Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Заповідник Кандалакша заповідник на південному березі Кандалакшської затоки Білого моря у Мурманській області і Карелії

Кандалакша (заповідник)

Кандалакша (заповідник)

Заповідник Кандалакша — заповідник на південному березі Кандалакшської затоки Білого моря у Мурманській області і Карелії Росія. Заповідник також має два невеликих сектора на північному узбережжі Кольського півострова на Баренцевому морі; зокрема, тепла атлантична течія призводить до того, що північні сектори Баренцева моря тепліші, ніж більш південні сектори Білого моря. У межах заповідника знаходиться понад 550 островів. Це один із найстаріших заповідників Росії, створений в 1932 році для охорони морського середовища проживання водоплавних птахів регіону, зокрема Somateria. Заповідник розташований на території Кандалакського, Кольського та Ловозерського районів Мурманської області. Найближче місто, Кандалакша, знаходиться біля північно-західного входу в Кандалакську затоку, приблизно за 5 км від найближчої точки заповідника. З 1976 року заповідник було включено до списку водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення . . Займає площу 70 530 га.

Кандалакша
Дата створення / заснування 7 вересня 1937
image
Категорія охоронних зон IUCN d
Країна image Росія
Значиме місце Кандалакша
Офіційний сайт
image Кандалакша у Вікісховищі

Координати: 67°04′34″ пн. ш. 32°31′30″ сх. д. / 67.07611111113878621° пн. ш. 32.52500000002777369° сх. д. / 67.07611111113878621; 32.52500000002777369

Топографія

Домінуючим рельєфом є ​​морський острівний архіпелаг з навколишніми морськими районами та прилеглими прибережними зонами. Частина заповідника Кандалакшської затоки охоплює значну прибережну територію та численні острови вздовж південного узбережжя. Деякі з островів покриті лісами; решта — шхери (дрібні округлі скелі без рослинності). Місцевість — прибережна/острівна тайга у південному секторі. Сектори Баренцева моря на півночі — це переважно прибережні тундри. 74 % заповідника — акваторія, решта — суходіл.

Клімат і екорегіон

Кандалакша розташована в екорегіоні скандинавської та російської тайги, що розташований у Північній Європі між тундрою на півночі та помірними мішаними лісами на півдні. Екорегіон охоплює частину Норвегії, Швеції, Фінляндії та північну частину Європейської Росії, та є найбільшим екорегіоном в Європі. Екорегіон характеризується хвойними лісами, в яких переважає Pinus sylvestris (у більш сухих місцях), часто з підліском Juniperus communis, Picea abies, Picea obovata і значною домішкою Betula pubescens, Betula pendula. Larix sibirica характерна для східної частини екорегіону.

Клімат Кандалакші — вологий континентальний з прохолодним літом (класифікація клімату Кеппена (Dfc)). Цей клімат характеризується довгою холодною зимою і коротким прохолодним літом. У регіоні м'яка погода, ніж в інших районах на північ від полярного кола, оскільки Мурманська область зазнає впливу Нордкапської гілки Гольфстріму.

Флора і фауна

Заповідник відомий своїми тайговими та тундровими квітковими угрупованнями. Зафіксовано понад 700 видів судинних рослин і 400 видів мохоподібних (печіночниці та листяні мохи). Біорізноманіття у районі Баренцева моря вище, ніж на решті території, в основному через тривалі періоди льодового покриву та меншу солоність на півдні. Але біомаса водоростей і безхребетних значно вища. Типовими деревами є сосна та ялина. Лишайники покривають прибережні скелі та береги.

Заповідник є основним місцем розмноження в Росії атлантичного і великого чубатого баклана, а також атлантичного Halichoerus grypus. Delphinapterus leucas є найвідомішими серед китоподібних, тоді як інші види: Phocoena phocoena, кити (Balaena mysticetus, Megaptera novaeangliae, Balaenopteridae, Hyperoodon ampullatus, Orcinus orca) зустрічаються рідше. Серед птахів варто відзначити Somateria mollissima та що гніздяться на безлісних островах. Велика кількість риби, зокрема, Gadus, Melanogrammus aeglefinus та , приваблює водоплавних птахів. Характерними ссавцями заповідника є лось, бурий ведмідь, лисиця, заєць, вивірка, куниця, горностай. Серед звичайних птахів — Lyrurus tetrix, Lagopus, боривітер та Strigiformes..

Примітки

  1. . Ramsar Sites. Ramsar. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  2. (рос.). . Архів оригіналу за 6 вересня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  3. (рос.). . Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  4. . Encyclopedia of Earth. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
  5. Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. (PDF). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2010. Процитовано 14 вересня 2019.
  6. . World Bank. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
  7. (рос.). . Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 11 березня 2016.
  8. . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 8 листопада 2021.
  9. . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 8 листопада 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zapovidnik Kandalaksha zapovidnik na pivdennomu berezi Kandalakshskoyi zatoki Bilogo morya u Murmanskij oblasti i Kareliyi Rosiya Zapovidnik takozh maye dva nevelikih sektora na pivnichnomu uzberezhzhi Kolskogo pivostrova na Barencevomu mori zokrema tepla atlantichna techiya prizvodit do togo sho pivnichni sektori Barenceva morya teplishi nizh bilsh pivdenni sektori Bilogo morya U mezhah zapovidnika znahoditsya ponad 550 ostroviv Ce odin iz najstarishih zapovidnikiv Rosiyi stvorenij v 1932 roci dlya ohoroni morskogo seredovisha prozhivannya vodoplavnih ptahiv regionu zokrema Somateria Zapovidnik roztashovanij na teritoriyi Kandalakskogo Kolskogo ta Lovozerskogo rajoniv Murmanskoyi oblasti Najblizhche misto Kandalaksha znahoditsya bilya pivnichno zahidnogo vhodu v Kandalaksku zatoku priblizno za 5 km vid najblizhchoyi tochki zapovidnika Z 1976 roku zapovidnik bulo vklyucheno do spisku vodno bolotnih ugid sho mayut mizhnarodne znachennya Zajmaye ploshu 70 530 ga Kandalaksha Data stvorennya zasnuvannya7 veresnya 1937 Kategoriya ohoronnih zon IUCNd Krayina Rosiya Znachime misceKandalaksha Oficijnij sajt Kandalaksha u Vikishovishi Koordinati 67 04 34 pn sh 32 31 30 sh d 67 07611111113878621 pn sh 32 52500000002777369 sh d 67 07611111113878621 32 52500000002777369TopografiyaDominuyuchim relyefom ye morskij ostrivnij arhipelag z navkolishnimi morskimi rajonami ta prileglimi priberezhnimi zonami Chastina zapovidnika Kandalakshskoyi zatoki ohoplyuye znachnu priberezhnu teritoriyu ta chislenni ostrovi vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya Deyaki z ostroviv pokriti lisami reshta shheri dribni okrugli skeli bez roslinnosti Miscevist priberezhna ostrivna tajga u pivdennomu sektori Sektori Barenceva morya na pivnochi ce perevazhno priberezhni tundri 74 zapovidnika akvatoriya reshta suhodil Klimat i ekoregionKandalaksha roztashovana v ekoregioni skandinavskoyi ta rosijskoyi tajgi sho roztashovanij u Pivnichnij Yevropi mizh tundroyu na pivnochi ta pomirnimi mishanimi lisami na pivdni Ekoregion ohoplyuye chastinu Norvegiyi Shveciyi Finlyandiyi ta pivnichnu chastinu Yevropejskoyi Rosiyi ta ye najbilshim ekoregionom v Yevropi Ekoregion harakterizuyetsya hvojnimi lisami v yakih perevazhaye Pinus sylvestris u bilsh suhih miscyah chasto z pidliskom Juniperus communis Picea abies Picea obovata i znachnoyu domishkoyu Betula pubescens Betula pendula Larix sibirica harakterna dlya shidnoyi chastini ekoregionu Klimat Kandalakshi vologij kontinentalnij z proholodnim litom klasifikaciya klimatu Keppena Dfc Cej klimat harakterizuyetsya dovgoyu holodnoyu zimoyu i korotkim proholodnim litom U regioni m yaka pogoda nizh v inshih rajonah na pivnich vid polyarnogo kola oskilki Murmanska oblast zaznaye vplivu Nordkapskoyi gilki Golfstrimu Flora i faunaZapovidnik vidomij svoyimi tajgovimi ta tundrovimi kvitkovimi ugrupovannyami Zafiksovano ponad 700 vidiv sudinnih roslin i 400 vidiv mohopodibnih pechinochnici ta listyani mohi Bioriznomanittya u rajoni Barenceva morya vishe nizh na reshti teritoriyi v osnovnomu cherez trivali periodi lodovogo pokrivu ta menshu solonist na pivdni Ale biomasa vodorostej i bezhrebetnih znachno visha Tipovimi derevami ye sosna ta yalina Lishajniki pokrivayut priberezhni skeli ta beregi Zapovidnik ye osnovnim miscem rozmnozhennya v Rosiyi atlantichnogo i velikogo chubatogo baklana a takozh atlantichnogo Halichoerus grypus Delphinapterus leucas ye najvidomishimi sered kitopodibnih todi yak inshi vidi Phocoena phocoena kiti Balaena mysticetus Megaptera novaeangliae Balaenopteridae Hyperoodon ampullatus Orcinus orca zustrichayutsya ridshe Sered ptahiv varto vidznachiti Somateria mollissima ta sho gnizdyatsya na bezlisnih ostrovah Velika kilkist ribi zokrema Gadus Melanogrammus aeglefinus ta privablyuye vodoplavnih ptahiv Harakternimi ssavcyami zapovidnika ye los burij vedmid lisicya zayec vivirka kunicya gornostaj Sered zvichajnih ptahiv Lyrurus tetrix Lagopus boriviter ta Strigiformes Primitki Ramsar Sites Ramsar Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 23 kvitnya 2016 ros Arhiv originalu za 6 veresnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 ros Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 Encyclopedia of Earth Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 sichnya 2016 Kottek M J Grieser C Beck B Rudolf and F Rubel 2006 PDF Gebruder Borntraeger 2006 Arhiv originalu PDF za 1 chervnya 2010 Procitovano 14 veresnya 2019 World Bank Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 14 veresnya 2019 ros Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 11 bereznya 2016 Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 8 listopada 2021 Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 8 listopada 2021

Дата публікації:
Топ