Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Шкода Йозеф Шкода нім Josef von Škoda Joseph Ritter von Škoda ав

Йозеф Шкода

Йозеф Шкода
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Шкода.

Йозеф Шкода (нім. Josef von Škoda / Joseph Ritter von Škoda) — австрійський лікар і науковець.

Йозеф Шкода
чеськ. Joseph Škoda
image
Народився10 грудня 1805(1805-12-10)[1][2][…]
Пльзень, Пльзень-місто, Чехія[1][4][…]
Помер13 червня 1881(1881-06-13)[1][2][…] (75 років)
Відень, Австро-Угорщина[1][6]
Країнаimage Австрійська імперія
Діяльністьлікар, професор, хірург, дерматолог, патологоанатом, педагог, дослідник
Alma materВіденський університет
Галузьвнутрішні захворювання
ЗакладВіденський університет
Відомі учніЕміль Цукеркандль
ЧленствоАвстрійська академія наук
Леопольдина
Брати, сестриd
РодичіЕміль Шкода
image Йозеф Шкода у Вікісховищі

Біографія

Був третім сином у бідній сім'ї. Батько був слюсарем. Оскільки Шкода в дитинстві часто хворів, він вступив до середньої школи в Пльзені лише у дванадцять років. Не було грошей ні на свічки, ні на лампадку, і підліток Шкода проводив вечори, навчаючись при світлі вогню кухонної плити. Щоб відвідувати гімназію, він був змушений давати приватні уроки в підлітковому віці. Також й під час вивчення медицини заробляв гроші, даючи приватні уроки.

З 1825 року він вивчав медицину у Віденському університеті, як і його брат Франц, а також математику та фізику. У 1831 році йому присуджено докторський ступінь на медичному факультеті у Відні. Окрім медицини, вивчав вищу математику та фізику, і склав іспити настільки успішно, що його вчитель, професор Баумгартнер, закликав його присвятити своє життя математиці. У студентські роки він, кажуть, пройшов відстань між Пльзенєм і Віднем туди й назад.

Шкода повернувся до Пльзеня й заснував свою медичну практику. У цей час перша холерна пандемія наближалася до Богемії, і він став богемським окружним фахівцем з холери спочатку в регіоні Хрудім, потім у Курімі й, нарешті, в Пльзені (1831—1832). Він усвідомлював, як мало його формальне навчання в медицині підготувало його до медичної практики, а також те, що в боротьбі з холерою можна досягти більшого за допомогою профілактичних гігієнічних заходів, ніж за допомогою багатьох офіційно рекомендованих ліків.

Після двох років практики в Богемії він повернувся до Відня, де влаштувався безоплатно працювати у відділенні внутрішніх хвороб з осені 1833 року. Також працював у патологоанатомічному відділенні Карла фон Рокітанські та мав з ним тісні професійні стосунки.

Близько 1836 року Шкода почав досліджувати основи перкусії та аускультації, двох методів обстеження в клінічній медицині. Відкриття методу перкуторної діагностики, опубліковане в 1761 році віденським лікарем Леопольдом Ауенбруггером, було тоді забуте, а знання про це вперше було відроджено в 1808 році Жаном-Ніколя Корвізаром, придворним лікарем Наполеона. Рене Лаеннек та його учні Піоррі та Буйо додали до цього методу аускультацію.

Шкода критично оцінив доктрини французької школи медицини, яка розрізняла перкуторні звуки за органом — стегно, печінка, кишки, легені чи будь-який інший — і замінив фізичну класифікацію перкуторного звуку на чотири категорії: від повного до порожнього, від ясного до приглушеного, від тимпаніту до його відсутності, від високого до низького.

Підхід Шкоди базувався виключно на об'єктивному описі фізичних ознак. Він вважав акустичні явища, породжені перкусією, специфічними не для даного органу, а для кількості повітря або рідини. Спираючись на акустичні явища, Шкода намагався пояснити фізичні зміни в органі, а потім, виходячи з анатомічних і патологічних можливостей, дійшов клінічного діагностичного висновку.

У теорії аускультації Шкода вперше відрізнив тони серця від серцевих шумів. На основі порівняльних спостережень за здоровими людьми і хворими на хвороби серця він навчився діагностувати різні такі хвороби за наявністю шумів на окремих клапанах. Оцінював також пульсацію вен шиї та посилення подальшої реверберації в легеневій артерії. Завдяки своєму чіткому опису функціональних змін і симптомів, які супроводжують різні зміни клапанів серця або перикарда, він встановив принципи клінічної фізіології захворювань серця.

Приблизно в 1836 році він відкрив курси перкусії та аускультації для лікарів, які були його єдиним джерелом доходу. Продовжував їх до свого призначення професором у 1846 році. Ці курси незабаром залучили молодих колег з Австрії, а також з інших європейських країн і донесли його доктрини до іноземних університетів.

Незважаючи на те, що він був відомий за кордоном і в європейських інтелектуальних колах, його ідеї навіть старші австрійські лікарі не сприйняли, тому що не могли зрозуміти нові діагностичні процедури. Перш ніж запровадити нову процедуру у Віденській загальній лікарні, необхідно було отримати дозвіл директора та головного лікаря лікарні. За їхньої відсутності й, таким чином, без їхньої згоди Шкода виконав трахеотомію разом зі своїм колегою, відомим хірургом Францем Шухом. Процедура була виконана правильно; тим не менш, Шкода опинився під загрозою втрати медичної ліцензії. На щастя, завдяки його славі, яку в Австрії визнав, зокрема, придворний радник Людвіг Фрайхер фон Тенкіркгайм, відповідальний за придворний комітет із досліджень. Як покарання Шкоду перевели лікарем палати для божевільних, де він пропрацював три місяці. Начальник медичного відділу дозволив йому, однак, продовжити діагностичні дослідження. Тим не менш, Шкода відмовився продовжити свій контракт із Віденською загальною лікарнею і в жовтні 1839 року почав працювати міським лікарем для бідних у Санкт-Ульріху, передмісті Відня.

13 лютого 1840 року, за рекомендацією фон Тенкіргайма, Шкода був призначений на неоплачувану посаду головного лікаря відділення для хворих на туберкульоз, щойно відкритого в загальній лікарні.

Тенкіргайм попросив Шкоду дати ще один висновок щодо французького міністра Ле Дюка де Блакаса, мешканця Відня, у якого інші лікарі поставили діагноз захворювання печінки. Оглядаючи пацієнта Шкода діагностував аневризму черевного відділу аорти. Під час розтину діагноз Шкоди виявився правильним, і Тенкіргайм створив для нього відділення захворювань грудної клітки в Allgemeines Krankenhaus. Пізніше до цього відділення було приєднано відділення шкірних захворювань і внутрішньої медицини. Саме під час перебування тут Шкоди Фердинанд фон Гебра заклав основу своєї пізнішої слави дерматолога.

У 1846 році, завдяки енергійним заходам Карла фон Рокітанські, Шкода нарешті отримав кафедру професора спеціальної патології та терапії у Віденському університеті та став ординарним професором кафедри внутрішньої медицини. Це суперечило бажанням решти медичного факультету. Через два роки, 17 липня 1848 року, Шкода був обраний дійсним членом математико-фізичної секції Королівської академії наук у Відні. Також у 1848 році він почав читати лекції німецькою мовою замість латини, будучи першим професором у Відні, який це зробив.

Шкода майже повністю ліквідував черевний тиф у Відні, забезпечивши будівництво водопроводу з гірських джерел у той час, коли справжня причина цієї хвороби була невідома. Він здійснював профілактичні заходи, будучи молодим лікарем під час епідемії холери в Богемії.

Погано одягнений, нігіліст Йозеф Шкода був чудовим учителем, але, як кажуть, був набагато стриманішим і педантичнішим, ніж Рокітанські, хоча мав ексцентричний шарм. Він повністю знехтував гуманною і психосоматичною стороною хвороби й ставився до пацієнта практично як до піддослідної тварини. Шкода захищав підхід терапевтичного нігілізму і сказав: «хоч хворобу можна описати та діагностувати, ми можемо не знати, як вилікувати її будь-яким способом».

Його терапія була надзвичайно простою на відміну від великої різноманітності лікувальних засобів, які використовувалися в той час, що він вважав марним, оскільки, як показав його досвід, багато хвороб виліковувалися без ліків, лише за допомогою належного медичного нагляду та правильної дієти.

Він роками страждав від тяжкої подагри. Шкода залишив усі свої посади в 1871 році. Студенти та населення Відня вшанували його знаменитим факельним парадом. Помер у Відні через 10 років і був похований на тому ж цвинтарі, що й фон Гебра і фон Рокітанські.

Рокитанські називав його «світлом для тих, хто навчається, взірцем для тих, хто прагне, і скелею для тих, хто зневірився». Доброзичливість Шкоди найкраще демонструє той факт, що, незважаючи на його великий дохід і відому простоту життя, він залишив порівняно невеликі статки, а у своєму заповіті заповів багато низці благодійних установ. Одним із бенефіціарів у його заповіті був двоюрідний брат із Пльзеня Еміль Шкода (1839—1900), засновник автомобільної фабрики «Škoda Holding».

Основні твори

  • Uber Pericarditis in pathologisch-anatomischer und diagnostischer Hinsicht. Written with Jakob Kolletschka (1803—1847). Medicinische Jahrbücher des kaiserlich-königlichen österreichischen Staates, 1834 / Про перикардит з патолого-анатомічної та діагностичної точки зору. Написано разом з Якобом Коллечкою (1803—1847)
  • Ueber die Perkussion. Medicinische Jahrbücher des kaiserlich-königlichen österreichischen Staates, Wien, 1836, 20: 453—473. (new series, volume 9). / Про перкусію
  • Über den Herzstoss und die durch die Herzbewegungen verursachten Töne und über die Anwendung der Perkussion bei Untersuchung der Organe des Unterleibes. Medicinische Jahrbücher des kaiserlich-königlichen österreichischen Staates, Wien, 1837, 22: 227—266. / Про серцебиття і звуки, спричинені рухами серця, про застосування перкусії при дослідженні органів черевної порожнини.
  • Anwendung der Perkussion bei Untersuchung der Organe des Unterleibes. Written with A. Dobler. Medicinische Jahrbücher des kaiserlich-königlichen österreichischen Staates, Wien, 1838, 24: 5-46. / Застосування перкусії при дослідженні органів черевної порожнини.
  • Untersuchungsmethode zur Bestimmung des Zustandes des Herzens. Medicinische Jahrbücher des kaiserlich-königlichen österreichischen Staates, 1839, 27: 528—559. / Метод обстеження для визначення стану серця.
  • Über Abdominaltyphus und dessen Behandlung mit Alumen crudum. Medicinische Jahrbücher des kaiserlich-königlichen österreichischen Staates, volume 15, 1838. / Про черевний тиф і лікування його алюменом крудумом.
  • Untersuchungsmethode zur Bestimmung des Zustandes des Herzens. Medicinische Jahrbücher des kaiserlich-königlichen österreichischen Staates, volume 18, 1839. / Метод обстеження для визначення стану серця.
  • Ueber Pericarditis in pathologischer und diagnostischer Beziehung. Written with Jakob Kolletschka. Medicinische Jahrbücher des kaiserlich-königlichen österreichischen Staates, 1839, 28: 55-74, 227—272, 397—433./ Про перикардит у патолого-діагностичному плані. Написано разом з Якобом Коллечкой.
  • Über Piorrys Semiotik und Diagnostik. Medicinische Jahrbücher des kaiserlich-königlichen österreichischen Staates, volume 18, 1839./ Про семіотику та діагностику Піоррі.
  • Über die Diagnose der Herzklappenfehler. Medicinische Jahrbücher des kaiserlich-königlichen österreichischen Staates. New series, volume 21, 1840. / Про діагностику вад клапанів серця.
  • Abhandlung über Perkussion und Auskultation. 271 pages. Wien, J. G. Ritter von Mösle Witwe & Braumüller, 1839. 6th edition, 1864. / Трактат про перкусію та аускультацію.
  • Ueber die Pleura- und Herzbeutelergüsse. Medicinische Jahrbücher des kaiserlich-königlichen österreichischen Staates, 1842. (разом з Францем Шухом) / Про плевральний і перикардіальний випоти.
  • Auszug aus der Eintrittsrede. Zeitschrift der Gesellschaft der Aerzte in Wien, 1847, 3: 258—265. / Уривок зі вступного слова.
  • Erscheinungen, aus denen sich die Verwachsung des Herzens mit dem Herzbeutel am lebenden Menschen erkennen lässt. Reprint of the Royal Academy of Sciences (mathematics-natural history class) session, November 1851. /Явища, за якими у живої людини можна розпізнати зрощення серця з перикардом.
  • Fälle von Lungenbrand behandelt und geheilt durch einathmen von Terpentinöldampfen. Zeitschrift der Gesellschaft der Aerzte in Wien, 1853, 9: 445-447. / Випадки гангрени лікуються і виліковуються вдиханням парів скипидару.
  • Ueber die Funktion der Vorkammern des Herzens und über den Einfluss der Kontraktionskraft der Lunge und der Respirationsbewegungen auf die Blutzirkulation. Zeitschrift der Gesellschaft der Aerzte in Wien, 1853, 9: 193-213. / Про функцію передсердь серця і про вплив сили скорочення легенів і дихальних рухів на кровообіг.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119034603 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Who Named It?
    d:Track:Q66683
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  6. regional database of the Pilsen City Library
    d:Track:Q125545196

Джерела

  • Gabriela Schmidt-Wyklicky: Skoda, Joseph. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 24, Duncker & Humblot, Berlin 2010, , S. 487 f. [1] (нім.)
  • (Whonamedit?) Josef Skoda [2] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Shkoda Jozef Shkoda nim Josef von Skoda Joseph Ritter von Skoda avstrijskij likar i naukovec Jozef Shkodachesk Joseph SkodaNarodivsya10 grudnya 1805 1805 12 10 1 2 Plzen Plzen misto Chehiya 1 4 Pomer13 chervnya 1881 1881 06 13 1 2 75 rokiv Viden Avstro Ugorshina 1 6 Krayina Avstrijska imperiyaDiyalnistlikar profesor hirurg dermatolog patologoanatom pedagog doslidnikAlma materVidenskij universitetGaluzvnutrishni zahvoryuvannyaZakladVidenskij universitetVidomi uchniEmil CukerkandlChlenstvoAvstrijska akademiya nauk LeopoldinaBrati sestridRodichiEmil Shkoda Jozef Shkoda u VikishovishiBiografiyaBuv tretim sinom u bidnij sim yi Batko buv slyusarem Oskilki Shkoda v ditinstvi chasto hvoriv vin vstupiv do serednoyi shkoli v Plzeni lishe u dvanadcyat rokiv Ne bulo groshej ni na svichki ni na lampadku i pidlitok Shkoda provodiv vechori navchayuchis pri svitli vognyu kuhonnoyi pliti Shob vidviduvati gimnaziyu vin buv zmushenij davati privatni uroki v pidlitkovomu vici Takozh j pid chas vivchennya medicini zaroblyav groshi dayuchi privatni uroki Z 1825 roku vin vivchav medicinu u Videnskomu universiteti yak i jogo brat Franc a takozh matematiku ta fiziku U 1831 roci jomu prisudzheno doktorskij stupin na medichnomu fakulteti u Vidni Okrim medicini vivchav vishu matematiku ta fiziku i sklav ispiti nastilki uspishno sho jogo vchitel profesor Baumgartner zaklikav jogo prisvyatiti svoye zhittya matematici U studentski roki vin kazhut projshov vidstan mizh Plzenyem i Vidnem tudi j nazad Shkoda povernuvsya do Plzenya j zasnuvav svoyu medichnu praktiku U cej chas persha holerna pandemiya nablizhalasya do Bogemiyi i vin stav bogemskim okruzhnim fahivcem z holeri spochatku v regioni Hrudim potim u Kurimi j nareshti v Plzeni 1831 1832 Vin usvidomlyuvav yak malo jogo formalne navchannya v medicini pidgotuvalo jogo do medichnoyi praktiki a takozh te sho v borotbi z holeroyu mozhna dosyagti bilshogo za dopomogoyu profilaktichnih gigiyenichnih zahodiv nizh za dopomogoyu bagatoh oficijno rekomendovanih likiv Pislya dvoh rokiv praktiki v Bogemiyi vin povernuvsya do Vidnya de vlashtuvavsya bezoplatno pracyuvati u viddilenni vnutrishnih hvorob z oseni 1833 roku Takozh pracyuvav u patologoanatomichnomu viddilenni Karla fon Rokitanski ta mav z nim tisni profesijni stosunki Blizko 1836 roku Shkoda pochav doslidzhuvati osnovi perkusiyi ta auskultaciyi dvoh metodiv obstezhennya v klinichnij medicini Vidkrittya metodu perkutornoyi diagnostiki opublikovane v 1761 roci videnskim likarem Leopoldom Auenbruggerom bulo todi zabute a znannya pro ce vpershe bulo vidrodzheno v 1808 roci Zhanom Nikolya Korvizarom pridvornim likarem Napoleona Rene Laennek ta jogo uchni Piorri ta Bujo dodali do cogo metodu auskultaciyu Shkoda kritichno ociniv doktrini francuzkoyi shkoli medicini yaka rozriznyala perkutorni zvuki za organom stegno pechinka kishki legeni chi bud yakij inshij i zaminiv fizichnu klasifikaciyu perkutornogo zvuku na chotiri kategoriyi vid povnogo do porozhnogo vid yasnogo do priglushenogo vid timpanitu do jogo vidsutnosti vid visokogo do nizkogo Pidhid Shkodi bazuvavsya viklyuchno na ob yektivnomu opisi fizichnih oznak Vin vvazhav akustichni yavisha porodzheni perkusiyeyu specifichnimi ne dlya danogo organu a dlya kilkosti povitrya abo ridini Spirayuchis na akustichni yavisha Shkoda namagavsya poyasniti fizichni zmini v organi a potim vihodyachi z anatomichnih i patologichnih mozhlivostej dijshov klinichnogo diagnostichnogo visnovku U teoriyi auskultaciyi Shkoda vpershe vidrizniv toni sercya vid sercevih shumiv Na osnovi porivnyalnih sposterezhen za zdorovimi lyudmi i hvorimi na hvorobi sercya vin navchivsya diagnostuvati rizni taki hvorobi za nayavnistyu shumiv na okremih klapanah Ocinyuvav takozh pulsaciyu ven shiyi ta posilennya podalshoyi reverberaciyi v legenevij arteriyi Zavdyaki svoyemu chitkomu opisu funkcionalnih zmin i simptomiv yaki suprovodzhuyut rizni zmini klapaniv sercya abo perikarda vin vstanoviv principi klinichnoyi fiziologiyi zahvoryuvan sercya Priblizno v 1836 roci vin vidkriv kursi perkusiyi ta auskultaciyi dlya likariv yaki buli jogo yedinim dzherelom dohodu Prodovzhuvav yih do svogo priznachennya profesorom u 1846 roci Ci kursi nezabarom zaluchili molodih koleg z Avstriyi a takozh z inshih yevropejskih krayin i donesli jogo doktrini do inozemnih universitetiv Nezvazhayuchi na te sho vin buv vidomij za kordonom i v yevropejskih intelektualnih kolah jogo ideyi navit starshi avstrijski likari ne sprijnyali tomu sho ne mogli zrozumiti novi diagnostichni proceduri Persh nizh zaprovaditi novu proceduru u Videnskij zagalnij likarni neobhidno bulo otrimati dozvil direktora ta golovnogo likarya likarni Za yihnoyi vidsutnosti j takim chinom bez yihnoyi zgodi Shkoda vikonav traheotomiyu razom zi svoyim kolegoyu vidomim hirurgom Francem Shuhom Procedura bula vikonana pravilno tim ne mensh Shkoda opinivsya pid zagrozoyu vtrati medichnoyi licenziyi Na shastya zavdyaki jogo slavi yaku v Avstriyi viznav zokrema pridvornij radnik Lyudvig Frajher fon Tenkirkgajm vidpovidalnij za pridvornij komitet iz doslidzhen Yak pokarannya Shkodu pereveli likarem palati dlya bozhevilnih de vin propracyuvav tri misyaci Nachalnik medichnogo viddilu dozvoliv jomu odnak prodovzhiti diagnostichni doslidzhennya Tim ne mensh Shkoda vidmovivsya prodovzhiti svij kontrakt iz Videnskoyu zagalnoyu likarneyu i v zhovtni 1839 roku pochav pracyuvati miskim likarem dlya bidnih u Sankt Ulrihu peredmisti Vidnya 13 lyutogo 1840 roku za rekomendaciyeyu fon Tenkirgajma Shkoda buv priznachenij na neoplachuvanu posadu golovnogo likarya viddilennya dlya hvorih na tuberkuloz shojno vidkritogo v zagalnij likarni Tenkirgajm poprosiv Shkodu dati she odin visnovok shodo francuzkogo ministra Le Dyuka de Blakasa meshkancya Vidnya u yakogo inshi likari postavili diagnoz zahvoryuvannya pechinki Oglyadayuchi paciyenta Shkoda diagnostuvav anevrizmu cherevnogo viddilu aorti Pid chas roztinu diagnoz Shkodi viyavivsya pravilnim i Tenkirgajm stvoriv dlya nogo viddilennya zahvoryuvan grudnoyi klitki v Allgemeines Krankenhaus Piznishe do cogo viddilennya bulo priyednano viddilennya shkirnih zahvoryuvan i vnutrishnoyi medicini Same pid chas perebuvannya tut Shkodi Ferdinand fon Gebra zaklav osnovu svoyeyi piznishoyi slavi dermatologa U 1846 roci zavdyaki energijnim zahodam Karla fon Rokitanski Shkoda nareshti otrimav kafedru profesora specialnoyi patologiyi ta terapiyi u Videnskomu universiteti ta stav ordinarnim profesorom kafedri vnutrishnoyi medicini Ce superechilo bazhannyam reshti medichnogo fakultetu Cherez dva roki 17 lipnya 1848 roku Shkoda buv obranij dijsnim chlenom matematiko fizichnoyi sekciyi Korolivskoyi akademiyi nauk u Vidni Takozh u 1848 roci vin pochav chitati lekciyi nimeckoyu movoyu zamist latini buduchi pershim profesorom u Vidni yakij ce zrobiv Shkoda majzhe povnistyu likviduvav cherevnij tif u Vidni zabezpechivshi budivnictvo vodoprovodu z girskih dzherel u toj chas koli spravzhnya prichina ciyeyi hvorobi bula nevidoma Vin zdijsnyuvav profilaktichni zahodi buduchi molodim likarem pid chas epidemiyi holeri v Bogemiyi Pogano odyagnenij nigilist Jozef Shkoda buv chudovim uchitelem ale yak kazhut buv nabagato strimanishim i pedantichnishim nizh Rokitanski hocha mav ekscentrichnij sharm Vin povnistyu znehtuvav gumannoyu i psihosomatichnoyu storonoyu hvorobi j stavivsya do paciyenta praktichno yak do piddoslidnoyi tvarini Shkoda zahishav pidhid terapevtichnogo nigilizmu i skazav hoch hvorobu mozhna opisati ta diagnostuvati mi mozhemo ne znati yak vilikuvati yiyi bud yakim sposobom Jogo terapiya bula nadzvichajno prostoyu na vidminu vid velikoyi riznomanitnosti likuvalnih zasobiv yaki vikoristovuvalisya v toj chas sho vin vvazhav marnim oskilki yak pokazav jogo dosvid bagato hvorob vilikovuvalisya bez likiv lishe za dopomogoyu nalezhnogo medichnogo naglyadu ta pravilnoyi diyeti Vin rokami strazhdav vid tyazhkoyi podagri Shkoda zalishiv usi svoyi posadi v 1871 roci Studenti ta naselennya Vidnya vshanuvali jogo znamenitim fakelnim paradom Pomer u Vidni cherez 10 rokiv i buv pohovanij na tomu zh cvintari sho j fon Gebra i fon Rokitanski Rokitanski nazivav jogo svitlom dlya tih hto navchayetsya vzircem dlya tih hto pragne i skeleyu dlya tih hto znevirivsya Dobrozichlivist Shkodi najkrashe demonstruye toj fakt sho nezvazhayuchi na jogo velikij dohid i vidomu prostotu zhittya vin zalishiv porivnyano neveliki statki a u svoyemu zapoviti zapoviv bagato nizci blagodijnih ustanov Odnim iz beneficiariv u jogo zapoviti buv dvoyuridnij brat iz Plzenya Emil Shkoda 1839 1900 zasnovnik avtomobilnoyi fabriki Skoda Holding Osnovni tvoriUber Pericarditis in pathologisch anatomischer und diagnostischer Hinsicht Written with Jakob Kolletschka 1803 1847 Medicinische Jahrbucher des kaiserlich koniglichen osterreichischen Staates 1834 Pro perikardit z patologo anatomichnoyi ta diagnostichnoyi tochki zoru Napisano razom z Yakobom Kollechkoyu 1803 1847 Ueber die Perkussion Medicinische Jahrbucher des kaiserlich koniglichen osterreichischen Staates Wien 1836 20 453 473 new series volume 9 Pro perkusiyu Uber den Herzstoss und die durch die Herzbewegungen verursachten Tone und uber die Anwendung der Perkussion bei Untersuchung der Organe des Unterleibes Medicinische Jahrbucher des kaiserlich koniglichen osterreichischen Staates Wien 1837 22 227 266 Pro sercebittya i zvuki sprichineni ruhami sercya pro zastosuvannya perkusiyi pri doslidzhenni organiv cherevnoyi porozhnini Anwendung der Perkussion bei Untersuchung der Organe des Unterleibes Written with A Dobler Medicinische Jahrbucher des kaiserlich koniglichen osterreichischen Staates Wien 1838 24 5 46 Zastosuvannya perkusiyi pri doslidzhenni organiv cherevnoyi porozhnini Untersuchungsmethode zur Bestimmung des Zustandes des Herzens Medicinische Jahrbucher des kaiserlich koniglichen osterreichischen Staates 1839 27 528 559 Metod obstezhennya dlya viznachennya stanu sercya Uber Abdominaltyphus und dessen Behandlung mit Alumen crudum Medicinische Jahrbucher des kaiserlich koniglichen osterreichischen Staates volume 15 1838 Pro cherevnij tif i likuvannya jogo alyumenom krudumom Untersuchungsmethode zur Bestimmung des Zustandes des Herzens Medicinische Jahrbucher des kaiserlich koniglichen osterreichischen Staates volume 18 1839 Metod obstezhennya dlya viznachennya stanu sercya Ueber Pericarditis in pathologischer und diagnostischer Beziehung Written with Jakob Kolletschka Medicinische Jahrbucher des kaiserlich koniglichen osterreichischen Staates 1839 28 55 74 227 272 397 433 Pro perikardit u patologo diagnostichnomu plani Napisano razom z Yakobom Kollechkoj Uber Piorrys Semiotik und Diagnostik Medicinische Jahrbucher des kaiserlich koniglichen osterreichischen Staates volume 18 1839 Pro semiotiku ta diagnostiku Piorri Uber die Diagnose der Herzklappenfehler Medicinische Jahrbucher des kaiserlich koniglichen osterreichischen Staates New series volume 21 1840 Pro diagnostiku vad klapaniv sercya Abhandlung uber Perkussion und Auskultation 271 pages Wien J G Ritter von Mosle Witwe amp Braumuller 1839 6th edition 1864 Traktat pro perkusiyu ta auskultaciyu Ueber die Pleura und Herzbeutelergusse Medicinische Jahrbucher des kaiserlich koniglichen osterreichischen Staates 1842 razom z Francem Shuhom Pro plevralnij i perikardialnij vipoti Auszug aus der Eintrittsrede Zeitschrift der Gesellschaft der Aerzte in Wien 1847 3 258 265 Urivok zi vstupnogo slova Erscheinungen aus denen sich die Verwachsung des Herzens mit dem Herzbeutel am lebenden Menschen erkennen lasst Reprint of the Royal Academy of Sciences mathematics natural history class session November 1851 Yavisha za yakimi u zhivoyi lyudini mozhna rozpiznati zroshennya sercya z perikardom Falle von Lungenbrand behandelt und geheilt durch einathmen von Terpentinoldampfen Zeitschrift der Gesellschaft der Aerzte in Wien 1853 9 445 447 Vipadki gangreni likuyutsya i vilikovuyutsya vdihannyam pariv skipidaru Ueber die Funktion der Vorkammern des Herzens und uber den Einfluss der Kontraktionskraft der Lunge und der Respirationsbewegungen auf die Blutzirkulation Zeitschrift der Gesellschaft der Aerzte in Wien 1853 9 193 213 Pro funkciyu peredserd sercya i pro vpliv sili skorochennya legeniv i dihalnih ruhiv na krovoobig PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119034603 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Who Named It d Track Q66683 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 regional database of the Pilsen City Library d Track Q125545196DzherelaGabriela Schmidt Wyklicky Skoda Joseph In Neue Deutsche Biographie NDB Band 24 Duncker amp Humblot Berlin 2010 ISBN 978 3 428 11205 0 S 487 f 1 nim Whonamedit Josef Skoda 2 angl

Дата публікації:
Топ