Кана́рські острови́ (лат. Canis — «собака» та ісп. Las Islas Canarias — «собачі острови») — група островів вулканічного походження в Атлантичному океані, розташованих поблизу північно-західного узбережжя Африки, за 100 км від кордону між Марокко і Західною Сахарою. Покровителька — Діва Марія Канделярійська.
Канарські острови | |||||
---|---|---|---|---|---|
ісп. Comunidad Autónoma de Canarias | |||||
| |||||
Столиці | Санта-Крус-де-Тенерифе Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія | ||||
Країна | Іспанія | ||||
Офіційна мова | іспанська | ||||
Населення | |||||
- повне | 2 101 924 особи (2016) (8-ме) | ||||
- густота | 280 осіб/км² | ||||
Етнікон | ісп. Canario, ісп. Canaria, англ. Canarian, есп. Kanariano, фр. Canarien і фр. Canarienne | ||||
Площа | |||||
- повна | 7493 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 3718 м (Тейде) | ||||
Часовий пояс | , і d[2] | ||||
Статус автономії | 16 серпня 1982 | ||||
Президент | Пауліно Ріверо | ||||
Сенаторів | 13 | ||||
Депутатів | 15 | ||||
Вебсайт | gobcan.es | ||||
Код ISO 3166-2 | ES-CN | ||||
|
Адміністративний устрій
Адміністративно це одна із 17 іспанських автономних спільнот. Функції столиці розділені між містами Санта-Крус-де-Тенерифе і Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія, які є центрами провінцій Санта-Крус-де-Тенерифе і Лас-Пальмас.
Острови отримали свою назву від великих собак, які водилися на островах. Про це писав давньоримський учений Пліній Старший. Також про це свідчать 2 собаки, зображені на гербі та прапорі. Прапор Канарів — розміщені вертикально блакитно-жовті смуги. Жовтий, точніше канарковий, колір на прапорі символізує вільність птаха, родом із Канарських островів, відомого під назвою канарка.
Провінція Санта-Крус-де-Тенерифе складається з островів Тенерифе, Ла-Пальма, Гомера і Ієрро, провінція Лас-Пальмас — із Гран-Канарія, Лансароте і Фуертевентура.
Визначні місця островів — піраміди в Гуїмар та найвища вершина Іспанії — Тейде (3718 м), на острові Тенерифе. На острові Ла-Пальма є Обсерваторії Північної півкулі (1981). Умови для спостережень тут винятково сприятливі — не потрібне штучне світло, бо не буває туманів.
Політично на Канарських островах розташовується Автономне співтовариство Канарські острови Королівства Іспанія.
Географія
Архіпелаг складається із семи великих населених островів і 6 маленьких.
У центрі лежить найбільший і найнаселеніший острів — Тенерифе (Tenerife) із площею 2034 кв. км.
На заході лежать острови Гомера (La Gomera, 378 км2), Ієрро (ісп. El Hierro, 277 км2) і Ла-Пальма (ісп. La Palma, 708 км2). Острів Гран-Канарія (Gran Canaria) лежить на схід від Тенерифе. Це третій за величиною острів архіпелагу (1560 км2). Далі на схід йдуть Фуертевентура (ісп. Fuerteventura,1660 км2) і Лансароте (ісп. Lanzarote, 795 км2).
Із шести маленьких острівців тільки на Грасіоса (ісп. La Graciosa, 27 км2) живуть люди. На сході лежать острови Алегранса (10 км2), Монтанья-Клара (1 км2), Лобос (6 км2), Роке-дель-Оесте (ісп. Roque del Oeste) і Роке-дель-Есте (ісп. Roque del Este).
Географічно Канари входять у групу вулканічних островів Макаронезія разом з Азорськими островами, островами Зеленого Мису, Мадейрою і Селваженш.
Клімат
Клімат Канарів тропічний пасатний, помірно спекотний і сухий. Північна частина архіпелагу вологіша, південна — сухіша. На клімат островів впливають:
- Близьке розташування до Африки (пустелі Сахара), з якої на Канари дме вітер харматан, приносячи спеку й пісок. Більш посушливими є східні острови.
- Постійні вітри-пасати, що дмуть із північного сходу. Вони несуть вологу й пом'якшують вплив Африки.
- Холодна Канарська течія і Азорський антициклон зменшують кількість опадів і послаблюють спеку на узбережжі.
Клімат Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія, столиця острова Гран Канарія | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 20,6 | 21,0 | 21,8 | 22,1 | 23,1 | 24,7 | 26,5 | 27,1 | 27,1 | 25,8 | 23,8 | 21,8 | |
Середня температура, °C | 17,6 | 17,9 | 18,6 | 18,9 | 20,0 | 21,7 | 23,4 | 24,1 | 24,1 | 22,7 | 20,8 | 18,7 | |
Середній мінімум, °C | 14,7 | 14,9 | 15,4 | 15,7 | 17,0 | 18,7 | 20,4 | 21,2 | 21,2 | 19,7 | 17,9 | 15,7 | |
Норма опадів, мм | 18 | 24 | 14 | 7 | 2 | 0 | 0 | 0 | 10 | 13 | 18 | 27 |
Клімат Санта-Крус-де-Тенерифе, центр острова Тенерифе | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 20,6 | 20,9 | 21,7 | 22,3 | 23,7 | 25,7 | 28,3 | 28,8 | 27,9 | 26,0 | 23,9 | 21,8 | |
Середня температура, °C | 17,9 | 18,0 | 18,7 | 19,2 | 20,6 | 22,4 | 24,6 | 25,1 | 24,6 | 23,0 | 21,0 | 19,0 | |
Середній мінімум, °C | 15,1 | 15,1 | 15,6 | 16,2 | 17,5 | 19,0 | 20,8 | 21,4 | 21,3 | 20,0 | 18,1 | 16,2 | |
Норма опадів, мм | 34 | 36 | 29 | 14 | 4 | 1 | 0 | 1 | 6 | 18 | 27 | 44 |
Населення
Населення островів у 2012 році становило 2 218 000 осіб.
Населення за островами:
- Тенерифе — 906 854
- Гран-Канарія — 845 676
- Лансароте — 141 437, у тому числі о. Грасіоса — 681 житель
- Фуертевентура — 103 492
- Ла-Пальма — 87 324
- Гомера — 22 776
- Ієрро — 10 960
Міста
Міста з кількістю жителів понад 10 тисяч станом на 1 січня 2005 року | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Історія
Античність
До приходу європейців острови заселяли племена гуанчів. Їхній розвиток перебував на рівні кам'яної доби, вони займались тваринництвом та примітивним землеробством. Як одяг використовувалися шкури звірів. Уміли муміфікувати своїх вождів. Залишили після себе піраміди в Гуїмар — дивовижну пам'ятку мегалітичної архітектури.
В епоху Античності Канарські острови відвідували фінікійці, греки й карфагенці, про що згадує Пліній Старший.
Завоювання островів європейцями в середньовіччі
У XII столітті Канарських островів досягли арабські моряки. У 1312 році генуезець Ланцеротто Малочелло прибув на острів, що був пізніше названий на його честь Лансароте, і прожив на ньому близько 20 років. Уперше острів Канарського архіпелагу з'явився на морській карті-портолані 1339 року, роботи майорканського картографа Ангеліно Дульсерта. На цій карті біля африканського узбережжя позначено «ulansula de Lançarote Mallucellus» (острів Лансароте Малучелуса), згодом скорочений до «Лансароте». Острів на портолані Дульсерта прикрашено генуезьким прапором — білим із червоним хрестом Святого Георгія, що згідно з картографічними традиціями того часу свідчило або про приналежність острова або про національність його відкривачів.
Французькі мореплавці побували на Канарах у 1334 році. У 1344 році Папа Климент VI дарує острови Кастилії. У 1402 році французи Жан де Бетанкур і [en] від імені Кастильської Корони починають захоплення островів. Племена з Гран Канарії вітали європейців (король Гуарнардафра (Guarnardafra) виступив за укладання союзу), тоді ж як племена, що населяли Тенерифе, намагались чинити спротив, воюючи стрілами з кам'яними наконечниками і пращами. У 1404 році Кастильський король Енріке III оголошує Жана де Бетанкура королем Канарів. Португалія, яка також довго претендувала на Канарські острови, остаточно визнала їх іспанським володінням за Алкасоваським договором у 1479 році. Останні битви на острові Тенерифе відбулись уже наприкінці XV століття. У травні 1494 року гуанчі захистили свій острів, але в грудні 1495 іспанці повністю заволоділи архіпелагом. Протягом декількох тижнів у північній частині острова, ймовірно від чуми, померли 4000 людей. Ті, які залишились живими, вирішили, що боги відвернулись від них, і здавались цілими групами. 24 липня 1496 року здався принц Імененчія, і згодом він був убитий. 29 вересня переможець Алонсо де Луго оголосив про повне підпорядкування Канарських островів.
Сучасна історія
Під час своєї першої подорожі в пошуках шляху до Індії на острові Гомера робить зупинку Христофор Колумб. Після відкриття Америки Канарські острови стають найважливішим пунктом на шляху з Європи в Новий світ. Завдяки такому географічному положенню острови стають ціллю й інших держав, і просто піратів. У 1586—1596 роках марокканські війська захоплювали острів Лансароте. У 1595 році Френсіс Дрейк атакував Лас-Пальмас. У 1599 році голландський флот зруйнував Лас-Пальмас. У 1657 році британський флот під командуванням адмірала Роберта Блейка розгромив іспанський флот у битві поблизу Тенерифе. У 1797 уже адмірал Нельсон зробив спробу захопити Санта-Крус-де-Тенерифе. Але він зазнав поразки і в бою втратив руку. Гармата «El Tigre», котра, як стверджують, відстрілила його праву руку, виставлена в місцевому музеї. Наступного дня після битви Нельсон написав противнику джентльменського листа з подякою за «гостинний» прийом. Листа явно написано лівою рукою. Надіславши листа, бочечку англійського пива і сир, Нельсон подякував іспанцям за гуманне ставлення до полонених. Канарські острови залишились під орудою Іспанії.
У 1821 острови стають провінцією Іспанії зі столицею у Санта-Крус-де-Тенерифе. Це викликає незадоволення з боку мешканців Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія, і згодом у 1840-ві роки острови поділяють на дві провінції: Санта-Крус-де-Тенерифе і Лас-Пальмас.
У 1982 році Канарські острови стають автономною областю Іспанії і в 1986 році вступають до Європейського Союзу на особливих умовах. Незважаючи на віддаленість архіпелагу, жителі Канарських островів є повноцінними підданими іспанської корони.
Релігія
- Канарські острови входять до Канарської діоцезії і Сан-Крістобаль-де-ла-Лагунська діоцезії Католицької церкви.
Див. також
- Мова свисту сільбо гомеро
Примітки
- (PDF). Instituto Nacional de Estadística de España. Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2009. Процитовано 17-11-2017.
- https://data.iana.org/time-zones/tzdb-2021e/europe
- Oldham, R.D. (May 1925). «The Portolan Maps of the Rhône Delta: A Contribution to the History of the Sea Charts of the Middle Ages». The Geographical Journal. Blackwell Publishing. 65 (5): 403—424.
- National Library, Maps and plans Ge., B.696 Res. Paris
Посилання
- Уряд Канарських островів [ 25 березня 2010 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Офіційний вебсайт туризму Канарських островів [ 6 травня 2015 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Рябіикова І. В. Захоплення і колоніальне поневолення Канарських островів за даними західноєвропейських середньовічних хронік XV—XVI століть [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Країни і народи Африки (країни і народи Сходу. Вип. IX). М., 1969. (рос.)
Це незавершена стаття з географії Іспанії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kana rski ostrovi lat Canis sobaka ta isp Las Islas Canarias sobachi ostrovi grupa ostroviv vulkanichnogo pohodzhennya v Atlantichnomu okeani roztashovanih poblizu pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Afriki za 100 km vid kordonu mizh Marokko i Zahidnoyu Saharoyu Pokrovitelka Diva Mariya Kandelyarijska Kanarski ostrovi isp Comunidad Autonoma de Canarias Gerb Kanarskih ostroviv Prapor Kanarskih ostroviv Stolici Santa Krus de Tenerife Las Palmas de Gran Kanariya Krayina Ispaniya Oficijna mova ispanska Naselennya povne 2 101 924 osobi 2016 8 me gustota 280 osib km Etnikon isp Canario isp Canaria angl Canarian esp Kanariano fr Canarien i fr Canarienne Plosha povna 7493 km Visota maksimalna 3718 m Tejde Chasovij poyas UTC 0 UTC 1 i d 2 Status avtonomiyi 16 serpnya 1982 Prezident Paulino Rivero Senatoriv 13 Deputativ 15 Vebsajt gobcan es Kod ISO 3166 2 ES CN Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kanarski ostroviAdministrativnij ustrijAdministrativno ce odna iz 17 ispanskih avtonomnih spilnot Funkciyi stolici rozdileni mizh mistami Santa Krus de Tenerife i Las Palmas de Gran Kanariya yaki ye centrami provincij Santa Krus de Tenerife i Las Palmas Ostrovi otrimali svoyu nazvu vid velikih sobak yaki vodilisya na ostrovah Pro ce pisav davnorimskij uchenij Plinij Starshij Takozh pro ce svidchat 2 sobaki zobrazheni na gerbi ta prapori Prapor Kanariv rozmisheni vertikalno blakitno zhovti smugi Zhovtij tochnishe kanarkovij kolir na prapori simvolizuye vilnist ptaha rodom iz Kanarskih ostroviv vidomogo pid nazvoyu kanarka Provinciya Santa Krus de Tenerife skladayetsya z ostroviv Tenerife La Palma Gomera i Iyerro provinciya Las Palmas iz Gran Kanariya Lansarote i Fuerteventura Viznachni miscya ostroviv piramidi v Guyimar ta najvisha vershina Ispaniyi Tejde 3718 m na ostrovi Tenerife Na ostrovi La Palma ye Observatoriyi Pivnichnoyi pivkuli 1981 Umovi dlya sposterezhen tut vinyatkovo spriyatlivi ne potribne shtuchne svitlo bo ne buvaye tumaniv Politichno na Kanarskih ostrovah roztashovuyetsya Avtonomne spivtovaristvo Kanarski ostrovi Korolivstva Ispaniya GeografiyaArhipelag skladayetsya iz semi velikih naselenih ostroviv i 6 malenkih U centri lezhit najbilshij i najnaselenishij ostriv Tenerife Tenerife iz plosheyu 2034 kv km Na zahodi lezhat ostrovi Gomera La Gomera 378 km2 Iyerro isp El Hierro 277 km2 i La Palma isp La Palma 708 km2 Ostriv Gran Kanariya Gran Canaria lezhit na shid vid Tenerife Ce tretij za velichinoyu ostriv arhipelagu 1560 km2 Dali na shid jdut Fuerteventura isp Fuerteventura 1660 km2 i Lansarote isp Lanzarote 795 km2 Iz shesti malenkih ostrivciv tilki na Grasiosa isp La Graciosa 27 km2 zhivut lyudi Na shodi lezhat ostrovi Alegransa 10 km2 Montanya Klara 1 km2 Lobos 6 km2 Roke del Oeste isp Roque del Oeste i Roke del Este isp Roque del Este Geografichno Kanari vhodyat u grupu vulkanichnih ostroviv Makaroneziya razom z Azorskimi ostrovami ostrovami Zelenogo Misu Madejroyu i Selvazhensh Karta Kanarskih ostrovivKlimatKlimat Kanariv tropichnij pasatnij pomirno spekotnij i suhij Pivnichna chastina arhipelagu vologisha pivdenna suhisha Na klimat ostroviv vplivayut Blizke roztashuvannya do Afriki pusteli Sahara z yakoyi na Kanari dme viter harmatan prinosyachi speku j pisok Bilsh posushlivimi ye shidni ostrovi Postijni vitri pasati sho dmut iz pivnichnogo shodu Voni nesut vologu j pom yakshuyut vpliv Afriki Holodna Kanarska techiya i Azorskij anticiklon zmenshuyut kilkist opadiv i poslablyuyut speku na uzberezhzhi Klimat Las Palmas de Gran Kanariya stolicya ostrova Gran Kanariya Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 20 6 21 0 21 8 22 1 23 1 24 7 26 5 27 1 27 1 25 8 23 8 21 8 Serednya temperatura C 17 6 17 9 18 6 18 9 20 0 21 7 23 4 24 1 24 1 22 7 20 8 18 7 Serednij minimum C 14 7 14 9 15 4 15 7 17 0 18 7 20 4 21 2 21 2 19 7 17 9 15 7 Norma opadiv mm 18 24 14 7 2 0 0 0 10 13 18 27 Klimat Santa Krus de Tenerife centr ostrova Tenerife Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 20 6 20 9 21 7 22 3 23 7 25 7 28 3 28 8 27 9 26 0 23 9 21 8 Serednya temperatura C 17 9 18 0 18 7 19 2 20 6 22 4 24 6 25 1 24 6 23 0 21 0 19 0 Serednij minimum C 15 1 15 1 15 6 16 2 17 5 19 0 20 8 21 4 21 3 20 0 18 1 16 2 Norma opadiv mm 34 36 29 14 4 1 0 1 6 18 27 44NaselennyaNaselennya ostroviv u 2012 roci stanovilo 2 218 000 osib Naselennya za ostrovami Tenerife 906 854 Gran Kanariya 845 676 Lansarote 141 437 u tomu chisli o Grasiosa 681 zhitel Fuerteventura 103 492 La Palma 87 324 Gomera 22 776 Iyerro 10 960 Mista Mista z kilkistyu zhiteliv ponad 10 tisyach stanom na 1 sichnya 2005 roku Las Palmas de Gran Kanariya 378 6 Kandelyariya 20 6 Santa Krus de Tenerife 221 6 Los Lyanos de Aridane 19 9 San Kristobal de La Laguna 141 6 Santa Brihida 18 8 Telde 96 5 Gia de Isora 18 7 Arona 65 6 Pahara 18 2 Santa Lusiya de Tirahana 56 3 Santa Krus de la Palma 17 8 Arresife 53 9 San Bartolome 17 5 San Bartolome de Tirahana 46 4 La Oliva 17 3 La Orotava 40 4 Tias 16 9 Los Realehos 36 2 Guyimar 16 5 Arukas 34 2 El Rosario 16 0 Adehe 33 7 Mogan 16 0 Granadilya de Abona 33 2 Tegise 15 8 Puerto de la Krus 30 6 Santa Mariya de Giya 14 1 Puerto del Rosario 30 4 Santa Ursula 12 6 Inhenio 27 3 Tuyinehe 12 5 Aguyimes 25 5 Teror 12 2 Ikod de los Vinos 24 3 San Migel de Abona 11 7 Galdar 23 2 Santyago del Tejde 11 2 Takoronte 22 3 Tegeste 10 3IstoriyaPiramidi v Guyimar ostriv Tenerife Antichnist Do prihodu yevropejciv ostrovi zaselyali plemena guanchiv Yihnij rozvitok perebuvav na rivni kam yanoyi dobi voni zajmalis tvarinnictvom ta primitivnim zemlerobstvom Yak odyag vikoristovuvalisya shkuri zviriv Umili mumifikuvati svoyih vozhdiv Zalishili pislya sebe piramidi v Guyimar divovizhnu pam yatku megalitichnoyi arhitekturi V epohu Antichnosti Kanarski ostrovi vidviduvali finikijci greki j karfagenci pro sho zgaduye Plinij Starshij Zavoyuvannya ostroviv yevropejcyami v serednovichchi Dokladnishe Zavoyuvannya Kanarskih ostroviv U XII stolitti Kanarskih ostroviv dosyagli arabski moryaki U 1312 roci genuezec Lancerotto Malochello pribuv na ostriv sho buv piznishe nazvanij na jogo chest Lansarote i prozhiv na nomu blizko 20 rokiv Upershe ostriv Kanarskogo arhipelagu z yavivsya na morskij karti portolani 1339 roku roboti majorkanskogo kartografa Angelino Dulserta Na cij karti bilya afrikanskogo uzberezhzhya poznacheno ulansula de Lancarote Mallucellus ostriv Lansarote Maluchelusa zgodom skorochenij do Lansarote Ostriv na portolani Dulserta prikrasheno genuezkim praporom bilim iz chervonim hrestom Svyatogo Georgiya sho zgidno z kartografichnimi tradiciyami togo chasu svidchilo abo pro prinalezhnist ostrova abo pro nacionalnist jogo vidkrivachiv Francuzki moreplavci pobuvali na Kanarah u 1334 roci U 1344 roci Papa Kliment VI daruye ostrovi Kastiliyi U 1402 roci francuzi Zhan de Betankur i en vid imeni Kastilskoyi Koroni pochinayut zahoplennya ostroviv Plemena z Gran Kanariyi vitali yevropejciv korol Guarnardafra Guarnardafra vistupiv za ukladannya soyuzu todi zh yak plemena sho naselyali Tenerife namagalis chiniti sprotiv voyuyuchi strilami z kam yanimi nakonechnikami i prashami U 1404 roci Kastilskij korol Enrike III ogoloshuye Zhana de Betankura korolem Kanariv Portugaliya yaka takozh dovgo pretenduvala na Kanarski ostrovi ostatochno viznala yih ispanskim volodinnyam za Alkasovaskim dogovorom u 1479 roci Ostanni bitvi na ostrovi Tenerife vidbulis uzhe naprikinci XV stolittya U travni 1494 roku guanchi zahistili svij ostriv ale v grudni 1495 ispanci povnistyu zavolodili arhipelagom Protyagom dekilkoh tizhniv u pivnichnij chastini ostrova jmovirno vid chumi pomerli 4000 lyudej Ti yaki zalishilis zhivimi virishili sho bogi vidvernulis vid nih i zdavalis cilimi grupami 24 lipnya 1496 roku zdavsya princ Imenenchiya i zgodom vin buv ubitij 29 veresnya peremozhec Alonso de Lugo ogolosiv pro povne pidporyadkuvannya Kanarskih ostroviv Suchasna istoriya Ispanske zavoyuvannya guanchiv 1496 ostriv Tenerife Pid chas svoyeyi pershoyi podorozhi v poshukah shlyahu do Indiyi na ostrovi Gomera robit zupinku Hristofor Kolumb Pislya vidkrittya Ameriki Kanarski ostrovi stayut najvazhlivishim punktom na shlyahu z Yevropi v Novij svit Zavdyaki takomu geografichnomu polozhennyu ostrovi stayut cillyu j inshih derzhav i prosto pirativ U 1586 1596 rokah marokkanski vijska zahoplyuvali ostriv Lansarote U 1595 roci Frensis Drejk atakuvav Las Palmas U 1599 roci gollandskij flot zrujnuvav Las Palmas U 1657 roci britanskij flot pid komanduvannyam admirala Roberta Blejka rozgromiv ispanskij flot u bitvi poblizu Tenerife U 1797 uzhe admiral Nelson zrobiv sprobu zahopiti Santa Krus de Tenerife Ale vin zaznav porazki i v boyu vtrativ ruku Garmata El Tigre kotra yak stverdzhuyut vidstrilila jogo pravu ruku vistavlena v miscevomu muzeyi Nastupnogo dnya pislya bitvi Nelson napisav protivniku dzhentlmenskogo lista z podyakoyu za gostinnij prijom Lista yavno napisano livoyu rukoyu Nadislavshi lista bochechku anglijskogo piva i sir Nelson podyakuvav ispancyam za gumanne stavlennya do polonenih Kanarski ostrovi zalishilis pid orudoyu Ispaniyi U 1821 ostrovi stayut provinciyeyu Ispaniyi zi stoliceyu u Santa Krus de Tenerife Ce viklikaye nezadovolennya z boku meshkanciv Las Palmas de Gran Kanariya i zgodom u 1840 vi roki ostrovi podilyayut na dvi provinciyi Santa Krus de Tenerife i Las Palmas U 1982 roci Kanarski ostrovi stayut avtonomnoyu oblastyu Ispaniyi i v 1986 roci vstupayut do Yevropejskogo Soyuzu na osoblivih umovah Nezvazhayuchi na viddalenist arhipelagu zhiteli Kanarskih ostroviv ye povnocinnimi piddanimi ispanskoyi koroni ReligiyaKanarski ostrovi vhodyat do Kanarskoyi dioceziyi i San Kristobal de la Lagunska dioceziyi Katolickoyi cerkvi Div takozhMova svistu silbo gomeroPrimitki PDF Instituto Nacional de Estadistica de Espana Arhiv originalu PDF za 11 chervnya 2009 Procitovano 17 11 2017 https data iana org time zones tzdb 2021e europe Oldham R D May 1925 The Portolan Maps of the Rhone Delta A Contribution to the History of the Sea Charts of the Middle Ages The Geographical Journal Blackwell Publishing 65 5 403 424 National Library Maps and plans Ge B 696 Res ParisPosilannyaUryad Kanarskih ostroviv 25 bereznya 2010 u Wayback Machine isp Oficijnij vebsajt turizmu Kanarskih ostroviv 6 travnya 2015 u Wayback Machine isp Ryabiikova I V Zahoplennya i kolonialne ponevolennya Kanarskih ostroviv za danimi zahidnoyevropejskih serednovichnih hronik XV XVI stolit 12 listopada 2017 u Wayback Machine Krayini i narodi Afriki krayini i narodi Shodu Vip IX M 1969 ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Ispaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi