Капська флористична область від нід Kaap мис Доброї Надії до якого і примикає область своєрідна природна екосистема Афри

Капська флористична область (від нід. Kaap — мис Доброї Надії, до якого і примикає область) — своєрідна природна екосистема Африки, відома завдяки видовій різноманітності рослин-ендеміків (до 90 видів) і своєму розташуванню в прохолоднішій субтропічній зоні (через Бенгельську течію), завдяки чому область стала однією з небагатьох зон інтенсивної європейської поселенської колонізації (Капська колонія). Нині Капська область цілком входить до складу ПАР (Західна Капська провінція із столицею у місті Кейптаун і Східна Капська провінція). Капська область — найменше з Землі.

Капська область охороняється різними міжнародними програмами. У 1975 році регіон Де-Хуп увійшов до списку водно-болотяних угідь, що охороняються Рамсарською конвенцією, в 1998 році було створено біосферний заповідник , а в 2004 році території Капської флористичної області, що охоронялися, були зараховані до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Фізико-географічна характеристика

Капська область розташована на крайньому південному заході Африканського континенту і займає 0,5% його площі. Область займає смугу шириною до 100 км по берегах Атлантичного океану від міста на заході до околиць міста Порт-Елізабет на сході. За своїми кліматичними умовами і характером флори область відрізняється від суміжних з нею територій тропічної савани. Домінує середземноморський клімат при зворотному в порівнянні з північною півкулею тимчасовому положенні сезонів. Помірні температури (0-12 °C) і максимальна велика кількість опадів взимку (червень-серпень) (500–700 мм на рік; 70% взимку). Літо (грудень-лютий) жарке і посушливе (25-+35). Подібний клімат в південній півкулі мають Чилі, Західна Австралія (Перт), а в північному — Середземномор'я, Каліфорнія.

Флора і фауна

Хоча ґрунти в цій області кам'янисті і бідні поживними речовинами, Капська флористична область — одне з найбагатіших рослинністю місць на Землі.

Переважають зарості твердолистих вічнозелених кущів і низькорослі дерева (фінбош/маквіс). У області ростуть близько 9000 видів вищих рослин, до 90% ендеміки (амариліси, , протейні, срібне дерево, , сукуленти). Зустрічаються цілі ендемічні родини (Grubbiaceae, Roridulaceae, Bruniaceae, Penaeaceae, Greyiaceae, Geissolomataceae, Retziaceae). Найбільш характерні також інші родини складноцвітих, вересових, бобових. Окрім ендеміків поширені і рослини, такі як космея, завезена з кормом для коней, і швидкоросла акація, завезена з Австралії як джерело дров. Остання погрожує традиційним природним співтовариствам.

Багато декоративних рослин регіону в 1950-1960-х роках було акліматизовано в СРСР (Крим, Кавказ) (амариліс, клівія, остеоспермум або , агапантус, декоративна спаржа, фрезія, гальтонія, гербера, види гладіолуса, клівія, , плюмбаго та ін.).

Фауна також різноманітна. В області мешкає 11000 видів морських тварин, біля третини з яких ендеміки, 560 видів хребетних, серед яких 142 види рептилій. Зокрема, тут мешкає капський даман та ін.

Історія

Європейську переселенську колонізацію області почав голландець і інші голландські переселенці (бури) — найчисленніші білі поселенці на африканському континенті. Потім її продовжила Британська імперія.

Див. також

Ресурси Інтернету

В. С. Говорухин, А. И. Толмачев. Капская область (рос.). БСЭ. Процитовано 4 червня 2010.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
А. Л. Тахтаджян. (рос.). molbiol.ru Классическая и молекулярная биология. Архів оригіналу за 9 грудня 2010. Процитовано 4 червня 2010.
(PDF) (англ.). United Nations Enviroment Program. Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2009. Процитовано 4 червня 2010.

Примітки

А. Л. Тахтаджян. (рос.). molbiol.ru Классическая и молекулярная биология. Архів оригіналу за 9 грудня 2010. Процитовано 4 червня 2010.
(рос.). Экологический центр «Экосистема». Архів оригіналу за 15 листопада 2010. Процитовано 4 червня 2010.
(англ.). ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 1 липня 2010. Процитовано 4 червня 2010.
(PDF) (англ.). United Nations Enviroment Program. Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2009. Процитовано 4 червня 2010.
В. С. Говорухин А. И. Толмачев. Капская область (рос.). БСЭ. Процитовано 4 червня 2010.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Уилсон Эдвард О. Приключения одного куба — биологическое разнообразие в миниатюре // National Geographic. — ООО «Юнайтед Пресс», 2010. — Вып. февраль 2010, № 2. — 81 с.
(рос.). www.greeninfo.ru. Архів оригіналу за 21 січня 2010. Процитовано 4 червня 2010.

[molbiol-1] А. Л. Тахтаджян. (рос.). molbiol.ru Классическая и молекулярная биология. Архів оригіналу за 9 грудня 2010. Процитовано 4 червня 2010.

[ecosystema-2] (рос.). Экологический центр «Экосистема». Архів оригіналу за 15 листопада 2010. Процитовано 4 червня 2010.

[unesco-3] (англ.). ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 1 липня 2010. Процитовано 4 червня 2010.

[pdf-4] (PDF) (англ.). United Nations Enviroment Program. Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2009. Процитовано 4 червня 2010.

[bse-5] В. С. Говорухин А. И. Толмачев. Капская область (рос.). БСЭ. Процитовано 4 червня 2010.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[kub-6] Уилсон Эдвард О. Приключения одного куба — биологическое разнообразие в миниатюре // National Geographic. — ООО «Юнайтед Пресс», 2010. — Вып. февраль 2010, № 2. — 81 с.

[greeninfo-7] (рос.). www.greeninfo.ru. Архів оригіналу за 21 січня 2010. Процитовано 4 червня 2010.