Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Рюстов, також Александр Рюстов (нім. Alexander Rüstow, 8 квітня 1885, Вісбаден — 30 липня 1963, Гайдельберг) — німецький економіст, соціолог, історик, один з провідних теоретиків соціально-орієнтованої ринкової економіки та ордолібералізму. Автор терміну «неолібералізм».
| Олександр Рюстов | |
|---|---|
| нім. Alexander Rüstow | |
 | |
| Народився | 8 квітня 1885 Вісбаден |
| Помер | 30 липня 1963 (78 років) Гайдельберг |
| Поховання | d |
| Місце проживання | Німеччина |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | економіст, соціолог, викладач університету |
| Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
| Галузь | економіка, соціологія |
| Заклад | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Стамбульський університет |
| Війна | Перша світова війна |
| Брати, сестри | d |
| Діти | d |
| Нагороди |  |
 Олександр Рюстов у Вікісховищі | |
Біографія
Представник старої прусської військової сім'ї. Навчався в гімназії Бісмарка під Берліном (нині гімназія Гете в Шарлоттенбург-Вільмерсдорф). З 1903 року вивчав математику, фізику, філософію, право і політекономіку в університетах Геттінгена, Мюнхена і Берліна. Був в числі учнів Леонарда Нельсона. У 1908 році представив свою роботу «Der Lügner. Theorie, Geschichte und Auflösung des Russelschen Paradoxons (Брехун. Теорія, історія і рішення парадоксу Рассела)».
У 1908—1911 працював керівником відділу у видавництві BG Teubner в Лейпцигу. Завжди цікавився авангардними течіями в мистецтві і новими напрямками в психології. У 1911 році підготувався до захисту з теорії стародавнього філософа Парменіда Елейского, але початок Першої світової війни перервало розпочату роботу.
Добровольцем брав участь у Великій війні. За час війни був нагороджений Залізними хрестами 2-го і 1-го класу і лицарським хрестом Королівського ордену Будинку Гогенцоллернів з мечами. У 1918 році захопився соціалістичними ідеями і з натхненням прийняв листопадову революцію в Німеччині.
З 1918 працював в міністерстві промисловості референтом у справах націоналізації вугільної промисловості Рурського регіону. Але з часом став критичніше ставиться до соціалістичних ідей і в 1924 пішов з міністерства.
Після приходу до влади фашистів в 1933 році емігрував з Німеччини і зайняв пост професора економічної географії і економічної історії в Стамбульському університеті. Саме тут він написав свою головну працю «Ortsbestimmung der Gegenwart».
Повернувся на батьківщину в 1949 році. З 1950 читав лекції в Гайдельберзькому університеті. Пізніше керував інститутом Альфреда Вебера (Alfred-Weber-Institut), був головою Німецького об'єднання політичних наук (Deutsche Vereinigung für Politische Wissenschaft), членом редакції журналу «Frankfurter Allgemeine Zeitung» та інше.
Наукова діяльність
О. Рюстов вважав реалізацію політики вільної конкуренції причиною того, що монополії отримали великий вплив в економічному житті розвинутих країн. Засуджував форми капіталістичної конкуренції, що встановилися в кінці XIX століття, пов'язуючи її пороки з недостатнім впливом держави на економіку. На його думку, тільки держава може забезпечити розвиток дійсно вільного господарства.
Підкреслював небезпеки, що загрожують капіталізму в тому випадку, якщо буде зроблена ставка тільки на стихійний механізм конкуренції. Як неоліберал, закликав до енергійних заходів з боку держави. У роботах О. Рюстова містяться тривожні висловлювання з питання про перспективи розвитку капіталістичного суспільства.
Вибрані праці
- Der Lügner. Theorie, Geschichte und Auflösung des Russellschen Paradoxons , Erlangen, 1910
- Schutzzoll oder Freihandel?, 1925 (Митний захист або вільна торгівля?).
- Das Für und Wider der Schutzzollpolitik, 1925 (За і проти політики митного захисту).
- Das Versagen des Wirtschaftsliberalismus, 1945,
- Zwischen Kapitalismus und Kommunismus, 1949.
- Рюстов О. Між капіталізмом і комунізмом. // Концепція господарського порядку. Вчення ордолібералізму / Общ. ред. К. Херрманна-Піллата. — М .: Фонд «За економічну грамотність», 1997. — С. 62-114.
- Ortsbestimmung der Gegenwart. Eine universalgeschichtliche Kulturkritik , Т. 1-3, 1950—1957: т. 1: Ursprung der Herrschaft, т. 2: Weg der Freiheit, т. 3: Herrschaft oder Freiheit?
- Wirtschaft und Kultursystem, 1955 (Промисловість та культура).
- Die Kehrseite des Wirtschaftswunders, 1961 (Зворотний бік промислового дива).
Посилання
- Neue Deutsche Biographie. [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] Rüstow, Alexander [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Ryustov takozh Aleksandr Ryustov nim Alexander Rustow 8 kvitnya 1885 Visbaden 30 lipnya 1963 Gajdelberg nimeckij ekonomist sociolog istorik odin z providnih teoretikiv socialno oriyentovanoyi rinkovoyi ekonomiki ta ordoliberalizmu Avtor terminu neoliberalizm Oleksandr Ryustovnim Alexander RustowBilya tribuni 1960 rik Bilya tribuni 1960 rikNarodivsya 8 kvitnya 1885 1885 04 08 VisbadenPomer 30 lipnya 1963 1963 07 30 78 rokiv GajdelbergPohovannya dMisce prozhivannya NimechchinaKrayina NimechchinaDiyalnist ekonomist sociolog vikladach universitetuAlma mater Gajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaGaluz ekonomika sociologiyaZaklad Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla Stambulskij universitetVijna Persha svitova vijnaBrati sestri dDiti dNagorodi Oleksandr Ryustov u VikishovishiBiografiyaPredstavnik staroyi prusskoyi vijskovoyi sim yi Navchavsya v gimnaziyi Bismarka pid Berlinom nini gimnaziya Gete v Sharlottenburg Vilmersdorf Z 1903 roku vivchav matematiku fiziku filosofiyu pravo i politekonomiku v universitetah Gettingena Myunhena i Berlina Buv v chisli uchniv Leonarda Nelsona U 1908 roci predstaviv svoyu robotu Der Lugner Theorie Geschichte und Auflosung des Russelschen Paradoxons Brehun Teoriya istoriya i rishennya paradoksu Rassela U 1908 1911 pracyuvav kerivnikom viddilu u vidavnictvi BG Teubner v Lejpcigu Zavzhdi cikavivsya avangardnimi techiyami v mistectvi i novimi napryamkami v psihologiyi U 1911 roci pidgotuvavsya do zahistu z teoriyi starodavnogo filosofa Parmenida Elejskogo ale pochatok Pershoyi svitovoyi vijni perervalo rozpochatu robotu Dobrovolcem brav uchast u Velikij vijni Za chas vijni buv nagorodzhenij Zaliznimi hrestami 2 go i 1 go klasu i licarskim hrestom Korolivskogo ordenu Budinku Gogencollerniv z mechami U 1918 roci zahopivsya socialistichnimi ideyami i z nathnennyam prijnyav listopadovu revolyuciyu v Nimechchini Z 1918 pracyuvav v ministerstvi promislovosti referentom u spravah nacionalizaciyi vugilnoyi promislovosti Rurskogo regionu Ale z chasom stav kritichnishe stavitsya do socialistichnih idej i v 1924 pishov z ministerstva Pislya prihodu do vladi fashistiv v 1933 roci emigruvav z Nimechchini i zajnyav post profesora ekonomichnoyi geografiyi i ekonomichnoyi istoriyi v Stambulskomu universiteti Same tut vin napisav svoyu golovnu pracyu Ortsbestimmung der Gegenwart Povernuvsya na batkivshinu v 1949 roci Z 1950 chitav lekciyi v Gajdelberzkomu universiteti Piznishe keruvav institutom Alfreda Vebera Alfred Weber Institut buv golovoyu Nimeckogo ob yednannya politichnih nauk Deutsche Vereinigung fur Politische Wissenschaft chlenom redakciyi zhurnalu Frankfurter Allgemeine Zeitung ta inshe Naukova diyalnistO Ryustov vvazhav realizaciyu politiki vilnoyi konkurenciyi prichinoyu togo sho monopoliyi otrimali velikij vpliv v ekonomichnomu zhitti rozvinutih krayin Zasudzhuvav formi kapitalistichnoyi konkurenciyi sho vstanovilisya v kinci XIX stolittya pov yazuyuchi yiyi poroki z nedostatnim vplivom derzhavi na ekonomiku Na jogo dumku tilki derzhava mozhe zabezpechiti rozvitok dijsno vilnogo gospodarstva Pidkreslyuvav nebezpeki sho zagrozhuyut kapitalizmu v tomu vipadku yaksho bude zroblena stavka tilki na stihijnij mehanizm konkurenciyi Yak neoliberal zaklikav do energijnih zahodiv z boku derzhavi U robotah O Ryustova mistyatsya trivozhni vislovlyuvannya z pitannya pro perspektivi rozvitku kapitalistichnogo suspilstva Vibrani praciDer Lugner Theorie Geschichte und Auflosung des Russellschen Paradoxons Erlangen 1910 Schutzzoll oder Freihandel 1925 Mitnij zahist abo vilna torgivlya Das Fur und Wider der Schutzzollpolitik 1925 Za i proti politiki mitnogo zahistu Das Versagen des Wirtschaftsliberalismus 1945 Zwischen Kapitalismus und Kommunismus 1949 Ryustov O Mizh kapitalizmom i komunizmom Koncepciya gospodarskogo poryadku Vchennya ordoliberalizmu Obsh red K Herrmanna Pillata M Fond Za ekonomichnu gramotnist 1997 S 62 114 Ortsbestimmung der Gegenwart Eine universalgeschichtliche Kulturkritik T 1 3 1950 1957 t 1 Ursprung der Herrschaft t 2 Weg der Freiheit t 3 Herrschaft oder Freiheit Wirtschaft und Kultursystem 1955 Promislovist ta kultura Die Kehrseite des Wirtschaftswunders 1961 Zvorotnij bik promislovogo diva PosilannyaNeue Deutsche Biographie 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Rustow Alexander 29 veresnya 2020 u Wayback Machine nim