Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Зілі́м», повна офіційна назва ландша́фтний приро́дний парк «Зілі́м» (башк. «Еҙем» ландшафтлы тәбиғи паркы; рос. Ландшафтный природный парк «Зилим») — ландшафтний в Башкортостані (Росія). Заснований 16 квітня 2005 року. Загальна площа охоронюваної території становить 38 100 га. Парк створений задля охорони унікальних природних комплексів, рідкісних видів рослин і тварин, а також з метою організації туризму навколо цікавих ландшафтних об'єктів. Парк названий на честь річки Зілім — головної водної артерії на його теренах.
 Річка Зілім, від якої походить назва парку. | |
| 54°00′00″ пн. ш. 57°00′00″ сх. д. / 54.00000° пн. ш. 57.00000° сх. д. | |
| Країна |  Росія Башкортостан |
|---|---|
| Розташування | Росія, Республіка Башкортостан, Гафурійський район |
| Найближче місто | Стерлітамак |
| Водні об'єкти | річка Зілім |
| Площа | 38 100 га |
| Засновано | 16 квітня 2005 |
| Оператор | Гафурійський лісгосп |
  Зілім (парк) (Росія) | |
В межах природоохоронної установи знаходяться 68 печер, включно з такими визначними пам'ятками природи як Кіндерлінська і Жовтнева печери. Флора природного парку «Зілім» налічує близько 500 видів судинних рослин, серед яких 20 видів є реліктами, 13 — ендеміками, 22 занесені до Червоної книги Башкортостану, 3 — до . За неповними даними, у фауні парку присутні щонайменше 15 видів ссавців, питоме місце посідають птахи, яких тут налічують 81 вид, включно з 14 видами, занесеними до Червоної книги Росії, і 4 видами, включеними до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Річки «Зіліма» багаті на цінні види риб.
Парк входить в зону традиційного бортництва — зникаючої галузі бджільництва, притаманній башкирській культурі. Терени природного парку мало змінені людською діяльністю, вирізняються мальовничістю, тому становлять велику наукову, природоохоронну, естетичну і рекреаційну цінність.
Клімат
Природний парк «Зілім» знаходиться в континентальній кліматичній зоні помірного поясу. Клімат на його території загалом не відрізняється від клімату Південного Уралу. Цьому регіону притаманна холодна, тривала і багатосніжна зима, пізня весна, доволі спекотне літо і дощова осінь. В найхолоднішому місяці року, січні, екстремальні температури можуть опускатися нижче –40 °C, в найтеплішому місяці, липні, незначно перевищують позначку +30 °C. Основна частина атмосферних опадів надходить у вигляді снігу, істотну частку також грають дощі. Танення снігу впливає на водний режим місцевих річок, які бувають найбільш повноводними навесні.
Географія та гідрологія
Ландшафтний природний парк «Зілім» розташований в центрі Республіки Башкортостан і лежить цілком в межах Гафурійського району. Його територія має обриси зворотньо оберненої літери «г»: північна частина парку витягнута у напрямку із заходу на схід, а центральна і південна мають мерідіональний напрямок, тобто зорієнтовані з півночі на південь. Північно-західний кордон охоронюваної території проходить через східну околицю присілка Таш-Асти за 28 км від районного центру — села Красноусольський. Східний кордон парку збігається з ділянкою адміністративного кордону, що відділяє Гафурійський район від Бєлорєцького. Південний і західний кордони природоохоронної установи пролягають через малонаселені місцевості. Крім присілка Таш-Асти біля кордонів парку знаходяться такі села як Зірікли, Імендяшево, Новотаїшево, , Толпарово (в останньому розташоване управління парку). Адміністративно терени парку підпорядковані керівництву Гафурійського лісгоспу, оскільки охоплюють його Зілімське і Ташлимське лісництва. Найближче до кордонів «Зіліма» місто — Стерлітамак.
З точки зору фізичної географії терени парку лежать в західній частині Південного Уралу і витягнуті уздовж річища Зіліма — головної водної артерії в його межах та однієї з найбільших приток Білої. Вони направлені згідно вигинів, які робить течія цієї річки. Загальна протяжність території ландшафтного природного парку сягає 132 км. Вона охоплює рівномірно лівобережну і правобережну частини річкової долини Зіліма. На момент заснування парку його площа дорівнювала 38 080,3 га, після уточнення кордонів її заокруглили до сучасних 38 100 га. Таким чином, за розмірами природний парк «Зілім» є найбільшою природоохоронною установою Гафурійського району.
Гідрографічна мережа в районі парку густа, однак її формують переважно малі річки і численні гірські струмки. Практично всі вони впадають у Зілім або його притоки, отже вся територія парку належить до басейну Зіліма. З приток цієї річки цілком в межах парку знаходяться , Кузгеняк, тощо. Водотоки парку типово гірські: мають відносно незначну глибину, швидку течію, утворюють перекати і пороги. Їхні води холодні, прозорі та багаті на кисень, що створює сприятливе середовище для цінних видів риб. Річкові долини в кордонах парку глибокі, вузькі, стиснуті високими скелястими берегами. В багатьох місцях вони утворюють мальовничі ущелини. Скелі на берегах нерідко зливаються в осяжні гірські масиви, з яких найбільш відомий масив Бастіон заввишки 100 м, розташований на схилі гори на правому березі Зіліма, та мальовничі скелі гори , яка височіє за 12 км від Толпарово.
Геологія
Гірські масиви природного парку «Зілім» сформувались переважно у верхньому девоні. В наступні геологічні епохи вони зазнали ерозії, внаслідок чого вершини гір стерлись, стали плоскими, а рельєф загалом набув вигляду низькогір'я. Гори парку складені здебільшого товстошаруватими вапняками, приналежними до фаменського ярусу. Оскільки карбонатні породи нестійкі до розмивання, то в цій місцевості виникли ідеальні умови для розвитку карсту. Як і в інших місцинах Південного Уралу карстові процеси пришвидшили повільну геологічну ерозію, що вилилось у появі, перш за все, численних підземних порожнин, понорів, карстових озер тощо.
На теренах парку відомо 68 печер, багато з яких мають значну глибину, протяжність і складну конфігурацію. Найвідоміша спелеосистема ландшафтного природного парку — Кіндерлінські печери, що розташовані на правобережжі річки Кіндерлі. Ця спелеосистема включає три окремі печери, з'єднані між собою підземними ходами: Кіндерлінську, Жовтневу і печеру Ледньова. Кіндерлінська печера, загальна довжина розвіданих ходів якої наразі сягає 9113 м, за протяжністю є третьою печерою Башкортостану. Жовтнева печера визнана однією з найглибших у республіці (98 м). Всі печери Кіндерлінської системи багаті на мінеральні натічні утворення: сталактити, сталагміти, тощо.
Крім печер у парку виявлено ще 25 геологічних об'єктів, цікавих в науковому відношенні. Серед них, наприклад, еталонні стратотипові розрізи верхнього докембрійського періоду (за застарілою класифікацією датовані рифеєм).
Флора
Флора природного парку «Зілім» налічує близько 500 видів судинних рослин, серед яких 20 видів є реліктами, 13 — ендеміками, 22 занесені до Червоної книги Башкортостану, 3 — до .
Лісистість теренів парку складає 90 %, однак попри таку ландшафтну однорідність його рослинність різноманітна. Серед лісів «Зіліма» переважають широколистяні та мішані масиви, невеликі площі зайняті темнохвойними деревостанами з домінуванням ялини і ялиці (зрідка трапляється сосна). На місцях колишніх вирубок утворились вторинні . У долинах річок розвинута прибережна рослинність, представлена такими типами фітоценозів як вільшано-черемхова та в'язово-черемхова , прибережні трав'яні зарості, галечникові рослинні угруповання. Невеликі ділянки на вершинах схилів зайняті остепненими луками, а оголені скелі утворили специфічне середовище для каменелюбних рослин. Деревні масиви парку, в яких основною листяною породою виступає липа дрібнолиста з домішкою дуба і клена, важливі як оселище для тварин і медоносна база для диких бджіл, що збирають так званий башкирський мед. Втім, у лісах відносно мало рідкісних видів, наприклад, з червонокнижних рослин до них приурочені тільки зозулині черевички справжні та .
Натомість, менші за площею рослинні угруповання багаті на флористичні цікавинки. Наприклад, на галявинах і узліссях зростають рідкісні і тоя гайова; на остепнених луках поширені реліктові дзвоники кропиволисті, костриця найвища, ялівець козацький і червонокнижні ковила пірчаста, . Однак найбільш різноманітні раритети на кам'янистих ділянках, де знайдені популяції , , часника скісного, шиверекії північної. До тінистих западин між камінням і околиць печер тяжіє рідкісна папороть селезінник зелений. Особливої уваги заслуговують два ендемічних види: пижмо , приурочене до лук, і сонянка , яка уподобала скелі.
Охоронювані рослини природного парку «Зілім»
 |  |  |  |  |
. |
Фауна
Фауна природного парку «Зілім» всебічно не досліджена, на його території вивчали тільки окремі групи тварин, як от ссавців, птахів і риб. Втім, навіть за результатами фрагментарних спостережень можна сказати, що його тваринний світ різноманітний. За неповними даними, у фауні парку присутні щонайменше 15 видів ссавців, лише гніздових пернатих тут описано 81 вид. Загалом у парку знайдено 15 червонокнижних видів тварин, з них 14 представників орнітофауни занесені до Червоної книги Росії, а 4 види включені ще й до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. З ссавців парку в цьому списку фігурує лише жолудниця європейська, крім того, в межах охоронної зони відмічали рідкісного кажана — нічницю ставкову.
Звичайними видами гризунів у природному парку «Зілім» можна вважати вивірку і зайця сірого, хоча останній і нечисельний через малу площу підхожих для нього біотопів. Також на річках охоронної зони селяться бобри. З хижих тварин у лісах парку існують сталі популяції куниці лісової, тхора лісового, лисиці, рисі. Нерідко на полювання сюди заходять вовки. Густа річкова мережа приваблює до парку видр і візонів. Якщо видра є автохтонним мешканцем Башкортостану, то річковий візон був акліматизований і негативно вплинув на місцеву фауну, зокрема, витіснив аборигенну європейську норку. З копитних тварин у ландшафтному парку «Зілім» поширені лосі, дикі свині, сарни.
З рідкісних птахів у лісах гніздуються лелека чорний і підорлик великий. Обидва види шукають поживу на відкритих місцинах. Натомість лісовий мешканець пугач ніколи не покидає уподобаної ним хащі. Вільні простори до вподоби змієїду, орлу-могильнику, сапсану, скопі. Перший два види полюють над степовими схилами, сапсан гніздується на урвистих прибережних скелях, скопа також приурочена до водойм, де ловить рибу. Рідше трапляється найбільший з пернатих хижаків — беркут. Біля річок помічені два види рідкісних куликів: кульон великий і кулик-сорока. Перший вид ховається у заростях прибережних трав, другий шукає поживу на галечникових мілинах. У трав'яних прибережних заростях мешкають також взяті під охорону бугай, деркач і журавель сірий. Найдрібніший з охоронюваних птахів, сорокопуд сірий, є типовим мешканцем чагарників і відкритих місцин.
Річки «Зіліма» багаті на цінних риб. Іхтіофауні парку притаманні, перш за все, стенотопні види, чий ареал обмежений холодними гірськими річками з водами, багатими на кисень. З таких найбільше потребують охорони уразливі в Башкортостані бабець європейський, бистрянка російська, харіус європейський, таймень.
Рідкісні птахи природного парку «Зілім»
 |  |  |  |  |
Туризм
Терени ландшафтного природного парку «Зілім» розташовані у регіоні з невисокою густиною населення. З одного боку, це сприяло всебічній збереженності його екосистем, з іншого, незаймана природа привалювала неорганізованих туристів. Найбільше негативний вплив їхньої присутності відчувався у печерах, які на відміну від біологічних систем не здатні відновлюватись. Зокрема, на кінець XX століття у Кіндерлінській печері вандалами було зрізано мінеральні оздоби у залах біля входу, вона та інші печери зілімських урвищ потерпали від забруднення. Щоб запобігти деградації унікальних геологічних об'єктів, 2005 року створили ландшафтний природний парк.
Охоронний режим на теренах «Зіліма» м'який і не передбачає суттєвих обмежень на відвідування, але він дозволяє контролювати туристів. Станом на 2020 рік в парку все ж переважають саморганізовані туристи. «Зілім» відвідують як піші групи, так і водні, серед останніх популярний сплав на байдарках, оскільки з води відкриваються найбільш видовищні гірські краєвиди. На горі для гостей парку облаштований оглядовий майданчик. Крім того, в околицях присілків Толпарово і Зірікли знаходяться — ботанічна пам'ятка природи, де охороняють реліктові масиви темнохвойних лісів.
Примітки
- Зилим [Зілім]. oopt.aari.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 9 травня 2020.
- Постанова Гафурійської Районної Ради «Про створення ландшафтного природного парку місцевого значення „Зілім“ і розвиток екологічного туризму на території Гафурійського району» від 16.04.05.(рос.)
- Э. П. Позднякова, Е. А. Богдан Зилим [Архівовано 2 травня 2019 у Wayback Machine.] // Реестр особо охраняемых природных территорий Республики Башкортостан / отв. ред. А. А. Мулдашев. — Уфа: Издательский центр «МедиаПринт», 2010. — С. 150—151.(рос.)
- Позднякова Е. П. «Зилим»[недоступне посилання] // Башкирская энциклопедия: в 7 т. — Уфа: ГАУН РБ «Башкирская энциклопедия».(рос.)
- Н. Рундквист, О. Задорина «Зилим» [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Урал. Иллюстрированная краеведческая энциклопедия. — Издательство «Квист», 2013.(рос.)
- Потапова Н. А., Назырова Р. И., Забелина Н. М., Исаева-Петрова Л. С., Коротков В. Н., Очагов Д. М. Сводный список особо охраняемых природных территорий Российской Федерации (справочник) [Архівовано 26 липня 2020 у Wayback Machine.] / отв. ред. Д. М. Очагов. — Ч. II. — М.: ВНИИприроды, 2006. — С. 6. (рос.)
- Н. Рундквист, О. Задорина Киндерлинская [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] / Урал. Иллюстрированная краеведческая энциклопедия. — Издательство «Квист», 2013.(рос.)
- Киндерлинская пещера [Кіндерлінська печера]. nashural.ru ((рос.)) . 04.07.2012. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 4 травня 2020.
- А. А. Мулдашев Толпаровские ельники [Архівовано 2 травня 2019 у Wayback Machine.] // Реестр особо охраняемых природных территорий Республики Башкортостан / отв. ред. А. А. Мулдашев. — Уфа: Издательский центр «МедиаПринт», 2010. — С. 156.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zili m povna oficijna nazva landsha ftnij priro dnij park Zili m bashk Eҙem landshaftly tәbigi parky ros Landshaftnyj prirodnyj park Zilim landshaftnij prirodnij park v Bashkortostani Rosiya Zasnovanij 16 kvitnya 2005 roku 2 3 Zagalna plosha ohoronyuvanoyi teritoriyi stanovit 38 100 ga 1 Park stvorenij zadlya ohoroni unikalnih prirodnih kompleksiv ridkisnih vidiv roslin i tvarin a takozh z metoyu organizaciyi turizmu navkolo cikavih landshaftnih ob yektiv Park nazvanij na chest richki Zilim golovnoyi vodnoyi arteriyi na jogo terenah Landshaftnij prirodnij park Zilim bashk Eҙem landshaftly tәbigi parky ros Landshaftnyj prirodnyj park Zilim Richka Zilim vid yakoyi pohodit nazva parku Richka Zilim vid yakoyi pohodit nazva parku 54 00 00 pn sh 57 00 00 sh d 54 00000 pn sh 57 00000 sh d 54 00000 57 00000Krayina Rosiya BashkortostanRoztashuvannyaRosiya Respublika Bashkortostan Gafurijskij rajonNajblizhche mistoSterlitamakVodni ob yektirichka ZilimPlosha38 100 ga 1 Zasnovano16 kvitnya 2005 2 3 OperatorGafurijskij lisgospZilim park Rosiya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zilim V mezhah prirodoohoronnoyi ustanovi znahodyatsya 68 pecher vklyuchno z takimi viznachnimi pam yatkami prirodi yak Kinderlinska i Zhovtneva pecheri Flora prirodnogo parku Zilim nalichuye blizko 500 vidiv sudinnih roslin sered yakih 20 vidiv ye reliktami 13 endemikami 22 zaneseni do Chervonoyi knigi Bashkortostanu 4 3 do Chervonoyi knigi Rosiyi 3 Za nepovnimi danimi u fauni parku prisutni shonajmenshe 15 vidiv ssavciv 5 pitome misce posidayut ptahi yakih tut nalichuyut 81 vid vklyuchno z 14 vidami zanesenimi do Chervonoyi knigi Rosiyi i 4 vidami vklyuchenimi do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi 3 Richki Zilima bagati na cinni vidi rib Park vhodit v zonu tradicijnogo bortnictva znikayuchoyi galuzi bdzhilnictva pritamannij bashkirskij kulturi Tereni prirodnogo parku malo zmineni lyudskoyu diyalnistyu viriznyayutsya malovnichistyu tomu stanovlyat veliku naukovu prirodoohoronnu estetichnu i rekreacijnu cinnist Zmist 1 Klimat 2 Geografiya ta gidrologiya 3 Geologiya 4 Flora 5 Fauna 6 Turizm 7 PrimitkiKlimatred Prirodnij park Zilim znahoditsya v kontinentalnij klimatichnij zoni pomirnogo poyasu Klimat na jogo teritoriyi zagalom ne vidriznyayetsya vid klimatu Pivdennogo Uralu Comu regionu pritamanna holodna trivala i bagatosnizhna zima piznya vesna dovoli spekotne lito i doshova osin V najholodnishomu misyaci roku sichni ekstremalni temperaturi mozhut opuskatisya nizhche 40 C v najteplishomu misyaci lipni neznachno perevishuyut poznachku 30 C Osnovna chastina atmosfernih opadiv nadhodit u viglyadi snigu istotnu chastku takozh grayut doshi Tanennya snigu vplivaye na vodnij rezhim miscevih richok yaki buvayut najbilsh povnovodnimi navesni Geografiya ta gidrologiyared nbsp Krayevid prisilka Imendyashevo v okolicyah parku nbsp Gora Membet Landshaftnij prirodnij park Zilim roztashovanij v centri Respubliki Bashkortostan i lezhit cilkom v mezhah Gafurijskogo rajonu Jogo teritoriya maye obrisi zvorotno obernenoyi literi g pivnichna chastina parku vityagnuta u napryamku iz zahodu na shid a centralna i pivdenna mayut meridionalnij napryamok tobto zoriyentovani z pivnochi na pivden Pivnichno zahidnij kordon ohoronyuvanoyi teritoriyi prohodit cherez shidnu okolicyu prisilka Tash Asti za 28 km vid rajonnogo centru sela Krasnousolskij 3 Shidnij kordon parku zbigayetsya z dilyankoyu administrativnogo kordonu sho viddilyaye Gafurijskij rajon vid Byeloryeckogo Pivdennij i zahidnij kordoni prirodoohoronnoyi ustanovi prolyagayut cherez malonaseleni miscevosti Krim prisilka Tash Asti bilya kordoniv parku znahodyatsya taki sela yak Zirikli Imendyashevo Novotayishevo Suyir Ayisovo Tolparovo v ostannomu roztashovane upravlinnya parku 5 Administrativno tereni parku pidporyadkovani kerivnictvu Gafurijskogo lisgospu oskilki ohoplyuyut jogo Zilimske i Tashlimske lisnictva 6 Najblizhche do kordoniv Zilima misto Sterlitamak Z tochki zoru fizichnoyi geografiyi tereni parku lezhat v zahidnij chastini Pivdennogo Uralu i vityagnuti uzdovzh richisha Zilima golovnoyi vodnoyi arteriyi v jogo mezhah ta odniyeyi z najbilshih pritok Biloyi Voni napravleni zgidno viginiv yaki robit techiya ciyeyi richki Zagalna protyazhnist teritoriyi landshaftnogo prirodnogo parku syagaye 132 km 3 5 Vona ohoplyuye rivnomirno livoberezhnu i pravoberezhnu chastini richkovoyi dolini Zilima Na moment zasnuvannya parku jogo plosha dorivnyuvala 38 080 3 ga 3 pislya utochnennya kordoniv yiyi zaokruglili do suchasnih 38 100 ga 1 Takim chinom za rozmirami prirodnij park Zilim ye najbilshoyu prirodoohoronnoyu ustanovoyu Gafurijskogo rajonu 3 Gidrografichna merezha v rajoni parku gusta odnak yiyi formuyut perevazhno mali richki i chislenni girski strumki Praktichno vsi voni vpadayut u Zilim abo jogo pritoki otzhe vsya teritoriya parku nalezhit do basejnu Zilima Z pritok ciyeyi richki cilkom v mezhah parku znahodyatsya Kinderlya Kuzgenyak Malij Tolpar tosho Vodotoki parku tipovo girski mayut vidnosno neznachnu glibinu shvidku techiyu utvoryuyut perekati i porogi Yihni vodi holodni prozori ta bagati na kisen sho stvoryuye spriyatlive seredovishe dlya cinnih vidiv rib Richkovi dolini v kordonah parku gliboki vuzki stisnuti visokimi skelyastimi beregami V bagatoh miscyah voni utvoryuyut malovnichi ushelini Skeli na beregah neridko zlivayutsya v osyazhni girski masivi z yakih najbilsh vidomij masiv Bastion zavvishki 100 m roztashovanij na shili gori Membet na pravomu berezi Zilima ta malovnichi skeli gori Kuzgenak yaka visochiye za 12 km vid Tolparovo 3 5 Geologiyared Girski masivi prirodnogo parku Zilim sformuvalis perevazhno u verhnomu devoni V nastupni geologichni epohi voni zaznali eroziyi vnaslidok chogo vershini gir sterlis stali ploskimi a relyef zagalom nabuv viglyadu nizkogir ya Gori parku skladeni zdebilshogo tovstosharuvatimi vapnyakami prinalezhnimi do famenskogo yarusu Oskilki karbonatni porodi nestijki do rozmivannya to v cij miscevosti vinikli idealni umovi dlya rozvitku karstu Yak i v inshih miscinah Pivdennogo Uralu karstovi procesi prishvidshili povilnu geologichnu eroziyu sho vililos u poyavi persh za vse chislennih pidzemnih porozhnin ponoriv karstovih ozer tosho 5 nbsp Vhid do Kinderlinskoyi pecheri Na terenah parku vidomo 68 pecher bagato z yakih mayut znachnu glibinu protyazhnist i skladnu konfiguraciyu Najvidomisha speleosistema landshaftnogo prirodnogo parku Kinderlinski pecheri sho roztashovani na pravoberezhzhi richki Kinderli Cya speleosistema vklyuchaye tri okremi pecheri z yednani mizh soboyu pidzemnimi hodami Kinderlinsku Zhovtnevu i pecheru Lednova Kinderlinska pechera zagalna dovzhina rozvidanih hodiv yakoyi narazi syagaye 9113 m za protyazhnistyu ye tretoyu pecheroyu Bashkortostanu 7 Zhovtneva pechera viznana odniyeyu z najglibshih u respublici 98 m 3 Vsi pecheri Kinderlinskoyi sistemi bagati na mineralni natichni utvorennya stalaktiti stalagmiti pecherni perli tosho Krim pecher u parku viyavleno she 25 geologichnih ob yektiv cikavih v naukovomu vidnoshenni Sered nih napriklad etalonni stratotipovi rozrizi verhnogo dokembrijskogo periodu za zastariloyu klasifikaciyeyu datovani rifeyem 3 Florared Flora prirodnogo parku Zilim nalichuye blizko 500 vidiv sudinnih roslin sered yakih 20 vidiv ye reliktami 13 endemikami 22 zaneseni do Chervonoyi knigi Bashkortostanu 4 3 do Chervonoyi knigi Rosiyi 3 Lisistist tereniv parku skladaye 90 4 odnak popri taku landshaftnu odnoridnist jogo roslinnist riznomanitna Sered lisiv Zilima perevazhayut shirokolistyani ta mishani masivi neveliki ploshi zajnyati temnohvojnimi derevostanami z dominuvannyam yalini i yalici zridka traplyayetsya sosna Na miscyah kolishnih virubok utvorilis vtorinni dribnolistyani lisi U dolinah richok rozvinuta priberezhna roslinnist predstavlena takimi tipami fitocenoziv yak vilshano cheremhova ta v yazovo cheremhova urema priberezhni trav yani zarosti galechnikovi roslinni ugrupovannya Neveliki dilyanki na vershinah shiliv zajnyati ostepnenimi lukami a ogoleni skeli utvorili specifichne seredovishe dlya kamenelyubnih roslin Derevni masivi parku v yakih osnovnoyu listyanoyu porodoyu vistupaye lipa dribnolista z domishkoyu duba i klena vazhlivi yak oselishe dlya tvarin i medonosna baza dlya dikih bdzhil sho zbirayut tak zvanij bashkirskij med Vtim u lisah vidnosno malo ridkisnih vidiv napriklad z chervonoknizhnih roslin do nih priurocheni tilki zozulini cherevichki spravzhni ta velikocviti 3 4 5 6 Natomist menshi za plosheyu roslinni ugrupovannya bagati na floristichni cikavinki Napriklad na galyavinah i uzlissyah zrostayut ridkisni Lathyrus litvinovii i toya gajova na ostepnenih lukah poshireni reliktovi dzvoniki kropivolisti kostricya najvisha yalivec kozackij i chervonoknizhni kovila pirchasta Koeleria sclerophylla Odnak najbilsh riznomanitni rariteti na kam yanistih dilyankah de znajdeni populyaciyi Astragalus clerceanus Dianthus acicularis chasnika skisnogo shiverekiyi pivnichnoyi Do tinistih zapadin mizh kaminnyam i okolic pecher tyazhiye ridkisna paporot selezinnik zelenij Osoblivoyi uvagi zaslugovuyut dva endemichnih vidi pizhmo Tanacetum uralense priurochene do luk i sonyanka Helianthemum baschkirorum yaka upodobala skeli 4 6 Ohoronyuvani roslini prirodnogo parku Zilim nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Dianthus acicularis Yalivec kozackij Dzvoniki kropivolisti Selezinnik zelenij Shiverekiya pivnichna Faunared Fauna prirodnogo parku Zilim vsebichno ne doslidzhena na jogo teritoriyi vivchali tilki okremi grupi tvarin yak ot ssavciv ptahiv i rib Vtim navit za rezultatami fragmentarnih sposterezhen mozhna skazati sho jogo tvarinnij svit riznomanitnij Za nepovnimi danimi u fauni parku prisutni shonajmenshe 15 vidiv ssavciv 5 lishe gnizdovih pernatih tut opisano 81 vid Zagalom u parku znajdeno 15 chervonoknizhnih vidiv tvarin 4 z nih 14 predstavnikiv ornitofauni zaneseni do Chervonoyi knigi Rosiyi a 4 vidi vklyucheni she j do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi Z ssavciv parku v comu spisku figuruye lishe zholudnicya yevropejska 3 krim togo v mezhah ohoronnoyi zoni vidmichali ridkisnogo kazhana nichnicyu stavkovu 1 6 nbsp Lisicya zvichajna Zvichajnimi vidami grizuniv u prirodnomu parku Zilim mozhna vvazhati vivirku i zajcya sirogo hocha ostannij i nechiselnij cherez malu ploshu pidhozhih dlya nogo biotopiv Takozh na richkah ohoronnoyi zoni selyatsya bobri Z hizhih tvarin u lisah parku isnuyut stali populyaciyi kunici lisovoyi thora lisovogo lisici risi Neridko na polyuvannya syudi zahodyat vovki Gusta richkova merezha privablyuye do parku vidr i vizoniv Yaksho vidra ye avtohtonnim meshkancem Bashkortostanu to richkovij vizon buv aklimatizovanij i negativno vplinuv na miscevu faunu zokrema vitisniv aborigennu yevropejsku norku Z kopitnih tvarin u landshaftnomu parku Zilim poshireni losi diki svini sarni 5 Z ridkisnih ptahiv u lisah gnizduyutsya leleka chornij i pidorlik velikij Obidva vidi shukayut pozhivu na vidkritih miscinah Natomist lisovij meshkanec pugach nikoli ne pokidaye upodobanoyi nim hashi Vilni prostori do vpodobi zmiyeyidu orlu mogilniku sapsanu skopi Pershij dva vidi polyuyut nad stepovimi shilami sapsan gnizduyetsya na urvistih priberezhnih skelyah skopa takozh priurochena do vodojm de lovit ribu Ridshe traplyayetsya najbilshij z pernatih hizhakiv berkut Bilya richok pomicheni dva vidi ridkisnih kulikiv kulon velikij i kulik soroka Pershij vid hovayetsya u zarostyah priberezhnih trav drugij shukaye pozhivu na galechnikovih milinah U trav yanih priberezhnih zarostyah meshkayut takozh vzyati pid ohoronu bugaj derkach i zhuravel sirij Najdribnishij z ohoronyuvanih ptahiv sorokopud sirij ye tipovim meshkancem chagarnikiv i vidkritih miscin 1 3 4 5 6 Richki Zilima bagati na cinnih rib Ihtiofauni parku pritamanni persh za vse stenotopni vidi chij areal obmezhenij holodnimi girskimi richkami z vodami bagatimi na kisen Z takih najbilshe potrebuyut ohoroni urazlivi v Bashkortostani babec yevropejskij bistryanka rosijska harius yevropejskij 4 tajmen 1 6 Ridkisni ptahi prirodnogo parku Zilim nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Kulon velikij Berkut Skopa Kulik soroka Zmiyeyid Turizmred nbsp Turisti splavlyayutsya Zilimom na bajdarci Tereni landshaftnogo prirodnogo parku Zilim roztashovani u regioni z nevisokoyu gustinoyu naselennya Z odnogo boku ce spriyalo vsebichnij zberezhennosti jogo ekosistem z inshogo nezajmana priroda privalyuvala neorganizovanih turistiv Najbilshe negativnij vpliv yihnoyi prisutnosti vidchuvavsya u pecherah yaki na vidminu vid biologichnih sistem ne zdatni vidnovlyuvatis Zokrema na kinec XX stolittya u Kinderlinskij pecheri vandalami bulo zrizano mineralni ozdobi u zalah bilya vhodu vona ta inshi pecheri zilimskih urvish poterpali vid zabrudnennya 7 8 Shob zapobigti degradaciyi unikalnih geologichnih ob yektiv 2005 roku stvorili landshaftnij prirodnij park Ohoronnij rezhim na terenah Zilima m yakij i ne peredbachaye suttyevih obmezhen na vidviduvannya ale vin dozvolyaye kontrolyuvati turistiv Stanom na 2020 rik v parku vse zh perevazhayut samorganizovani turisti Zilim vidviduyut yak pishi grupi tak i vodni sered ostannih populyarnij splav na bajdarkah oskilki z vodi vidkrivayutsya najbilsh vidovishni girski krayevidi Na gori Membet dlya gostej parku oblashtovanij oglyadovij majdanchik Krim togo v okolicyah prisilkiv Tolparovo i Zirikli znahodyatsya Tolparovski yalinniki botanichna pam yatka prirodi de ohoronyayut reliktovi masivi temnohvojnih lisiv 5 9 Primitkired a b v g d e Zilim Zilim oopt aari ru ros Arhiv originalu za 15 lyutogo 2020 Procitovano 9 travnya 2020 a b Postanova Gafurijskoyi Rajonnoyi Radi Pro stvorennya landshaftnogo prirodnogo parku miscevogo znachennya Zilim i rozvitok ekologichnogo turizmu na teritoriyi Gafurijskogo rajonu vid 16 04 05 ros a b v g d e zh i k l m n p r s E P Pozdnyakova E A Bogdan Zilim Arhivovano 2 travnya 2019 u Wayback Machine Reestr osobo ohranyaemyh prirodnyh territorij Respubliki Bashkortostan otv red A A Muldashev Ufa Izdatelskij centr MediaPrint 2010 S 150 151 ros a b v g d e zh i Pozdnyakova E P Zilim nedostupne posilannya Bashkirskaya enciklopediya v 7 t Ufa GAUN RB Bashkirskaya enciklopediya ros a b v g d e zh i k l N Rundkvist O Zadorina Zilim Arhivovano 25 listopada 2020 u Wayback Machine Ural Illyustrirovannaya kraevedcheskaya enciklopediya Izdatelstvo Kvist 2013 ros a b v g d e Potapova N A Nazyrova R I Zabelina N M Isaeva Petrova L S Korotkov V N Ochagov D M Svodnyj spisok osobo ohranyaemyh prirodnyh territorij Rossijskoj Federacii spravochnik Arhivovano 26 lipnya 2020 u Wayback Machine otv red D M Ochagov Ch II M VNIIprirody 2006 S 6 ros a b N Rundkvist O Zadorina Kinderlinskaya Arhivovano 25 listopada 2020 u Wayback Machine Ural Illyustrirovannaya kraevedcheskaya enciklopediya Izdatelstvo Kvist 2013 ros Kinderlinskaya peshera Kinderlinska pechera nashural ru ros 04 07 2012 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 4 travnya 2020 A A Muldashev Tolparovskie elniki Arhivovano 2 travnya 2019 u Wayback Machine Reestr osobo ohranyaemyh prirodnyh territorij Respubliki Bashkortostan otv red A A Muldashev Ufa Izdatelskij centr MediaPrint 2010 S 156 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zilim park amp oldid 44135206