Зінгеріс

Зінгеріс (фр. Singeries) — жанр західноєвропейського живопису, що спеціалізується на кумедних або сатиричних сценках з різними тваринами, переважно мавпами, поданими у різноманітних людських ситуаціях. Жанр мав місце і в мистецтві інших країн (Японія тощо). Слід відрізняти зінгеріс від простого, натуралістичного зображення мавп, де нема навантаження людськими якостями.

Вільям Холбрук Бірд (США). «Мавпи-алкоголіки» або «Преадаміти»

Історія

. «Прихисток для убогих мавп», 1585 р.

Жанр зінгеріс (тобто кумедних сценок з тваринами, що поводять себе як люди) зустрічався в літературі з давніх-давен. Серед них байка про лисицю і виноград, котру традиція веде від давньогрецького байкаря Езопа.

Стале оформлення жанру з мавпами (або іншими тваринами в подобі людей) в західноєвропейському живопису пройшло у Нідерландах. Художник і гравер 1575 року надрукував і випустив у світ серію гравюр з кумедними сценами, де головними персонажами були мавпи. Художнє середовище Нідерландів, де точилося запекле змагання за прибутки і відслідковування за творчістю майстрів-конкурентів, сприйняло серію цих гравюр як нове слово і новий жанр в мистецтві. До створення кумедних сценок з мавпами звернулась відразу низка нідерландських майстрів, серед котрих були Ян Брейгель старший, Іеронімус Франкен молодший, , Давід Тенірс молодший, Франс Франкен молодший, (1640-1691) та інші.

Жанр був нечастим в творчості різних майстрів. Але жанр не пропав і мав власних прихильників у карикатурі і у живопису XIX ст. До нього звертались майстри різних країн — Габріель Макс (Німеччина), Вільям Холбрук Бірд (Сполучені Штати) та інші.

Галерея обраних творів зінгеріс

• Ієронімус Франкен молодший. «Перукарня», початок XVII ст.
• Габріель фон Макс. «Мавпи як судді мистецтва», 1889 р., Нова Пінакотека, Мюнхен.

• Томмазо Саліні. «Карикатура на людство», бл. 1620 р.
• Ніколас ван Верендал. «Весела кампанія» (зінгеріс)
• Давід Тенірс молодший. «Цирульня для мавп»
• Давід Тенірс молодший. «Покарання в школі мавп», Національний музей Прадо, Мадрид.
• Давід Тенірс молодший. «Мавпа скульптор», Національний музей Прадо, Мадрид.
• Едвін Генрі Лендсір. «Олександр Македонський відвідує філософа Діогена», бл. 1850 р.

Вільям Холбрук Бірд. «Мавпа-блазень» або «Навіщо я на світі ?», 1886 р., Бруклінський музей

• Вільям Холбрук Бірд. «Розподіл мавпою смаженої індички», 1881 р.
• Вільям Холбрук Бірд. «Благословіння молодят».
• Вільям Холбрук Бірд«Мавпи-науковці»

Див. також

• Байка
• Карикатура
• Сатира

Посилання

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Українська загальна енцикльопедія: / Укл. Іван Раковський. — Львів — Станиславів — Коломия, 1935.
• Українська мала енциклопедія: кн. V [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] / Укл. Євген Онацький. — Буенос-Айрес, 1959.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Chisholm, Hugh, ed. (1911). "Beard, William Holbrook". Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press
• http://www.artcyclopedia.com/artists/beard_william_holbrook.html [ 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] (твори на артциклопедії)
• https://www.wildlifeart.org/collection/artists/artist-william-holbrook-beard-300/artwork-so-you-wanna-get-married-eh-254/ [ 12 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)