Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Оппенгейм Оппенгайм Герман Оппенгейм нім Hermann Oppenheim також Ге

Герман Оппенгейм

Герман Оппенгейм
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Оппенгейм / Оппенгайм.

Герман Оппенгейм (нім. Hermann Oppenheim, також Герман Оппенгайм) — німецький невролог і психіатр, відомий описом багатьох симптомів і хвороб. Був визнаним лідером німецької клінічної неврології останнього десятиліття XIX століття, особливо благодатного періоду для цієї галузі, яка тоді швидко розвивалася.

Герман Оппенгейм
image
Народився31 грудня 1857(1857-12-31)[1]
Варбург, Гекстер, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[2]
Помер22 травня 1919(1919-05-22)[1](61 рік)
Берлін, Німецький Райх[2]
Країнаimage Німеччина
Діяльністьневролог
Alma materБоннський університет
Галузьневрологія
ЗакладШаріте
Науковий керівникКарл Вестфал
Відомі учніd
image Герман Оппенгейм у Вікісховищі

Біографія

Син Юди Оппенгейма (1824—1891), багаторічного рабина синагоги у Варбурзі, та його дружини Сесілії, уродженої Штег (1822—1898). Його дід Манус Маннес Оппенгейм (1784—1844), син Гірша Оппенгейма, походив із Шенклінгсфельда в Гессені, був торговцем товарами та худобою. Сім'я його матері Сесілі тривалий час жила у Варбурзі, її дідусь Самуель Герсон Стег (1735—1807) також був там відомим рабином і головним суддею Вестфалії. Диригент Ганс Оппенгейм був його сином.

Після закінчення гімназії в 1876 році вивчав медицину в університетах Геттінгена, Берліна і Бонна. Протягом 1880—1882 років він особливо цікавився фізіологією і під керівництвом Натана Зунца опублікував три статті про метаболізм сечовини, які лягли в основу його дисертації на цю тему на ступінь доктора медицини в 1881 році. Був затверджений лікарем у 1882 році, а згодом став асистентом у берлінській лікарні «Мейсон де Санте», надалі перейшов до неврологічної та психіатричної клініки Шаріте, частини Берлінського університету, де він працював із 1883 по 1891 рік.

Оппенгейм був улюбленим помічником Карла Вестфала, чия підтримка дозволила йому стати приват-доцентом у 1886 році. Поки Вестфал був хворий, Оппенгейм був його помічником і відповідав за його клініку, але після смерті Вестфала у 1890 році міністр освіти Пруссії наклав вето на призначення Оппенгейма, хоча Берлінський університет одностайно висунув Оппенгейма на посаду наступника Вестфала.

Він був змушений залишити Шаріте і в 1890 році відкрив приватний медичний заклад, що дозволило йому активізувати дослідницьку діяльність. Хоча його заклад не був пов'язаний з університетом, незабаром він став міжнародним центром неврології, клінікою, яка залучала велику кількість студентів. Коли в 1901 році було відхилено нову заяву Оппенгейма на посаду в Берлінському університеті, він залишив медичний факультет у 1902 році. У приватному порядку він скаржився на зухвалість того, що його прихильність до юдаїзму та відмова навернутися заблокували йому шлях до академічної кар’єри.

У 1893 році Оппенгейм був призначений екстраординарним професором, але пішов у відставку в 1898 році.

У 1907 році Оппенгейм був головою Берлінського товариства психіатрії та неврології. З 1912 по 1916 рік був президентом заснованого ним Товариства німецьких неврологів. У 1916 році безоплатно прийняв керівництво Берлінським військовим госпіталем нервових захворювань.

Помер у 1919 році, у віці 61 року.

Оппенгейм був перш за все діагностом. Він багато писав про численні неврологічні розлади та написав підручник з неврології «Підручник нервових хвороб для лікарів і студентів». Ця робота вважається знаковою віхою в неврології завдяки її науковому підходу та ретельному документуванню. Підручник мав сім німецьких перевидань і був перекладений на низку мов.

Оппенгейм першим підкреслив важливість ознак уражень сечового міхура при розсіяному склерозі. У 1889 році він опублікував трактат про травматичні неврози, в якому припускав, що травма спричинює органічні зміни, які увічнюють психічні неврози. Цьому рішуче заперечували Жан-Мартен Шарко, Макс Нонне та інші, особливо щодо лихослів'я та істерики.

Дослідження Оппенгейма включали дослідження розсіяного склерозу, сифілісу, поліомієліту, алкоголізму та вродженої аміотонії (хвороби Оппенгейма). Він був одним із перших, хто спробував сальварсан Ерліха для лікування сифілісу. Його пізніша робота з діагностики та лікування мозкових захворювань безпосередньо призвела до першого успішного видалення пухлини мозку, яке виконав Р. Келер, і він повідомив про перше успішне видалення пухлини шишкоподібної залози за допомогою Федора Краузе.

У хворобі Цігена-Оппенгейма він наголошував на діагностичній значущості характерної для хворого «ходи дромадера», але цей розлад вперше описав Маркус Вальтер Швальбе.

Медичні об'єкти, названі на честь Оппенгейма

  • Мінора — Оппенгейма синдром — термін для паралічу та анестезії, повної або частково оборотної, після проблемного перебігу пологів і спричиненого прямим або непрямим ушкодженням хребта з екстравазацією крові в спинний мозок або навколо нього.
  • Хвороба Оппенгейма — рідкісне вроджене, неспадкове, але іноді сімейне захворювання, яке характеризується відсутністю м'язового розвитку з нижніми кінцівками в першу чергу, гіпотонією та гіпергнучкістю
  • Хода Оппенгейма — хода, при якій відбуваються широкі махові рухи голови, тулуба та кінцівок. Це різновид ходи, яка спостерігається при розсіяному склерозі.
  • Рефлекс Оппенгейма — пірамідальний знак. При захворюваннях пірамідного тракту сильний удар або інше подразнення вниз від медіальної сторони великогомілкової кістки може спричинити дорсальне згинання великого пальця стопи.
  • Синдром Оппенгейма — склероз спинного мозку, пов'язаний з пухлиною гіпофіза.
  • Синдром Зігена — Оппенгейма — сімейний торсійний спазм внаслідок ураження базальних гангліїв. Починається з однієї ноги і поступово прогресує до тяжкої інвалідності. Характеризується перерозгинанням або надмірним згинанням кисті; інверсією стопи, створюючи класичну ходу однолітки; латеро- або ретрофлексією голови, скручуванням хребта з вигинанням і скручуванням спини, сильним закриттям очей і нерухомою гримаса. Зазвичай односторонній. Початок у віці від 5 до 15 років. Переважно у семітських народів. Були описані як аутосомно-домінантна, так і рецесивна і Х-зчеплена форми. Часті сімейні випадки в єврейських родинах східноєвропейського походження.

Основні твори

  • Die traumatischen Neurosen nach den in der Nervenklinik der Charité in den letzten 5 Jahren gesammelten Beobachtungen. Berlin, Hirschwald, 1889; 2nd edition, 1892; 3rd edition, 1918. / Травматичні неврози за даними спостережень в психіатричній клініці Шаріте за останні 5 років.
  • Zur Kenntniss der syphilitischen Erkrankungen des centralen Nervensystems. Berlin, 1890. / Про сифілітичні захворювання центральної нервової системи.
  • Weitere Mitteilungen über die traumatischen Neurosen. Berlin, 1891. / Додаткова інформація про травматичні неврози.
  • Lehrbuch der Nervenkrankheiten für Ärzte und Studierende. 2 volumes, Berlin, S. Karger, 1894; 5th edition, Berlin 1908; 7th edition, 1923. / Підручник нервових хвороб для лікарів і студентів.
  • De Geschwülste des Gehirns. Wien, Hölder, 1896. Also in C. W. H. Nothnagel, et al: Handbuch der speciellen Pathologie und Therapie. Wien, 1896, volume 9, 1. Theil, 3. / Пухлини головного мозку
  • Die syphilitischen Erkrankungen des Gehirns. In: C. W. H. Nothnagel, et al: Handbuch der speciellen Pathologie und Therapie. Volume 9, Wien, 1896; 2nd edition, 1902—1907. / Сифілітичні захворювання головного мозку
  • Die Encephalitis und der Hirnabszess. In: C. W. H. Nothnagel, et al: Handbuch der speciellen Pathologie und Therapie. Wien, 1897. / Енцефаліт і абсцес мозку
  • Die myasthenische Paralyse. Berlin, 1901 / Міастенічний параліч
  • Psychotherapeutische Briefe. Berlin, Karger, 1906; 3rd edition, 1910. / Психотерапевтичні листи
  • Nervenkrankheit und Lektüre. Berlin, 1906; 3rd edition, 1909. /Нервові хвороби і лекція.
  • Beiträge zur Diagnostik und Therapie des Geschwülste im Bereich des zentralen Nervensystems. Berlin, Karger, 1907. / Внесок у діагностику та терапію пухлин центральної нервової системи.
  • Eine eigentümliche tonische Krampfform mit hysterischen Symptomen. Inaugural dissertation, Berlin, 1907. / Своєрідна тонічна форма спазму з істеричними симптомами.
  • Zum Nil Nocere in der Neurologie. Berliner klinische Wochenschrift, 1910, 47: 198—201. / Про шарлатанство у неврології.
  • Operative Erfolge bei Geschwülsten der Sehhügel- under Vierhügel gegend. Berliner klinische Wochenschrift, 1913, 50: 2316—2322. / Хірургічні успіхи при пухлинах зорових бугрів і області чотирьох горбків.
  • Die Neurosen infolge von Kriegsverletzungen. Berlin, 1916. / Неврози внаслідок поранень на війні.
  • Beiträge zur Kenntnis der Kriegsverletzungen des peripherischen Nervensystems. Berlin, 1917. / Внесок у вивчення військового ураження периферичної нервової системи.
  • Die ersten Zeichen der Nervosität im Kindesalter. Berlin, Karger, 1917. / Перші ознаки нервозності в дитинстві.
  • Stand und Lehre von kriegs- und Unfallneurosen. Berlin, 1918 / Стан і теорія неврозів війни та нещасних випадків.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #117137235 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. (Whonamedit?). Minor-Oppenheim syndrome [1] (англ.)
  4. H. Oppenheim: Über allgemeine und lokalisierte Atonie der Muskulatur (Myotonie) im frühen Kindesalter. Vorläufige Mitteilung. Monatsschrift für Psychiatrie und Neurologie, Basel, 1900, 8: 232—233. (нім.)
  5. Lehrbuch der Nervenkrankheiten für Ärzte und Studierende. 5th edition, 2 volumes, Berlin, S. Karger, 1908, page 381.
  6. H. Oppenheim: Zur Pathologie der Hautreflexe der unteren Extremitäten. Monatsschrift für Psychiatrie und Neurologie, 1902, 12: 421—423.
  7. Whonamedit? Oppenheim's syndrome [2][недоступне посилання](англ.)
  8. H. Oppenheim. Über eine eigenartige Krampfkrankheit des kindlichen und jugendlichen Alters (Dysbasia lordotica progressiva, Dystonia musculorum deformans). Neurologisches Zentralblatt, Leipzig, 1911, 30: 1090—1107.

Джерела

  • (Whonamedit?). Hermann Oppenheim [3] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oppengejm Oppengajm German Oppengejm nim Hermann Oppenheim takozh German Oppengajm nimeckij nevrolog i psihiatr vidomij opisom bagatoh simptomiv i hvorob Buv viznanim liderom nimeckoyi klinichnoyi nevrologiyi ostannogo desyatilittya XIX stolittya osoblivo blagodatnogo periodu dlya ciyeyi galuzi yaka todi shvidko rozvivalasya German OppengejmNarodivsya31 grudnya 1857 1857 12 31 1 Varburg Gekster Detmold Pivnichnij Rejn Vestfaliya Nimechchina 2 Pomer22 travnya 1919 1919 05 22 1 61 rik Berlin Nimeckij Rajh 2 Krayina NimechchinaDiyalnistnevrologAlma materBonnskij universitetGaluznevrologiyaZakladShariteNaukovij kerivnikKarl VestfalVidomi uchnid German Oppengejm u VikishovishiBiografiyaSin Yudi Oppengejma 1824 1891 bagatorichnogo rabina sinagogi u Varburzi ta jogo druzhini Sesiliyi urodzhenoyi Shteg 1822 1898 Jogo did Manus Mannes Oppengejm 1784 1844 sin Girsha Oppengejma pohodiv iz Shenklingsfelda v Gesseni buv torgovcem tovarami ta hudoboyu Sim ya jogo materi Sesili trivalij chas zhila u Varburzi yiyi didus Samuel Gerson Steg 1735 1807 takozh buv tam vidomim rabinom i golovnim suddeyu Vestfaliyi Dirigent Gans Oppengejm buv jogo sinom Pislya zakinchennya gimnaziyi v 1876 roci vivchav medicinu v universitetah Gettingena Berlina i Bonna Protyagom 1880 1882 rokiv vin osoblivo cikavivsya fiziologiyeyu i pid kerivnictvom Natana Zunca opublikuvav tri statti pro metabolizm sechovini yaki lyagli v osnovu jogo disertaciyi na cyu temu na stupin doktora medicini v 1881 roci Buv zatverdzhenij likarem u 1882 roci a zgodom stav asistentom u berlinskij likarni Mejson de Sante nadali perejshov do nevrologichnoyi ta psihiatrichnoyi kliniki Sharite chastini Berlinskogo universitetu de vin pracyuvav iz 1883 po 1891 rik Oppengejm buv ulyublenim pomichnikom Karla Vestfala chiya pidtrimka dozvolila jomu stati privat docentom u 1886 roci Poki Vestfal buv hvorij Oppengejm buv jogo pomichnikom i vidpovidav za jogo kliniku ale pislya smerti Vestfala u 1890 roci ministr osviti Prussiyi naklav veto na priznachennya Oppengejma hocha Berlinskij universitet odnostajno visunuv Oppengejma na posadu nastupnika Vestfala Vin buv zmushenij zalishiti Sharite i v 1890 roci vidkriv privatnij medichnij zaklad sho dozvolilo jomu aktivizuvati doslidnicku diyalnist Hocha jogo zaklad ne buv pov yazanij z universitetom nezabarom vin stav mizhnarodnim centrom nevrologiyi klinikoyu yaka zaluchala veliku kilkist studentiv Koli v 1901 roci bulo vidhileno novu zayavu Oppengejma na posadu v Berlinskomu universiteti vin zalishiv medichnij fakultet u 1902 roci U privatnomu poryadku vin skarzhivsya na zuhvalist togo sho jogo prihilnist do yudayizmu ta vidmova navernutisya zablokuvali jomu shlyah do akademichnoyi kar yeri U 1893 roci Oppengejm buv priznachenij ekstraordinarnim profesorom ale pishov u vidstavku v 1898 roci U 1907 roci Oppengejm buv golovoyu Berlinskogo tovaristva psihiatriyi ta nevrologiyi Z 1912 po 1916 rik buv prezidentom zasnovanogo nim Tovaristva nimeckih nevrologiv U 1916 roci bezoplatno prijnyav kerivnictvo Berlinskim vijskovim gospitalem nervovih zahvoryuvan Pomer u 1919 roci u vici 61 roku Oppengejm buv persh za vse diagnostom Vin bagato pisav pro chislenni nevrologichni rozladi ta napisav pidruchnik z nevrologiyi Pidruchnik nervovih hvorob dlya likariv i studentiv Cya robota vvazhayetsya znakovoyu vihoyu v nevrologiyi zavdyaki yiyi naukovomu pidhodu ta retelnomu dokumentuvannyu Pidruchnik mav sim nimeckih perevidan i buv perekladenij na nizku mov Oppengejm pershim pidkresliv vazhlivist oznak urazhen sechovogo mihura pri rozsiyanomu sklerozi U 1889 roci vin opublikuvav traktat pro travmatichni nevrozi v yakomu pripuskav sho travma sprichinyuye organichni zmini yaki uvichnyuyut psihichni nevrozi Comu rishuche zaperechuvali Zhan Marten Sharko Maks Nonne ta inshi osoblivo shodo lihosliv ya ta isteriki Doslidzhennya Oppengejma vklyuchali doslidzhennya rozsiyanogo sklerozu sifilisu poliomiyelitu alkogolizmu ta vrodzhenoyi amiotoniyi hvorobi Oppengejma Vin buv odnim iz pershih hto sprobuvav salvarsan Erliha dlya likuvannya sifilisu Jogo piznisha robota z diagnostiki ta likuvannya mozkovih zahvoryuvan bezposeredno prizvela do pershogo uspishnogo vidalennya puhlini mozku yake vikonav R Keler i vin povidomiv pro pershe uspishne vidalennya puhlini shishkopodibnoyi zalozi za dopomogoyu Fedora Krauze U hvorobi Cigena Oppengejma vin nagoloshuvav na diagnostichnij znachushosti harakternoyi dlya hvorogo hodi dromadera ale cej rozlad vpershe opisav Markus Valter Shvalbe Medichni ob yekti nazvani na chest OppengejmaMinora Oppengejma sindrom termin dlya paralichu ta anesteziyi povnoyi abo chastkovo oborotnoyi pislya problemnogo perebigu pologiv i sprichinenogo pryamim abo nepryamim ushkodzhennyam hrebta z ekstravazaciyeyu krovi v spinnij mozok abo navkolo nogo Hvoroba Oppengejma ridkisne vrodzhene nespadkove ale inodi simejne zahvoryuvannya yake harakterizuyetsya vidsutnistyu m yazovogo rozvitku z nizhnimi kincivkami v pershu chergu gipotoniyeyu ta gipergnuchkistyu Hoda Oppengejma hoda pri yakij vidbuvayutsya shiroki mahovi ruhi golovi tuluba ta kincivok Ce riznovid hodi yaka sposterigayetsya pri rozsiyanomu sklerozi Refleks Oppengejma piramidalnij znak Pri zahvoryuvannyah piramidnogo traktu silnij udar abo inshe podraznennya vniz vid medialnoyi storoni velikogomilkovoyi kistki mozhe sprichiniti dorsalne zginannya velikogo palcya stopi Sindrom Oppengejma skleroz spinnogo mozku pov yazanij z puhlinoyu gipofiza Sindrom Zigena Oppengejma simejnij torsijnij spazm vnaslidok urazhennya bazalnih gangliyiv Pochinayetsya z odniyeyi nogi i postupovo progresuye do tyazhkoyi invalidnosti Harakterizuyetsya pererozginannyam abo nadmirnim zginannyam kisti inversiyeyu stopi stvoryuyuchi klasichnu hodu odnolitki latero abo retrofleksiyeyu golovi skruchuvannyam hrebta z viginannyam i skruchuvannyam spini silnim zakrittyam ochej i neruhomoyu grimasa Zazvichaj odnostoronnij Pochatok u vici vid 5 do 15 rokiv Perevazhno u semitskih narodiv Buli opisani yak autosomno dominantna tak i recesivna i H zcheplena formi Chasti simejni vipadki v yevrejskih rodinah shidnoyevropejskogo pohodzhennya Osnovni tvoriDie traumatischen Neurosen nach den in der Nervenklinik der Charite in den letzten 5 Jahren gesammelten Beobachtungen Berlin Hirschwald 1889 2nd edition 1892 3rd edition 1918 Travmatichni nevrozi za danimi sposterezhen v psihiatrichnij klinici Sharite za ostanni 5 rokiv Zur Kenntniss der syphilitischen Erkrankungen des centralen Nervensystems Berlin 1890 Pro sifilitichni zahvoryuvannya centralnoyi nervovoyi sistemi Weitere Mitteilungen uber die traumatischen Neurosen Berlin 1891 Dodatkova informaciya pro travmatichni nevrozi Lehrbuch der Nervenkrankheiten fur Arzte und Studierende 2 volumes Berlin S Karger 1894 5th edition Berlin 1908 7th edition 1923 Pidruchnik nervovih hvorob dlya likariv i studentiv De Geschwulste des Gehirns Wien Holder 1896 Also in C W H Nothnagel et al Handbuch der speciellen Pathologie und Therapie Wien 1896 volume 9 1 Theil 3 Puhlini golovnogo mozku Die syphilitischen Erkrankungen des Gehirns In C W H Nothnagel et al Handbuch der speciellen Pathologie und Therapie Volume 9 Wien 1896 2nd edition 1902 1907 Sifilitichni zahvoryuvannya golovnogo mozku Die Encephalitis und der Hirnabszess In C W H Nothnagel et al Handbuch der speciellen Pathologie und Therapie Wien 1897 Encefalit i absces mozku Die myasthenische Paralyse Berlin 1901 Miastenichnij paralich Psychotherapeutische Briefe Berlin Karger 1906 3rd edition 1910 Psihoterapevtichni listi Nervenkrankheit und Lekture Berlin 1906 3rd edition 1909 Nervovi hvorobi i lekciya Beitrage zur Diagnostik und Therapie des Geschwulste im Bereich des zentralen Nervensystems Berlin Karger 1907 Vnesok u diagnostiku ta terapiyu puhlin centralnoyi nervovoyi sistemi Eine eigentumliche tonische Krampfform mit hysterischen Symptomen Inaugural dissertation Berlin 1907 Svoyeridna tonichna forma spazmu z isterichnimi simptomami Zum Nil Nocere in der Neurologie Berliner klinische Wochenschrift 1910 47 198 201 Pro sharlatanstvo u nevrologiyi Operative Erfolge bei Geschwulsten der Sehhugel under Vierhugel gegend Berliner klinische Wochenschrift 1913 50 2316 2322 Hirurgichni uspihi pri puhlinah zorovih bugriv i oblasti chotiroh gorbkiv Die Neurosen infolge von Kriegsverletzungen Berlin 1916 Nevrozi vnaslidok poranen na vijni Beitrage zur Kenntnis der Kriegsverletzungen des peripherischen Nervensystems Berlin 1917 Vnesok u vivchennya vijskovogo urazhennya periferichnoyi nervovoyi sistemi Die ersten Zeichen der Nervositat im Kindesalter Berlin Karger 1917 Pershi oznaki nervoznosti v ditinstvi Stand und Lehre von kriegs und Unfallneurosen Berlin 1918 Stan i teoriya nevroziv vijni ta neshasnih vipadkiv PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 117137235 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Whonamedit Minor Oppenheim syndrome 1 angl H Oppenheim Uber allgemeine und lokalisierte Atonie der Muskulatur Myotonie im fruhen Kindesalter Vorlaufige Mitteilung Monatsschrift fur Psychiatrie und Neurologie Basel 1900 8 232 233 nim Lehrbuch der Nervenkrankheiten fur Arzte und Studierende 5th edition 2 volumes Berlin S Karger 1908 page 381 H Oppenheim Zur Pathologie der Hautreflexe der unteren Extremitaten Monatsschrift fur Psychiatrie und Neurologie 1902 12 421 423 Whonamedit Oppenheim s syndrome 2 nedostupne posilannya angl H Oppenheim Uber eine eigenartige Krampfkrankheit des kindlichen und jugendlichen Alters Dysbasia lordotica progressiva Dystonia musculorum deformans Neurologisches Zentralblatt Leipzig 1911 30 1090 1107 DzherelaWhonamedit Hermann Oppenheim 3 angl

Дата публікації:
Топ