946 roci Karl Levenshtajn vidmovivsya vid propoziciyi stati profesorom istoriyi prava v Erlangenskomu universiteti u Nyurnberzi U period mizh 1949 i 1952 rokami vin provodiv robotu iz stvorennya fakultetu politologiyi v Nimechchini Pochinayuchi z 1949 roku Levenshtajn prochitav kilka lekcij pro prirodu politichnoyi nauki Do nogo priyednalisya inshi politichni emigranti Franc Nejman i Oleksandr Ryustov u sprobi stvoriti nezalezhnij fakultet politologiyi yakij rozroblyav metodologiyi doslidzhennya v avtonomiyi vid takih universitetskih predmetiv yak filosofiya istoriya ta yurisprudenciya Levenshtajn vvazhav fakulteti politologiyi SShA etalonom dlya akademichnoyi disciplini i narikav sho nimecka akademichna tradiciya vihodila z pomilkovih uyavlen oskilki vona rozglyadala politichnu vladu yak gotichnu silu z demonichnimi harakteristikami lyubovi ta viri Levenshtajn yakij sam buv profesorom politologiyi v SShA kategorichno ne pogodzhuvavsya z takim pidhodom Vin rozglyadav politologiyu yak samostijnu universitetsku disciplinu oskilki vlada vse bilshe i bilshe rozglyadayetsya yak dinamichna infrastruktura socialno politichnih institutiv Politichni nauki buli vprovadzhenni yak okremij universitetskij predmet u pislyavoyennij Nimechchini de 16 kolishnih yevrejskih politichnih emigrantiv protyagom 1950 h i 1960 h rokiv buli priznacheni shtatnimi profesorami politologiyi u FRN a Osip Flehthajm i otrimali profesorski posadi v NDR U toj chas yak universiteti Zahidnoyi Nimechchini prisudili profesorski zvannya Genrihu Bryuningu Ferdinandu Germensu i Levenshtajn peresliduvav vlasni akademichni ambiciyi i pislya politichnogo manevruvannya jogo priznachili profesorom politologiyi v Myunhenskomu universiteti Yuridichnij fakultet chleni yakogo buli perevazhno kolishnimi prihilnikami nacizmu vvazhav jogo priznachennya superechlivim Koli nacistska partiya zdobula vladu u 1933 roci Levenshtajn pracyuvav vikladachem prava u Myunhenskomu universiteti Vin buv zmushenim pokinuti fakultet ta emigraciyu pislya togo yak zajnyali jogo robochij kabinet Karlu Levenshtajnu bulo 65 rokiv koli jogo priznachili i zgodom oficijno zvilnili vid vikladannya u Myunhenskomu universiteti shob vin mig prodovzhuvati svoyu profesorsku posadu i osnovne misce prozhivannya u SShA Vojovnicha demokratiyaVpershe svogo obgruntuvannya koncepciya vojovnichoyi demokratiyi nabula zavdyaki nimeckomu konstitucionalistu Karlu Levenshtajnu U svoyij praci Vojovnicha demokratiya ta fundamentalni prava opublikovanij u 1937 roci vin zaklikav demokratichni krayini do samozahistu oharakterizuvavshi cej zahist tak iz vognem potribno borotisya vognem Zgodom yiyi rozvinuv Dzhordzh van den Berg gollandskij teoretik u galuzi konstitucijnogo prava U 1937 roci Karl Lovenshtajn opublikuvav dvi statti v zhurnali The American Political Science Review v yakih analizuvav krah Vejmarskoyi respubliki i krah demokratij na yevropejskomu kontinenti pislya Pershoyi svitovoyi vijni Vin stverdzhuvav sho slabkim yevropejskim demokratiyam brakuvalo efektivnih instrumentiv dlya zahistu vid suchasnih antidemokratichnih ruhiv Levenshtajn vviv termin vojovnicha demokratiya nim streitbare Demokratie angl Militant Democracy yakim vin opisuvav gotovu do samozahistu demokratiyu yaka bula osnashena nadijnimi konstitucijnimi mehanizmami shob protistoyati avtokratiyi yaka shlyahom vsenarodnogo golosuvannya otrimuvala vladu u ramkah demokratichnih instituciyi Levenshtajn uzagalniv svij akademichnij analiz nacistskogo ta fashistskogo zahoplennya vladi u Yevropi u 1930 h rokah i dijshov visnovku sho vorogi demokratiyi budut vikoristovuvati svobodi garantovani demokratiyeyu shob vivesti z ladu demokratichnij poryadok zseredini vodnochas napolyagayuchi na svoyemu rozuminni prav lyudini garantovani verhovenstvom prava Vin perekonuvav sho demokratichna derzhava yaka hoche vizhiti i zberegtis povinna buti gotova zastosuvati nadzvichajni povnovazhennya i timchasovo prizupinyati fundamentalni prava lyudini yaksho institucijne verhovenstvo zakonu sabotuyetsya abo vikoristovuyetsya dlya povadennya demokratichnogo rezhimu Levenshtajn stverdzhuvav sho fashizm ne mav intelektualnogo yadra a natomist pokladavsya na emocijnist z yakoyu nemozhlivo borotisya normativnimi demokratichnimi zasobami Vin stverdzhuvav sho z vognem slid borotisya vognem i sho pered oblichchyam trudnoshiv potribna bilsh disciplinovana demokratiya Konstitucijna teoriyaU 1958 roci Karl Levenshtajn opublikuvav vlasnu knigu pro konstitucijnu teoriyu nim Verfassungslehre yaka bula kilka raziv perevidana Vin klasifikuvav konstituciyi vidpovidno do yih vplivu na verhovenstvo prava i rozriznyaye tri tipi konstitucij Normativna konstituciya ye cilkom efektivnoyu politichna sistema vidpovidaye polozhennyam konstituciyi a politiki zv yazani zakonom Nominalna konstituciya ne ye cilkom efektivnoyu oskilki praktichna realizaciya konstitucijnih polozhen pereshkodzhaye politichnim ta ekonomichnim strukturam vladi abo tomu sho zakoni yak pravilo ne zastosovuyutsya sumlinno Levenshtajn klasifikuvav konstituciyi yaki vidobrazhayut politichne bachennya ale ne mali vplivu na verhovenstvo prava yak semantichni Vin stverdzhuvav sho krayini Zahidnogo svitu zazvichaj mayut normativni konstituciyi a takozh visunuv teoriyu pro te sho derzhavi z kolonialnoyu chi feodalnoyu socialnoyu strukturoyu najbilsh jmovirno matimut nominalnu konstituciyu PraciMinderheitsregierung in Grossbritannien Verfassungsrechtliche Untersuchungen zur neuesten Entwicklung des britischen Parlamentarismus Munich Schweitzer 1925 first in Annalen des deutschen Reiches 56 58 1923 1925 Erscheinungsformen der Verfassungsanderung Verfassungsrechtsdogmatische Untersuchungen zu Artikel 76 der Reichsverfassung Tubingen 1931 Hitler s Germany The Nazi Background to War New York MacMillan 1939 Political power and the governmental process Chicago The University of Chicago Press 1957 Verfassungsrecht und Verfassungspraxis der Vereinigten Staaten Berlin Springer 1959 Staatsrecht und Staatspraxis Grossbritanniens Berlin Springer Verlag 1967 2 Vols Kooptation und Zuwahl Uber die autonome Bildung privilegierter Gruppen Alfred Metzner Verlag Frankfurt am Main 1973 ISBN 3 7875 5230 8 Loewenstein K Militant Democracy and Fundamental Rights Comparative constitutionalism Cases and materials St Paul LEG 2016 P 1588 PrimitkiR W Kostal 2019 Laying Down the Law The American Legal Revolutions in Occupied Germany and Japan Harvard University Press pp 67 77 Markus Thiel 2016 The Militant Democracy Principle in Modern Democracies Taylor amp Francis David S Clark 2022 American Comparative Law A History Oxford University Press p 356 Rensmann Thilo November 2011 Munich Alumni and the Evolution of International Human Rights Law European Journal of International Law 22 4 973 991 David S Clark 2022 American Comparative Law A History Oxford University Press p 356 Udi Greenberg 2016 The Weimar Century German Emigres and the Ideological Foundations of the Cold War Princeton University Press p 199 William E Scheuerman 1999 Carl Schmitt The End of Law Rowman amp Littlefield p 176 Oona A Hathaway Scott J Shapiro 2017 The Internationalists How a Radical Plan to Outlaw War Remade the World Simon amp Schuster pp 292 293 Udi Greenberg 2016 The Weimar Century German Emigres and the Ideological Foundations of the Cold War Princeton University Press p 199 Werner Sollors 2014 The Temptation of Despair Tales of the 1940s Harvard University Press p 156 Ludger Pries Pablo Yankelevich 2018 Scientists as Refugees Emigres and Return Migrants Springer International Publishing p 117 George E Gordon Catlin 2021 Systematic Politics Taylor amp Francis Ludger Pries Pablo Yankelevich 2018 Scientists as Refugees Emigres and Return Migrants Springer International Publishing p 118 Werner Sollors 2014 The Temptation of Despair Tales of the 1940s Harvard University Press p 156 Daniela Hacke ed 2004 Militant Democracy Eleven International Publishing p 1 Oren Gross Fionnuala Ni Aolain 2006 Law in Times of Crisis Cambridge University Press p 38 Jan Werner Muller 2011 Contesting Democracy Yale University Press Werner Sollors 2014 The Temptation of Despair Tales of the 1940s Harvard University Press p 153 Andras Sajo Michel Rosenfeld 2012 The Oxford Handbook of Comparative Constitutional Law OUP Oxford p 107 Andrea Bonime Blanc 2019 Spain s Transition To Democracy Taylor amp Francis p 107Div takozhGans Kelzen Karl Shmitt Karl Popper Konstitucionalizm Vojovnicha demokratiyaPosilannyaR W Kostal 2019 Laying Down the Law The American Legal Revolutions in Occupied Germany and Japan Harvard University Press ISBN 9780674243828 Udi Greenberg 2016 The Weimar Century German Emigres and the Ideological Foundations of the Cold War Princeton University Press ISBN 9780691173825 George E Gordon Catlin 2021 Systematic Politics Taylor amp Francis ISBN 9781000349283 Markus Thiel 2016 The Militant Democracy Principle in Modern Democracies Taylor amp Francis ISBN 9781317024033 Daniela Hacke ed 2004 Militant Democracy Eleven International Publishing ISBN 9077596046 David S Clark 2022 American Comparative Law A History Oxford University Press ISBN 9780195369922 Werner Sollors 2014 The Temptation of Despair Tales of the 1940s Harvard University Press ISBN 9780674416321 Ludger Pries Pablo Yankelevich 2018 Scientists as Refugees Emigres and Return Migrants Springer International Publishing ISBN 9783319992655

Дата публікації:
Топ