Зеле́на Дібро́ва — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, у складі Вільшанської селищної громади. Населення — 533 особи, дворів 230 (на 1 січня 2008 року).
село Зелена Діброва | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Черкаська область | ||||
Район | Городищенський | ||||
Громада | Вільшанська селищна громада | ||||
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | до 1864 | ||||
Населення | 606 чоловік (на 1 січня 2010 року) | ||||
Територія | 17,73 км² | ||||
Площа | 2,783 км² | ||||
Густота населення | 217,75 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 19526 | ||||
Телефонний код | +380 4734 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°07′50″ пн. ш. 31°12′17″ сх. д. / 49.13056° пн. ш. 31.20472° сх. д.Координати: 49°07′50″ пн. ш. 31°12′17″ сх. д. / 49.13056° пн. ш. 31.20472° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 185 м | ||||
Водойми | річка | ||||
Відстань до обласного центру | 70,6 (фізична) км | ||||
Відстань до районного центру | 30 км | ||||
Найближча залізнична станція | Городище | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | смт. Вільшана | ||||
Карта | |||||
Зелена Діброва | |||||
Зелена Діброва | |||||
Мапа | |||||
Географія
Село розташоване за 30 км від залізничної станції Городище серед густих лісів, у верхів'ях двох річок, що впадають у річку Вільшанку.
Друга версія, що назва села походить від глибокого яру, у якому росли могутні дуби й при березі калина. У яру протікала річка. Часто чумаки, які їздили в Крим по сіль, зупинялись у діброві на перепочинок. За переказами, звідси й пішла назва села — Зелена Діброва.
У селі бере початок річка .
Історія
Першим письмовим документом, у якому згадується Зелена Діброва, є археологічна карта колишньої Київської губернії під редакцією В. Б. Антоновича, на якій зазначалось, що в північній частині села розташовано 100 курганів. Це свідки життя скіфів. Археологічні дослідження, проведені Петром Лебединцевим, підтверджують, що поселення на місці сучасного села виникло ще в V столітті до нової ери.
У часи розквіту Київської Русі село Зелена Діброва було форпостом проти половців, які через багато століть прийшли на зміну скіфам.
Зелена Діброва й сусідні села були прикордонними містечками і в часи татарщини. У селі нараховувалось близько 300 дворів, воно служило зимовиком січовим козакам. 1964 року на таємних зборах козацького товариства козацький кіш був відроджений.
До 1830 року Зелена Діброва належала пану . Село відвідував Тарас Григорович Шевченко в 1845, 1847 та 1859 роках.
У середині 19 століття, за даними Лаврентія Похилевича, у селі мешкало 1 316 православних і 21 римокатолик. Була дерев'яна Миколаївська церква 5-го класу, збудована в 1780-му році.. У селі діяла церковно-парафіяльна школа. Потім на її місці в 1879 році була зведена нова церква, на забудову якої дав 500 рублів виходець із Зеленої Діброви Петро Лебединцев.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Казачанської волості Звенигородського повіту Київської губернії мешкало 1399 осіб, налічувалось 172 дворових господарства, існували православна церква та школа.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1822 осіб (905 чоловічої статі та 917 — жіночої), з яких 1815 — православної віри.
У 1900 році в селі налічувалося 376 дворів, проживало 2 010 мешканців, з них 973 чоловіки і 1 037 жінок. Головне заняття жителів — хліборобство; крім того, селяни відправлялися на заробітки в Херсонську губернію. У селі були одна православна церква, одна церковнопарафіяльна школа, 19 вітряних млинів, одна кузня, один сільський банк. Перша школа в Зеленій Діброві була побудована в 1862 році, після скасування кріпосного права.
У 1929 році, під час примусової колективізації, був заснований перший колгосп ім. Петровського. Першим головою був обраний Шевченко Петро Васильович. Перший трактор придбали в 1932 році. Першими трактористами були Матлах Федот Панькович та Годований Василь Дорофійович.
Під час радянської окупації, як і більшість церков, була зруйнована Свято-Миколаївська церква.
У 1928 році в Зеленій Діброві налічувалось 676 дворів і проживало 2918 осіб.
Під час голодомору в 1932-33 роках від голоду вимерло 75 % жителів села, у 304 жилих дворах налічувалось 724 жителі. Такі ж цифри наведено в документально-художній повісті Олекси Воропая «Дев'яте коло».
На фронтах Німецько-радянської війни на боці СРСР воювало 350 осіб, 194 з них не повернулись. За мужність і відвагу нагороджено орденами і медалями СРСР 197 осіб. У центрі села споруджено пам'ятник воїнам, що загинули під час війни. 12 лютого 1944 року село було відвойоване у нацистів.
У післявоєнні роки в селі працював колгосп «Маяк», який обробляв 1445 га землі, у тому числі 1365 га орної. Колгосп вирощував зернові, технічні й садово-городні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво й птахівництво. Також у колгоспі була пасіка та рибне господарство.
Станом на 1972 рік у селі мешкало 1 157 чоловік, працювала восьмирічна школа, у якій навчалось 169 учнів, будинок культури із залом на 350 місць, бібліотека з фондом 13 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт з пологовим відділенням.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
Відомі люди
У селі глибоке коріння Красицьких, що походять від Антона і Катерини, улюбленої сестри і няні Шевченка. Подружжя Красицьких народило дванадцятьох дітей, а самі пішли з життя молодими. Тарас кровно пов'язаний із Зеленою Дібровою і бував тут не лише в дитинстві, а й у молоді та зрілі літа, у кожен свій приїзд в Україну. Прибула в Зелену Діброву сестра Тараса Шевченка Катерина у 1823 році. На сільському цвинтарі збереглася могила Катерини.
Зелена Діброва дала нащадків по Шевченківській лінії — художника Фотія Степановича Красицького і письменника Дмитра Филимоновича Красицького.
У селі народились брати Лебединцеви:
- археолог - Петро Гаврилович;
- учитель і церковний діяч - Андрій Гаврилович;
- історик і педагог - Феофан Григорович;
- письменник і літературознавець - Красицький Дмитро Филимонович;
- мовознавець - Теклюк Варвара Яківна.
Див. також
Джерела
Посилання
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 4 жовтня 2010.
- Погода в Україні
- maps.vlasenko.net(рос.)
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-81. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Зовнішні посилання
- Зелена Діброва на who-is-who.com.ua[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zele na Dibro va selo v Ukrayini u Zvenigorodskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti u skladi Vilshanskoyi selishnoyi gromadi Naselennya 533 osobi dvoriv 230 na 1 sichnya 2008 roku selo Zelena Dibrova Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Gorodishenskij Gromada Vilshanska selishna gromada Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Zasnovane do 1864 Naselennya 606 cholovik na 1 sichnya 2010 roku Teritoriya 17 73 km Plosha 2 783 km Gustota naselennya 217 75 osib km Poshtovij indeks 19526 Telefonnij kod 380 4734 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 07 50 pn sh 31 12 17 sh d 49 13056 pn sh 31 20472 sh d 49 13056 31 20472 Koordinati 49 07 50 pn sh 31 12 17 sh d 49 13056 pn sh 31 20472 sh d 49 13056 31 20472 Serednya visota nad rivnem morya 185 m Vodojmi richka Vidstan do oblasnogo centru 70 6 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 30 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Gorodishe Misceva vlada Adresa radi smt Vilshana Karta Zelena Dibrova Zelena Dibrova Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zelena Dibrova GeografiyaSelo roztashovane za 30 km vid zaliznichnoyi stanciyi Gorodishe sered gustih lisiv u verhiv yah dvoh richok sho vpadayut u richku Vilshanku Druga versiya sho nazva sela pohodit vid glibokogo yaru u yakomu rosli mogutni dubi j pri berezi kalina U yaru protikala richka Chasto chumaki yaki yizdili v Krim po sil zupinyalis u dibrovi na perepochinok Za perekazami zvidsi j pishla nazva sela Zelena Dibrova U seli bere pochatok richka IstoriyaPershim pismovim dokumentom u yakomu zgaduyetsya Zelena Dibrova ye arheologichna karta kolishnoyi Kiyivskoyi guberniyi pid redakciyeyu V B Antonovicha na yakij zaznachalos sho v pivnichnij chastini sela roztashovano 100 kurganiv Ce svidki zhittya skifiv Arheologichni doslidzhennya provedeni Petrom Lebedincevim pidtverdzhuyut sho poselennya na misci suchasnogo sela viniklo she v V stolitti do novoyi eri U chasi rozkvitu Kiyivskoyi Rusi selo Zelena Dibrova bulo forpostom proti polovciv yaki cherez bagato stolit prijshli na zminu skifam Zelena Dibrova j susidni sela buli prikordonnimi mistechkami i v chasi tatarshini U seli narahovuvalos blizko 300 dvoriv vono sluzhilo zimovikom sichovim kozakam 1964 roku na tayemnih zborah kozackogo tovaristva kozackij kish buv vidrodzhenij Do 1830 roku Zelena Dibrova nalezhala panu Selo vidviduvav Taras Grigorovich Shevchenko v 1845 1847 ta 1859 rokah U seredini 19 stolittya za danimi Lavrentiya Pohilevicha u seli meshkalo 1 316 pravoslavnih i 21 rimokatolik Bula derev yana Mikolayivska cerkva 5 go klasu zbudovana v 1780 mu roci U seli diyala cerkovno parafiyalna shkola Potim na yiyi misci v 1879 roci bula zvedena nova cerkva na zabudovu yakoyi dav 500 rubliv vihodec iz Zelenoyi Dibrovi Petro Lebedincev Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Kazachanskoyi volosti Zvenigorodskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 1399 osib nalichuvalos 172 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva ta shkola Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1822 osib 905 cholovichoyi stati ta 917 zhinochoyi z yakih 1815 pravoslavnoyi viri U 1900 roci v seli nalichuvalosya 376 dvoriv prozhivalo 2 010 meshkanciv z nih 973 choloviki i 1 037 zhinok Golovne zanyattya zhiteliv hliborobstvo krim togo selyani vidpravlyalisya na zarobitki v Hersonsku guberniyu U seli buli odna pravoslavna cerkva odna cerkovnoparafiyalna shkola 19 vitryanih mliniv odna kuznya odin silskij bank Persha shkola v Zelenij Dibrovi bula pobudovana v 1862 roci pislya skasuvannya kriposnogo prava U 1929 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi buv zasnovanij pershij kolgosp im Petrovskogo Pershim golovoyu buv obranij Shevchenko Petro Vasilovich Pershij traktor pridbali v 1932 roci Pershimi traktoristami buli Matlah Fedot Pankovich ta Godovanij Vasil Dorofijovich Pid chas radyanskoyi okupaciyi yak i bilshist cerkov bula zrujnovana Svyato Mikolayivska cerkva U 1928 roci v Zelenij Dibrovi nalichuvalos 676 dvoriv i prozhivalo 2918 osib Pid chas golodomoru v 1932 33 rokah vid golodu vimerlo 75 zhiteliv sela u 304 zhilih dvorah nalichuvalos 724 zhiteli Taki zh cifri navedeno v dokumentalno hudozhnij povisti Oleksi Voropaya Dev yate kolo Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni na boci SRSR voyuvalo 350 osib 194 z nih ne povernulis Za muzhnist i vidvagu nagorodzheno ordenami i medalyami SRSR 197 osib U centri sela sporudzheno pam yatnik voyinam sho zaginuli pid chas vijni 12 lyutogo 1944 roku selo bulo vidvojovane u nacistiv U pislyavoyenni roki v seli pracyuvav kolgosp Mayak yakij obroblyav 1445 ga zemli u tomu chisli 1365 ga ornoyi Kolgosp viroshuvav zernovi tehnichni j sadovo gorodni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo j ptahivnictvo Takozh u kolgospi bula pasika ta ribne gospodarstvo Stanom na 1972 rik u seli meshkalo 1 157 cholovik pracyuvala vosmirichna shkola u yakij navchalos 169 uchniv budinok kulturi iz zalom na 350 misc biblioteka z fondom 13 tisyach knig feldshersko akusherskij punkt z pologovim viddilennyam Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SSSR 1932 1933 ta 1946 1947 rokah Vidomi lyudiU seli gliboke korinnya Krasickih sho pohodyat vid Antona i Katerini ulyublenoyi sestri i nyani Shevchenka Podruzhzhya Krasickih narodilo dvanadcyatoh ditej a sami pishli z zhittya molodimi Taras krovno pov yazanij iz Zelenoyu Dibrovoyu i buvav tut ne lishe v ditinstvi a j u molodi ta zrili lita u kozhen svij priyizd v Ukrayinu Pribula v Zelenu Dibrovu sestra Tarasa Shevchenka Katerina u 1823 roci Na silskomu cvintari zbereglasya mogila Katerini Zelena Dibrova dala nashadkiv po Shevchenkivskij liniyi hudozhnika Fotiya Stepanovicha Krasickogo i pismennika Dmitra Filimonovicha Krasickogo U seli narodilis brati Lebedincevi arheolog Petro Gavrilovich uchitel i cerkovnij diyach Andrij Gavrilovich istorik i pedagog Feofan Grigorovich pismennik i literaturoznavec Krasickij Dmitro Filimonovich movoznavec Teklyuk Varvara Yakivna Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast DzherelaZelena Dibrova u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Cherkashina Zelena Dibrova u Vikishovishi Posilannya Arhiv originalu za 25 kvitnya 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2010 Pogoda v Ukrayini maps vlasenko net ros ros doref Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii K 1864 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 81 X 270 120 s ros doref Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Zovnishni posilannya Zelena Dibrova na who is who com ua nedostupne posilannya z kvitnya 2019