Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоахимсталер (нім. Joachimstaler) — велика срібна монета вагою 31,7 г, що чеканилась в першій половині XVI століття в богемському місті Йоахимсталь. Вартість срібла в монеті дорівнювала вартості золота в одному рейнському гульдені. Від скороченої назви йоахимсталера виник термін талер, який поширився на усі монети такого типу.
| Йоахимсталер | |||
|---|---|---|---|
| нім. Joachimstaler | |||
| |||
Передумови появи
У 1486 році ерцгерцог Тироля Сигізмунд, у зв'язку з нестачею золота і водночас наявністю срібних копалень у своїй державі, випустив велику срібну монету, яка за вартістю срібла (31,7 г. 935 проби), була еквівалентна золотому рейнському гульдену. За своєю суттю карбування срібного гульдену стало першою спробою у Європі замінити золоті монети на срібні аналоги з рівною вартостю .
Нова монета отримала назву «гульденгрош» (дослівно — золотий грош) і стала відома скорочено як «гульдинер». Поява великої срібної грошової одиниці відповідала потребам тогочасної Європи , проте спочатку такі монети випускалися мізерними тиражами і по суті виконували донативні, тобто подарункові функції. Першим гульденгрошем, який набув широкого вжитку стала монета, що карбувалась у 1500—1525 роках в Саксонії. Вміст чистого срібла у ній було зменшено до 27,4 г, щоб при співвідношенні вартості срібла до золота, яке на той час складало 10,8 до 1, вартість цієї монети повністю відповідала вартості рейнського гульдена, що містив 2,54 г золота. Саме саксонський гульдинер з вагою, адаптованої до кельнської марки, став прямим прообразом майбутнього йоахимсталера. Згодом, коли назва «талер» стала загальновживаною, цей саксонський гульденгрош, завдяки характерним головним уборам зображених на монеті монархів, отримав розмовну назву «клапмютценталер» (нім. Klappmützentaler) .
Історія
У 1510—1512 роках в області Рудних гір на заході Богемського королівства було відкрито багаті родовища срібла. За наказом місцевого правителя, барона [de] у 1516 році було засновано селище рудокопів, яке отримало назву Таль (від нім. Tal — долина). Наступного, 1517 року, поселення, що збільшилось до розмірів міста, було перейменоване на Йоахимсталь (нім. Joachimsthal, дослівно — Йоакимова долина) на честь покровителя рудокопів святого Йоакима.
Офіційно постановою від 9 січня 1520 року чеський парламент дозволив графу Шліку карбувати «великі гроші вартістю рейнського золотого гульдена, його половини та чверті». Король Богемії Людовик Ягеллончик підтвердив привілеї Шліка для Йоахимсталя, але нічого не вказав щодо надання монетного привілея, тобто формально ніколи не схвалював карбування монет Шліка, а лише допускав його.
Вже в 1520 році було випущено близько 61,5 тисяч великих срібних монет за типом гульдинера і в подальших роках їх карбування тривало. До 1527 року продуктивність монетного двору зросла до 208 593 талерів. Монети, карбовані у Йоахимталі мали вагу в 29,25-29,5 г і містили близько 27,2 г чистого срібла. Монети мали характерний дизайн: на аверсі містилось зображення святого Йоакима, а на реверсі — геральдичний богемський лев і титул короля Людовика. Крім повновісних талерів, карбувалися монети вартістю в чверть або півталера, але лише у виняткових випадках. У 1520 році було викарбувано невелику кількість монет номіналом у два, три та чотири талери.
У 1525 році повстання гірників Йоахимсталя мало негативний вплив на карбування. Це повстання було частиною Селянської війни в Німеччині (1524—1526), що призвела до масштабних грабежів в інших гірських містечках.
У 1526 році Стефан Шлик взяв участь у невдалій для християн битві з турками при Мохачі і загинув у ній разом зі своїм сюзереном Людовиком Ягеллончиком, останнім королем Богемії з династії Ягеллонів. Ситуацією скористався ерцгерцог Австрії Фердинанд I Габсбург, дружина якого, Анна Ягеллонка залишилась спадкоємицею Богемського престолу. У лютому 1527 року у Празі відбулася коронація Фердинанда корлем.
У 1528 року родину покійного графа Шлика було позбавлено права карбувати власні монети, а монетний двір у Йоахимсталі став королівським. Замість святого Йоакима на монетах стали зображати портрет Фердинанда. З 1534 кількість срібла в йоахимсталерах було знижено з 27,2 до 26,39 грам при збереженні загальної ваги монети в 29,5 грам. У 1547 році під час Шмалькальденської війни місто було пограбовано. Сімейство Шлик, яке брало участь у війні на боці протестантів проти короля, назавжди втратило право на володіння Йоахимсталем.
У зв'язку зі зміною дизайну великої срібної монети, що чеканилася в Йоахимсталі, в ряді джерел часом закінчення випуску йоахимсталерів називається 1528 рік.
Кількість викарбованих йоахимсталерів
У літературі стверджується, що всього було викарбувано більше двох мільйонів йоахимсталерів. Згідно з матеріалами Лейпцизької перевірки, з травня 1520 по квітень 1528 було вибито 2,08 мільйона йоахимсталерів (включаючи дрібніші номінали). За весь період карбування (кінець 1519 — весна 1528) можна розраховувати на близько 2,2 мільйона йоахимсталерів. Безсумнівно, що в 1519 році було відкарбовано лише невелику кількість йоахимсталерів, оскільки карбування почалося лише наприкінці року. Також у 1525 році через повстання гірників було викарбувано менше монет.
Вплив йоахимсталера на грошовий обіг
За середньовічними мірками, тираж нових гульдинерів був величезний. Всього до 1545 з срібла копалень Йоахимсталя було викарбувано більше 3 млн екземплярів йоахімсталерів. Це принесло не лише колосальний дохід сімейству Шликів, але й призвело до їхнього поширення по всій Німеччині, Чехії та Угорщині, а також за їх межами. Велика кількість характерних нових монет призвела до того, що їх почали називати за місцем карбування «Йоахимсталерами» або скорочено «талерами». Ця назва пізніше перейшла на всі типи гульденгрошів. В інших країнах назва трансформувалась в долар, даальдер, дальдре, далер, талеро, таларі, толар, талер. За зразком талерів карбувалися такі монети, як песо, піастр, екю, крона, рубль та багато інших.
У Росії її за основу для назви монети було взято не друга, а перша частина слова. В результаті великі срібні монети, що потрапляли з Європи, отримали назву «єфімків».
Див. також
Примітки
- (нім.). Большой лексикон монет нім. Das große Münzen-Lexikon. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
- Фенглер, 1993, «Талер».
- Махун, 2014, с. 23.
- Hammer P. Zur Entstehung des Talers // Geo. Alp.. — 2007. — Bd. 1 (17 Juli). — S. 53—57. з джерела 4 вересня 2014.
- (нім.). Большой лексикон монет нім. Das große Münzen-Lexikon. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 14 вересня 2014.
- Махун С. Г., Пядышев Д. А. Шведский след в нумизматике: от Густава I Ваза до Карла XII // Монета талер. История, стиль, легенды, искусство гравёров, портреты великих … — К. : Украинская академия геральдики, товарного знака и логотипов, 2014. — 407 с. — .
- Махун, 2014, с. 25—26.
- Kunker, 2014, с. 208.
- Максимов, 1981.
- Махун, 2014, с. 26.
- Махун, 2014, с. 30.
- Ferdinand I, roman king since 1531, emperor 1556-1564 (англ.). www.coingallery.de. оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 2 вересня 2014.
- Фенглер, 1993, «Иоахимсталер».
- Махун, 2014, с. 30—31.
- (нім.). Большой лексикон монет нім. Das große Münzen-Lexikon. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 16 лютого 2014.
- Махун, 2014, с. 26—28.
- Фенглер, 1993, «Ефимок».
Література
- Максимов М. М. Чехия // Очерк о серебре. — 3-е изд. перераб. и доп. — М. : Недра, 1981. — 207 с.
- Зварич В.В. Нумизматический словарь. — 4-е изд. — Львов : Высшая школа, 1980.
- Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — .
- Махун С. Г., Пядышев Д. А. Монета талер. История, стиль, легенды, искусство гравёров, портреты великих ... — К. : Украинская академия геральдики, товарного знака и логотипов, 2014. — 407 с. — .
- Schlick, Grafen // Künker Auktion 246 Münzen und Medaillen aus Mittelalter und Neuzeit u. a. Spezialsammlungen China, Malta und Mansfeld. — Numismatischer Verlag Fritz-Rudolf Künker, 2014. — P. 208—209.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Joahimstaler nim Joachimstaler velika sribna moneta vagoyu 31 7 g sho chekanilas v pershij polovini XVI stolittya v bogemskomu misti Joahimstal Vartist sribla v moneti dorivnyuvala vartosti zolota v odnomu rejnskomu guldeni Vid skorochenoyi nazvi joahimstalera vinik termin taler yakij poshirivsya na usi moneti takogo tipu Joahimstaler nim Joachimstaler Joahimstaler 1525 Avers Zobrazhennya svyatogo Joakima Napivkrugovij napis AR gento DOM i SLI c STE phanus E t 7 FRA tres COM es D ominus BA ssani Sriblo z volodin Stefana Shlika ta 7 brativ grafiv Bassano Revers Geraldichnij lev gerb Chehiyi Napivkrugovij napis LVDOVICVS PRIM vs D ei GRACIA REX BO hemiae Lyudovik Pershij milistyu Bozheyu korol Bogemiyi Peredumovi poyaviGuldengrosh kurfyursta Saksoniyi Fridriha III Klapmyutcentaler proobraz joahimstalera 41 mm 28 86 g Karbovanij bilya 1508 1525 rr U 1486 roci ercgercog Tirolya Sigizmund u zv yazku z nestacheyu zolota i vodnochas nayavnistyu sribnih kopalen u svoyij derzhavi vipustiv veliku sribnu monetu yaka za vartistyu sribla 31 7 g 935 probi bula ekvivalentna zolotomu rejnskomu guldenu Za svoyeyu suttyu karbuvannya sribnogo guldenu stalo pershoyu sproboyu u Yevropi zaminiti zoloti moneti na sribni analogi z rivnoyu vartostyu Nova moneta otrimala nazvu guldengrosh doslivno zolotij grosh i stala vidoma skorocheno yak guldiner Poyava velikoyi sribnoyi groshovoyi odinici vidpovidala potrebam togochasnoyi Yevropi prote spochatku taki moneti vipuskalisya mizernimi tirazhami i po suti vikonuvali donativni tobto podarunkovi funkciyi Pershim guldengroshem yakij nabuv shirokogo vzhitku stala moneta sho karbuvalas u 1500 1525 rokah v Saksoniyi Vmist chistogo sribla u nij bulo zmensheno do 27 4 g shob pri spivvidnoshenni vartosti sribla do zolota yake na toj chas skladalo 10 8 do 1 vartist ciyeyi moneti povnistyu vidpovidala vartosti rejnskogo guldena sho mistiv 2 54 g zolota Same saksonskij guldiner z vagoyu adaptovanoyi do kelnskoyi marki stav pryamim proobrazom majbutnogo joahimstalera Zgodom koli nazva taler stala zagalnovzhivanoyu cej saksonskij guldengrosh zavdyaki harakternim golovnim uboram zobrazhenih na moneti monarhiv otrimav rozmovnu nazvu klapmyutcentaler nim Klappmutzentaler IstoriyaU 1510 1512 rokah v oblasti Rudnih gir na zahodi Bogemskogo korolivstva bulo vidkrito bagati rodovisha sribla Za nakazom miscevogo pravitelya barona de u 1516 roci bulo zasnovano selishe rudokopiv yake otrimalo nazvu Tal vid nim Tal dolina Nastupnogo 1517 roku poselennya sho zbilshilos do rozmiriv mista bulo perejmenovane na Joahimstal nim Joachimsthal doslivno Joakimova dolina na chest pokrovitelya rudokopiv svyatogo Joakima Oficijno postanovoyu vid 9 sichnya 1520 roku cheskij parlament dozvoliv grafu Shliku karbuvati veliki groshi vartistyu rejnskogo zolotogo guldena jogo polovini ta chverti Korol Bogemiyi Lyudovik Yagellonchik pidtverdiv privileyi Shlika dlya Joahimstalya ale nichogo ne vkazav shodo nadannya monetnogo privileya tobto formalno nikoli ne shvalyuvav karbuvannya monet Shlika a lishe dopuskav jogo Vzhe v 1520 roci bulo vipusheno blizko 61 5 tisyach velikih sribnih monet za tipom guldinera i v podalshih rokah yih karbuvannya trivalo Do 1527 roku produktivnist monetnogo dvoru zrosla do 208 593 taleriv Moneti karbovani u Joahimtali mali vagu v 29 25 29 5 g i mistili blizko 27 2 g chistogo sribla Moneti mali harakternij dizajn na aversi mistilos zobrazhennya svyatogo Joakima a na reversi geraldichnij bogemskij lev i titul korolya Lyudovika Krim povnovisnih taleriv karbuvalisya moneti vartistyu v chvert abo pivtalera ale lishe u vinyatkovih vipadkah U 1520 roci bulo vikarbuvano neveliku kilkist monet nominalom u dva tri ta chotiri taleri U 1525 roci povstannya girnikiv Joahimstalya malo negativnij vpliv na karbuvannya Ce povstannya bulo chastinoyu Selyanskoyi vijni v Nimechchini 1524 1526 sho prizvela do masshtabnih grabezhiv v inshih girskih mistechkah U 1526 roci Stefan Shlik vzyav uchast u nevdalij dlya hristiyan bitvi z turkami pri Mohachi i zaginuv u nij razom zi svoyim syuzerenom Lyudovikom Yagellonchikom ostannim korolem Bogemiyi z dinastiyi Yagelloniv Situaciyeyu skoristavsya ercgercog Avstriyi Ferdinand I Gabsburg druzhina yakogo Anna Yagellonka zalishilas spadkoyemiceyu Bogemskogo prestolu U lyutomu 1527 roku u Prazi vidbulasya koronaciya Ferdinanda korlem U 1528 roku rodinu pokijnogo grafa Shlika bulo pozbavleno prava karbuvati vlasni moneti a monetnij dvir u Joahimstali stav korolivskim Zamist svyatogo Joakima na monetah stali zobrazhati portret Ferdinanda Z 1534 kilkist sribla v joahimstalerah bulo znizheno z 27 2 do 26 39 gram pri zberezhenni zagalnoyi vagi moneti v 29 5 gram U 1547 roci pid chas Shmalkaldenskoyi vijni misto bulo pograbovano Simejstvo Shlik yake bralo uchast u vijni na boci protestantiv proti korolya nazavzhdi vtratilo pravo na volodinnya Joahimstalem U zv yazku zi zminoyu dizajnu velikoyi sribnoyi moneti sho chekanilasya v Joahimstali v ryadi dzherel chasom zakinchennya vipusku joahimstaleriv nazivayetsya 1528 rik Kilkist vikarbovanih joahimstalerivKartina Lukasa Kranaha Yudif z golovoyu Oloferna 1530 Kapelyuh Yudif prikrashenij joahimstalerom z imenem zagiblogo za 4 roki do stvorennya kartini korolya Lyudovika U literaturi stverdzhuyetsya sho vsogo bulo vikarbuvano bilshe dvoh miljoniv joahimstaleriv Zgidno z materialami Lejpcizkoyi perevirki z travnya 1520 po kviten 1528 bulo vibito 2 08 miljona joahimstaleriv vklyuchayuchi dribnishi nominali Za ves period karbuvannya kinec 1519 vesna 1528 mozhna rozrahovuvati na blizko 2 2 miljona joahimstaleriv Bezsumnivno sho v 1519 roci bulo vidkarbovano lishe neveliku kilkist joahimstaleriv oskilki karbuvannya pochalosya lishe naprikinci roku Takozh u 1525 roci cherez povstannya girnikiv bulo vikarbuvano menshe monet Vpliv joahimstalera na groshovij obigZa serednovichnimi mirkami tirazh novih guldineriv buv velicheznij Vsogo do 1545 z sribla kopalen Joahimstalya bulo vikarbuvano bilshe 3 mln ekzemplyariv joahimstaleriv Ce prineslo ne lishe kolosalnij dohid simejstvu Shlikiv ale j prizvelo do yihnogo poshirennya po vsij Nimechchini Chehiyi ta Ugorshini a takozh za yih mezhami Velika kilkist harakternih novih monet prizvela do togo sho yih pochali nazivati za miscem karbuvannya Joahimstalerami abo skorocheno talerami Cya nazva piznishe perejshla na vsi tipi guldengroshiv V inshih krayinah nazva transformuvalas v dolar daalder daldre daler talero talari tolar taler Za zrazkom taleriv karbuvalisya taki moneti yak peso piastr ekyu krona rubl ta bagato inshih U Rosiyi yiyi za osnovu dlya nazvi moneti bulo vzyato ne druga a persha chastina slova V rezultati veliki sribni moneti sho potraplyali z Yevropi otrimali nazvu yefimkiv Div takozhRejhstaler Yakobstaler TalerPrimitki nim Bolshoj leksikon monet nim Das grosse Munzen Lexikon Arhiv originalu za 13 bereznya 2014 Procitovano 12 bereznya 2014 Fengler 1993 Taler Mahun 2014 s 23 Hammer P Zur Entstehung des Talers Geo Alp 2007 Bd 1 17 Juli S 53 57 z dzherela 4 veresnya 2014 nim Bolshoj leksikon monet nim Das grosse Munzen Lexikon Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 14 veresnya 2014 Mahun S G Pyadyshev D A Shvedskij sled v numizmatike ot Gustava I Vaza do Karla XII Moneta taler Istoriya stil legendy iskusstvo gravyorov portrety velikih K Ukrainskaya akademiya geraldiki tovarnogo znaka i logotipov 2014 407 s ISBN 978 966 8153 84 6 Mahun 2014 s 25 26 Kunker 2014 s 208 Maksimov 1981 Mahun 2014 s 26 Mahun 2014 s 30 Ferdinand I roman king since 1531 emperor 1556 1564 angl www coingallery de originalu za 15 chervnya 2015 Procitovano 2 veresnya 2014 Fengler 1993 Ioahimstaler Mahun 2014 s 30 31 nim Bolshoj leksikon monet nim Das grosse Munzen Lexikon Arhiv originalu za 2 listopada 2013 Procitovano 16 lyutogo 2014 Mahun 2014 s 26 28 Fengler 1993 Efimok LiteraturaMaksimov M M Chehiya Ocherk o serebre 3 e izd pererab i dop M Nedra 1981 207 s Zvarich V V Numizmaticheskij slovar 4 e izd Lvov Vysshaya shkola 1980 Fengler H Girou G Unger V Slovar numizmata Otv red V M Potin 2 e izd pererab i dop M Radio i svyaz 1993 ISBN 5 256 00317 8 Mahun S G Pyadyshev D A Moneta taler Istoriya stil legendy iskusstvo gravyorov portrety velikih K Ukrainskaya akademiya geraldiki tovarnogo znaka i logotipov 2014 407 s ISBN 978 966 8153 84 6 Schlick Grafen Kunker Auktion 246 Munzen und Medaillen aus Mittelalter und Neuzeit u a Spezialsammlungen China Malta und Mansfeld Numismatischer Verlag Fritz Rudolf Kunker 2014 P 208 209