Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каллірої Паррен (грец. Καλλιρρόη Παρρέν; нар. 1861 — пом. 15 січня 1940) започаткувала феміністичний рух у Греції, журналістка та письменниця кінця XIX — початку XX століття.
| Каллірої Паррен | |
|---|---|
| грец. Καλλιρρόη Παρρέν | |
 | |
| Ім'я при народженні | грец. Καλλιρρόη Σιγανού |
| Народилася | 1861[1] Ретимно |
| Померла | 15 січня 1940 Афіни, Греція |
| Поховання | Перше афінське кладовище |
| Країна |  Греція |
| Діяльність | письменниця, журналістка |
| Alma mater | d |
| Знання мов | грецька і новогрецька |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди |  |
| |
Ранні роки
Каллірої Паррен народилася у Ретимно, Крит, у родині середнього класу, здобула початкову освіту у школі черниць у Піреї. Після закінчення навчання в найкращій школі для дівчат в Афінах, вона здобула освіту в школі для підготовки вчителів Арсакіон, яку закінчила у 1878 році. Вона була дуже розумною і знала багато мов, включно з російською, французькою, італійською та англійською. Її запросили до Одеси, де вона два роки працювала в грецькій школі для дівчат. Вона також поїхала до Адріанополя на кілька років, щоб керувати школою Запейон у грецькій громаді. Нарешті вона оселилася в Афінах зі своїм чоловіком, французьким журналістом Жаном Парреном, який заснував агентство французької преси в Константинополі.
«Жіночий журнал»
З Афін вона започаткувала феміністичний рух у Греції, заснувавши газету «Εφημερίς των Κυριών» («Жіночий журнал») у 1887 році. Це було видання, яким керували виключно жінки, і спочатку воно виходило на 8 сторінках щотижня, з 1908 року і до початку 1916 року — два рази на місяць. Їй вдавалося переконати всіх відомих письменниць свого часу зробити внесок у її видання, навіть якщо ці авторки не вважали себе феміністками. Газета остаточно припинила існування у 1917 році, коли адміністрація Елефтеріоса Венізелоса вислала Паррен на острів Ідра за її виступи проти участі Греції в Першій світовій війні на боці Антанти.
Ініціативи
Ще в Афінах вона тісно співпрацювала з європейським й американським жіночим рухом і представляла газету на міжнародних конференціях, які проходили у Парижі у 1888, 1889, 1896, 1900 роках й у 1893 році у Чикаго. Хоча Паррен боролася за права жінок, вона здебільшого зосереджувалася на можливостях отримання освіти та працевлаштуванні, а не на жіночому виборчому праві. Зробила вона це з тактичних цілей. Вона не хотіла надто сильно наполягати й нічого не отримати, а радше побудувати міцний фундамент, щоб одноденне голосування жінок легше сприйняли. До 1908 року завдяки її величезним зусиллям заснували Національну раду грецьких жінок, яка була пов'язана з Міжнародною радою жінок.
Між 1890 і 1896 роками вона заснувала різноманітні організації для жінок, як-от недільна школа, притулок Святої Катерини та Кухню. У 1900 році вона змогла домогтися державного захисту дітей та умов праці жінок через звернення до міністра Теодороса Деліянніса.
У доповіді про жіночу емансипацію у Греції XIX століття стверджується, що, оскільки греки прагнули до націоналізму, жінкам відводилася роль цивілізатора, елліністична роль. Паррен приписують розширенню цієї ролі для жінок, закликавши їх у своїй статті бути більш активними з точки зору патріотизму.
У 1896 році Паррен заснувала Союз грецьких жінок. Союз брав активну участь у зборі коштів, пошитті однострою для солдатів і підготовці медичного персоналу для нетривалої Греко-турецької війни 1897 року. Серед інших її досягнень: заснування Ліцейського клубу грецьких жінок у 1911 році для боротьби з різними формами несправедливості у грецькому суспільстві й успішне лобіювання зарахування жінок до Афінського університету. Паррен також написала «Історію грецьких жінок з 1650 до 1860 рік» (грецькою мовою).
Паррен стала однією з засновників Малого союзу жінок, який створили у 1923 році для об'єднання жінок усього Балканського півострова. У міжвоєнний період вона також була президентом грецького відділення Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу.
Літературний салон
Окрім усіх цих ініціатив, вона також вела літературний салон, відомий як «літературні суботи». Вона дружила з Жульєтт Адам, Гавриілідісом, Жулем Сімоном, Ксенопулосом і поетом Костісом Паламасом. Паламас навіть написав про неї відому поему. У літературних колах вона добре товаришувала як з жінками, так і з чоловіками, але якщо вона відчувала, що хтось загрожує її феміністичним інтересам, тоді вона безстрашно нападала. Один із таких випадків трапився з Ролдісом, батьком грецької літературної критики, який спровокував знаменитий «спір про жінок-письменниць» у 1893 році. Цей спір протягом місяців живив афінську пресу.
Романи
На додаток до видавничої справи та керування салоном, вона також написала кілька романів. Вперше вони вийшли друком у її газеті під псевдонімом Майя. Реакція на них жіночої аудиторії була дуже захопленою. Її перші романи вийшли друком у трьох наступних томах: «I Hirafetimeni» (1900; «Емансипована жінка»), «I Mayissa» (1901; «Чародійка») і «To Neon Symvoleon» (1902; «Новий контракт»). Разом ці книги утворюють трилогію під назвою «Ta Vivlia tis Avyis» («Книги світанку»). Вони розповідають про боротьбу грецьких жінок за самореалізацію й емансипацію. Трилогія була добре прийнята, критики Григоріос Ксенопулос і Костіс Паламас відгукнулися як про щедрий внесок у розвиток грецького соціально-психологічного роману. У 1907 році ця сага досягла нового рівня популярності, коли її адаптували до п'єси під назвою «Nea Yineka» («Нова жінка»), у якій зіграла Маріка Котопулі, одна з найвідоміших драматичних актрис XX століття. На додаток до цієї знаменитої трилогії Паррен також опублікувала «To Maramenon Krinon» («Зів'яла лілія») і «Horis Onoma» («Без імені»), які, на жаль, були втрачені.
Смерть
Паррен померла в Афінах 15 січня 1940 року.
Примітки
- WomenWriters
- Ahmet Ersoy, Macie J. Gorny, Vangelis Kechriotis, (eds), Modernism: The Creation of Nation States., pp. 125—130. Central European University Press, (October 28, 2010),
- Wilson, Katharina M. (1991). An Encyclopedia of Continental Women Writers, Volume 1. Taylor & Francis. с. 965—966. ISBN .
- Offen, Karen M. (2000). European Feminisms, 1700-1950: A Political History. Stanford University Press. с. 219. ISBN .
- Wilson, Katharina M. (1991). An Encyclopedia of Continental Women Writers, Volume 1. Taylor & Francis. с. 965—966. ISBN .
- Smith, Bonnie G. (2008). The Oxford Encyclopedia of Women in World History: 4 Volume Set. Oxford University Press. с. 188. ISBN .
- Avdela, Efi; Psarra, Angelika (2005), "Engendering 'Greekness': Women's Emancipation and Irredentist Politics in Nineteenth-Century Greece, " [ 2016-03-04 у Wayback Machine.] Mediterranean Historical Review, Vol. 20, No. 1, June 2005, pp. 67–79. Retrieved February 24, 2013. DOI:10.1080/09518960500204665
- Psarra, Angelika; Fournaraki, Eleni (2006). Parren, Callirhoe (born Siganou) (1859–1940). У de Haan, Francisca; Daskalova, Krassimira; Loutfi, Anna (ред.). Biographical dictionary of women's movements and feminisms in Central, Eastern, and South Eastern Europe: 19th and 20th centuries. Budapest, Hungary: Central European University Press. с. 402–407. ISBN .
Додаткова література
- Stefanidou, Xenia (2007). «Greek Women in Positions of Power». Доповідь, представлена на щорічній зустрічі Грецько-американського професійного товариства. 4 листопада.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalliroyi Parren grec Kallirroh Parren nar 1861 pom 15 sichnya 1940 1940sichnya15 zapochatkuvala feministichnij ruh u Greciyi zhurnalistka ta pismennicya kincya XIX pochatku XX stolittya Kalliroyi Parrengrec Kallirroh ParrenIm ya pri narodzhennigrec Kallirroh SiganoyNarodilasya1861 1 RetimnoPomerla15 sichnya 1940 1940 01 15 Afini GreciyaPohovannyaPershe afinske kladovisheKrayina GreciyaDiyalnistpismennicya zhurnalistkaAlma materdZnannya movgrecka i novogreckaU shlyubi zdNagorodi Mediafajli u VikishovishiRanni rokiKalliroyi Parren narodilasya u Retimno Krit u rodini serednogo klasu zdobula pochatkovu osvitu u shkoli chernic u Pireyi Pislya zakinchennya navchannya v najkrashij shkoli dlya divchat v Afinah vona zdobula osvitu v shkoli dlya pidgotovki vchiteliv Arsakion yaku zakinchila u 1878 roci Vona bula duzhe rozumnoyu i znala bagato mov vklyuchno z rosijskoyu francuzkoyu italijskoyu ta anglijskoyu Yiyi zaprosili do Odesi de vona dva roki pracyuvala v greckij shkoli dlya divchat Vona takozh poyihala do Adrianopolya na kilka rokiv shob keruvati shkoloyu Zapejon u greckij gromadi Nareshti vona oselilasya v Afinah zi svoyim cholovikom francuzkim zhurnalistom Zhanom Parrenom yakij zasnuvav agentstvo francuzkoyi presi v Konstantinopoli Zhinochij zhurnal Z Afin vona zapochatkuvala feministichnij ruh u Greciyi zasnuvavshi gazetu Efhmeris twn Kyriwn Zhinochij zhurnal u 1887 roci Ce bulo vidannya yakim keruvali viklyuchno zhinki i spochatku vono vihodilo na 8 storinkah shotizhnya z 1908 roku i do pochatku 1916 roku dva razi na misyac Yij vdavalosya perekonati vsih vidomih pismennic svogo chasu zrobiti vnesok u yiyi vidannya navit yaksho ci avtorki ne vvazhali sebe feministkami Gazeta ostatochno pripinila isnuvannya u 1917 roci koli administraciya Elefteriosa Venizelosa vislala Parren na ostriv Idra za yiyi vistupi proti uchasti Greciyi v Pershij svitovij vijni na boci Antanti IniciativiShe v Afinah vona tisno spivpracyuvala z yevropejskim j amerikanskim zhinochim ruhom i predstavlyala gazetu na mizhnarodnih konferenciyah yaki prohodili u Parizhi u 1888 1889 1896 1900 rokah j u 1893 roci u Chikago Hocha Parren borolasya za prava zhinok vona zdebilshogo zoseredzhuvalasya na mozhlivostyah otrimannya osviti ta pracevlashtuvanni a ne na zhinochomu viborchomu pravi Zrobila vona ce z taktichnih cilej Vona ne hotila nadto silno napolyagati j nichogo ne otrimati a radshe pobuduvati micnij fundament shob odnodenne golosuvannya zhinok legshe sprijnyali Do 1908 roku zavdyaki yiyi velicheznim zusillyam zasnuvali Nacionalnu radu greckih zhinok yaka bula pov yazana z Mizhnarodnoyu radoyu zhinok Mizh 1890 i 1896 rokami vona zasnuvala riznomanitni organizaciyi dlya zhinok yak ot nedilna shkola pritulok Svyatoyi Katerini ta Kuhnyu U 1900 roci vona zmogla domogtisya derzhavnogo zahistu ditej ta umov praci zhinok cherez zvernennya do ministra Teodorosa Deliyannisa U dopovidi pro zhinochu emansipaciyu u Greciyi XIX stolittya stverdzhuyetsya sho oskilki greki pragnuli do nacionalizmu zhinkam vidvodilasya rol civilizatora ellinistichna rol Parren pripisuyut rozshirennyu ciyeyi roli dlya zhinok zaklikavshi yih u svoyij statti buti bilsh aktivnimi z tochki zoru patriotizmu U 1896 roci Parren zasnuvala Soyuz greckih zhinok Soyuz brav aktivnu uchast u zbori koshtiv poshitti odnostroyu dlya soldativ i pidgotovci medichnogo personalu dlya netrivaloyi Greko tureckoyi vijni 1897 roku Sered inshih yiyi dosyagnen zasnuvannya Licejskogo klubu greckih zhinok u 1911 roci dlya borotbi z riznimi formami nespravedlivosti u greckomu suspilstvi j uspishne lobiyuvannya zarahuvannya zhinok do Afinskogo universitetu Parren takozh napisala Istoriyu greckih zhinok z 1650 do 1860 rik greckoyu movoyu Parren stala odniyeyu z zasnovnikiv Malogo soyuzu zhinok yakij stvorili u 1923 roci dlya ob yednannya zhinok usogo Balkanskogo pivostrova U mizhvoyennij period vona takozh bula prezidentom greckogo viddilennya Mizhnarodnoyi zhinochoyi ligi za mir i svobodu Literaturnij salonOkrim usih cih iniciativ vona takozh vela literaturnij salon vidomij yak literaturni suboti Vona druzhila z Zhulyett Adam Gavriilidisom Zhulem Simonom Ksenopulosom i poetom Kostisom Palamasom Palamas navit napisav pro neyi vidomu poemu U literaturnih kolah vona dobre tovarishuvala yak z zhinkami tak i z cholovikami ale yaksho vona vidchuvala sho htos zagrozhuye yiyi feministichnim interesam todi vona bezstrashno napadala Odin iz takih vipadkiv trapivsya z Roldisom batkom greckoyi literaturnoyi kritiki yakij sprovokuvav znamenitij spir pro zhinok pismennic u 1893 roci Cej spir protyagom misyaciv zhiviv afinsku presu RomaniByust Kalliroyi Parren v Retimno Na dodatok do vidavnichoyi spravi ta keruvannya salonom vona takozh napisala kilka romaniv Vpershe voni vijshli drukom u yiyi gazeti pid psevdonimom Majya Reakciya na nih zhinochoyi auditoriyi bula duzhe zahoplenoyu Yiyi pershi romani vijshli drukom u troh nastupnih tomah I Hirafetimeni 1900 Emansipovana zhinka I Mayissa 1901 Charodijka i To Neon Symvoleon 1902 Novij kontrakt Razom ci knigi utvoryuyut trilogiyu pid nazvoyu Ta Vivlia tis Avyis Knigi svitanku Voni rozpovidayut pro borotbu greckih zhinok za samorealizaciyu j emansipaciyu Trilogiya bula dobre prijnyata kritiki Grigorios Ksenopulos i Kostis Palamas vidguknulisya yak pro shedrij vnesok u rozvitok greckogo socialno psihologichnogo romanu U 1907 roci cya saga dosyagla novogo rivnya populyarnosti koli yiyi adaptuvali do p yesi pid nazvoyu Nea Yineka Nova zhinka u yakij zigrala Marika Kotopuli odna z najvidomishih dramatichnih aktris XX stolittya Na dodatok do ciyeyi znamenitoyi trilogiyi Parren takozh opublikuvala To Maramenon Krinon Ziv yala liliya i Horis Onoma Bez imeni yaki na zhal buli vtracheni SmertParren pomerla v Afinah 15 sichnya 1940 roku PrimitkiWomenWriters d Track Q22811588 Ahmet Ersoy Macie J Gorny Vangelis Kechriotis eds Modernism The Creation of Nation States pp 125 130 Central European University Press October 28 2010 ISBN 978 9 63 732661 5 Wilson Katharina M 1991 An Encyclopedia of Continental Women Writers Volume 1 Taylor amp Francis s 965 966 ISBN 0 8240 8547 7 Offen Karen M 2000 European Feminisms 1700 1950 A Political History Stanford University Press s 219 ISBN 0 8047 3420 8 Wilson Katharina M 1991 An Encyclopedia of Continental Women Writers Volume 1 Taylor amp Francis s 965 966 ISBN 0 8240 8547 7 Smith Bonnie G 2008 The Oxford Encyclopedia of Women in World History 4 Volume Set Oxford University Press s 188 ISBN 978 0 19 514890 9 Avdela Efi Psarra Angelika 2005 Engendering Greekness Women s Emancipation and Irredentist Politics in Nineteenth Century Greece 2016 03 04 u Wayback Machine Mediterranean Historical Review Vol 20 No 1 June 2005 pp 67 79 Retrieved February 24 2013 DOI 10 1080 09518960500204665 Psarra Angelika Fournaraki Eleni 2006 Parren Callirhoe born Siganou 1859 1940 U de Haan Francisca Daskalova Krassimira Loutfi Anna red Biographical dictionary of women s movements and feminisms in Central Eastern and South Eastern Europe 19th and 20th centuries Budapest Hungary Central European University Press s 402 407 ISBN 978 9 637 32639 4 Dodatkova literaturaStefanidou Xenia 2007 Greek Women in Positions of Power Dopovid predstavlena na shorichnij zustrichi Grecko amerikanskogo profesijnogo tovaristva 4 listopada Posilannya