Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ітельмени — один з корінних етносів півострова Камчатка. Назва є російською адаптацією етноніма ітенмен («сущий», «той, що живе тут»). Стара російська назва — камчадали.
| Ітельмени | |
|---|---|
 | |
| Кількість | бл. 3,5 тис. осіб |
| Ареал | Росія: 3180 чол. (2002) |
| Близькі до | віддалено коряки |
| Мова | Ітельменська мова |
| Релігія | Переважно Православ'я, Анімізм |
Історія
Ітельмени вважаються одним з найдавніших народів Сибіру. Аналіз археологічних розкопок на Камчатці засвідчив, що найдавнішим пам'яткам ітельменської культури близько 5200 років.
У XVIII — на початку XIX століть ітельмени поділялись на кілька чималих локальних груп, що мають власні самоназви й особливості культури: камчатську, авачинську, большерецку, західну, хайрюзовську. У цей час північна межа території розселення ітельменів на західному узбережжі Камчатського півострова досягала басейну , на східному — , південна доходила майже до мису Лопатка. У першій половині XIX ст. розміри території розселення не змінюються, але зменшується кількість ітельменських поселень, а в другій половині XIX ст. ітельмени жили вже тільки на західному узбережжі Камчатки.
Чисельність ітельмнів у Російській імперії/СРСР/Росії
Найбільш обґрунтовані відомості про чисельність ітельменів наприкінці XVII—XVIII ст. дав Б. О. Долгих. Він використовував матеріали ясачних книг і прийшов до висновку, що в 1697 р. чисельність ітельменів дорівнювала 12 680 осіб, а в 1738 році — 8448 осіб. Основними причинами зменшення їх чисельності були завезені заразні хвороби (віспа, «гнила гарячка» тощо), колоніальна політика росіян і процес асиміляції ітельменів. В ітельменів через малу чисельність немає своєї автономії, живуть вони переважно в Коряцькому АТ. У 1950-х р. у зв'язку з укрупненням колгоспів почалося переселення ітельменів з так званих неперспективних селищ. Мешканці селищ Сопочного, Морошечного та Утхолока переселилися в Коврай, жителі Аманіно, Напани та Седанки — в Тігіль. Наразі основна маса ітельменів живе в селах Коврай, Тігіль, Палана і Хайрюзово.
Розселення
Чисельність, за даними Всеросійського перепису населення 2002 року, — 3180 чоловік. Кількість ітельменів значно зросла за останні пару десятиліть (у 1979 їх було — 1370, а в 1989 році — 2481). Таке зростання чисельності було обумовлене певним національним відродженням та відбувалось за рахунок осіб, що перестали вважати себе росіянами.
Зараз проживають в основному на сході півострова Камчатка (Тигільський район Камчатського краю) і в Магаданській області.Поселення ітельменів на початку XVIII століття відповідали сімейним громадам. Розселялися вони на одній річці й були пов'язані кровною спорідненістю і єдністю рибальських угідь. Зазвичай всі родичі жили в одній напівземлянці. Назви більшості селищ (острожков) відповідали назвам річок, на яких вони розташовувалися. Організатором усього населення був старійшина, в його напівземлянці приймалися всі рішення, що регулювали внутрішнє життя селища, обговорювалися всі суспільно значущі справи, тут проводилися святкування жителів селища. За уявленнями ітельменів, усі предмети і явища природи наділені духами, які живуть власним життям. Ступінь шанування тих чи інших духів була в прямій залежності від ступеня їх передбачуваного впливу на матеріальне благополуччя людини. Особливо шанували морського духа, що дає основний продукт харчування — рибу; на честь нього влаштовували свято «очищення» в листопаді. Культ вогню при цьому виступав як святиня. Збиральництво знайшло відображення у віруваннях ітельменів у формі встановлення стовпів із зображенням істот у місцях промислу.
Мова
Раніше існувало три основні ітельменські мови: східна, західна, південна. До нашого часу збереглась лише західна ітельменська, на якій говорять близько 80 осіб. Відбувається також постійне зниження кількості мовців через те, що нею володіють в основному літні люди.
Умовно ітельменські мови відносять до , проте це робиться скоріше на основі географічного розташування, а не генетичної спорідненості. З усіх ітельменських мов саме західна зазнала найбільшого впливу коряцької мови. Проте її відмінність від решти мов цієї родини дуже велика.
Дуже поширена російська мова, якою вільно володіють всі ітельмени, а вважають рідною — 76,6 %.
Антропологічні особливості
Антропологічно ітельменів включають у материкову групу популяцій арктичної малої раси .
Культура
Духовна культура
Релігія
Традиційні вірування ітельменів — анімізм, тотемізм, фетишизм — пов'язані з поклонінням духам-господарям. Особливо шанувався «господар моря» Мітг, що дає основний продукт живлення — рибу. В ітельменів була відсутня ідея єдиного бога. Ітельменські шамани не мали обрядового одягу й бубнів, у ролі шаманів зазвичай виступали жінки. Світ ітельмени вважали вічним, душі — безсмертними. Творцем народу, першопредком вони вважали Ворона (Кутх). Одним з видів релігійних поглядів був фетишизм. Чоловіки та жінки носили амулети з різьблених зображень істот. Величезну роль відігравали всякого роду повір'я і прикмети: так, навесні не можна розбирати старі будинки і балагани, у яких багато юкольної молі — її боїться риба й може піти з річки. Категорично заборонялося рятувати потопаючого або засипаного сніговою лавиною, оскільки вважалося, що тим самим позбавляються бажаної їжі духів води і гір. Традиційні вірування ітельменів були обумовлені їхнім способом життя, соціальною організацією та екологічним середовищем. З середини XVIII століття ітельмени були навернуті в православ'я, при цьому зберіглися залишки попередніх вірувань.
Фольклор
Широко відомий цикл оповідей про воронячого персонажа Кутха. Найбільша кількість ітельменських казок була записана на початку XX ст. російським етнографом Ст. І. Іохельсоном.
Матеріальна культура
Господарство
На першому місці по господарському значенню стоїть рибальство — як морське, так і річкове. У річках ловили переважно рибу лососевих порід. У морі промишляли навагу (на льоду), корюшку, мойву. Знаряддя рибальства в основному пасивні — запори, ставні сітки, неводи, застосовувалися плавні сіті. У зв'язку з великими об'ємами виловлюваної риби її зазвичай заготовляли про запас — в'ялили, квасили, солили.
Об'єктами морського звіробійного промислу були різні породи тюленячих. Практикувалося полювання на лежбищах і в прибережній зоні загонами в сіті. Продукція звіробійного промислу використовувалася в їжу (м'ясо, жир) і як корм їздовим собакам. Шкури йшли на виготовлення одягу та предметів домашнього вжитку.
Сухопутне полювання мало допоміжне значення. З крупних тварин добували камчатського бурого ведмедя й гірських баранів, м'ясо яких використовувалося в їжу. Об'єктами хутрового промислу були соболь, лисиця, песець.
У господарстві ітельменів було широко представлене збиральництво, причому не тільки задля власних потреб, але й на обмін, зокрема різних дикорослих трав і коренів — одні вживалися в їжу, інші застосовували в народній медицині, треті використовувалися для в'язання мереж, плетіння циновок та інших предметів побуту. Для ітельменів характерна комплексність господарства.
Посилання
- http://itelmen.ru/ [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.hrono.ru/etnosy/itelmeny.html [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Камчатка Віддалений Улус [Архівовано 21 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Народи Камчатки
- Традиційний одяг ітельменів[недоступне посилання з лютого 2019]
- http://www.ethnomuseum.ru [Архівовано 22 лютого 2012 у WebCite]
- http://www.itelmen.p.ht/Jkz/[недоступне посилання з червня 2019]
- Перепис населення РФ. Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 23 вересня 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Itelmeni odin z korinnih etnosiv pivostrova Kamchatka Nazva ye rosijskoyu adaptaciyeyu etnonima itenmen sushij toj sho zhive tut Stara rosijska nazva kamchadali ItelmeniKilkistbl 3 5 tis osibArealRosiya 3180 chol 2002 1 Blizki doviddaleno koryakiMovaItelmenska movaReligiyaPerevazhno Pravoslav ya Animizm Zmist 1 Istoriya 2 Chiselnist itelmniv u Rosijskij imperiyi SRSR Rosiyi 3 Rozselennya 4 Mova 5 Antropologichni osoblivosti 6 Kultura 6 1 Duhovna kultura 6 1 1 Religiya 6 1 2 Folklor 6 2 Materialna kultura 6 2 1 Gospodarstvo 7 PosilannyaIstoriyared nbsp Etnichna mapa bl 1900 r Sibiru z teritoriyeyu rozselennya itelmeniv na mapi kamchadaliv u XVI st do rosijskoyi ekspansiyi Itelmeni vvazhayutsya odnim z najdavnishih narodiv Sibiru Analiz arheologichnih rozkopok na Kamchatci zasvidchiv sho najdavnishim pam yatkam itelmenskoyi kulturi blizko 5200 rokiv U XVIII na pochatku XIX stolit itelmeni podilyalis na kilka chimalih lokalnih grup sho mayut vlasni samonazvi j osoblivosti kulturi kamchatsku avachinsku bolsherecku zahidnu hajryuzovsku U cej chas pivnichna mezha teritoriyi rozselennya itelmeniv na zahidnomu uzberezhzhi Kamchatskogo pivostrova dosyagala basejnu r Tigil na shidnomu r Uka pivdenna dohodila majzhe do misu Lopatka U pershij polovini XIX st rozmiri teritoriyi rozselennya ne zminyuyutsya ale zmenshuyetsya kilkist itelmenskih poselen a v drugij polovini XIX st itelmeni zhili vzhe tilki na zahidnomu uzberezhzhi Kamchatki Chiselnist itelmniv u Rosijskij imperiyi SRSR Rosiyired Najbilsh obgruntovani vidomosti pro chiselnist itelmeniv naprikinci XVII XVIII st dav B O Dolgih Vin vikoristovuvav materiali yasachnih knig i prijshov do visnovku sho v 1697 r chiselnist itelmeniv dorivnyuvala 12 680 osib a v 1738 roci 8448 osib Osnovnimi prichinami zmenshennya yih chiselnosti buli zavezeni zarazni hvorobi vispa gnila garyachka tosho kolonialna politika rosiyan i proces asimilyaciyi itelmeniv V itelmeniv cherez malu chiselnist nemaye svoyeyi avtonomiyi zhivut voni perevazhno v Koryackomu AT U 1950 h r u zv yazku z ukrupnennyam kolgospiv pochalosya pereselennya itelmeniv z tak zvanih neperspektivnih selish Meshkanci selish Sopochnogo Moroshechnogo ta Utholoka pereselilisya v Kovraj zhiteli Amanino Napani ta Sedanki v Tigil Narazi osnovna masa itelmeniv zhive v selah Kovraj Tigil Palana i Hajryuzovo Rozselennyared nbsp Chastka itelmenskogo naselennya rajonu v zagalnij chiselnosti itelmeniv u RF nbsp Chastka itelmeniv u naselenni rajonu Chiselnist za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya 2002 roku 3180 cholovik Kilkist itelmeniv znachno zrosla za ostanni paru desyatilit u 1979 yih bulo 1370 a v 1989 roci 2481 Take zrostannya chiselnosti bulo obumovlene pevnim nacionalnim vidrodzhennyam ta vidbuvalos za rahunok osib sho perestali vvazhati sebe rosiyanami Zaraz prozhivayut v osnovnomu na shodi pivostrova Kamchatka Tigilskij rajon Kamchatskogo krayu i v Magadanskij oblasti Poselennya itelmeniv na pochatku XVIII stolittya vidpovidali simejnim gromadam Rozselyalisya voni na odnij richci j buli pov yazani krovnoyu sporidnenistyu i yednistyu ribalskih ugid Zazvichaj vsi rodichi zhili v odnij napivzemlyanci Nazvi bilshosti selish ostrozhkov vidpovidali nazvam richok na yakih voni roztashovuvalisya Organizatorom usogo naselennya buv starijshina v jogo napivzemlyanci prijmalisya vsi rishennya sho regulyuvali vnutrishnye zhittya selisha obgovoryuvalisya vsi suspilno znachushi spravi tut provodilisya svyatkuvannya zhiteliv selisha Za uyavlennyami itelmeniv usi predmeti i yavisha prirodi nadileni duhami yaki zhivut vlasnim zhittyam Stupin shanuvannya tih chi inshih duhiv bula v pryamij zalezhnosti vid stupenya yih peredbachuvanogo vplivu na materialne blagopoluchchya lyudini Osoblivo shanuvali morskogo duha sho daye osnovnij produkt harchuvannya ribu na chest nogo vlashtovuvali svyato ochishennya v listopadi Kult vognyu pri comu vistupav yak svyatinya Zbiralnictvo znajshlo vidobrazhennya u viruvannyah itelmeniv u formi vstanovlennya stovpiv iz zobrazhennyam istot u miscyah promislu Movared Ranishe isnuvalo tri osnovni itelmenski movi shidna zahidna pivdenna Do nashogo chasu zbereglas lishe zahidna itelmenska na yakij govoryat blizko 80 osib Vidbuvayetsya takozh postijne znizhennya kilkosti movciv cherez te sho neyu volodiyut v osnovnomu litni lyudi Umovno itelmenski movi vidnosyat do chukotsko kamchatskoyi movnoyi rodini prote ce robitsya skorishe na osnovi geografichnogo roztashuvannya a ne genetichnoyi sporidnenosti Z usih itelmenskih mov same zahidna zaznala najbilshogo vplivu koryackoyi movi Prote yiyi vidminnist vid reshti mov ciyeyi rodini duzhe velika Duzhe poshirena rosijska mova yakoyu vilno volodiyut vsi itelmeni a vvazhayut ridnoyu 76 6 Antropologichni osoblivostired Antropologichno itelmeniv vklyuchayut u materikovu grupu populyacij arktichnoyi maloyi rasi pivnichnoyi mongoloyinoyi rasi Kulturared Duhovna kulturared Religiyared Tradicijni viruvannya itelmeniv animizm totemizm fetishizm pov yazani z pokloninnyam duham gospodaryam Osoblivo shanuvavsya gospodar morya Mitg sho daye osnovnij produkt zhivlennya ribu V itelmeniv bula vidsutnya ideya yedinogo boga Itelmenski shamani ne mali obryadovogo odyagu j bubniv u roli shamaniv zazvichaj vistupali zhinki Svit itelmeni vvazhali vichnim dushi bezsmertnimi Tvorcem narodu pershopredkom voni vvazhali Vorona Kuth Odnim z vidiv religijnih poglyadiv buv fetishizm Choloviki ta zhinki nosili amuleti z rizblenih zobrazhen istot Velicheznu rol vidigravali vsyakogo rodu povir ya i prikmeti tak navesni ne mozhna rozbirati stari budinki i balagani u yakih bagato yukolnoyi moli yiyi boyitsya riba j mozhe piti z richki Kategorichno zaboronyalosya ryatuvati potopayuchogo abo zasipanogo snigovoyu lavinoyu oskilki vvazhalosya sho tim samim pozbavlyayutsya bazhanoyi yizhi duhiv vodi i gir Tradicijni viruvannya itelmeniv buli obumovleni yihnim sposobom zhittya socialnoyu organizaciyeyu ta ekologichnim seredovishem Z seredini XVIII stolittya itelmeni buli navernuti v pravoslav ya pri comu zberiglisya zalishki poperednih viruvan Folklorred Shiroko vidomij cikl opovidej pro voronyachogo personazha Kutha Najbilsha kilkist itelmenskih kazok bula zapisana na pochatku XX st rosijskim etnografom St I Iohelsonom Materialna kulturared Gospodarstvored Na pershomu misci po gospodarskomu znachennyu stoyit ribalstvo yak morske tak i richkove U richkah lovili perevazhno ribu lososevih porid U mori promishlyali navagu na lodu koryushku mojvu Znaryaddya ribalstva v osnovnomu pasivni zapori stavni sitki nevodi zastosovuvalisya plavni siti U zv yazku z velikimi ob yemami vilovlyuvanoyi ribi yiyi zazvichaj zagotovlyali pro zapas v yalili kvasili solili Ob yektami morskogo zvirobijnogo promislu buli rizni porodi tyulenyachih Praktikuvalosya polyuvannya na lezhbishah i v priberezhnij zoni zagonami v siti Produkciya zvirobijnogo promislu vikoristovuvalasya v yizhu m yaso zhir i yak korm yizdovim sobakam Shkuri jshli na vigotovlennya odyagu ta predmetiv domashnogo vzhitku Suhoputne polyuvannya malo dopomizhne znachennya Z krupnih tvarin dobuvali kamchatskogo burogo vedmedya j girskih baraniv m yaso yakih vikoristovuvalosya v yizhu Ob yektami hutrovogo promislu buli sobol lisicya pesec U gospodarstvi itelmeniv bulo shiroko predstavlene zbiralnictvo prichomu ne tilki zadlya vlasnih potreb ale j na obmin zokrema riznih dikoroslih trav i koreniv odni vzhivalisya v yizhu inshi zastosovuvali v narodnij medicini treti vikoristovuvalisya dlya v yazannya merezh pletinnya cinovok ta inshih predmetiv pobutu Dlya itelmeniv harakterna kompleksnist gospodarstva Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Itelmeni http itelmen ru Arhivovano 1 zhovtnya 2016 u Wayback Machine https web archive org web 20070828185153 http www nsu ru ip itelmens php http www hrono ru etnosy itelmeny html Arhivovano 30 veresnya 2007 u Wayback Machine https web archive org web 20070929031556 http www2 childfest ru good 42 01 redbook S2 htm Kamchatka Viddalenij Ulus Arhivovano 21 grudnya 2009 u Wayback Machine Narodi Kamchatki Tradicijnij odyag itelmeniv nedostupne posilannya z lyutogo 2019 http www ethnomuseum ru Arhivovano 22 lyutogo 2012 u WebCite http www itelmen p ht Jkz nedostupne posilannya z chervnya 2019 Perepis naselennya RF Arhiv originalu za 2 lyutogo 2008 Procitovano 23 veresnya 2007 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Itelmeni