У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Дзвенигород Звени город Звени город Га лицький село Львівсь

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Дзвенигород.

Звени́город (Звени́город Га́лицький) — село Львівського району Львівської області. Колишня столиця Звенигородського князівства (XI—XII ст.). До колишньої Звенигородської сільської ради належало 5 сіл: Звенигород, Шоломинь, Гринів, Відники і Коцурів.

село Звенигород


Герб	Прапор

Давидівська сільська громада

Основні дані

Засноване

1086

Перша згадка

1086 (938 років)

Населення

1156

Поштовий індекс

81156

Географічні дані

Географічні координати

^{H G O}

Місцева влада

Карта

Звенигород

Звенигород

Мапа

Звенигород у Вікісховищі

Історія

Звенигород на австрійській мапі фон Міга XVIII століття.

Замок-форт на мапі фон Міга XVIII століття.

Перша згадка про Звенигород датована 1087 (за іншими даними — 1086) роком.

Деякі дослідники вважають, що поселення тут створили ще племена бужан у I тис. н. е.

На початку II тис. н. е. Звенигород стає укріпленим містом та важливим стратегічним пунктом західних руських земель.

Вперше про город згадують у «Повісті временних літ» та Іпатіївському літописі, коли розповідають про повернення Ярополка Ізяславовича із Польщі у 1087 році (тоді як Лаврентіївський літопис відносить цю подію до 1086-го): …пріиде Ӕрополкъ из Лѧховъ… … ї пересѣдивъ мало дн҃ѣи . їде къ Звенигороду… Саме на підході до Звенигорода, згідно з літописом, Ярополка і вбили.

Найбільший розквіт місто переживає у XII ст., коли тут правив правнук Ярослава Мудрого Володимирко. Звенигород був центром удільного Звенигородського князівства. Князь Володимирко почав процес об'єднання галицьких князівств, приєднавши до Перемишля та Звенигорода території Галича і Теребовлі. У 1144 і 1146 рр. на Звенигород зазіхав київський князь Всеволод, але не зумів здобути фортецю.

На початку 1140-х рр. становлення міцного західноруського князівства завершилось і після перенесення Володимирком столиці до Галича (1141 або 1144) було створено єдине Галицьке князівство. Після цього роль Звенигорода зменшилась.

У 1241 році місто було здобуто військом Батия і перестало існувати. Неподалік король Данило заснував Львів (за даними статті в «Енциклопедії українознавства», наприкінці 40-х або на початку 50-х), який швидко розвивався. Населений пункт давно втратив колишнє значення і зараз має статус села.

У 1870-х рр. відомий львівський краєзнавець Антоній Шнайдер створив для села (як колишнього «підупалого містечка») проєкт герба: «Святий Миколай, що благословляє Звенигородський замок». Проєкт не дістав офіційного затвердження.

У 1918 році в селі з-поміж місцевих мешканців була сформована сотня — понад 135 стрільців та входила до складу 3-го куреня 24-го піхотного полку Українських Січових стрільців. Звенигородська сотня брала участь у бойових діях під час українсько-польської війни 1918—1919 років.

У Звенигороді встановлений пам'ятний знак на честь 900-річчя села.

Археологічні знахідки

Докладніше: Звенигород, археологічна пам’ятка

Одна з берестяних грамот знайдених у Звенигороді «Лист Говенової» (бл. 1110—1124 рр.). Мова давньоукраїнська.

стоянка мисливців кам'яної доби
стародавнє городище з оборонними ровами та валами
фундаменти кам'яної церкви ХІІІ ст.
дорога ХІІ ст.
берестяні грамоти
залишки та рови замку-форту XVII—XVIII століття, навіть зараз їх чітко можна побачити, як наживо, так і з гугл-карт.

Населення

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, в селі мешкало 1156 осіб. Мовний склад села був таким:


Мова	Число ос.	Відсоток
українська	1 153	99,74
російська	2	0,17
інші мови	1	0,09

Церква

храм Св. Миколая (дер.) збудований у 1890 р. (УГКЦ).
храм Св. Миколая (мур.) (ПЦУ). Належить до Пустомитівського деканату, Львівської єпархії УАПЦ.

Відомі люди

(нар. 10 березня 1951, с. Звенигород) — український підприємець, кандидат фізико-математичних наук.
Паліїв Омелян — український студентський та військовий діяч, сотник УГА, згодом комуніст.
Чаркас Андрій Степанович (1975—2014) — старший солдат ЗСУ, поліг у боях за Дебальцеве, похований тут.

Примітки

. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
. Архів оригіналу за 3 січня 2017.
. Архів оригіналу за 21 вересня 2007. Процитовано 7 квітня 2008.
. Архів оригіналу за 20 квітня 2008. Процитовано 7 квітня 2008.
. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 7 квітня 2008.
Котляр М. Звенигород Галицький [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 314—315. — .
Львів // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 4. — С. 1405.
k. k. 36 Landwehrinfanterieregiment Kolomea 36 Коломийський [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.] на http://forum.milua.org [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.]
Пастернак, Ярослав (1961). Археологія України: первісна, давня та середня історія України за археологічними джерелами. Торонто. с. 83.

Джерела

Котляр М. Звенигород Галицький [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 314—315. — .
Моця О. Звенигород Галицький [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Свєшников І. Звенигород, якому 900 років // Жовтень. — Львів: Атлас, 1987. — № 9. — С. 98—106.
Dźwinogród (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 311. (пол.) — S. 311. (пол.)

Посилання

Сайт Звенигородської сільської ради [ 1 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Дані на сторінці Інституту історії НАН України [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
Звенигородський замок на zamki-kreposti.com.ua [ 28 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.

[2] . Архів оригіналу за 3 січня 2017.

[3] . Архів оригіналу за 21 вересня 2007. Процитовано 7 квітня 2008.

[4] . Архів оригіналу за 20 квітня 2008. Процитовано 7 квітня 2008.

[5] . Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 7 квітня 2008.

[kotlyar-6] Котляр М. Звенигород Галицький [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 314—315. — .

[7] Львів // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 4. — С. 1405.

[8] k. k. 36 Landwehrinfanterieregiment Kolomea 36 Коломийський [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.] на http://forum.milua.org [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.]

[9] Пастернак, Ярослав (1961). Археологія України: первісна, давня та середня історія України за археологічними джерелами. Торонто. с. 83.