Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йон Будай-Деляну (рум. Ioan Budai-Deleanu; 6 січня 1760, Чигмеу, Хунедоара, князівство Трансільванія — 24 серпня 1820, Львів, Австрійська імперія) — румунський греко-католицький, прозаїк, поет, філолог , лінгвіст, етнограф, історик і правознавець. Доктор філософії. Активний учасник «Трансільванської школи». Один з румунських просвітителів.
| Йон Будай-Деляну | ||||
|---|---|---|---|---|
| рум. Ioan Budai-Deleanu | ||||
 | ||||
| Народився | 6 січня 1760[1][2][3] Чигмеу, Джоаджу, Гунедоара, Румунія | |||
| Помер | 24 серпня 1820[2][3] (60 років) Львів, Австрійська імперія | |||
| Країна |  Австрійська імперія | |||
| Діяльність | філолог, історик, письменник, прозаїк, поет, мовознавець, етнолог, юридичний навчальний заклад, романіст, перекладач, богослов | |||
| Alma mater | Віденський університет (1779) | |||
| Конфесія | Румунська греко-католицька церква | |||
| | ||||
 Йон Будай-Деляну у Вікісховищі | ||||
Біографія
Син греко-католицького священика. З 1772 року навчався в греко-католицькій богословській семінарії в Блажі, а потім на факультеті філософії Віденського університету (1777-1779). Отримавши філософську, правову і теологічну освіту, зумів захистити докторську дисертацію, що було для корінного румунського населення в ті часи винятковою рідкістю.
В подальшому працював у Відні на посаді псаломщика церкви святої Варвари. Протягом 1780-1785 заявив про себе як про поета. У 1786, покинув австрійську столицю і поїхав до Блажу, де зайняв місце професора і префекта з навчальної роботи в місцевій семінарії. Однак незабаром, не знайшовши порозуміння з місцевими клерикальними колами, залишив Блаж і перебрався до Львова, де з 1788 працював судовим секретарем, а в 1797 або 1798 досяг високого рангу імператорського-королівського крайового радника. Зберігав цей пост до кінця життя.
Незважаючи на те що працював більшу частину життя в Апеляційній палаті, під впливом ідей енциклопедистів і Великої французької революції 1789 Будай-Деляну написав ряд творів з питань права, історії, філософії, педагогіки, етнографії, лінгвістики, літератури.
У 1813 відвідав Буковину і залишив, найбільш змістовний опис старообрядовців цього краю («Короткі зауваження про Буковину». Оригінал роботи був написаний німецькою мовою). До сих пір праця Будай-Деляну широко використовується як джерело переважно румунськими та австрійськими істориками, які черпали з неї відомості про соціально-економічне та культурне життя краю на початку XIX століття.
Він автор першої румунської героїко-іронічній поеми «Циганіада».
Творець однієї з систем переказу румунської мови з кирилиці на латиницю.
Вибрана бібліографія
Проза і поезія
- Țiganiada sau Tabăra țiganilor, («Циганіада», Ясси, I, 1875; II, 1877)
- Trei Viteji, (сатирична поема, Бухарест, 1928)
Лінгвістика
- Temeiurile gramaticii românești, (1812)
- Dascălul românesc pentru temeiurile gramaticii românești, (1957)
- Teoria ortografiei românești cu litere latinești
- Fundamenta grammatices linguae romanicae seu ita dictae valachicae, (1812)
- Lexicon românesc-nemțesc și nemțesc-românesc, (Львів, 1818)
- Scrieri lingvistice, (Бухарест, 1970)
Історія
- De originibus populorum Transylvaniae
- De unione trium nationum Transylvaniae
- Kurzgefasste Bemerkungen über Bukovina (1894)
- Hungaros ita describerem
- «Hungari vi armorum Transylvaniam non occuparunt»
Право
- Rândueala judecătorească de obște, (Відень)
- Pravila de obște asupra faptelor rele și pedepsirea (a pedepsirii) lor, (1788)
- Carte de pravilă ce cuprinde legile asupra faptelor rele, (Чернівці, 1807)
- Codul penal, (Львів, 1807)
- Codul civil, (Львів, 1812)
- Pedagogice
- Carte trebuincioasă pentru dascălii școalelor de jos, (Відень, 1786)
Посилання
- Статья в Краткой литературной энциклопедии [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Ioan Budai-Deleanu biografie completa [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- S-a întâmplat într-o zi de 6 ianuarie
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Budaj Jon Budaj Delyanu rum Ioan Budai Deleanu 6 sichnya 1760 Chigmeu Hunedoara knyazivstvo Transilvaniya 24 serpnya 1820 Lviv Avstrijska imperiya rumunskij greko katolickij prozayik poet filolog lingvist etnograf istorik i pravoznavec Doktor filosofiyi Aktivnij uchasnik Transilvanskoyi shkoli Odin z rumunskih prosvititeliv Jon Budaj Delyanurum Ioan Budai DeleanuNarodivsya6 sichnya 1760 1760 01 06 1 2 3 Chigmeu Dzhoadzhu Gunedoara RumuniyaPomer24 serpnya 1820 1820 08 24 2 3 60 rokiv Lviv Avstrijska imperiyaKrayina Avstrijska imperiyaDiyalnistfilolog istorik pismennik prozayik poet movoznavec etnolog yuridichnij navchalnij zaklad romanist perekladach bogoslovAlma materVidenskij universitet 1779 KonfesiyaRumunska greko katolicka cerkva Jon Budaj Delyanu u VikishovishiBiografiyaSin greko katolickogo svyashenika Z 1772 roku navchavsya v greko katolickij bogoslovskij seminariyi v Blazhi a potim na fakulteti filosofiyi Videnskogo universitetu 1777 1779 Otrimavshi filosofsku pravovu i teologichnu osvitu zumiv zahistiti doktorsku disertaciyu sho bulo dlya korinnogo rumunskogo naselennya v ti chasi vinyatkovoyu ridkistyu V podalshomu pracyuvav u Vidni na posadi psalomshika cerkvi svyatoyi Varvari Protyagom 1780 1785 zayaviv pro sebe yak pro poeta U 1786 pokinuv avstrijsku stolicyu i poyihav do Blazhu de zajnyav misce profesora i prefekta z navchalnoyi roboti v miscevij seminariyi Odnak nezabarom ne znajshovshi porozuminnya z miscevimi klerikalnimi kolami zalishiv Blazh i perebravsya do Lvova de z 1788 pracyuvav sudovim sekretarem a v 1797 abo 1798 dosyag visokogo rangu imperatorskogo korolivskogo krajovogo radnika Zberigav cej post do kincya zhittya Nezvazhayuchi na te sho pracyuvav bilshu chastinu zhittya v Apelyacijnij palati pid vplivom idej enciklopedistiv i Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi 1789 Budaj Delyanu napisav ryad tvoriv z pitan prava istoriyi filosofiyi pedagogiki etnografiyi lingvistiki literaturi U 1813 vidvidav Bukovinu i zalishiv najbilsh zmistovnij opis staroobryadovciv cogo krayu Korotki zauvazhennya pro Bukovinu Original roboti buv napisanij nimeckoyu movoyu Do sih pir pracya Budaj Delyanu shiroko vikoristovuyetsya yak dzherelo perevazhno rumunskimi ta avstrijskimi istorikami yaki cherpali z neyi vidomosti pro socialno ekonomichne ta kulturne zhittya krayu na pochatku XIX stolittya Vin avtor pershoyi rumunskoyi geroyiko ironichnij poemi Ciganiada Tvorec odniyeyi z sistem perekazu rumunskoyi movi z kirilici na latinicyu Vibrana bibliografiyaProza i poeziyaȚiganiada sau Tabăra țiganilor Ciganiada Yassi I 1875 II 1877 Trei Viteji satirichna poema Buharest 1928 LingvistikaTemeiurile gramaticii romanești 1812 Dascălul romanesc pentru temeiurile gramaticii romanești 1957 Teoria ortografiei romanești cu litere latinești Fundamenta grammatices linguae romanicae seu ita dictae valachicae 1812 Lexicon romanesc nemțesc și nemțesc romanesc Lviv 1818 Scrieri lingvistice Buharest 1970 IstoriyaDe originibus populorum Transylvaniae De unione trium nationum Transylvaniae Kurzgefasste Bemerkungen uber Bukovina 1894 Hungaros ita describerem Hungari vi armorum Transylvaniam non occuparunt PravoRandueala judecătorească de obște Viden Pravila de obște asupra faptelor rele și pedepsirea a pedepsirii lor 1788 Carte de pravilă ce cuprinde legile asupra faptelor rele Chernivci 1807 Codul penal Lviv 1807 Codul civil Lviv 1812 Pedagogice Carte trebuincioasă pentru dascălii școalelor de jos Viden 1786 PosilannyaStatya v Kratkoj literaturnoj enciklopedii 6 listopada 2016 u Wayback Machine Ioan Budai Deleanu biografie completa 25 kvitnya 2017 u Wayback Machine PrimitkiS a intamplat intr o zi de 6 ianuarie Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563