Жуль Сімон (фр. Jules Simon; справжнє ім'я Жуль-Франсуа Сюїс фр. Jules François Suisse; 31 грудня 1814, Лор'ян — 8 червня 1896, Париж) — французький філософ, публіцист, політик та державний діяч, очолював кабінет міністрів Франції з 12 грудня 1876 до 17 травня 1877, член Французької академії.
Жуль Сімон фр. Jules Simon | |||
| |||
---|---|---|---|
12 грудня 1876 — 17 травня 1877 | |||
Попередник: | Жуль Арман Дюфор | ||
Наступник: | Альберт де Брольї | ||
Ім'я при народженні: | фр. Jules François Simon Suisse[1] | ||
Народження: | 27 грудня 1814[2][3][4] Лор'ян | ||
Смерть: | 8 червня 1896[2][5][…] (81 рік) Париж, Франція | ||
Поховання: | Цвинтар Монмартр | ||
Країна: | Франція[6] | ||
Освіта: | Вища нормальна школа (1836)[7] | ||
Ступінь: | d[7] (1836) і докторський ступінь[7] (1839) | ||
Батько: | d | ||
Мати: | d | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Здобувши прекрасну освіту, Жуль Сімон працював професором філософії в Еколь Нормаль, потім в паризькій Сорбонні.
У 1848 обраний членом Національних зборів, де приєднався до поміркованих республіканців. У 1851 за відмову від складання присяги на вірність президенту Франції Луї Наполеону Бонапарту Жуль був позбавлений посад.
У 1863 році Сімон обраний депутатом до Законодавчого корпусу, де був помітним лідером опозиції. У 1870 став членом уряду національної оборони, в якому обіймав посаду міністра народної освіти. У Національних зборах 1871 року він приєднався до поміркованої лівої партії () і майже до самої відставки Тьєра (у травні 1873) займав посаду міністра народної освіти. У грудні 1875 Жуль Симон обраний довічним сенатором.
Наприкінці 1876 Сімон очолив кабінет міністрів Франції. У створеному ним кабінеті він обрав портфель міністра внутрішніх справ. Незважаючи на всю свою поміркованість, у травні 1877, в образливій формі відсторонений з посади прем'єр-міністра президентом Третьої французької республіки Патрісом де Мак-Магоном, на вимогу клерикалів, розлючених відгуком Сімона про лицемірний характер ватиканського полону Папи римського.
У 1890 був представником Франції на міжнародній конференції з робітничого законодавства. Переконаний прихильник ідей лібералізму, Сімон незмінно відстоював індивідуальні свободи громадян, однаково повставаючи як проти обмеження законної діяльності католицького духовенства, так і проти ідей державного соціалізму. Один з найдотепніших письменників свого часу, Сімон опублікував багато праць, які в доступній і витонченій формі трактували серйозні питання моралі і політики. Як філософ, Сімон – учень Кузена.
Жуль Сімон помер 8 червня 1896 року в Парижі.
Бібліографія
Найвідоміші роботи Жуля Сімона з філософії
- "Etudes sur la Theodic de Platon et d'Aristote" (1840),
- «Histoire de l'école de l'Alexandrie» (1844-45),
- «Le devoir» (1854; 15 видавництво, 1892),
- "La religion naturelle" (1856),
- "La libert é de conscience" (1857),
- "La liberté politique" і "La libert é civile" (1859),
- L'ouvri è re (1861; 9 видавництво, 1891), L'é cole (1864; 12 вид. 1894),
- "Le travail" (1866; 4 видавництва 1877),
- "La politique radicale" (1868),
- "Le libre échange" (1870),
- «Souvenirs du 4 septembre» (1874; 3 видавництва 1876),
- "La r éforme de renseignement secondaire" (1874),
- "Le gouvernement de M. Thiers" (1878),
- «Dieu, patrie, liberté» (1883),
- "Une académie sous le Directoire" (1884),
- "Nos hommes d'Etat" (1887),
- "Victor Cousin" (1887),
- «Mémoires des autres» (1890),
- "Nouveaux mémoires des autres" (1891),
- "Notices et portraits" (1893),
- "La femme du vingtième siècle" (1891 - у співпраці з доктором Густавом Сімоном),
- «Quatre portraits» (1896 – характеристики Ренана, Ламартіна, Лавіжері та імператора Вільгельма II).
Симон також видав філософські твори Декарта, Арно, Боссюета та ін. - «Jules S.» (1887).
Примітки
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- http://www.senat.fr/senateur-3eme-republique/suisse_jules1865r3.html
- Sycomore / Assemblée nationale
- свідоцтво про народження
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
- http://rhe.ish-lyon.cnrs.fr/?q=theses-record/2188
Джерела
- Сімон, Жуль-Франсуа-Сюїс // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Simon Zhul Simon fr Jules Simon spravzhnye im ya Zhul Fransua Syuyis fr Jules Francois Suisse 31 grudnya 1814 18141231 Lor yan 8 chervnya 1896 Parizh francuzkij filosof publicist politik ta derzhavnij diyach ocholyuvav kabinet ministriv Franciyi z 12 grudnya 1876 do 17 travnya 1877 chlen Francuzkoyi akademiyi Zhul Simon fr Jules SimonZhul Simon Prapor 38 j Prem yer ministr Franciyi 12 grudnya 1876 17 travnya 1877 Poperednik Zhul Arman Dyufor Nastupnik Albert de Brolyi Im ya pri narodzhenni fr Jules Francois Simon Suisse 1 Narodzhennya 27 grudnya 1814 1814 12 27 2 3 4 Lor yanSmert 8 chervnya 1896 1896 06 08 2 5 81 rik Parizh FranciyaPohovannya Cvintar MonmartrKrayina Franciya 6 Osvita Visha normalna shkola 1836 7 Stupin d 7 1836 i doktorskij stupin 7 1839 Batko dMati d Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahBiografiyaZdobuvshi prekrasnu osvitu Zhul Simon pracyuvav profesorom filosofiyi v Ekol Normal potim v parizkij Sorbonni U 1848 obranij chlenom Nacionalnih zboriv de priyednavsya do pomirkovanih respublikanciv U 1851 za vidmovu vid skladannya prisyagi na virnist prezidentu Franciyi Luyi Napoleonu Bonapartu Zhul buv pozbavlenij posad Zhul Simon 1897 U 1863 roci Simon obranij deputatom do Zakonodavchogo korpusu de buv pomitnim liderom opoziciyi U 1870 stav chlenom uryadu nacionalnoyi oboroni v yakomu obijmav posadu ministra narodnoyi osviti U Nacionalnih zborah 1871 roku vin priyednavsya do pomirkovanoyi livoyi partiyi i majzhe do samoyi vidstavki Tyera u travni 1873 zajmav posadu ministra narodnoyi osviti U grudni 1875 Zhul Simon obranij dovichnim senatorom Naprikinci 1876 Simon ocholiv kabinet ministriv Franciyi U stvorenomu nim kabineti vin obrav portfel ministra vnutrishnih sprav Nezvazhayuchi na vsyu svoyu pomirkovanist u travni 1877 v obrazlivij formi vidstoronenij z posadi prem yer ministra prezidentom Tretoyi francuzkoyi respubliki Patrisom de Mak Magonom na vimogu klerikaliv rozlyuchenih vidgukom Simona pro licemirnij harakter vatikanskogo polonu Papi rimskogo U 1890 buv predstavnikom Franciyi na mizhnarodnij konferenciyi z robitnichogo zakonodavstva Perekonanij prihilnik idej liberalizmu Simon nezminno vidstoyuvav individualni svobodi gromadyan odnakovo povstavayuchi yak proti obmezhennya zakonnoyi diyalnosti katolickogo duhovenstva tak i proti idej derzhavnogo socializmu Odin z najdotepnishih pismennikiv svogo chasu Simon opublikuvav bagato prac yaki v dostupnij i vitonchenij formi traktuvali serjozni pitannya morali i politiki Yak filosof Simon uchen Kuzena Zhul Simon pomer 8 chervnya 1896 roku v Parizhi BibliografiyaNajvidomishi roboti Zhulya Simona z filosofiyi Etudes sur la Theodic de Platon et d Aristote 1840 Histoire de l ecole de l Alexandrie 1844 45 Le devoir 1854 15 vidavnictvo 1892 La religion naturelle 1856 La libert e de conscience 1857 La liberte politique i La libert e civile 1859 L ouvri e re 1861 9 vidavnictvo 1891 L e cole 1864 12 vid 1894 Le travail 1866 4 vidavnictva 1877 La politique radicale 1868 Le libre echange 1870 Souvenirs du 4 septembre 1874 3 vidavnictva 1876 La r eforme de renseignement secondaire 1874 Le gouvernement de M Thiers 1878 Dieu patrie liberte 1883 Une academie sous le Directoire 1884 Nos hommes d Etat 1887 Victor Cousin 1887 Memoires des autres 1890 Nouveaux memoires des autres 1891 Notices et portraits 1893 La femme du vingtieme siecle 1891 u spivpraci z doktorom Gustavom Simonom Quatre portraits 1896 harakteristiki Renana Lamartina Lavizheri ta imperatora Vilgelma II Simon takozh vidav filosofski tvori Dekarta Arno Bossyueta ta in Jules S 1887 Primitkibaza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 http www senat fr senateur 3eme republique suisse jules1865r3 html Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 svidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 http rhe ish lyon cnrs fr q theses record 2188DzherelaSimon Zhul Fransua Syuyis Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref