Казахська Радянська Соціалістична Республіка — одна з республік СРСР. Тепер незалежний Казахстан.
Казахська Радянська Соціалістична Республіка рос. Казахская Советская Социалистическая Республика каз. Қазақ Кеңестік Социалистік Республикасы | |||||
| |||||
| |||||
Гімн Гімн Казахської РСР | |||||
Столиця | Алма-Ата | ||||
Мови | казахська, російська | ||||
Форма правління | Радянська республіка | ||||
Історія | |||||
- Засновано | 5 грудня 1936 | ||||
- В СРСР | 30 грудня 1922, як Киргизька АРСР | ||||
- Ліквідовано | 16 грудня 1991 | ||||
Площа | 2 717 000 км2 | ||||
Населення | |||||
- | 16 711 000 осіб | ||||
Густота | 6,2 осіб/км² | ||||
Валюта | Радянський карбованець | ||||
|
Історія
Лідери Алаш-Орди спочатку виступали проти більшовиків під час Громадянської війни (1918–1921). Пізніше казахські націоналісти досягли компромісу з більшовиками[], отримавши гарантії збереження Казахської автономії. У 1920 р. територія Казахстану була проголошена автономною соціалістичною республікою. Казахська національна еліта, що складалася переважно з лідерів Алаш-Орди, увійшла до складу місцевих органів влади[].
На початку 1920-х років країна пережила жахливий голод, який забрав життя від 1 до 3 мільйонів казахів.
26 серпня 1920 ВЦВК та Раднарком РРФСР прийняли декрет «Про утворення Автономної Киргизької Соціалістичної Радянської Республіки» у складі РРСФР зі столицею у м. Оренбург до якої увійшли території Акмолинської, Семипалатинської, Тургайської, Уральської областей, а також населені казахами частини Закаспійської області та Астраханської і Оренбурзької губерній. Після заснування СРСР (1922–1923) Казахстан був включений до нього як Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка (АСРР).
Ця назва залишалася за республікою до 1925 року. У квітні 1925 року рішенням 5-го Всеказакського з'їзду Рад Киргизька АСРР була перейменована на Казакську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку (Див. Карту азійської частини С. Р.С.Р). Столиця була переведена із Оренбурга до Кзил-Орди, що залишалась адміністративним центром Казакської АСРР у 1925–1928 роках. Потім столиця була переведена до Алма-Ати. У 1936 р. Казахська АСРР була перетворена в Радянську Соціалістичну Республіку (РСР) у складі Радянського Союзу.
У 1928 р. радянська влада відсторонила усіх казахських лідерів від управління у місцевих органах влади. Була запущена програма колективізації сільського господарства, що передбачала конфіскацію майна і об'єднання всіх орних земель у колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи). Казахська культура і спосіб життя були фактично зруйновані в результаті державної програми насильницького розселення казахів.
У 1950-х роках Микита Хрущов почав здійснювати державну кампанію з освоєння цілинних земель, метою якої була культивація просторих земельних площ північного Казахстану і південно-західного Сибіру. Незважаючи на загальний провал програми, її результатом стало швидке перетворення північних пасовищних рівнин Казахської республіки на сільськогосподарські угіддя, спеціалізовані на пшениці та інших зернових культурах. Також у 1950-х рр. в східній і центральній частині Казахської РСР був заснований космічний центр — Космодром Байконур. Крім того, створювалися полігони для ядерних випробувань поблизу м. Семипалатинськ (зараз Семей) на сході і величезні промислові зони на півночі та сході республіки.
У 1986 р. першим секретарем Комуністичної партії Казахстану був призначений росіянин Геннадій Колбін. Це викликало бурю протестів тисяч казахстанців в Алмати, які виступали проти зміщення з посади Дінмухамеда Кунаєва, керівника республіки з 1960-х років. Дані про точну кількість людей, загиблих під час заколоту 16 грудня 1986 року, коли тисячі молодих людей (переважно студентів) вийшли з протестом на центральну площу Алмати, досі не відомі.
У 1989 р. Колбіна було переведено до Москви і на посаду першого секретаря Компартії Казахстану було призначено Нурсултана Назарбаєва. У березні 1990 р. Верховна Рада Казахської РСР (законодавчий орган республіки) обрала Назарбаєва на посаду першого президента Казахської республіки. У грудні 1991 р. Назарбаєв здобув беззаперечну перемогу на перших демократичних президентських виборах республіки, набравши 95 відсотків голосів. Незалежність Казахстану була проголошена трохи пізніше у тому ж місяці, незадовго до розпаду СРСР.
Голод 1932–1933 років
Голод 1932–1933 років — голод в сільських районах КазССР. Масова загибель сільського населення Казахстану, переважну більшість якого становили казахи (1,5 млн осіб).
Наука
У республіці в свій час працювала Академія наук Казахської РСР.
Див. також
Виноски
- Казахская Советская Социалистическая Республика. V. Исторический очерк. — В кн.: Большая Советская Энциклопедия. 3-е изд. Т. 11. С. 152.
- Казакская Автономная Социалистическая Советская Республика.— Стаття у кн.: Малая Советская Энциклопедия. Том третий. Дрофы—Ковалик. М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— С. 607–615.
- Малая Советская Энциклопедия. Том третий. Дрофы—Ковалик. М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— С. 814–815.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kazahstan Kazahska Radyanska Socialistichna Respublika odna z respublik SRSR Teper nezalezhnij Kazahstan Kazahska Radyanska Socialistichna Respublika ros Kazahskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika kaz Қazak Kenestik Socialistik Respublikasy 1936 1991 Prapor Gerb Gimn Gimn Kazahskoyi RSR KazRSR istorichni kordoni na karti Stolicya Alma Ata Movi kazahska rosijska Forma pravlinnya Radyanska respublika Istoriya Zasnovano 5 grudnya 1936 V SRSR 30 grudnya 1922 yak Kirgizka ARSR Likvidovano 16 grudnya 1991 Plosha 2 717 000 km2 Naselennya 16 711 000 osib Gustota 6 2 osib km Valyuta Radyanskij karbovanec Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kazahska Radyanska Socialistichna RespublikaIstoriyaLideri Alash Ordi spochatku vistupali proti bilshovikiv pid chas Gromadyanskoyi vijni 1918 1921 Piznishe kazahski nacionalisti dosyagli kompromisu z bilshovikami dzherelo otrimavshi garantiyi zberezhennya Kazahskoyi avtonomiyi U 1920 r teritoriya Kazahstanu bula progoloshena avtonomnoyu socialistichnoyu respublikoyu Kazahska nacionalna elita sho skladalasya perevazhno z lideriv Alash Ordi uvijshla do skladu miscevih organiv vladi dzherelo Na pochatku 1920 h rokiv krayina perezhila zhahlivij golod yakij zabrav zhittya vid 1 do 3 miljoniv kazahiv 26 serpnya 1920 VCVK ta Radnarkom RRFSR prijnyali dekret Pro utvorennya Avtonomnoyi Kirgizkoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki u skladi RRSFR zi stoliceyu u m Orenburg do yakoyi uvijshli teritoriyi Akmolinskoyi Semipalatinskoyi Turgajskoyi Uralskoyi oblastej a takozh naseleni kazahami chastini Zakaspijskoyi oblasti ta Astrahanskoyi i Orenburzkoyi gubernij Pislya zasnuvannya SRSR 1922 1923 Kazahstan buv vklyuchenij do nogo yak Kirgizka Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika ASRR Cya nazva zalishalasya za respublikoyu do 1925 roku U kvitni 1925 roku rishennyam 5 go Vsekazakskogo z yizdu Rad Kirgizka ASRR bula perejmenovana na Kazaksku Avtonomnu Socialistichnu Radyansku Respubliku Div Kartu azijskoyi chastini S R S R Stolicya bula perevedena iz Orenburga do Kzil Ordi sho zalishalas administrativnim centrom Kazakskoyi ASRR u 1925 1928 rokah Potim stolicya bula perevedena do Alma Ati U 1936 r Kazahska ASRR bula peretvorena v Radyansku Socialistichnu Respubliku RSR u skladi Radyanskogo Soyuzu U 1928 r radyanska vlada vidstoronila usih kazahskih lideriv vid upravlinnya u miscevih organah vladi Bula zapushena programa kolektivizaciyi silskogo gospodarstva sho peredbachala konfiskaciyu majna i ob yednannya vsih ornih zemel u kolektivni j radyanski gospodarstva kolgospi i radgospi Kazahska kultura i sposib zhittya buli faktichno zrujnovani v rezultati derzhavnoyi programi nasilnickogo rozselennya kazahiv U 1950 h rokah Mikita Hrushov pochav zdijsnyuvati derzhavnu kampaniyu z osvoyennya cilinnih zemel metoyu yakoyi bula kultivaciya prostorih zemelnih plosh pivnichnogo Kazahstanu i pivdenno zahidnogo Sibiru Nezvazhayuchi na zagalnij proval programi yiyi rezultatom stalo shvidke peretvorennya pivnichnih pasovishnih rivnin Kazahskoyi respubliki na silskogospodarski ugiddya specializovani na pshenici ta inshih zernovih kulturah Takozh u 1950 h rr v shidnij i centralnij chastini Kazahskoyi RSR buv zasnovanij kosmichnij centr Kosmodrom Bajkonur Krim togo stvoryuvalisya poligoni dlya yadernih viprobuvan poblizu m Semipalatinsk zaraz Semej na shodi i velichezni promislovi zoni na pivnochi ta shodi respubliki U 1986 r pershim sekretarem Komunistichnoyi partiyi Kazahstanu buv priznachenij rosiyanin Gennadij Kolbin Ce viklikalo buryu protestiv tisyach kazahstanciv v Almati yaki vistupali proti zmishennya z posadi Dinmuhameda Kunayeva kerivnika respubliki z 1960 h rokiv Dani pro tochnu kilkist lyudej zagiblih pid chas zakolotu 16 grudnya 1986 roku koli tisyachi molodih lyudej perevazhno studentiv vijshli z protestom na centralnu ploshu Almati dosi ne vidomi U 1989 r Kolbina bulo perevedeno do Moskvi i na posadu pershogo sekretarya Kompartiyi Kazahstanu bulo priznacheno Nursultana Nazarbayeva U berezni 1990 r Verhovna Rada Kazahskoyi RSR zakonodavchij organ respubliki obrala Nazarbayeva na posadu pershogo prezidenta Kazahskoyi respubliki U grudni 1991 r Nazarbayev zdobuv bezzaperechnu peremogu na pershih demokratichnih prezidentskih viborah respubliki nabravshi 95 vidsotkiv golosiv Nezalezhnist Kazahstanu bula progoloshena trohi piznishe u tomu zh misyaci nezadovgo do rozpadu SRSR Golod 1932 1933 rokivGolod 1932 1933 rokiv golod v silskih rajonah KazSSR Masova zagibel silskogo naselennya Kazahstanu perevazhnu bilshist yakogo stanovili kazahi 1 5 mln osib NaukaU respublici v svij chas pracyuvala Akademiya nauk Kazahskoyi RSR Div takozhIstoriya Kazahstanu SRSR Administrativnij podil SRSRVinoskiKazahskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika V Istoricheskij ocherk V kn Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 3 e izd T 11 S 152 Kazakskaya Avtonomnaya Socialisticheskaya Sovetskaya Respublika Stattya u kn Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom tretij Drofy Kovalik M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1929 S 607 615 Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom tretij Drofy Kovalik M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1929 S 814 815