Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кам яне ць Поді льська чолові ча гімна зія класична російська гімназія що діяла в губернському місті Кам янці Подільсько

Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія

Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія

Кам'яне́ць-Поді́льська чолові́ча гімна́зія — класична російська гімназія, що діяла в губернському місті Кам'янці-Подільському у 1833—1919 роках.

image
Гімназія в Кам'янці-Подільському. Листівка початку 20 століття

Передісторія

Згідно із «Статутом навчальних закладів, підвідомчих університетам», який 1804 року затвердив російський імператор Олександр І, у кожному губернському місті засновувалася гімназія — безплатна та безстанова. У 1804—1814 роках на правах Подільської гімназії діяла школа, розміщена у Вінниці. Тільки 27 вересня 1814 року цю школу реорганізували в Подільську губернську гімназію. Але вона і далі була польською, тож вчилися в гімназії здебільшого діти католиків. У 1814—1815 роках тут навчався майбутній польський поет Северин Гощинський. Цю ж гімназію 1824 року таємно від свого поміщика закінчив кріпак-вільнодумець Семен Олійничук. Тут також навчався архітектор Олександр Песке.

Після польського повстання 1830—1831 років гімназію у Вінниці закрили. 13 жовтня 1832 року Рада Харківського університету ухвалила Подільську гімназію з Вінниці перевести до Кам'янця-Подільського. Відкрили її в губернському центрі 1 січня (13 січня) 1833 року як Кам'янець-Подільську російську чоловічу гімназію.

А у Вінниці 1832 року відкрили повітову російську гімназію, яку 1847 року перевели до Білої Церкви. У цій гімназії — спочатку у Вінниці, потім у Білій Церкві — вчився польський історик і лікар Юзеф Ролле, який від 1861 року працював у Кам'янці-Подільському.

Становлення

Першим директором Кам'янецької гімназії став 35-річний колезький асесор Федір Телешов — вихованець Казанської гімназії та педінституту. Федір Якович був енергійним, вимогливим начальником. Однак владолюбство, безконтрольне розпоряджання майном досить суттєво псували враження про нього. Телешов директорував недовго: через два роки його перевели до Кишинева.

Спочатку гімназія розміщувалася аж у трьох місцях. У колишньому (і нинішньому) будинку католицького єпископа (сучасна адреса — Францисканська, 2) були квартира директора гімназії та канцелярія, у колишніх будинках єзуїтів — квартири вчителів, у будинку Бесядовської — класи та квартира інспектора. Приміщення були тісними та старими. Так, 1835 року директор гімназії Андрій Батаровський скаржився: «У всіх класах пічки старі, рами у вікнах майже зогнили, тому, як запевняють пани вчителі, взимку в класах холодно, димно, чадно».

Якщо 1833 року у гімназії навчалося 98 учнів, то у 1835 — вже 221, а у 1839 — 427 чоловік.

Новий корпус гімназії

image
Микола I

На проблеми Кам'янецької гімназії звернув увагу сам імператор Микола І і висловив «діяльне бажання уряду та всього світського стану бачити в цьому губернському місті споруду, достойну гідності та важливості губернської гімназії». Тож 25 червня 1837 року — у 41-й день народження царя — заклали фундамент нового приміщення гімназії. 8 вересня 1841 року збудований корпус освятив архієпископ Арсеній. На першому поверсі розмістилися загальні учнівські квартири, на другому — класи, на третьому жили вчителі. Споруджений у стилі класицизму, будинок ззовні був досить скромний, але водночас і показний.

1851 року актовий зал між другим і третім поверхами перекрили — і влаштували два зали. У 1872—1873 роках у горішньому залі обладнали Трисвятительську церкву. Щоб вона мала баню, то навіть пожертвували залізним гербом Росії, який вінчав фасад.

1913 року гімназія на власні кошти провела в головному корпусі електричне освітлення. 1914 року, під час Першої світової війни, будівля постраждала під час обстрілу міста австрійськими військами.

Рівно сто років (1841—1941) будинок (сучасна адреса — Татарська, 14) вірно служив гімназії та її спадкоємиці — першій школі. Друга світова війна залишила від нього тільки стіни та прорізи вікон і дверей. 1948 року будинок відбудували й віддали під головний корпус педагогічного інституту (нині тут розміщується історичний факультет Кам'янець-Подільського національного університету).

Мова навчання

image
Урок латинської мови в четвертому класі. Фото з фондів Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника

Мовою навчання в Кам'янецькій гімназії була російська. Українська мова не викладалася згідно з циркуляром від 18 липня 1863 року, який видав міністр внутрішніх справ Росії Петро Валуєв, «ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може».

Рідну мову гімназистів намагалися витіснити навіть з побуту. Так, 12 серпня 1865 року попечитель Київського навчального округу розпорядився, щоб не тільки в стінах гімназії, а й на квартирах учні розмовляли російською мовою. Тож не дивно, що в 1865—1866 навчальному році з 150 гімназистів-католиків 25 покарали тільки за те, що в стінах гімназії мали необачність заговорити польською мовою.

Високі гості

Кам'янецька гімназія не була поза увагою держави, протягом свого існування її відвідали три царі — Микола І (1842 рік), Олександр ІІ (1859 рік), Микола II (1916 рік).

У жовтні 1873 року гімназію інспектував міністр народної освіти Росії Дмитро Толстой. У п'ятому класі він сам провів диктант з російської мови, виправив учнівські роботи й оцінив кожну з них.

Начальники

image
Пилип Морачевський

Серед керівників навчального закладу варто виділити Михайла Вощиніна, який від 1835 року був інспектором гімназії, а в 1838—1848 роках її директором. Саме при ньому збудовано новий корпус гімназії. Гуманне ставлення Михайла Ілліча до учнів було, як на ті часи, великою рідкістю. Не відгороджував він себе і від учителів, розумну пораду від них сприймав з радістю.

image
Микола Пирогов

Тоді ж (у 1835—1848 роках) у гімназії працював викладачем, а потім інспектором випускник Харківського університету (1823) Пилип Морачевський. У парі з Михайлом Іллічем це був чудовий тандем керівників.

Звісно, не всі директори були такими, як Вощинін. Так, у 1857—1863 роках гімназію очолював англієць за походженням, вихованець Единбурзького університету, знавець класичних мов Яків Бякстер. Ця досить освічена, але стара і хвора людина дивилася на гімназію як на другорядну справу.

Не кращим був і Петро Коленко, який очолював гімназію у 1864—1871 роках. Повільний і в'ялий, він майже не звертав уваги на навчання та виховання, а, живучи в окремому будинку, надзвичайно рідко з'являвся в гімназії. Проте директором Петро Дмитрович був суворим, тож учні та вчителі його боялися.

З попечителів Київського навчального округу виділимо видатного хірурга Миколу Пирогова. За недовгий час кураторства (1858—1861) він немало зробив для розвитку освіти в краї, посприяв поліпшенню викладання в гімназії, встановленню нормальних стосунків між учителями та учнями, вчителями та начальниками. 2 жовтня 1859 року Пирогов особисто представляв Олександру ІІ учителів і учнів Кам'янецької гімназії, показував її приміщення.

Вчителі

Про вчителів гімназії яскраві замальовки зробив Іван Михалевич:

«З латинської мови один учитель був надмірно вимогливим до дітей, які навряд чи могли збагнути все розмаїття правил граматики, інший — при всій працелюбності та постійній підготовці до уроків — не дає очікуваної користі: викладаючи, вдається у філологічні тонкощі, а між тим його учні нерідко не знають елементарних речей з граматики…»
image
Іван Вернадський, 1850-і роки

Але чимало викладачів залишили по собі добру пам'ять. Менше року працював у гімназії Іван Вернадський, який 1841 року прибув сюди після закінчення Київського університету. Але й через 40 років його згадали як одного з найкращих викладачів гімназії.

У 1865—1868 роках російську мову й словесність у Кам'янецькій гімназії викладав Павло Житецький — ще один випускник Київського університету.

У вересні 1842 року російську словесність і логіку в гімназії став викладати молдавський письменник і учений, майбутній почесний член Румунської академії наук Александру Хиждеу. Заскорузлість гімназичних програм явно не задовольняла Олександра Фадійовича (так його величали в гімназії), а вихід за їх рамки призвів до того, що вже через рік занадто самостійного викладача звільнили. В Кам'янецькій гімназії вчилися його сини: Микола — майбутній художник, замучений 1860 року в Петропавлівській в'язниці за участь у студентському революційному русі, Богдан — письменник, автор «Великого етимологічного словника румунської мови».

Варті доброго слова і художники, які викладали в гімназії. Це Іван Васьков, який звернув увагу на гімназиста Миколу Бурачека — майбутнього пейзажиста, художника театру. Це Дмитро Жудін, який свій значний талант художника передав і доньці Ользі Жудіній — випускниці Маріїнської гімназії.

Зовсім недовго, з вересня до грудня 1905 року, у гімназії малювання викладав В'ячеслав Розвадовський, який заснував у місті художню школу для сільських дітей. Учителем чистописання та малювання у 1851—1859 роках працював . Але не це прославило Гаврила Миколайовича, а те, що велику любов до театру передав доньці, а та як Марія Савіна стала видатною російською актрисою.

У викладача Петра Чуйкевича — випускника філологічного факультету Київського університету — в гімназії зупинявся Тарас Шевченко в жовтні 1846 року під час тижневого перебування в місті. І з усього багатства, зібраного Шевченком у Кам'янці-Подільському, залишилося тільки три народні пісні, записані саме від Чуйкевича.

Добрих слів заслуговує Іван Михалевич, який 1883 року до 50-річчя гімназії видав історичні записки про неї, які досі не втратили цінності.

Український енциклопедист Євген Онацький 1912 року закінчив Кам'янецьку гімназію зі срібною медаллю. Золотої не дали «через кляту математику». А зрізав хлопця «викладач Горшков, великий педант, як і належить математикові», бо не зносив Євгенової звички «при різних алгебраїчних вправах губити плюси чи мінуси». Виявляється, Онацького вчив батько майбутнього радянського адмірала Сергія Горшкова — Георгій Михайлович.

Учні

image
Володимир Малавський

Згадаймо і найталановитіших гімназистів. Миколу Бурачека, Богдана Хиждеу та , Євгена Онацького ми вже назвали.

У Кам'янець-Подільській гімназії в різні роки також училися:

Що гімназія була щедра на таланти, немає нічого дивного. У 19 столітті на все Поділля було лише дві чоловічі гімназії — Кам'янець-Подільська та на 5 років молодша Немирівська. Тож для талановитих подоляків, які хотіли здобути середню освіту, особливого вибору не було.

Але приймали до гімназії не всіх. У циркулярі від 18 червня 1887 року міністр народної освіти відверто сказав:

«До навчальних закладів повинні приймати тільки таких дітей, які перебувають під опікою осіб, здатних надати достатню запоруку в правильному над ними домашньому нагляді та надати їм необхідні для навчальних занять зручності. Отже, при неухильному дотриманні цього правила гімназії та прогімназії звільняться від вступу до них дітей кучерів, лакеїв, кухарів, прачок, дрібних крамарів, інших людей такого ж сорту, дітей яких, за винятком хіба що наділених незвичайними здібностями, зовсім не варто виводити із середовища, до якого вони належать».

Атестат про закінчення гімназії відкривав шлях до університету. Так, 1886 року у Київському університеті на різних курсах вчилося 90 випускників Кам'янець-Подільської гімназії. Цікавий розподіл кам'янчан по факультетах: історико-філологічний — 1, фізико-математичний — 11, юридичний — 35, медичний — 43.

Розваги

image
Юрій Смолич

Письменник Юрій Смолич (навчався у 1911—1913 роках) згадував: «Перший раз я побачив футбольний м'яч, коли вчився в перших класах у Кам'янець-Подільській гімназії».

Найвеселіше в гімназії було 30 січня (в храмовий день її церкви), коли на традиційний бал запрошували старшокласниць державної Маріїнської гімназії та приватної гімназії Славутинської.

Доля гімназії

5 вересня 1919 року, в часи Української Народної Республіки, гімназію приєднали до заснованої 1918 року української гімназії імені Степана Руданського.

Коли 16 листопада 1920 року Кам'янцем остаточно заволоділи більшовики, то майже одразу взялися за реформу освіти. Уже 29 грудня повітовий відділ народної освіти ухвалив усі школи в місті та повіті перетворити на семирічні єдині трудові школи, зокрема гімназію імені Руданського на першу єдину трудову школу. Ця школа розпочала роботу 1 вересня 1921 року в гімназичному будинку на Соборній площі, 2 (сучасна адреса — Татарська, 14).

На долю письменника Володимира Беляєва випало пройти крізь усі реформування. Його навчання розпочалося з підготовчого класу Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії. Далі (в період українських національно-визвольних змагань) він навчався в українській гімназії імені Степана Руданського, а 1923 року закінчив Кам'янець-Подільську першу трудову школу (спадкоємицю гімназії).

1936 року перша школа стала середньою. А 1944 року почала все з нуля: без власного приміщення (зруйноване під час війни, воно після відновлення дісталося педагогічному інституту), без старших класів.

І тільки 1956 року перша школа із семирічної знову стала середньою. У 1953—1956 роках для неї звели будинок, в якому школа діє донині (сучасна адреса — Польський ринок, 6). Ще дві важливі події в житті першої школи: 1963 року їй надали статус спеціалізованої школи з вивчення німецької мови, 1994 року вона стала асоційованим членом ЮНЕСКО.

Див. також

Література

  • Михалевич И. Каменецкая гимназия: Исторические записки о пятидесятилетии ее существования (1833 — 1883). — Каменец-Подольский, 1883.
  • Білокінь С. Вихованці Кам'янець-Подільської гімназії в університеті св. Володимира // Пам'ятки України. — 2000. — Число 3—4. — С. 67—69.
  • Була у Кам'янці чоловіча гімназія…: Штрихи до історії / Підготували Лариса Підгірна і Алла Бабляк // Подолянин. — 1993. — 27 січня. — С. 3.
  • Назаренко Є. Д. Олександр Хиждеу в Кам'янці-Подільському // Матеріали Х Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський, 2000. — С. 476—478.
  • Смолич Ю. Я вибираю літературу // Смолич Ю. Твори у восьми томах. — Т. 8. — К., 1986. — С. 41—42, 52.
  • Онацький Є. Кам'янець моїх юних днів // Пам'ятки України. — 2000. — Число 3—4. — С. 88—91.
  • Папевська С. З епохи класицизму: Біографія будинку // Прапор Жовтня. — 1986. — 24 травня. — С. 4.
  • Будзей Олег. Вулицями Кам'янця-Подільського. — Львів, 2005. — С. 76—79.

Посилання

  • Викладачі Кам'янець-Подільської гімназії (1833—1920) [ 31 березня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1836—1882 [ 15 квітня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1883—1920 [ 9 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • Була у Кам'янці чоловіча гімназія [ 20 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  • Олег Будзей. Гімназія [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kam yane c Podi lska cholovi cha gimna ziya klasichna rosijska gimnaziya sho diyala v gubernskomu misti Kam yanci Podilskomu u 1833 1919 rokah Gimnaziya v Kam yanci Podilskomu Listivka pochatku 20 stolittyaPeredistoriyaZgidno iz Statutom navchalnih zakladiv pidvidomchih universitetam yakij 1804 roku zatverdiv rosijskij imperator Oleksandr I u kozhnomu gubernskomu misti zasnovuvalasya gimnaziya bezplatna ta bezstanova U 1804 1814 rokah na pravah Podilskoyi gimnaziyi diyala shkola rozmishena u Vinnici Tilki 27 veresnya 1814 roku cyu shkolu reorganizuvali v Podilsku gubernsku gimnaziyu Ale vona i dali bula polskoyu tozh vchilisya v gimnaziyi zdebilshogo diti katolikiv U 1814 1815 rokah tut navchavsya majbutnij polskij poet Severin Goshinskij Cyu zh gimnaziyu 1824 roku tayemno vid svogo pomishika zakinchiv kripak vilnodumec Semen Olijnichuk Tut takozh navchavsya arhitektor Oleksandr Peske Pislya polskogo povstannya 1830 1831 rokiv gimnaziyu u Vinnici zakrili 13 zhovtnya 1832 roku Rada Harkivskogo universitetu uhvalila Podilsku gimnaziyu z Vinnici perevesti do Kam yancya Podilskogo Vidkrili yiyi v gubernskomu centri 1 sichnya 13 sichnya 1833 roku yak Kam yanec Podilsku rosijsku cholovichu gimnaziyu A u Vinnici 1832 roku vidkrili povitovu rosijsku gimnaziyu yaku 1847 roku pereveli do Biloyi Cerkvi U cij gimnaziyi spochatku u Vinnici potim u Bilij Cerkvi vchivsya polskij istorik i likar Yuzef Rolle yakij vid 1861 roku pracyuvav u Kam yanci Podilskomu StanovlennyaPershim direktorom Kam yaneckoyi gimnaziyi stav 35 richnij kolezkij asesor Fedir Teleshov vihovanec Kazanskoyi gimnaziyi ta pedinstitutu Fedir Yakovich buv energijnim vimoglivim nachalnikom Odnak vladolyubstvo bezkontrolne rozporyadzhannya majnom dosit suttyevo psuvali vrazhennya pro nogo Teleshov direktoruvav nedovgo cherez dva roki jogo pereveli do Kishineva Spochatku gimnaziya rozmishuvalasya azh u troh miscyah U kolishnomu i ninishnomu budinku katolickogo yepiskopa suchasna adresa Franciskanska 2 buli kvartira direktora gimnaziyi ta kancelyariya u kolishnih budinkah yezuyitiv kvartiri vchiteliv u budinku Besyadovskoyi klasi ta kvartira inspektora Primishennya buli tisnimi ta starimi Tak 1835 roku direktor gimnaziyi Andrij Batarovskij skarzhivsya U vsih klasah pichki stari rami u viknah majzhe zognili tomu yak zapevnyayut pani vchiteli vzimku v klasah holodno dimno chadno Yaksho 1833 roku u gimnaziyi navchalosya 98 uchniv to u 1835 vzhe 221 a u 1839 427 cholovik Novij korpus gimnaziyiMikola I Na problemi Kam yaneckoyi gimnaziyi zvernuv uvagu sam imperator Mikola I i visloviv diyalne bazhannya uryadu ta vsogo svitskogo stanu bachiti v comu gubernskomu misti sporudu dostojnu gidnosti ta vazhlivosti gubernskoyi gimnaziyi Tozh 25 chervnya 1837 roku u 41 j den narodzhennya carya zaklali fundament novogo primishennya gimnaziyi 8 veresnya 1841 roku zbudovanij korpus osvyativ arhiyepiskop Arsenij Na pershomu poversi rozmistilisya zagalni uchnivski kvartiri na drugomu klasi na tretomu zhili vchiteli Sporudzhenij u stili klasicizmu budinok zzovni buv dosit skromnij ale vodnochas i pokaznij 1851 roku aktovij zal mizh drugim i tretim poverhami perekrili i vlashtuvali dva zali U 1872 1873 rokah u gorishnomu zali obladnali Trisvyatitelsku cerkvu Shob vona mala banyu to navit pozhertvuvali zaliznim gerbom Rosiyi yakij vinchav fasad 1913 roku gimnaziya na vlasni koshti provela v golovnomu korpusi elektrichne osvitlennya 1914 roku pid chas Pershoyi svitovoyi vijni budivlya postrazhdala pid chas obstrilu mista avstrijskimi vijskami Rivno sto rokiv 1841 1941 budinok suchasna adresa Tatarska 14 virno sluzhiv gimnaziyi ta yiyi spadkoyemici pershij shkoli Druga svitova vijna zalishila vid nogo tilki stini ta prorizi vikon i dverej 1948 roku budinok vidbuduvali j viddali pid golovnij korpus pedagogichnogo institutu nini tut rozmishuyetsya istorichnij fakultet Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu Mova navchannyaUrok latinskoyi movi v chetvertomu klasi Foto z fondiv Kam yanec Podilskogo istorichnogo muzeyu zapovidnika Movoyu navchannya v Kam yaneckij gimnaziyi bula rosijska Ukrayinska mova ne vikladalasya zgidno z cirkulyarom vid 18 lipnya 1863 roku yakij vidav ministr vnutrishnih sprav Rosiyi Petro Valuyev niyakoyi okremoyi malorosijskoyi movi ne bulo nemaye i buti ne mozhe Ridnu movu gimnazistiv namagalisya vitisniti navit z pobutu Tak 12 serpnya 1865 roku popechitel Kiyivskogo navchalnogo okrugu rozporyadivsya shob ne tilki v stinah gimnaziyi a j na kvartirah uchni rozmovlyali rosijskoyu movoyu Tozh ne divno sho v 1865 1866 navchalnomu roci z 150 gimnazistiv katolikiv 25 pokarali tilki za te sho v stinah gimnaziyi mali neobachnist zagovoriti polskoyu movoyu Visoki gostiKam yanecka gimnaziya ne bula poza uvagoyu derzhavi protyagom svogo isnuvannya yiyi vidvidali tri cari Mikola I 1842 rik Oleksandr II 1859 rik Mikola II 1916 rik U zhovtni 1873 roku gimnaziyu inspektuvav ministr narodnoyi osviti Rosiyi Dmitro Tolstoj U p yatomu klasi vin sam proviv diktant z rosijskoyi movi vipraviv uchnivski roboti j ociniv kozhnu z nih NachalnikiPilip Morachevskij Sered kerivnikiv navchalnogo zakladu varto vidiliti Mihajla Voshinina yakij vid 1835 roku buv inspektorom gimnaziyi a v 1838 1848 rokah yiyi direktorom Same pri nomu zbudovano novij korpus gimnaziyi Gumanne stavlennya Mihajla Illicha do uchniv bulo yak na ti chasi velikoyu ridkistyu Ne vidgorodzhuvav vin sebe i vid uchiteliv rozumnu poradu vid nih sprijmav z radistyu Mikola Pirogov Todi zh u 1835 1848 rokah u gimnaziyi pracyuvav vikladachem a potim inspektorom vipusknik Harkivskogo universitetu 1823 Pilip Morachevskij U pari z Mihajlom Illichem ce buv chudovij tandem kerivnikiv Zvisno ne vsi direktori buli takimi yak Voshinin Tak u 1857 1863 rokah gimnaziyu ocholyuvav angliyec za pohodzhennyam vihovanec Edinburzkogo universitetu znavec klasichnih mov Yakiv Byakster Cya dosit osvichena ale stara i hvora lyudina divilasya na gimnaziyu yak na drugoryadnu spravu Ne krashim buv i Petro Kolenko yakij ocholyuvav gimnaziyu u 1864 1871 rokah Povilnij i v yalij vin majzhe ne zvertav uvagi na navchannya ta vihovannya a zhivuchi v okremomu budinku nadzvichajno ridko z yavlyavsya v gimnaziyi Prote direktorom Petro Dmitrovich buv suvorim tozh uchni ta vchiteli jogo boyalisya Z popechiteliv Kiyivskogo navchalnogo okrugu vidilimo vidatnogo hirurga Mikolu Pirogova Za nedovgij chas kuratorstva 1858 1861 vin nemalo zrobiv dlya rozvitku osviti v krayi pospriyav polipshennyu vikladannya v gimnaziyi vstanovlennyu normalnih stosunkiv mizh uchitelyami ta uchnyami vchitelyami ta nachalnikami 2 zhovtnya 1859 roku Pirogov osobisto predstavlyav Oleksandru II uchiteliv i uchniv Kam yaneckoyi gimnaziyi pokazuvav yiyi primishennya VchiteliPro vchiteliv gimnaziyi yaskravi zamalovki zrobiv Ivan Mihalevich Z latinskoyi movi odin uchitel buv nadmirno vimoglivim do ditej yaki navryad chi mogli zbagnuti vse rozmayittya pravil gramatiki inshij pri vsij pracelyubnosti ta postijnij pidgotovci do urokiv ne daye ochikuvanoyi koristi vikladayuchi vdayetsya u filologichni tonkoshi a mizh tim jogo uchni neridko ne znayut elementarnih rechej z gramatiki Ivan Vernadskij 1850 i roki Ale chimalo vikladachiv zalishili po sobi dobru pam yat Menshe roku pracyuvav u gimnaziyi Ivan Vernadskij yakij 1841 roku pribuv syudi pislya zakinchennya Kiyivskogo universitetu Ale j cherez 40 rokiv jogo zgadali yak odnogo z najkrashih vikladachiv gimnaziyi U 1865 1868 rokah rosijsku movu j slovesnist u Kam yaneckij gimnaziyi vikladav Pavlo Zhiteckij she odin vipusknik Kiyivskogo universitetu U veresni 1842 roku rosijsku slovesnist i logiku v gimnaziyi stav vikladati moldavskij pismennik i uchenij majbutnij pochesnij chlen Rumunskoyi akademiyi nauk Aleksandru Hizhdeu Zaskoruzlist gimnazichnih program yavno ne zadovolnyala Oleksandra Fadijovicha tak jogo velichali v gimnaziyi a vihid za yih ramki prizviv do togo sho vzhe cherez rik zanadto samostijnogo vikladacha zvilnili V Kam yaneckij gimnaziyi vchilisya jogo sini Mikola majbutnij hudozhnik zamuchenij 1860 roku v Petropavlivskij v yaznici za uchast u studentskomu revolyucijnomu rusi Bogdan pismennik avtor Velikogo etimologichnogo slovnika rumunskoyi movi Varti dobrogo slova i hudozhniki yaki vikladali v gimnaziyi Ce Ivan Vaskov yakij zvernuv uvagu na gimnazista Mikolu Buracheka majbutnogo pejzazhista hudozhnika teatru Ce Dmitro Zhudin yakij svij znachnij talant hudozhnika peredav i donci Olzi Zhudinij vipusknici Mariyinskoyi gimnaziyi Zovsim nedovgo z veresnya do grudnya 1905 roku u gimnaziyi malyuvannya vikladav V yacheslav Rozvadovskij yakij zasnuvav u misti hudozhnyu shkolu dlya silskih ditej Uchitelem chistopisannya ta malyuvannya u 1851 1859 rokah pracyuvav Ale ne ce proslavilo Gavrila Mikolajovicha a te sho veliku lyubov do teatru peredav donci a ta yak Mariya Savina stala vidatnoyu rosijskoyu aktrisoyu U vikladacha Petra Chujkevicha vipusknika filologichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu v gimnaziyi zupinyavsya Taras Shevchenko v zhovtni 1846 roku pid chas tizhnevogo perebuvannya v misti I z usogo bagatstva zibranogo Shevchenkom u Kam yanci Podilskomu zalishilosya tilki tri narodni pisni zapisani same vid Chujkevicha Dobrih sliv zaslugovuye Ivan Mihalevich yakij 1883 roku do 50 richchya gimnaziyi vidav istorichni zapiski pro neyi yaki dosi ne vtratili cinnosti Ukrayinskij enciklopedist Yevgen Onackij 1912 roku zakinchiv Kam yanecku gimnaziyu zi sribnoyu medallyu Zolotoyi ne dali cherez klyatu matematiku A zrizav hlopcya vikladach Gorshkov velikij pedant yak i nalezhit matematikovi bo ne znosiv Yevgenovoyi zvichki pri riznih algebrayichnih vpravah gubiti plyusi chi minusi Viyavlyayetsya Onackogo vchiv batko majbutnogo radyanskogo admirala Sergiya Gorshkova Georgij Mihajlovich UchniVolodimir Malavskij Zgadajmo i najtalanovitishih gimnazistiv Mikolu Buracheka Bogdana Hizhdeu ta Yevgena Onackogo mi vzhe nazvali U Kam yanec Podilskij gimnaziyi v rizni roki takozh uchilisya pismenniki Mojsej Altman Valer yan Zaharzhevskij Lev Kotelyanskij Modest Levickij Grigorij Machtet Valer yan Tarnogradskij Yurij Smolich Mikola Antonovich Chirskij zoolog narodniki Volodimir Debogorij Mokriyevich Volodimir Malavskij Mihajlo Shebalin himik tehnolog mistectvoznavec i kolekcioner Shavinskij Vasil Oleksandrovich vijskovij istorik Boris Zherve revolyucioner Volodimir Zatonskij jogo brat inzhener Yevgen Zatonskij pid jogo kerivnictvom u 1930 1935 rokah pid Zamkovim mostom Kam yancya Podilskogo zbudovano gidroelektrostanciyu biohimik Boris Zbarskij literaturoznavec Kostyantin Koperzhinskij doslidnik tvorchosti Oleksandra Pushkina Mikola Rayevskij golovnij hudozhnik Velikogo teatru SRSR u 1924 1928 rokah Mihajlo Kurilko gidrogeolog Oktavij Lange geolog Oleksandr Mihalskij lisoznavec Vasil Sobichevskij movoznavec Boris Larin istoriki Ivan Luchickij Mikola Karachkivskij arheolog i filolog Sergij Dlozhevskij podilski likari Yulij Manasevich Vilgelm Farengolc i Edmund Farengolc sanitarnij likar Anton Smidovich ekstraordinarnij profesor fiziologiyi Kiyivskogo universitetu Vasil Kurchinskij likar privat docent Kiyivskogo universitetu Josip Mifle dramaturg i aktor Tadej Rutkovskij mistectvoznavec arhitektor Volodimir Sichinskij skripal Vaclav Kohanskij matematiki Mikola Chebotarov Illya Shtayerman Yezhi Nejman ukrayinskij uchenij ekonomist derzhavnij diyach Hariton Lebid Yurchik gromadskij diyach odin z iniciatoriv stvorennya Kam yanec Podilskogo universitetu Sho gimnaziya bula shedra na talanti nemaye nichogo divnogo U 19 stolitti na vse Podillya bulo lishe dvi cholovichi gimnaziyi Kam yanec Podilska ta na 5 rokiv molodsha Nemirivska Tozh dlya talanovitih podolyakiv yaki hotili zdobuti serednyu osvitu osoblivogo viboru ne bulo Ale prijmali do gimnaziyi ne vsih U cirkulyari vid 18 chervnya 1887 roku ministr narodnoyi osviti vidverto skazav Do navchalnih zakladiv povinni prijmati tilki takih ditej yaki perebuvayut pid opikoyu osib zdatnih nadati dostatnyu zaporuku v pravilnomu nad nimi domashnomu naglyadi ta nadati yim neobhidni dlya navchalnih zanyat zruchnosti Otzhe pri neuhilnomu dotrimanni cogo pravila gimnaziyi ta progimnaziyi zvilnyatsya vid vstupu do nih ditej kucheriv lakeyiv kuhariv prachok dribnih kramariv inshih lyudej takogo zh sortu ditej yakih za vinyatkom hiba sho nadilenih nezvichajnimi zdibnostyami zovsim ne varto vivoditi iz seredovisha do yakogo voni nalezhat Atestat pro zakinchennya gimnaziyi vidkrivav shlyah do universitetu Tak 1886 roku u Kiyivskomu universiteti na riznih kursah vchilosya 90 vipusknikiv Kam yanec Podilskoyi gimnaziyi Cikavij rozpodil kam yanchan po fakultetah istoriko filologichnij 1 fiziko matematichnij 11 yuridichnij 35 medichnij 43 RozvagiYurij Smolich Pismennik Yurij Smolich navchavsya u 1911 1913 rokah zgaduvav Pershij raz ya pobachiv futbolnij m yach koli vchivsya v pershih klasah u Kam yanec Podilskij gimnaziyi Najveselishe v gimnaziyi bulo 30 sichnya v hramovij den yiyi cerkvi koli na tradicijnij bal zaproshuvali starshoklasnic derzhavnoyi Mariyinskoyi gimnaziyi ta privatnoyi gimnaziyi Slavutinskoyi Dolya gimnaziyi5 veresnya 1919 roku v chasi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki gimnaziyu priyednali do zasnovanoyi 1918 roku ukrayinskoyi gimnaziyi imeni Stepana Rudanskogo Koli 16 listopada 1920 roku Kam yancem ostatochno zavolodili bilshoviki to majzhe odrazu vzyalisya za reformu osviti Uzhe 29 grudnya povitovij viddil narodnoyi osviti uhvaliv usi shkoli v misti ta poviti peretvoriti na semirichni yedini trudovi shkoli zokrema gimnaziyu imeni Rudanskogo na pershu yedinu trudovu shkolu Cya shkola rozpochala robotu 1 veresnya 1921 roku v gimnazichnomu budinku na Sobornij ploshi 2 suchasna adresa Tatarska 14 Na dolyu pismennika Volodimira Belyayeva vipalo projti kriz usi reformuvannya Jogo navchannya rozpochalosya z pidgotovchogo klasu Kam yanec Podilskoyi cholovichoyi gimnaziyi Dali v period ukrayinskih nacionalno vizvolnih zmagan vin navchavsya v ukrayinskij gimnaziyi imeni Stepana Rudanskogo a 1923 roku zakinchiv Kam yanec Podilsku pershu trudovu shkolu spadkoyemicyu gimnaziyi 1936 roku persha shkola stala serednoyu A 1944 roku pochala vse z nulya bez vlasnogo primishennya zrujnovane pid chas vijni vono pislya vidnovlennya distalosya pedagogichnomu institutu bez starshih klasiv I tilki 1956 roku persha shkola iz semirichnoyi znovu stala serednoyu U 1953 1956 rokah dlya neyi zveli budinok v yakomu shkola diye donini suchasna adresa Polskij rinok 6 She dvi vazhlivi podiyi v zhitti pershoyi shkoli 1963 roku yij nadali status specializovanoyi shkoli z vivchennya nimeckoyi movi 1994 roku vona stala asocijovanim chlenom YuNESKO Div takozhKam yanec Podilska specializovana shkola I III stupeniv 1LiteraturaMihalevich I Kameneckaya gimnaziya Istoricheskie zapiski o pyatidesyatiletii ee sushestvovaniya 1833 1883 Kamenec Podolskij 1883 Bilokin S Vihovanci Kam yanec Podilskoyi gimnaziyi v universiteti sv Volodimira Pam yatki Ukrayini 2000 Chislo 3 4 S 67 69 Bula u Kam yanci cholovicha gimnaziya Shtrihi do istoriyi Pidgotuvali Larisa Pidgirna i Alla Bablyak Podolyanin 1993 27 sichnya S 3 Nazarenko Ye D Oleksandr Hizhdeu v Kam yanci Podilskomu Materiali H Podilskoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Kam yanec Podilskij 2000 S 476 478 Smolich Yu Ya vibirayu literaturu Smolich Yu Tvori u vosmi tomah T 8 K 1986 S 41 42 52 Onackij Ye Kam yanec moyih yunih dniv Pam yatki Ukrayini 2000 Chislo 3 4 S 88 91 Papevska S Z epohi klasicizmu Biografiya budinku Prapor Zhovtnya 1986 24 travnya S 4 Budzej Oleg Vulicyami Kam yancya Podilskogo Lviv 2005 S 76 79 PosilannyaVikladachi Kam yanec Podilskoyi gimnaziyi 1833 1920 31 bereznya 2008 u Wayback Machine ros Vipuskniki Kam yanec Podilskoyi gimnaziyi 1836 1882 15 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros Vipuskniki Kam yanec Podilskoyi gimnaziyi 1883 1920 9 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros Bula u Kam yanci cholovicha gimnaziya 20 grudnya 2017 u Wayback Machine Oleg Budzej Gimnaziya 6 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ