Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Календарно обрядові пісні фольклорні твори які виконувались під час різних народних свят та обрядів Ці пісні тісно зв яз

Календарно-обрядова поезія

Календарно-обрядова поезія

Календарно-обрядові пісні — фольклорні твори, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно зв'язані з язичницькими віруваннями. Слов'яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. Вони нерозривно пов'язані з певною порою року, відповідними звичаями й сільськогосподарськими роботами. Обрядова поезія дуже тісно зв'язана з працею людини, з родинним побутом та з народним календарем.

Цикли

У різні пори року виконувались різні обрядові (календарно-обрядові) пісні. Ці пісні повинні були забезпечити успіхи в господарюванні, добрий урожай, щастя в родинному житті. Наприклад, на сільських майданах і галявинах співали гаївки, під час Зелених свят — русальні пісні, на Івана Купала — купальські пісні. По закінченню жнив, люди співали жниварські пісні, славлячи землю за те, що дала їм гарний урожай. Під час зимового сонцестояння виконували сонцесяйні пісні.

У різні пори року виконувалися певні обряди й відповідні їм пісні, тому й розрізняють пісні зимового циклу, весняного та літнього.

Зимовий цикл

Розпочиналося виконання зимового циклу пісень із зимового сонцестояння (кінець грудня) і закінчувалося з появою перших ознак наближення весни (кінець лютого) проводами зими — святом масляної.

Звичай колядувати і щедрувати сягає давніх-давен. З прийняттям християнства ці звичаї та пісні, які їх супроводжували, пристосували до основних свят зимового циклу: колядки — до Різдва (7 січня), щедрівки — до Нового Року (за старим календарем — 14 січня). За своїм змістом колядки та щедрівки близькі, але все ж мають певні відмінності.

До зимового циклу календарних пісень входять колядки і щедрівки. Щедрівки — це новорічні вітання, побажання успіху в новому землеробському році, побажання здоров'я сім'ї, величання господаря, прославлення праці хлібороба та її здобутків, які виконуються у щедрий вечір, під Новий рік, а колядки виконують під час обряду колядування на Різдвяні свята.

Колядки та щедрівки — пісні, які співають на честь Різдва Христового, Щедрого Вечора і Водохреща. У них прославляється народження Ісуса Христа, возвеличується Божа Мати — Марія.

В Україні починали колядувати на Святий Вечір, магією слова та дійством (гурти молоді обходили домівки, іноді з «козою» — один із колядників у вивернутому кожусі і з дерев'яною головою кози), величали піснями господарів, бажаючи їм достатку, щастя, миру і спокою у домі, а за це господар давав їм дарунки. 

Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати: «Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару, Там овечки покотились, А ягнички народились, В тебе товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей, Хоч не гроші, то полова — В тебе жінка чорноброва»

Ще не встигли прийти свята, як скоро вони відійдуть. Ось як співається в коляді: «А той третій празник — Святе Водохреще». Хрещення Господнє — третє й завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреще. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня.

В храмі на Богослужінні всі прихожани співають «Голос Господній…» та «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи…». Після обряду освячення води люди охоче набирають її у посудини. Наші пращури вважали, що такий йорданський напій допоможе вилікувати будь-яку хворобу. Після всіх оспівувань починається основна частина: занурення у воду.

Весняний цикл

Весняний цикл складається з веснянок і хороводних ігор. Початок його припадає на ранню весну, коли оживає природа, а кінець — на завершення весняних польових робіт. За змістом пісні весняного циклу зводяться до закликання весни, хорошого врожаю, відображення підготовки поля, знарядь тощо. Це переважно дівочі пісні. Сповнені ліризмом, радісними сподіваннями, світлими надіями. До найвідоміших веснянок належать такі: «Подоляночка», «Ой весна, весна — днем красна», «А ми просо сіяли, сіяли». 

Десь тут була подоляночка, Десь тут була молодесенька, Тут вона впала, до землі припала, Личка не вмивала, бо води не мала. Ой встань, встань, подоляночко, Обмий личко, яко шкляночко, Возьмися за боки, поскачи три кроки В горохлянім вінку, бери собі дівку, Плини по Дунаю, бери дівку скраю.

Крім власне веснянок, на межі між весною та літом, в Україні були поширені так звані петрівки. В них оспівувалася весняна природа, відображалися народні звичаї, побут. Велике місце в петрівках займала тема кохання.

Одне з найбільших весняних свят у християнській релігії — Великдень. Свято пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень. Після довгого Великого посту молодь влаштовувала справжні гуляння та розваги. На Великдень усі мають веселитися, співати, а хто сумуватиме цього дня, той увесь рік так проведе.

Літній цикл

Цикл розпочинається русальними піснями, вони дуже давні за походженням, та виконували їх під час «русального тижня» — на початку червня, коли починало колоситися жито.

Наші пращури хотіли забезпечити високий урожай і вплинути на міфічних русалок, аби вони не шкодили посівам, умилостивити, щоб ті не ловили і не залоскочували дівчат і хлопців. Ці пісні сповнені радості буття, славлять буяння природи. 

У ржі на межі, На кривій березі Там сиділа русалка. Просила русалка У дівочок сорочки: — Ви дівочки, подружки, Да-дайте мені мні сорочки, Хоча худенькую, Да аби біленькую, Хоч не біленькую, Да тоненькую!

Ще з язичницьких часів до нас дійшло свято Івана Купала (7 липня) з його специфічними піснями. Серед купальських пісень є ніжна лірика про кохання, залицяння та сватання, жарти, гумор, сатира, де дівчата висміюють вади хлопців, а хлопці — дівчат. Все це надає святу веселощів, радості.

В ніч перед святом Купала хлопці і дівчата збиралися біля вогнищ, стрибали через них, співали, влаштували ігри, дівчата пускали вінки на воду й дивилися, куди вони попливуть, — звідти й прийде суджений, топили в річці чи спалювали на вогнищі опудало Купали, щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік. 

Ой на Івана, та й на Купала Там дівчинонька квіти збирала. Квіти збирала, в пучечки клала, До річки несла, в воду пускала "Ой світи, сонце, світи та й не грій, Щоб мій віночок та й не згорів. Щоб мій віночок живим зостався Та й миленькому в руки дістався". Пливи, віночку, по синій хвилі До тої хати, де жиє милий. Поплив віночок та й за водою, Серце дівоче забрав з собою.

До літнього циклу відносяться і жниварські пісні — обрядові величальні пісні, які виконували під час жнив.

Діляться на:

  • Зажинкові — ті, що величають вправних жниць, перший сніп, бажають почати роботу в добрий час;
  • Власне жниварські — у яких звучать нарікання на важку працю, втому, недоброго хазяїна;
  • Обжинкові — у яких радісно сповіщають про щасливе завершення жнив, прославляється останній сніп, який з піснями несуть додому. Цей сніп — символ достатку, запорука нового врожаю.

День закінчення жнив перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. Воно проходило радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами і піснями. Женці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дякували ниві за врожай. 

Там у полі криниченька, Навколо пшениченька. Там женчики жали, Золоті серпи мали, Срібнії юрочки, Що в'язали снопочки. Добрії були женці – Дівчата й молодиці. Дівчата — косаті, А хлопці — вусаті, Молодиці — білолиці.

Цікаві факти

Серед відомих колективів, що досліджують і відтворюють українську календарно-обрядову пісенність — фольклорний гурт автентичного співу , основу репертуару якого складають саме календарні, обрядові, весільні пісні.

Джерела

  • Колесса Філарет. Огляд українсько-руської народної поезії. Написав Філарет Колесса. Львів, 1905 // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 47 [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.]. — Львів, 2009. — С. 165—272. [перевидання].
  • Гаївки. Зібрав Володимир Гнатюк. Мелодії схопив на фонограф О. Роздольський, списав Філ. Колесса // Матеріали до української етнології. Видає Етнографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка. Том 12 [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.]. — Львів, 1909.
  • Куриліна О. В. Українська мова та література. Довідник. Тестові завдання / О. В. Куриліна, Г. І. Земляна, — Кам'янець-Подільський: ФОП Сисин О. В., 2014. — 654 с.
  • Аврааменко О. М., Балажко М. Б. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі. I ч. — 2-е видання, виправл. доповн. — К. : Грамота, 2012. — 560 с.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kalendarno obryadovi pisni folklorni tvori yaki vikonuvalis pid chas riznih narodnih svyat ta obryadiv Ci pisni tisno zv yazani z yazichnickimi viruvannyami Slov yani virili v sili prirodi v duhiv prirodi ta vvazhali sho obryadovimi pisnyami mozhut vplinuti na nih ta primusiti yih diyati v bazhanomu napryamku Voni nerozrivno pov yazani z pevnoyu poroyu roku vidpovidnimi zvichayami j silskogospodarskimi robotami Obryadova poeziya duzhe tisno zv yazana z praceyu lyudini z rodinnim pobutom ta z narodnim kalendarem CikliU rizni pori roku vikonuvalis rizni obryadovi kalendarno obryadovi pisni Ci pisni povinni buli zabezpechiti uspihi v gospodaryuvanni dobrij urozhaj shastya v rodinnomu zhitti Napriklad na silskih majdanah i galyavinah spivali gayivki pid chas Zelenih svyat rusalni pisni na Ivana Kupala kupalski pisni Po zakinchennyu zhniv lyudi spivali zhnivarski pisni slavlyachi zemlyu za te sho dala yim garnij urozhaj Pid chas zimovogo soncestoyannya vikonuvali soncesyajni pisni U rizni pori roku vikonuvalisya pevni obryadi j vidpovidni yim pisni tomu j rozriznyayut pisni zimovogo ciklu vesnyanogo ta litnogo Zimovij cikl Rozpochinalosya vikonannya zimovogo ciklu pisen iz zimovogo soncestoyannya kinec grudnya i zakinchuvalosya z poyavoyu pershih oznak nablizhennya vesni kinec lyutogo provodami zimi svyatom maslyanoyi Zvichaj kolyaduvati i shedruvati syagaye davnih daven Z prijnyattyam hristiyanstva ci zvichayi ta pisni yaki yih suprovodzhuvali pristosuvali do osnovnih svyat zimovogo ciklu kolyadki do Rizdva 7 sichnya shedrivki do Novogo Roku za starim kalendarem 14 sichnya Za svoyim zmistom kolyadki ta shedrivki blizki ale vse zh mayut pevni vidminnosti Do zimovogo ciklu kalendarnih pisen vhodyat kolyadki i shedrivki Shedrivki ce novorichni vitannya pobazhannya uspihu v novomu zemlerobskomu roci pobazhannya zdorov ya sim yi velichannya gospodarya proslavlennya praci hliboroba ta yiyi zdobutkiv yaki vikonuyutsya u shedrij vechir pid Novij rik a kolyadki vikonuyut pid chas obryadu kolyaduvannya na Rizdvyani svyata Kolyadki ta shedrivki pisni yaki spivayut na chest Rizdva Hristovogo Shedrogo Vechora i Vodohresha U nih proslavlyayetsya narodzhennya Isusa Hrista vozvelichuyetsya Bozha Mati Mariya V Ukrayini pochinali kolyaduvati na Svyatij Vechir magiyeyu slova ta dijstvom gurti molodi obhodili domivki inodi z kozoyu odin iz kolyadnikiv u vivernutomu kozhusi i z derev yanoyu golovoyu kozi velichali pisnyami gospodariv bazhayuchi yim dostatku shastya miru i spokoyu u domi a za ce gospodar davav yim darunki Shedrik shedrik shedrivochka Priletila lastivochka Stala sobi shebetati Gospodarya viklikati Vijdi vijdi gospodaryu Podivisya na kosharu Tam ovechki pokotilis A yagnichki narodilis V tebe tovar ves horoshij Budesh mati mirku groshej Hoch ne groshi to polova V tebe zhinka chornobrova She ne vstigli prijti svyata yak skoro voni vidijdut Os yak spivayetsya v kolyadi A toj tretij praznik Svyate Vodohreshe Hreshennya Gospodnye tretye j zavershalne velike svyato rizdvyano novorichnogo ciklu yake v narodi maye nazvu Jordan abo Vodohreshe Pravoslavni ta greko katolicki hristiyani vidznachayut jogo 19 sichnya V hrami na Bogosluzhinni vsi prihozhani spivayut Golos Gospodnij ta Vo Jordani kreshayushusya Tobi Gospodi Pislya obryadu osvyachennya vodi lyudi ohoche nabirayut yiyi u posudini Nashi prashuri vvazhali sho takij jordanskij napij dopomozhe vilikuvati bud yaku hvorobu Pislya vsih ospivuvan pochinayetsya osnovna chastina zanurennya u vodu Vesnyanij cikl Vesnyanij cikl skladayetsya z vesnyanok i horovodnih igor Pochatok jogo pripadaye na rannyu vesnu koli ozhivaye priroda a kinec na zavershennya vesnyanih polovih robit Za zmistom pisni vesnyanogo ciklu zvodyatsya do zaklikannya vesni horoshogo vrozhayu vidobrazhennya pidgotovki polya znaryad tosho Ce perevazhno divochi pisni Spovneni lirizmom radisnimi spodivannyami svitlimi nadiyami Do najvidomishih vesnyanok nalezhat taki Podolyanochka Oj vesna vesna dnem krasna A mi proso siyali siyali Des tut bula podolyanochka Des tut bula molodesenka Tut vona vpala do zemli pripala Lichka ne vmivala bo vodi ne mala Oj vstan vstan podolyanochko Obmij lichko yako shklyanochko Vozmisya za boki poskachi tri kroki V gorohlyanim vinku beri sobi divku Plini po Dunayu beri divku skrayu Krim vlasne vesnyanok na mezhi mizh vesnoyu ta litom v Ukrayini buli poshireni tak zvani petrivki V nih ospivuvalasya vesnyana priroda vidobrazhalisya narodni zvichayi pobut Velike misce v petrivkah zajmala tema kohannya Odne z najbilshih vesnyanih svyat u hristiyanskij religiyi Velikden Svyato pov yazane iz voskresinnyam Isusa Hrista tomu j maye nazvu Velikij den abo Velikden Pislya dovgogo Velikogo postu molod vlashtovuvala spravzhni gulyannya ta rozvagi Na Velikden usi mayut veselitisya spivati a hto sumuvatime cogo dnya toj uves rik tak provede Litnij cikl Cikl rozpochinayetsya rusalnimi pisnyami voni duzhe davni za pohodzhennyam ta vikonuvali yih pid chas rusalnogo tizhnya na pochatku chervnya koli pochinalo kolositisya zhito Nashi prashuri hotili zabezpechiti visokij urozhaj i vplinuti na mifichnih rusalok abi voni ne shkodili posivam umilostiviti shob ti ne lovili i ne zaloskochuvali divchat i hlopciv Ci pisni spovneni radosti buttya slavlyat buyannya prirodi U rzhi na mezhi Na krivij berezi Tam sidila rusalka Prosila rusalka U divochok sorochki Vi divochki podruzhki Da dajte meni mni sorochki Hocha hudenkuyu Da abi bilenkuyu Hoch ne bilenkuyu Da tonenkuyu She z yazichnickih chasiv do nas dijshlo svyato Ivana Kupala 7 lipnya z jogo specifichnimi pisnyami Sered kupalskih pisen ye nizhna lirika pro kohannya zalicyannya ta svatannya zharti gumor satira de divchata vismiyuyut vadi hlopciv a hlopci divchat Vse ce nadaye svyatu veseloshiv radosti V nich pered svyatom Kupala hlopci i divchata zbiralisya bilya vognish stribali cherez nih spivali vlashtuvali igri divchata puskali vinki na vodu j divilisya kudi voni poplivut zvidti j prijde sudzhenij topili v richci chi spalyuvali na vognishi opudalo Kupali shob zabezpechiti dobrij urozhaj na majbutnij rik Oj na Ivana ta j na Kupala Tam divchinonka kviti zbirala Kviti zbirala v puchechki klala Do richki nesla v vodu puskala Oj sviti sonce sviti ta j ne grij Shob mij vinochok ta j ne zgoriv Shob mij vinochok zhivim zostavsya Ta j milenkomu v ruki distavsya Plivi vinochku po sinij hvili Do toyi hati de zhiye milij Popliv vinochok ta j za vodoyu Serce divoche zabrav z soboyu Do litnogo ciklu vidnosyatsya i zhnivarski pisni obryadovi velichalni pisni yaki vikonuvali pid chas zhniv Dilyatsya na Zazhinkovi ti sho velichayut vpravnih zhnic pershij snip bazhayut pochati robotu v dobrij chas Vlasne zhnivarski u yakih zvuchat narikannya na vazhku pracyu vtomu nedobrogo hazyayina Obzhinkovi u yakih radisno spovishayut pro shaslive zavershennya zhniv proslavlyayetsya ostannij snip yakij z pisnyami nesut dodomu Cej snip simvol dostatku zaporuka novogo vrozhayu Den zakinchennya zhniv peretvoryuvavsya na svyato zavershennya polovih robit zi zbirannya vrozhayu Vono prohodilo radisno j urochisto suprovodzhuvalosya cikavimi dijstvami i pisnyami Zhenci vislovlyuvali pobazhannya dobrogo vrozhayu v nastupnomu roci dyakuvali nivi za vrozhaj Tam u poli krinichenka Navkolo pshenichenka Tam zhenchiki zhali Zoloti serpi mali Sribniyi yurochki Sho v yazali snopochki Dobriyi buli zhenci Divchata j molodici Divchata kosati A hlopci vusati Molodici bilolici Cikavi faktiSered vidomih kolektiviv sho doslidzhuyut i vidtvoryuyut ukrayinsku kalendarno obryadovu pisennist folklornij gurt avtentichnogo spivu Volodar osnovu repertuaru yakogo skladayut same kalendarni obryadovi vesilni pisni DzherelaKolessa Filaret Oglyad ukrayinsko ruskoyi narodnoyi poeziyi Napisav Filaret Kolessa Lviv 1905 Visnik Lvivskogo universitetu Seriya filologichna Vipusk 47 12 sichnya 2020 u Wayback Machine Lviv 2009 S 165 272 perevidannya Gayivki Zibrav Volodimir Gnatyuk Melodiyi shopiv na fonograf O Rozdolskij spisav Fil Kolessa Materiali do ukrayinskoyi etnologiyi Vidaye Etnografichna komisiya Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Tom 12 12 sichnya 2020 u Wayback Machine Lviv 1909 Kurilina O V Ukrayinska mova ta literatura Dovidnik Testovi zavdannya O V Kurilina G I Zemlyana Kam yanec Podilskij FOP Sisin O V 2014 654 s Avraamenko O M Balazhko M B Ukrayinska mova ta literatura Dovidnik Zavdannya v testovij formi I ch 2 e vidannya vipravl dopovn K Gramota 2012 560 s PosilannyaELEKTRONNA NAVChALNA BIBLIOTEKA UKRAYiNSKOYi FOLKLORISTIKI 12 sichnya 2020 u Wayback Machine https archive org stream literaturoznavchat1 page n455 mode 2up Kalendarno obryadova poeziya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 456 336 mode 1up view theater https archive org stream literaturoznavchat2 page n141 mode 2up Obryadova poeziya Obryadovi pisni Rodinno obryadova poeziya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 142 336 Podolyanochka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1409 1000 ekz

Дата публікації:
Топ