Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії східного слов'янства — концепція самобутності історичного розвитку українського народу в контексті українсько-російської історіографії історика Михайла Грушевського, що суперечила тодішній панівній російській схемі історії східноєвропейських народів, що обстоювала концепцію «общерусскої» народності. Вперше виголошена у статті вченого, написаній 1904 року.
Передісторія появи
У 1903 р. М. Грушевський отримав запрошення від Вільної російської школи в Парижі для читання курсу лекцій з історії України. На основі лекцій вчений протягом літа 1903 році підготував російською мовою «Очерк истории украинского народа». Також, історик готувався виступати з доповіддю на в Санкт Петербурзі.
Стаття вченого була надрукована в першому випуску збірника «Статьи по славяноведению», який вийшов в Санкт-Петербурзі в 1904 році під редакцією відомого вченого Володимира Ламанського.
При чому стаття українською мовою була опублікована вперше після заборони 1863 року. Це стало можливим через те, що у збірнику, що видавала Імператорська академія наук у Санкт-Петербурзі, публікувались статті іноземними мовами.
Публікації статті
Стаття неодноразово перевидавалась в Україні та за кордоном, виходила українською та англійською мовами окремими виданнями, і в збірниках. Так, у 1964 році "Звичайна схема"русскої" історії…" М. Грушевського була надрукована канадським вченим українського походження Богданом Кравцівим у книзі «Вивід прав України: Документи і матеріали до історії української політичної думки».
У 1965 і 1966 рр. до 100-річчя від дня народження великого історика стаття двічі виходила англійською мовою (The Traditional Scheme of «Russian» History and the Problem of a National Organization of the History of the East Slavs).
1985 року "Звичайну схему"русскої" історії…" опублікував грушевськознавець Любомир Винар у своїй монографії «Найвидатніший історик України Михайло Грушевський (1866—1934)». У 1991 році статтю було надруковано в газеті «Літературна Україна» (30 травня) та журналі «Пам'ятки України» (№ 3. — С. 4-7).
У Львівському видавництві «Світ» її уміщено у першому томі 50-томного повного зібрання творів Михайла Грушевського, серія: «Суспільно-політичні твори», що вийшов у 2002 р.
Головні положення історичної концепції
У праці «Звичайна схема „русскої“ історії і справа раціонального укладу історії східного слов'янства» (1904) М. Грушевський рішуче виступив з науковою критикою російської схеми історії східноєвропейських народів (історії Східної Європи, тобто Росії, України, Білорусі), яка обстоювала концепцію «общерусскої» народності, її історії та культури, водночас нехтуючи історичним розвитком українського і білоруського народів, що, власне, було виявом російського історіографічного шовінізму.
«Руська історія» здавалась українському історику «…пережитком старомосковської історіографічної схеми — пережитком, дещо приладженим до новіших історіографічних вимог, але в основі своїй нераціональним». Квінтесенцією авторських роздумів є саме думка про те, що «общерусскої» історії не було й не може бути, як немає «общерусскої» народності. Може бути історія всіх «руських народностей, кому охота їх так називати», або ж історія східного слов'янства. Вона й повинна стати, як вважав учений, на місце теперішньої «руської історії».
М. Грушевський обґрунтував думку про необхідність вивчення різних гілок східного слов'янства, створив власну, а не підпорядковану російській, історію українського народу. Вчений довів, що спроби пов'язувати Київську державу з її суспільно-політичним укладом і культурою з Володимиро-Московським князівством ХІІІ — XIV ст. не мають під собою підстав.
Українські племена стали державотворчим елементом у формуванні Київської держави, культурно-політичну спадщину якої перебрала Галицько-Волинська держава, а не Московська, як було прийнято вважати в російській дореволюційній, а потім і .
 | «Ми знаємо, — писав М. Грушевський, — що Київська держава, право, культура були утвором однієї народності, українсько-руської; Володимиро-Московська — другої, великоруської». |  |
Отже, автор розробив власні підходи до історичного минулого України, які відрізнялися від панівної в офіційній російській історіографії схеми розвитку історичного процесу за М. Карамзіним, С. Соловйовим, В. Ключевським, М. Погодіним і привели до широкої полеміки, що виникла з появою нової історичної концепції.
Полеміка з противниками нової концепції
Михайло Грушевський на початку ХХ ст. веде дискусію зі своїми російськими колегами, але представниками старої історіографічної школи, прихильниками — Миколою Устряловим, Дмитром Іловайським та Костянтином Бестужевим-Рюміним з приводу ролі Великого князівства Литовського в «русской історії».
Український історик схвалює правильність, на його думку, висловлювань щодо означеної проблеми російським істориком та археографом, професором у праці «Русская история с древнейших времен» (Москва, 1898), який наголошує, що «Русь дніпровська і Русь північно-східна — два зовсім відмінні явища…», а «історію їх творять неоднаково дві осібні часті русскої народності».
Так само М. Грушевський позитивно оцінює намагання російського професора Дмитра Корсакова встановити початковий період розвитку великоруської народності з історії Ростово-Суздальської землі, хоча на додаток зауважує про незавершеність дослідження.
Крім того, порушена українським істориком дискусійна проблема велась на сторінках періодичних видань «Записки НТШ», «Літературно-науковий вістник», («Записки Українського Наукового товариства»), що були засновані Михайлом Сергійовичем наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. у Львові та Києві. Зокрема, в «Записках Наукового товариства імені Шевченка» (т.т. ХІІІ, XXXVII, ХХХІХ) є рецензії вченого на праці російських істориків Павла Мілюкова, Михайла Загоскіна, Михайла Владимирського-Буданова.
Реалізація концепції
М. Грушевському знадобилось п'ятнадцять років для опрацювання історії українсько-руської народності й вироблення її нової моделі як у загальних курсах, так і окремих спеціальних працях. Вона знайшла втілення в багатотомній «Історії України-Руси», що вийшла у 1898—1922 роках в 10-томах та 13 книгах, , , та інших його наукових працях. На основі аналізу й синтезу в ньому знайшов відображення розвиток української історії від ранніх часів до 1657 року включно.
Послідовники концепції
Вчені-історики початку ХХ ст. (багато з яких були учнями Михайла Сергійовича: Володимир Дорошенко, Іван Крип'якевич, Василь Герасимчук, Мирон Кордуба, Микола Василенко та багато інших) визнали нову схему Михайла Грушевського, запропоновану в «Історії України-Руси», основою тогочасної української історії.
Оцінка історичної концепції
Оцінка радянськими істориками
Історик Дмитро Багалій, що не завжди поділяв думки Михайла Грушевського, зазначав:
| | «Я властиво визнаю схему за правильну щодо української історії… бо український народ жив історичним життям протягом більш ніж тисячоліття, здобув собі з великими труднощами свою власну територію, витратив колосальну енергію, щоб її охороняти та нею користуватися, утворив за цей час націю». | |
Він одним з перших осмислив наукову спадщину М. Грушевського в аналітичних працях: «Академік Михайло Грушевський і його місце в українській історіографії».
Учень М. Грушевського український історик, професор Йосип Гермайзе, характеризуючи роль «Історії України-Руси» в історіографії, вказав на її головні риси — наукова сумлінність, точність та досконала критика джерел.
Оцінка іноземними вченими
Позитивно оцінюють концепцію Михайла Грушевського деякі зарубіжні історики з української діаспори США та Німеччини: Юрій Вернадський, Оскар Галецький, Микола Карпович, Євген Вайно та інших. Їхнє ставлення до творчості видатного вченого подав професор Любомир Винар у праці, яка вийшла англійською мовою: Wynar L.M. Hrushevsky: A Selective Bibliography.
Також американський професор історії Джеймс Томпсон, відзначив, що «Історія України-Руси» є справжньою енциклопедією досліджень цілого покоління українських, російських та німецьких учених".
Аналіз концепції
Відомий український історик Олександр Оглоблин, що брав участь у антигрушевській кампанії початку 1930-х рр.., уже перебуваючи в еміграції, писав, що М. Грушевський залишив велику і страшну для ворогів українства спадщину як найсильнішу зброю: «Це його схема українського історичного процесу. Це його історична ідея України — синтезу нашої історії».
Історик виділив три головних лінії, що лежать в основі схеми української історії за М. Грушевським:
- Ідея українського народу, який зв'язує в одну цілісність усі історичні періоди, вікові традиції і зберігає інстинкт національної самоохорони. Народ, на його переконання, єдиний герой історії, творець і споживач культурних цінностей.
- Ідея землі, спільної етнічної території як найвагомішої підстави розвитку народу, його етногенезу. Ще у вступі до першого тому «Історії України-Руси» М. Грушевський наголошував, що в житті українського, як і кожного іншого народу, зустрічаються дві великі творчі і діяльні сили — народність і територія. Взаємодія цих сил закладає фундамент історичного прогресу.
- Ідея держави, влади, політичної організації суспільства. Віддаючи пріоритет народу як мотору історичного процесу, учений наголошував, що держава не має бути пасивною, вона повинна віддзеркалювати його устремління і виконувати захисну та регулюючу функції в суспільстві.
Таким чином М. Грушевський уперше в нашій історіографії органічно поєднав ці три ідеї в одне ціле, а саме в схему історії українського народу. Його наукова концепція витримала перевірку часом і залишається актуальною й сьогодні, тому що вона всеосяжна і багатовимірна у часі і просторі.
Джерела
- . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 4 липня 2016..
- Грушевський М. «Звичайна схема „русскої“ історії й справа раціонального укладу історії східного слов'янства» / Вступна стаття О. В. Яся // Український історичний журнал. — 2014. — № 5. — С. 199—208.
Примітки
- Статьи по славяноведению. — 1904. — Вып. 1
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 6 листопада 2016.
- Вивід прав України: док. і матеріали до історії укр. політ. думки/ упоряд. Б. Кравців. — Нью-Йорк: Пролог, 1964. — 250 с. — С. 11 — 24.
- Hrushevsky M. The Traditional Scheme of «Russian» History and the Problem of a National Organization of the History of the East Slavs / Mykhaĭlo Hrushevsky ; ed. by A. Gregorovich. — Winnipeg: Ukrainian Canadian university students’ union by the Ukrainian free academy of sciences, 1965. — 24 p.
- Винар Л. Найвидатніший історик України Михайло Грушевський (1866—1934) / Винар Л. — [Б. м.]: Сучасність, 1985. — 120 с. — с. 101—108.
- Грушевський М. С. Звичайна схема"русскої" історії й справа раціонального укладу історії східного слов'янства / М. Грушевський // Твори: у 50 т. — Львів, 2002. — Т. 1: Серія"Суспільно-політичні твори", 1894—1907. — С. 75—82.
- Грушевський М. С. Звичайна схема"русскої" історії й справа раціонального укладу історії східного слов'янства / М. Грушевський // Твори: у 50 т. — Львів, 2002. — Т. 1: Серія"Суспільно-політичні твори", 1894—1907. — С. 81.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
- Вивід прав України: док. і матеріали до історії української політ. думки / упоряд. Б. Кравців. — Нью-Йорк: Пролог, 1964. — 250 с. — С. 81.
- Багалій Д. І. Академік М. С. Грушевський і його місце в українській історіографії / Д. І. Багалій // Червоний шлях. — 1927. — № 1. — С. 160—217
- Гермайзе О. Ювілей української науки: сорок років діяльності акад. М. С. Грушевського/ О. Гермайзе // Життя і революція. — 1926. — № 20. — С. 93—99.
- Wynar L. M. Hrushevsky: ASelective Bibliography // Mykhailo Hrushevsky: Ukrainian Russian Confrontation in Historiography / by Lubomyr R. Wynar. — Toronto ; New York, 1988. — P. 55—64.
- Thompson J.A History of Historical Writing / by James Westfall Thompson. — New-York: P. Smith, 1967. — T. 2. — 414 p. — р. 187.
Посилання
- М. Грушевський. Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії Східнього Словянства // Статьи по славяновѣдѣнію. — Выпускъ І; Подъ редакціею ординарнаго академика В. И. Ламанскаго. Изд. второго отдѣленія императорской Академіи наукъ. — СПб.: Тип. имп. Академіи наукъ, 1904. — С. 298—304.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zvichajna shema russkoyi istoriyi j sprava racionalnogo ukladu istoriyi shidnogo slov yanstva koncepciya samobutnosti istorichnogo rozvitku ukrayinskogo narodu v konteksti ukrayinsko rosijskoyi istoriografiyi istorika Mihajla Grushevskogo sho superechila todishnij panivnij rosijskij shemi istoriyi shidnoyevropejskih narodiv sho obstoyuvala koncepciyu obsherusskoyi narodnosti Vpershe vigoloshena u statti vchenogo napisanij 1904 roku Peredistoriya poyaviU 1903 r M Grushevskij otrimav zaproshennya vid Vilnoyi rosijskoyi shkoli v Parizhi dlya chitannya kursu lekcij z istoriyi Ukrayini Na osnovi lekcij vchenij protyagom lita 1903 roci pidgotuvav rosijskoyu movoyu Ocherk istorii ukrainskogo naroda Takozh istorik gotuvavsya vistupati z dopoviddyu na v Sankt Peterburzi Stattya vchenogo bula nadrukovana v pershomu vipusku zbirnika Stati po slavyanovedeniyu yakij vijshov v Sankt Peterburzi v 1904 roci pid redakciyeyu vidomogo vchenogo Volodimira Lamanskogo Pri chomu stattya ukrayinskoyu movoyu bula opublikovana vpershe pislya zaboroni 1863 roku Ce stalo mozhlivim cherez te sho u zbirniku sho vidavala Imperatorska akademiya nauk u Sankt Peterburzi publikuvalis statti inozemnimi movami Publikaciyi stattiStattya neodnorazovo perevidavalas v Ukrayini ta za kordonom vihodila ukrayinskoyu ta anglijskoyu movami okremimi vidannyami i v zbirnikah Tak u 1964 roci Zvichajna shema russkoyi istoriyi M Grushevskogo bula nadrukovana kanadskim vchenim ukrayinskogo pohodzhennya Bogdanom Kravcivim u knizi Vivid prav Ukrayini Dokumenti i materiali do istoriyi ukrayinskoyi politichnoyi dumki U 1965 i 1966 rr do 100 richchya vid dnya narodzhennya velikogo istorika stattya dvichi vihodila anglijskoyu movoyu The Traditional Scheme of Russian History and the Problem of a National Organization of the History of the East Slavs 1985 roku Zvichajnu shemu russkoyi istoriyi opublikuvav grushevskoznavec Lyubomir Vinar u svoyij monografiyi Najvidatnishij istorik Ukrayini Mihajlo Grushevskij 1866 1934 U 1991 roci stattyu bulo nadrukovano v gazeti Literaturna Ukrayina 30 travnya ta zhurnali Pam yatki Ukrayini 3 S 4 7 U Lvivskomu vidavnictvi Svit yiyi umisheno u pershomu tomi 50 tomnogo povnogo zibrannya tvoriv Mihajla Grushevskogo seriya Suspilno politichni tvori sho vijshov u 2002 r Golovni polozhennya istorichnoyi koncepciyiU praci Zvichajna shema russkoyi istoriyi i sprava racionalnogo ukladu istoriyi shidnogo slov yanstva 1904 M Grushevskij rishuche vistupiv z naukovoyu kritikoyu rosijskoyi shemi istoriyi shidnoyevropejskih narodiv istoriyi Shidnoyi Yevropi tobto Rosiyi Ukrayini Bilorusi yaka obstoyuvala koncepciyu obsherusskoyi narodnosti yiyi istoriyi ta kulturi vodnochas nehtuyuchi istorichnim rozvitkom ukrayinskogo i biloruskogo narodiv sho vlasne bulo viyavom rosijskogo istoriografichnogo shovinizmu Ruska istoriya zdavalas ukrayinskomu istoriku perezhitkom staromoskovskoyi istoriografichnoyi shemi perezhitkom desho priladzhenim do novishih istoriografichnih vimog ale v osnovi svoyij neracionalnim Kvintesenciyeyu avtorskih rozdumiv ye same dumka pro te sho obsherusskoyi istoriyi ne bulo j ne mozhe buti yak nemaye obsherusskoyi narodnosti Mozhe buti istoriya vsih ruskih narodnostej komu ohota yih tak nazivati abo zh istoriya shidnogo slov yanstva Vona j povinna stati yak vvazhav uchenij na misce teperishnoyi ruskoyi istoriyi M Grushevskij obgruntuvav dumku pro neobhidnist vivchennya riznih gilok shidnogo slov yanstva stvoriv vlasnu a ne pidporyadkovanu rosijskij istoriyu ukrayinskogo narodu Vchenij doviv sho sprobi pov yazuvati Kiyivsku derzhavu z yiyi suspilno politichnim ukladom i kulturoyu z Volodimiro Moskovskim knyazivstvom HIII XIV st ne mayut pid soboyu pidstav Ukrayinski plemena stali derzhavotvorchim elementom u formuvanni Kiyivskoyi derzhavi kulturno politichnu spadshinu yakoyi perebrala Galicko Volinska derzhava a ne Moskovska yak bulo prijnyato vvazhati v rosijskij dorevolyucijnij a potim i Mi znayemo pisav M Grushevskij sho Kiyivska derzhava pravo kultura buli utvorom odniyeyi narodnosti ukrayinsko ruskoyi Volodimiro Moskovska drugoyi velikoruskoyi Otzhe avtor rozrobiv vlasni pidhodi do istorichnogo minulogo Ukrayini yaki vidriznyalisya vid panivnoyi v oficijnij rosijskij istoriografiyi shemi rozvitku istorichnogo procesu za M Karamzinim S Solovjovim V Klyuchevskim M Pogodinim i priveli do shirokoyi polemiki sho vinikla z poyavoyu novoyi istorichnoyi koncepciyi Polemika z protivnikami novoyi koncepciyiMihajlo Grushevskij na pochatku HH st vede diskusiyu zi svoyimi rosijskimi kolegami ale predstavnikami staroyi istoriografichnoyi shkoli prihilnikami Mikoloyu Ustryalovim Dmitrom Ilovajskim ta Kostyantinom Bestuzhevim Ryuminim z privodu roli Velikogo knyazivstva Litovskogo v russkoj istoriyi Ukrayinskij istorik shvalyuye pravilnist na jogo dumku vislovlyuvan shodo oznachenoyi problemi rosijskim istorikom ta arheografom profesorom u praci Russkaya istoriya s drevnejshih vremen Moskva 1898 yakij nagoloshuye sho Rus dniprovska i Rus pivnichno shidna dva zovsim vidminni yavisha a istoriyu yih tvoryat neodnakovo dvi osibni chasti russkoyi narodnosti Tak samo M Grushevskij pozitivno ocinyuye namagannya rosijskogo profesora Dmitra Korsakova vstanoviti pochatkovij period rozvitku velikoruskoyi narodnosti z istoriyi Rostovo Suzdalskoyi zemli hocha na dodatok zauvazhuye pro nezavershenist doslidzhennya Krim togo porushena ukrayinskim istorikom diskusijna problema velas na storinkah periodichnih vidan Zapiski NTSh Literaturno naukovij vistnik Zapiski Ukrayinskogo Naukovogo tovaristva sho buli zasnovani Mihajlom Sergijovichem naprikinci HIH na pochatku HH st u Lvovi ta Kiyevi Zokrema v Zapiskah Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka t t HIII XXXVII HHHIH ye recenziyi vchenogo na praci rosijskih istorikiv Pavla Milyukova Mihajla Zagoskina Mihajla Vladimirskogo Budanova Realizaciya koncepciyiM Grushevskomu znadobilos p yatnadcyat rokiv dlya opracyuvannya istoriyi ukrayinsko ruskoyi narodnosti j viroblennya yiyi novoyi modeli yak u zagalnih kursah tak i okremih specialnih pracyah Vona znajshla vtilennya v bagatotomnij Istoriyi Ukrayini Rusi sho vijshla u 1898 1922 rokah v 10 tomah ta 13 knigah ta inshih jogo naukovih pracyah Na osnovi analizu j sintezu v nomu znajshov vidobrazhennya rozvitok ukrayinskoyi istoriyi vid rannih chasiv do 1657 roku vklyuchno Poslidovniki koncepciyiVcheni istoriki pochatku HH st bagato z yakih buli uchnyami Mihajla Sergijovicha Volodimir Doroshenko Ivan Krip yakevich Vasil Gerasimchuk Miron Korduba Mikola Vasilenko ta bagato inshih viznali novu shemu Mihajla Grushevskogo zaproponovanu v Istoriyi Ukrayini Rusi osnovoyu togochasnoyi ukrayinskoyi istoriyi Ocinka istorichnoyi koncepciyiOcinka radyanskimi istorikami Istorik Dmitro Bagalij sho ne zavzhdi podilyav dumki Mihajla Grushevskogo zaznachav Ya vlastivo viznayu shemu za pravilnu shodo ukrayinskoyi istoriyi bo ukrayinskij narod zhiv istorichnim zhittyam protyagom bilsh nizh tisyacholittya zdobuv sobi z velikimi trudnoshami svoyu vlasnu teritoriyu vitrativ kolosalnu energiyu shob yiyi ohoronyati ta neyu koristuvatisya utvoriv za cej chas naciyu Vin odnim z pershih osmisliv naukovu spadshinu M Grushevskogo v analitichnih pracyah Akademik Mihajlo Grushevskij i jogo misce v ukrayinskij istoriografiyi Uchen M Grushevskogo ukrayinskij istorik profesor Josip Germajze harakterizuyuchi rol Istoriyi Ukrayini Rusi v istoriografiyi vkazav na yiyi golovni risi naukova sumlinnist tochnist ta doskonala kritika dzherel Ocinka inozemnimi vchenimi Pozitivno ocinyuyut koncepciyu Mihajla Grushevskogo deyaki zarubizhni istoriki z ukrayinskoyi diaspori SShA ta Nimechchini Yurij Vernadskij Oskar Galeckij Mikola Karpovich Yevgen Vajno ta inshih Yihnye stavlennya do tvorchosti vidatnogo vchenogo podav profesor Lyubomir Vinar u praci yaka vijshla anglijskoyu movoyu Wynar L M Hrushevsky A Selective Bibliography Takozh amerikanskij profesor istoriyi Dzhejms Tompson vidznachiv sho Istoriya Ukrayini Rusi ye spravzhnoyu enciklopediyeyu doslidzhen cilogo pokolinnya ukrayinskih rosijskih ta nimeckih uchenih Analiz koncepciyiVidomij ukrayinskij istorik Oleksandr Ogloblin sho brav uchast u antigrushevskij kampaniyi pochatku 1930 h rr uzhe perebuvayuchi v emigraciyi pisav sho M Grushevskij zalishiv veliku i strashnu dlya vorogiv ukrayinstva spadshinu yak najsilnishu zbroyu Ce jogo shema ukrayinskogo istorichnogo procesu Ce jogo istorichna ideya Ukrayini sintezu nashoyi istoriyi Istorik vidiliv tri golovnih liniyi sho lezhat v osnovi shemi ukrayinskoyi istoriyi za M Grushevskim Ideya ukrayinskogo narodu yakij zv yazuye v odnu cilisnist usi istorichni periodi vikovi tradiciyi i zberigaye instinkt nacionalnoyi samoohoroni Narod na jogo perekonannya yedinij geroj istoriyi tvorec i spozhivach kulturnih cinnostej Ideya zemli spilnoyi etnichnoyi teritoriyi yak najvagomishoyi pidstavi rozvitku narodu jogo etnogenezu She u vstupi do pershogo tomu Istoriyi Ukrayini Rusi M Grushevskij nagoloshuvav sho v zhitti ukrayinskogo yak i kozhnogo inshogo narodu zustrichayutsya dvi veliki tvorchi i diyalni sili narodnist i teritoriya Vzayemodiya cih sil zakladaye fundament istorichnogo progresu Ideya derzhavi vladi politichnoyi organizaciyi suspilstva Viddayuchi prioritet narodu yak motoru istorichnogo procesu uchenij nagoloshuvav sho derzhava ne maye buti pasivnoyu vona povinna viddzerkalyuvati jogo ustremlinnya i vikonuvati zahisnu ta regulyuyuchu funkciyi v suspilstvi Takim chinom M Grushevskij upershe v nashij istoriografiyi organichno poyednav ci tri ideyi v odne cile a same v shemu istoriyi ukrayinskogo narodu Jogo naukova koncepciya vitrimala perevirku chasom i zalishayetsya aktualnoyu j sogodni tomu sho vona vseosyazhna i bagatovimirna u chasi i prostori Dzherela litopys org ua Arhiv originalu za 13 veresnya 2016 Procitovano 4 lipnya 2016 Grushevskij M Zvichajna shema russkoyi istoriyi j sprava racionalnogo ukladu istoriyi shidnogo slov yanstva Vstupna stattya O V Yasya Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2014 5 S 199 208 PrimitkiStati po slavyanovedeniyu 1904 Vyp 1 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 6 listopada 2016 Vivid prav Ukrayini dok i materiali do istoriyi ukr polit dumki uporyad B Kravciv Nyu Jork Prolog 1964 250 s S 11 24 Hrushevsky M The Traditional Scheme of Russian History and the Problem of a National Organization of the History of the East Slavs Mykhaĭlo Hrushevsky ed by A Gregorovich Winnipeg Ukrainian Canadian university students union by the Ukrainian free academy of sciences 1965 24 p Vinar L Najvidatnishij istorik Ukrayini Mihajlo Grushevskij 1866 1934 Vinar L B m Suchasnist 1985 120 s s 101 108 Grushevskij M S Zvichajna shema russkoyi istoriyi j sprava racionalnogo ukladu istoriyi shidnogo slov yanstva M Grushevskij Tvori u 50 t Lviv 2002 T 1 Seriya Suspilno politichni tvori 1894 1907 S 75 82 Grushevskij M S Zvichajna shema russkoyi istoriyi j sprava racionalnogo ukladu istoriyi shidnogo slov yanstva M Grushevskij Tvori u 50 t Lviv 2002 T 1 Seriya Suspilno politichni tvori 1894 1907 S 81 PDF Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2016 Procitovano 27 listopada 2016 Vivid prav Ukrayini dok i materiali do istoriyi ukrayinskoyi polit dumki uporyad B Kravciv Nyu Jork Prolog 1964 250 s S 81 Bagalij D I Akademik M S Grushevskij i jogo misce v ukrayinskij istoriografiyi D I Bagalij Chervonij shlyah 1927 1 S 160 217 Germajze O Yuvilej ukrayinskoyi nauki sorok rokiv diyalnosti akad M S Grushevskogo O Germajze Zhittya i revolyuciya 1926 20 S 93 99 Wynar L M Hrushevsky ASelective Bibliography Mykhailo Hrushevsky Ukrainian Russian Confrontation in Historiography by Lubomyr R Wynar Toronto New York 1988 P 55 64 Thompson J A History of Historical Writing by James Westfall Thompson New York P Smith 1967 T 2 414 p r 187 PosilannyaM Grushevskij Zvichajna shema russkoyi istoriyi j sprava racionalnogo ukladu istoriyi Shidnogo Slovyanstva Stati po slavyanovѣdѣniyu Vypusk I Pod redakcieyu ordinarnago akademika V I Lamanskago Izd vtorogo otdѣleniya imperatorskoj Akademii nauk SPb Tip imp Akademii nauk 1904 S 298 304