Джакомо Джіроламо Казанова | ||||
---|---|---|---|---|
Giacomo Girolamo Casanova | ||||
Двадцятирічний Джакомо Казанова. Портрет Франческо Казанови | ||||
Ім'я при народженні | італ. Giacomo Girolamo Casanova | |||
Народився | 2 квітня 1725 Венеція | |||
Помер | 4 червня 1798 (73 роки) , Чехія) | |||
Поховання | d[1] | |||
Громадянство | Італія | |||
Національність | Італієць | |||
Діяльність | авантюрист, шпигун, таємний аґент, математик, банкір, дипломат, алхімік, бібліотекар, музикант, перекладач, юрист, історик, драматург, автор прозових творів та власних спогадів | |||
Сфера роботи | d[2] і дипломатія[2] | |||
Alma mater | Падуанський університет (28 листопада 1742) | |||
Мова творів | французька, італійська | |||
Жанр | мемуари, роман, драма | |||
Magnum opus | «Історія мого життя» | |||
Конфесія | католицька церква | |||
Батько | d або d | |||
Мати | d | |||
Брати, сестри | d і d | |||
Діти | d і d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Джакомо Казанова у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Джако́мо Джірола́мо Казано́ва (італ. Giacomo Girolamo Casanova) кавалер де Сенгаль — дворянський титул, вигаданий самим Казановою (2 квітня 1725, Венеція — 4 червня 1798, , Чехія) — відомий італійський авантюрист, мандрівник і письменник. Його часто називають неправильним ім'ям Джованні Джакомо.
Біографія
Джакомо Казанова народився в Венеції, в родині актора Гаетано Джузеппе Казанови та Дзанетті Фаруссі як найстарший з шести дітей. Два його брати, Франческо і Джованні Батіста, були досить відомими художниками: перший був членом академії в Парижі, а другий очолював академію в Дрездені.
Батько помер, коли Джакомо було вісім років. По смерті чоловіка мати Казанови багато часу проводила за кордоном, тому Джакомо опікувалася його бабуся. Він був хворобливою дитиною й навіть вважався розумово відсталим. Пробудження його інтелектуального потенціалу відбулося лише у віці восьми років. На дев'ятому році життя Казанову направили в школу лікаря Гоццієго в Падуї.
В 1738-1742 роках він навчався в університеті Падуї. Після студій права Казанова хотів прийняти духовний сан, але заплутався в любовних пригодах і був виключений з семінарії. Побувавши в Неаполі, Римі, Константинополі, Парижі, він повернувся до Венеції. Після повернення в рідне місто в 1745 року він заробляв на життя грою на скрипці в театрі Сан-Самуель. Після однієї з вистав, врятував життя сенатора Брагадино Маттео, який переніс серцевий напад. Сенатор, у захваті від його знань кабали, почав ставитися до нього як до сина, що дозволило Казанові вести богемне життя. Проте за обман і богохульство в 1755 році він потрапив до в'язниці.
Ще в 1750 році в Ліоні Казанова вступив до масонів. Як член масонської ложі пізніше зустрічався з багатьма видатними діячами у всій Європі.
У 1756 році втік до Парижа, де досяг певного визнання через свої знання магії та завдяки різним спекуляціям. Водночас Казанова ґрунтовно вивчав тамтешнє суспільне й приватне життя. Після нових мандрів Європою він прибув до Берліна, де мав аудієнцію у Фридріха Великого, цікаво описану в його мемуарах. В 1764–1765 роках перебував у Росії, зустрічався в Санкт-Петербурзі з Катериною II. Потім жив мандрівним життям у Австрії, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, скрізь переживаючи безліч пригод. Серед його знайомих були Вольтер, Гете та Моцарт.
Отримавши дозвіл повернутися до Венеції, він став у 1775 році таємним агентом інквізиційного трибуналу внутрішньої служби в місті Венеція, але через написаний ним алегоричний роман, у якому був ображений дворянин Грімальді, був змушений у 1782 році знову залишити Венецію і оселився в Чехії, в замку графа Вальдштейна. В цьому замку Казанова працював бібліотекарем, і разом з графом займався кабалістикою та алхімією. Саме тут у семидесятирічному віці він взявся за свої мемуари, довівши їх до 1744 року
Казанова в Україні
За час свого мандрівного життя Казанова побував у багатьох країнах Європи, був він і на теренах України. Так у восьмому розділі сьомої книги мемуарів, що називається «Дуель з Браницьким. Поїздка до Львова та повернення до Варшави…» Казанова пише про своє перебування на Поділлі, Покутті та Волині. Окрім того, згадує про побут у Львові (Leopolis, Lemberg) та Кристинополі (сьогодні — місто Червоноград, Львівської області). На теренах України Казанова запізнався з чільними представниками тодішніх еліт, зокрема з родиною Потоцьких, князем Чорторийським, кастеляншею Снятинською (в якої він зупинився, перебуваючи у Львові).
З мемуарів Казанови: «В Леополі, що вони називають Лембергом, я зупинився в заїзді; довелось однак залишити його щоб поселитись в домі славної каштелянової Каменецької — великої супротивниці Браніцького, короля і цілої його партії. У неї був великий маєток, але конфедерати зруйнували його дощенту. Я гостював в неї тиждень, і не можна сказати, щоб до обопільної приємності, оскільки вона розмовляла лише польською та німецькою.»
Творчість
Мемуари
Під впливом «Сповіді» Руссо в 1789 році Казанова почав писати французькою мемуари під заголовком «Мемуари Казанови де Сенгаль, написані ним самим» (Mémoires de J. Casanova de Seingalt, écrits par lui-même) в 10 томах. У деяких виданнях вживається назва «Історія мого життя» («Histoire de ma vie»). Французьку мову Казанова обрав з суто прагматичних причин, оскільки, за його словами, ця мова вживається значно ширше, ніж його рідна італійська. Ці мемуари принесли йому посмертну славу й зробили класиком французької літератури, хоча історія публікації твору така сама карколомна, як і авантюрне життя автора. Після смерті Казанови рукопис мав залишитися в графа Вальдштайна. Та оскільки під час похорону Казанови граф був у від'їзді, рукопис привласнив чоловік небоги Казанови Карло Анджоліні, що проживав у Дрездені. У 1821 році син Карла Анджоліні терміново шукав гроші й продав рукопис Фрідриху Арнольду Брокгаузу, засновникові знаменитого видавництва «Брокгауз». Брокгауз не наважився публікувати твір таким, як він був і попросив відредагувати й перекласти на німецьку Вільгельма фон Шюца. Так в 1822-1828 роках було видано скорочений переклад мемуарів німецькою мовою в Лейпцигу. Успіх мемуарів був величезний. Спритний французький видавець Турнашон-Молен з Парижа переклав опублікований твір назад на французьку й видав його в 1825-1828 роках. Тоді син Брокгауза Генріх вирішив опублікувати оригінальний французький текст й звернувся за допомогою до філолога , що викладав французьку в Дрездені. Лафорг в передмові стверджував, що мав виправити багато помилок, латинізмів та італіянізмів. Окрім того Лафорг викинув усі «грубі» слова, всі гомосексуальні сцени, але при цьому розширив інші еротичні епізоди й навіть деякі дописав. Десять томів він розбив на дванадцять, які сам розбив на розділи. У 1826-1838 роках вийшло французьке видання в обробці Жана Лафорга, перші чотири томи вийшли в Німеччині, решта у Франції й Бельгії. Мемуари Казанови були заборонені католицькою церквою й входили до Index Librorum Prohibitorum. Аж до початку 60-х років минулого століття мемуари публікувалися в редакції Лафорга. Повне оригінальне видання «Мемуарів» з'явилося лише в 1961 році у видавництві «Брокгауз», яке до 2010 року володіло оригіналом рукопису Казанови, зберігаючи його у спеціальному сейфі. 18 лютого 2010 року Національна бібліотека Франції придбала цей рукопис за 7 млн євро. У електронній бібліотеці Національної бібліотеки Франції «Ґалліка» з 22 березня 2010 року представлені перші розділи оцифрованого оригіналу.
Інші твори
Казанова є автором низки літературних творів — комедії «Молюккеіда» («La Moluccheide», 1753), тритомної «Історії смути в Польщі» («Istoria delle turbolenze della Polonia», 1774 -1775), п'ятитомного фантастично-утопічного роману «Ікозамерон» («Icosameron», 1788) та інших творів, а також перекладів, в тому числі «Іліади» Гомера (1775-1778 роки).
Казанова в культурі
Популярне уявлення про Казанову перш за все асоціюється з його любовними пригодами, його ім'я, яке стало загальним, стоїть в одному ряду з такими літературними персонажами, як Дон Жуан або «сучасники» Казанови Ловелас та . Завдяки величезному успіхові «Історії мого життя», що зумовлений поєднанням панорами найширших верств європейського суспільства з великою кількістю пригод та любовних авантюр, постать Казанови перетворилася на одну з легенд світової культури.
Йому присвятили романи (Річард Олдінгтон), п'єси (Артур Шніцлер, М. Цвєтаєва), численні есе Стефан Цвейг, Р. Вайян, Ф. Марсо). Казанова — герой опери Йоганна Штрауса-молодшого, фільму «Казанова» Федеріко Фелліні та декількох англомовних телесеріалів.
Фільми про Казанову
- 1918 — Угорщина — «Casanova» (німий фільм)
- 1927 — Франція — «Casanova» (німий фільм)
- 1928 — Німеччина — «Casanova» (німий фільм)
- 1934 — Франція — «Casanova»
- 1947 — Франція — «Les Aventures de Casanova»
- 1971 — Велика Британія — «Casanova» (шестисерійний телефільм)
- 1976 — Німеччина/Італія/Австрія — «Casanova und Co.» (Художній фільм з Tony Curtis)
- 1976 — Італія — «Il Casanova di Federico Fellini» Федеріко Фелліні
- 1981 — НДР — «Casanova auf Schloss Dux» (телефільм)
- 1987 — Велика Британія — «Casanova» (телефільм)
- 1992 — Франція — «Casanovas Rückkehr» (Художній фільм з Аленом Делоном)
- 2001 — Німеччина — «Casanova — ich liebe alle Frauen» (дві частини)
- 2002 — Велика Британія — «Casanova» (телефільм)
- 2003 — Німеччина — Giacomo Casanova. Художній фільм, режисер Річард Бланк
- 2004 — Німеччина — «Casanova» (телефільм)
- 2005 — Велика Британія — «Casanova» (трисерійний телефільм)
- 2005 — США — «Casanova»
Твори
- 1752 — Zoroastro, tragedia tradotta dal Francese, da rappresentarsi nel Regio Elettoral Teatro di Dresda, dalla compagnia de' comici italiani in attuale servizio di Sua Maestà nel carnevale dell'anno MDCCLII. Dresda.
- 1753 — La Moluccheide, o sia i gemelli rivali. Dresda
- 1769 — Confutazione della Storia del Governo Veneto d'Amelot de la Houssaie, Amsterdam (Lugano).
- 1772 — Lana caprina. Epistola di un licantropo. Bologna.
- 1774 — Istoria delle turbolenze della Polonia. Gorizia.
- 1775 — Dell'Iliade di Omero tradotta in ottava rima. Venezia.
- 1779 — Scrutinio del libro «Eloges de M. de Voltaire par différents auteurs». Venezia.
- 1780 — Opuscoli miscellanei — Il duello — Lettere della nobil donna Silvia Belegno alla nobildonzella Laura Gussoni. Venezia.
- 1781 — Le messager de Thalie. Venezia.
- 1782 — Di aneddoti viniziani militari ed amorosi del secolo decimoquarto sotto i dogadi di Giovanni Gradenigo e di Giovanni Dolfin. Venezia.
- 1782 — Né amori né donne ovvero la stalla ripulita. Venezia.
- 1786 — Soliloque d'un penseur, Prague chez Jean Ferdinande noble de Shonfeld imprimeur et libraire.
- 1787 — Histoire de ma fuite des prisons de la République de Venise qu'on appelle les Plombs. Écrite a Dux en Boheme l'année 1787, Leipzig chez le noble de Shonfeld.
- 1788 — Icosameron ou histoire d'Edouard, et d'Elisabeth qui passèrent quatre vingts ans chez les Mégramicres habitante aborigènes du Protocosme dans l'interieur de notre globe, traduite de l'anglois par Jacques Casanova de Seingalt Vénitien Docteur ès lois Bibliothécaire de Monsieur le Comte de Waldstein seigneur de Dux Chambellan de S.M.I.R.A., Prague à l'imprimerie de l’école normale.
- 1790 — Solution du probleme deliaque démontrée par Jacques Casanova de Seingalt, Bibliothécaire de Monsieur le Comte de Waldstein, segneur de Dux en Boheme e c., Dresde, De l'imprimerie de C.C. Meinhold.
- 1790 — Corollaire a la duplication de l'Hexaedre donnée a Dux en Boheme, par Jacques Casanova de Seingalt, Dresda.
- 1790 — Demonstration geometrique de la duplicaton du cube. Corollaire second, Dresda.
- 1797 — À Léonard Snetlage, Docteur en droit de l'Université de Gottingue, Jacques Casanova, docteur en droit de l'Université de Padoue.
- 1880-Mémoires de J.Casanova De Singalt écrit par lui-même-Nouvelle édition: Garnier Frères Paris.- 3k [ 4 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- 1960-1961 — Histoire de ma vie, F.A. Brockhaus, Wiesbaden et Plon, Paris. (перше видання оригінального тексту Казанови)
Література
- Казанова, або Чиста насолода // Володимир Єрмоленко. Далекі близькі. Есеї з філософії та літератури. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2017, с. 33–62.
- Maurice Andrieux, Venise au temps de Casanova, Paris, Hachette, 1969
- Roberto Gervaso (1990). Casanova. Warsaw: Państwowy Instytut Wydawniczy. .
- Derek Parker (2002). Casanova. London: Sutton Publishing. .
- Lydia Flem: Casanova ou l'exercice du bonheur, Seuil, 1995,
- Corinne Maier, Casanova ou la loi du désir, Imago, 2002,
- Philippe Sollers, Casanova l'admirable, Plon, 1998, (перевидання в кишеньковому форматі Folio у видавництві Gallimard).
- Francesca Serra, Casanova autobiografo, Venezia, Saggi Marsilio 2001.
- Sebastiano Vassalli,Dux, Casanova in Boemia, Torino, Einaudi 2002.
- Judith Summers, Casanova's women. The great seducer and the women he loved, London, Bloomsbury, 2006.
- Charles Wright, Casanova ou l'essence des Lumières, Giovanangeli, 2008, 224p.
- Michel Delon, Casanova, histoire de sa vie, Paris, Gallimard, coll.Découvertes, 2011.
Часопис про життя й творчість Казанови
- L'intermédiaire des casanovistes — annuale a cura di M. Leeflang (Utrecht), F. Luccichenti (Roma), M.F. Luna (Grenoble), E. Straub (Berlino), A. Trampus (Trieste), T. Vitelli (Salt Lake City), H. Watzlavick (Vernier).
Примітки
- Hrady, zámky a tvrze v Čechách, na Moravě a ve Slezsku. Severní Čechy / за ред. R. Anděl — Svoboda, 1984. — С. 109.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Біографічні дані за А. Ф. Строєвим, див. А. Ф. Строев: Записки великого соблазнителя: литература и жизнь // Джованни Казанова, История моей жизни. — Москва: Московский рабочий, 1991.
- Історії, Львівські. Львівські Історії. Львівські Історії (укр.). Процитовано 30 квітня 2019.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- Див., наприклад, тритомне видання «Бібліотеки Плеяди» видавництва Ґаллімар, що вийшло в 1958-1960 роках.
- Casanova s'installe à la BnF [ 29 травня 2010 у Wayback Machine.] Відео передачі рукопису Казанови, прибданого Французькою національною бібліотекою в німецького видавництва «Брокгауз» [ 6 березня 2010 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 10 травня 2010. Процитовано 10 червня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Див. також
- 7328 Казанова — астероїд, названий на честь цього чоловіка.
Посилання
- Казанова Джованні Джакомо // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 700. — .
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джакомо Казанова |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Giacomo Casanova |
- Твори Казанови французькою в форматі pdf з електорнної бібліотеки Gallica
- Мемуари Казанови, видання 1880 року (французькою в форматі pdf) [ 4 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Ikosameron фантастичний роман Казанови французькою в форматі pdf з електронної бібліотеки Gallica
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Dzhakomo Dzhirolamo KazanovaGiacomo Girolamo CasanovaDvadcyatirichnij Dzhakomo Kazanova Portret Franchesko KazanoviIm ya pri narodzhenniital Giacomo Girolamo CasanovaNarodivsya2 kvitnya 1725 1725 04 02 VeneciyaPomer4 chervnya 1798 1798 06 04 73 roki Chehiya Pohovannyad 1 Gromadyanstvo ItaliyaNacionalnistItaliyecDiyalnistavantyurist shpigun tayemnij agent matematik bankir diplomat alhimik bibliotekar muzikant perekladach yurist istorik dramaturg avtor prozovih tvoriv ta vlasnih spogadivSfera robotid 2 i diplomatiya 2 Alma materPaduanskij universitet 28 listopada 1742 Mova tvorivfrancuzka italijskaZhanrmemuari roman dramaMagnum opus Istoriya mogo zhittya Konfesiyakatolicka cerkvaBatkod abo dMatidBrati sestrid i dDitid i dNagorodi Dzhakomo Kazanova u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Dzhako mo Dzhirola mo Kazano va ital Giacomo Girolamo Casanova kavaler de Sengal dvoryanskij titul vigadanij samim Kazanovoyu 2 kvitnya 1725 Veneciya 4 chervnya 1798 Chehiya vidomij italijskij avantyurist mandrivnik i pismennik Jogo chasto nazivayut nepravilnim im yam Dzhovanni Dzhakomo BiografiyaTridcyatirichnij Kazanova Dzhakomo Kazanova narodivsya v Veneciyi v rodini aktora Gaetano Dzhuzeppe Kazanovi ta Dzanetti Farussi yak najstarshij z shesti ditej Dva jogo brati Franchesko i Dzhovanni Batista buli dosit vidomimi hudozhnikami pershij buv chlenom akademiyi v Parizhi a drugij ocholyuvav akademiyu v Drezdeni Batko pomer koli Dzhakomo bulo visim rokiv Po smerti cholovika mati Kazanovi bagato chasu provodila za kordonom tomu Dzhakomo opikuvalasya jogo babusya Vin buv hvoroblivoyu ditinoyu j navit vvazhavsya rozumovo vidstalim Probudzhennya jogo intelektualnogo potencialu vidbulosya lishe u vici vosmi rokiv Na dev yatomu roci zhittya Kazanovu napravili v shkolu likarya Gocciyego v Paduyi V 1738 1742 rokah vin navchavsya v universiteti Paduyi Pislya studij prava Kazanova hotiv prijnyati duhovnij san ale zaplutavsya v lyubovnih prigodah i buv viklyuchenij z seminariyi Pobuvavshi v Neapoli Rimi Konstantinopoli Parizhi vin povernuvsya do Veneciyi Pislya povernennya v ridne misto v 1745 roku vin zaroblyav na zhittya groyu na skripci v teatri San Samuel Pislya odniyeyi z vistav vryatuvav zhittya senatora Bragadino Matteo yakij perenis sercevij napad Senator u zahvati vid jogo znan kabali pochav stavitisya do nogo yak do sina sho dozvolilo Kazanovi vesti bogemne zhittya Prote za obman i bogohulstvo v 1755 roci vin potrapiv do v yaznici Veneciya za chasiv Kazanovi She v 1750 roci v Lioni Kazanova vstupiv do masoniv Yak chlen masonskoyi lozhi piznishe zustrichavsya z bagatma vidatnimi diyachami u vsij Yevropi U 1756 roci vtik do Parizha de dosyag pevnogo viznannya cherez svoyi znannya magiyi ta zavdyaki riznim spekulyaciyam Vodnochas Kazanova gruntovno vivchav tamteshnye suspilne j privatne zhittya Pislya novih mandriv Yevropoyu vin pribuv do Berlina de mav audiyenciyu u Fridriha Velikogo cikavo opisanu v jogo memuarah V 1764 1765 rokah perebuvav u Rosiyi zustrichavsya v Sankt Peterburzi z Katerinoyu II Potim zhiv mandrivnim zhittyam u Avstriyi Nimechchini Franciyi Ispaniyi Italiyi skriz perezhivayuchi bezlich prigod Sered jogo znajomih buli Volter Gete ta Mocart Zamok v Bogemiyi de z 1785 roku meshkav Kazanova Otrimavshi dozvil povernutisya do Veneciyi vin stav u 1775 roci tayemnim agentom inkvizicijnogo tribunalu vnutrishnoyi sluzhbi v misti Veneciya ale cherez napisanij nim alegorichnij roman u yakomu buv obrazhenij dvoryanin Grimaldi buv zmushenij u 1782 roci znovu zalishiti Veneciyu i oselivsya v Chehiyi v zamku grafa Valdshtejna V comu zamku Kazanova pracyuvav bibliotekarem i razom z grafom zajmavsya kabalistikoyu ta alhimiyeyu Same tut u semidesyatirichnomu vici vin vzyavsya za svoyi memuari dovivshi yih do 1744 roku Kazanova v Ukrayini Lviv na chas vidvidannya Kazanovi Za chas svogo mandrivnogo zhittya Kazanova pobuvav u bagatoh krayinah Yevropi buv vin i na terenah Ukrayini Tak u vosmomu rozdili somoyi knigi memuariv sho nazivayetsya Duel z Branickim Poyizdka do Lvova ta povernennya do Varshavi Kazanova pishe pro svoye perebuvannya na Podilli Pokutti ta Volini Okrim togo zgaduye pro pobut u Lvovi Leopolis Lemberg ta Kristinopoli sogodni misto Chervonograd Lvivskoyi oblasti Na terenah Ukrayini Kazanova zapiznavsya z chilnimi predstavnikami todishnih elit zokrema z rodinoyu Potockih knyazem Chortorijskim kastelyansheyu Snyatinskoyu v yakoyi vin zupinivsya perebuvayuchi u Lvovi Z memuariv Kazanovi V Leopoli sho voni nazivayut Lembergom ya zupinivsya v zayizdi dovelos odnak zalishiti jogo shob poselitis v domi slavnoyi kashtelyanovoyi Kameneckoyi velikoyi suprotivnici Branickogo korolya i ciloyi jogo partiyi U neyi buv velikij mayetok ale konfederati zrujnuvali jogo doshentu Ya gostyuvav v neyi tizhden i ne mozhna skazati shob do obopilnoyi priyemnosti oskilki vona rozmovlyala lishe polskoyu ta nimeckoyu TvorchistMemuari Persha storinka rukopisu Kazanovi Istoriya mogo zhittya Pid vplivom Spovidi Russo v 1789 roci Kazanova pochav pisati francuzkoyu memuari pid zagolovkom Memuari Kazanovi de Sengal napisani nim samim Memoires de J Casanova de Seingalt ecrits par lui meme v 10 tomah U deyakih vidannyah vzhivayetsya nazva Istoriya mogo zhittya Histoire de ma vie Francuzku movu Kazanova obrav z suto pragmatichnih prichin oskilki za jogo slovami cya mova vzhivayetsya znachno shirshe nizh jogo ridna italijska Ci memuari prinesli jomu posmertnu slavu j zrobili klasikom francuzkoyi literaturi hocha istoriya publikaciyi tvoru taka sama karkolomna yak i avantyurne zhittya avtora Pislya smerti Kazanovi rukopis mav zalishitisya v grafa Valdshtajna Ta oskilki pid chas pohoronu Kazanovi graf buv u vid yizdi rukopis privlasniv cholovik nebogi Kazanovi Karlo Andzholini sho prozhivav u Drezdeni U 1821 roci sin Karla Andzholini terminovo shukav groshi j prodav rukopis Fridrihu Arnoldu Brokgauzu zasnovnikovi znamenitogo vidavnictva Brokgauz Brokgauz ne navazhivsya publikuvati tvir takim yak vin buv i poprosiv vidredaguvati j pereklasti na nimecku Vilgelma fon Shyuca Tak v 1822 1828 rokah bulo vidano skorochenij pereklad memuariv nimeckoyu movoyu v Lejpcigu Uspih memuariv buv velicheznij Spritnij francuzkij vidavec Turnashon Molen z Parizha pereklav opublikovanij tvir nazad na francuzku j vidav jogo v 1825 1828 rokah Todi sin Brokgauza Genrih virishiv opublikuvati originalnij francuzkij tekst j zvernuvsya za dopomogoyu do filologa sho vikladav francuzku v Drezdeni Laforg v peredmovi stverdzhuvav sho mav vipraviti bagato pomilok latinizmiv ta italiyanizmiv Okrim togo Laforg vikinuv usi grubi slova vsi gomoseksualni sceni ale pri comu rozshiriv inshi erotichni epizodi j navit deyaki dopisav Desyat tomiv vin rozbiv na dvanadcyat yaki sam rozbiv na rozdili U 1826 1838 rokah vijshlo francuzke vidannya v obrobci Zhana Laforga pershi chotiri tomi vijshli v Nimechchini reshta u Franciyi j Belgiyi Memuari Kazanovi buli zaboroneni katolickoyu cerkvoyu j vhodili do Index Librorum Prohibitorum Azh do pochatku 60 h rokiv minulogo stolittya memuari publikuvalisya v redakciyi Laforga Povne originalne vidannya Memuariv z yavilosya lishe v 1961 roci u vidavnictvi Brokgauz yake do 2010 roku volodilo originalom rukopisu Kazanovi zberigayuchi jogo u specialnomu sejfi 18 lyutogo 2010 roku Nacionalna biblioteka Franciyi pridbala cej rukopis za 7 mln yevro U elektronnij biblioteci Nacionalnoyi biblioteki Franciyi Gallika z 22 bereznya 2010 roku predstavleni pershi rozdili ocifrovanogo originalu Inshi tvori Kazanova ye avtorom nizki literaturnih tvoriv komediyi Molyukkeida La Moluccheide 1753 tritomnoyi Istoriyi smuti v Polshi Istoria delle turbolenze della Polonia 1774 1775 p yatitomnogo fantastichno utopichnogo romanu Ikozameron Icosameron 1788 ta inshih tvoriv a takozh perekladiv v tomu chisli Iliadi Gomera 1775 1778 roki Kazanova v kulturiPogruddya Dzhakomo Kazanovi Populyarne uyavlennya pro Kazanovu persh za vse asociyuyetsya z jogo lyubovnimi prigodami jogo im ya yake stalo zagalnim stoyit v odnomu ryadu z takimi literaturnimi personazhami yak Don Zhuan abo suchasniki Kazanovi Lovelas ta Zavdyaki velicheznomu uspihovi Istoriyi mogo zhittya sho zumovlenij poyednannyam panorami najshirshih verstv yevropejskogo suspilstva z velikoyu kilkistyu prigod ta lyubovnih avantyur postat Kazanovi peretvorilasya na odnu z legend svitovoyi kulturi Jomu prisvyatili romani Richard Oldington p yesi Artur Shnicler M Cvyetayeva chislenni ese Stefan Cvejg R Vajyan F Marso Kazanova geroj operi Joganna Shtrausa molodshogo filmu Kazanova Federiko Fellini ta dekilkoh anglomovnih teleserialiv Filmi pro Kazanovu 1918 Ugorshina Casanova nimij film 1927 Franciya Casanova nimij film 1928 Nimechchina Casanova nimij film 1934 Franciya Casanova 1947 Franciya Les Aventures de Casanova 1971 Velika Britaniya Casanova shestiserijnij telefilm 1976 Nimechchina Italiya Avstriya Casanova und Co Hudozhnij film z Tony Curtis 1976 Italiya Il Casanova di Federico Fellini Federiko Fellini 1981 NDR Casanova auf Schloss Dux telefilm 1987 Velika Britaniya Casanova telefilm 1992 Franciya Casanovas Ruckkehr Hudozhnij film z Alenom Delonom 2001 Nimechchina Casanova ich liebe alle Frauen dvi chastini 2002 Velika Britaniya Casanova telefilm 2003 Nimechchina Giacomo Casanova Hudozhnij film rezhiser Richard Blank 2004 Nimechchina Casanova telefilm 2005 Velika Britaniya Casanova triserijnij telefilm 2005 SShA Casanova TvoriFrancuzke vidannya memuariv Kazanovi1752 Zoroastro tragedia tradotta dal Francese da rappresentarsi nel Regio Elettoral Teatro di Dresda dalla compagnia de comici italiani in attuale servizio di Sua Maesta nel carnevale dell anno MDCCLII Dresda 1753 La Moluccheide o sia i gemelli rivali Dresda 1769 Confutazione della Storia del Governo Veneto d Amelot de la Houssaie Amsterdam Lugano 1772 Lana caprina Epistola di un licantropo Bologna 1774 Istoria delle turbolenze della Polonia Gorizia 1775 Dell Iliade di Omero tradotta in ottava rima Venezia 1779 Scrutinio del libro Eloges de M de Voltaire par differents auteurs Venezia 1780 Opuscoli miscellanei Il duello Lettere della nobil donna Silvia Belegno alla nobildonzella Laura Gussoni Venezia 1781 Le messager de Thalie Venezia 1782 Di aneddoti viniziani militari ed amorosi del secolo decimoquarto sotto i dogadi di Giovanni Gradenigo e di Giovanni Dolfin Venezia 1782 Ne amori ne donne ovvero la stalla ripulita Venezia 1786 Soliloque d un penseur Prague chez Jean Ferdinande noble de Shonfeld imprimeur et libraire 1787 Histoire de ma fuite des prisons de la Republique de Venise qu on appelle les Plombs Ecrite a Dux en Boheme l annee 1787 Leipzig chez le noble de Shonfeld 1788 Icosameron ou histoire d Edouard et d Elisabeth qui passerent quatre vingts ans chez les Megramicres habitante aborigenes du Protocosme dans l interieur de notre globe traduite de l anglois par Jacques Casanova de Seingalt Venitien Docteur es lois Bibliothecaire de Monsieur le Comte de Waldstein seigneur de Dux Chambellan de S M I R A Prague a l imprimerie de l ecole normale 1790 Solution du probleme deliaque demontree par Jacques Casanova de Seingalt Bibliothecaire de Monsieur le Comte de Waldstein segneur de Dux en Boheme e c Dresde De l imprimerie de C C Meinhold 1790 Corollaire a la duplication de l Hexaedre donnee a Dux en Boheme par Jacques Casanova de Seingalt Dresda 1790 Demonstration geometrique de la duplicaton du cube Corollaire second Dresda 1797 A Leonard Snetlage Docteur en droit de l Universite de Gottingue Jacques Casanova docteur en droit de l Universite de Padoue 1880 Memoires de J Casanova De Singalt ecrit par lui meme Nouvelle edition Garnier Freres Paris 3k 4 veresnya 2008 u Wayback Machine 1960 1961 Histoire de ma vie F A Brockhaus Wiesbaden et Plon Paris pershe vidannya originalnogo tekstu Kazanovi LiteraturaKazanova abo Chista nasoloda Volodimir Yermolenko Daleki blizki Eseyi z filosofiyi ta literaturi Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2017 s 33 62 Maurice Andrieux Venise au temps de Casanova Paris Hachette 1969 Roberto Gervaso 1990 Casanova Warsaw Panstwowy Instytut Wydawniczy ISBN 83 06 01955 5 Derek Parker 2002 Casanova London Sutton Publishing ISBN 0 7509 3182 5 Lydia Flem Casanova ou l exercice du bonheur Seuil 1995 ISBN 2 02 023727 X Corinne Maier Casanova ou la loi du desir Imago 2002 ISBN 2 911416 72 4 Philippe Sollers Casanova l admirable Plon 1998 perevidannya v kishenkovomu formati Folio u vidavnictvi Gallimard Francesca Serra Casanova autobiografo Venezia Saggi Marsilio 2001 ISBN 88 317 7759 9 Sebastiano Vassalli Dux Casanova in Boemia Torino Einaudi 2002 ISBN 978 88 06 16278 8 Judith Summers Casanova s women The great seducer and the women he loved London Bloomsbury 2006 ISBN 1 59691 122 0 Charles Wright Casanova ou l essence des Lumieres Giovanangeli 2008 224p ISBN 2 7587 0031 X Michel Delon Casanova histoire de sa vie Paris Gallimard coll Decouvertes 2011 Chasopis pro zhittya j tvorchist Kazanovi L intermediaire des casanovistes annuale a cura di M Leeflang Utrecht F Luccichenti Roma M F Luna Grenoble E Straub Berlino A Trampus Trieste T Vitelli Salt Lake City H Watzlavick Vernier PrimitkiHrady zamky a tvrze v Cechach na Morave a ve Slezsku Severni Cechy za red R Andel Svoboda 1984 S 109 d Track Q104764014d Track Q124606426d Track Q73744377d Track Q12050108 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Biografichni dani za A F Stroyevim div A F Stroev Zapiski velikogo soblaznitelya literatura i zhizn Dzhovanni Kazanova Istoriya moej zhizni Moskva Moskovskij rabochij 1991 ISBN 5 239 00590 7 Istoriyi Lvivski Lvivski Istoriyi Lvivski Istoriyi ukr Procitovano 30 kvitnya 2019 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Div napriklad tritomne vidannya Biblioteki Pleyadi vidavnictva Gallimar sho vijshlo v 1958 1960 rokah Casanova s installe a la BnF 29 travnya 2010 u Wayback Machine Video peredachi rukopisu Kazanovi pribdanogo Francuzkoyu nacionalnoyu bibliotekoyu v nimeckogo vidavnictva Brokgauz 6 bereznya 2010 u Wayback Machine Arhiv originalu za 10 travnya 2010 Procitovano 10 chervnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Div takozhZhigolo7328 Kazanova asteroyid nazvanij na chest cogo cholovika PosilannyaKazanova Dzhovanni Dzhakomo Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 700 ISBN 966 692 578 8 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Dzhakomo KazanovaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Giacomo CasanovaTvori Kazanovi francuzkoyu v formati pdf z elektornnoyi biblioteki Gallica Memuari Kazanovi vidannya 1880 roku francuzkoyu v formati pdf 4 veresnya 2008 u Wayback Machine Ikosameron fantastichnij roman Kazanovi francuzkoyu v formati pdf z elektronnoyi biblioteki Gallica