Геннадій Васильович Колбін рос Геннадий Васильевич Колбин 7 травня 1927 15 січня 1998 радянський партійний діяч перший с

Геннадій Васильович Колбін (рос. Геннадий Васильевич Колбин; 7 травня 1927 — 15 січня 1998) — радянський партійний діяч, перший секретар ЦК Компартії Казахстану від 1986 до 1989 року. Депутат Верховної ради СРСР 7—11-го скликань, Казахської РСР та Грузинської РСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1981 роках. Член ЦК КПРС у 1981—1990 роках.

Колбін Геннадій Васильович

Прапор

12-й Перший секретар ЦК Компартії Казахстану

16 грудня 1986 — 22 червня 1989 року

Попередник:

Дінмухамед Кунаєв

Наступник:

Нурсултан Назарбаєв

Народження:

7 травня 1927
Нижній Тагіл, Уральська область, РСФРР, СРСР

Смерть:

15 січня 1998 (70 років)
Москва, Росія

Поховання:

Троєкуровське кладовище

Країна:

СРСР і Росія

Освіта:

^d

Партія:

КПРС

Нагороди:

Життєпис

У 1942—1943 роках працював шевцем у Нижньому Тагілі. Там само в 1943—1947 роках навчався в гірничо-металургійному технікумі. Після здобуття освіти працював до 1959 року на заводі в рідному місті. 1955 року заочно закінчив Уральський політехнічний інститут імені С. М. Кірова, навчався в аспірантурі.

1959 року став секретарем парткому на заводі. Від 1959 до 1962 року — другий, потім — перший секретар Ленінського райкому КПРС Нижнього Тагіла. В 1962—1970 роках обіймав посаду спочатку другого, а потім першого секретаря Нижньотагільського міськкому КПРС.

Від 1970 по 1971 рік — секретар, з 6 січня 1971 по 15 квітня 1975 року — 2-й секретар Свердловського обласного комітету КПРС.

14 квітня 1975 — 6 січня 1984 року — 2-й секретар ЦК КП Грузії.

15 грудня 1983 — 12 січня 1987 року — 1-й секретар Ульяновського обласного комітету КПРС. За його ініціативою в Ульяновську відкрили Центр мікроелектроніки, філію МДУ, а також ухвалили рішення про будівництво нового мосту через Волгу.

16 грудня 1986 — 22 червня 1989 року — 1-й секретар ЦК КП Казахстану. Його призначення на цю посаду спричинило Грудневе повстання (Желтоксан).

7 червня 1989 — 26 грудня 1990 року — голова Комітету народного контролю СРСР.

З грудня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

У 1992—1998 роках — голова Ради директорів ВАТ «Мосуралбанк».

Нагороди

Джерела

Большой энциклопедический словарь: в 2-х т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — М. : Советская энциклопедия, 1991. (рос.)