Карл Вестфа́л (нім. Carl Friedrich Otto Westphal) — німецький психіатр і невролог, відомий дослідженням деяких неврологічних хвороб і ядра окорухового нерва.
Карл Вестфал | |
---|---|
нім. Karl Westphal | |
Ім'я при народженні | нім. Karl Friedrich Otto Westphal |
Народився | 23 березня 1833[1][2][…] Берлін, Німецький союз |
Помер | 27 січня 1890[1][2][…](56 років) Кройцлінген ·грип |
Поховання | Берлін |
Країна | Королівство Пруссія |
Діяльність | невролог, психіатр, викладач університету |
Alma mater | HU Berlin Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Цюрихський університет |
Галузь | психіатрія |
Заклад | HU Berlin Шаріте |
Науковий ступінь | докторський ступінь |
Науковий керівник | Вільгельм Ґрізінґер |
Відомі учні | d |
Аспіранти, докторанти | Герман Оппенгейм d |
Членство | Леопольдина |
Батько | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d d d |
Карл Вестфал у Вікісховищі |
Біографія
Син медичного офіцера Отто Вестфаля ([en]) та його дружини Кароліни, уродженої Гейне. Його дядько був відомим медичним директором Шаріте. Навчався в гімназії Фрідріха Вільгельма в Берліні, а потім вивчав медицину там, також у Гайдельберзі та Цюриху. Тут він приєднався до фізіолога Карла Людвіга, улюбленим учнем якого був. Написав дисертацію "De aquae secretione per renes“ (Секреція води нирками). Отримав ступінь доктора в Берліні в 1855 році. Потім за звичаєм медичної підготовки того часу здійснив навчальну поїздку до Відня та Парижа.
У 1858 році Вестфал став цивільним помічником лікаря в берлінському Шаріте, в тому числі у відділенні для хворих на натуральну віспу, а з 1858 року у відділенні для психічно хворих разом з Вільгельмом Ґрізінґером. Перші враження, які він отримав, коли почав кар’єру психіатра, було поганими. Його відштовхувало тодішнє примусове лікування божевільних, а також марновірство та неправильні ідеї того часу. Проте Ґрізінґер зробив кардинальні зміни, які Вестфал цілковито сприйняв. У 1861 році він габілітувався, а в 1862 році став приват-доцентом із психіатрії в Берлінському університеті.
У 1868 році Вестфал став керівником відділення для хворих на натуральну віспу, а також відділення внутрішньої медицини. Він став наступником Ґрізінґера після його смерті. У 1869 році, Вестфал був призначений екстраординарним професором психіатрії, головним лікарем і клінічним викладачем кафедри психічних і нервових хвороб. У 1871 році він також отримав поліклініку для нервових хвороб, а в 1874 році отримав звання повного професора і призначений у вчену депутацію з медичних наук.
Вестфал був членом кількох товариств, серед яких «Наукова депутація системи охорони здоров'я». Він був приватним медичним радником і активним журналістом.
Вирізнявся своїм необмеженим підходом до догляду за психічно хворими. Його праці значною мірою стосуються захворювань спинного мозку та неврології. Його статті з'являлися в основному в «Загальному журналі психіатрії», «[Вірховському] Архіві патологічної анатомії та фізіології та клінічної медицини», «Берлінському клінічному щотижневому журналі», «Шаріте-Аннален» та щоквартальному «Журналі судової медицини», але переважно в «Архіві психіатрії та нервових хвороб», редактором якого він був з 1868 року.
Внесок Карла Вестфаля в неврологію та психіатрію базується на його науково точному дослідницькому методі, який, вільний від спекуляцій і гіпотез, дотримувався лише ретельно досліджених анатомічних, фізіологічних і патологічних фактів. Він зробив багато досліджень, зокрема ідентифікував псевдосклероз, продемонстрував зв'язок загального паралічу божевільних із спинною сухоткою, описав періодичний параліч і вперше описав агорафобію. У 1887 році, через два роки після того, як Людвіг Едингер продемонстрував це у плода, Вестфаль описав додаткове ядро 3-ї гілки окорухового нерва у дорослої людини. Разом із Вільгельмом Генріхом Ербом він першим описав глибокий сухожильний рефлекс.
Підготував ряд всесвітньо відомих неврологів, у тому числі Арнольда Піка ([en]) і Германа Оппенгейма, а Карл Верніке був його асистентом. Як учитель, Вестфал мав глибокий вплив своєю ясністю та критичною гостротою, сумлінністю та людяністю до хворих, будучи прихильником усіх досягнень у сестринській справі.
Мав шлюб з Кларою Мендельсон. Їхнім сином був невропатолог і психіатр Александр Карл Отто Вестфал (1863—1941), який відомий за описом синдрома Вестфала-Пільца — нейротонічною реакцією зіниць. Ще один син Ернст став суддею. Подружжя мало ще доньок Анну і Марію.
Карл Вестфал помер від грипу в санаторії Бельв'ю в Кройцлінгені 27 січня 1890 року у віці 66 років.
Медичні об'єкти, названі на честь Вестфала
- Ядро Едінгера — Вестфала —додаткове ядро III пари черепних нервів.
- Симптом Ерба—Вестфала — відсутність колінного рефлексу при сифілісі центральної нервової системи. Ця рефлекторна аномалія найбільш виражена при спинній сухотці, але також зустрічається при інших сифілітичних ураженнях.
- Синдром Вестфала — сімейна форма інтермітуючего гіпокаліємічного паралічу.
- Феномен Вестфала — при пасивному тильному згинанні стопи вона залишається фіксованою у тильному згинанні.
- Вестфала—Лейдена атаксія — гостра атаксія з початком у дитинстві. Проявляється блюванням, запамороченням, ригідністю проксимальних м’язів і комою.
Основні наукові твори
- Die Agoraphobie, eine neuropathische Erscheinung. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1871-72; 3: 138—161. / Агорафобія, нейропатичний феномен
- Künstliche Erzeugung von Epilepsie bei Meerschweinchen. / Штучне створення епілепсії у морських свинок.
- Affection des Nervensystems nach Pocken und Typhus / Ураження нервової системи після натуральної віспи та тифу
- Ueber einige durch mechanische Einwirkung auf Sehnen und Muskeln hervorgebrachte Bewegungs-Erscheinungen (Knie-, Fussphänomen). Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1875,5: 803—834. / Про деякі рухові явища, спричинені механічними впливами на сухожилля і м'язи (феномен коліна, стопи).
- Eigentümliche mit Einschlafen verbundene Anfälle. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1877; 7: 631—635. / Своєрідні напади, пов'язані з засипанням.
- Ueber combinirte (primäre) Erkrankung der Rückenmarkstränge. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin. / Про поєднане (первинне) захворювання спинного мозку.
- Ueber eine Art paradoxer Muskelcontraction / Про своєрідне парадоксальне скорочення м'язів.
- Ueber primäre Erkrankung der Seitenstrangbahnen. / Про первинне захворювання колатеральних шляхів.
- Über eine dem Bilde der cerebrospinalen grauen Degeneration ähnliche Erkrankung des centralen Nervensystems ohne anatomischen Befund, nebst einigen Bemerkungen über paradoxe Contraction. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, 1883, 14: 87-134. / Про захворювання центральної нервової системи, подібне до цереброспінальної сірої дегенерації без анатомічних ознак, разом із деякими коментарями щодо парадоксального скорочення.
- Über einen merkwürdigen Fall von periodischer Lähmung aller vier Extremitäten mit gleichzeitigem Erlöschen der elektrischen Erregbarkeit während der Lähmung. Berliner Klinische Wochenschrift, 1885,22: 489—491, 509—511. / Про дивний випадок періодичного паралічу всіх чотирьох кінцівок з одночасною втратою електрозбудливості під час паралічу.
- Ueber die chronische progressive Lähmung der Augenmuskeln. Berlin, 1891. / Про хронічний прогресуючий параліч очних м'язів.
- Psychiatrische Abhandlungen. Berlin, A. Hirschwald, 1892 Band eins von ihm Gesammelte Abhandlungen. / Психіатричні трактати.
- Gesammelte Abhandlungen. 2 volumes. Berlin, 1892. / Вибрані трактати. 2 томи.
- Die Agoraphopbie, eine neuropathische Erscheinung. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1871—1872, 3: 138—161. / Агорафобія, нейропатичний феномен.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119279789 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Who Named It?
- Енциклопедія Брокгауз
- C. F. O. Westphal: Ueber einen Fall von chronischer progressiver Lähmung der Augenmuskeln (Ophthalmoplegia externa) nebst Beschreibung von Ganglienzellengruppen im Bereiche des Oculomotoriuskerns. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1887, 18: 846—871.
- C. F. O. Westphal. Über einige durch mechanische Einwirkung auf Sehnen und Muskeln hervorgebrachte Bewegungs-Erscheinungen. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1875, 5: 803—834. Gesammelte Abhandlungen. 2 volumes, Berlin, 1892.
- C. F. O. Westphal. Über einen merkwürdigen Fall von periodischer Lähmung aller vier Extremitäten mit gleichzeitigem Erlöschen der elektrischen Erregbarkeit während der Lähmung. Berliner Klinische Wochenschrift, 1885, 22: 489-491, 509-511.
- C. F. O. Westphal. Über eine dem Bilde der cerebrospinalen grauen Degeneration ähnliche Erankung des centralen Nervensystems ohne anatomischen Befund, nebst einigen Bemerkungen über paradoxe Contraction. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1883, 14: 87-134.
- C. Westphal. Eigentümliche mit Einschlafen verbundene Anfälle. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1877, 7: 631-635. (нім.)
Джерела
- Georg Korn: Westphal, Karl. / Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 42, Duncker & Humblot, Leipzig 1897, S. 204 f. [1] (нім.)
- (Whonamedit?) Karl Friedrich Otto Westphal [2] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Vestfa l nim Carl Friedrich Otto Westphal nimeckij psihiatr i nevrolog vidomij doslidzhennyam deyakih nevrologichnih hvorob i yadra okoruhovogo nerva Karl Vestfalnim Karl WestphalIm ya pri narodzhenninim Karl Friedrich Otto WestphalNarodivsya23 bereznya 1833 1833 03 23 1 2 Berlin Nimeckij soyuzPomer27 sichnya 1890 1890 01 27 1 2 56 rokiv Krojclingen gripPohovannyaBerlinKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistnevrolog psihiatr vikladach universitetuAlma materHU Berlin Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla Cyurihskij universitetGaluzpsihiatriyaZakladHU Berlin ShariteNaukovij stupindoktorskij stupinNaukovij kerivnikVilgelm GrizingerVidomi uchnidAspiranti doktorantiGerman Oppengejm dChlenstvoLeopoldinaBatkodU shlyubi zdDitid d d Karl Vestfal u VikishovishiBiografiyaSin medichnogo oficera Otto Vestfalya en ta jogo druzhini Karolini urodzhenoyi Gejne Jogo dyadko buv vidomim medichnim direktorom Sharite Navchavsya v gimnaziyi Fridriha Vilgelma v Berlini a potim vivchav medicinu tam takozh u Gajdelberzi ta Cyurihu Tut vin priyednavsya do fiziologa Karla Lyudviga ulyublenim uchnem yakogo buv Napisav disertaciyu De aquae secretione per renes Sekreciya vodi nirkami Otrimav stupin doktora v Berlini v 1855 roci Potim za zvichayem medichnoyi pidgotovki togo chasu zdijsniv navchalnu poyizdku do Vidnya ta Parizha U 1858 roci Vestfal stav civilnim pomichnikom likarya v berlinskomu Sharite v tomu chisli u viddilenni dlya hvorih na naturalnu vispu a z 1858 roku u viddilenni dlya psihichno hvorih razom z Vilgelmom Grizingerom Pershi vrazhennya yaki vin otrimav koli pochav kar yeru psihiatra bulo poganimi Jogo vidshtovhuvalo todishnye primusove likuvannya bozhevilnih a takozh marnovirstvo ta nepravilni ideyi togo chasu Prote Grizinger zrobiv kardinalni zmini yaki Vestfal cilkovito sprijnyav U 1861 roci vin gabilituvavsya a v 1862 roci stav privat docentom iz psihiatriyi v Berlinskomu universiteti U 1868 roci Vestfal stav kerivnikom viddilennya dlya hvorih na naturalnu vispu a takozh viddilennya vnutrishnoyi medicini Vin stav nastupnikom Grizingera pislya jogo smerti U 1869 roci Vestfal buv priznachenij ekstraordinarnim profesorom psihiatriyi golovnim likarem i klinichnim vikladachem kafedri psihichnih i nervovih hvorob U 1871 roci vin takozh otrimav polikliniku dlya nervovih hvorob a v 1874 roci otrimav zvannya povnogo profesora i priznachenij u vchenu deputaciyu z medichnih nauk Vestfal buv chlenom kilkoh tovaristv sered yakih Naukova deputaciya sistemi ohoroni zdorov ya Vin buv privatnim medichnim radnikom i aktivnim zhurnalistom Viriznyavsya svoyim neobmezhenim pidhodom do doglyadu za psihichno hvorimi Jogo praci znachnoyu miroyu stosuyutsya zahvoryuvan spinnogo mozku ta nevrologiyi Jogo statti z yavlyalisya v osnovnomu v Zagalnomu zhurnali psihiatriyi Virhovskomu Arhivi patologichnoyi anatomiyi ta fiziologiyi ta klinichnoyi medicini Berlinskomu klinichnomu shotizhnevomu zhurnali Sharite Annalen ta shokvartalnomu Zhurnali sudovoyi medicini ale perevazhno v Arhivi psihiatriyi ta nervovih hvorob redaktorom yakogo vin buv z 1868 roku Vnesok Karla Vestfalya v nevrologiyu ta psihiatriyu bazuyetsya na jogo naukovo tochnomu doslidnickomu metodi yakij vilnij vid spekulyacij i gipotez dotrimuvavsya lishe retelno doslidzhenih anatomichnih fiziologichnih i patologichnih faktiv Vin zrobiv bagato doslidzhen zokrema identifikuvav psevdoskleroz prodemonstruvav zv yazok zagalnogo paralichu bozhevilnih iz spinnoyu suhotkoyu opisav periodichnij paralich i vpershe opisav agorafobiyu U 1887 roci cherez dva roki pislya togo yak Lyudvig Edinger prodemonstruvav ce u ploda Vestfal opisav dodatkove yadro 3 yi gilki okoruhovogo nerva u dorosloyi lyudini Razom iz Vilgelmom Genrihom Erbom vin pershim opisav glibokij suhozhilnij refleks Pidgotuvav ryad vsesvitno vidomih nevrologiv u tomu chisli Arnolda Pika en i Germana Oppengejma a Karl Vernike buv jogo asistentom Yak uchitel Vestfal mav glibokij vpliv svoyeyu yasnistyu ta kritichnoyu gostrotoyu sumlinnistyu ta lyudyanistyu do hvorih buduchi prihilnikom usih dosyagnen u sestrinskij spravi Mav shlyub z Klaroyu Mendelson Yihnim sinom buv nevropatolog i psihiatr Aleksandr Karl Otto Vestfal 1863 1941 yakij vidomij za opisom sindroma Vestfala Pilca nejrotonichnoyu reakciyeyu zinic She odin sin Ernst stav suddeyu Podruzhzhya malo she donok Annu i Mariyu Karl Vestfal pomer vid gripu v sanatoriyi Belv yu v Krojclingeni 27 sichnya 1890 roku u vici 66 rokiv Medichni ob yekti nazvani na chest VestfalaYadro Edingera Vestfala dodatkove yadro III pari cherepnih nerviv Simptom Erba Vestfala vidsutnist kolinnogo refleksu pri sifilisi centralnoyi nervovoyi sistemi Cya reflektorna anomaliya najbilsh virazhena pri spinnij suhotci ale takozh zustrichayetsya pri inshih sifilitichnih urazhennyah Sindrom Vestfala simejna forma intermituyuchego gipokaliyemichnogo paralichu Fenomen Vestfala pri pasivnomu tilnomu zginanni stopi vona zalishayetsya fiksovanoyu u tilnomu zginanni Vestfala Lejdena ataksiya gostra ataksiya z pochatkom u ditinstvi Proyavlyayetsya blyuvannyam zapamorochennyam rigidnistyu proksimalnih m yaziv i komoyu Osnovni naukovi tvoriDie Agoraphobie eine neuropathische Erscheinung Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten Berlin 1871 72 3 138 161 Agorafobiya nejropatichnij fenomen Kunstliche Erzeugung von Epilepsie bei Meerschweinchen Shtuchne stvorennya epilepsiyi u morskih svinok Affection des Nervensystems nach Pocken und Typhus Urazhennya nervovoyi sistemi pislya naturalnoyi vispi ta tifu Ueber einige durch mechanische Einwirkung auf Sehnen und Muskeln hervorgebrachte Bewegungs Erscheinungen Knie Fussphanomen Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten Berlin 1875 5 803 834 Pro deyaki ruhovi yavisha sprichineni mehanichnimi vplivami na suhozhillya i m yazi fenomen kolina stopi Eigentumliche mit Einschlafen verbundene Anfalle Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten Berlin 1877 7 631 635 Svoyeridni napadi pov yazani z zasipannyam Ueber combinirte primare Erkrankung der Ruckenmarkstrange Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten Berlin Pro poyednane pervinne zahvoryuvannya spinnogo mozku Ueber eine Art paradoxer Muskelcontraction Pro svoyeridne paradoksalne skorochennya m yaziv Ueber primare Erkrankung der Seitenstrangbahnen Pro pervinne zahvoryuvannya kolateralnih shlyahiv Uber eine dem Bilde der cerebrospinalen grauen Degeneration ahnliche Erkrankung des centralen Nervensystems ohne anatomischen Befund nebst einigen Bemerkungen uber paradoxe Contraction Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten 1883 14 87 134 Pro zahvoryuvannya centralnoyi nervovoyi sistemi podibne do cerebrospinalnoyi siroyi degeneraciyi bez anatomichnih oznak razom iz deyakimi komentaryami shodo paradoksalnogo skorochennya Uber einen merkwurdigen Fall von periodischer Lahmung aller vier Extremitaten mit gleichzeitigem Erloschen der elektrischen Erregbarkeit wahrend der Lahmung Berliner Klinische Wochenschrift 1885 22 489 491 509 511 Pro divnij vipadok periodichnogo paralichu vsih chotiroh kincivok z odnochasnoyu vtratoyu elektrozbudlivosti pid chas paralichu Ueber die chronische progressive Lahmung der Augenmuskeln Berlin 1891 Pro hronichnij progresuyuchij paralich ochnih m yaziv Psychiatrische Abhandlungen Berlin A Hirschwald 1892 Band eins von ihm Gesammelte Abhandlungen Psihiatrichni traktati Gesammelte Abhandlungen 2 volumes Berlin 1892 Vibrani traktati 2 tomi Die Agoraphopbie eine neuropathische Erscheinung Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten Berlin 1871 1872 3 138 161 Agorafobiya nejropatichnij fenomen PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119279789 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Who Named It d Track Q66683 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 C F O Westphal Ueber einen Fall von chronischer progressiver Lahmung der Augenmuskeln Ophthalmoplegia externa nebst Beschreibung von Ganglienzellengruppen im Bereiche des Oculomotoriuskerns Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten Berlin 1887 18 846 871 C F O Westphal Uber einige durch mechanische Einwirkung auf Sehnen und Muskeln hervorgebrachte Bewegungs Erscheinungen Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten Berlin 1875 5 803 834 Gesammelte Abhandlungen 2 volumes Berlin 1892 C F O Westphal Uber einen merkwurdigen Fall von periodischer Lahmung aller vier Extremitaten mit gleichzeitigem Erloschen der elektrischen Erregbarkeit wahrend der Lahmung Berliner Klinische Wochenschrift 1885 22 489 491 509 511 C F O Westphal Uber eine dem Bilde der cerebrospinalen grauen Degeneration ahnliche Erankung des centralen Nervensystems ohne anatomischen Befund nebst einigen Bemerkungen uber paradoxe Contraction Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten Berlin 1883 14 87 134 C Westphal Eigentumliche mit Einschlafen verbundene Anfalle Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten Berlin 1877 7 631 635 nim DzherelaGeorg Korn Westphal Karl Allgemeine Deutsche Biographie ADB Band 42 Duncker amp Humblot Leipzig 1897 S 204 f 1 nim Whonamedit Karl Friedrich Otto Westphal 2 angl