Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зоф'я Любанська, за першим шлюбом Стриєнська (пол. Zofia Stryjeńska, нар. 13 травня 1891, Краків, Польща — 28 лютого 1976, Женева, Швейцарія) — польська художниця, ілюстраторка, графікеса, сценографка, представниця стилю ар-деко. Поряд із Тамарою Лемпицькою була найвідомішою польською художницею міжвоєнного періоду.
| Зофія Стриєнська | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Zofia Stryjeńska | ||||
 | ||||
| Народження | 13 травня 1891[1][2][…] Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[4] | |||
| Смерть | 28 лютого 1976[5][1][…](84 роки) | |||
| Женева, Швейцарія[4] | ||||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Республіка Польща | |||
| Навчання | Мюнхенська академія мистецтв | |||
| Діяльність | художниця, графічна дизайнерка, ілюстратор, графікеса, сценографка, візуальна мисткиня | |||
| Роки творчості | 1911[6] — 1976[6] | |||
| У шлюбі з | Кароль Стриєнський і d | |||
| Діти | d і d | |||
| Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві | |||
| Нагороди |   | |||
| | ||||
 Зофія Стриєнська у Вікісховищі | ||||
Біографія
Зоф'я почала малювати з дитинства. В юності співпрацювала з ілюстрованими журналами пол. «Rola» та пол. «Głos Ludu». 1909-го року почала навчання в Школі витончених мистецтв для жінок Марії Недзельської в Кракові. В 1910-му році разом з батьком вирушила в подорож з Австро-Угорщини до Італії, під час якої відвідала галереї й музеї Відня та Венеції. Наступного року закінчила курс живопису і прикладного мистецтва з відзнакою.
1 жовтня 1911 року, вдаючи себе за чоловіка з ім'ям Тадеуш Гжимала Любанський, почала займатися живописом в Мюнхенській академії мистецтв (в той час в Академію жінок не приймали). Через рік обман розкрився, Любанська покинула Мюнхен і повернулася до Кракова, де інтенсивно зайнялася живописом і літературною роботою.
В травні 1913 року мистецтвознавець Єжи Варчаловський докладно описав успіхи Зоф'ї Любанської в газеті «Час», посприявши успішному початкові її кар'єри. Таким чином вона влилася у творчу інтелігенцію Кракова, познайомилася з Тадеушем Бой-Желенським, Здіславом Яхимецьким, Войцехом Коссаком, Марією Павликовською-Ясножевською.
4 листопада 1916 року одружилася зі знаменитим польським архітектором Каролем Стриєнським. У шлюбі народила трьох дітей: дочка Магда і близнюки Яцек і Ян.
Завдяки чоловікові познайомилася з художниками та представниками літературного світу, зокрема, з Владиславом Скочилясом, Генриком Куною, Стефаном Жеромським, Владиславом Реймонтом, Станіславом Віткевичем, поетами літературної групи «Скамандр».
Протягом 1921—1927 років разом з чоловіком проживала в місті Закопане. Згодом відносини між двома сильними особистостями гіршали. У нападі гніву Стриєвська знищила свої картини на очах чоловіка. В результаті інтриг чоловіка Стриєнську помістили в психіатричну лікарню, але через два дні завдяки старанням батьків її випустили. Численні конфлікти привели до розлучення в 1927 році.
Стриєнська переїхала до Варшави, де в 1929 році одружилася з актором Артуром Сохою. І цей шлюб виявився нещасливим: у зв'язку з економічною кризою художниця багато працювала, щоб забезпечити себе, дітей і безробітного чоловіка. Через кілька років вона розлучилася з чоловіком через його зради. Наприкінці 1930-х нетривалий період була одружена з архітектором Ахілесом Брезою, а потім з мандрівником і письменником Аркадієм Фідлером.
Середина 1930-х років була для художниці непростим періодом, в той час вона практично не отримувала замовлення. Стриєнська не вміла і не хотіла домагатися визнання. Вона не визнавала Санацію і не приєдналася до жодних з недавно сформованих художніх та політичних течій. 1930 року її нагородили Офіцерським хрестом Ордена Відродження Польщі. За клопотанням Польської академії літератури 7 листопада 1936 року Стриєнську нагородили золотим Академічним лавром.
Через брак грошей Зоф'я Стриєнська змушена була продати кілька своїх картин лихварям. І тільки в 1938 році Стриєнська отримала кілька замовлень від польського МЗС, у тому числі килиму для імператора Японії Хірохіто. Брала участь в оформленні інтер'єрів польських пасажирських суден «Баторій» і «Пілсудський». Також оформила зал кондитерської фабрики E. Wedel в Варшаві. Її картини на слов'янську та історичну тематики знову почали мати попит.
Німецьку окупацію пережила в Кракові. Під час авіанальотів було знищено частину її робіт. Після звільнення Польщі Стриєнська емігрувала до Швейцарії, де вже перебувала її дочка, а пізніше до неї приєдналися обидва сини. Намагалася переїхати в США, зверталася за допомогою до , але отримала відмову.
Останні роки жила небагато, відмовляючись від допомоги навіть своїх синів. Померла в Женеві від серцевого нападу. Похована на цвинтарі в Шен-Бурі.
Творчість
Відома як «принцеса польського мистецтва», належала до художньої групи Ритм (пол. Rytm). Коло інтересів Стриєнської було дуже великим. Займалася темперним малярством, також цікавилася літографією, малюнком, плакатами, розробляла іграшки, декоративні тканини, була авторкою книжкових ілюстрацій. Зоф'я Стриєнська розробила характерний стиль, відповідний до того, який панував тоді в Європі ар-деко. Серед її найвідоміших робіт: «Слов'янські ідоли й паска», ілюстрації до «Монахомахії» Ігнація Красицького, «Пори року», «Різдвяні гімни», «Чотири таїнства» і «Польські танці».
Ранній період
У 1918 році Зоф'я Стриєнська працювала на посаді дизайнерки іграшок і графічної дизайнерки. У 1917-18 роках вона створила серію з п'яти картин «Великдень» темперою, в яких поєднала релігійні іконографічні мотиви з елементами фольклору. У 1918 і 1922 роках з'явилися дві літографічні роботи під назвою «Слов'янський оберіг», в яких художниця зверталася до слов'янської міфології. До найзначніших робіт раннього періоду творчості Зоф'ї Стриєнської належать: фрески в Технічному і промисловому музеї в Кракові (1917), поліхромні зали в Сенаторській вежі на Вавелі (1917) і внутрішнє оздоблення виноробні у Варшаві. Серед монументальних композицій виділяються картини із серій «Полювання на богів» (1921), «Ранок», «Вечір» і «Концерт Беріота» (1923).
У цілому, 1920-ті роки були дуже плідним періодом у творчості Зоф'ї Стриєнської. Вона ви́шліфувала техніку малювання гуашшю й аквареллю.
1920—1930 роки
Серія робіт «Сім таїнств», написана в 1922 році, належать до кращого періоду її творчості.
Зоф'я Стриєнська виконала частину декорації польського павільйону на Всесвітній виставці в Парижі в 1925 році, яка складалася з серії картин «Дванадцять місяців» (6 картин, 2 місяці на полотні), на яких було зображене сільське життя в різні місяці року. Ця робота принесла художниці європейську популярність і 5 нагород Всесвітньої виставки. 1927-го написала серію картин із зображенням польських народних танців.
Після 1930 року
У 1931 році отримала срібну медаль на виставці релігійного мистецтва в Падуї.
1942 року представила концепцію слов'янського храму — Вітезьєна, який повинен був стати місцем «симпозіумів та з'їздів цісарів слов'ян», а також місцем відродження слов'янського духовного життя. Вітезьєн мав незвичайну форму. В архітектурі використовувалися дерев'яні конструкції, що застосовувалися в народному будівництві. Дизайн інтер'єру нагадував і театр, і церкву, в якій вівтар замінений стилізованою народною статуєю слов'янського божества.
Завдяки численним роботам, що зображували давньослов'янські божества, Стриєнська вважається прихильницею слов'янської рідновірської релігії в Польщі, однак, сама художниця сповідувала християнство. Стрієнська була католичкою за вихованням і за переконанням, але змінила на короткий час конфесію на євангелічну, заради другого шлюбу. Її захоплення віруваннями стародавніх слов'ян розглядаються тільки як мистецтво.
Літературна творчість
Прагнучи дати дітям хороше виховання, Стриєнська написала керівництво з етикету під псевдонімом «Професор Гіляр». Її мемуари «Хліб майже кожен день» були опубліковані у 1995 році. Твори Стриєнської відрізняються вільним викладом і багатим словниковим запасом.
Нагороди
Офіцерський хрест Ордена Відродження Польщі (1930).
Золотий Академічний лавр (1936).
Пам'ять
У 2008-му році Національним музеєм у Кракові була організована велика ретроспективна виставка робіт Зоф'ї Стриєнської, перша монографічна презентація робіт художниці після 1945 року.
2009-го була проведена виставка, організована Національним музеєм у Познані та Національним музеєм у Варшаві.
У 2015-му була видана біографія художниці під авторством Анжеліки Кузняк.
2018-го вийшов альбом з роботами Стриєнської під авторством Святослава Ленартовича і Леха Маєвського.
15 лютого 2011 року Національний банк Польщі ввів в обіг монети з серії «Польські художники XIX—XX століть», присвячені Зоф'ї Стриєнській з номіналами 20 злотих і 2 злотих.
Іменем Зоф'ї Стриєнської названі вулиці в Тарнові і Ченстохові.
Див. також
Примітки
- Zofia Stryjenska
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- e-teatr.pl — 2004.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119093340 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://rkd.nl/explore/artists/75867
- RKDartists
- Czy wiesz kto to jest?. Stanisław Łoza (red.). T. 2: Uzupełnienia i sprostowania. Warszawa: Wydawnictwo Głównej Księgarni Wojskowej, 1939, s. 294—295.
- . Polonika (пол.). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
- Włodzimierz Kalicki: Trzecia młodość Stryjeńskiej, Gazeta Stołeczna, 19 lutego 2010, s. 14.
- . MAGAZIF (pl-PL) . 3 вересня 2020. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
- . Culture.pl (пол.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
- Twarze — Zofia Stryjeńska [ 6 травня 2009 у Wayback Machine.].
- M.P. z 1930 r. nr 260, poz. 352.
- M.P. z 1936 r. nr 261, poz. 460
- Blask i nędza życia Zofii Stryjeńskiej [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.].
- Wiadomości Literackie // Літературна енциклопедія: в 11 т. — [М.], 1929—1939.
- . www.podkowianskimagazyn.pl. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
- Księżniczka polskiej sztuki, «Rzeczpospolita», A20, 27 października 2008 [ 19 квітня 2021 у Wayback Machine.].
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- Z. Stryjeńska, Chleb prawie że powszedni, Gebethner i Ska, 1995.
- . 10 лютого 2015. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
- Todesanzeige // Astronomische Nachrichten. — 1936. — Т. 261, вип. 23 (10 липня). — С. 459–460. — ISSN 1521-3994 0004-6337, 1521-3994. — DOI:.
Посилання
- Картини Зоф'ї Стриєнської на сайті Національного музею в Кракові [ 21 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Culture.pl, Институт Адама Мицкевича /Зофья Стрыенская [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zof ya Lyubanska za pershim shlyubom Striyenska pol Zofia Stryjenska nar 13 travnya 1891 Krakiv Polsha 28 lyutogo 1976 Zheneva Shvejcariya polska hudozhnicya ilyustratorka grafikesa scenografka predstavnicya stilyu ar deko Poryad iz Tamaroyu Lempickoyu bula najvidomishoyu polskoyu hudozhniceyu mizhvoyennogo periodu Zofiya Striyenskapol Zofia StryjenskaNarodzhennya13 travnya 1891 1891 05 13 1 2 Krakiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro Ugorshina 4 Smert28 lyutogo 1976 1976 02 28 5 1 84 roki Zheneva Shvejcariya 4 PohovannyadKrayina Respublika PolshaNavchannyaMyunhenska akademiya mistectvDiyalnisthudozhnicya grafichna dizajnerka ilyustrator grafikesa scenografka vizualna mistkinyaRoki tvorchosti1911 6 1976 6 U shlyubi zKarol Striyenskij i dDitid i dRoboti v kolekciyiNacionalnij muzej u VarshaviNagorodi Zofiya Striyenska u VikishovishiPolihromni roboti Zof yi Striyenskoyi 1928 roku na fasadi zhitlovogo budinku na Staromiskij ploshi u VarshaviPaviljon Respubliki Polsha v Parizhi v 1925 roci prikrashali kartini Zof yi StriyenskoyiBiografiyaZof ya pochala malyuvati z ditinstva V yunosti spivpracyuvala z ilyustrovanimi zhurnalami pol Rola ta pol Glos Ludu 1909 go roku pochala navchannya v Shkoli vitonchenih mistectv dlya zhinok Mariyi Nedzelskoyi v Krakovi V 1910 mu roci razom z batkom virushila v podorozh z Avstro Ugorshini do Italiyi pid chas yakoyi vidvidala galereyi j muzeyi Vidnya ta Veneciyi Nastupnogo roku zakinchila kurs zhivopisu i prikladnogo mistectva z vidznakoyu 1 zhovtnya 1911 roku vdayuchi sebe za cholovika z im yam Tadeush Gzhimala Lyubanskij pochala zajmatisya zhivopisom v Myunhenskij akademiyi mistectv v toj chas v Akademiyu zhinok ne prijmali Cherez rik obman rozkrivsya Lyubanska pokinula Myunhen i povernulasya do Krakova de intensivno zajnyalasya zhivopisom i literaturnoyu robotoyu V travni 1913 roku mistectvoznavec Yezhi Varchalovskij dokladno opisav uspihi Zof yi Lyubanskoyi v gazeti Chas pospriyavshi uspishnomu pochatkovi yiyi kar yeri Takim chinom vona vlilasya u tvorchu inteligenciyu Krakova poznajomilasya z Tadeushem Boj Zhelenskim Zdislavom Yahimeckim Vojcehom Kossakom Mariyeyu Pavlikovskoyu Yasnozhevskoyu 4 listopada 1916 roku odruzhilasya zi znamenitim polskim arhitektorom Karolem Striyenskim U shlyubi narodila troh ditej dochka Magda i bliznyuki Yacek i Yan Zavdyaki cholovikovi poznajomilasya z hudozhnikami ta predstavnikami literaturnogo svitu zokrema z Vladislavom Skochilyasom Genrikom Kunoyu Stefanom Zheromskim Vladislavom Rejmontom Stanislavom Vitkevichem poetami literaturnoyi grupi Skamandr Protyagom 1921 1927 rokiv razom z cholovikom prozhivala v misti Zakopane Zgodom vidnosini mizh dvoma silnimi osobistostyami girshali U napadi gnivu Striyevska znishila svoyi kartini na ochah cholovika V rezultati intrig cholovika Striyensku pomistili v psihiatrichnu likarnyu ale cherez dva dni zavdyaki starannyam batkiv yiyi vipustili Chislenni konflikti priveli do rozluchennya v 1927 roci Striyenska pereyihala do Varshavi de v 1929 roci odruzhilasya z aktorom Arturom Sohoyu I cej shlyub viyavivsya neshaslivim u zv yazku z ekonomichnoyu krizoyu hudozhnicya bagato pracyuvala shob zabezpechiti sebe ditej i bezrobitnogo cholovika Cherez kilka rokiv vona rozluchilasya z cholovikom cherez jogo zradi Naprikinci 1930 h netrivalij period bula odruzhena z arhitektorom Ahilesom Brezoyu a potim z mandrivnikom i pismennikom Arkadiyem Fidlerom Seredina 1930 h rokiv bula dlya hudozhnici neprostim periodom v toj chas vona praktichno ne otrimuvala zamovlennya Striyenska ne vmila i ne hotila domagatisya viznannya Vona ne viznavala Sanaciyu i ne priyednalasya do zhodnih z nedavno sformovanih hudozhnih ta politichnih techij 1930 roku yiyi nagorodili Oficerskim hrestom Ordena Vidrodzhennya Polshi Za klopotannyam Polskoyi akademiyi literaturi 7 listopada 1936 roku Striyensku nagorodili zolotim Akademichnim lavrom Cherez brak groshej Zof ya Striyenska zmushena bula prodati kilka svoyih kartin lihvaryam I tilki v 1938 roci Striyenska otrimala kilka zamovlen vid polskogo MZS u tomu chisli kilimu dlya imperatora Yaponiyi Hirohito Brala uchast v oformlenni inter yeriv polskih pasazhirskih suden Batorij i Pilsudskij Takozh oformila zal konditerskoyi fabriki E Wedel v Varshavi Yiyi kartini na slov yansku ta istorichnu tematiki znovu pochali mati popit Nimecku okupaciyu perezhila v Krakovi Pid chas avianalotiv bulo znisheno chastinu yiyi robit Pislya zvilnennya Polshi Striyenska emigruvala do Shvejcariyi de vzhe perebuvala yiyi dochka a piznishe do neyi priyednalisya obidva sini Namagalasya pereyihati v SShA zvertalasya za dopomogoyu do ale otrimala vidmovu Ostanni roki zhila nebagato vidmovlyayuchis vid dopomogi navit svoyih siniv Pomerla v Zhenevi vid sercevogo napadu Pohovana na cvintari v Shen Buri TvorchistVidoma yak princesa polskogo mistectva nalezhala do hudozhnoyi grupi Ritm pol Rytm Kolo interesiv Striyenskoyi bulo duzhe velikim Zajmalasya tempernim malyarstvom takozh cikavilasya litografiyeyu malyunkom plakatami rozroblyala igrashki dekorativni tkanini bula avtorkoyu knizhkovih ilyustracij Zof ya Striyenska rozrobila harakternij stil vidpovidnij do togo yakij panuvav todi v Yevropi ar deko Sered yiyi najvidomishih robit Slov yanski idoli j paska ilyustraciyi do Monahomahiyi Ignaciya Krasickogo Pori roku Rizdvyani gimni Chotiri tayinstva i Polski tanci Rannij period U 1918 roci Zof ya Striyenska pracyuvala na posadi dizajnerki igrashok i grafichnoyi dizajnerki U 1917 18 rokah vona stvorila seriyu z p yati kartin Velikden temperoyu v yakih poyednala religijni ikonografichni motivi z elementami folkloru U 1918 i 1922 rokah z yavilisya dvi litografichni roboti pid nazvoyu Slov yanskij oberig v yakih hudozhnicya zvertalasya do slov yanskoyi mifologiyi Do najznachnishih robit rannogo periodu tvorchosti Zof yi Striyenskoyi nalezhat freski v Tehnichnomu i promislovomu muzeyi v Krakovi 1917 polihromni zali v Senatorskij vezhi na Vaveli 1917 i vnutrishnye ozdoblennya vinorobni u Varshavi Sered monumentalnih kompozicij vidilyayutsya kartini iz serij Polyuvannya na bogiv 1921 Ranok Vechir i Koncert Beriota 1923 U cilomu 1920 ti roki buli duzhe plidnim periodom u tvorchosti Zof yi Striyenskoyi Vona vi shlifuvala tehniku malyuvannya guashshyu j akvarellyu 1920 1930 roki Zof ya Striyenska Eskiz kostyumiv dlya baletu Karolya Shimanovskogo Seriya robit Sim tayinstv napisana v 1922 roci nalezhat do krashogo periodu yiyi tvorchosti Zof ya Striyenska vikonala chastinu dekoraciyi polskogo paviljonu na Vsesvitnij vistavci v Parizhi v 1925 roci yaka skladalasya z seriyi kartin Dvanadcyat misyaciv 6 kartin 2 misyaci na polotni na yakih bulo zobrazhene silske zhittya v rizni misyaci roku Cya robota prinesla hudozhnici yevropejsku populyarnist i 5 nagorod Vsesvitnoyi vistavki 1927 go napisala seriyu kartin iz zobrazhennyam polskih narodnih tanciv Pislya 1930 roku U 1931 roci otrimala sribnu medal na vistavci religijnogo mistectva v Paduyi 1942 roku predstavila koncepciyu slov yanskogo hramu Vitezyena yakij povinen buv stati miscem simpoziumiv ta z yizdiv cisariv slov yan a takozh miscem vidrodzhennya slov yanskogo duhovnogo zhittya Vitezyen mav nezvichajnu formu V arhitekturi vikoristovuvalisya derev yani konstrukciyi sho zastosovuvalisya v narodnomu budivnictvi Dizajn inter yeru nagaduvav i teatr i cerkvu v yakij vivtar zaminenij stilizovanoyu narodnoyu statuyeyu slov yanskogo bozhestva Zavdyaki chislennim robotam sho zobrazhuvali davnoslov yanski bozhestva Striyenska vvazhayetsya prihilniceyu slov yanskoyi ridnovirskoyi religiyi v Polshi odnak sama hudozhnicya spoviduvala hristiyanstvo Striyenska bula katolichkoyu za vihovannyam i za perekonannyam ale zminila na korotkij chas konfesiyu na yevangelichnu zaradi drugogo shlyubu Yiyi zahoplennya viruvannyami starodavnih slov yan rozglyadayutsya tilki yak mistectvo Literaturna tvorchistPragnuchi dati dityam horoshe vihovannya Striyenska napisala kerivnictvo z etiketu pid psevdonimom Profesor Gilyar Yiyi memuari Hlib majzhe kozhen den buli opublikovani u 1995 roci Tvori Striyenskoyi vidriznyayutsya vilnim vikladom i bagatim slovnikovim zapasom NagorodiOficerskij hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi 1930 Zolotij Akademichnij lavr 1936 Pam yatU 2008 mu roci Nacionalnim muzeyem u Krakovi bula organizovana velika retrospektivna vistavka robit Zof yi Striyenskoyi persha monografichna prezentaciya robit hudozhnici pislya 1945 roku 2009 go bula provedena vistavka organizovana Nacionalnim muzeyem u Poznani ta Nacionalnim muzeyem u Varshavi U 2015 mu bula vidana biografiya hudozhnici pid avtorstvom Anzheliki Kuznyak 2018 go vijshov albom z robotami Striyenskoyi pid avtorstvom Svyatoslava Lenartovicha i Leha Mayevskogo 15 lyutogo 2011 roku Nacionalnij bank Polshi vviv v obig moneti z seriyi Polski hudozhniki XIX XX stolit prisvyacheni Zof yi Striyenskij z nominalami 20 zlotih i 2 zlotih Imenem Zof yi Striyenskoyi nazvani vulici v Tarnovi i Chenstohovi Div takozhAr deko Tamara LempickaPrimitkiZofia Stryjenska d Track Q17299517 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 e teatr pl 2004 d Track Q9249766 Deutsche Nationalbibliothek Record 119093340 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https rkd nl explore artists 75867 RKDartists d Track Q17299517 Czy wiesz kto to jest Stanislaw Loza red T 2 Uzupelnienia i sprostowania Warszawa Wydawnictwo Glownej Ksiegarni Wojskowej 1939 s 294 295 Polonika pol Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 25 bereznya 2021 Wlodzimierz Kalicki Trzecia mlodosc Stryjenskiej Gazeta Stoleczna 19 lutego 2010 s 14 MAGAZIF pl PL 3 veresnya 2020 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 25 bereznya 2021 Culture pl pol Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 25 bereznya 2021 Twarze Zofia Stryjenska 6 travnya 2009 u Wayback Machine M P z 1930 r nr 260 poz 352 M P z 1936 r nr 261 poz 460 Blask i nedza zycia Zofii Stryjenskiej 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine Wiadomosci Literackie Literaturna enciklopediya v 11 t M 1929 1939 www podkowianskimagazyn pl Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 25 bereznya 2021 Ksiezniczka polskiej sztuki Rzeczpospolita A20 27 pazdziernika 2008 19 kvitnya 2021 u Wayback Machine PDF Arhiv originalu PDF za 17 kvitnya 2021 Procitovano 1 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 1 kvitnya 2021 Z Stryjenska Chleb prawie ze powszedni Gebethner i Ska 1995 10 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 9 chervnya 2021 Procitovano 24 bereznya 2022 Todesanzeige Astronomische Nachrichten 1936 T 261 vip 23 10 lipnya S 459 460 ISSN 1521 3994 0004 6337 1521 3994 DOI 10 1002 asna 19362612307 PosilannyaKartini Zof yi Striyenskoyi na sajti Nacionalnogo muzeyu v Krakovi 21 lyutogo 2019 u Wayback Machine Culture pl Institut Adama Mickevicha Zofya Stryenskaya 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine